Дидактичні матеріали для формування компетентності учнів з курсу «Фізична географія України»

Вид материалаДокументы
УСТАНОВЛЕННЯ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКІВ МІЖ ТЕКТОНІЧНИМИ СТРУКТУРАМИ, ФОРМАМИ РЕЛЬЄФУ ТА КОРИСНИМИ КОПАЛИНАМИ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ (початок)
Нижче подається дещо розширений (довідковий) варіант таблиці. Напівжирним шрифтом виділена інформація, яку учням необхідно самос
Височини: Придніпровська, Приазовська, південний схід Подільської височини, височина Житомирського Полісся
Північний борт Причорноморської западини
5. Донецька складчаста область
1 . Скіфська плита
Кримська складчаста система
Закарпатська міжгірна западина
4. Чорноморська глибоководна западина
Тема 5. ГЕОЛОГІЧНА БУДОВА
Гірські породи та райони їх найбільшого поширення
Мезозойський (кіммерійський)
Енциклопедична сторінка
Байкальський геотектонічний цикл
Каледонський геотектонічний цикл
Кіммерійський геотектонічний цикл
Альпійський геотектонічний цикл
Чому в історії Землі відносна площа суходолу то зменшувалася, то збільшувалася? Із якими етапами геотектонічних циклів пов’язані
Наслідки дніпровського зледеніння
Тема 6. ГЕОМОРФОЛОГІЧНА БУДОВА
...
Полное содержание
Подобный материал:
1   2   3   4   5


Практична робота №3

УСТАНОВЛЕННЯ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКІВ МІЖ ТЕКТОНІЧНИМИ СТРУКТУРАМИ, ФОРМАМИ РЕЛЬЄФУ ТА КОРИСНИМИ КОПАЛИНАМИ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ (початок)

(Урок №14 − застосування знань, умінь і навичок)

На початку уроку учитель здійснює актуалізацію опорних знань і перевіряє домашні завдання.

Завдання 1. Порівняйте тектонічну карту з фізичною картою і встановіть відповідність між тектонічними структурами і великими формами рельєфу (горами, височинами, низовинами).

Нижче подається дещо розширений (довідковий) варіант таблиці. Напівжирним шрифтом виділена інформація, яку учням необхідно самостійно внести до таблиці):

Тектонічна структура

Великі форми рельєфу

А. Євразійська літосферна плита

Материк Євразія (його західна частина)

І. Східноєвропейська платформа

Східноєвропейська рівнина
1. Український щит (УкЩ)

Височини: Придніпровська, Приазовська, південний схід Подільської височини, височина Житомирського Полісся,

Запорізька рівнина

2. Плита платформи:

а) Волино-Подільська плита,

Ковельський виступ, схід Львівського прогину

Височини: західна частина Подільської, Волинська; схід рівнини Малого Полісся, низовина Волинського Полісся

(західна частина Поліської низовини)

б) Північний борт Причорноморської западини

Причорноморська низовина,

північна частина шельфу Чорного моря

3. Дніпровсько-Донецька западина (ДДЗ)

Придніпровська низовина

4. Воронезький масив і його схили

Середньоросійська височина (південно-західні відроги)

5. Донецька складчаста область

Донецька височина (Донецький кряж, Бахмут-Торецька рівнина)

ІІ. Західноєвропейська платформа

Височина Розточчя; рівнина Малого Полісся

Б. Середземноморський рухливий пояс

Гори, міжгірні низовини, улоговини морів

1 . Скіфська плита

Північнокримська рівнина; крайній південний захід

Причорноморської низовини, шельф Чорного моря

2. Кримська складчаста система

Кримські гори, Керченське горбогір’я
  1. Карпатська складчаста система:

а) Карпатська складчасто-насувна споруда

б) Передкарпатський крайовий прогин

в) Закарпатська міжгірна западина

а) гори Українські Карпати;

б) Передкарпатська височина,

в) Закарпатська низовина

4. Чорноморська глибоководна западина

Центральна частина дна Чорного моря

Завдання 2. Ви наносили на контурну карту великі форми рельєфу України. Поряд з цими надписами (нижче чи вище) іншим кольором підпишіть назви тектонічних структур, які відповідають цим формам рельєфу.

─ Це завдання бажано виконувати одночасно із виконанням завдання 1.

Висновки: Таким чином, у більшості випадків спостерігається більш-менш виражена відповідність між тектонічними структурами і великими формами рельєфу (піднятим структурам відповідають гори і височини; западинам і прогинам — низовини). Але є і не повне співпадіння. Так Передкарпатському прогину відповідає височина; а північній частині УкЩ — низовина. Ряд низовин і височин відповідають кільком тектонічним структурам. Так Причорноморську низовину утворюють Південний схил УкЩ, Скіфська плита, схили Донецької складчастої області, Переддобруджинський прогин і занурена складчаста споруда Добруджі. Поліську низовину утворюють Ковельський виступ, північні частини Волино-Подільської плити, УкЩ (його ділянки занурені при формуванні Прип’ятського накладеного неотектонічного прогину).

У кінці уроку вчитель перевіряє знання географічної номенклатури, вміння виявляти співвідношення між тектонічними структурами і великими формами рельєфу в межах території України.

Тема 5. ГЕОЛОГІЧНА БУДОВА


§ 12. ГЕОЛОГІЧНА КАРТА. ІСТОРІЯ ЗМІНИ ПРИРОДНИХ УМОВ

(урок № 15 – вивчення нового)


Як ви розумієте поняття «геологічний час»?

