Матеріали до Єдиного дня інформування населення, присвячені 80-річчю Дніпропетровської області

Вид материала

Содержание

2. Дніпропетровська область: здобутки і перспективи поступу

Подобный материал:

МАТЕРІАЛИ

до Єдиного дня інформування населення,

присвячені 80-річчю Дніпропетровської області

1. Історичні традиції ріднокраю

Наш край – Дніпровське Надпорожжя, де ми проживаємо, почав залюднюватися ще з давньокам’яного віку. Вже первісні люди оцінили неповторну дзеркальність Дніпра, Самари, Орелі, багатьох інших річок та озер, неоглядність степових просторів, родючість унікальних чорноземів, сприятливий південний клімат. З сивої давнини тут жили працьовиті й мужні люди: рибалки, мисливці, землероби та скотарі. Вже за часів енеоліту – бронзи простежується зародження культурних зв’язків регіону з давньосхідним та європейським світами, обмін продуктивними ідеями в галузі металообробки, колісного транспорту та духовності.

У І тисячолітті до н.е. в південних районах області сформувався центр Великої Скіфії, де вироблялися унікальні витвори, знайдені у знаменитих скіфських курганах, таких як Олександропольський, Чортомлицький, Товста Могилі. На території області відкриті найбільші в Європі Усть-Кам’янській та Підгороднянській сарматські могильники ІІ ст. до н.е. – ІІ ст. н.е.

В епоху “великого переселення народів” І тисячоліття н.е. теренами Придніпров’я пройшли кочові племена гунів, аварів, болгар, мадяр, які стикалися з місцевими землеробськими слов’янськими культурами. За часів Київської Русі наш край став ареною протистояння давньоруських дружин і нових кочовиків зі сходу: хозарів, печенігів, торків та половців. У ХІІІ ст. придніпровські землі зазнали спустошення через татаро-монгольську навалу. З часом тут утворилася своєрідна територія відчуження, що у ХV ст. дістала назву “Дикого поля”, а в сучасній науковій літературі – “Великого степового кордону України”.

Придніпровський край відіграв особливу роль у творенні історії України козацької доби, коли українські землі були об’єктом геополітичних устремлінь Речі Посполитої, Кримського ханства, Османської імперії та Московського царства. Наприкінці ХV – у ХVІІІ ст. цей край став місцем зародження і становлення українського козацтва, Запорозької Січі, які на віки стали символами боротьби українців за свободу.

У ХV – ХVІ ст. українські козаки заселили Приорілля та Присамар’я. Саме їхніми прямими нащадками є та значна частина українців, які сьогодні проживають на Дніпропетровщині. З часом ця територія стала ареною постійних внутрішніх та зовнішніх міграцій. Протягом століть сюди переселялися українці з Правобережжя та інших регіонів України.

З середини ХVІ ст. Запорозька Січ поступово перетворилась на потужну воєнну силу, що набрала ранньонаціональних (українських) і православних рис, стала зародком демократичних і республіканських традицій українського народу. Територія сучасної Дніпропетровщини була центром земель “Війська Запорозького”. У нашому краї, на території нинішнього Нікопольського району, з восьми Запорозьких Січей періоду ХVІ – ХVІІІ ст. розташовувалося п’ять: Томаківська, Базавлуцька, Микитинська, Чортомлицька та Підпільненська.

Наша земля справді овіяна козацької славою. Не даремно у народі до сьогодні вкоренилася синонімічна назва ріднокраю – Січеславщина. Вже у середині ХVІІ ст. Запорозька Січ стала тим центром, звідки розпочалася Національно-визвольна війна українського народу. Після багатьох невдач і поразок козацько-селянських повстань попередньої доби перша значна перемога національно-визвольної армії гетьман Б. Хмельницького була здобута у травні 1648 р. в битві під Жовтими Водами, на території сучасної Дніпропетровщини. Саме ця козацька “вікторія” надала багатьом тодішнім українцям животворну внутрішню силу та історичну впевненість у власних можливостях.

