Женевський План дій 15 Туніське зобов’язання 27 Туніська програма для інформаційного суспільства 31 Словник термінів 46
Вид материала | Документы |
СодержаниеТуніська програмадля інформаційного суспільства A. Вступ B. Фінансові механізми для вирішення задач ІКТ для цілей розвитку |
- Словник термінів з інформатики Алгоритм, 72.66kb.
- Програма інформатизації дорожньої галузі на 2010-2012 роки м. Київ 2009, 505.99kb.
- План: С. Історико-біографічна довідка > Поняття "інформаційного суспільства" історичні, 255.87kb.
- План: С. Історико-біографічна довідка > Поняття "інформаційного суспільства" історичні, 322kb.
- План Облік короткотермінових позик, поточної заборгованості за довгостроковими зобов’язаннями., 211.92kb.
- Облік зобов’язань зобов ’ язання, критерії визнання та класифікація, 233.04kb.
- Словник термінів сучасних технологій виховання, 480.17kb.
- План: Вступ. Роль Європейського Співтовариства в становленні інформаційного суспільства, 85.13kb.
- Реферат на тему: " Відшкодування збитків у сфері господарювання", 83.46kb.
- Першочергові кроки розвитку до створення інформаційного суспільства на Україні, 777.27kb.
Туніська програма
для інформаційного суспільства
A. Вступ
1. Ми визнаємо, що прийшов час перейти від принципів до дій, з огляду на вже здійснювану роботу з виконання Женевського Плану дій і визначаючи ті сфери, де прогрес уже досягнуто, досягається або не був досягнутий.
2. Ми знову підтверджуємо зобов’язання, прийняті в Женеві, і ґрунтуємося на них у Тунісі, зосередивши увагу на фінансових механізмах для подолання цифрового розриву, на управлінні Інтернетом і пов’язаних з цим питаннях, а також на виконанні рішень, прийнятих у Женеві і Тунісі, і на пов’язаній з ними наступній діяльності.
B. Фінансові механізми для вирішення задач ІКТ для цілей розвитку
3. Ми висловлюємо подяку Генеральному секретареві ООН за його зусилля зі створення Цільової групи з питань фінансових механізмів (ЦГФМ) і дякуємо її членам за наданий ними звіт.
4. Ми нагадуємо, що мандат ЦГФМ полягав у ретельному аналізі адекватності існуючих фінансових механізмів для вирішення задач ІКТ для цілей розвитку.
5. Звіт ЦГФМ вказує на складність існуючих механізмів як приватних, так і державних, які забезпечують фінансування ІКТ у країнах, що розвиваються. Звіт визначає можливі сфери вдосконалення цих механізмів, а також області, в яких ІКТ міг би надаватися вищий пріоритет країнами, що розвиваються, і їхніми партнери в області розвитку.
6. На основі висновку за підсумками обговорення звіту ми розглянули покращення та інновації в механізмах фінансування, включаючи створення добровільного Фонду цифрової солідарності, про який говориться в Женевській Декларації принципів.
7. Ми визнаємо існування цифрового розриву і проблеми, які це ставить перед багатьма країнами, змушеними робити вибір між багатьма конкуруючими завданнями при плануванні свого розвитку й обґрунтуванні потреб у коштах на розвиток, маючи при цьому обмежені ресурси.
8. Ми визнаємо масштаб проблеми, пов’язаної з подоланням цифрового розриву, яка потребує адекватних і постійних інвестицій в інфраструктуру ІКТ і послуги ІКТ, а також підвищення компетентності і передачі технології протягом багатьох прийдешніх років.
9. Ми закликаємо міжнародне співтовариство до сприяння передачі технології на взаємопогоджених умовах, включаючи ІКТ, до прийняття документів, що визначають політику, і програм з метою надання допомоги країнам, що розвиваються, у використанні переваг технології на шляху свого розвитку за допомогою, серед іншого, технічного співробітництва і створення наукового і технологічного потенціалу в рамках наших зусиль з подолання цифрового розриву і розриву в розвитку.
10. Ми визнаємо, що погоджені на міжнародному рівні цілі й завдання розвитку, включаючи Цілі розвитку тисячоліття, є основоположними. Монтерейський консенсус з питань фінансування для розвитку є основою для створення адекватних і належних фінансових механізмів для сприяння ІКТ для цілей розвитку відповідно до Порядку денного цифрової солідарності Женевського Плану дій.
11. Ми визнаємо і підтверджуємо особливі і конкретні потреби у фінансуванні країн, що розвиваються, як це відзначено в параграфі 16 Женевської Декларації принципів, перед якими стоять численні задачі в секторі ІКТ, а також те, що є нагальна потреба приділяти підвищену увагу особливим потребам цих країн у фінансуванні для досягнення погоджених на міжнародному рівні цілей і завдань розвитку, включаючи Цілі розвитку тисячоліття.
