Реказ грошей в Україні, а також нормативно-правовими актами Національного банку України (далі Національний банк) з питань функціонування інформаційних систем
| Вид материала | Документы |
- Інструкція, 742.82kb.
- Інструкція про безготівкові розрахунки в україні в національній валюті, 1484.18kb.
- Іяльність", „Про господарські товариства", інших законодавчих актів України та нормативно-правових, 915.18kb.
- Місто Банк" керується Конституцією України, Законом України, 574.13kb.
- Реферат на тему: Загальна характеристика правової природи Національного банку України, 75.36kb.
- Державна податкова адміністрація україни, 68.11kb.
- Розділ І. Загальні положення Глава, 444.91kb.
- Ахуванням вимог у галузі вищої освіти з метою задоволення освітніх потреб особи, суспільства, 468.03kb.
- Національний банк україни, 41.1kb.
- Інструкція про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України, 593.74kb.
5.1. Деякі інформаційні системи Національного банку обслуговуються централізовано, бази даних та обслуговуючий персонал цих систем розміщуються в ЦРП або в адміністративному будинку Національного банку по вул. Інститутській, 9 (далі – адміністративний будинок).
До таких систем належать:
деякі складові системи електронних міжбанківських розрахунків, а саме АРМ-1 СЕП, система моніторингу технічних рахунків (далі – СМТР), система термінових переказів (далі – СТП), АРМ “теплого резервування”;
система автоматизації банківських операцій (далі – САБО) Операційного управління Національного банку, Господарсько-експлуатаційного управління (ГЕУ), ЦРП;
автоматизована система з приймання та передавання звітності банків (далі – “Статзвітність”);
система автоматизації фінансово-господарських операцій Національного банку (далі – САФГО);
депозитарій державних цінних паперів (далі – депозитарій).
Для забезпечення роботи цих систем у разі руйнування тієї з будівель, у якій вони розміщені, організовується передавання копій програмного забезпечення, нормативно-довідкової інформації та баз даних цих систем між ЦРП та адміністративним будинком.
5.2. Якщо в одній з будівель (ЦРП чи адміністративний будинок), у якій розміщені інформаційні системи, продовження їх функціонування неможливе, то воно забезпечується в іншій будівлі. Учасникам зазначених інформаційних систем надаються рекомендації, потрібні для встановлення відповідних параметрів обміну інформацією з цими системами.
5.3. Якщо продовження роботи інформаційних систем неможливе в жодній з цих будівель, то Національний банк залежно від обставин визначає територіальне управління, у якому буде забезпечено функціонування цих систем. Учасникам зазначених інформаційних систем надається інформація про організацію взаємодії з територіальним управлінням.
5.4. Робота банків у місті Києві та Київській області відновлюється відповідно до глави 4 цього розділу.
Глава 6. Організація роботи віддалених резервних пунктів
6.1. Робота інформаційних систем Національного банку (далі в цій главі – системи), якщо неможливе їх функціонування ні за місцем їх розташування, ні в адміністративному будинку, ні в ЦРП, організовується таким чином.
В одному або двох територіальних управліннях Національного банку створюються віддалені резервні пункти. Вибираються територіальні управління залежно від їх віддаленості від міста Києва, а також об’єктів (географічних, промислових тощо), які є джерелом підвищеної небезпеки в разі виникнення надзвичайних ситуацій, наявності потрібної інфраструктури для забезпечення відповідних потужностей для функціонування цих віддалених резервних пунктів.
6.2. У віддалених резервних пунктах зберігаються актуальні версії програмного забезпечення та технічної документації до систем, забезпечується достатня кількість комп’ютерної техніки з відповідними обсягами дискової пам’яті для зберігання архівів систем. Пропускна спроможність телекомунікаційних каналів між адміністративним будинком, ЦРП та цим віддаленим резервним пунктом має бути розрахована на передавання всіх даних, потрібних для адекватного відновлення функціонування систем.
