Дексом України, Законом України «Про акціонерні товариства», Законом України «Про цінні папери та фондовий ринок» та іншими актами чинного законодавства України
Вид материала | Закон |
- Загальна інформація про діяльність ат «златобанк» у 2011 році, 3643.91kb.
- Статут публічного акціонерного товариства, 2417.87kb.
- Статут публічного акціонерного товариства акціонерного коменційного банку «індустріалбанк», 53.12kb.
- Положення про порядок реєстрації змін до правил фондової біржі щодо запровадження, 89.41kb.
- Законом України Про інвестиційну діяльність, Законом України Про господарські товариства,, 105.43kb.
- України "Про цінні папери та фондовий ринок", статей 3, 4, 7, 8 Закону України "Про, 707.3kb.
- Кону України "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу, 872.08kb.
- Методичні рекомендації "Правове регулювання надання відпусток працівникам" Полтава, 306.32kb.
- Правовий захист дітей від насильства в сім’ї, 57.31kb.
- Прокуратура України прокуратура миколаївської області, 227.28kb.
Примітка 1.8 «Цінні папери у портфелі банку до погашення».
Протягом звітного періоду АТ «ЗЛАТОБАНК» не здійснював операції з цінними паперами у портфелі до погашення.
Примітка 1.9 «Інвестиційна нерухомість».
Протягом звітного періоду об’єкти інвестиційної нерухомість АТ «ЗЛАТОБАНК» не придбавалась.
Примітка 1.10 «Основні засоби».
Об'єкт основних засобів визнається активом, якщо є імовірність одержання майбутніх економічних вигод, пов'язаних з його використанням, і його вартість може бути достовірно визначена.
Придбані (створені) основні засоби Банк визнає за первісною вартістю.
Первісна вартість придбаного об'єкта основних засобів складається з витрат на придбання, транспортування, монтаж, налагодження основних засобів а також з сум податків, зборів які не відшкодовуються банку. Інші витрати, що безпосередньо пов'язані з доведенням основних засобів до стану, у якому вони придатні для використання за призначенням також включаються до первісної вартості.
Під час експлуатації первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат, пов’язаних із поліпшенням об’єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), у результаті чого збільшуються майбутні економічні вигоди, первісно очікувані від використання цього об’єкта.
Після первісного визнання об'єкта основних засобів як активу його подальший облік Банк здійснює за первісною вартістю (собівартістю) з вирахуванням накопиченої амортизації та накопичених збитків від зменшення корисності
Амортизація основних засобів (крім малоцінних необоротних матеріальних активів) нараховується щомісячно із застосуванням прямолінійного методу, за яким річна сума амортизації визначається діленням вартості, що амортизується, на строк корисного використання об’єкта основних засобів.
В Банку під час розрахунку вартості, яка амортизується, ліквідаційна вартість необоротних активів прирівнюється до нуля
Амортизація малоцінних необоротних матеріальних активів нараховується у першому місяці використання об’єкта у розмірі 100 процентів його вартості.
Нарахування амортизації основних засобів і нематеріальних активів здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об’єкта, який встановлюється Банком під час їх первісного визнання та зазначається в акті (форма ОЗ-1) по кожному окремому об’єкту.
Строк корисного використання (експлуатації) основних засобів і нематеріальних активів визначається з урахуванням таких факторів:
- очікуваного використання об’єкта з урахуванням його розрахункової потужності або фізичної продуктивності;
- строків корисного використання подібних активів;
- фізичного та морального зносу, що передбачається;
- правових або інших подібних обмежень щодо строків використання об’єкта та інших факторів.
Банком встановлені наступні строки корисного використання основних засобів:
- будинки, споруди – 50 років;
- транспортні засоби – 4-6 роки;
- меблі, інструменти, сейфи та інший господарський інвентар – 4-7 років;
- електронно-обчислювальні машини, інші машини для оброблення інформації, засоби зчитування та друку інформації, інші інформаційні системи, телефони, мобільні телефони, рації, мікрофони, обладнання офісне – 3-5 років;
- побутові електроприлади – 3-5 років;
- зброя – 7 років;
- картини, скульптури, інше – 7 років.
