Дидактичні матеріали для формування компетентності учнів з курсу «Фізична географія України»

Вид материала

Документы

Содержание Історія географічних досліджень території україни Пригадайте найдавніші методи отримання географічних знань. Географічні уявлення давніх слов’ян та в часи Київської Руси. У чому полягають особливості географічної інформації про територію України: а) в працях давньоримських учених Чим відрізняється географія ХІХ століття від географії XVIIІ століття? Географічні дослідження xx Які зміни державного устрою відбулися на українських етнічних землях у 1918-1922 роках Пригадайте, які зміни відбулися у формуванні державної території України в 1939-1945 роках Складіть 5-6 тестів з теми «Історія географічних досліджень України». XVIII—ХІХ ст.) Українське географічне товариство 2. Яку частину від площі суходолу Землі приблизно становить територія України? а) 1/44; б) 1/88; в) 1/225; г) 1/607. 3 5. Яка з указаних карт не є дрібномасштабною: а) 1: 50 000 000; б) 1: 1 250 000; в) 1: 750 000; г) 1: 3 500 000. 6 Відповідь: 13 годин 28 хвилин. Відповідь: 2 км 250 м. Сприятливі риси Положення відносно океанів і морів Положення відносно літосферних плит, великих форм рельєфу Положення відносно басейнів великих річок Розділ ІІ. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРИРОДНИХ УМОВ І ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ ... Полное содержание

Подобный материал:

• Фізична географія україни, 123.95kb.
• Програма спецкурсу рельєф україни 070501 географія Упорядник: проф. О. О. Комлєв Затверджено, 193.25kb.
• Програма навчальної дисципліни фізична географія материків І океанів (шифр І назва, 325.62kb.
• Формування мовленнєвої компетентності учнів засобами інтерактивних методів навчання, 21.43kb.
• Йбутнє, на розв’язання проблем нового століття, розвиток ключових компетенцій учнів,, 332.19kb.
• Навчальна програма для учнів 10-12 класів загальноосвітніх навчальних закладів, 506.5kb.
• Методичні рекомендації вчителям фізичної культури Рекомендуємо викладачам предмета, 11.71kb.
• Програма навчального курсу, 767.18kb.
• Формування громадянської компетентності старшокласників засобами різних предметів, 275.84kb.
• Робоча програма з навчальної дисципліни Фізична географія материків та океанів Освітньо-кваліфікаційний, 1104.07kb.

Тема 3. ГЕОГРАФІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ

§8. ІСТОРІЯ ГЕОГРАФІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ

ДО XX СТОЛІТТЯ (урок №9 – комбінований)

Автор підручника вважає, що тему «Географічні дослідження…» потрібно було б розглядати у кінці вивчення навчальної дисципліни, бо діти ще не знають змісту курсу, не знайомі з багатьма поняттями. Тому пропонуємо значно скоротити час на вивчення теми (до двох годин). Учні знайомляться з тестом параграфів як з навчальними оповіданнями.


 Пригадайте найдавніші методи отримання географічних знань.

─ Польовий, описовий.

 Перелічіть історичні етапи географічного пізнання Землі.

─ Із курсу історії діти знають, що в минулому людства виділяють епохи: стародавнього світу (до V століття нашої ери); середніх віків (до кінця XVІІ століття, включаючи епоху Великих географічних відкриттів, що розпочалися в XV столітті); нового часу (до кінця ХІХ століття), новітнього часу та сучасності (ХХ … початок ХХІ століття). Тому виділяють аналогічні за назвами історичні етапи географічного пізнання Землі.

Стародавній етап географічного пізнання.

Оповідання для ознайомлення. Біля 8 тисяч років тому виникло землеробство — вирощування окультурених рослин. Людям стали необхідними знання про рух космічних тіл (особливо Сонця), від яких залежали початок і кінець певних землеробських справ. Люди дійшли висновку, що на перебіг різних природних явищ на Землі суттєво впливають космічні тіла і їх рухи. Тому вони вели спостереження за Сонцем, Місяцем, планетами й зірками. Носіями цих знань були, здебільшого, жерці. Пізнання навколишнього середовища було зумовлене не тільки потребами у їжі, житлі, певних предметах, але й природною допитливістю окремих людей.