6.3. У штатному режимі до віддаленого резервного пункту передаються дані, необхідні для відновлення функціонування інформаційних систем, з періодичністю, визначеною згідно з технологією відновлення функціонування цих систем. У віддаленому резервному пункті перевіряється цілісність переданих даних та забезпечується їх зберігання. Служба захисту інформації забезпечує віддалений резервний пункт ключовою інформацією, потрібною для роботи відновлених систем. Один раз на квартал здійснюється перевірка можливості відновлення роботи систем у віддаленому резервному пункті.
6.4. Рішення про відновлення функціонування систем у віддаленому резервному пункті приймає керівництво Національного банку.
Обсяг функцій, які виконують ці системи в разі відновлення їх роботи у віддаленому резервному пункті, та специфіка їх функціонування у віддаленому резервному пункті визначаються для кожної системи окремо згідно з главами 8 – 15 цього розділу.
6.5. У територіальному управлінні, при якому створено пункт, визначаються працівники, до посадових обов`язків яких належать організація роботи пункту, підтримка в належному стані комп’ютерної техніки, забезпечення накопичення і зберігання інформації, зазначеної в пунктах 6.2 і 6.3 цієї глави. Ці та інші працівники територіального управління, до посадових обов’язків яких належить обслуговування інформаційних систем, мають вивчати роботу інформаційних систем в обсязі, достатньому для відновлення їх функціонування в пункті і подальшого їх обслуговування. Для забезпечення належної кваліфікації таких працівників для них організовується навчання, яке проводять фахівці центрального апарату та ЦРП, які розробляють та обслуговують ці системи.
6.6. У віддаленому резервному пункті має бути перелік контактних телефонів обслуговуючого персоналу та розробників систем для термінового зв’язку з ними.
6.7. Якщо неможливо продовжувати роботу систем за місцем їх розміщення і неможливо доставити працівників центрального апарату та/або ЦРП до віддаленого резервного пункту, то відповідні фахівці територіальних управлінь здійснюють розгортання систем у віддаленому резервному пункті та забезпечують їх обслуговування.
6.8. Повернення систем до роботи за місцем їх розміщення здійснюється після завершення надзвичайного періоду, закінчення відповідних відновлювальних робіт та занесення до баз даних інформаційних систем за місцем їх розміщення всієї інформації, накопиченої протягом функціонування систем у віддаленому резервному пункті.
6.9. Національний банк поетапно створює віддалені резервні пункти та визначає технологію відновлення в них роботи інформаційних систем, виходячи з наявних обчислювальних потужностей, пропускної спроможності каналів зв’язку тощо.
6.10. Пункти 6.1 – 6.8 цієї глави вводяться в дію після введення в промислову експлуатацію віддаленого резервного пункту. Протягом часу, потрібного Національному банку для створення віддалених резервних пунктів, у разі неможливості функціонування інформаційних систем одночасно в ЦРП і в адміністративному будинку відновлення їх роботи здійснюється в територіальному управлінні, яке оперативно визначається керівництвом Національного банку залежно від обставин. Функціонування інформаційних систем відновлюється в обсязі, який визначається наявними в територіальному управлінні обчислювальними ресурсами. У першу чергу забезпечується функціонування системи електронних міжбанківських розрахунків. Для відновлення функціонування інформаційних систем і продовження їх експлуатації до відповідного територіального управління відряджається обслуговуючий персонал цих систем та/або їх розробники.
Глава 7. Принципи та способи розв’язання деяких питань у надзвичайний період
7.1. У разі відсутності телекомунікаційного зв’язку в розширеній телекомунікаційній мережі Національного банку (за умови функціонування електронних систем оброблення інформації) використовуються альтернативні варіанти передавання інформації, а саме:
приймання файлів на змінних магнітних чи магнітооптичних носіях найближчою установою Національного банку, у якій функціонує система ЕП, з подальшим передаванням файлів системою ЕП за призначенням;
створення Національним банком пунктів приймання/передавання інформації на змінних магнітних чи магнітооптичних носіях;
використання альтернативних засобів електронної пошти, наприклад Інтернет;
користування послугами вузла системи ЕП будь-якого іншого банку.
7.2. Будь-яка інформація в електронній формі передається виключно в захищеному вигляді з використанням стандартних для відповідної інформаційної системи засобів захисту.
