Geum.ru

Женевський План дій 15 Туніське зобов’язання 27 Туніська програма для інформаційного суспільства 31 Словник термінів 46

Вид материалаДокументы

Содержание


D. Упровадження і наступна діяльність
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

D. Упровадження і наступна діяльність


83. Побудова відкритого для всіх і спрямованого на розвиток інформаційного суспільства потребуватиме безустанних зусиль багатьох заінтересованих сторін. Отже ми зобов’язуємося і надалі повною мірою брати участь – на національному, регіональному і міжнародному рівнях – у забезпеченні послідовного впровадження та наступної діяльності щодо рішень і зобов’язань, прийнятих у процесі ВСІС та його Женевського і Туніського етапів. Враховуючи багатогранну природу процесу побудови інформаційного суспільства, ефективне співробітництво між урядами, приватним сектором, громадянським суспільством, а також Організацією Об’єднаних Націй та іншими міжнародними організаціями відповідно до їх різних ролей і сфери відповідальності та з використанням їхнього досвіду є необхідним.

84. Урядові органи та інші заінтересовані сторони повинні визначити ті області, які потребують подальших зусиль і ресурсів, та спільно визначити і, в належних випадках, розробити стратегії, механізми й процеси виконання рішень ВСІС на міжнародному, регіональному, національному і місцевому рівнях, приділяючи особливу увагу людям і групам населення, які все ще є маргіналізованими щодо доступу до ІКТ і використання цих технологій.

85. Зважаючи на провідну роль урядових органів у партнерстві з іншими заінтересованими сторонами в упровадженні на національному рівні рішень підсумкових документів ВСІС, включаючи Женевський План дій, ми заохочуємо ті уряди, які ще не зробили цього, належним чином розробити якомога швидше, але не пізніше 2010 року, всеосяжні, з оглядом на перспективу і стійкі національні електронні стратегії, включаючи, у належних випадках, стратегії в області ІКТ і галузеві електронні стратегії1, як невід’ємну частину національних планів розвитку і стратегій зниження рівня бідності.

86. Ми підтримуємо зусилля щодо регіональної та міжнародної інтеграції, спрямовані на побудову орієнтованого на інтереси людей, відкритого для всіх і спрямованого на розвиток інформаційного суспільства, і ми знову підкреслюємо, що тісне співробітництво в рамках регіонів і між ними необхідне для підтримки поширення знань. Регіональне співробітництво повинно сприяти національному підвищенню компетентності і розробці регіональних стратегій впровадження.

87. Ми підтверджуємо, що обмін поглядами і поширення ефективних практик і ресурсів є необхідним для впровадження рішень ВСІС на регіональному і міжнародному рівнях. Для цього слід докласти зусиль для надання і поширення серед усіх заінтересованих сторін знань і ноу хау, що відносяться до розробки, впровадження, моніторингу і оцінки, у належних випадках, електронних стратегій і документів, що визначають політику. Ми визнаємо як основоположні складові для стійкого подолання цифрового розриву у країнах, що розвиваються, зниження бідності, прискорення національного підвищення компетентності і сприяння національному технологічному розвиткові.

88. Ми знову підтверджуємо, що через міжнародне співробітництво урядів і партнерство всіх заінтересованих сторін стане можливим справитися з нашою задачею опанування потенціалу ІКТ як інструмента на службі розвитку з метою сприяння використанню інформації і знань для досягнення погоджених на міжнародному рівні цілей і завдань розвитку, включаючи Цілі розвитку тисячоліття, а також для розгляду національних і місцевих пріоритетів розвитку, тим самим надалі покращуючи соціально-економічний розвиток усіх людей.

89. Ми сповнені рішучості розширити на міжнародному, регіональному і національному рівнях можливість підключення і одержання прийнятного за ціною доступу до ІКТ та інформації за допомогою більш активного міжнародного співробітництва всіх заінтересованих сторін, що сприяє обміну технологіями та їх передачі, розвитку людських ресурсів і професійній підготовці, тим самим розширюючи можливість для країн, що розвиваються, здійснювати нововведення і повною мірою брати участь в інформаційному суспільстві та робити в нього внесок.

