Geum.ru

Реказ грошей в Україні, а також нормативно-правовими актами Національного банку України (далі Національний банк) з питань функціонування інформаційних систем

Вид материалаДокументы

Содержание


Глава 12. Робота автоматизованої системи з приймання та передавання звітності банків у надзвичайний період
Подобный материал:
1   2   3   4   5
Глава 10. Функціонування систем автоматизації ринкових інструментів монетарної політики в надзвичайний період

10.1. До систем автоматизації ринкових інструментів монетарної політики (далі в цій главі – системи автоматизації) належать:

система “ОВДП-online” – для автоматизації обслуговування операцій з розміщення, обігу, сплати доходу та погашення державних цінних паперів (далі – ДЦП) “ОВДП-online”;

система “КредЛайн” – для проведення операцій з рефінансування банків;

система “Депозитний сертифікат” – для проведення аукціонів з розміщення депозитних сертифікатів Національного банку.

Усі зазначені системи обслуговуються централізовано. Бази даних та обслуговуючий персонал систем “ОВДП-online” та “КредЛайн” розміщуються в ЦРП, а системи “Депозитний сертифікат” – в адміністративному будинку.

10.2. Якщо функціонування зберігача або обслуговуючого банку в системі “ОВДП-online” тимчасово припинене і відомо, що відновлення функціонування не займе багато часу, то згідно з пунктом 1 глави 4 Положення про депозитарну діяльність Національного банку України, затвердженого постановою Правління Національного банку від 19.03.2003 №114, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 15.04.2003 за №304/7625 (далі – Положення про депозитарну діяльність), Національний банк може видавати розпорядження про переказ/одержання державних цінних паперів за письмовими дорученнями клієнтів, які самостійно не можуть їх подати з об’єктивних причин. Після відновлення функціонування зберігача або обслуговуючого банку робота системи “ОВДП-online” продовжується в штатному режимі.

10.3. Якщо внаслідок впливу надзвичайних ситуацій функціонування банку-клієнта однієї з систем автоматизації в штатному режимі роботи неможливе, то він може:

передати повноваження щодо роботи з цими системами одній із своїх філій, яка взаємодіє з мережею Національного банку в штатному режимі. Банк узгоджує з Національним банком спосіб передавання інформації та адресу, за якою слід надсилати адресовані йому файли;

здійснювати обмін інформацією за допомогою альтернативних засобів (змінні магнітні та магнітооптичні носії, паперові носії);

користуватися послугами пункту обміну інформацією в електронному вигляді на змінних носіях, якщо постачальники телекомунікаційних послуг припинили обслуговування області.

10.4. Для відновлення функціонування клієнтів систем автоматизації в штатному режимі слід відновити функціонування відповідного програмного забезпечення. Уся важлива інформація зберігається в базах даних систем, які розміщуються в Національному банку. Отже, клієнт відновлювати інформацію не повинен.

10.5. У разі виникнення надзвичайних ситуацій у масштабах області, які спричинюють порушення функціонування деяких банків та клієнтів систем автоматизації, розташованих у цій області, уживаються заходи, зазначені в пунктах 10.2 – 10.4 цієї глави.

10.6. На випадок руйнування ЦРП, у якій розташовані бази даних систем “ОВДП-online” та “КредЛайн”, в адміністративному будинку передбачається встановити щонайменше два комп’ютери, на які щоденно копіюватимуться бази даних, програмне забезпечення та відповідна документація. Цієї інформації достатньо для відновлення роботи систем “ОВДП-online” та “КредЛайн” в адміністративному будинку. На одному з комп’ютерів розміщуються бази даних та сервер прикладних програм, на другому – усі клієнтські місця, які будуть потрібні для роботи.