- інше – 2-5 років
При перегляді Банком в кінці звітного року строків корисного використання основних засобів - зміни до діючих строків не здійснювалися.
На звітну дату Банк не здійснював переоцінку основних засобів та не визнавав знецінення основних засобів.
Примітка 1.11 «Нематеріальні активи».
Придбані (створені) нематеріальні активи Банк визнає за первісною вартістю.
Первісна вартість придбаного нематеріального активу складається з вартості придбання, мита, непрямих податків, що не підлягають відшкодуванню, та інших витрат, безпосередньо пов'язаних з його придбанням та доведенням до стану, придатного для використання за призначенням.
Первісна вартість нематеріальних активів в період експлуатації збільшується на суму витрат, пов’язаних з удосконаленням цих нематеріальних активів і підвищенням їх можливостей та строку використання, що сприятиме збільшенню первісно очікуваних майбутніх економічних вигод.
Після первісного визнання нематеріального активу його подальший облік Банк здійснює за первісною вартістю (собівартістю) з вирахуванням накопиченої амортизації та накопичених збитків від зменшення корисності.
Амортизація нематеріальних активів нараховується щомісячно із застосуванням прямолінійного методу, за яким річна сума амортизації визначається діленням вартості, що амортизується, на строк корисного використання об’єкта основних засобів
Строк корисного використання нематеріальних активів встановлюється Банком на кожній об’єкт окремо, але не може бути більшим, ніж 20 років.
При перегляді Банком в кінці звітного року норм амортизації та строку корисного використання нематеріальних активів – зміни до діючих не здійснювався.
На звітну дату Банк не здійснював переоцінку нематеріальних активів.
Примітка 1.12 «Оперативний лізинг (оренда)».
Протягом звітного періоду Банком було передано в оперативний лізинг (оренду) власний автомобіль Mitsubishi Lanсer. Вартість автомобіля, що передано в оренду складає 143 тис. грн., та обліковується на окремому аналітичному рахунку 4400.
Станом на 01.01.2011 року загальна балансова вартість основних засобів, що передані Банком в оперативний лізинг складає 255 тис. грн, накопичена амортизація за цими основними засобами складає 53 тис. грн.
Прийняті в оперативний лізинг (оренду) активи на підставі договору оперативного лізингу (оренди) та акта приймання-передачі обліковуються установою Банку (лізингоодержувачем) за позабалансовим рахунком 9840 “Основні засоби та нематеріальні активи, що прийняті в оперативний лізинг (оренду)” за вартістю, що зазначається в договорі про оперативний лізинг (оренду).
Станом на 01.01.2011 року загальна балансова вартість основних засобів, що прийняті Банком в оперативний лізинг складає 64 708 тис. грн,
Примітка 1.13 «Фінансовий лізинг (оренда)».
Протягом звітного періоду Банк не надавав та не отримував основні засоби в фінансовий лізинг (оренду).
Примітка 1.14 «Довгострокові активи, призначені для продажу, та активи групи вибуття».
Протягом звітного періоду Банк не придбавав довгострокові активи для продажу та активи групи вибуття.
Примітка 1.15 «Припинена діяльність».
У звітному періоді Банк не здійснював діяльності, яка була б припиненою.
Примітка 1.16 «Похідні фінансові інструменти».
АТ «ЗЛАТОБАНК» операції з похідними фінансовими інструментами протягом звітного періоду не здійснював.
Примітка 1.17 «Податок на прибуток»
У звітному періоді Банком визнано поточний податок на прибуток у сумі 192 тис. грн. При визначенні суми податку, що підлягає сплаті за 2010 рік Банком застосовувалася ставка податку 25 % від суми прибутку визначеного у податковому обліку. При розрахунку відстрочених податкових активів та зобов’язань Банком визначено відстрочений податковий актив у сумі 393 тис. грн., що призвело до зменшення витрат по відстроченому податку на прибуток на суму 13 тис. грн. При визначенні відстроченого податкового активу банком застосовувалася ставка податку 23%.