90. Ми знову підтверджуємо наше зобов’язання забезпечувати рівноправний доступ до інформації і знань для всіх, визнаючи роль ІКТ для економічного зростання і розвитку. Ми зобов’язані працювати в напрямку досягнення викладених у Женевському Плані дій орієнтовних контрольних цілей, що служать як глобальні базові показники зростання можливостей підключення та загального, повсюдного, рівноправного, недискримінаційного і прийнятного за ціною доступу до ІКТ і їх використання зважаючи на різні національні обставини, і яких слід досягнути до 2015 року, а також застосовувати ІКТ як інструмент реалізації погоджених на міжнародному рівні цілей і завдань розвитку, у тому числі Цілей розвитку тисячоліття:

  1. надаючи першочергового значення національним електронним стратегіям у всіх місцевих, національних і регіональних планах дій та узгоджуючи національні електронні стратегії з цими планами у належних випадках і відповідно до місцевих і національних пріоритетів розвитку, включаючи до цих планів заходи із установленими термінами виконання;
  2. розробляючи і впроваджуючи сприятливі документи, що визначають політику, які відображають національні реалії і підтримують сприятливе міжнародне середовище, прямі іноземні інвестиції, а також мобілізацію внутрішніх ресурсів для розвитку і заохочення підприємництва, зокрема малих, середніх і мікропідприємств (МСМП), враховуючи відповідний ринковий і культурний контекст. Ці документи, що визначають політику, повинні відображатися в прозорій, справедливій регуляторній базі з метою створення конкурентного середовища для підтримки цих цілей і посилення економічного зростання;
  3. підвищуючи компетентність у сфері ІКТ для всіх і підвищуючи довіру при використанні ІКТ усіма, включаючи молодь, людей похилого віку, жінок, корінні народи, осіб з обмеженими можливостями, а також громади у віддалених і сільських районах, за допомогою вдосконалення і впровадження відповідних освітніх програм і програм професійної підготовки, що включають навчання протягом усього життя і дистанційне навчання;
  4. Упроваджуючи ефективну професійну підготовку й освіту, зокрема у сфері наук і технологій ІКТ, що мотивують і сприяють участі й активному залученню дівчат і жінок у процес прийняття рішень з побудови інформаційного суспільства;
  5. надаючи особливу увагу формулюванню концепцій універсального дизайну і використанню допоміжних технологій, що сприяють доступу всіх осіб, у тому числі осіб з обмеженими можливостями;
  6. сприяючи державним документам, що визначають політику, спрямованим на надання прийнятного за ціною доступу на всіх рівнях, у тому числі на рівні громад, до апаратного і програмного забезпечення, а також на створення можливостей підключення через більш конвергентне технологічне середовище, підвищення компетентності і місцевий контент;
  7. поліпшуючи доступ до світових знань в області охорони здоров’я і до послуг телемедицини, зокрема в таких сферах, як глобальне співробітництво у наданні швидкої допомоги, доступ до медичних працівників і об’єднання медичних працівників у мережі, щоб допомогти поліпшити якість життя й умови довкілля;
  8. підвищуючи компетентність у сфері ІКТ з метою поліпшення доступу до поштових мереж і користування поштовими послугами;
  9. використовуючи ІКТ для поліпшення доступу до сільськогосподарських знань, боротьби з бідністю і підтримки виробництва та доступу до місцевого контенту, що охоплює питання сільського господарства;
  10. розробляючи і впроваджуючи прикладення в області електронного уряду, засновані на відкритих стандартах, з метою підвищення зростання і сумісності систем електронного уряду на всіх рівнях, таким чином сприяючи доступу до урядової інформації і послуг та побудові мереж ІКТ і розробці послуг, що були б доступні в будь-якому місці, у будь-який час, для будь-кого, з використанням будь-яких пристроїв;
  11. підтримуючи навчальні, наукові і культурні установи, включаючи бібліотеки, архіви і музеї, у виконанні ними своєї ролі у сфері розробки та збереження, у тому числі в цифровій формі, різноманітного та змінного контенту, надання рівноправного, вільного і прийнятного за ціною доступу до нього для підтримки неформальної і формальної освіти, досліджень та інновацій; і, зокрема, підтримуючи бібліотеки у виконанні ними своєї публічної ролі в області надання вільного і рівноправного доступу до інформації, а також в області поліпшення грамотності в сфері ІКТ і можливості підключення громади, зокрема в громадах, що недостатньо обслуговуються;
  12. підвищуючи компетентність громад у всіх регіонах з метою розробки контенту місцевими мовами і/або мовами корінних народів;
  13. посилюючи можливості створення якісного електронного контенту на національному, регіональному і міжнародному рівнях;
  14. сприяючи використанню традиційних і нових засобів масової інформації для забезпечення загального доступу до інформації, культури і знань для всіх людей, особливо уразливих груп населення і населення країн, що розвиваються, а також використовуючи, серед іншого, радіо і телебачення як освітніх і навчальних інструментів;
  15. підтверджуючи незалежність, плюралізм і різноманітність засобів масової інформації і свободи інформації, включно з розробкою, в належних випадках, внутрішнього законодавства, ми повторюємо наш заклик до відповідального використання і трактування інформації засобами масової інформації відповідно до найвищих етичних і професійних стандартів. Ми повторно підтверджуємо необхідність скорочення диспропорцій на міжнародному рівні, що позначаються на засобах масової інформації, зокрема стосовно інфраструктури, технічних ресурсів і розвитку людських професійних здібностей. Ці повторні підтвердження зроблені з посиланням на параграфи 55–59 Женевської Декларації принципів.
  16. активно заохочуючи підприємства і підприємців сфери ІКТ до розробки і використання дружніх до довкілля виробничих процесів з метою мінімізації негативного впливу від використання і виробництва ІКТ та впливу відходів виробництва ІКТ на людей і довкілля. У цьому контексті важливо приділяти особливу увагу специфічним потребам країн, що розвиваються;
  17. включаючи до національних планів дій та електронних стратегій регуляторні, саморегульовані та інші ефективні політики і рамки для захисту дітей і молоді від розтління й експлуатації через використання ІКТ;
  18. сприяючи розвитку передових дослідницьких мереж на національному, регіональному і міжнародному рівнях з метою поліпшення співробітництва у сферах науки, техніки і вищої освіти;
  19. сприяючи добровільним послугам на рівні громад для допомоги в забезпеченні максимального впливу ІКТ на розвиток;
  20. сприяючи застосуванню ІКТ для вдосконалення гнучких способів роботи, включаючи дистанційну роботу, що ведуть до підвищення продуктивності і створення робочих місць.