12. Ми погоджуємося, що фінансування ІКТ для цілей розвитку слід розглядати в контексті зростаючого значення ролі ІКТ не лише як засобу комунікацій, але і як чинника, що сприяє розвиткові, та інструмента досягнення погоджених на міжнародному рівні цілей і завдань розвитку, включаючи Цілі розвитку тисячоліття.
13. У минулому фінансування інфраструктури ІКТ у більшості країн, що розвиваються, було засновано на державних інвестиціях. Останнім часом відзначається значний приплив інвестицій у тих країнах, де на основі міцної регуляторної бази заохочується участь приватного сектора і де впроваджені державні документи, що визначають політику, спрямовані на подолання цифрового розриву.
14. Нас сильно надихає той факт, що досягнення у сфері комунікаційних технологій і мереж високошвидкісної передачі даних постійно розширюють можливості країн, що розвиваються, і країн з перехідною економікою стати учасниками глобального ринку послуг на базі ІКТ із використанням їхніх порівняльних переваг. Ці виникаючі можливості створюють могутню комерційну основу для інвестицій в інфраструктуру ІКТ у цих країнах. Отже, уряди повинні вжити заходів у рамках національних документів, що визначають політику розвитку, які були б спрямовані на забезпечення сприятливого конкурентного середовища для необхідних інвестицій в інфраструктуру ІКТ і для розробки нових послуг. Водночас країни повинні дотримуватися документів, що визначають політику, і вживати заходів, які б не перешкоджали участі таких країн на постійній основі в глобальному ринку послуг на базі ІКТ або знеохочували чи утрудняли таку участь.
15. Ми беремо до відома, що проблеми, пов’язані з розширенням меж корисного доступного інформаційного контенту в країнах, що розвиваються, є численними; зокрема, необхідно знову приділити увагу питанню фінансування різних форм контенту і прикладень, оскільки, коли увагу зосереджено на інфраструктурі ІКТ, то ця тема часто залишається непоміченою.
16. Ми визнаємо, що залучення інвестицій у ІКТ найбільше залежить від сприятливого середовища, що включає належне урядування на всіх рівнях, а також підтримуючу, прозору і спрямовану на розвиток конкуренції політичну і регуляторну базу, що відображає національні реалії.
17. Ми прагнемо до активного діалогу з питань, пов’язаних з корпоративною соціальною відповідальністю і належним корпоративним управлінням транснаціональних корпорацій та їхнім внеском в економічний і соціальний розвиток країн, що розвиваються, у рамках наших зусиль з подолання цифрового розриву.
18. Ми підкреслюємо, що ринкові сили самі по собі не можуть гарантувати повномасштабну участь країн, що розвиваються, у глобальному ринку послуг на базі ІКТ. Отже, ми закликаємо до посилення міжнародного співробітництва і солідарності, спрямованих на сприяння всім країнам, особливо переліченим у параграфі 16 Женевської Декларації принципів, у розвитку інфраструктури ІКТ і послуг на базі ІКТ, що були б життєздатними та конкурентоздатними на національних і міжнародних рівнях.
19. Ми визнаємо, що на доповнення до державного сектора фінансування інфраструктури ІКТ приватним сектором в багатьох країнах стало відігравати важливу роль і що внутрішнє фінансування доповнюється потоками коштів у напрямі Північ–Південь і співробітництвом на рівні Південь–Південь.
20. Ми визнаємо, що в результаті зростаючого впливу стійких інвестицій приватного сектора в інфраструктуру багатосторонні і двосторонні державні донори перенаправляють державні ресурси на інші завдання розвитку, включаючи Стратегії зниження бідності і відповідні програми, політичні реформи, надання ІКТ першочергового значення і підвищення компетентності. Ми закликаємо всі уряди у своїх національних стратегіях розвитку приділяти належну увагу ІКТ, у тому числі традиційним ІКТ, таким як радіо- і телемовлення. Ми також заохочуємо багатосторонні установи, а також двосторонніх державних донорів до розгляду питання про виділення більшого обсягу фінансової допомоги для проектів зі створення регіональних і великомасштабних національних інфраструктурних проектів ІКТ і для відповідного розвитку компетентності. Вони повинні розглянути питання про надання допомоги і приведення своїх стратегій партнерства у відповідність із пріоритетами, визначеними країнами, що розвиваються, і країнами з перехідною економікою в їхніх національних стратегіях розвитку, включаючи їхні стратегії зниження рівня бідності.