Різниця між сумою поточного та відстроченого податку на прибуток виникла в результаті наступних подій:
- у фінансовому обліку визнано витрати, які не включаються до суми валових витрат з метою розрахунку податкового прибутку в сумі 1 208 тис. грн., що призвело до збільшення суми податку на прибуток на 302 тис. грн. До таких витрат відносяться витрати на формування резерву під невикористані відпустки та нарахування до фондів по цим резервам, витрати на сплату членських внесків та спонсорська допомога, витрати на ремонт ОЗ, що у податковому обліку віднесено на збільшення вартості групи ОЗ, 50% витрат на оренду автомобілів та паливо-мастильні матеріали, інші витрати за рахунок прибутку;
- у податковому обліку визнано витрати, які у звітному періоді не визнаються в фінансовому обліку на суму 1 264 тис. грн., що призвело до зменшення суми податку на прибуток на суму 316 тис. грн. До таких витрат належать суми передплат по операціям за господарською діяльністю, витрати майбутніх періодів, витрати на придбання МНМА вартістю до 1000 грн. суми дисконту/премії за депозитними операціями;
- у фінансовому обліку визнано доходи, які не включаються до суми валових доходів з метою розрахунку податкового прибутку в сумі 3 647 тис. грн., що призвело до зменшення суми податку на прибуток на 912 тис. грн. До таких доходів віднесено нараховані, але недотримані станом на 01.01.2011 року відсотки за кредитами, суми дисконту/премії за кредитними операціями .
- у податковому обліку визнано валові доходи, які у звітному періоді не визнаються в фінансовому обліку в сумі 3 477 тис. грн., що призвело до зменшення суми податку на прибуток на 869 тис. грн. До таких доходів віднесено отримані у звітному періоді відсотки за кредитами які були нараховані в минулих періодах, доходи майбутніх періодів, комісії за наданими гарантіями.
- різниця між сумою витрат на амортизаційні відрахування за даними податкового та бухгалтерського обліку склала 670 тис грн., що призвело до зменшення суми податку на прибуток на 168 тис. грн.
Тимчасові різниці, пов’язані з фінансовими інвестиціями в дочірні та асоційовані компанії, станом на 31.12.2010 р. у Банку відсутні.
У Банку станом на 31.12.2010 р. не обліковуються суми витрат (доходу) з податку на прибуток, пов’язаних з прибутком (збитком) від діяльності, що припинена.
Примітка 1.18 «Власні акції, викуплені в акціонерів банку».
Протягом звітного періоду Банк на здійснював викуп власних акцій у акціонерів банку.
Примітка 1.19 «Доходи та витрати».
У бухгалтерському обліку доходи та витрати обліковуються відповідно до вимог Правил бухгалтерського обліку доходів і витрат банків України, затверджених постановою Правління Національного банку України від 18.03.2003 № 255 (зі змінами), і таких принципів:
- нарахування та відповідність доходів і витрат - відображення в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності доходів і витрат під час їх виникнення незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів та порівняння доходів звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів, з метою визначення фінансового результату звітного періоду;
- якщо дата виникнення зобов’язань та їх погашення відбувається протягом одного календарного місяця, то нарахування процентів та комісій за ними може не проводитись;
- отримані доходи, які відносяться до майбутніх періодів, обліковуються як відстрочені доходи на рахунку доходів майбутнього періоду або на рахунках неамортизованого дисконту;
- здійснені витрати та платежі, які відносяться до майбутніх періодів, обліковуються як відстрочені витрати на рахунку витрат майбутнього періоду або на рахунках неамортизованого дисконту (премії);
- обачність - застосування в бухгалтерському обліку методів оцінки, які повинні запобігати заниженню оцінки зобов'язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів Банку.