10.7. Якщо роботу систем автоматизації неможливо забезпечити ні в ЦРП, ні в адміністративному будинку, то для збереження всієї інформації, потрібної для відновлення функціонування систем після завершення надзвичайного періоду, уживаються такі заходи:

а) створюються копії баз даних систем автоматизації, програмного забезпечення та документації на знімних (змінних) носіях, які зберігаються до кінця надзвичайного періоду;

б) друкується і зберігається на паперових носіях така інформація:

для системи “ОВДП-online”:

про випуски ДЦП, що містить такі обов’язкові реквізити: код цінного папера, дати випуску та погашення, номінал, дати та розміри купонних сплат за ДЦП;

реєстр клієнтів депозитарію, що містить такі обов’язкові реквізити: назва клієнта, код міждепозитарного обліку клієнта, дата та номер депозитарного договору, номер рахунку для перерахування коштів за операції з ДЦП;

про залишки ДЦП, що перебувають у заставі, яка містить такі обов’язкові реквізити: код міждепозитарного обліку заставодавця та заставодержателя, код цінного папера, кількість цінних паперів у заставі, тип застави;

депозитарні баланси всіх зберігачів за формою, що міститься в додатку 6 до Положення про депозитарну діяльність;

для системи “КредЛайн”:

про задоволені заявки банків щодо отримання короткострокових та середньострокових кредитів та кредитів овернайт, що містить такі реквізити: код (МФО) банку, суму кредиту, дату отримання кредиту, строк користування кредитом, процентну ставку за користування кредитом, перелік застав, наданих банком під забезпечення отриманого кредиту;

для системи “Депозитний сертифікат”:

довідник депозитних сертифікатів, що містить такі реквізити: код депозитного сертифіката, кількість розміщених депозитних сертифікатів, дату його розміщення, номінальну вартість та дату погашення депозитного сертифіката;

про задоволені заявки банків під час первинного розміщення депозитних сертифікатів, що містить такі реквізити: код (МФО) банку, код депозитного сертифіката, кількість придбаних сертифікатів;

в) протягом надзвичайного періоду відповідні операції всіх систем виконуються в ручному режимі з використанням документів на паперових носіях.


Глава 11. Функціонування Національної системи масових електронних платежів у надзвичайний період


11.1. Загальне управління роботою Національної системи масових електронних платежів (далі – НСМЕП) у надзвичайний період здійснює Рада НСМЕП, а оперативне – Головний процесинговий центр (далі – ГПЦ), які діють згідно із законами України, нормативно-правовими актами Національного банку та нормативними документами НСМЕП. Їх вказівки та розпорядження є обов’язковими до виконання всіма учасниками системи. Національний банк може прийняти рішення взяти керування роботою НСМЕП безпосередньо на себе.

11.2. У надзвичайний період Рада НСМЕП має право:

змінювати регламент роботи НСМЕП (включаючи терміни актуальності стоп-листів);

тимчасово припиняти роботу банків у міжбанківському режимі;

переносити терміни міжбанківських взаєморозрахунків за клірингом;

зупиняти роботу НСМЕП за окремими платіжними інструментами та виконання окремих функцій системи.

11.3. З часу оголошення надзвичайного періоду ГПЦ забезпечує готовність резервного ГПЦ в Управлінні Національного банку України в Харківській області та взаємодію з банками-учасниками, а саме:

збільшує ліміти платежів з рахунку завантаження, зменшує ліміти завантаження модулів безпеки (здійснює поступовий перехід до тимчасової схеми зменшення ризиків);

у разі потреби тимчасово переводить учасників в автономний режим роботи;

разом з фахівцями Харківського регіонального процесингового центру Національного банку (далі – Харківський РПЦ) проводить інсталяцію останньої версії програмного забезпечення ГПЦ та центру генерування ключової інформації в Харківському РПЦ (у цьому разі резервний ГПЦ в Управлінні Національного банку України в Харківській області повинен використати модулі безпеки основного ГПЦ або мати номер модулів безпеки ГПЦ);

уточнює можливі варіанти резервних каналів зв’язку з банками-учасниками через інших провайдерів;

передає Харківському РПЦ усю потрібну інформацію на випадок телекомунікаційної перекомутації автоматизованої карткової системи (далі – АКС) банків-учасників.

11.4. Якщо неможливо відновити роботу ГПЦ за короткий період, то за рішенням Платіжної організації НСМЕП (далі – Платіжна організація) функціонування ГПЦ відновлюється в Управлінні Національного банку України в Харківській області. На час відновлення всі банки-учасники переводяться в автономний режим роботи.

Відновлення роботи сервера авторизації ГПЦ проводиться в такій послідовності:

відновлення роботи програмно-технічного забезпечення (з використанням засобів “холодного” резервування);

підключення до мережі та встановлення зв’язку з сервером бази даних, Харківським РПЦ та АКС банків (з використанням тієї самої схеми регіональної підлеглості, що і до відновлення роботи), які обслуговуються згідно з договорами.