91. Ми визнаємо наявність суттєвого зв’язку між зниженням наслідків від стихійних лих, стійким розвитком і подоланням бідності, а також те, що такі стихійні лиха відразу ж підривають інвестиції і залишаються однією з найважливіших перешкод стійкому розвиткові і подоланню бідності. Ми розуміємо важливу стимулюючу роль ІКТ на національному, регіональному і міжнародному рівнях, включаючи:

  1. сприяння технічному співробітництву і підвищення компетентності країн, зокрема країн, що розвиваються, у використанні інструментів ІКТ для раннього оповіщення про стихійні лиха, управління у випадках стихійних лих і для аварійного зв’язку, включаючи поширення зрозумілих попереджень тим, хто піддається ризикові;
  2. сприяння регіональному і міжнародному співробітництву для легкого доступу до інформації для управління у випадках стихійних лих і спільного користування такою інформацією, а також виявлення способів для полегшення участі країн, що розвиваються;
  3. невідкладну роботу в напрямку заснування стандартизованих систем моніторингу і всесвітнього раннього оповіщення, ув’язаних з національними і регіональними мережами, а також полегшення невідкладного реагування в надзвичайних ситуаціях у всьому світі, зокрема в регіонах із високим ступенем ризику.

92. Ми заохочуємо країни, включаючи всі інші заінтересовані сторони до забезпечення доступності телефонних служб допомоги дітям, враховуючи потребу в мобілізації належних ресурсів. З цією метою слід забезпечити легкі для запам’ятовування номери, доступні з усіх телефонів і безплатні.

93. Ми прагнемо до оцифрування даних про нашу історію та культурної спадщини в інтересах майбутніх поколінь. Ми заохочуємо політики ефективного управління інформацією в державному і приватному секторах, включаючи використання стандартизованого цифрового архівування та інноваційних рішень для подолання технологічного старіння, як засіб забезпечення довгострокового збереження інформації і постійного доступу до неї.

94. Ми визнаємо, що кожний повинен користати з потенціалу, який пропонує інформаційне суспільство. Отже ми запрошуємо уряди на добровільній основі допомагати тим країнам, які уражені будь-якою однобічною мірою, що не відповідає міжнародному праву і Статутові Організації Об’єднаних Націй, яка заважає повному досягненню економічного і соціального розвитку населенням уражених країн і стримує підвищення добробуту їх населення.

