та іншими актами чинного законодавства України

Вид материала

Содержание

Примітка 1.2 «Основи облікової політики та складання звітності».
Примітка 1.3 «Консолідована фінансова звітність»
Примітка 1.5 «Торгові цінні папери».

Подобный материал:

1 2 3 4 5 6 7 8 9 ... 17

Примітка 1.2 «Основи облікової політики та складання звітності».

Облікова політика Банку – це сукупність визначених в межах чинного законодавства України принципів, методів, засобів організації бухгалтерського обліку, що використовуються для складання та подання фінансової звітності.

Облікова політика АТ «ЗЛАТОБАНК» розроблена відповідно до Законів України «Про банки і банківську діяльність», «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ґрунтується на правилах бухгалтерського обліку відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, основних вимог Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (далі – МСБО) та Міжнародних стандартів фінансової звітності (далі – МСФЗ), які спрямовані на розкриття достовірної та прозорої інформації у фінансовій звітності, прогнозування економічних показників та фінансового аналізу результатів діяльності, а також організацію системи управління ризиками.

Вимоги облікової політики Банку визначенні таким чином, щоб досягалась основна мета обліку операцій та складання фінансової звітності в банку – повне та коректне охоплення операцій обліком, своєчасне виявлення та реєстрація проведених операцій, якісне накопичення та узагальнення даних про проведені операції з метою наявності в будь-який час адекватної фінансової інформації про стан Банку.

Облікова політика, згідно з МСФЗ, встановлює єдині методологічні підходи до побудови та організації бухгалтерського обліку та звітності, єдине розуміння і відображення в обліку фінансово-господарських операцій для всіх структурних підрозділів Банку, філій та відділень.

Облікова політика затверджується Наказом керівника Банку та є незмінною протягом поточного року за виключенням випадків внесення змін до установчих документів Банку, змін у чинному законодавстві України та нормативно-правових актів, що регламентують ведення обліку в Україні.

Відмінності між облікової політикою банку та міжнародними стандартами фінансового обліку пов’язані з виконанням вимог нормативно-правових актів Національного банку України, основними з яких є формування резервів для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями здійснюються на повний розмір чистого кредитного ризику, зваженого на відповідний коефіцієнт резервування, за всіма видами кредитних операцій відповідно до вимог Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 06.07.2000 № 279 (із змінами). Це відрізняється від вимог МСБО 39 «Фінансові інструменти: визнання та оцінки» у частині зменшення корисності фінансових активів. В Банку існують статті звітності, щодо яких облікова політика не застосовувалася відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності, але суттєвою з них є тільки сформовані резерви.

В своїй обліковій політиці банк керується принципами достовірності, повноти висвітлення, превалювання сутності над формою, автономності, обачності, безперервності, нарахування та відповідності доходів і витрат, послідовності та історичної (фактичної) собівартості.

Бухгалтерський облік передбачає процес визнання конкретної статті балансу – звіту про фінансове становище Банку, основними елементами якого є активи, зобов'язання та власний капітал.

Необхідною умовою для визнання активів і зобов'язань в балансі є оцінка, тобто можливість визначення грошової суми, в якій елементи балансу мають бути відображені у звітності.

Своєчасна і об'єктивна оцінка (переоцінка) активів, зобов'язань (балансових і позабалансових) та прийняття на підставі такої оціночної інформації адекватних управлінських рішень надають змогу здійснити заходи, спрямовані на поліпшення структури балансу, зменшення низьколіквідних і недоходних (неробочих активів), що, в свою чергу, сприяє зміцненню фінансового стану та стабільності Банку.

Для ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності активи і зобов’язання Банку оприбутковуються та обліковуються за:

вартістю їх придбання чи виникнення - за історичною або первісною вартістю: активи - за сумою сплачених за них коштів, їх еквівалентів або інших форм компенсації; зобов’язання – за сумою мобілізованих коштів в обмін на такі зобов’язання або сумою коштів чи їх еквівалентів, які підлягають сплаті для погашення зобов'язань у процесі звичайної господарської діяльності;
справедливою (ринковою) вартістю: активи - за тією сумою коштів, яку необхідно було б сплатити для придбання (обміну) таких активів у поточний час, зобов’язання – за тією сумою коштів, якою може бути погашене у поточний час таке зобов'язання в результаті операції між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами. Вираз «обізнані, зацікавлені та незалежні сторони» означає наявність добре проінформованого покупця, який має бажання купити, і добре проінформованого продавця, що має бажання продати, які є незалежними та діють у власних інтересах; приведення вартості активів у відповідність до справедливої здійснюється шляхом їх переоцінки, класифікації на предмет зменшення корисності та наявних кредитних ризиків.