Відтоді “Військо Запорозьке” перетворюється на своєрідне козацьке утворення державного типу, яке реально мало політичну владу на цілком певній території з населенням, політико-адміністративний устрій, суд і судочинство, правову, фінансову й податкову системи, військо, проводило активну міжнародну політику. Молода козацька держава ранньомодерного типу, що сформувалася як демократична християнська республіка, повела боротьбу за соціальне і національно-релігійне визволення українського народу, за юридичне міжнародне визнання. За часів гетьмана Б. Хмельницького була проведена реформа Запорозької Січі, всі земельні володіння якої розподілилися на п’ять районів – паланок: Кодацьку, Самарську, Інгульську, Кальміуську та Бугогардівську. В межах паланок об’єднувалися містечка, слободи, села та хутори.

Центром Кодацької паланки стало торговельне козацьке містечко Новий Кодак (один із районів сучасного Дніпропетровська), яке вперше згадувалося в історичних джерелах під 1650 р. У 1688 р., поблизу старовинного козацького містечка Самар, була споруджена Богородицька (Новобогородицька) фортеця, навколо якої утворилося “місто”, заселене прийшлими з Гетьманської України. Сучасні археологічні розкопки на території фортеці виявили монети чекану ХVІ – ХVІІ ст. різних європейських держав та товарні пломби з Польщі, Німеччини й Англії, що свідчить про активні торговельні зв’язки краян з купцями Центральної та Західної Європи. На Запорозькій Січі сформувалася оригінальна українська культура, з якою тісно пов’язаний петриківський орнамент у вигляді стінопису та оздоблення речей хатнього вжитку, народна поетична та пісенна творчість, що оспівувала палку любов до рідної землі, славила її захисників у боротьбі проти чужоземних поневолювачів.

У ХVІІІ ст. Запорозька Січ переживала непрості, часом драматичні часи, адже її свободолюбний дух все більше непокоїв монархів Росії. У 1709 р. за наказом царя Петра І російські війська штурмом взяли і зруйнували Чортомлицьку Січ. У 1751 р. цариця Єлизавета Петрівна утворила фактично для приборкання запорожців, які у цей час активно включилися в гайдамацький рух на Правобережній Україні, Нову Сербію та Слов’яносербію. Ці адміністративно-територіальні одиниці, що займали північні частини Кодацької і Бугогардівської паланок та береги рік Лугані, Сіверського Дінця, Бахмута, почали заселятися іноземцями: сербами, угорцями, болгарами, волохами, греками. Так наш край ставав поліетнічним.

Поширеною і прогресивною формою господарського життя на Запорозьких Вольностях був зимівник – багатогалузеве хутірське господарство, де застосовувалася вільнонаймана праця, зароджувалися ринкові відносини. Господарський і суспільно-політичний лад Запорозької Січі був несумісний з самодержавною і феодально-кріпосницькою системою Російської імперії. Це і стало основними причинами ліквідації Запорозької Січі за наказом цариці Катерини ІІ у 1775 р.

На землях запорожців розташувалися гарнізони царських військ. Величезні земельні площі отримали російські урядовці, офіцери, поміщики та іноземні колоністи – німці, меноніти та ін., які ставали підданими Російської імперії. Територія сучасної Дніпропетровщини була поділена по Дніпру: лівобережна її частина увійшла до складу Азовської, а правобережна – до Новоросійської губернії. В цей період на лівому березі Дніпра, там, де р. Кільчень впадає до р. Самари, було засновано Катеринослав, який став губернським центром Азовської губернії.

У 1783 р. з Азовської й Новоросійської губерній утворилось Катеринославське намісництво, а в наступному році губернське місто Катеринослав було перенесено на правий берег Дніпра, на місце сучасної адміністративної частини Дніпропетровська. У 1796 р. цар Павло І створив Новоросійську губернію з центром у Катеринославі, перейменованим на Новоросійськ.