Під геологічним часом розуміють час від виникнення земної кори. Для позначення часу й послідовності утворення гірських порід, що складають різні частини земної кори, прийняте геологічне літочислення – поділ історії її розвитку на певні відрізки часу – еони, ери, періоди тощо. Слід доповнити, що розрізняють абсолютне й відносне геологічне літочислення.

Геохронологічна таблиця на с. 60-61 підручника відображає не тільки геохронологічну шкалу й відлік абсолютного геологічного літочислення (тривалість еонів, ер і періодів), а й представляє райони поширення гірських порід відповідного віку по території України, що допомагає вивченню геологічної карти України. Тому учні одночасно знайомляться з легендою геологічної карти (за рис. 12.1) та четвертою колонкою таблиці на с. 60-61:

Геохронологічна таблиця. Вік і поширення гірських порід

Ера

Період (початок, млн р. тому)

Геотектонічний цикл

Гірські породи та райони їх найбільшого поширення

1

2

4

Кайнозойська

Антропогеновий, 1,8


Альпійський

Лесоподібні суглинки; на півночі — моренні валунні суглинки, алювіальні піски і супіски; торф

Неогеновий, 25

Глини, піски, вапняки, мергелі; гіпси, кам’яні й калійні солі (Передкарпаття); вулканічні породи (Закарпаття); осадові залізні руди (Керченський півострів)

Палеогеновий, 67

Зім’яті в складки пісковики, конгломерати (в Карпатах); піски, глини, буре вугілля (осадовий чохол УКЩ); піски, пісковики, мергелі, глини (ДДЗ, Внутрішнє пасмо Криму)

Мезозойська

Крейдовий, 137

Мезозойський (кіммерійський)

У Карпатах (пісковики, глини, мергелі). Крейда, кремінь, вапняки, мергелі, пісковики на півночі Волино-Подільської плити, Середньоросійській височині

Юрський,

195

Вапняки Головного пасма Кримських гір. Невеликі ділянки на заході Карпат (вапняки, конгломерати, пісковики) та Донбасі (піщано-глинисті відклади)

Тріасовий, 230

В основі Головного пасма Криму; невеликі ділянки в Донбасі (піщано-глинисті відклади). В інших місцях — занурені під молодші гірські породи

Палеозойська

Пермський, 285

Герцинський

Піщано-глинисті відклади (Донецька складчаста область). У зануреному стані — на ДДЗ (кам’яна сіль)

Кам’яно-вугільний,

350

Найпоширеніші в Донбасі (перешаровуються пласти аргілітів, пісковиків, кам’яного вугілля — потужністю 12 км). Є також ртутні й поліметалічні руди.

Девонський, 400

На заході Подільської височини (пісковики, сланці, доломіти, вапняки) та Донбасі; в зануреному стані — у Львівському прогині і ДДЗ (нафта, газ, кам’яна сіль)

Силурійський, 440

Каледонський

Відслонюються в долинах річок Придністров’я (Волино-Подільської плити) — вапняки, пісковики

Ордовицький, 500

Мало поширені (на півдні Волино-Подільської плити, осадового чохла західних схилів УкЩ)

Кембрійський

570

Байка-

льський

Протеро-зойська

2600

УкЩ: метаморфічні (залізисті кварцити, сланці, мармури); магматичні (граніти, сієніти, габро, лабрадорити тощо.)

Архейська

3600




УкЩ: метаморфічні (кварцити, кристалічні сланці, гнейси); магматичні (граніти, діорити, пегматити тощо.)

Учитель може послідовно задавати запитання такого змісту: «Коли почався і закінчився кам’яновугільний період?»; «Визначте за геологічною картою, де поширені гірські породи кам’яновугільного періоду?»; «Гірські породи якого складу утворилися впродовж кам’яновугільного періоду?».

З точки зору автора, важливим завданням першої частини уроку є доведення того, що різні осадові гірські породи утворюються за певних палеогеографічних умов (під впливом тектонічних рухів певного напрямку й інтенсивності, в різних кліматичних умовах тощо). Наука, яка вивчає природні умови нашої планети та її окремих частин у минулому, за певні відрізки геологічного часу, називається палеогеографією. Далі учні за текстом підручника можуть ознайомитися з палеогеографічними умовами утворення кам’яного вугілля в межах колишнього Донецького прогину. Ще краще, якщо учитель наведе приклади впливу палеогеографічних умов на формування геологічних відкладів у своєму рідному краї.

При вивченні пункту параграфа «Історія формування тектонічних структур» найважливішим завданням є пояснення причин розвитку земної кори. Для цього вчитель використовує модель на рис. 12.3, яка пояснює причини протікання геотектонічних циклів. Учням також рекомендують ознайомитися з навчальними оповіданнями на енциклопедичній сторінці (с. 66-67). Увагу слід зосередити на наслідках кожного геотектонічного циклу.

ЕНЦИКЛОПЕДИЧНА СТОРІНКА

Чому відбуваються зміни земної кори і рельєфу?

Геологи виявили, що історія розвитку земної кори протікає згідно із закономірністю періодичності процесів у природі. Вважають, що Сонце разом із планетами обертається по еліпсу навколо центру Галактики. При цьому відстань від Сонця й Землі до центру Галактики змінюється. У періоди, коли Сонце й планети розташовуються якнайдалі від центру Галактики, надра Землі стискуються (унаслідок зменшення сили тяжіння), а земна кора ніби зморщується. Унаслідок стиснення активізується горотворення, зростає відносна площа суші (унаслідок затягування океанічних літосферних плит під материкові, зминання у складки осадових порід колишнього дна океанів). А в періоди найближчого положення Землі до центру Галактики її надра розширюються (унаслідок збільшення сили тяжіння), а земна кора розтягується, зростають площі океанів за рахунок утворення нової земної кори океанічного типу, а в межах материків виникають глибокі тріщини.

