Дексом України, Законом України «Про акціонерні товариства», Законом України «Про цінні папери та фондовий ринок» та іншими актами чинного законодавства України
| Вид материала | Закон |
- Загальна інформація про діяльність ат «златобанк» у 2011 році, 3643.91kb.
- Статут публічного акціонерного товариства, 2417.87kb.
- Статут публічного акціонерного товариства акціонерного коменційного банку «індустріалбанк», 53.12kb.
- Положення про порядок реєстрації змін до правил фондової біржі щодо запровадження, 89.41kb.
- Законом України Про інвестиційну діяльність, Законом України Про господарські товариства,, 105.43kb.
- України "Про цінні папери та фондовий ринок", статей 3, 4, 7, 8 Закону України "Про, 707.3kb.
- Кону України "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу, 872.08kb.
- Методичні рекомендації "Правове регулювання надання відпусток працівникам" Полтава, 306.32kb.
- Правовий захист дітей від насильства в сім’ї, 57.31kb.
- Прокуратура України прокуратура миколаївської області, 227.28kb.
Примітка 1.21 «Взаємозалік статей активів і зобов’язань».
Протягом звітного періоду банк не здійснював взаємозалік статей активів та зобов’язань.
Примітка 1.22 «Звітність за сегментами».
Бізнес-сегменти діяльності визначаються як окремі компоненти, які займаються наданням окремих видів продуктів або послуг, схильні до ризику та мають норми прибутку, що відрізняються від ризику та прибутку інших сегментів.
Сегменти діяльності Банку визначаються за таким основними критеріями:
- характер продуктів або послуг;
- вид або категорію клієнтів, які користуються даними продуктами або послугами;
- особливість роботи з групами клієнтів;
- напрямок діяльності;
- прибутковість/збитковість сегменту.
При складанні звітності у Банку виділяються такі сегменти діяльності: корпоративний бізнес, індивідуальний бізнес та міжбанківський бізнес.
Активи сегмента відображають ті активи, які використовуються в його операційній діяльності і які безпосередньо можуть бути віднесені до сегмента або розподілені на визначеній основі. Активи сегмента не включають в себе активи, які відносяться до податку на прибуток. Балансова вартість активів сегмента визначається за вирахування резервів, які сформовані за відповідними активами. Активи сегментів також не включають активи, які використовуються для загальних потреб Банку. При складанні звіту не підлягали розподілу за сегментами готівкові кошти в касі банку та відділень а також матеріальні необоротні активи та інші активи, що використовуються для загальних потреб банку.
Зобов’язання сегменту – це операційні зобов’язання, що виникають в процесі діяльності сегменту і які безпосередньо можуть бути віднесені до сегмента або розподілені на визначеній основі за винятком зобов’язань з податку на прибуток. При складанні звіту не розподілялися за сегментами нараховані витрати за господарською діяльністю та забезпечення відпусток.
Доходами звітного сегмента визнається дохід, який безпосередньо відноситься до сегмента, та відповідна частина доходу банку, що може бути віднесена до сегмента від зовнішньої діяльності або від операцій між іншими сегментами в межах одного банку.
Витратами звітного сегмента визнаються витрати, пов’язані з основною діяльністю сегмента, що безпосередньо відносяться до нього, та відповідна частина витрат, що можуть бути обґрунтовано віднесені до сегмента, уключаючи витрати від зовнішньої діяльності, та витрати, пов’язані з операціями з іншими сегментами в межах одного банку.
У звітному році в Банку доходи (крім курсових різниць, результату переоцінки валютних рахунків та доходів від оренди) і витрати (крім інших операційних витрат та згальних адміністративних витрат) відображалися на аналітичних рахунках бухгалтерського обліку в розрізі корпоративного бізнесу, індивідуального бізнесу та міжбанківського бізнесу.
Ціноутворення операцій між сегментами діяльності визначається на комерційних умовах. У разі потреби одного сегмента в коштах (наявності вільних коштів) здійснюється їх залучення (передача) від іншого сегмента за ставкою вартості ресурсів.
У 2010 році Банк не вносив змін до облікової політики сегментів.