7.3. Для забезпечення роботи учасників у системах, які використовують он-лайновий зв’язок, може бути прийняте рішення про:
переадресацію зв’язку;
перехід на оф-лайновий зв’язок.
7.4. У системно важливих інформаційних системах Національного банку, штатним способом зв’язку для яких є он-лайновий, має передбачатися (як резервний) оф-лайновий спосіб обслуговування учасників та/або засоби ручного оброблення інформації щонайменше за особливо важливими операціями для забезпечення роботи цих систем у разі відсутності телекомунікаційного зв’язку.
7.5. Он-лайнові системи, які не є системно важливими, за відсутності телекомунікаційного зв’язку припиняють свою роботу.
7.6. Усі інформаційні системи повинні мати змогу зазначити адресу, на яку слід надсилати файли будь-якому абоненту.
7.7. Пункт приймання/передавання інформації створюється Національним банком з метою обміну інформацією на змінних носіях між учасниками інформаційної мережі Національного банку. У цьому пункті працівники Національного банку отримують від банків інформацію у вигляді файлів на змінних носіях і доставляють цю інформацію до найближчого функціонуючого вузла системи ЕП територіального управління, з якого пересилають інформацію до відповідних інформаційних систем за призначенням. Файли, які є результатом роботи інформаційних систем та призначені для банків, надсилаються до зазначеного вузла системи ЕП, у якому працівники Національного банку записують їх на змінні носії і доставляють до пункту приймання/передавання інформації для видачі банкам.
Пункт приймання/передавання інформації призначений виключно для обміну інформацією, поданою у вигляді файлів. Робота он-лайнових систем через засоби пункту приймання/передавання інформації не забезпечується.
Під час прийняття рішення про організацію обміну інформацією на змінних носіях визначається місцезнаходження пунктів приймання/передавання інформації, графік їх роботи, правила обліку приймання та видачі документів, форми журналів, актів про приймання/передавання інформації тощо.
7.8. Кожен вузол системи ЕП територіального управління Національного банку має бути обладнаний пристроями читання/записування на:
CD-ROM;
магнітооптичні диски;
на магнітні дискети 3,5 дюйма.
7.9. Для створення пункту приймання/передавання інформації, якщо є така змога, можуть залучатися ресурси навчальних закладів чи установ Національного банку.
7.10. Якщо внаслідок впливу надзвичайних ситуацій порушується функціонування інформаційних систем, то для забезпечення відновлення бухгалтерського обліку засобами цих систем згідно з принципом безперервності виконується таке:
як основа використовується баланс на останню дату перед порушенням функціонування інформаційних систем;
починаючи із зазначеної дати, усі документи, за якими здійснюються операції, накопичуються в паперовій формі;
допускається (якщо є така змога) уведення документів в електронній формі для зберігання на носіях інформації у форматі, придатному для подальшого їх внесення до інформаційних систем (паралельно потрібно зберігати первинні документи на паперових носіях);
забезпечується зберігання належної кількості копій розрахункових документів у різних місцях, у тому числі у віддалених резервних пунктах;
під час відновлення ведення обліку засобами інформаційних систем документи в повному обсязі проводяться в інформаційних системах тією датою, на яку були здійснені операції.
7.11. У штатному режимі функціонування банки щоденно формують архів особливо важливих даних, визначений в главі 9 розділу III цього Положення, та архів електронних банківських документів, визначений Інструкцією про міжбанківський переказ грошей в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 17.03.2004 №110, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 15.04.2004 за №483/9082, і забезпечують зберігання належної кількості їх копій, у тому числі й у віддаленому резервному пункті банку.
Ці архіви в разі виникнення надзвичайних ситуацій можуть використовуватися для відновлення роботи САБ.
Формування і зберігання архіву критично важливих даних продовжується під час надзвичайного періоду за умови функціонування САБ.
7.12. Під час надзвичайного періоду з метою збереження особливо важливої інформації забезпечується щоденне друкування інформації, яка належить до документів першочергового значення, на паперових носіях в обсязі, потрібному для продовження роботи банку, якщо функціонування інформаційних систем буде повністю зупинене.