Геотектонічний цикл – це поступові зміни земної кори й рельєфу Землі, які тривають від початку одного розширення Землі до початку іншого. Середня тривалість одного циклу (близько 176 млн. років) відповідає одному обертові Сонячної системи навколо центру Галактики. Отже, рух Сонячної системи навколо центру Галактики, згідно викладеної гіпотези, є головною причиною періодичності в розвитку земної кори (рис. 12.4).


Геотектонічні цикли і їх прояв у межах території України

Байкальський геотектонічний цикл (650 - 540 млн. р. тому). Основні події: на початку циклу – утворення Давньоатлантичного океану; у кінці – закриття океану, горотворення на захід і південь від Східноєвропейської платформи. Складчасті структури цього циклу залягають у фундаменті Скіфської плити, Львівського прогину та Карпат.

Каледонський геотектонічний цикл (540 - 408 млн. р. тому). Протікав у межах нинішньої Західноєвропейської платформи.

Герцинський геотектонічний цикл (408 -225 млн. р. тому). На початку циклу – розширення, утворення морського басейну на місці сучасної Скіфської плити, Пра-Карпат; утворення Дніпровсько-Донецької западини і Львівського прогину. У кінці циклу – стиснення земної кори, формування Донецької, Пра-Карпатської, Пра-Кримської герцинських складчастих систем. Нині герцинські складчасті структури залягають у фундаменті Скіфської плити.

Кіммерійський геотектонічний цикл (225-105 млн. р. тому). Почався з нового опускання окраїн платформи. У кінці циклу протікало складкоутворення й гороутворення в межах Скіфської плити та Кримської складчастої системи. Сформувалась Причорноморська западина.

Альпійський геотектонічний цикл (105 - 0 млн. р. тому). На початку циклу утворився Карпатський морський басейн. 25 млн. років тому розпочалося формування сучасного рельєфу: поступове загальне підняття суходолу в межах Східноєвропейської платформи, утворення сучасних Карпат і оновлення Кримських гір.


Четверту частину параграфа становить характеристика подій антропогенового періоду, які на більшій частині України призвели до формування найближчого до поверхні шару гірських порід та невеликих форм рельєфу.

6. Чим відрізняється історія геологічного розвитку платформ і рухливих поясів?

─ Відомо, що давні платформи – ділянки із малорухомою земною корою, ядра материків, – утворилися 1,65 млрд. років тому, в протерозойську еру (до кембрійського періоду). Тому Східноєвропейську платформу називають докембрійською. І при розширенні і при стисненні Землі Східноєвропейська платформа залишалася відносно стійкою (в епохи розширення опускалися її окраїни, в межах яких накопичувався осадовий чохол і формувалися плити платформи).

А навколо платформи, в межах рухливих поясів, на початку кожного геотектонічного циклу виникали океани й моря, а в кінці утворювались області складчастості, яким у рельєфі відповідали гірські системи. В періоди відносного тектонічного спокою гори руйнувались й на їх місці утворювались рівнини. У наступний геотектонічний цикл тут могли знову проявитись опускання, а на давніх гірських породах утворюватись молоді осадові породи морського походження, які в кінці циклу зминалися у складки.

 7. Чому в історії Землі відносна площа суходолу то зменшувалася, то збільшувалася? Із якими етапами геотектонічних циклів пов’язані «епохи моря»?

─ Причина змін відносної площі суходолу (материків) полягає в обертанні Землі разом із Сонячною системою, навколо центру Галактики. Відносна площа суходолу зменшувалася на етапі розширення Землі (при найменшій відстані від центру Галактики); з цим етапом пов’язана так звані «епохи моря». Відносна площа суходолу збільшувалася на етапі стиснення нашої планети (при найбільшій відстані від центру Галактики).

8. Як вплинули наслідки дніпровського зледеніння на сучасну природу України? Чи впливають (і як) антропогенові відклади на поширення різних ґрунтів?

Наслідки дніпровського зледеніння

Антропогенові відклади

Ґрунти

Із прильодовикових районів сильними вітрами переносився пил

Леси і лесоподібні суглинки, що покривають 70 % площі України

Чорноземи, сірі лісові, каштанові

Дія льодовика

Морена (основна і напірна)

Дерново-підзолисті, сірі лісові

Дія талих льодовикових вод

Водно-льодовикові піски й супіски

Дернові борові й дерново-підзолисті

9. Як вважають учені, останнє максимальне стиснення Землі закінчилося 2 млн. років тому. Які зміни у рельєфі України відбуватимуться в наступні 20 млн. років?

─ Очевидно, що інтенсивність тектонічних рухів буде затухати і приблизно через 20 млн. років настане пік епохи відносного тектонічного спокою (очевидно, що Карпатські й Кримські гори перетворяться на пенеплени – майже рівнини).

10. Як ви поясните той факт, що 40 млн. років тому більша частина території України була покрита мілким морем, а острови суходолу — переважно рівнинними?

─ 40 млн. років тому Земля перебувала в стадії відносного тектонічного спокою після «епохи моря». Унаслідок денудації гори були зруйновані, перетворилися на низовини, а при подальшому опусканні затоплювалися мілким морем.