21. Ми визнаємо, що державне фінансування відіграє вирішальну роль у забезпеченні доступу до ІКТ і послуг на базі ІКТ у сільських районах, а також для населення, що перебуває в несприятливих умовах, у тому числі населення малих острівних держав, що розвиваються, і країн, які розвиваються і не мають виходу до моря.
22. Ми відзначаємо, що пов’язане з ІКТ підвищення компетентності потребує високого пріоритету в усіх країнах, що розвиваються, і що існуючі в даний час рівні фінансування недостатні для задоволення цих потреб, хоча й є багато різних фінансових механізмів для підтримки ІКТ для цілей розвитку.
23. Ми визнаємо, що є ряд областей, для яких потрібно більше фінансових ресурсів і яким у рамках існуючих підходів до фінансування ІКТ для цілей розвитку поки що приділяється недостатня увага. До них належать:
програми з підвищення компетентності у сфері ІКТ, відповідні матеріали, інструментарій, фінансування освіти та ініціативи зі спеціалізованої професійної підготовки, особливо для регуляторних органів і службовців інших державних секторів та організацій;
- доступ до комунікацій і можливість підключення для надання послуг і прикладень ІКТ у віддалених сільських районах, малих острівних державах, що розвиваються, країнах, які розвиваються і не мають виходу до моря, та інших місцях із особливими технологічними і ринковими проблемами;
- регіональна магістральна інфраструктура, регіональні мережі, точки доступу до мережі і відповідні регіональні проекти, призначені для з’єднання мереж через кордони країн і в економічно несприятливих регіонах, для яких можуть бути потрібні скоординовані документи, що визначають політику, включаючи правові, регуляторні і фінансові бази та початкове фінансування, а також був би корисним обмін досвідом і прикладами найкращої практики;
- широкосмугові можливості для полегшення надання більш широкого діапазону послуг і прикладень, стимулювання інвестицій і надання доступу до Інтернету за прийнятними цінами як для існуючих, так і для нових користувачів;
- скоординована допомога, у належних випадках, країнам, переліченим у параграфі 16 Женевської Декларації принципів, особливо найменш розвиненим країнам і малим острівним державам, що розвиваються, з метою підвищення ефективності і зниження операційних витрат, пов’язаних із наданням допомоги міжнародних донорів;
- прикладення ІКТ і контент, призначені для інтеграції ІКТ у впровадження стратегій подолання бідності та у галузеві програми, особливо в охороні здоров’я, освіті, сільському господарстві й охороні довкілля.
Крім того, необхідно розглянути такі питання, які стосуються ІКТ для цілей розвитку і не дістали належної уваги:
- стійкість проектів, що стосуються інформаційного суспільства, наприклад з обслуговування інфраструктури ІКТ;
- особливі потреби малих, середніх і мікропідприємств (МСМП), такі як потреби у фінансуванні;
- місцеві розробка і виробництво прикладень і технологій ІКТ країнами, що розвиваються;
- діяльність з інституційної реформи, пов’язаної з ІКТ, і розширення спроможності нормативної і регуляторної бази;
- удосконалення організаційних структур і зміна бізнес-процесів з метою оптимізації впливу і ефективності проектів в області ІКТ та інших проектів зі значними компонентами ІКТ;
- місцеві органи управління та ініціативи на рівні місцевих громад, що забезпечують надання громадам послуг на базі ІКТ у таких сферах, як освіта, охорона здоров’я та одержання засобів до існування.
24. Визнаючи, що основна відповідальність за координацію програм державного фінансування і державних ініціатив розвитку ІКТ лежить на органах державного управління, ми рекомендуємо здійснювати подальшу міжгалузеву і міжвідомчу координацію, як донорами, так і одержувачами допомоги в національних рамках.
25. Багатосторонні банки розвитку і установи в області розвитку повинні розглянути пристосування їхніх наявних механізмів, та у належних випадках розробити нові механізми для забезпечення національних і регіональних потреб у розвитку ІКТ.