7.13. Якщо деякі операції в надзвичайний період виконуються в ручному режимі з використанням паперових носіїв інформації, то ці операції після завершення надзвичайного періоду мають бути внесені до баз даних САБ і включені до відповідних архівів особливо важливих даних.
7.14. Оскільки засоби телекомунікації Національного банку можуть бути виведені з ладу, інформування всіх банків протягом надзвичайного періоду може здійснюватися іншими засобами, незалежними від телекомунікаційної мережі Національного банку, зокрема засобами АТС-10, засобами масової інформації тощо.
Глава 8. Функціонування телекомунікаційної мережі Національного банку в надзвичайний період
8.1. У підрозділах Національного банку, у яких функціонують програмно-технічні комплекси телекомунікаційної мережі, визначені відповідальні особи за роботу цих комплексів та їх заступники, які тимчасово в разі відсутності відповідальних осіб виконуватимуть їх обов’язки.
До повноважень відповідальної особи належить прийняття рішень про неможливість функціонування програмно-технічних комплексів телекомунікаційної мережі відповідного підрозділу і потребу у відновленні їх діяльності в приміщенні міського чи позаміського (залежно від їх готовності) резервних пунктів управління підрозділом. Протягом усього робочого часу має забезпечуватися постійний зв’язок з відповідальною особою та/або її заступником.
8.2. Кожний підрозділ Національного банку має розробити робочий план заходів щодо телекомунікаційного забезпечення підрозділу в надзвичайний період. У цьому плані слід зазначити відповідальних осіб та їх заступників, контактні телефони та передбачити можливі заміни виконавців цих заходів. Кожного зазначеного в плані працівника слід ознайомити з його функціями та обов’язками. Планування заходів щодо телекомунікаційного забезпечення підрозділів має здійснюватися за принципом „згори – донизу”.
Потрібно визначити, які ресурси необхідні для досягнення цілей такого забезпечення, виходячи з характеру і ступеня важливості завдань, які має виконувати підрозділ, впливу на роботу інших підрозділів та банківських завдань у комплексі, тимчасових обмежень і наявних засобів.
8.3. Слід регулярно проводити навчання працівників підрозділу роботі в надзвичайний період.
Працівники підрозділу мають бути компетентними та обізнаними з питань функціонування телекомунікаційної мережі.
8.4. Для належного функціонування телекомунікаційної мережі Національного банку в надзвичайний період спеціально обладнані та з належним рівнем захисту приміщення, у яких установлено обладнання телекомунікаційної мережі, забезпечуються відповідними засобами телефонного та радіозв’язку (у разі потреби), автономними джерелами електроживлення.
8.5. Система керування телекомунікаційною мережею має бути інтегрована в комплексну систему керування підрозділами Національного банку.
8.6. Резервування ресурсів телекомунікаційної мережі Національного банку передбачає вжиття заходів щодо забезпечення належного функціонування відповідних каналів зв’язку, обладнання програмно-технічних комплексів, надійного доступу абонентів та користувачів до її інформаційних ресурсів.