Тема 6. ГЕОМОРФОЛОГІЧНА БУДОВА


§13. ЗАКОНОМІРНОСТІ ПОШИРЕННЯ ТИПІВ І ФОРМ РЕЛЬЄФУ

(урок № 16 – вивчення нового)


Як обертання Землі в Космосі впливає на формування рельєфу?

─ Як відомо, на початку кожного геотектонічного циклу відбувається розширення Землі, яке супроводжується інтенсивним розходженням і опусканням блоків земної кори в межах рухливих поясів. У межах же давніх платформ відбувається незначне опускання їх окраїн (як правило, окраїни платформ стають мілководним шельфом океанів і морів).

Всередині кожного геотектонічного циклу спостерігається стиснення Землі. Його основні наслідки – інтенсивне стиснення і горотворення в межах рухливих поясів і незначне підняття – у межах платформ (на їх окраїнах утворюються плити платформ, складені горизонтальними пластами гірських порід).

Що вивчає наука геоморфологія?

─ Геоморфологія – наука про рельєф. З поняттям «геоморфологічна будова» учні знайомляться зі словника понять на с. 217: Геоморфологічна будова – поєднання в межах певної території форм рельєфу різного розміру і походження.

Поясніть зв’язок між проявом внутрішніх і зовнішніх процесів утворення великих форм рельєфу (за рис. 13.1). Які процеси зумовлюють формування рівнин і гір?

─ Великі форми рельєфу сформувалися впродовж неотектонічного етапу під впливом двох груп процесів: внутрішніх, ендогенних (підняття або опускання) і зовнішніх, екзогенних (денудація або акумуляція гірських порід). На ділянках неотектонічного підняття упродовж останніх 25 млн. років утворювалися гори і височини, а на ділянках опускань, які змінювалися слабкими підняттями – низовини.

У межах платформ Євразійської літосферної плити неотектонічні рухи були слабо інтенсивні (+400... 100 м), тому тут утворились різні типи рівнин. На ділянках, які піднімалися досить активно (+200 ...+400 м), утворилися денудаційні височини (найбільш підняті частини Донецької, Придніпровської, Подільської). На ділянках неотектонічного опускання відбувалася акумуляція пухких гірських порід і сформувалися акумулятивні низовини (знижені частини Причорноморської, Придніпровської, Поліської, Закарпатської). На інших територіях процеси денудації та акумуляції поєднувалися.

Які форми рельєфу відповідають прогинам і западинам?

─ Прогинам у межах складчастих систем Середземноморського рухливого поясу відповідають: Закарпатська низовина (Закарпатській западині); Передкарпатська височина (Перед карпатському прогину); Північнокримська низовина (прогинам у межах Скіфської молодої плити); улоговина Азовського моря (прогинам у межах Скіфської молодої плити та Індоло-Кубанському прогинові).

Неотектонічний етап триває і понині. Продовжуються вертикальні й горизонтальні рухи земної кори. У межах рівнин переважають підняття (+2...5 мм за рік), і лише подекуди – опускання. У Карпатах підняття становлять +2...4 мм на рік, у Кримських горах +1..3 мм за рік (на Південному березі Криму –1...2 мм). Неотектонічні рухи по зонах розломів у межах рухливого поясу зумовлюють землетруси.

Інформація про невеликі форми рельєфу і їх типи (морфоскульптури), в основному, згрупована у вигляді таблиці. Користуючись цією таблицею, подальшим текстом та ілюстраціями, а також геоморфологічною картою навчального атласу учні визначають райони найбільшого поширення кожного типу рельєфу.

Типи рельєфу

Рельєфоутворюючі процеси і фактори

(відповідні форми рельєфу)

Райони найбільшого поширення

Ерозійно- аккумулятивний

а) Площина ерозія і акумуляція (змиті верхні частини схилів; делювіальні шлейфи нижньої частини схилів);

б) Лінійна ерозія та акумуляція тимчасових водотоків (ерозійні борозни, лощини, яри, балки);

в) Ерозія й акумуляція постійних водотоків (корінні схили, заплави, тераси річкових долин)

Ерозія переважає в межах найбільш піднятих форм рельєфу (схилів гір, височин), складених пухкими гірськими породами – на відрогах Середньоросійської, Придніпровської, Подільської височин тощо.

Акумуляція переважає в межах низовин (Закарпатської, власне Придніпровської, Причорноморської)

Денудаційний

Неотектонічні підняття, міцні гірські породи (горби -“останці”)

Донецький, Словечансько-Овруцький, Гологоро-Кременецький кряжі, Приазовська височина

Льодовиковий (змінений ерозією)

Денудація (гляціодислокації, гляціовідторженці, льодовикові кари) й акумуляція (горби напірної морени) Дніпровського та Окського льодовиків

Райони поширення льодовиків (наприклад, Волинське моренне пасмо); у Карпатських горах – льодовикові кари

Водно- льодовиковий

Ерозія і акумуляція талих льодовикових вод: піщані (зандрові) рівнини, ози, ками, прохідні долини

Низовини, куди стікали потоки талих льодовикових вод (Поліська низовина, рівнина Малого Полісся)

Гравітаційний

Круті схили (зсуви, ”шишаки”; обвально-осипні шлейфи на схилах гір)

У горах; на берегах морів і водосховищ, на крутосхилах річкових долин

Карстовий

Розчинні у воді тріщинуваті гірські породи: поверхневий карст (каррові поля, лійки, долини, провали); покритий карст (печери, шахти, каверни)

Кримські гори, Причорноморська низовина (у вапняках); Середньоросійська височина, захід Поліської низовини (у крейді); Закарпатська низовина, західна частина Донбасу (у кам’яній солі); південь Подільської височини (у гіпсах)