Оскільки Банк не здійснює свою діяльність за межами України, звітність за географічним сегментом не складається.
Примітка 1.23 «Ефект змін в обліковій політиці та виправлення суттєвих помилок».
Протягом звітного періоду Банком не вносилися зміни до облікової політики та не проводилися виправлення суттєвих помилок.
Примітка 2 «Економічне середовище, в умовах якого банк здійснює свою діяльність».
Діяльність АТ «ЗЛАТОБАНК» у 2010 році здійснювалася в умовах внутрішнього економічного середовища України, яке характеризувалося зростанням від’ємних показників зведеного балансу, торгівельного балансу, балансу рахунку поточних платежів та відбувалась на фоні світової фінансової кризи, що негативно впливала на економічний стан та сприяла посиленню кризових явищ у економіці України.
Економічна та фінансова криза значно вплинула на функціонування грошово-кредитного ринку у 2010 році. Велике боргове навантаження приватного сектору в умовах обмеження доступу до зовнішніх джерел запозичень створювало підґрунтя для девальваційного тиску на гривню навіть в умовах поступового покращення зовнішньої кон’юнктури для українських експортерів. Одночасно погіршення фінансового стану позичальників негативно вплинуло на фінансову стійкість банків. Усе зазначене поряд із повільним здійсненням економічних реформ і незбалансованістю державних фінансів створювали значні ризики для грошово-кредитного ринку.
За таких умов головними позитивними підсумками 2010 року в монетарній сфері слід уважати стабілізацію ситуації на валютному ринку, поступове відновлення довіри до банків з боку населення, зниження інфляційного тиску та формування на цій основі підґрунтя для подолання кризи і подальшого відновлення економіки.
Основними чинниками впливу і індикаторами стану банківської системи країни у 2010 були:
- збереження негативних тенденцій в економіці країни, що відповідним чином позначається на платоспроможності основних контрагентів банків і стані фінансового ринку в цілому, результатом чого було збільшення проблемної заборгованості банків при низьких темпах кредитування, а також скорочення вільних ресурсів підприємств на банківських депозитах;
- збереження стримуючої грошово-кредитної політики Національного Банку України і спроби стабілізувати валютний ринок за рахунок обмеження пропозиції гривневої ліквідності;
- певне поліпшення платоспроможності банківської системи, основними проблемами якої були: низька якість робочих активів та необхідність залучати додаткові ресурси, а саме рефінансування Національного Банку України.
Не дивлячись на те, що ситуація на фінансовому ринку залишалася складною, в 2010 році намітилися і певні позитивні тенденції. Реалізація заходів по стабілізації фінансового ринку, зокрема, стимулювання до нарощування капіталу і ліквідності банків, перерозподіл частини вільних ресурсів на розвиток економіки, а також проведення рекапіталізаціі ряду банківських установ надалі може сприяти відновленню основних функцій банківських установ і як наслідок, реабілітації банківського сектора країни і довіри до банківських установ.
Визначальними чинниками відновлення економічного зростання в 2010 році виступали:
- сприятлива зовнішньоекономічна кон’юнктура, що стимулювала розвиток машинобудування (34.5% за рік) та металургії (12.3% за рік);
- стабільне зростання доходів населення, що стимулювало пожвавлення внутрішнього споживчого попиту. Приріст обороту роздрібної торгівлі становив 7.6% за рік, виробництва легкої промисловості – 7.8%, обсягу наданих послуг – 2.9%;
- суттєве збільшення державного фінансування, як наслідок - пожвавлення внутрішнього інвестиційного попиту позитивно відобразилось на динаміці будівництва та інвестицій в основний капітал.
Незважаючи на загальну нестабільність зовнішньоекономічного та внутрішнього економічного середовища діяльності банку у 2010 році, цей потужний вплив не призвів до значного погіршення фінансової стабільності банку, якості активів та фінансових результатів діяльності АТ «ЗЛАТОБАНК».
За результатами діяльності протягом всього 2010 року економічні показники діяльності АТ «ЗЛАТОБАНК» знаходилися в межах встановлених Національним банком України.
Примітка 3 «Перехід на нові та переглянуті стандарти та тлумачення, що забезпечують контекст, у якому слід читати стандарти».