Наступна адміністративно-територіальна реформа була проведена царем Олександром І у 1802 р., коли знов відновлювалась Катеринославська губернія з центром у Катеринославі. До складу губернії входило вісім повітів: Катеринославський, Новомосковський, Павлоградський, Верхньодніпровський, Олександрівський, Слов’яносербський, Бахмутський і Таганрозький (Ростовський). З незначними змінами (поділ Олександрів-ського повіту у 1874 р. та відокремлення Ростовського повіту і Таганрозького градоначальства у 1887 р.) Катеринославська губернія існувала в такому складі до 1919 р.

Наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. на Придніпров’ї основними галузями господарства були землеробство та тваринництво, а найчисельнішими верствами в соціальній структурі тодішнього села – поміщицькі та державні селяни, що потрапили в залежність від кріпосників-поміщиків та феодально-кріпосницької держави. Міста губернії вирізнялися провінційністю життя й малою чисельністю мешканців. У 1850 р. навіть у губернському Катеринославі налічувалось 9 тисяч жителів, здебільшого міщан, дворян та селян. Серед національних меншин виділялися єврейська та караїмська общини.

Скасування кріпосництва та царські реформи Олександра ІІ 60 – 70-х рр. ХІХ ст. відкрили нову епоху в історії краю, характерними прикметами якої стали: зародження нових демократичних традицій, бурхливі процеси розвитку промисловості, ринкових відносин, містобудування. Вже напередодні скасування кріпацтва у Катеринославі активно діяли “піквіки” – представники прогресивної частини дворянської і різночинської інтелігенції, які на чолі з М. Балліним виступали з позицій гласності, правдолюбства, гуманізму та християнської моралі, критикуючи місцеву бюрократію, чиновництво та кріпосництво.

У перші пореформені десятиліття в губернії активізувалося суспільне життя, що знайшло вияв у розвитку установ земського і міського самоврядування, діяльності прихильників земського руху, українського народолюбства, російського народництва та народовольства. Знаковими постатями в суспільному русі Придніпров’я пореформеної епохи стали земець О. Поль, народолюбець І. Манжура, народник К. Котов та народоволець-робітник А. Карпенко.

З 80-х рр. ХІХ ст. Катеринославщина активно втягується у промисловий “бум”, чому сприяло, насамперед, відкриття на Криворіжжі високоякісних залізних руд, у Донбасі – величезних родовищ вугілля, а також введення в експлуатацію Катерининської залізниці. За декілька років Придніпров’я перетворилося на основний вугільно-металургійний регіон Російської імперії, провідний центр базових галузей важкої промисловості: гірничої, металургійної, машинобудівної, паливної та хімічної. Це супроводжувалося стрімкими урбаністичними процесами, формуванням таких індустріальних міст, як Катеринослав, Кривий Ріг, Кам’янське. У 1897 р. губернське місто налічувало майже 113 тисяч мешканців, посідаючи четверте місце в Україні після Києва, Харкова та Одеси. За етнічним походженням населення Катеринослав, як і губернія в цілому, були досить строкатими. У місті проживала значна кількість росіян, євреїв, українців, мешкало кілька тисяч поляків та німців.

Швидка індустріалізація, розвиток ринкових відносин, нагромадження капіталів супроводжувались ускладненням і загостренням соціальних відносин. В останні десятиліття ХІХ – на початку ХХ ст. Придніпров’я стало ареною активного страйкового руху робітників, соціального протесту селян, полем діяльності різноманітних політичних партій загальноросійського, українського та єврейського спрямування. У 1903 р. в Катеринославі було створено вчену архівну комісію, де працювали відомі науковці, українські патріоти: Д. Яворницький, В. Біднов, Д. Дорошенко, Я. Новицький, А. Синявський. В часи соціальних потрясінь і революцій у регіоні розвивалося українське культурництво, яскраво представлене діяльністю катеринославської “Просвіти” – першої в Наддніпрянщині.