8.7. Для забезпечення сталої роботи телекомунікаційної мережі потрібно:
резервувати магістральні канали зв’язку мережі та канали доступу до неї (кожен вузол мережі має бути забезпечений щонайменше двома каналами зв’язку за різними напрямами з іншими вузлами мережі), а також за можливості використовувати канали зв’язку операторів телекомунікаційних послуг, які підключені до телекомунікаційної мережі Національного банку, з урахуванням середовища та якості передавання інформації, де це доцільно (волоконно-оптичні, радіорелейні й провідні, некомутовані й комутовані, наземні та супутникові). Це дасть змогу в разі перевантаження чи несправності магістральних каналів зв’язку перенаправляти трафік за альтернативним маршрутом. Для резервування каналів зв’язку мережі в кожному вузлі мережі має працювати в режимі гарячого резервування канал супутникового зв’язку з головним вузлом мережі (просп. Науки, 7), орендований в оператора телекомунікаційних послуг, що підключений до телекомунікаційної мережі Національного банку;
на вузлах мережі передбачити та встановити резервні процесорні модулі та блоки живлення, запасні функціональні модулі;
регулярно проводити резервне копіювання серверів відповідних служб мережі, її програмного забезпечення, архівування електронних журналів згідно з нормативно-розпорядчою документацією з проведення регламентних робіт;
особливо важливі дані щодо схем мережі (функціональних, електричних, розміщення інформаційних ресурсів, магістральних каналів зв’язку, систем електроживлення і заземлення обладнання), систем управління мережею і її моніторингу, конфігурацій обладнання мережі зберігати в резервних копіях на носіях інформації в місцях, відокремлених фізично;
під час проведення інвентаризаційних заходів перевіряти ліцензійність та санкціонованість програмного забезпечення, яке використовується в телекомунікаційній мережі;
забезпечувати багаторівневий захист від несанкціонованих дій персоналу, пов’язаних із внесенням змін до системи управління мережею, записів конфігурацій її обладнання;
приміщення вузлів мережі забезпечити гарантованими системами резервного електроживлення на базі локальних джерел безперервного електроживлення та централізованих (у кожній будівлі) дизель-генераторів, обладнати екранованими стінами, засобами пожежегасіння, контролю доступу та дистанційного спостереження, що дасть змогу не лише обмежити доступ до програмно-технічних комплексів мережі, а й забезпечувати цілодобову роботу телекомунікаційних комплексів без присутності обслуговуючого персоналу.
8.8. Для передавання синхронного трафіка потрібно забезпечити через зовнішні порти синхронізацію комутаторів мережі з метою запобігання втраті даних. Як головне джерело синхронізації слід використовувати мережу магістральних каналів ВАТ „Укртелеком” у місті Києві.
8.9. Дотримання вимог щодо використання уніфікованих схем доступу до інформаційних ресурсів телекомунікаційної мережі Національного банку всіма віддаленими користувачами безвідносно до технології доступу (мережа – мережа чи користувач – мережа) має забезпечуватися за допомогою єдиної системи ідентифікації та авторизації доступу до мережі. Для цього всі сеанси зв’язку з інформаційними ресурсами телекомунікаційної мережі мають відбуватися через засоби авторизації, на яких користувачі ідентифікуються і отримують права доступу.
Завдяки використанню єдиної централізованої бази даних користувачів віддалені клієнти мережі повинні мати доступ до визначених ресурсів мережі загального користування незалежно від того, у якому підрозділі Національного банку вони розміщені і до якого підрозділу на цей час підключений користувач.
Глава 9. Функціонування системи електронних міжбанківських переказів у надзвичайний період
9.1. У разі припинення функціонування САБ банку чи іншої установи вживаються такі заходи:
а) за наявності телекомунікаційних проблем у межах інформаційної мережі банку (за умови функціонування САБ) робота цього банку в СЕМП не зупиняється. Перелік операцій, які виконуються в СЕМП, не обмежується;
б) за наявності в банку телекомунікаційних проблем, що перешкоджають обміну інформацією між банком та інформаційною мережею Національного банку, робота банку в СЕМП не зупиняється. Перелік операцій, які виконуються в СЕМП, не обмежується;
в) якщо САБ не функціонує з технологічних причин, унаслідок чого немає змоги забезпечити виконання банківських операцій (за умови збереження баз даних і можливості отримання з них інформації, цілісності приміщення і працездатності персоналу), це впливає на виконання банком міжбанківських розрахунків таким чином:
стосовно клієнтів цього банку – немає змоги виконувати початкові платежі за їх дорученням;
стосовно банків-контрагентів – неможливо виконувати початкові платежі, отримувачем яких є цей банк;
накопичуються платежі, які прийняті в СЕП, але не надійшли до банку-отримувача;
на рахунку сум, не підтверджених банком-отримувачем, обліковуються значні залишки коштів;
відбувається зарахування на кореспондентський рахунок банку платежів, що надійшли на його адресу через СТП, проте неможливо забезпечити їх надходження на рахунки тих клієнтів, для яких вони призначені.
Унаслідок вищезазначеного не виконуються норми Закону України “Про платіжні системи та переказ грошей в Україні” стосовно термінів виконання міжбанківського переказу.