1. Стандарти, що набувають чинності для річних періодів, що починаються|розпочинаються,зачинаються| 1 січня 2010 року або після|потім| цієї дати
Перераховані нижче нові МСФЗ| та інтерпретації стали обов'язковими для застосування з 1 січня 2010 року.
КТМФЗ| 17 «Розподіл негрошових активів власникам» (набуває чинності для річних періодів, що починаються|розпочинаються,зачинаються| 1 липня 2009 року або після|потім| цієї дати). Це тлумачення надає роз’яснення|роз'ясняє|, коли і яким чином має відображатися|відбиватися| розподіл негрошових активів у вигляді дивідендів власникам. Компанія має оцінювати зобов'язання з виплати негрошових активів у вигляді дивідендів власникам за справедливою вартістю активів до розподілу. Доходи або витрати від вибуття розподілюваних негрошових активів мають визнаватися в прибутку або збитку під час здійснення розрахунків щодо виплати дивідендів.
КТМФЗ| 18 «Передавання активів від клієнтів» (набуває чинності для річних періодів, що починаються|розпочинаються,зачинаються| 1 липня 2009 року або після|потім| цієї дати). Це тлумачення |роз'ясняє| роз’яснює питання обліку|урахування| передавання активів від клієнтів, а саме, обставини, за якими виконується визначення активу; визнання|зізнання| активу і оцінка його вартості під час первісного визнання|зізнанні|; ідентифікація послуг, що окремо ідентифікуються (одна або декілька послуг, що надаються|робляться,виявляються,чиняться| в обмін на переданий актив); визнання|зізнання| виручки, а також облік|урахування| передавання грошових коштів від клієнтів.
МСБО| (IAS) 27 «Консолідовані та окремі фінансові звіти» (переглянутий в січні 2008 року; набуває чинності для періодів, що починаються|розпочинаються,зачинаються| 1 липня 2009 року або після|потім| цієї дати). Переглянутий МСБО (IAS) 27 вимагає, щоб компанія розподіляла загальний|спільний| сукупний дохід|доход| на власників материнської компанії та на не контролюючі частки (раніше – «частка|доля| меншості|меншості|»), навіть у тому випадку, якщо це призводить до від’ємного сальдо неконтрольованої частки. Діючий раніше стандарт вимагав, щоб перевищення за збитками в більшості випадків було віднесено на власників материнської компанії. Переглянутий стандарт також указує|вказує|, що зміни частки|долі| власності материнської компанії в дочірній компанії, що не призводять|призводить,наводить| до втрати контролю, мають відображатися|відбиватися| в обліку|урахуванні| як операції з|із| власним капіталом. Крім того, стандарт описує як компанія повинна оцінювати прибуток або збиток від втрати контролю над дочірньою компанією. Всі інвестиції в колишню дочірню компанію, що залишилися, повинні оцінюватися за справедливою вартістю на дату втрати контролю.
МСФЗ | 3 «Об'єднання бізнесу» (переглянутий в 2008 році; (набуває чинності для об'єднань бізнесу, |із| дата придбання|надбання|, яких відбувається в першому річному періоді, що починається 01 липня 2009 року або після цієї дати). Переглянутий МСФЗ | 3 дозволяє компаніям вибирати за власним бажанням|волінню| метод оцінки неконтрольованої частки: вони можуть застосовувати метод пропорційної|пропорціональна| частки|доля| компанії-покупця в чистих ідентифікованих активах придбаної|набутої| компанії), що раніше застосовувався, або проводити оцінку за справедливою вартістю. Переглянутий МСФЗ | 3 містить|утримує| більш докладне керівництво щодо застосуванню|вживанню| методу придбання|надбання| до об'єднань бізнесу. Відмінено|скасовано| вимогу про оцінку за справедливою вартістю всіх активів і зобов'язань на кожному етапі поетапного придбання|надбання| для цілей розрахунку частки|долі| гудвілу. Тепер у разі|в разі| поетапного об'єднання бізнесу компанія-покупець переоцінює свою раніше утримувану частку в придбаній|набутій| компанії|долі|, за справедливою вартістю на дату придбання|надбання| та визнає остаточний|отримані| прибуток або збиток (якщо такий існує|отримані|) в прибутку або збитку за рік. Витрати|затрати|, пов'язані з придбанням|надбанням|, обліковуються окремо від об'єднання бізнесу і тому відображатимуться|відбиватимуться| як витрати, а не включатимуться в гудвіл. Компанія-покупець повинна відображати|відбивати| зобов'язання відносно умовної суми сплати за придбання|надбання| на дату придбання|надбання|. Зміни вартості цього зобов'язання після|потім| дати придбання|надбання| відображаються належним чином відповідно до інших застосовних МСФЗ|, а не шляхом коригування гудвілу. Об'єм|обсяг| застосування|вживання| переглянутого МСФЗ | 3 обмежується тільки|лише| об'єднаннями бізнесу за участю декількох компаній і об'єднаннями бізнесу, що здійснені виключно|винятково| шляхом укладення договору.