Історична доба революції та громадянської війни 1917 – 1920 рр. була часом суворих випробувань для Придніпров’я, яке стало одним з епіцентрів боротьби між військовими частинами Української Центральної Ради, більшовиками, денікінціми, махновцями та ін. В ході цього протистояння влада в Катеринославі змінювалася до двох десятків разів. Унаслідок цієї боротьби в 1920 р. в регіоні встановилась Радянська влада, а фактично – більшовицької партії.

2. Дніпропетровська область: здобутки і перспективи поступу

На початку 1920-х рр. наш край входив до складу Катеринославської губернії. У першій половині того ж десятиліття радянська влада здійснила адміністративно-територіальну реформу. У 1923 р. на території колишньої губернії було ліквідовано повіти і створено 7 округів та 87 районів. Після ліквідації старої губернської системи і заміни її окружною 3 червня 1925 р. утворився Катеринославський округ з 14, а згодом з 19 районами. 20 липня 1926 р. за постановою Президії ЦВК СРСР була затверджена резолюція ІІІ Катеринославського окружного з’їзду робітничих, селянських та солдатських депутатів про перейменування міста Катеринослав на Дніпропетровськ, а Катеринославського округу – у Дніпропетровський.

У лютому 1932 р. позачергова сесія Всеукраїнського Центрального Виконавчого комітету ухвалила постанову про новий адміністративно-територіальний поділ УРСР, який передбачав скасування округів і заснування п’яти областей – Вінницької, Дніпропетровської, Київської, Одеської, Харківської. Внаслідок цього 27 лютого того ж року була утворена Дніпропетровська область з обласним центром у Дніпропетровську.

Спочатку в обласному підпорядкуванні налічувалося 50 районів, але внаслідок адміністративно-територіальних змін 1935 – 1936 рр. – вже 64. Після того, як частина території Дніпропетровщини в 1939 р. перейшла до Запорізької, Миколаївської та Кіровоградської областей, оформилися її сучасні адміністративно-територіальні кордони.

Розв’язання проблеми адміністративно-територіального реформування сприяло вирішенню завдань управління народним господарством, використанню трудових і природних багатств, розвитку соціально-економічної, духовно-культурної та інших сфер життя суспільства.

Основні віхи історії Придніпров’я 20 – 30-х рр. ХХ ст. – це етапи суперечливого поступу Радянської України у складі СРСР, а серед них соціалістична індустріалізація і будова нових потужних підприємств важкої промисловості, насильницька колективізація і голодомор 1932 – 1933 рр., припинення українізації і культурна революція з розстріляним відродженням. Не можна не згадати й масові політичні репресії доби великого сталінського терору, жертвами якого за офіційними даними стали 29 521 особа, тобто кожний 115-й мешканець області.

Небачені випробування випали на долю Дніпропетровщини в період Великої Вітчизняної війни 1941 – 1945 рр. Під час окупації, яка тривала 2 роки і 6 місяців, німецько-фашистські загарбники знищили понад 78 тис. цивільного населення та 37 тис. військовополонених, примусово вивезли до Німеччини більше 176 тис. осіб. Проти поневолювачів розгорнувся рух опору. Визволення області Радянською армією тривало з початку вересня 1943 р. до початку березня 1944 р. Найжахливіша в історії людства війна залишила на теренах Дніпропетровщини зруйновані міста і села, виведені з ладу заводи і фабрики, мости, затоплені шахти, знищені будівлі лікарень, шкіл, вищих навчальних закладів. Усе це відбудовувалося самовідданою працею жителів краю у післявоєнні роки.

У повоєнний період Дніпропетровщина перетворилася в один із найпотужніших регіонів Радянського Союзу, а з 1991 р. – незалежної України. На початку ХХІ ст. Дніпропетровщина – важливий діловий центр нашої держави. На території області проживає 3, 4 млн. населення. Тут розташовано 13 міст обласного підпорядкування та 22 сільських райони. Усього ж на Дніпропетровщині 21 місто та 47 селищ міського типу.

