Женевський План дій 15 Туніське зобов’язання 27 Туніська програма для інформаційного суспільства 31 Словник термінів 46

Вид материалаДокументы

Содержание


Туніська програмадля інформаційного суспільства A. Вступ
B. Фінансові механізми для вирішення задач ІКТ для цілей розвитку
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

Туніська програма
для інформаційного суспільства

A. Вступ


1. Ми визнаємо, що прийшов час перейти від принципів до дій, з огляду на вже здійснювану роботу з виконання Женевського Плану дій і визначаючи ті сфери, де прогрес уже досягнуто, досягається або не був досягнутий.

2. Ми знову підтверджуємо зобов’язання, прийняті в Женеві, і ґрунтуємося на них у Тунісі, зосередивши увагу на фінансових механізмах для подолання цифрового розриву, на управлінні Інтернетом і пов’язаних з цим питаннях, а також на виконанні рішень, прийнятих у Женеві і Тунісі, і на пов’язаній з ними наступній діяльності.

B. Фінансові механізми для вирішення задач ІКТ для цілей розвитку


3. Ми висловлюємо подяку Генеральному секретареві ООН за його зусилля зі створення Цільової групи з питань фінансових механізмів (ЦГФМ) і дякуємо її членам за наданий ними звіт.

4. Ми нагадуємо, що мандат ЦГФМ полягав у ретельному аналізі адекватності існуючих фінансових механізмів для вирішення задач ІКТ для цілей розвитку.

5. Звіт ЦГФМ вказує на складність існуючих механізмів як приватних, так і державних, які забезпечують фінансування ІКТ у країнах, що розвиваються. Звіт визначає можливі сфери вдосконалення цих механізмів, а також області, в яких ІКТ міг би надаватися вищий пріоритет країнами, що розвиваються, і їхніми партнери в області розвитку.

6. На основі висновку за підсумками обговорення звіту ми розглянули покращення та інновації в механізмах фінансування, включаючи створення добровільного Фонду цифрової солідарності, про який говориться в Женевській Декларації принципів.

7. Ми визнаємо існування цифрового розриву і проблеми, які це ставить перед багатьма країнами, змушеними робити вибір між багатьма конкуруючими завданнями при плануванні свого розвитку й обґрунтуванні потреб у коштах на розвиток, маючи при цьому обмежені ресурси.

8. Ми визнаємо масштаб проблеми, пов’язаної з подоланням цифрового розриву, яка потребує адекватних і постійних інвестицій в інфраструктуру ІКТ і послуги ІКТ, а також підвищення компетентності і передачі технології протягом багатьох прийдешніх років.

9. Ми закликаємо міжнародне співтовариство до сприяння передачі технології на взаємопогоджених умовах, включаючи ІКТ, до прийняття документів, що визначають політику, і програм з метою надання допомоги країнам, що розвиваються, у використанні переваг технології на шляху свого розвитку за допомогою, серед іншого, технічного співробітництва і створення наукового і технологічного потенціалу в рамках наших зусиль з подолання цифрового розриву і розриву в розвитку.

10. Ми визнаємо, що погоджені на міжнародному рівні цілі й завдання розвитку, включаючи Цілі розвитку тисячоліття, є основоположними. Монтерейський консенсус з питань фінансування для розвитку є основою для створення адекватних і належних фінансових механізмів для сприяння ІКТ для цілей розвитку відповідно до Порядку денного цифрової солідарності Женевського Плану дій.

11. Ми визнаємо і підтверджуємо особливі і конкретні потреби у фінансуванні країн, що розвиваються, як це відзначено в параграфі 16 Женевської Декларації принципів, перед якими стоять численні задачі в секторі ІКТ, а також те, що є нагальна потреба приділяти підвищену увагу особливим потребам цих країн у фінансуванні для досягнення погоджених на міжнародному рівні цілей і завдань розвитку, включаючи Цілі розвитку тисячоліття.

12. Ми погоджуємося, що фінансування ІКТ для цілей розвитку слід розглядати в контексті зростаючого значення ролі ІКТ не лише як засобу комунікацій, але і як чинника, що сприяє розвиткові, та інструмента досягнення погоджених на міжнародному рівні цілей і завдань розвитку, включаючи Цілі розвитку тисячоліття.

13. У минулому фінансування інфраструктури ІКТ у більшості країн, що розвиваються, було засновано на державних інвестиціях. Останнім часом відзначається значний приплив інвестицій у тих країнах, де на основі міцної регуляторної бази заохочується участь приватного сектора і де впроваджені державні документи, що визначають політику, спрямовані на подолання цифрового розриву.