Середньовічний етап географічного пізнання

 Згадайте, якою річкою в межах України проходив цей шлях? (По Дніпру).

Оповідання для ознайомлення. Арабські мандрівники про землі східних слов’ян.

Цікаву оповідь про землі слов’ян біля Києва дає Ібн-Даст у творі «Книга добрих скарбів» (перша половина Х століття): «Країна слов’ян — край рівний і лісний; в лісах вони і живуть. З дерева виробляють вулики для бджіл... Вони пасуть свині, а також вівці... Найбільш сіють просо... Є в них різні кобзи, гуслі й дудки... . Холод в їх країні такий великий, що кожний на зиму викопує собі житло — землянку, до котрої приробляє з дерева гостроверхій дах, й на той дах накладає землю. У таких землянках живуть цілою родиною, запалюють посередині вогонь, розпікають до почервоніння каміння й так гріються. В такому житлі вони залишаються до весни».

Після монгольських завоювань через українські землі мандрували посли до хана від правителів держав Західної Європи (італієць Плано Карпіні, француз Вільгельм Рубрук та інші), які залишили свої спогади.

Географічні уявлення давніх слов’ян та в часи Київської Руси. У стародавніх слов’ян переважали міфологічні погляди на світобудову. У світогляді давніх слов’ян існував свій пантеон богів, що „відповідали” за певні природні явища (Перун, Мокш, Даждьбог тощо).

Важливими історичними й географічними джерелами знань є давньоруські літописи, які писали переважно монахи: літописне зведення 1073 року; «Повість временних літ» (1114-1116 рр.), у якій, зокрема, описується торговий шлях «із варяг у греки» — від Скандинавії до Чорного й Середземного морів, який на значній протяжності проходив Дніпром.

У літописах знаходимо назви історичних земель, річок тощо. Географічний термін «Україна» вперше згадується в Київському літописі (1187 р.). Проте найчастіше землі, які заселяли східнослов’янські народи, йменували «Руссю». Терміном «Україна» позначали відокремлену частину території Русі. Відомості географічного характеру трапляються в «Повісті врем’яних літ» — літописному зведенні, укладеному в Києві, яке відоме також як «Літопис Нестора» (охоплює 852-1117 рр.). Його продовженням є Київський літопис (охоплює 1118-1198 рр.), та Галицько-Волинський літопис (охоплює 1209-1292 рр.).


Географічні дослідження Нового часу. У кінці XVIII століття дослідженням природи Західної України займався «батько» польської геології й географії Станіслав Сташіц; Карпати вивчав професор Львівського університету Балтазар Акке.

Серед робіт вчених Російської Академії наук виділяється праця академіка Йогана-Антона Гюльденштадта, який під час експедиції 1773-1774 років описав рослинність цілинного тоді степу. Чудові описи природи Криму залишили Карл Габліц і Петро-Симон Паллас.


 7. У чому полягають особливості географічної інформації про територію України: а) в працях давньоримських учених:

─ Особливістю розвитку географії у давньоримський час було складання книг описів Ойкумени і її частин. Їх складали для виховання дітей найбільш знатних людей держави – майбутніх правителів і полководців.

б) в джерелах XVII століття

─ У зв’язку з винайденням приладів для складання топографічних карт з’явилися досить точні карти земель сучасної України.

 Чим відрізняється географія ХІХ століття від географії XVIIІ століття?

У XVIIІ столітті з’явилися перші наукові описи природи різних частин України. Географія буда єдиною, цілісною наукою. У ХІХ столітті розвиток географії призвів на її поділ на окремі науки (геоморфологію, кліматологію тощо). У кінці ХІХ століття розпочаті комплексні географічні дослідження.

§9. ГЕОГРАФІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ XX — ПОЧАТКУ XXІ СТ.

ВИДАТНІ ГЕОГРАФИ (урок № 10 – комбінований)

 До складу яких держав входила Україна на початку ХХ ст. (до 1914 р.):

─ До Російської й Австро-Угорської імперій;

У 1920—1940 рр.?