95. Ми закликаємо міжнародні і міжурядові організації розробити в рамках затверджених ресурсів свої програми аналізу політики і підвищення компетентності на основі практичного і придатного до відтворення досвіду в питаннях, документах, що визначають політику, і діях, пов’язаних з ІКТ, що привели до економічного зростання і зниження рівня бідності, у тому числі за допомогою підвищення конкурентоздатності підприємств.

96. Ми нагадуємо про важливість створення вартого довіри, прозорого, недискримінаційного правового, регуляторного і політичного середовища. З цією метою ми знову заявляємо, що МСЕ та інші регіональні організації повинні вживати заходів для забезпечення на основі відповідних міжнародних угод раціонального, ефективного й економічного використання всіма країнами радіочастотного спектра, а також рівноправного доступу до нього.

97. Ми визнаємо, що участь багатьох заінтересованих сторін є необхідною для успішної побудови орієнтованого на інтереси людей, відкритого для всіх і спрямованого на розвиток інформаційного суспільства, і що уряди могли б відіграти важливу роль у цьому процесі. Ми підкреслюємо, що ключем до такого успіху є участь усіх заінтересованих сторін у впровадженні рішень ВСІС і доведенні їх до кінця на національному, регіональному і міжнародному рівнях заради кінцевої мети, що полягає в допомозі країнам досягнути погоджених на міжнародному рівні цілей і завдань розвитку, включаючи Цілі розвитку тисячоліття.

98. Ми заохочуємо до зміцнення і продовження співробітництва між усіма заінтересованими сторонами і серед них, для забезпечення ефективного впровадження Женевських і Туніських рішень: наприклад сприяння національним, регіональним і міжнародним за участю багатьох заінтересованих сторін партнерствам, включаючи публічно-приватні партнерства (ППП) і сприяння національним і регіональним тематичним платформам за участю багатьох заінтересованих сторін, спільними зусиллями і в діалозі з країнами, що розвиваються, і найменш розвинутими країнами, партнерами у сфері розвитку і дієвими особами із сектора ІКТ. Стосовно цього ми вітаємо партнерства, такі як очолювана МСЕ ініціатива З’єднаємо світ.

99. Ми погоджуємося забезпечувати стійкий прогрес у напрямку цілей ВСІС після завершення її Туніського етапу і, таким чином, ми вирішуємо заснувати механізм для впровадження і наступної діяльності на національному, регіональному і міжнародному рівнях.

100. На національному рівні, ґрунтуючись на рішеннях ВСІС, ми заохочуємо уряди, за участі всіх заінтересованих сторін і, маючи на увазі важливість сприятливого середовища, до створення національного механізму впровадження, в якому:

  1. національні електронні стратегії, у відповідних випадках, повинні стати невід’ємною частиною національних планів розвитку, у тому числі стратегій зниження рівня бідності, з метою внеску в досягнення погоджених на міжнародному рівні цілей і завдань розвитку, включаючи Цілі розвитку тисячоліття;
  2. інформаціним і комп’ютерним технологіям повною мірою повинне надаватися першочергове значення в стратегіях для Офіційної допомоги розвитку (ОДР) за допомогою більш ефективного спільного використання інформації і координації між партнерами по розвитку, а також за допомогою аналізу і спільного використання прикладів найкращої практики й уроків з досвіду програм ІКТ для цілей розвитку;
  3. існуючі двосторонні і багатосторонні програми технічної допомоги, включаючи ті, що входять до Рамкової програми допомоги з боку ООН для розвитку, повинні у всіх належних випадках використовуватися для сприяння урядам у їхніх зусиллях із впровадження на національному рівні;
  4. звіти про загальну оцінку країни повинні містити розділ про ІКТ для цілей розвитку.