З метою мінімізації системного ризику вживаються заходи щодо банку, САБ якого не функціонує, зазначені в пункті 9.2 цієї глави.
г) у разі такого руйнування інформаційних систем банку, за якого банк спроможний відновити бази даних і функціонування САБ:
якщо орієнтовний термін відновлення його функціонування не перевищує однієї доби – робота банку в СЕМП не зупиняється і не обмежується;
якщо орієнтовний термін відновлення його функціонування перевищує одну добу, то для мінімізації системних ризиків уживаються заходи, зазначені в пункті 9.2 цієї глави;
ґ) якщо банк втратив бази даних і неможливо їх відновити, то після отримання повідомлення про це керівництво Національного банку розглядає питання щодо виключення банку з учасників СЕМП. У разі прийняття позитивного рішення негайно виконується повна заборона початкових та відповідних платежів на адресу зазначеного банку і наступного банківського дня цей банк виключається з переліку учасників СЕМП. Під час виключення банку з учасників СЕМП необхідні технологічні операції для коректного припинення участі банку в СЕМП (квитування файлів відповідних платежів $B тощо) виконуються персоналом відповідного АРМ-2 вручну.
9.2. Якщо функціонування САБ чи ВПС банку неможливо відновити протягом одної доби, то для мінімізації системних ризиків уживаються такі заходи:
а) оголошується надзвичайний період;
б) забороняється приймання початкових платежів, адресованих цьому банку, від усіх учасників СЕМП. Якщо банк працює з використанням ВПС, то забороняється також приймання платежів на адресу всіх філій – учасників ВПС;
в) забороняється приймання початкових платежів від цього банку. Якщо банк працює з використанням ВПС, то забороняється приймання платежів також від усіх філій – учасників ВПС;
г) відповідні платежі, які є несквитованими за станом на час установлення того, що банк не може функціонувати, через одну добу після оголошення надзвичайного періоду квитуються обслуговуючим персоналом АРМ-2 вручну і подаються банку на змінних носіях інформації, про що складається відповідний акт;
ґ) надзвичайний період завершується, якщо банк:
відновлює повноцінну роботу САБ (ВПС);
уносить до САБ усі операції, здійснені під час надзвичайного періоду нештатним способом (у паперовій формі тощо), зокрема, виконує проведення в САБ файлів відповідних платежів $B, які були сквитовані обслуговуючим персоналом АРМ-2 вручну, та відповідних трансакцій, інформація про які була отримана у файлах $V.G та $V.F;
інформує Національний банк офіційним листом про відновлення функціонування САБ;
д) для відновлення роботи банківської системи в штатному режимі скасовується заборона виконання початкових платежів на адресу цього банку (та в разі використання ВПС його філій) і виконання початкових платежів самим банком (філіями).
9.3. У разі виникнення надзвичайних ситуацій у масштабах області робота СЕМП забезпечується згідно з Інструкцією про міжбанківський переказ грошей в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 17.03.2004 №110, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 15.04.2004 за №483/9082.
Якщо вузол системи ЕП територіального управління не функціонує, то резервний вузол системи ЕП розгортається та експлуатується в ЦРП згідно з вищезазначеною Інструкцією. Якщо постачальники телекомунікаційних послуг припинили обслуговування області в цілому, а банки продовжують роботу за місцем свого розташування, то для обміну файлами СЕП використовується створений Національним банком пункт обміну інформацією в електронному вигляді на змінних носіях. Робота банків області в СТП припиняється.
Якщо САБО територіального управління тимчасово не функціонує, то АРМ-2 розпочинає робочий день без звіряння стану технічних рахунків зі станом кореспондентських рахунків у САБО. Необхідною умовою для відновлення функціонування СЕМП у штатному режимі є відображення на рахунках у САБО усіх розрахунків, проведених протягом надзвичайного періоду. Тимчасове припинення функціонування САБО не впливає на обслуговування банків області та на виконання ними міжбанківських розрахунків.