Еоловий

Вітрова ерозія , сипучі гірські породи (дюни-кучугури, котловини видування)

У межах Поліської низовини, надзаплавних терасах і дельтах річок

Суфозійний

Просадки лесових порід на плоских вододілах (“степові блюдця”, поди)

Придніпровська і Причорноморська низовини, Київське лесове плато

Береговий

Абразійна або акумулятивна дія хвиль і течій (коси, берегові бари, пляжі, тераси)

Узбережжя Чорного й Азовського морів

Вулканогенний

Давній вулканізм, різні види денудації

Зруйновані вулкани Вулканічного пасма, Південного берега Криму

Грязьовий вулканізм

Грязьові вулкани на сході Кримського півострова, дні Азовського моря

Техногенний

Спрямована діяльність людини (кар’єри, відвали, дамби, насипи, кургани, будівлі)

Найпоширеніший у промислових районах (Донбасі, Кривбасі, Придніпров’ї)

   Які форми рельєфу річкової долини є ерозійними, а які — акумулятивними?

─ Ерозійні форми: круті корінні схили, схили терас, річища; акумулятивні форми: акумулятивні тераси, заплави.

Чи можна запобігти негативному впливу ерозії?

─ Підходи до запобігання негативному впливові ерозії:

а) контурно-меліоративне землевлаштування (проектування контурів полів у відповідності до контурів елементів рельєфу; підбір для кожного контуру сівозмін; комплексу меліоративних заходів);

б) лісова меліорація; засипка та обвалування ярів;

в) щілювання, борознування, розорювання упоперек схилів тощо.

1. Які процеси зумовлюють утворення великих, а які — невеликих форм рельєфу?

─ Великі форми рельєфу утворюються під переважним впливом ендогенних процесів, а невеликі форми – головним чином під впливом екзогенних процесів.

4. Які гори в межах України належать до молодих; омолоджених; вулканічних?

─ До молодих гір належить більша частина Українських Карпат, складена осадовими гірськими породами, а також передгір’я Кримських гір; до омолоджених (відроджених) гір слід віднести Головне пасмо Кримських гір, Рахівське й Чивчинське пасма Карпат; до вулканічних гір – Вулканічне (Вигорлат-Гутинське) пасмо Українських Карпат, окремі вулканічні куполи в Закарпатті (Берегівський, Мукачівський тощо), згаслий вулкан Карадаг і гори-лаколіти Аюдаг, Кастель – у Криму.

6. Доведіть, що акумуляція й денудація гірських порід є протилежно направленими, але взаємозв’язаними процесами, які зумовлюють утворення різних типів і форм рельєфу.

─ При відповіді на це запитання слід користуватися рис. 13.1 підручника. Денудація й акумуляція дійсно є взаємозв’язаними процесами, які відбуваються під дією одного й того ж агента. Так, один і той же водний потік зумовлює ерозію у верхніх частинах схилу, й акумуляцію гірських порід – у його нижніх частинах. Вітер одного напрямку й сили в одному місті зумовлює утворення улоговин видування, а по сусідству – дюни. Як правило, на піднятих ділянках переважає денудація, а на знижених ділянках – акумуляція.

7. Поширення яких невеликих форм рельєфу завдає шкоди різним видам господарської діяльності? Розвитку яких із них сприяє діяльність людини? Чи можна запобігти негативному впливові цих геоморфологічних процесів?

─ Утворення деяких невеликих форм рельєфу зумовлене протіканням несприятливих (стихійних) геоморфологічних явищ, які завдають шкоди різним видам господарської діяльності. Деякі з цих явищ зумовлює або інтенсифікує діяльність людини. Так, площинний змив та ерозія тимчасових водотоків значно інтенсифіковані в умовах великої розораності території України (особливо на схилах, складених пухкими гірськими породами). Про заходи щодо запобігання ерозії, як несприятливого геоморфологічного процесу, йшлося вище.

Господарська діяльність людини інтенсифікує також процеси зсувоутворення (при дорожньому будівництві, створенні штучних водоймищ), дефляцію (вітрову ерозію) – при вирубуванні соснових лісів на перших надзаплавних терасах річок; суфозію − на плоских вододілах при їх розорюванні або при будівництві на лесових ґрунтах тощо.

Зумовлює утворенню техногенних форм рельєфу видобуток корисних копалин. При складуванні «пустих» гірських порід утворюються їх величезні відвали.


Тема 7. МІНЕРАЛЬНО­-СИРОВИННІ РЕСУРСИ

Візьміть до уваги! Ознайомлюючись зі змістом § 14—16 підручника та картою корисних копалин навчального атласу, необхідно послідовно наносити їхні родовища на контурну карту. Під час уроків розглядайте зразки відповідних корисних копалин зі шкільної колекції.

§ 14. РІЗНОМАНІТНІСТЬ МІНЕРАЛЬНО-­СИРОВИННИХ РЕСУРСІВ.
ПАЛИВНІ КОРИСНІ КОПАЛИНИ
(урок № 17 – вивчення нового)

Чому існує дуже багато різних видів мінералів і гірських порід?

─ Вчителю варто нагадати, що мінерали – це природні тіла, речовина яких відносно однорідна за складом i властивостями. Існують кілька тисяч мінералів. Кожен із мінералів утворюється за певних умов – на різних глибинах, при різній температурі й тиску тощо.

Мінерали входять до складу гірських порід. Деякі гiрськi породи складаються iз одного мінералу (наприклад вапняк – із кальциту), інші – з кiлькох мiнералiв. Наприклад, гранiт – з кварцу, польового шпату, слюди.