Сьогодні робота структурних підрозділів облдержадміністрації, райдержадміністрацій, виконавчих комітетів міських рад, обласних організацій та установ протягом 2011 року спрямовувалася на забезпечення досягнення показників програми економічного і соціального розвитку області з урахуванням визначених пріоритетів.

В окремих галузях і сферах діяльності затверджено заходи з реалізації в області основних напрямів урядової політики в економічній та соціальній сферах, у тому числі: виконання: обласного та місцевих бюджетів; забезпечення ефективного використання бюджетних коштів, зокрема, спрямованих на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання автомобільних доріг, об’єктів соціально-культурної сфери, відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва, утримання дитячо-юнацьких спортивних шкіл, оздоровлення та відпочинок дітей влітку, придбання шкільних автобусів для загальноосвітніх навчальних закладів сільської місцевості, запобігання можливому виникненню надзвичайних ситуацій; виконання заходів, спрямованих на розвиток житлового будівництва, профілактику злочинності, ліквідацію пожеж, запобігання можливому затопленню територій області внаслідок льодоходу, повені та паводків, забруднення навколишнього середовища, утримання притулків для дітей, виконання Регіональної комплексної Програми правової освіти населення на 2011 – 2015 роки, фінансування заходів, спрямованих на створення мережі регіональних перинатальних центрів, надання фінансової підтримки громадським організаціям ветеранів та інвалідів, збереження пам’яток Великої Вітчизняної війни, підготовку і проведення заходів з нагоди відзначення Перемоги у Великій Вітчизняній війні, відселення мешканців аварійних житлових будинків у м. Дніпродзержинську; завдань Уряду України щодо повного погашення заборгованості з виплати заробітної плати, удосконалення системи соціального захисту населення, надання допомоги малозабезпеченим верствам населення, ветеранам війни, інвалідам та окремим категоріям громадян, створення робочих місць; заходів, спрямованих на підвищення ефективності роботи та підготовки до роботи в осінньо-зимовий період 2011/2012 року підприємств житлово-комунального господарства та об’єктів соціальної сфери, стану розрахунків за природний газ та електричну енергію споживачів області, організацію роботи щодо посилення соціального захисту населення при оплаті житлово-комунальних послуг; заходів щодо розвитку підприємницької діяльності, створення сприятливого регуляторного середовища та дебюрократизації бізнесу в області, поліпшення обслуговування населення на ринках з продажу продовольчих та непродовольчих товарів, захисту прав споживачів, забезпечення дітей повноцінним харчуванням та виробами дитячого асортименту; встановлення тарифів на перевезення пасажирів і багажу автобусами, що працюють у звичайному режимі руху на міжміських та приміських автобусних маршрутах загального користування, які не виходять за межі території Дніпропетровської області; удосконалення роботи зі зверненнями громадян, реалізації в області законів України, актів та доручень Президента України, Кабінету Міністрів України, звернень народних депутатів України, розпоряджень і доручень голови облдержадміністрації та вдосконалення контролю за їх виконанням, поліпшення роботи з питань запобігання проявам корупції, організації роботи щодо підвищення кваліфікації державних службовців; підвищення ефективності роботи аварійно-рятувальних служб, забезпечення життєдіяльності населення, запобігання виникнення надзвичайних ситуацій, оперативне реагування на них та забезпечення пожежної безпеки, поліпшення екологічного стану області, використання та охорони земель області, проведення державної інвентаризації радіоактивних відходів; формування та налагодження ефективного функціонування системи надання населенню доступної первинної медико-санітарної допомоги, поліпшення здоров’я дітей та матерів, протидії поширенню інфекційних соціально небезпечних хвороб, виконання в області програм соціального захисту інвалідів, оздоровлення та відпочинку дітей влітку 2011 року та завдання на 2012 рік; забезпечення підтримки культури, фізичної культури і спорту в області, підготовки та відзначення в області державних свят.