Доходи і витрати визнаються за таких умов:
а) визнання реальної заборгованості за активами та зобов'язаннями Банку;
б) фінансовий результат операції, пов'язаної з наданням (отриманням) послуг, може бути точно визначений.
Визнані Банком доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку із застосуванням принципів нарахування та відповідності. Нарахування доходів і витрат здійснюється не рідше одного разу на місяць за кожною операцією (договором) окремо.
Критерії визнання доходу і витрат застосовуються окремо до кожної операції банку.
Кожний вид доходу і витрат відображається в бухгалтерському обліку окремо.
Якщо на дату нарахування неможливо визначити дохід (витрати) за останні 2-3 дні місяця, то такий дохід (витрати) визнається наступного місяця.
Доходи (витрати) за одноразовими послугами визнаються без відображення за рахунками нарахованих доходів (витрат), якщо кошти отримані (сплачені) у тому звітному періоді, у якому послуги фактично надаються (отримуються).
Доходи (витрати) за безперервними послугами (наприклад, комісії за інформаційно-розрахункове обслуговування в системі електронних платежів, за послуги користування системою електронної пошти тощо) визнаються щомісяця протягом усього строку дії угоди про надання (отримання) послуг і відображаються в бухгалтерському обліку за принципом нарахування.
Доходи (витрати) за послугами, що надаються поетапно, визнаються після завершення кожного етапу операції протягом дії угоди про надання (отримання) послуг і відображаються в обліку за принципом нарахування. Нарахування доходів (витрат) здійснюється з дати оформлення документа, що підтверджує надання (отримання) послуги.
Доходи (витрати) за послугами з обов'язковим результатом визнаються за фактом надання (отримання) послуг або за фактом досягнення передбаченого договором результату.
Доходи і витрати визнаються за кожним видом діяльності банку (операційної, інвестиційної, фінансової).
У результаті операційної діяльності в Банку виникають такі доходи і витрати:
- процентні доходи і витрати;
- комісійні доходи і витрати;
- прибутки (збитки) від торговельних операцій;
- дохід у вигляді дивідендів;
- витрати на формування спеціальних резервів Банку;
- доходи від повернення раніше списаних активів;
- інші операційні доходи і витрати;
- загальні адміністративні витрати;
- податок на прибуток.
Процентні доходи і витрати - операційні доходи і витрати, отримані (сплачені) Банком за використання грошових коштів, їх еквівалентів або сум, що заборговані Банку (залучені Банком), суми яких обчислюються пропорційно часу із застосуванням ефективної ставки відсотка. До них належать:
- доходи (витрати) за операціями з коштами, розміщеними в інших банках (залученими від інших банків);
- доходи (витрати) за кредитами та депозитами, наданими (отриманими) юридичним та фізичним особам, та за іншими фінансовими інструментами, у тому числі за цінними паперами;
- доходи у вигляді амортизації дисконту (премії).
Комісійні доходи і витрати (далі - комісії) - операційні доходи і витрати за наданими (отриманими) послугами, сума яких обчислюється пропорційно сумі активу або зобов'язання чи є фіксованою.
Комісії за наданими (отриманими) послугами залежно від мети їх оцінки та основи обліку пов'язаного з ними фінансового інструменту поділяються на:
а) комісії, що є невід'ємною частиною доходу (витрат) фінансового інструменту. Ці комісії визнаються в складі первісної вартості фінансового інструменту і впливають на визначення сум дисконту та премії за цим фінансовим інструментом. До них належать такі комісії:
- комісії за ініціювання кредиту, що отримані (сплачені) Банком і пов'язані зі створенням або придбанням фінансового інструменту, що не обліковується в торговому портфелі з визнанням переоцінки через прибутки/збитки;
- комісії, що отримані (сплачені) Банком за зобов'язання з кредитування (резервування кредитної лінії) під час ініціювання або придбання кредиту;
- комісії, що отримані (сплачені) Банком від випуску боргових зобов'язань, що обліковуються за амортизованою собівартістю.