Відновлення роботи сервера баз даних проводиться в такій послідовності:

відновлення роботи програмно-технічного забезпечення (з використанням засобів “холодного” резервування та інформації з носіїв пошкодженого сервера);

підключення до локальної мережі та встановлення зв’язку з сервером авторизації.

У разі втрати інформації з бази даних її відновлення проводиться з резервних носіїв інформації (магнітооптичних дисків або магнітних стрічок), отриманих шляхом “холодного” та щоденного “гарячого” резервування бази даних.

11.5. Резервний ГПЦ в Управлінні Національного банку України в Харківській області розпочинає розрахунок клірингових позицій з дати та часу припинення обслуговування банків-учасників у міжбанківському режимі. Клірингові розрахунки за період від проведення попереднього клірингу до початку виконання функцій ГПЦ здійснює резервний ГПЦ в Управлінні Національного банку України в Харківській області за технологією, прийнятою Радою НСМЕП.

Розрахунковий банк отримує всю інформацію про клірингові розрахунки від резервного ГПЦ в Управлінні Національного банку України в Харківській області. Можливе передавання клірингової інформації засобами електронної пошти Національного банку.

Центр управління ключовою інформацією розгортається в Управлінні Національного банку України в Харківській області.

Для забезпечення роботи резервного ГПЦ в Управлінні Національного банку України в Харківській області та центру управління ключовою інформацією від ГПЦ і Департаменту інформатизації можуть бути відряджені відповідні фахівці.

11.6. З часу оголошення надзвичайного періоду Харківський РПЦ проводить підготовчі роботи для забезпечення можливого функціонування резервного ГПЦ в Управлінні Національного банку в Харківській області, можливого припинення своєї роботи та взаємодії з банками-учасниками, а саме:

разом з фахівцями ГПЦ здійснює інсталяцію останньої версії програмного забезпечення ГПЦ та центру генерування ключової інформації в Харківському РПЦ;

уточнює можливі варіанти резервних каналів зв’язку з банками-учасниками через інших провайдерів;

передає ГПЦ усю потрібну інформацію на випадок телекомунікаційної перекомутації АКС банків – учасників НСМЕП свого регіону.

11.7. За умови наявності та можливості забезпечення функціонування технічних засобів та комп’ютерної мережі відновлення роботи програмно-технічного комплексу Харківського РПЦ здійснюється протягом однієї доби.

11.8. Відновлення роботи сервера авторизації проводиться в такій послідовності:

відновлення роботи програмно-технічного забезпечення (з використанням засобів “холодного” резервування);

підключення до мережі та встановлення зв’язку з сервером баз даних, ГПЦ та АКС банків, що обслуговуються згідно з договорами.

Відновлення роботи сервера баз даних проводиться в такій послідовності:

відновлення роботи програмно-технічного забезпечення (з використанням засобів “холодного” резервування та інформації з носіїв пошкодженого сервера);

підключення до локальної мережі та встановлення зв’язку з сервером авторизації.

У разі втрати інформації з баз даних її відновлення проводиться з резервних носіїв інформації (магнітооптичних дисків або магнітних стрічок), отриманих шляхом “холодного” та щоденного “гарячого” резервування бази даних.

Якщо неможливо відновити роботу Харківського РПЦ за короткий період, то за рішенням Платіжної організації проводиться переключення АКС банків регіону на автономну роботу. Для цього можуть бути задіяні як телекомунікаційна мережа Національного банку, так і альтернативні мережі інших провайдерів.

11.9. У разі порушення функціонування телекомунікаційних мереж банку – учасника НСМЕП всередині його інформаційної мережі робота банку (його АКС) у НСМЕП не зупиняється і не обмежується Платіжною організацією. Робота АКС продовжується в межах залишків лімітів клієнтів у базі даних та балансів платіжних карток. Рішення про обмеження роботи клієнтів і термінального обладнання приймає керівництво банку.

У разі порушення функціонування телекомунікаційних мереж банку – учасника НСМЕП на рівні обміну інформацією з інформаційною мережею Національного банку (Харківським РПЦ та/або ГПЦ) робота банку (його АКС) не зупиняється і не обмежується на термін актуальності стоп-листів, що встановлюється Радою НСМЕП. До завершення цього терміну банк самостійно приймає рішення про можливість обслуговування клієнтів інших банків. Він може самостійно перейти до автономного режиму (надіслати до термінального обладнання новий список “зеленого” листа банків-учасників за допомогою розробників програмного забезпечення АКС).