14. Нас сильно надихає той факт, що досягнення у сфері комунікаційних технологій і мереж високошвидкісної передачі даних постійно розширюють можливості країн, що розвиваються, і країн з перехідною економікою стати учасниками глобального ринку послуг на базі ІКТ із використанням їхніх порівняльних переваг. Ці виникаючі можливості створюють могутню комерційну основу для інвестицій в інфраструктуру ІКТ у цих країнах. Отже, уряди повинні вжити заходів у рамках національних документів, що визначають політику розвитку, які були б спрямовані на забезпечення сприятливого конкурентного середовища для необхідних інвестицій в інфраструктуру ІКТ і для розробки нових послуг. Водночас країни повинні дотримуватися документів, що визначають політику, і вживати заходів, які б не перешкоджали участі таких країн на постійній основі в глобальному ринку послуг на базі ІКТ або знеохочували чи утрудняли таку участь.

15. Ми беремо до відома, що проблеми, пов’язані з розширенням меж корисного доступного інформаційного контенту в країнах, що розвиваються, є численними; зокрема, необхідно знову приділити увагу питанню фінансування різних форм контенту і прикладень, оскільки, коли увагу зосереджено на інфраструктурі ІКТ, то ця тема часто залишається непоміченою.

16. Ми визнаємо, що залучення інвестицій у ІКТ найбільше залежить від сприятливого середовища, що включає належне урядування на всіх рівнях, а також підтримуючу, прозору і спрямовану на розвиток конкуренції політичну і регуляторну базу, що відображає національні реалії.

17. Ми прагнемо до активного діалогу з питань, пов’язаних з корпоративною соціальною відповідальністю і належним корпоративним управлінням транснаціональних корпорацій та їхнім внеском в економічний і соціальний розвиток країн, що розвиваються, у рамках наших зусиль з подолання цифрового розриву.

18. Ми підкреслюємо, що ринкові сили самі по собі не можуть гарантувати повномасштабну участь країн, що розвиваються, у глобальному ринку послуг на базі ІКТ. Отже, ми закликаємо до посилення міжнародного співробітництва і солідарності, спрямованих на сприяння всім країнам, особливо переліченим у параграфі 16 Женевської Декларації принципів, у розвитку інфраструктури ІКТ і послуг на базі ІКТ, що були б життєздатними та конкурентоздатними на національних і міжнародних рівнях.

19. Ми визнаємо, що на доповнення до державного сектора фінансування інфраструктури ІКТ приватним сектором в багатьох країнах стало відігравати важливу роль і що внутрішнє фінансування доповнюється потоками коштів у напрямі Північ–Південь і співробітництвом на рівні Південь–Південь.

20. Ми визнаємо, що в результаті зростаючого впливу стійких інвестицій приватного сектора в інфраструктуру багатосторонні і двосторонні державні донори перенаправляють державні ресурси на інші завдання розвитку, включаючи Стратегії зниження бідності і відповідні програми, політичні реформи, надання ІКТ першочергового значення і підвищення компетентності. Ми закликаємо всі уряди у своїх національних стратегіях розвитку приділяти належну увагу ІКТ, у тому числі традиційним ІКТ, таким як радіо- і телемовлення. Ми також заохочуємо багатосторонні установи, а також двосторонніх державних донорів до розгляду питання про виділення більшого обсягу фінансової допомоги для проектів зі створення регіональних і великомасштабних національних інфраструктурних проектів ІКТ і для відповідного розвитку компетентності. Вони повинні розглянути питання про надання допомоги і приведення своїх стратегій партнерства у відповідність із пріоритетами, визначеними країнами, що розвиваються, і країнами з перехідною економікою в їхніх національних стратегіях розвитку, включаючи їхні стратегії зниження рівня бідності.

21. Ми визнаємо, що державне фінансування відіграє вирішальну роль у забезпеченні доступу до ІКТ і послуг на базі ІКТ у сільських районах, а також для населення, що перебуває в несприятливих умовах, у тому числі населення малих острівних держав, що розвиваються, і країн, які розвиваються і не мають виходу до моря.

22. Ми відзначаємо, що пов’язане з ІКТ підвищення компетентності потребує високого пріоритету в усіх країнах, що розвиваються, і що існуючі в даний час рівні фінансування недостатні для задоволення цих потреб, хоча й є багато різних фінансових механізмів для підтримки ІКТ для цілей розвитку.