Гiрськi породи поширені не лише в горах. Це всi природнi тiла, що складають земну кору. Гiрськими породами є твердий гранiт, рiдка нафта, природний горючий газ. Однак, переважають гiрськi породи у твердому агрегатному станi.

Гірських порід дуже багато, оскільки вони утворюються за різних умов. За умовами утворення гірські породи подiляють на три групи: магматичні, метаморфічні, осадові. Прикладами магматичних гірських порід є граніт і базальт; метаморфічних – мармур, кристалічний сланець; осадових – глина, вапняк.

Чи випадково різні гірські породи поширюються на території України?

─ Різні гірські породи поширені закономірно — залежно від історії геологічного розвитку певної території (зміни характеру тектонічних рухів та палеогеографічних умов — дивіться геохронологічну таблицю на рис. 60-61).

Для допитливих!» В геологічній історії території України були епохи, сприятливі для формування родовищ корисних копалин певного типу. У протерозойську еру — для залізних метаморфізованих руд та родовищ графіту. У девоновий і пермський періоди — товщ солей, що відкладались в теплих лагунах пересихаючих морів. Відклади кам’яновугільного періоду надзвичайно багаті горючими корисними копалинами. До відкладів крейдового періоду приурочені родовища крейди і фосфоритів, палеогенового періоду — бурого вугілля, марганцевих руд; неогенового періоду — солей, сірки, осадових залізних руд.

Територія України належить до тектонічних структур, різних за віком та умовами утворення. Як це вплинуло на забезпеченість різними групами корисних копалин?

─ Належність території України до різних тектонічних структур зумовлює значну різноманітність родовищ корисних копалин.

Як роздатковий матеріал, учитель може використати узагальнюючу таблицю класифікації корисних копалин, яка подається далі, а при вивченні окремих груп корисних копалин – таблиці на с. 74-75 та карту на с. 55 підручника.

При вивченні закономірностей поширення паливних корисних копалин учні знайомляться зі змістом таблиці на с. 75 і одночасно знаходять розташування басейнів, областей і родовищ відповідної корисної копалини на карті атласу.

Пригадайте, за яких палеогеографічних умов утворилося кам’яне вугілля (див. с. 62 підручника): «В Донецькому прогині в карбоновий період, під впливом коливних слабо інтенсивних тектонічних рухів, в умовах жаркого вологого клімату накопичилися понад 300 пластів кам’яного вугілля (в умовах заболоченого суходолу), які чергуються з пластами пісків і глин (що утворилися в морських умовах внаслідок тектонічного опускання). Причому піски утворювалися на мілководдях (до 10 м), а глини — у періоди інтенсивніших опускань, на більших глибинах».
      • Ким були відкриті родовища кам’яного вугілля Донбасу? (див. с. 40 підручника — рудознавцем-самоучкою Г.Капустіним).
      • Чим відрізняється Донецька складчаста область від інших частин Східноєвропейської платформи? (див. с. 56 підручника: «Особливе місце у складі Східноєвропейської платформи займає Донецька складчаста область. Вона має з ДДЗ спільні риси історії геологічного розвитку (Донецький прогин колись був східним продовженням ДДЗ). Але в межах цього прогину осадові породи біля 300 млн. років тому були зім’яті у складки (внаслідок стиснення й підняття ділянки літосфери), місцями прорвані магмою».
      • Як нафта могла потрапити на Керченському півострові на земну поверхню? (Унаслідок виверження грязьових вулканів).
      • Знайдіть на карті атласу назви родовищ, що освоюються з морських платформ.

─ У Причорноморсько-Кримській нафтогазоносній області відкрито 40 родовищ вуглеводнів, із них 10 − в акваторіях морів. Їх передбачені запаси складають біля 1 трлн. м3 газу. Нині освоюються газові родовища з морських платформ Штормове і Голіцинське на шельфі Чорного моря та два родовища північніше півострова Казантип у південній частині дна Азовського моря. Підприємство “Чорноморнафтогаз” на українському шельфі Чорного моря на південь від острова Зміїний розвідало великі поклади з промисловими запасами, які за попередніми оцінками складають 10 млн. т нафти та 10 млрд. куб. м. газу.

3. Гірські породи якого походження (осадові, магматичні, метаморфічні) використовують як паливні корисні копалини?

─ Більшість паливних корисних копалин є гірськими породами осадового походження, які утворилися переважно в межах тектонічних западин і прогинів різного віку і походження. Виняток становить антрацит – метаморфізоване кам’яне вугілля. Серед геологів є група вчених, які доводять неорганічне (не осадове) походження родовищ нафти і природного газу.

4. Складіть план характеристики паливних корисних копалин. Охарактеризуйте за ним паливні корисні копалини кожного виду.

─ Орієнтовний план:

а) вид корисної копалини;

б) назви басейнів, областей, найбільших родовищ;

в) приналежність до тектонічних структур;

г) палеогеографічні умови утворення;

д) умови залягання й особливості видобутку.

5. Порівняйте між собою: а) три вугільних басейни (Донецький, Львівсько-Волинський, Дніпровський – за наведеним вище планом); б) три нафтогазоносні області (Дніпровсько-Донецьку, Карпатську, Причорноморську – за наведеним вище планом).