Ефективна робота господарського комплексу області у 2011 році, зростання зовнішньоторговельного обороту та фонду оплати праці, позитивні зміни, що відбулися в оподаткуванні завдяки прийняттю Податкового кодексу України, обумовили значне збільшення обсягів надходжень податків, зборів та інших обов’язкових платежів до бюджетів кожного рівня.

Завдяки поліпшенню економічної ситуації у регіоні та організаційним заходам, які вжито податковими органами області та органами місцевого самоврядування, доходи місцевих бюджетів області зросли на 22,8%.

Господарський комплекс області у 2011 році працює ефективно: за обсягами позитивного фінансового результату (прибутку), отриманого підприємствами від звичайної діяльності, та обсягами прибутків прибуткових підприємств Дніпропетровська область значно випереджає інші регіони України. Питома вага області у загальнодержавних обсягах прибутків перевищила 20%. Цього вдалося досягти, насамеред, завдяки: ефективній роботі прибуткових підприємств промислового комплексу, що формують майже 90% прибутків основного кола підприємств області, та обсяги прибутків яких збільшилися у 2,1 раза

У межах регіональної програми розвитку малого підприємництва у Дніпропетровській області на 2011 – 2012 роки, з метою забезпечення відкритості інформації про діяльність місцевої виконавчої влади, створення єдиної системи інформаційно-довідкової підтримки громадян і суб’єктів господарювання з питань надання адміністративних послуг, забезпечення рівності умов при розгляді звернень громадян і суб’єктів господарювання, сприятливих умов для започаткування та ефективного провадження підприємницької діяльності: створено та забезпечено роботу регіонального інформаційно-ресурсного центру „Відкрита влада”; здійснюється щоденний контроль за станом розгляду заяв, поданих суб’єктами господарювання для отримання документів дозвільного характеру, та своєчасністю їх видачі.

Освоєння інвестицій у основний капітал збільшилось на 22,2% і становить 10,6 млрд грн. Більш ніж половину капітальних інвестицій (57%) спрямовано у розвиток промислових видів економічної діяльності та розвиток інфраструктури, 17,8% – у діяльність сфери транспорту та зв’язку. Основним джерелом фінансування залишаються власні кошти підприємств та організацій (81,8%). Введено в експлуатацію нове підприємство з виробництва оцинкованого прокату (ТОВ „Юністіл” м. Кривий Ріг). На „ТСА-СТІЛ ГРУП”, м. Павлоград, введено в експлуатацію металургійний комплекс „ТСА-СТІЛ ГРУП”. ВАТ „Криворізький турбінний завод Констар” розроблено та виготовлено газотурбінний двигун світового рівня ГТД-10В для газотранспортних систем (ВАТ „Газпром”). ВАТ „Криворізький турбінний завод „Констар” модернізовано та оновлено технологічні лінії устаткування для кільцерозкатного комплексу, устаткування дільниці з виробництва лопастей. До кінця року очікується завершення будівництва електросталеплавильного комплексу ТОВ „МЗ „Дніпросталь” з виробництва безперервно литої заготовки потужністю 1,32 млн тонн сталі на рік, що здійснюється на території ВАТ „Інтерпайп НТЗ”.

Низка інвестиційних проектів здійснюється промисловими підприємствами області. У нашому місті це:

-ПАТ „АрселорМіттал Кривий Ріг” – капітальний ремонт конверторів, що дозволить економити до 20% металу і помітно скоротити металургійний цикл.

-ВАТ „Північний ГЗК” – масштабний проект будівництва циклічно-поточної технології скельного розкриву в Первомайському кар’єрі “Комплексна автоматизація рудозбагачувальної фабрики-1”.

-ВАТ „Інгулецький ГЗК” – реконструкція об’єктів хвостового господарства й оборотного водопостачання.

Крім того, на реалізацію екологічних державних програм області передбачено 189,1 млн грн

Реалізується Регіональна програма будівництва (придбання) доступного житла у Дніпропетровській області на 2010 – 2017 роки, затверджена рішенням обласної ради від 6 серпня 2010 року № 746-26/V.