23. Ми визнаємо, що є ряд областей, для яких потрібно більше фінансових ресурсів і яким у рамках існуючих підходів до фінансування ІКТ для цілей розвитку поки що приділяється недостатня увага. До них належать:

  1. програми з підвищення компетентності у сфері ІКТ, відповідні матеріали, інструментарій, фінансування освіти та ініціативи зі спеціалізованої професійної підготовки, особливо для регуляторних органів і службовців інших державних секторів та організацій;
  2. доступ до комунікацій і можливість підключення для надання послуг і прикладень ІКТ у віддалених сільських районах, малих острівних державах, що розвиваються, країнах, які розвиваються і не мають виходу до моря, та інших місцях із особливими технологічними і ринковими проблемами;
  3. регіональна магістральна інфраструктура, регіональні мережі, точки доступу до мережі і відповідні регіональні проекти, призначені для з’єднання мереж через кордони країн і в економічно несприятливих регіонах, для яких можуть бути потрібні скоординовані документи, що визначають політику, включаючи правові, регуляторні і фінансові бази та початкове фінансування, а також був би корисним обмін досвідом і прикладами найкращої практики;
  4. широкосмугові можливості для полегшення надання більш широкого діапазону послуг і прикладень, стимулювання інвестицій і надання доступу до Інтернету за прийнятними цінами як для існуючих, так і для нових користувачів;
  5. скоординована допомога, у належних випадках, країнам, переліченим у параграфі 16 Женевської Декларації принципів, особливо найменш розвиненим країнам і малим острівним державам, що розвиваються, з метою підвищення ефективності і зниження операційних витрат, пов’язаних із наданням допомоги міжнародних донорів;
  6. прикладення ІКТ і контент, призначені для інтеграції ІКТ у впровадження стратегій подолання бідності та у галузеві програми, особливо в охороні здоров’я, освіті, сільському господарстві й охороні довкілля.

Крім того, необхідно розглянути такі питання, які стосуються ІКТ для цілей розвитку і не дістали належної уваги:
  1. стійкість проектів, що стосуються інформаційного суспільства, наприклад з обслуговування інфраструктури ІКТ;
  2. особливі потреби малих, середніх і мікропідприємств (МСМП), такі як потреби у фінансуванні;
  3. місцеві розробка і виробництво прикладень і технологій ІКТ країнами, що розвиваються;
  4. діяльність з інституційної реформи, пов’язаної з ІКТ, і розширення спроможності нормативної і регуляторної бази;
  5. удосконалення організаційних структур і зміна бізнес-процесів з метою оптимізації впливу і ефективності проектів в області ІКТ та інших проектів зі значними компонентами ІКТ;
  6. місцеві органи управління та ініціативи на рівні місцевих громад, що забезпечують надання громадам послуг на базі ІКТ у таких сферах, як освіта, охорона здоров’я та одержання засобів до існування.

24. Визнаючи, що основна відповідальність за координацію програм державного фінансування і державних ініціатив розвитку ІКТ лежить на органах державного управління, ми рекомендуємо здійснювати подальшу міжгалузеву і міжвідомчу координацію, як донорами, так і одержувачами допомоги в національних рамках.

25. Багатосторонні банки розвитку і установи в області розвитку повинні розглянути пристосування їхніх наявних механізмів, та у належних випадках розробити нові механізми для забезпечення національних і регіональних потреб у розвитку ІКТ.

26. Ми визнаємо такі передумови для рівноправної і загальної доступності до фінансових механізмів, а також для їх кращого використання:

  1. створення політичних і регуляторних спонук, спрямованих на досягнення загального доступу і залучення інвестицій приватного сектора;
  2. визначення і визнання ключової ролі ІКТ у національних стратегіях розвитку і розробка цих стратегій, у належних випадках, в ув’язці з електронними стратегіями;
  3. розвиток інституційної спроможності і здатності впроваджувати рішення на підтримку використання національних фондів, створених для загальнодоступних послуг і загального доступу, та подальше вивчення цих механізмів, а також механізмів, спрямованих на мобілізацію внутрішніх ресурсів;
  4. заохочення розробки актуальних для місцевих умов інформації, прикладень і послуг, які були б корисними для країн, що розвиваються, і країн з перехідною економікою;
  5. підтримка розширення масштабу успішно реалізованих пілотних програм, заснованих на ІКТ;
  6. підтримка використання ІКТ в органах державного управління як одного з пріоритетів і основної цільової області в діяльності зі сприяння розвиткові на базі ІКТ;
  7. розвиток людських ресурсів і створення інституційної спроможності (знань) на кожному рівні для досягнення цілей інформаційного суспільства, особливо в державному секторі;
  8. заохочення суб’єктів бізнес-сектора для сприяння стимулюванню різкого зростання попиту на послуги ІКТ підтримуючи галузі, що займаються розробкою нової продукції, місцевих розробників культурного контенту і прикладень, а також малі підприємства;
  9. розширення можливостей для підвищення потенціалу убезпечених фондів і їхнього ефективного використання.