101. На регіональному рівні:

  1. на запити урядів регіональні міжурядові організації у співробітництві з іншими заінтересованими сторонами повинні займатися діяльністю з упровадженню рішень ВСІС, здійснювати обмін інформацією і прикладами найкращої практики на регіональному рівні, а також полегшувати політичне обговорення питань використання ІКТ для цілей розвитку, з першочерговою увагою до реалізації погоджених на міжнародному рівні цілей і завдань розвитку, включаючи Цілі розвитку тисячоліття;
  2. регіональні комісії ООН, ґрунтуючись на запитах держав-членів і в межах затверджених бюджетних ресурсів можуть у співробітництві з регіональними і субрегіональними організаціями з належною періодичністю організовувати регіональні заходи наступної діяльності у зв’язку з ВСІС, а також сприяти державам-членам, надаючи технічну й іншу відповідну інформацію для розробки регіональних стратегій і впровадження рішень регіональних конференцій;
  3. ми розглядаємо підхід за участю багатьох заінтересованих сторін і участь приватного сектора, громадянського суспільства, а також Організації Об’єднаних Націй та інших міжнародних організацій у регіональній діяльності з упровадження рішень ВСІС як необхідний.

102. На міжнародному рівні, маючи на увазі важливість сприятливого середовища:

  1. впроваджуючи рішення Женевського і Туніського етапів Саміту і в наступній діяльності слід враховувати основні теми і напрями дій в документах Саміту;
  2. кожна агенція ООН повинна діяти відповідно до свого мандата і компетенції, а також згідно з рішеннями своїх відповідних керівних органів і в межах існуючих затверджених ресурсів;
  3. впровадження і наступна діяльність повинні включати міжурядові елементи і елементи участі багатьох заінтересованих сторін.

103. Ми запрошуємо агенції ООН та інші міжурядові організації відповідно до Резолюції ГА ООН 57/270 В полегшувати діяльність серед різних заінтересованих сторін, включаючи громадянське суспільство і сектор бізнесу, для допомоги національним урядам у їхніх зусиллях із впровадження. Ми просимо Генерального секретаря ООН консультуючись із членами Ради адміністративних керівників системи ООН з питань координації (РАК) заснувати в рамках РАК групу ООН з питань інформаційного суспільства у складі відповідних органів і організацій ООН з мандатом полегшувати впровадження рішень ВСІС і запропонувати РАК, щоб під час розгляду питання про провідну агенцію (агенції) у цій групі були прийняті до розгляду досвід і діяльність у рамках процесу ВСІС, проведену МСЕ, ЮНЕСКО і ПРООН.

104. Ми далі просимо Генерального секретаря ООН представити ГА ООН через ЕКОСОР не пізніше червня 2006 року доповідь про способи координації між різними агенціями при впровадженні рішень ВСІС, включаючи рекомендації щодо процесу наступної діяльності.

105. Ми просимо ЕКОСОР контролювати загальносистемну наступну діяльність з виконання рішень Женевського і Туніського етапів ВСІС. Для цього ми просимо ЕКОСОР на її основній сесії 2006 року переглянути мандат, порядок денний і склад Комісії з науки і техніки для розвитку (КНТР), включаючи розгляд питання про посилення цієї Комісії, враховуючи підхід за участю багатьох заінтересованих сторін.

106. Упровадження рішень ВСІС і наступна діяльність повинні стати невід’ємною частиною комплексної наступної діяльності ООН у зв’язку з великими конференціями ООН і сприяти реалізації погоджених на міжнародному рівні цілей і завдань розвитку, включаючи Цілі розвитку тисячоліття. Це не потребуватиме створення яких-небудь нових оперативних органів.

107. Міжнародні і регіональні організації повинні проводити оцінку і регулярно доповідати про рівень загальної доступності націй до ІКТ з метою створення рівних можливостей для розвитку секторів ІКТ у країнах, що розвиваються.

108. Ми надаємо великого значення впровадженню за участю багатьох заінтересованих сторін на міжнародному рівні, що повинне бути організоване з урахуванням тематики і напрямів дій, передбачених у Плані дій, за посередництвом або сприянням, у разі потреби, з боку агенцій ООН. Додаток до цього документа пропонує орієнтований і невичерпний перелік сприяючих організацій/посередників за напрямами дій, викладеними у Женевському Плані дій.

109. Необхідно надалі найповніше використовувати досвід і діяльність агенцій ООН у процесі ВСІС, особливо МСЕ, ЮНЕСКО і ПРООН. Ці три агенції повинні відіграти провідну сприяючу роль у впровадженні Плану дій і організувати зустріч посередників/сприяючих організацій за напрямами дій, зазначеними у Додатку.