26. Ми визнаємо такі передумови для рівноправної і загальної доступності до фінансових механізмів, а також для їх кращого використання:
створення політичних і регуляторних спонук, спрямованих на досягнення загального доступу і залучення інвестицій приватного сектора;
- визначення і визнання ключової ролі ІКТ у національних стратегіях розвитку і розробка цих стратегій, у належних випадках, в ув’язці з електронними стратегіями;
- розвиток інституційної спроможності і здатності впроваджувати рішення на підтримку використання національних фондів, створених для загальнодоступних послуг і загального доступу, та подальше вивчення цих механізмів, а також механізмів, спрямованих на мобілізацію внутрішніх ресурсів;
- заохочення розробки актуальних для місцевих умов інформації, прикладень і послуг, які були б корисними для країн, що розвиваються, і країн з перехідною економікою;
- підтримка розширення масштабу успішно реалізованих пілотних програм, заснованих на ІКТ;
- підтримка використання ІКТ в органах державного управління як одного з пріоритетів і основної цільової області в діяльності зі сприяння розвиткові на базі ІКТ;
- розвиток людських ресурсів і створення інституційної спроможності (знань) на кожному рівні для досягнення цілей інформаційного суспільства, особливо в державному секторі;
- заохочення суб’єктів бізнес-сектора для сприяння стимулюванню різкого зростання попиту на послуги ІКТ підтримуючи галузі, що займаються розробкою нової продукції, місцевих розробників культурного контенту і прикладень, а також малі підприємства;
- розширення можливостей для підвищення потенціалу убезпечених фондів і їхнього ефективного використання.
27. Ми рекомендуємо удосконалити й обновити існуючі механізми фінансування, включаючи:
удосконалення фінансових механізмів для того, щоб фінансові ресурси були адекватними, більш передбачуваними, переважно незв’язаними і стійкими;
- посилення регіонального співробітництва і створення партнерств між багатьма заінтересованими сторонами, особливо створенням стимулів для розвитку регіональної магістральної інфраструктури;
- забезпечення прийнятного за ціною доступу до ІКТ за допомогою таких заходів:
i. зниження міжнародних затрат, пов’язаних з Інтернетом, що стягуються постачальниками послуг магістральних ліній, а також підтримка, серед іншого, створення і розвитку регіональних магістральних мереж ІКТ і пунктів обміну трафіком Інтернету для зменшення вартості міжз’єднань і розширення мережного доступу;
ii. заохочення МСЕ продовжити вивчення в терміновому порядку питання про міжнародні Інтернет-з’єднання (МІЗ) для розробки відповідних Рекомендацій;
- координація програм між урядами і великими фінансовими органами для зменшення інвестиційних ризиків і зниження операційних витрат для операторів, які входять на менш привабливі ринки в сільських районах і на сегменти ринків з низькою прибутковістю;
- сприяння прискоренню розробки внутрішніх фінансових інструментів, включаючи підтримку місцевих інструментів мікрофінансування, бізнес-інкубаторів в області ІКТ, державних кредитних інструментів, механізмів зворотних аукціонів, ініціатив з об’єднання в мережі на базі місцевих громад, цифрової солідарності та інших інновацій;
- розширення можливостей для доступу до механізмів фінансування з метою прискорення темпів фінансування інфраструктури ІКТ і послуг на базі ІКТ, включаючи сприяння потокам коштів у напрямі Північ–Південь, а також співробітництву на рівнях Північ–Південь і Південь–Південь;
- багатосторонні, регіональні і двосторонні організації в області розвитку повинні розглянути питання про доцільність створення віртуального форуму для обміну між усіма заінтересованими сторонами інформацією про потенційні проекти, джерела фінансування та інституційні фінансові механізми;
- надання можливості країнам, що розвиваються, постійно розвивати здатність генерувати кошти для ІКТ і розробляти фінансові інструменти, включаючи довірчі фонди і стартовий капітал, що підходять для їхньої економіки;
- настійного заклику до всіх країн докласти конкретних зусиль для виконання їхніх зобов’язань відповідно до Монтерейського консенсусу;
- багатосторонні, регіональні і двосторонні організації в області розвитку повинні розглянути питання про співробітництво з метою підвищення їхньої здатності до швидкого реагування для надання підтримки країнам, що розвиваються, які звертаються за допомогою стосовно документів, що визначають політику у сфері ІКТ;
- заохочення збільшення обсягу добровільних внесків;
- забезпечення, у належних випадках, ефективного використання механізмів полегшення тягаря заборгованості, як це викладено в Женевському Плані дій, включаючи, серед іншого, анулювання боргів і обмін боргових зобов’язань, що може використовуватися для фінансування проектів ІКТ для цілей розвитку, включаючи проекти в рамках Стратегій зниження бідності.
28. Ми вітаємо Фонд цифрової солідарності (ФЦС), заснований у Женеві як інноваційний фінансовий механізм добровільного характеру, відкритий для участі заінтересованих сторін, завдання якого полягає в перетворенні цифрового розриву в цифрові можливості для країн, що розвиваються, через зосередження переважно на особливих і невідкладних потребах на місцевому рівні і вишукування нових джерел добровільного фінансування "солідарності". ФЦС доповнить існуючі механізми для фінансування інформаційного суспільства, які повинні надалі використовуватися повною мірою для фінансування розвитку нової інфраструктури і послуг ІКТ.