«Внутрішньогрупові операції, платіж, за якими здійснюється на основі акцій з|із| використанням грошових коштів» – Зміни до МСФЗ | 2 «Платіж на основі акцій» (набуває чинності для річних періодів, що починаються|розпочинаються,зачинаються| 1 січня 2010 року або після|потім| цієї дати). Ці зміни створюють чітку основу для класифікації платежів на основі акцій, в консолідованій та окремій фінансовій звітності. Зміни вводять|запроваджують| до стандарту рекомендації, викладені у відмінених|скасованих| інтерпретаціях КТМФЗ| 8 і КТМФЗ| | 11. Зміни розширюють об'єм|обсяг| рекомендацій КТМФЗ| | 11, і охоплюють плани, які не розглядалися|розглядувалися| в цьому тлумаченні. Зміни також роз'яснюють|роз'ясняють| визначення термінів, наведених в Додатку до цього стандарту.
Застосовність до хеджованих статей – Зміна до МСБО | (IAS) 39 «Фінансові інструменти: визнання|зізнання| та оцінка» (набуло чинності для ретроспективного застосування|вживання| для річних періодів, що починаються|розпочинаються,зачинаються| 1 липня 2009 року або після|потім| цієї дати). Ці зміни роз'яснюють|роз'ясняє|, яким чином в різних ситуаціях використовуються принципи, що визначають застосовність обліку|урахування| під час хеджування до хеджованого ризику або частини|частки| потоків грошових коштів.
МСФЗ | 1 «Перше застосування|вживання| Міжнародних стандартів фінансової звітності» (з урахуванням|з врахуванням| зміни, випущеної в грудні 2008 року, застосовується до фінансової звітності, вперше|уперше| підготовленої відповідно до вимог МСФЗ | за період, що починається|розпочинається,зачинається| 1 липня 2009 року або після|потім| цієї дати). Переглянутий МСФЗ |1 зберігає зміст|вміст,утримання| попередньої версії, але|та| має іншу структуру, що полегшує його розуміння користувачами і забезпечує кращу можливість|спроможність| для внесення майбутніх змін.
Додаткові виключення|винятки| для компаній, що вперше|уперше| використовують МСФЗ | – зміни до МСФЗ | 1 «Перше застосування|вживання| Міжнародних стандартів фінансової звітності» (застосовується для річних періодів, що починаються|розпочинаються,зачинаються| 1 січня 2010 року або після|потім| цієї дати). Ці зміни звільняють|визволяють| компанії, що застосовують метод повної|цілковитої| вартості, від ретроспективного застосування|вживання| МСФЗ | для нафтогазових активів і компанії, що мають діючі договори лізингу|лізінгу|, від перегляду класифікації цих договорів відповідно до КТМФЗ| | 4 «Порядок|лад| визначення наявності в договорі ознак лізингу|лізінгу|» в такому разі|у тому випадку| коли використання національних стандартів обліку|урахування| приводить|призводить,наводить| до отримання|здобуття| такого ж результату.