─ До СРСР (як Українська РСР), Польщі, Румунії, Чехословаччини.

 Які зміни державного устрою відбулися на українських етнічних землях у 1918-1922 роках?

─ У роки української національної революції, громадянської війни і агресій сусідніх держав на місцях часто змінювалася влада. Разом з тим, спостерігався значний інтерес науковців до краєзнавчої роботи.

 Пригадайте, які зміни відбулися у формуванні державної території України в 1939-1945 роках?

─ На початку Другої світової війни, внаслідок домовленостей між сталінським радянським урядом і урядом фашистської Німеччини у 1939 була розділена Польща, й західноукраїнські етнічні землі відійшли до Радянської України в складі СРСР. У 1940 р., під загрозою радянського вторгнення, Румунія передала до СРСР населені переважно українцями Північну Буковину й Бессарабію, які увійшли як області України − Чернівецька та Ізмаїльська (нині – південна частина Одеської).

 5. Складіть 5-6 тестів з теми «Історія географічних досліджень України».

1. Хто з учених стародавнього світу зробив перші описи земель, що нині входять до складу України:

а) Геродот; б) К. Птоломей; в) Ібн Бату́тта; г) Віллем Рубрук.

2. Як стародавні греки називали Дніпро:

а) Ра; б) Борисфен; в) Данапріс; г) Пантікап.

3. В якому творі вперше у письмових джерелах згадується географічна назва «Україна»:

а) «Мельпомена»; б) Київський літопис; в) Іпатіївський літопис; г) «Опис України».

4. Хто з учених, що народився в межах сучасної України, був одним із засновників Російського імператорського географічного товариства:

а) Володимир Даль; б) Микола Міклухо-Маклай; в) Павло Чубинський; г) Ератосфе́н.

5. Хто із засновників однієї з географічних шкіл Російської імперії висновки своїх праць ґрунтував на основі досліджень території Полтавщини:

а) П.Семенов-Тян-Шаньський; б) Ф. Белінсга́узен; в) В. Докучаєв; г) Д. Анучин.

6. Хто є основоположником української національної географії:

а) В. Докучаєв; б) М. Міклухо-Маклай; в) С. Рудницький; г) В. Вернадський.

 8. Заповніть пропуски в узагальнюючій таблиці «Характеристика етапів формування географічних знань про територію України»:

Етапи формування географічних знань	Особливості географічних досліджень	Найвідоміші учені, мандрівники, провідні організації
Стародавній час (V ст. до н.е. — V ст. н.е.)	Перші найбільш загальні відомості про територію в працях античних учених	Учені: давньогрецький – Геродот; давньоримські – Страбон, К.Птоломей
Середньовічний час (кінець V — кінець XVII ст.).	Розрізнена інформація у літописах, записках мандрівників тощо. У пізньому середньовіччі з’явилися досить детальні карти українських земель	Літописи: Київський, Іпатіївський, «Повість временних літ». Арабські (Ібн-Баттута) мандрівники, посли. Г.Л. де Боплан
Новий час ( XVIII—ХІХ ст.)	Перші наукові дослідження природних умов та природних ресурсів. Поділ географії на окремі галузі. Створення кафедр географії в університетах	У XVIII ст. – дослідження Російської академії наук (В.Зуєв, П.Паллас тощо). У ХІХ ст. в Російській імперії сформувався ряд наукових географічних шкіл (Географічного товариства; на чолі з В.Докучаєвим тощо)
Новітній час (1917-1991)	Географічні дослідження (вивчення природних умов і ресурсів) в СРСР підпорядковувалися завданням ведення планового соціалістичного господарства	Провідні організації – географічні кафедри ВНЗ. У 1947р. утворений український філіал Географічного товариства СРСР. Із середини 1950-х рр. пожвавились краєзнавчі дослідження
Сучасний етап (з 1991 року)	Упровадження сучасних інформаційних технологій. Вивчення особливостей взаємодії суспільства і природи на різних територіях, проблем охорони навколишнього природного середовища	Інститут географії Національної Академії наук України (директор — Л. Г. Руденко) та Українське географічне товариство (президент — П. Г. Шищенко), кафедри географії університетів

Зразки завдань для тематичного оцінювання (ВСТУП. Теми 1 – 3)

(Урок № 11 – корекції та контролю знань)


 І рівень (репродуктивний). Правильна відповідь підкреслена

1. Спостереження за зміною стану нижнього шару атмосфери на метеорологічній станції є прикладом застосування методу географічних досліджень:

а) польового; б) стаціонарного; в) дистанційного; г) статистичного.