Рішеннями територіальних органів місцевого самоврядування для будівництва доступного житла виділено земельні ділянки площею 33,7 га. Ще 47,2 га визначені згідно з генеральними планами територіальних громад.

Передбачено державну підтримку в фінансуванні доступного житла в обсязі 1,1 млн грн.

Крім того, на кредитування молодіжного будівництва та індивідуального житлового будівництва на селі передбачено 7,2 млн грн та 2,2 млн грн, у тому числі з обласного бюджету – 541,4 тис. грн та 827,8 тис. грн відповідно. Уже отримали кредит 30 молодих сімей та 28 сільських забудовників. За рахунок бюджетних коштів побудовано 310 квартир у містах: Дніпропетровську, Кривому Розі та Дніпропетровському районі.

Мережа лікарняних закладів поповнилась будівлями приміщень пологового будинку з відділенням патології новонароджених та реанімацією у м. Кривому Розі, філії міської поліклініки № 3 на 120 відвідувань за зміну у м. Дніпродзержинську, інфекційного корпусу Павлоградської лікарні № 4, фізіотерапевтичного відділення центральної міської лікарні м. Першотравенська, завершено реконструкцію комплексу будівель і споруд КЗ „Дніпропетровська обласна клінічна дитяча лікарня”.

За обсягами залучених прямих іноземних інвестицій область упевнено посідає 1 місце серед регіонів України. Інвестиції надійшли з 63 країн світу в більше ніж 1000 підприємств та організацій 12 міст та 16 сільських районів. В області успішно реалізуються проекти за участю німецьких, англійських, американських, австрійських, швейцарських та інших інвесторів. Продовжується інвестування ТОВ „Металургійний завод „Дніпросталь”, ТОВ „АТБ-інвест”, ТОВ „Адітон”, ДП „Мессер Україна” та інших.

В області відсутня заборгованість з виплати заробітної плати працівникам бюджетних установ, які фінансуються з місцевих бюджетів.

Заходи, спрямовані на ефективне використання ресурсів державної соціальної допомоги, упорядкування системи пільг та соціальних допомог окремим категоріям громадян дозволили суттєво скоротити строки призначення допомоги, а також якість обслуговування громадян шляхом спрощення порядку надання всіх видів соціальної допомоги; у 50 управліннях соціального захисту населення запровадити єдину технологію прийому громадян, які звертаються за призначенням усіх видів соціальної допомоги; надати соціальні послуги понад 62,3 тис. пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян, у тому числі вдома – 41,5 тис. особам.

Шляхом забезпечення державних соціальних гарантій та регіональних форм адресної підтримки ветеранів війни, інвалідів та окремих категорій громадян протягом року вдалося: забезпечити своєчасну виплату обласної стипендії 142 громадянам, яким виповнилося 100 і більше років; надати фінансову підтримку 7 громадським організаціям; 61 інваліду, який проживає в сільській місцевості, надати можливість користуватися послугами мобільного зв’язку, встановити телефони 122 інвалідам І та ІІ груп; та ін

Поліпшено стан здоров’я ветеранів війни та праці, дітей із чорнобильського контингенту, у тому числі дітей-інвалідів та дітей-сиріт. З початку поточного року оздоровлено 89 дітей-інвалідів, які проживають у дитячих будинках-інтернатах системи соціального захисту області.

В області розпочато заходи щодо реформування: первинного рівня надання медичної допомоги: створено 53 центри первинної медико-санітарної допомоги (30 – у містах, 23 – у сільських районах), при яких функціонують як структурні підрозділи 379 амбулаторій сімейної медицини; придбано за кошти місцевих бюджетів для закладів первинної медичної допомоги: медикаменти для надання невідкладної медичної допомоги, обладнання, проведено ремонти та реконструкцію у 42 закладах первинної допомоги, закладам охорони здоров’я надано 4 автомобілі „швидкої допомоги”; забезпечено оснащення GPS-навігацією 60% автомобілів сільських лікарських амбулаторій; відкрито навчально-методичний центр для сімейних лікарів.