Удосконалення Міжнародних стандартів фінансової звітності (випущено в квітні 2009 року; зміни до МСФЗ | 2 МСБО (IAS) 38, КТМФЗ| | 9 і КТМФЗ| | 16 набувають чинності для річних періодів, що починаються|розпочинаються,зачинаються| 1 липня 2009 року або після|потім| цієї дати; зміни до МСФЗ | 5, МСФЗ | 8, МСБО | (IAS) 1, МСБО | (IAS) 7, МСБО | (IAS) 17 МСБО (IAS) 36 і МСБО | (IAS) 39 набувають чинності для річних періодів, що починаються|розпочинаються,зачинаються| 1 січня 2010 року або після|потім| цієї дати). Удосконалення є поєднанням суттєвих|суттєвих| змін і роз'яснень наступних|слідуючих| стандартів та тлумачень: роз'яснення, що внески компаній в операції під загальним|спільним| контролем і створення|створіння| спільних підприємств не входять в сферу застосування|вживання| МСФЗ |2; роз'яснення вимог до розкриття інформації, встановлених|установлених| МСФЗ| 5 та іншими стандартами для довгострокових активів (або груп вибуття), що відносяться до категорії утримувані для продажу або припинена діяльність; вимога про відображення|відображення,відбиття| в звітності показника загальної|спільної| суми активів і зобов'язань за кожним звітним сегментом відповідно до МСФЗ | 8, тільки|лише| якщо такі суми регулярно представляються керівнику, який ухвалює операційні рішення; внесення змін до МСБО | (IAS) 1, що дозволяють відносити певні зобов'язання, розрахунки за якими здійснюються власними пайовими|подовжніми| інструментами організації, до категорії довгострокових; внесення змін до МСБО | (IAS) 7, в результаті|унаслідок,внаслідок| якого тільки|лише| ті витрати, що приводять|призводять,наводять| до створення|створіння| визнаного активу, можуть бути віднесені до категорії інвестиційної діяльності; дозвіл віднесення певних довгострокових операцій з оренді землі|грунту| до категорії фінансової оренди відповідно до МСБО | (IAS) 17 навіть без передавання права власності на землю|грунт| після закінчення оренди; включення|приєднання| додаткових вказівок до МСБО (IAS) 18 для визначення того, чи діє організація як принципал або агент; роз'яснення до МСБО| (IAS) 36 стосовно|відносно| того, що одиниця, яка генерує грошовий потік, не може бути більше ніж операційний сегмент до об'єднання; внесення доповнення до МСБО | (IAS) 38 щодо|відносно| оцінки справедливої вартості нематеріальних активів, придбаних|набутих| в процесі об'єднань бізнесу; внесення зміни в МСБО | (IAS) 39 відносно (i) включення|приєднання| в його сферу дії опційних контрактів, які можуть привести до об'єднань бізнесу, (ii) роз'яснення періоду переведення|переведення,переказу| прибутків або збитків за інструментами хеджування грошових потоків з|із| власних коштів|коштів| до прибутку або збитку за рік, та (iii) твердження|затвердження| про те, що право дострокового погашення тісно пов'язане з основним контрактом, якщо під час його здійснення позичальник відшкодовує економічний збиток кредитора; внесення зміни в КТМФЗ| | 9, згідно з яким вбудовані похідні інструменти в контрактах, придбані|набуті| в рамках|у рамках| операцій під загальним|спільним| контролем та створення|створіння| спільних підприємств, не входять до сфери застосування|вживання| даного тлумачення; і виключення|виняток| обмеження, що міститься|утримується| в КТМФЗ| |16, відносно того, що інструменти хеджування не можуть утримуватися|стримуватися| в рамках|у рамках| іноземної діяльності, яка, в свою чергу|своєю чергою|, сама є об’єктом хеджування. Крім|крім| цього, зміни, що роз'яснюють|роз'ясняють| віднесення активів до категорії “утримувані для продажу” відповідно до МСФЗ 5 у разі|в разі| втрати контролю над дочірньою компанією, які були опубліковані як частина|частка| щорічного удосконалення міжнародних стандартів фінансової звітності, випущеного в травні 2008 року, набувають чинності для річних періодів, що починаються|розпочинаються,зачинаються| 1 липня 2009 року або після|потім| цієї дати.