2. Яку частину від площі суходолу Землі приблизно становить територія України?

а) 1/44; б) 1/88; в) 1/225; г) 1/607.

3. Яка крайня точка України має географічні координати 44°23 пн. ш., 33° 44 сх. д.:

а) північна; б) південна; в) західна; г) східна.

4. Кут між географічним та магнітним меридіанами називають:

а) дійсним азимутом; б) магнітним азимутом; в) магнітним схиленням; г) географічним азимутом.

5. Яка з указаних карт не є дрібномасштабною:

а) 1: 50 000 000; б) 1: 1 250 000; в) 1: 750 000; г) 1: 3 500 000.

6. Хто з учених є фундатором української національної школи географії, засновником першого науково-дослідницького інституту географії та картографії:

а) С.Л.Рудницький; б) В.В.Докучаєв; в) П.П.Чубинський; г) Г.Л. де Боплан;

 ІІ рівень (продуктивний)

7. У Києві (30°30 сх. д.) місцевий час 13 годин 02 хвилини. А місцевий час Москви (37° сх. д.)?

─ Відповідь: 13 годин 28 хвилин.

8. Масштаб топографічної карти 1:50 000. Виміряна циркулем відстань між точками А і Б становить 45 мм. Визначте відстань на місцевості.

─ Відповідь: 2 км 250 м.

 ІІІ рівень (проблемний)

9. Яке значення для розвитку господарства має велика площа території України?

─ Велика площа території України зумовлює різноманіття природних умов і природних ресурсів, а значить створює передумови для формування різних галузей господарства, успішного економічного розвитку нашої держави.

 ІV рівень (творчий)

10. Дайте оцінку впливу географічного положення на життя й господарську діяльність населення (за кожним пунктом типового плану характеристики фізико-географічного положення країни).

Пункти плану	Оцінка положення:
	Сприятливі риси	Несприятливі риси
Широтне положення	Зумовлена широтним положенням кількість тепла дозволяє вирощувати основні продовольчі культури	Клімат прохолодний для вирощування теплолюбних рослин
Довготне положення. Положення відносно переважаючих вітрів	Зміна континентальності клімату дозволяє хоч би в одній із частин країни отримувати добрий урожай	Значна протяжність із заходу на схід зумовлює зміни континентальності клімату (від вологого – до посушливого), відмінності між двома частинами країни
Положення відносно океанів і морів	Має вихід до двох морів і Світового океану (зручне транспортно-географічне положення, значні рекреаційні ресурси узбережжя)	Внутрішні моря відносно далеко розташовані від основних морських транспортних шляхів
Положення відносно літосферних плит, великих форм рельєфу	Переважно рівнинна територія зручна для обробки земель, будівництва доріг. Сильні землетруси бувають рідко	Територія України відкрита для повітряних мас різних напрямків (холодних з півночі і сухих зі сходу).
Положення відносно басейнів великих річок	Розгалужена річкова система сприяє розвитку річкового транспорту, завдяки якому відбувається зв'язок між різними частинами країни	Субмеридіональний характер річкової сітки зумовлював певне розділення території України із заходу на схід (наприклад, на лівобережжя і правобережжя відносно долини Дніпра)

Розділ ІІ. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРИРОДНИХ УМОВ І ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ


Слід відзначити, що в розділі ІІ вивчатимуться особливості природних умов та природних ресурсів території України у загальноприйнятій послідовності:

1. геологічна будова, рельєф, корисні копалини;
   
2. клімат;
   
3. внутрішні води;
   
4. ґрунти;
   
5. рослинність;
   
6. тваринний світ
   

Першим із шести перелічених вище природних компонентів у темах 4—7 вивчаються гірські породи і форми їх залягання поблизу земної поверхні (рельєф). При актуалізації вивчення тем учитель повідомляє:

У темі 4 вивчимо загальні риси будови земної поверхні України. Ми дізнаємося про залежність поширення великих форм рельєфу від тектонічних структур.