Комісії за ініціювання кредиту, що отримані (сплачені) Банком і пов'язані зі створенням або придбанням фінансового інструменту, що не обліковується в торговому портфелі з визнанням переоцінки через прибутки/збитки, включають:
- комісії за оцінку фінансового стану позичальника;
- комісії за оцінку гарантій, застав;
- комісії за обговорення умов інструменту;
- комісії за підготовку, оброблення документів та завершення операції тощо.
Комісії, що отримані (сплачені) Банком за зобов'язання з кредитування (резервування кредитної лінії) під час ініціювання або придбання кредиту, визнаються невід'ємною частиною доходу (витрат) фінансового інструменту, якщо є ймовірність того, що кредитний договір буде укладено. Якщо строк наданого зобов'язання з кредитування закінчується без надання кредиту, то на кінець строку зобов'язання комісії визнаються комісійними доходами (витратами).
Якщо фінансовий інструмент обліковується за справедливою вартістю із визнанням змін справедливої вартості через прибутки/збитки, то комісії, отримані (сплачені) Банком, визнаються комісійними доходами (витратами) під час первісного визнання такого фінансового інструменту;
б) комісії, що отримуються (сплачуються) під час надання послуг, визнаються доходами (витратами). До них належать:
- комісії за розрахунково-касове обслуговування клієнтів;
- комісії за обслуговування кредитної заборгованості;
- комісії за резервування кредитної лінії, які розраховуються на пропорційній часу основі протягом строку дії зобов'язання;
- комісії за управління інвестицією тощо;
в) комісії, що отримуються (сплачуються) після виконання певних дій, визнаються як дохід (витрати) після завершення певної операції. До них належать комісії за розподіл акцій (часток) клієнтів, розміщення цінних паперів за операціями з андеррайтингу, за операціями на валютному ринку та ринку банківських металів для клієнтів, синдикування кредиту, за довірче обслуговування клієнтів тощо.
Прибутки (збитки) від торговельних операцій - результат (прибуток чи збиток) від операцій з купівлі-продажу різних фінансових інструментів. У тому числі за операціями з цінними паперами та за операціями з іноземною валютою Банк визнає прибутки та збитки:
- від реалізації фінансових інвестицій;
- від змін в оцінці (переоцінці) інвестицій до справедливої вартості;
- від результату переоцінки активів і зобов'язань в іноземній валюті у разі зміни офіційного курсу гривні до іноземних валют.
Дохід у вигляді дивідендів - дохід, який виникає в результаті використання Банком цінних паперів з нефіксованим прибутком. Дохід у вигляді дивідендів, який належить до отримання, відображається в бухгалтерському обліку з дати отримання інформації, що емітент прийняв рішення про виплату дивідендів, коли виникає право акціонерів на їх отримання (це не стосується дивідендів за викупленими Банком власними акціями, оскільки дивіденди за ними не нараховуються і не сплачуються).
Витрати на формування спеціальних резервів - це витрати на покриття можливих збитків від зменшення корисності активів Банку та списання безнадійних активів.
Доходи від повернення раніше списаних активів - кошти, що надійшли для погашення заборгованості, яка була визнана Банком безнадійною щодо отримання.
Інші операційні доходи і витрати - доходи і витрати від операцій, що не пов'язані з інвестиційною та фінансовою діяльністю, а також ті, що не включені у вищезазначені групи операційних доходів і витрат, зокрема:
- доходи (витрати) від оперативного лізингу (оренди);
- витрати за послуги аудиту;
- витрати на інкасацію;
- неустойки (штрафи, пені), що отримані (сплачені) за банківськими операціями, інше.
Загальні адміністративні витрати - операційні витрати, пов'язані із забезпеченням діяльності Банку. До них належать витрати на утримання персоналу (заробітна плата, витрати на соціальне забезпечення, обов'язкові нарахування, додаткові виплати, премії, навчання тощо); амортизація необоротних активів; витрати на утримання та експлуатацію основних засобів і нематеріальних активів (ремонт, страхування), інші експлуатаційні витрати (комунальні послуги, охорона тощо); гонорари за професійні послуги (юридичні, медичні тощо); витрати на зв'язок (поштові, телефонні, факс тощо); сплата податків та інших обов'язкових платежів, крім податку на прибуток та інші витрати, спрямовані на обслуговування та управління Банком.