2. Зміни до стандартів, що прийняті до дати набуття їх чинності
Зміни до МСБО (IAS) 1 “Подання фінансових звітів”, що була випущена в травні 2010 року як частина щорічного удосконалення міжнародних стандартів фінансової звітності. Ці зміни роз'ясняють вимоги до подання та змісту звіту про власний капітал. У звіті про власний капітал необхідно надавати звірку балансової вартості на початок та кінець періоду для кожного компоненту власного капіталу, в той самий час було спрощено структуру, тому що аналіз іншого сукупного доходу за окремими статтями кожного компоненту власного капіталу дозволено подавати в примітках до фінансової звітності.
Нові стандарти та тлумачення, які обов’язковими для річних звітів, що починаються 1 січня 2011 року або після цієї дати
«Класифікація випуску прав на придбання|надбання| акцій» – Зміна до МСФЗ |32 (випущено 8 жовтня 2009 року; (застосовується для річних періодів, що починаються|розпочинаються,зачинаються| 1 лютого 2010 року або після|потім| цієї дати). Ці зміни звільняють|визволяє| деякі пропозиції|речення| з випуску нових акцій, номінованих в іноземній валюті, від такої класифікації, як фінансові похідні інструменти.
Зміни до МСФЗ | 24 «Розкриття інформації щодо зв'язаних сторін» (випущений в листопаді 2009 року і набуває чинності для річних періодів, що починаються|розпочинаються,зачинаються| 1 січня 2011 року або після|потім| цієї дати). МСБО (IAS) 24 був переглянутий в 2009 році, внаслідок чого: (а) було спрощене визначення пов’язаної сторони та уточнено його значення, а також усунені суперечності|протиріччя| і (б) було надане часткове звільнення|визволення| від застосування|вживання| вимог до надання інформації для державних компаній.
КТМФЗ|| 19 «Погашення фінансових зобов'язань пайовими|подовжніми| інструментами» (набуває чинності для річних періодів, що починаються|розпочинаються,зачинаються| 1 липня 2010 року або після|потім| цієї дати). Цей КТМФЗ| | роз'яснює|роз'ясняє| методи обліку|урахування| для тих випадків, коли компанія проводить|виробляє,справляє| перегляд умов боргових зобов'язань, внаслідок чого зобов'язання погашається|загашається,гаситься| за рахунок випуску дебітором власних пайових|подовжніх| інструментів на користь кредитора. Прибуток або збиток відображається|відбивається| в прибутку або збитку і є різницею між справедливою вартістю пайових|подовжніх| інструментів та балансовою вартістю боргу|обов'язку|.
Передоплата на мінімальні вимоги до фінансування – Зміни до КТМФЗ|| 14 (застосовуються для річних періодів, що починаються|розпочинаються,зачинаються| 1 січня 2011 року або після|потім| цієї дати). Ці зміни мають обмежену дію, оскільки|тому що| застосовуються тільки|лише| до тих компаній, які зобов'язані здійснювати мінімальні внески для фінансування пенсійних планів зі|із| встановленими|установленими| виплатами. Ця зміна відміняє|скасовує| непередбачувані наслідки|результати| КТМФЗ| | 14, що відносяться до передоплати добровільних пенсійних планів, в тих випадках, коли є мінімальні вимоги до фінансування.
Обмежені виключення|винятки| щодо надання порівняльної інформації відповідно до МСФЗ| 7 для компаній, що вперше|уперше| використовують МСФЗ| – Зміни до МСФЗ| 1 (застосовуються для річних періодів, що починаються|розпочинаються,зачинаються| 1 липня 2010 року або після|потім| цієї дати). Компанії, які вже складають фінансову звітність за МСФЗ|, були звільнені|визволені| від надання порівняльних даних в рамках|у рамках| розкриття інформації, яке необхідне відповідно до змін до МСФЗ| 7 “Фінансові інструменти: розкриття”, що були випущені в березні 2009 року. Ці зміни до МСФЗ| 1 надають компаніям, що вперше|уперше| використовують МСФЗ|, можливість|спроможність| використовувати ті ж перехідні положення|становища|, що включені до змін до МСФЗ| 7.