27. Ми рекомендуємо удосконалити й обновити існуючі механізми фінансування, включаючи:

  1. удосконалення фінансових механізмів для того, щоб фінансові ресурси були адекватними, більш передбачуваними, переважно незв’язаними і стійкими;
  2. посилення регіонального співробітництва і створення партнерств між багатьма заінтересованими сторонами, особливо створенням стимулів для розвитку регіональної магістральної інфраструктури;
  3. забезпечення прийнятного за ціною доступу до ІКТ за допомогою таких заходів:

i. зниження міжнародних затрат, пов’язаних з Інтернетом, що стягуються постачальниками послуг магістральних ліній, а також підтримка, серед іншого, створення і розвитку регіональних магістральних мереж ІКТ і пунктів обміну трафіком Інтернету для зменшення вартості міжз’єднань і розширення мережного доступу;

ii. заохочення МСЕ продовжити вивчення в терміновому порядку питання про міжнародні Інтернет-з’єднання (МІЗ) для розробки відповідних Рекомендацій;
  1. координація програм між урядами і великими фінансовими органами для зменшення інвестиційних ризиків і зниження операційних витрат для операторів, які входять на менш привабливі ринки в сільських районах і на сегменти ринків з низькою прибутковістю;
  2. сприяння прискоренню розробки внутрішніх фінансових інструментів, включаючи підтримку місцевих інструментів мікрофінансування, бізнес-інкубаторів в області ІКТ, державних кредитних інструментів, механізмів зворотних аукціонів, ініціатив з об’єднання в мережі на базі місцевих громад, цифрової солідарності та інших інновацій;
  3. розширення можливостей для доступу до механізмів фінансування з метою прискорення темпів фінансування інфраструктури ІКТ і послуг на базі ІКТ, включаючи сприяння потокам коштів у напрямі Північ–Південь, а також співробітництву на рівнях Північ–Південь і Південь–Південь;
  4. багатосторонні, регіональні і двосторонні організації в області розвитку повинні розглянути питання про доцільність створення віртуального форуму для обміну між усіма заінтересованими сторонами інформацією про потенційні проекти, джерела фінансування та інституційні фінансові механізми;
  5. надання можливості країнам, що розвиваються, постійно розвивати здатність генерувати кошти для ІКТ і розробляти фінансові інструменти, включаючи довірчі фонди і стартовий капітал, що підходять для їхньої економіки;
  6. настійного заклику до всіх країн докласти конкретних зусиль для виконання їхніх зобов’язань відповідно до Монтерейського консенсусу;
  7. багатосторонні, регіональні і двосторонні організації в області розвитку повинні розглянути питання про співробітництво з метою підвищення їхньої здатності до швидкого реагування для надання підтримки країнам, що розвиваються, які звертаються за допомогою стосовно документів, що визначають політику у сфері ІКТ;
  8. заохочення збільшення обсягу добровільних внесків;
  9. забезпечення, у належних випадках, ефективного використання механізмів полегшення тягаря заборгованості, як це викладено в Женевському Плані дій, включаючи, серед іншого, анулювання боргів і обмін боргових зобов’язань, що може використовуватися для фінансування проектів ІКТ для цілей розвитку, включаючи проекти в рамках Стратегій зниження бідності.

28. Ми вітаємо Фонд цифрової солідарності (ФЦС), заснований у Женеві як інноваційний фінансовий механізм добровільного характеру, відкритий для участі заінтересованих сторін, завдання якого полягає в перетворенні цифрового розриву в цифрові можливості для країн, що розвиваються, через зосередження переважно на особливих і невідкладних потребах на місцевому рівні і вишукування нових джерел добровільного фінансування "солідарності". ФЦС доповнить існуючі механізми для фінансування інформаційного суспільства, які повинні надалі використовуватися повною мірою для фінансування розвитку нової інфраструктури і послуг ІКТ.