11.10. Якщо зупинено роботу САБ або немає взаємодії між АКС та САБ, АКС банку може продовжувати свою роботу в межах лімітів за рахунками клієнтів. Банк самостійно вирішує питання обслуговування власників платіжних карток та термінального обладнання власною АКС.

11.11. У разі припинення, зупинення роботи банку під час надзвичайного періоду припиняється також участь цього банку в НСМЕП. У цьому випадку Національний банк у порядку, передбаченому законодавством, може прийняти рішення про переведення рахунків клієнтів банку до іншого банку, що продовжує роботу в надзвичайний період.

11.12. Переведення рахунків клієнтів в інший банк, визначений Національним банком, та припинення участі банку в НСМЕП здійснюється в такій послідовності:

ГПЦ надсилає (у визначений Радою НСМЕП час) до АКС банку команду про встановлення нульових значень банківських лімітів, що призводить до припинення виконання клієнтами банку он-лайнових операцій, та розсилає зміни “зеленого” листа всім учасникам. Якщо немає зв’язку з АКС банку, то банк самостійно припиняє роботу АКС за он-лайновими операціями;

банк проводить розвантаження термінального обладнання і після успішного його завершення повідомляє торговців та клієнтів про припинення їх обслуговування та про переведення рахунків до іншого банку. Переведення рахунків клієнтів банку до іншого банку проводиться за механізмом, що визначається Національним банком відповідно до обставин;

АКС банку виводиться з використання;

новий банк кожному власнику картки тієї АКС, що виведена з використання, повинен повернути залишки коштів з рахунків завантаження та картрахунку електронного чека в розмірі, що фіксується на час виведення АКС з використання. Механізм повернення коштів регламентується рішеннями Національного банку;

новий банк повідомляє клієнтів НСМЕП про порядок видачі залишків коштів з рахунків.

11.13. У разі прийняття Національним банком рішення про закриття рахунків фізичних осіб з повною чи частковою виплатою залишків на них готівкою припинення участі банку в НСМЕП проводиться в такій послідовності:

ГПЦ надсилає (у визначений Радою НСМЕП час) до АКС банку команду про встановлення нульових значень банківських лімітів завантаження електронного чека, електронного гаманця та лімітів прямих платежів з рахунку завантаження, що призводить до припинення виконання клієнтами банку он-лайнових операцій;

ГПЦ надсилає зміни “зеленого” листа всім учасникам. Якщо немає зв’язку з АКС банку, то банк самостійно припиняє роботу АКС за он-лайновими операціями;

банк припиняє роботу щодо поповнення рахунків НСМЕП клієнтів;

банк повідомляє клієнтів НСМЕП про порядок видачі залишків коштів з рахунків у зв’язку з припиненням їх обслуговування;

банк припиняє роботу своїх платіжних терміналів, попередньо розвантаживши їх;

після завершення терміну, установленого Національним банком, банк проводить розвантаження термінального обладнання і після його успішного завершення повідомляє торговців та клієнтів про припинення їх обслуговування і про переведення рахунків до іншого банку;

згідно з регламентом, що встановлюється Радою НСМЕП, АКС банку продовжує свою роботу за міжбанківськими взаєморозрахунками за операціями своїх клієнтів, що виконані в інфраструктурі інших банків – учасників НСМЕП. Після завершення цього регламенту АКС повертає залишки лімітів клієнтів до САБ і припиняє свою роботу;

банк переводить залишки коштів на рахунках клієнтів до іншого банку, визначеного Національним банком України.

11.14. У разі одночасного припинення функціонування Головного процесингового центру та Харківського РПЦ робота банку (його АКС) не зупиняється і не обмежується на термін актуальності стоп-листів, що встановлений Радою НСМЕП.

За умови відсутності інформації від Платіжної організації про неможливість функціонування процесингових центрів до завершення терміну актуальності стоп-листів банк самостійно приймає рішення про можливість зупинення обслуговування клієнтів інших банків (платіж та видача готівки за карткою, що емітована іншим банком) і може перейти до автономного обслуговування лише своїх карток.