У рамках реалізації Національного проекту „Нове життя”: схвалено Концепцію подальшого розвитку перинатальної допомоги в області та концепцію створення перинатального центру, в рамках яких передбачено відкриття додаткових ліжок для новонароджених, оснащення пологових стаціонарів сучасним обладнанням, проведення ремонтно-будівельних робіт.

Відкрито обласне відділення патології новонароджених (проведенопоточний ремонт, оснащено обладнанням);введено в експлуатацію міжрайонний перинатальний центр ум. Кривому Розі для забезпечення перинатальною допомогою850 тис. мешканців міста та 5 сільських районів.

На 100% забезпечено інсуліном 15,7 тис. дорослих і 579 дітей та підлітків, хворих на цукровий діабет. Збільшено до 30% охоплення реабілітаційними заходами дітей-інвалідів, кількість оперативних втручань на серці та судинах – до 40%. Зменшено летальність оперативних втручань при ішемічній хворобі серця в 1,5 раза.

З метою підвищення рівня якості та доступності освіти у рамках реалізації проекту „Новій Дніпропетровшині – новий стандарт освіти” та заходів програми розвитку освіти відкрито 9 дитсадків і 22 навчально-виховних комплекси „дитсадок–школа”, а також 92 додаткові групи в діючих дитсадках. Створено 3,5 тис. місць у дитсадках (на 60% скорочено потребу); придбано 28 автобусів (18 автобусів – обласний бюджет, 10 автобусів – державний бюджет); відкрито „Єдиний освітній центр”; закінчується впровадження проекту „Електронний журнал –електронний щоденник”; створено Малу академію наук учнівської молоді; отримано 50 навчальних комп’ютерних комплексів за рахунок державного бюджету. Забезпеченість підручниками та навчальною літературою – 96,5%. Організовано безкоштовне підвезення учнів та педагогічних працівників у сільській місцевості області до місця навчання і додому на 100%. Забезпечення загальноосвітніх навчальних закладів комп’ютерною технікою становить 100%, підключено до мережі інтернет – 86%. Отримали гранти від обласної влади 25 молодих вчених (на суму від 30 до 70 тис. грн кожний грант). Спрямування заходів на підвищення рівня охоплення дітей дошкільною освітою та поліпшення її якості дозволило: відновити роботу та закінчити капітальні ремонті в 9 дитячих садочках, 92 груп у функціонуючих дошкільних навчальних закладах; установити в 302 дошкільних навчальних закладах міст Дніпропетровська, Кривого Рогу, Жовтих Вод та Дніпродзержинська системи доочистки води. Загальне охоплення учнівської молоді позашкільною освітою (різних форм підпорядкування) становить 40%.

У межах виконання заходів щодо створення умов гармонійного розвитку людини, збагачення її світогляду шляхом створення рівного доступу до послуг у сфері культури та матеріально технічної бази закладів культури: забезпечено функціонування 4 театрів, 3 бібліотек, 2 музеїв та створено умови для пільгового відвідування театральних і концертних закладів учнівською молоддю та працівниками бюджетної сфери; розроблено фінансові плани діяльності театральних і концертних закладів та організовано щоквартальний контроль за їх виконанням; збільшено кількість вистав у театральних закладах на 18%, виконано капітальний ремонт 23 пам’яток Великої Вітчизняної війни; проведено 590 концертних програм у обласних концертних закладах; надано 20 грантів представникам обдарованої молоді в галузі культури і мистецтв та 10 регіональних стипендій видатним діячам культури та мистецтв та ін.

Таким чином, Дніпропетровська область – край славних історичних традицій та наполегливої праці сучасного покоління – зустрічає 80-річний ювілей здобутками у всіх сферах життя, має реальні перспективи поступу і впевнено крокує у майбутнє.

Blog

Матеріали до Єдиного дня інформування населення, присвячені 80-річчю Дніпропетровської області

Содержание