У темі 5 «Геологічна будова» ми з’ясуємо, як тектонічні рухи впродовж історії формування земної зумовлювали утворення і залягання різних за складом гірських порід.

У темі 6 «Геоморфологічна будова» знайдемо відповіді на питання: як утворилися сучасні рівнини та гори? Як і коли сформувалися невеликі форми рельєфу?

У темі 7 вивчимо закономірності розташування родовищ корисних копалин, оцінимо їх запаси (мінерально-сировинні ресурси).

Від геологічної будови й рельєфу значною мірою залежать особливості ґрунтів, рослинності, інших природних компонентів.


Тема 4. ВЕЛИКІ ФОРМИ РЕЛЬЄФУ Й ТЕКТОНІЧНІ СТРУКТУРИ


Основні поняття. Геологія — наука, яка вивчає гірські породи, умови їх залягання та чинники утворення. Тектоніка — одна з геологічних наук, яка вивчає рухи й будову літосфери. Формування рельєфу вивчає наука геоморфологія.

Рельєф і геологічну будову території України ми вивчатимемо за правилом: від простішого — до складнішого; від причин — до наслідків, у послідовності, відображеній на схемі:



Послідовність вивчення геологічної будови та рельєфу України


§10. ЗАГАЛЬНИЙ ПЛАН БУДОВИ ЗЕМНОЇ ПОВЕРХНІ

(Урок № 12 – вивчення нового)


 Дайте визначення поняття «рельєф».

─ Рельєф – це сукупність форм твердої земної поверхні.

 Як саме відображають особливості рельєфу на фізичних картах?

Із курсу загальної географії (6 клас) учні можуть пригадати, що на фізичних картах земну поверхню позначають горизонталями (рис. 10.1). Проміжки між сусідніми горизонталями зафарбовують різними кольорами і їх відтінками. Звичайно низини і западини зафарбовують відтінками зеленого кольору, підвищені і гірські ділянки – жовтим, оранжевим і коричневим кольорами. Рельєф дна морів і океанів відображають лінії з однаковими глибинами – ізобати. Проміжки між ізобатами зафарбовують різними відтінками – від світло-блакитного (на невеликих глибинах), – до темно-синього кольору (на значних глибинах). У нижній частині карти є шкала висот і глибин, за якою можна точно визначити абсолютну висоту певної ділянки земної поверхні чи глибину водойми.


При вивченні великих форм рельєфу вчитель організовує послідовне заповнення таблиці на с. 48:

РЕЛЬЄФ УКРАЇНИ

95% площа 5%

РІВНИНИ ГОРИ

70% 25% 4% 1%

Низовини Височини Карпати Кримські


При вивченні низовин учні позначають їх розташування на контурній карті й записують їх назви у відповідну клітинку таблиці. Якщо у межах низовини є менші складові частини, то учні записують їх назви у дужках. При заповненні клітинки в графі «височини» учні указують також назву найвищої вершини та її абсолютну висоту. До класу рельєфу височин на лежить і рівнина Малого Полісся.

При вивченні кожної з гірських систем спочатку записують назви передгірних височин, потім – низькогірних пасом, і на завершення – середньогірних пасом, та наносять їх розташування на контурній карті.