7. За рекомендованою вчителем літературою детальніше охарактеризуйте умови залягання й особливості освоєння одного із видів паливних корисних копалин.
  1. Байсарович М.М. Геологія та корисні копалини України. - К.: Наукова думка, 2001.
  2. Геология и полезние ископаемые. (Серия: Природа Украинской ССР). - К. Наукова думка, 1986.
  3. Геология и нефтегазоносность Днепровско-Донецкой впадины /Ответственный редактор Е.Ф.Шнюков. – К.: Наукова думка, 1989.
  4. Нафта і газ України. - Київ, 1997.
  5. Нафта і газ Прикарпаття. Історичний нарис. - Краків-Київ, 2004.


§15. РУДНІ КОРИСНІ КОПАЛИНИ

(урок № 18 – комбінований)


Які ви знаєте метали? Як їх поділяють за властивостями? Пригадайте, на які групи поділяють рудні корисні копалини за використанням у різних галузях господарства.

Чорні й легуючі метали

Кольорові метали

Чорні метали

Легуючі метали

Основні

Тугоплавкі

Благородні

Рідкісні

і розсіяні

Важкі

Легкі

Залізо і його сплави (сталь)

Марганець, ванадій, хром

Мідь, цинк, олово, свинець, нікель

алюміній, магній, титан

ванадій, молібден, вольфрам

золото, срібло,

платина, платиноїди

германій, індій, талій, цирконій, талій, ніобій

За таблицею на с. 60-61 підручника визначте, коли існували сприятливі умови для утворення родовищ рудних корисних копалин?

─ У докембрії були сприятливі умови для формування магматичних і метаморфічних залізних руд, корінних родовищ золота, нікелевих, кобальтових руд; у верхньому палеозої — поліметалевих і ртутних руд (у Донецькій складчастій області); у палеогеновому періоді — окисних марганцевих руд осадового чохла УкЩ; у неогеновому й антропогеновому періодах — осадових залізних руд і розсипів руд.

6. Руди яких металів розвідані переважно серед гірських порід кори вивітрювання та осадового чохла?

─ До кори вивітрювання та відкладів осадових гірських порід належать залізні, марганцеві, нікелеві, алюмінієві окисні руди та розсипи титанових руд осадового чохла УкЩ; осадові залізні руди Керченського басейну.

8. Схарактеризуйте родовища руд чорних, легуючих і кольорових металів. Відповідь подайте у вигляді таблиці. Розгляньте їх зразки зі шкільної колекції. Зразок:

Назва металу, його руд

Басейни, райони, родовища

Геологічна характеристика

Оцінка запасів

Залізо

метаморфічні бідні залізисті кварцити й багаті магнетитові залізні руди

Криворізький басейн, Кременчуцький і Білозерський райони

Приурочені до круто падаючих пластів протерозойських гірських порід кристалічного фундаменту УкЩ

Запаси великі, але їх значна частина поблизу земної поверхні вже вичерпана

Осадові залізні руди

Керченський басейн

Індоло-Кубанський прогин (горизонтальні пласти неогенових осадово-хемогенних відкладів)

із легуючими (V, Мn), та шкідливими (Аs, Р), домішками. Відкритий видобуток руд

Марганець

Осадові марганцеві руди (мінерали: манганіт, псиломелан, родохрозит тощо)

Нікопольський басейн (райони: Нікопольський, Великотокмацький, Інгулецький)

Осадовий покрив схилів УКЩ

(горизонтальні пласти палеогенових осадових відкладів)

Пласт 2 м. Вміст 23%. Глибина15-120 м. Відкритий (кар’єрний) і підземний (шахтний) способи розробки

















§ 16. НЕРУДНІ КОРИСНІ КОПАЛИНИ.

РАЦІОНАЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ МІНЕРАЛЬНО­-СИРОВИННИХ РЕСУРСІВ

(урок № 19 – комбінований)


На які групи поділяють нерудні корисні копалини?

─ Нерудні корисні копалини за подальшим використанням у господарстві поділяють на групи: гірничо-хімічна й агрохімічна сировина, будівельна сировина, сировина для металургії тощо (дивіться також рис. 14.3, а також таблицю до уроку 17 цього посібника).

Звертаємо увагу на те, що пункти «Самоцвіти України» і «Мінеральні лікувальні й столові води» є навчальними оповіданнями (тільки для ознайомлення).


Практична робота №3

УСТАНОВЛЕННЯ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКІВ МІЖ ТЕКТОНІЧНИМИ СТРУКТУРАМИ, ФОРМАМИ РЕЛЬЄФУ ТА КОРИСНИМИ КОПАЛИНАМИ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ (закінчення)

(Урок №20 − застосування знань, умінь і навичок та узагальнення)

1. Заповніть третій стовпчик таблиці (див. с. 59), установіть, які види корисних копалин пристосовані до відповідних тектонічних структур. Для Українського щита позначте, які корисні копалини пов’язані з гірськими породами фундаменту, а які — осадового чохла. Усно поясніть, які гірські породи мають осадове або метаморфічне походження, а які — осадове походження.

Із метою економії місця ми не подаємо раніше заповнену другу колонку таблиці (див. її зміст у дидактичному матеріалі до § 11).

Тектонічна структура

Корисні копалини

Євразійська літосферна плита. Східноєвропейська платформа
1. Український щит (УкЩ)

Фундамент: корінні родовища золота, залізних руд, хрому і нікелю, графіту, кам’яних будівельних матеріалів (граніту тощо).