Податок на прибуток - операційні витрати Банку, пов'язані із сплатою податку відповідно до чинного законодавства України та з урахуванням вимог міжнародних стандартів бухгалтерського обліку і національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку щодо визнання відстрочених податкових зобов'язань та податкових активів.
За результатами інвестиційної діяльності Банк визнає:
- доходи (витрати) за операціями із збільшення (зменшення) інвестицій в асоційовані компанії;
- доходи (витрати) за операціями із збільшення (зменшення) інвестицій у дочірні установи;
- доходи (витрати) від реалізації (придбання) основних засобів та нематеріальних активів тощо.
За результатами операцій, пов'язаних із фінансовою діяльністю, Банк визнає:
- доходи (витрати) за операціями з цінними паперами власного боргу;
- дивіденди, що сплачені протягом звітного періоду;
- доходи, які виникають у результаті випуску інструментів власного капіталу тощо.
Примітка 1.20 «Іноземна валюта».
Операції в іноземній валюті під час первісного визнання відображаються у гривні шляхом перерахунку суми в іноземній валюті із застосуванням офіційного курсу гривні до іноземних валют на дату здійснення операції (дата визнання активів, зобов’язань, власного капіталу, доходів і витрат).
Операції з іноземною валютою за балансовими рахунками (у разі їх первісного визнання) відображаються за такими курсами:
а) за офіційним курсом на дату валютування відображається іноземна валюта в подвійній оцінці - за номіналом та в гривневому еквіваленті (доходи та витрати, що нараховані, отримані або сплачені в іноземній валюті; усі зарахування та списання з кореспондентського рахунку, куплена-продана іноземна валюта тощо);
б) за ринковим курсом гривні відображаються в разі купівлі-продажу іноземної валюти за гривню;
в) за крос-курсом, визначеним згідно з офіційним курсом гривні до відповідних іноземних валют, що встановлений НБУ на день проведення операції, під час здійснення операцій з конвертації готівкової іноземної валюти;
г) за офіційним курсом гривні відображаються на дату нарахування, отримання і сплати доходів та витрат в іноземній валюті. У разі здійснення коригуючих проводок шляхом сторнування за рахунками доходів і витрат сума у гривні за проводкою сторно має дорівнювати сумі у гривні за помилковою проводкою;
ґ) за офіційним курсом на дату сплати авансу (попередньої оплати) гривня відображається в разі придбання за іноземну валюту немонетарних активів (запасів, основних засобів, нематеріальних активів тощо) та отримання робіт і послуг;
д) за офіційним курсом на дату одержання авансу (попередньої оплати) в іноземній валюті гривня відображається в разі надання послуг, виконання робіт, реалізації немонетарних активів.
На кожну наступну після визнання дату балансу:
а) усі монетарні статті в іноземній валюті відображаються в бухгалтерському обліку за офіційним курсом гривні до іноземних валют і банківських металів на дату балансу;
б) немонетарні статті в іноземній валюті, що обліковуються за собівартістю, відображаються в бухгалтерському обліку за офіційним курсом гривні до іноземних валют і банківських металів на дату визнання (дату здійснення операції);
в) немонетарні статті в іноземній валюті, що обліковуються за справедливою вартістю, відображаються в бухгалтерському обліку за офіційним курсом гривні до іноземних валют і банківських металів на дату визначення їх справедливої вартості.
Доходи і витрати (нараховані, отримані, сплачені) в іноземній валюті відображаються в бухгалтерському обліку за рахунками класів 6 і 7 у національній валюті за офіційним курсом гривні до іноземних валют на дату їх визнання з використанням технічних рахунків групи 380 “Позиція банку щодо іноземної валюти та банківських металів”. Усі доходи та витрати, відносяться до звіту про прибутки та збитки, в якому відображається також і результат переоцінки активів та пасивів.