 4. а) Передгірні височини: Передкарпатська, Зовнішнє і більша частина Внутрішнього пасма Кримських гір. б) низькогірні пасма і масиви: більша частина Вододільно-Верховинського і Вулканічного пасом у Карпатах; найвищі ділянки Внутрішнього пасма та найнижчі масиви Головного пасма Кримських гір. в) середньогірні пасма і масиви: найвищі масиви Головного пасма Кримських гір – Бабуган-яйла, Чатирдаг-яйла тощо; більша частина Українських Карпат − Полонинське, Бескиди, Ґорґани тощо, у тому числі найвище пасмо – Чорногора (хоч деякі його вершини перевищують 2 км, але вони мають м’яку заокруглену форму, що характерно для середньогір’я а не для високогір’я). г) перевали: найвідомішими перевалами, розташованими в межах Вододільно-Верховинських Карпат є Ужоцький (889 м), Середній Верецький (838 м), Яблуницький (931 м – рис. 10.6); у межах Головного пасма Кримських гір – Ангарський (752 м), Байдарські Ворота (527 м).

 5. Яка частина України (відносно долини Дніпра) є вищою?

─ Правобережна, західна. (Пізніше учні дізнаються, що більша піднятість західної частини України зумовлена більшою інтенсивністю підняття ділянки літосфери впродовж неогенового й антропогенового періодів (за неотектонічний етап).

 6. Долини яких річок розділяють великі форми рельєфу? У якому напрямі, переважно, течуть по них річки?

─ Слід відзначити, що межі деяких височин проведені умовно (наприклад, межі між Придніпровською і Подільською височинами – по річці Південний Буг; східна межа Придніпровської низовини – по долині Дніпра).

Переважний напрямок течії річок – із півночі на південь, що зумовлено загальним напрямом поверхні південної частини Східноєвропейської рівнини.

 8. Укажіть позитивні й негативні риси впливу рельєфу на господарську діяльність населення різних частин України.

─ Позитивні риси: переважно низовинний рельєф, що сприяє господарському освоєнню території (зокрема, зумовлює її велику розораність); розчленована поверхня гір і найвищих височин дозволила зберегтися там природним комплексам, мало перетворених людиною, використання цих територій для рекреації.

Негативні риси: вільне проникнення через територію повітряних мас усіх напрямків (у тому числі холодних – із півночі); складні умови для освоєння гірських територій на ділянок із відслоненнями скельних гірських порід у межах височин.

 9. Складіть чайнворд «Рельєф України».

Учитель пропонує учням використовувати словничок термінів і понять на с. 216-218 при складанні цього чайнворду.

1.

К

Р

Я

Ж

2.

П

Е

Р

Е

В

А

Л

3.

П

О

Л

О

Н

И

Н

А

4.

П

О

Л

Т

А

В

С

Ь

К

А

5.

С

Х

І

Д

Н

О

Є

В

Р

О

П

Е

Й

С

Ь

К

А

6.

Г

Е

О

М

О

Р

Ф

О

Л

О

Г

І

Я

Зразок складання чайнворду: 1. Витягнута скеляста височина. 2. Зниження (сідловина) гірського пасма, через яке прокладена пішохідна, автомобільна чи залізна дорога. 3. Згладжена поверхня поблизу вершин Карпатських гір. 4. Підвищена частина Придніпровської низовини – … рівнина. 5. Рівнина, в межах якої розташовано понад 9/10 площі України. 6. Наука про рельєф.


Для довідки! Походження назв великих форм рельєфу (оронімів)

Аюдаг – мис і гора на Південному Березі Криму. Від татарського «аю» (ведмідь) і турецького «даг» (гора). Зовнішнім виглядом схожа на ведмедя, який ніби припав до моря і п'є воду.

Бабуган-яйла – найвищий масив Кримських гір; в перекладі з тюркського «головне літнє пасовище».

Бескиди – гори зовнішньої частини Карпат. В українській мові набуло значення «стрімкий схил гори».

Говерла – від румунського «Hоwіrlа» (важке підняття).

Ґорґани – пасмо в Карпатах; діалектне – «кам'янисті розсипища». Є версія походження від давньоруського «ґорґа» (порив вітру, шквал).

Донецький кряж – від річки Сіверський Донець.

Карадаг – гірський масив (згаслий вулкан) у Криму. Від тюркських слів «кара» (чорний) і «даг» (гора).

Карпати –назву виводять від західнослов’янського «харбат», «хрб» (хребет). Румуни вважають, що топонім має основу «кар, каро» (камінь).

Крим – від тюркського слова «кермен, керем» (фортеця, стіна).