9.4. У разі виникнення надзвичайних ситуацій у масштабах області забезпечення роботи банків області в СЕМП здійснюється таким чином:
а) у разі відновлення роботи банку за місцем його розташування продовжується його діяльність з урахуванням особливостей функціонування телекомунікаційного зв’язку та АРМ-2 СЕП;
б) у разі відновлення роботи банку у віддаленому резервному пункті продовжується його робота в СЕМП без обмежень. На АРМ-2 і АРМ-1 СЕП установлюються параметри для відсилання інформації, призначеної для банку, за його новим місцем розташування;
в) якщо банк не може відновити свою роботу з використанням САБ за прийнятний час, то його робота в СЕП і в СТП припиняється. Приймання початкових платежів від нього забороняється. Забороняється приймання платежів на адресу цього банку від усіх учасників СЕМП. Відповідні платежі, що вже надійшли через СЕП на його адресу, але не можуть бути сквитованими штатними засобами, квитуються вручну з укладанням відповідного акта і наданням банку інформації про них на змінних носіях.
9.5. Для відновлення виконання міжбанківських розрахунків у штатному режимі після завершення надзвичайної ситуації в масштабах області:
банки відновлюють повноцінну роботу САБ і відображають у ній всі операції, виконані під час надзвичайного періоду нештатними засобами;
скасовуються заборони щодо приймання початкових платежів від банків області та на їх адресу;
у САБО територіального управління відображаються всі міжбанківські розрахунки, здійснені під час надзвичайного періоду.
Завершення надзвичайного періоду оголошується після того, як територіальне управління та банки області відновлюють виконання міжбанківських розрахунків у штатному режимі.
9.6. У разі виникнення надзвичайної ситуації у м.Києві функціонування СЕМП відновлюється у віддаленому резервному пункті. Функції з відновлення роботи СЕМП і її обслуговування у віддаленому резервному пункті покладаються на працівників розрахункової палати територіального управління тієї області, у якій розташовано віддалений резервний пункт.
9.7. Наявність у віддаленому резервному пункті інформації, потрібної для відновлення роботи СЕМП, забезпечується таким чином.
У штатному режимі за підсумками кожного банківського дня до віддаленого резервного пункту копіюються:
повні архіви платежів, виконані через СЕМП;
бази даних АРМ-1, які потрібні для відновлення роботи за схемою “теплого” резервування;
актуальні версії програмного забезпечення СЕМП.
У віддаленому резервному пункті забезпечується наявність ключової інформації системи захисту, потрібної для відновлення роботи СЕМП.
Один раз на квартал здійснюється перевірка можливості відновлення роботи СЕМП у віддаленому резервному пункті.
9.8. Робота СЕМП у віддаленому резервному пункті відновлюється таким чином.
Відновлюється робота АРМ-1 СЕП, АРМ-2 СЕП Центральної розрахункової палати, “АРМ теплого резервування” та СМТР. Також у віддаленому пункті в разі потреби може бути відновлена робота АРМ-2 інших розрахункових палат.
У разі одночасного руйнування ЦРП та адміністративного будинку в проміжку між банківськими днями функціонування СЕМП відновлюється без втрати інформації про здійснені платежі.
У разі одночасного руйнування ЦРП та адміністративного будинку протягом банківського дня відновлення функціонування СЕМП здійснюється за станом на початок цього банківського дня. Розрахунки, здійснені в СЕМП протягом цього банківського дня до часу руйнування, анулюються, у тому числі й у тих розрахункових палатах, які не зазнали руйнування.
У разі можливості забезпечення всіх АРМ-2 СЕП стабільним зв’язком з віддаленим пунктом відновлюється робота СМТР. Якщо такої змоги немає, то здійснюється переведення АРМ-1 і АРМ-2 СЕП на функціонування в автономному режимі.
Робота СТП припиняється і може бути відновлена лише після забезпечення стабільного функціонування СЕМП у віддаленому пункті.
9.9. Пункти 9.7 і 9.8 цієї глави вводяться в дію після введення в промислову експлуатацію віддаленого пункту. Протягом часу, потрібного Національному банку для створення віддалених резервних пунктів, у разі неможливості функціонування СЕМП одночасно в ЦРП і в адміністративному будинку для відновлення її роботи до територіального управління, визначеного Національним банком, передаються нормативно-довідкова інформація, програмне забезпечення та ключова система СЕМП.