Активи і зобов’язання в іноземній валюті відображаються у фінансовій звітності в гривневому еквіваленті за офіційним курсом на дату складання звітності або на дату їх визнання. Залишки за технічними рахунками 3800 “Позиція банку щодо іноземної валюти та банківських металів” та 3801 “Еквівалент позиції банку щодо іноземної валюти та банківських металів” не включаються до фінансової звітності.
Переоцінка (перерахунок залишків за рахунками в іноземній валюті в еквівалентні суми в гривнях за офіційним курсом гривні до іноземних валют) усіх монетарних статей балансу в іноземній валюті здійснюється під час кожної зміни офіційного курсу гривні до іноземних валют. Курсова різниця від переоцінки монетарних статей балансу в іноземній валюті в бухгалтерському обліку відображається за балансовим рахунком 6204 «Результат від переоцінки валютних рахунків».
Дебіторська заборгованість з придбання оборотних і необоротних активів за іноземну валюту та кредиторська заборгованість з продажу оборотних і необоротних активів за іноземну валюту відображаються у бухгалтерському обліку за офіційним курсом гривні до іноземних валют на дату їх виникнення і не переоцінюються під час кожної зміни офіційного курсу гривні до іноземних валют.
Кредиторська заборгованість з придбання оборотних і необоротних активів за іноземну валюту та дебіторська заборгованість з продажу оборотних і необоротних активів за іноземну валюту переоцінюються під час кожної зміни офіційного курсу гривні до іноземних валют.
Переоцінка залишків в іноземній валюті за балансовими рахунками з обліку нарахованих доходів та витрат здійснюється під час кожної зміни офіційного курсу гривні до іноземних валют.
Переоцінка доходів і витрат майбутніх періодів в іноземній валюті за монетарними активами та зобов’язаннями здійснюється під час кожної зміни офіційного курсу гривні до іноземних валют до часу їх визнання (відображення за рахунками доходів і витрат у відповідному звітному періоді).
Доходи і витрати майбутніх періодів в іноземній валюті за немонетарними статтями не переоцінюються в разі зміни офіційного курсу гривні до іноземних валют.
Переоцінка позабалансових вимог і зобов’язань в іноземній валюті здійснюється під час кожної зміни офіційного курсу гривні до іноземних валют.
Політика керівництва банку щодо збитків унаслідок зміни курсу валюти визначається сукупністю принципів, стандартів, критеріїв та норм, які закріплюються у внутрішньобанківських документах (положеннях, процедурах, регламентах, інструкціях і т.п.), а здійснюється через врегулювання сукупності відносин, які виникають між функціональними та структурними підрозділами та/або працівниками банку у операційної діяльності, пов’язаної з цією категорію ризику.
Керівництвом банку приділяється значна увага управлінню валютними ризиками, які виникають через несприятливі коливання курсів іноземних валют.
Основною складовою управління ризиком збитків у випадку виникнення ситуацій, пов’язаних з валютним ризиком, є забезпечення спроможності Банку залучати і розміщати ресурси з дотриманням запланованої маржі для отримання очікуваного прибутку і з найменшими втратами. Головним критерієм, для прийняття рішень - є максимізація прибутку від коливання курсів валют на ринку під час проведення валютних операцій Банку.
Основними методами управління валютними ризиками щодо мінімізації збитків, які використовуються банком є:
- Прогнозування курсів валют;
- Встановлення лімітів валютних позицій;
- Диверсифікація валютної корзини (кошику валют);
- Встановлення лімітів на збитки від коливання валют.
Управління у випадку виникнення ситуацій, пов'язаних з валютним ризиком відбувається за відповідним сценарієм. Терміни та обсяги дій, за кожним окремим сценарієм, встановлюються за рішенням Правлінням Банку.
Комітет з управління ризиками, активами та пасивами керує валютними ризиками шляхом встановлення лімітів на відкриті валютні позиції за операціями банку.