Осадовий чохол: буре вугілля, каоліни, марганцеві руди, боксити

2. Волино-Подільська плита

Крейда, вапняк, мінеральні води; на півночі – торф

3. Львівський прогин (у т.ч. частина, накладена на Західноєвропейську платформу)

Ка­м’я­не ву­гіл­ля, сірка, природний газ, піски, глини

4. Північний борт Причорноморської западини

Вапняки, глини, на крайньому півдні – природний газ

5. Дніпровсько-Донецька западина (ДДЗ)

Нафта, газ, газовий конденсат, сіль, піски, глини, суглинки

6. Воронезький масив (південно-західні схили)

Осадовий чохол: крейда, фосфорити, піски, глини, суглинки

7. Донецька складчаста область

Ка­м’я­на сіль, рту­т­на ру­да, це­мен­т­на си­ро­ви­на (мергель тощо), флюсові вапняки, во­г­не­три­вкі глини

Середземноморський рухливий пояс

8 . Скіфська плита

Нафта, природний газ, ка­м’я­на сіль, мінеральні води і грязі

9. Кримська складчаста система

Вапняки флюсові й будівельні, мармури, мергелі

10. Карпатська складчаста споруда

Будівельні матеріали (гравій, мармур тощо), мінеральні води

11. Передкарпатський крайовий прогин

Нафта і газ, озокерит, ка­м’я­на і ка­лій­на со­лі, мінеральні води

12.Закарпатська міжгірна западина

Осадовий чохол: буре вугілля, кам’яна сіль, природний газ

Вулканічні масиви: золото, поліметалеві, алюмінієві руди, мінеральні води, кам’яні будівельні матеріали (андезит, туф)

Слід відзначити, що за по­єд­нан­ням ро­до­вищ рі­з­них ти­пів ко­ри­с­них ко­па­лин (у за­ле­ж­но­с­ті від гео­ло­гі­ч­ної бу­до­ви, при­уро­че­но­с­ті до те­к­то­ні­ч­них стру­к­тур) у ме­жах Укра­ї­ни ви­ді­ля­ють та­кі зо­ни під­ви­ще­ної кон­цен­т­ра­ції мі­не­раль­них ре­сур­сів:

1) Укра­їн­сь­ко­го щи­та (За­по­рі­зь­ка, Черкаська, Кі­ро­во­град­сь­ка, за­хід Дні­п­ро­пе­т­ров­сь­кої, пів­день По­л­тав­сь­кої об­ла­с­ті): за­лі­з­на, ма­р­га­н­це­ва, ти­та­но­ва, ні­ке­ле­ва ру­да, зо­ло­то, гра­фіт, гра­ніт, ка­о­лін, бу­ре ву­гіл­ля.

2) До­не­ць­кої скла­д­ча­с­тої об­ла­с­ті (До­не­ць­ка, Лу­ган­сь­ка, схід Дні­п­ро­пе­т­ров­сь­кої): ка­м’я­не ву­гіл­ля, ка­м’я­на сіль, рту­т­на ру­да, це­мен­т­на си­ро­ви­на, флю­си і во­г­не­три­ви.

3) Дні­п­ров­сь­ко-­До­не­ць­кої за­па­ди­ни (Че­р­ні­гів­сь­ка, Сум­сь­ка, май­же вся По­л­тав­сь­ка, Хар­ків­сь­ка об­ла­с­ті): при­ро­д­ний газ, га­зо­вий кон­ден­сат, на­ф­та, ка­м’я­на сіль, си­пу­чі бу­ді­ве­ль­ні ма­те­рі­а­ли, гли­ни.

4) Пе­ред­кар­пат­сь­ко­го і Львів­сь­ко­го про­ги­нів (Іва­но-­Фран­ків­сь­ка, Львів­сь­ка об­ла­с­ті): при­ро­д­ний газ, на­ф­та, озо­ке­рит, ка­м’я­на і ка­лій­на со­лі, сір­ка, ва­п­ня­ки то­що.

5) За­кар­пат­сь­ко­го про­ги­ну (За­кар­пат­сь­ка об­ласть): по­лі­ме­та­лі­ч­ні ру­ди (в т.ч. зо­ло­то); алу­ні­ти, ба­ри­ти, ка­м’я­на сіль, гли­ни, бу­ре ву­гіл­ля.

6) Сиваський (При­чо­р­но­мор­сь­кої за­па­ди­ни): при­ро­д­ний газ, со­лі йо­ду, бро­му, ма­г­нію, на­т­рію.

2. Пригадайте зміст § 14—16 і виставте оцінку забезпеченості України кожним видом мінерально-­сировинних ресурсів за шкалою: «відмінно» (5), «добре» (4), «задовільно» (3), «незадовільно» (2), «відсутні» (1).

─ Орієнтовно можна виставити такі оцінки забезпеченості України відповідним видом мінерально-сировинних ресурсів:

Назва корисної копалини

Оцінка




Нерудні корисні копалини

Паливні корисні копалини




Самородна сірка

4

Кам’яне вугілля

5-




Кам’яна сіль

5

Буре вугілля

5




Калійна сіль

3

Природний газ

3-




Графіт

5

Нафта

2




Фосфорити й апатити

3-

Торф

5




Каоліни

5

Рудні корисні копалини




Кам’яні будівельні матеріали

5

Залізні руди

5




Вапняки флюсові й будівельні

5

Марганцеві руди

5




Бентонітові глини

5

Титанові руди

5-




Крейда

5

Хромові руди

3




Мергелі та інша цементна сировина

5

Нікелеві руди

4




Мінеральні води

5

Мідні руди

3




Алмази

2

Золото (корінні родовища)

4




Топази і берили

4

Ртутні руди

4




Рубіни

1

Молібденові й вольфрамові руди

2




Піски формувальні й скляні

5

Олов’яні руди

1




Суглинки (сировина для виробництва червоної цегли, керамзиту, черепиці)

5

Свинцеві й цинкові руди

2