110. Координація діяльності з упровадження за участю багатьох заінтересованих сторін допоможе уникнути дублювання в роботі. Така координація повинна включати, серед іншого, обмін інформацією, створення знань, обмін прикладами найкращої практики і допомогу в розвитку партнерств за участю багатьох заінтересованих сторін і публічно-приватних партнерств.

111. Ми звертаємося з проханням до Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй (ГА ООН) провести в 2015 році загальний огляд упровадження рішень ВСІС.

112. Ми закликаємо до періодичного оцінювання з використанням погодженої методики як викладено в параграфах 113–120.

113. Належні показники й орієнтири, у тому числі показники підключення громад, повинні виявити величину цифрового розриву як у внутрідержавному, так і в міжнародному вимірах і забезпечувати його регулярну оцінку та відслідковувати світовий прогрес у використанні ІКТ для реалізації погоджених на міжнародному рівні цілей і завдань розвитку, включаючи Цілі розвитку тисячоліття.

114. Розробка показників у сфері ІКТ має важливе значення для вимірювання цифрового розриву. Ми відзначаємо створення в червні 2004 року Партнерства з вимірювання ІКТ для цілей розвитку і його зусилля з:

  1. розробки спільного набору основних показників ІКТ; збільшення доступності порівняльних на міжнародному рівні статистичних даних ІКТ, а також зі створення взаємно погоджених рамок для їх опрацювання для подальшого розгляду і прийняття рішень Статистичною комісією ООН;
  2. сприяння підвищенню компетентності в країнах, що розвиваються, для моніторингу розвитку інформаційного суспільства;
  3. оцінки поточного і потенційного впливу ІКТ на розвиток, зниження рівня бідності;
  4. розробки спеціальних показників у гендерному плані для вимірювання цифрового розриву у його різних аспектах.

115. Ми також відзначаємо введення індексу можливостей ІКТ та індексу цифрових можливостей, що будуть ґрунтуватися на спільному наборі основних показників ІКТ, визначених у рамках Партнерства з вимірювання ІКТ для цілей розвитку.

116. Ми наголошуємо, що всі індекси і показники повинні враховувати різні рівні розвитку і національні обставини.

117. Подальша розробка цих показників повинна здійснюватися на основі співробітництва, ефективно з погляду витрат і в спосіб, що виключає дублювання.

118. Ми запрошуємо міжнародне співтовариство зміцнити статистичні можливості країн, що розвиваються, надаючи належну підтримку на національному і регіональному рівнях.

119. Ми зобов’язуємося оглядати і відслідковувати прогрес у подоланні цифрового розриву, враховуючи різні рівні розвитку серед націй, для того щоб досягнути погоджених на міжнародному рівні цілей і завдань розвитку, у тому числі Цілей розвитку тисячоліття, оцінюючи ефективність інвестицій і зусиль міжнародного співробітництва в побудові інформаційного суспільства, визначаючи пробіли і нестачу інвестицій та розробляючи стратегії для їх виправлення.

120. Спільне користування інформацією про впровадження рішень ВСІС є важливим елементом оцінювання. Ми із задоволенням відзначаємо Доповідь про облік пов’язаної зі ВСІС діяльності, що послужить одним із цінних інструментів сприяння наступній діяльності після завершення Туніського етапу Саміту, а також Золоту книгу ініціатив, започаткованих у ході Туніського етапу. Ми заохочуємо всі заінтересовані сторони ВСІС продовжувати внесення інформації про їхню діяльність до публічної облікової бази даних ВСІС, яку супроводжує МСЕ. Стосовно цього ми запрошуємо всі країни збирати інформацію на національному рівні із залученням усіх заінтересованих сторін, щоб зробити внесок до обліку.

121. Необхідно підвищувати рівень інформованості про Інтернет для того, щоб зробити його глобальним засобом, дійсно доступним для публіки. Ми закликаємо ГА ООН оголосити 17 травня щорічним Всесвітнім днем інформаційного суспільства, щоб допомогти підвищити інформованість про важливість цього глобального засобу, про питання, якими займається Саміт, особливо про можливості, які використання ІКТ обіцяє суспільствам і економікам, а також про шляхи подолання цифрового розриву.

122. Ми просимо Генерального секретаря Саміту доповісти Генеральній Асамблеї Організації Об’єднаних Націй про його результати, як того вимагає Резолюція 59/220 ГА ООН.

Туніс, 18 листопада 2005 року