Могила Мечетна – вершина Донецького кряжу. «Могила» – горб, що нагадує рукотворний курган. «Мечетна» – тому що тут колись була мечеть.

Полонинське пасмо – від слова «полонина», «плай» – безлісі простори на згладжених вершинах Карпатських гір (від нім. «плац» – рівне місце).

Розточчя – височина на межі України та Польщі; назва походить від вододілу (розтіччя) між басейнами Західного Бугу та Дністра.

Роман-Кош – вершина Кримських гір. Можливо, від тюркського «урман» (ліс) і «кош» (стоянка, житло пастухів овечих отар).

Товтри – вапнякові горби, – відкопані ерозією коралові рифи давнього Сарматського моря. Перекручене від назви гір « Татри» (височина названа польськими геологами). В народі їх ще називають «Медобори» (оскільки ці горби були покриті різнотрав’ям, і з них «брали мед»).

Чорногора – найвищий гірський масив Карпат, вкритий темним (чорним) ялиновим лісом.


§ 11. ТЕКТОНІЧНІ СТРУКТУРИ

(Урок № 13 – комбінований)

• Що вивчає наука тектоніка?
  

─ Тектоніка – одна з геологічних наук, яка вивчає рухи і будову літосфери та земної кори.

• Яка відмінність між поняттями «літосфера» й «земна кора»?
  

─ Літосфера – це тверда оболонка Землі, яка включає земну кору і верхню мантію. Нижньою межею літосфери є астеносфера – в’язкий шар у верхній мантії, над яким відбуваються горизонтальні і вертикальні рухи частин літосфери. Середня потужність літосфери під материками 400 км, під океанами 200 км. Сучасні дослідження показали, що шар астеносфери є не суцільним.

Земна кора – верхня частина літосфери, обмежена знизу так званою «поверхнею Мохоровичича (Мохо)», яка відділяє земну кору від мантії і фіксується зміною швидкості проходження сейсмічних хвиль.

• Що називають літосферними плитами?
  

─ Дивіться словник понять на с. 217 підручника:

Літосферні плити — найбільші блоки літосфери Землі, обмежені зонами розломів. По розломах відбувається переміщення літосферних плит (зіткнення, розсування тощо).

. Як ви вважаєте, які методи досліджень будуть застосовані при вивченні тектонічної будови?

─ Результати дистанційних (геофізичних) досліджень; методи моделювання і порівняння, наукового пояснення.

 Пригадайте, якими гірськими системами виражений у рельєфі рухливий пояс?

─ Середземноморський рухливий пояс в межах України виражений у рельєфі Карпатською і Кримською гірськими системами.

При вивченні тектонічної будови учитель використовує картосхему (рис. 11.1) та таблицю-легенду до неї (рис. 11.2). У цій таблиці показаний поділ великих тектонічних структур на менші.

Спочатку вивчаємо будову давньої Східноєвропейської платформи за допомогою схематичного рисунка «Умовний переріз через платформу», що подається нижче. Цей рисунок учитель послідовно може схематично зобразити на дошці. На рисунку слід чітко відобразити вертикальну будову платформи – поділ на кристалічний фундамент і осадовий чохол. За потужністю осадового чохла в межах платформи виділяють щит і плиту платформи. У свою чергу, в межах плити платформи виділяють масиви і западини.


 До плити Східноєвропейської давньої платформи належать Воронезький масив; Львівський прогин і перехідна структура між ним та УкЩ – Волино-Подільська плита; Дніпровсько-Донецька западина (ДДЗ), північна частина Причорноморської западини.

Пункт параграфа «Де і чому відбуваються землетруси?» подається для ознайомлення. Учитель може схематично зобразити механізм виникнення землетрусів: різнонаправлені горизонтальні рухи – у межах зони Вранча () і Закарпатської зони (); різнонаправлені вертикальні рухи – у межах Кримсько-Чорноморської () і Південно-Азовської () зон підвищеної сейсмічної активності. Учні знаходять місця розташування названих зон на тектонічній і фізичній картах.

 7. Чому Середземноморському рухливому поясу відповідає найскладніший рельєф (із великим перепадом висот)?