11.15. Після скасування надзвичайного періоду територіальні управління Національного банку, процесингові центри і банки відновлюють штатне функціонування НСМЕП.

Для відновлення роботи НСМЕП у штатному режимі:

банки відновлюють повноцінну роботу своїх АКС та САБ і відображають у них усі операції, що були виконані в надзвичайний період нештатними засобами;

скасовуються обмеження, що були встановлені на час дії надзвичайного періоду;

завершуються всі міжбанківські розрахунки, що не були завершені під час надзвичайного періоду.


Глава 12. Робота автоматизованої системи з приймання та передавання звітності банків у надзвичайний період


12.1. У разі порушення функціонування банку, який надає звітність, він має вжити таких заходів:

у разі виникнення телекомунікаційних проблем на рівні обміну інформацією з інформаційною мережею Національного банку (за умови функціонування електронних систем оброблення інформації) банк зобов’язаний надавати файли звітності в електронному вигляді до територіального управління Національного банку або до ЦРП (залежно від схеми надання окремого файла звітності) на змінних оптичних або магнітооптичних носіях з обов’язковим дотриманням усіх вимог щодо шифрування, електронного підпису, повноти та достовірності інформації;

якщо електронні системи оброблення інформації не функціонують (надання інформації в електронному вигляді неможливе), то допускається надання інформації на паперових носіях за підписом керівника банку або уповноваженої ним особи.

12.2. У разі порушення функціонування банку, який надає звітність, відповідне територіальне управління має вжити таких заходів:

якщо банк надає файли звітності на змінних носіях, то територіальне управління приймає їх у звичайному режимі;

якщо банк надає файли звітності на паперових носіях, то територіальне управління засобами автоматизованої системи “Статзвітність” уводить подану інформацію до системи в режимі ручного введення;

якщо банк не має змоги надати файли звітності, то територіальне управління засобами автоматизованої системи “Статзвітність” дублює звітність банку за попередню звітну дату, надаючи її на звітну дату на підставі відповідного рішення Національного банку.

ЦРП вживає тих самих заходів, що й територіальне управління.

12.3. У разі порушення функціонування територіального управління, яке приймає звітність, функції відповідного територіального управління з приймання файлів звітності виконує ЦРП.

Банк, який у штатному режимі надсилає файли звітності до територіального управління, функціонування якого порушене, шифрує ці файли на адресу зазначеного територіального управління та надсилає їх до ЦРП на адресу, яку повідомив Національний банк. Схема надання та назви файлів звітності є незмінними.

Окремо від АРМ “Статзвітність”, що функціонує в ЦРП (далі – АРМ “Статзвітність” ЦРП), ЦРП розгортає додаткові АРМ-НБУ та АРМ “Статзвітність” і встановлює для них параметри відповідного територіального управління. Далі ЦРП діє так само, як і територіальне управління Національного банку. Після отримання даних від банків відповідного територіального управління ЦРП забезпечує їх надходження до АРМ “Статзвітність” ЦРП.

12.4. У разі порушення функціонування ЦРП її функції з приймання файлів звітності виконує центральний апарат Національного банку.

Банки забезпечують надання файлів звітності до центрального апарату Національного банку, змінивши схему надання з 09 на 30 та ім’я файла відповідно до схеми.

Територіальні управління забезпечують надання файлів звітності до центрального апарату, змінивши схему надання з 10 на 11 та ім’я файла відповідно до схеми.

12.5. У разі порушення функціонування одночасно ЦРП та адміністративного будинку функції ЦРП з приймання файлів звітності виконує територіальне управління, у якому функціонує віддалений резервний пункт. Служба захисту інформації забезпечує наявність у віддаленому резервному пункті ключової системи, потрібної для роботи АРМ “Статзвітність”.

Банки забезпечують надсилання файлів звітності до територіального управління, у якому функціонує віддалений резервний пункт Національного банку, на адресу, яку повідомив Національний банк. Схема надсилання та назви файлів звітності залишаються такими самими, як під час передавання звітності до ЦРП.

Територіальні управління забезпечують надсилання файлів звітності до віддаленого резервного пункту на адресу, яку повідомив Національний банк. Схема надсилання та назви файлів звітності залишаються такими самими, як під час передавання до ЦРП.