─ Тому, що для цього поясу характерні дуже інтенсивні вертикальні й горизонтальні рухи земної кори, оскільки Середземноморський рухливий пояс − це ділянка стиснення між Африканською та Євразійською літосферними плитами. Ділянкам інтенсивного підняття сформувалися гірські складчасто-брилові споруди (наприклад, Кримська й Карпатська), а на ділянках інтенсивних опускань – передгірні прогини (Передкарпатський, Закарпатський, Індоло-Кубанський), улоговини морів (Чорного і Азовського).

 9. Спробуйте графічно відобразити періоди розвитку тектонічних структур і відповідних їм форм рельєфу в межах рухливого поясу.

─ У межах рухливого поясу упродовж історії розвитку тектонічних структур і відповідних їм форм рельєфу спостерігалися такі послідовні періоди:

Періоди розвитку тектонічних структур у межах рухливого поясу	Які форми рельєфу відповідають	Схематичні рисунки
1. Розширення і опускання	Улоговини морів і океанів
2. Стиснення, складкоутворення і підняття	Гірські системи, передгірні прогини і міжгірні западини
3. Відносний тектонічний спокій	Руйнування гірських систем, утворення рівнин

 10. У вигляді таблиці порівняйте спільні й відмінні риси в парах понять: літосферні плити – рухливі пояси літосфери; платформа – складчаста система; щит – плита платформи; давня платформа – молода платформа.

Визначення понять	Спільні риси	Відмінності
а) Літосферні плити – найбільші блоки літосфери Землі, обмежені зонами розломів. По розломах відбувається переміщення літосферних плит (зіткнення, розсування тощо)	Найбільші складові частини літосфери	а) Великі ділянки літосфери, обмежені зонами розломів
б) Рухливі пояси — широкі видовжені ділянки між літосферними плитами, у межах якої чергуються в часі інтенсивні горизонтальні (розсування, стиснення) та вертикальні тектонічні рухи (опускання, підняття)		б) Зони розломів на межах літосферних плит, утворені внаслідок рухів останніх (сходження, розходження, підсування тощо)
а) Платформа – малорухома ділянка літосферної плити, що складається із кристалічного або складчастого фундаменту й осадового чохла. У рельєфі відповідає рівнинам. За віком фундаменту виділяють давню Східноєвропейську платформу й молоді платформи (Західноєвропейську, Скіфську).	Тектонічні структури – великі складові частини літосфери	а) Малорухома (стійка) ділянка літосферної плити
б) Складчаста система, область — ділянки літосфери, що утворилися в межах рухливих поясів внаслідок стиснення багатокілометрової товщі осадових гірських порід. Поділяються на складчасті споруди, виражені в рельєфі горами, та прогини, виражені в рельєфі, переважно, низовинами або улоговинами морів		б) Частини рухливих поясів літосфери, для яких характерні інтенсивні вертикальні й горизонтальні рухи
а) Щит – частина платформи, в межах якої фундамент виходить на поверхню, або перекритий малопотужним осадовим чохлом. Утворився внаслідок тривалого підняття ділянки платформи	Складові частини платформи	а) Осадовий чохол відсутній або мало потужний (до 500 м), утворився внаслідок стійкого тектонічного підняття
б) Плита платформи — частина платформи, перекрита потужним чохлом осадових гірських порід, які утворилися внаслідок тектонічних опускань		б) Осадовий чохол потужний (понад 500 м), утворився внаслідок слабкого підняття або опускання
а) Давня платформа — жорстка малорухома ділянка літосферної плити, що складається із кристалічного докембрійського фундаменту й осадового чохла. У рельєфі відповідає великим рівнинам	Тектонічні структури – великі складові частини літосферних плит. У рельєфі відповідають рівнинам	а) Кристалічний фундамент платформи давній (докембрійський)
б) Молода платформа — малорухома ділянка літосферної плити, що складається із складчастого фундаменту й осадового чохла (переважно потужного).		б) Складчастий фундамент складений зім’ятими в складки й ущільненими гірськими породами (переважно палеозойського віку)