Крім того у залежності від характеру та змісту завдань різних складових його облікової системи, використовуються інші методи оцінки окремих груп активів і зобов’язань, а саме:

балансова вартість – це вартість, за якою актив, зобов'язання та власний капітал відображаються в балансі. Балансова вартість для фінансового активу та фінансового зобов'язання складається з основної суми, нарахованих процентів та неамортизованої премії і дисконту, суми переоцінки, суми визнаного зменшення корисності;
амортизована собівартість - це вартість, за якою оцінюються фінансовий актив, фінансове зобов'язання та яка складається із собівартості придбання, зменшеної на суму погашення основної суми боргу, збільшеної (зменшеної) на суму накопиченої амортизації будь-якої різниці між первісною вартістю та вартістю погашення, розрахованої з використанням ефективної ставки відсотка, зменшеної на суму часткового списання внаслідок зменшення корисності;
договірна вартість – вартість активу, передбачена договорами, укладеними Банком з його контрагентами;
залишкова вартість – різниця між первісною (переоціненою) вартістю активу та сумою нарахованого зносу чи створеного резерву;
вартість предмету застави – вартість, визначена за узгодженістю між Банком та позичальником (заставодавцем) та зафіксована у відповідному договорі застави;

- ліквідаційна вартість – сума коштів, яку передбачається отримати у разі ліквідації певного активу;

номінальна вартість – вартість, вказана на цінних паперах, банкнотах, монетах тощо;
переоцінена вартість – вартість активу після його переоцінки;
поточна (відновлювана) вартість – сума грошових коштів, їх еквівалентів або інших форм компенсації, яку потрібно було б витратити для придбання (створення) такого самого або аналогічного активу на поточний момент (дату балансу);
теперішня вартість – теперішня (дисконтована) сума майбутніх чистих грошових надходжень, які очікуються від використання активу; теперішня (дисконтована) вартість майбутніх платежів, які, як очікується, потрібні для погашення зобов’язання в процесі звичайної діяльності Банку;
чиста вартість реалізації – ціна реалізації активу в умовах звичайної господарської діяльності за вирахуванням витрат на збут.

Якщо балансова вартість активів (наданих кредитів та розміщених депозитів) перевищує оцінену суму очікуваного відшкодування, то визнається зменшення їх корисності. Зменшення корисності в бухгалтерському обліку відображається шляхом формування спеціальних резервів за рахунок витрат Банку.

Оцінка (переоцінка) активів та зобов'язань Банку можуть бути відображені в обліку різними способами, відповідно до нормативних актів Національного банку України з питань ведення бухгалтерського обліку, а саме:

коригуванням відповідної статті балансового звіту,
переоцінкою статей балансу в іноземній валюті, за виключенням немонетарних, за офіційним валютним курсом;
формуванням спеціальних резервів у національній валюті (за активами в національній валюті),
формуванням спеціальних резервів у іноземній валюті (за активами в іноземній валюті), шляхом переоцінки якого за офіційним валютним курсом забезпечується незалежність оцінки активу в іноземній валюті від коливань валютних курсів.

Під час підготовки річної фінансової звітності за 2010 рік Банк виходив з того, що його діяльність буде безперервною і в нього є можливість продовжувати діяльність в осяжному майбутньому, що підтверджено співвідношенням поточних активів та зобов’язань, бізнес-планами, бюджетами, підтримкою акціонерів банку та наявністю доступу до джерел фінансування.

У Банку бухгалтерський облік ведеться у валюті України. Операції в іноземній валюті відображаються в бухгалтерському обліку і фінансовій звітності у валюті України з перерахуванням її за офіційним валютним курсом, установленим Національним банком України на дату здійснення операції або складання звітності.

Примітка 1.3 «Консолідована фінансова звітність»

АТ «ЗЛАТОБАНК» не є материнським банком та не консолідує фінансову звітність.

Примітка 1.4 «Первісне визнання фінансових інструментів»

Бухгалтерський облік фінансових інструментів та їх оцінка здійснюється відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 13 “ Фінансові інструменти”.

Фінансові інструменти поділяються на фінансові активи, фінансові зобов’язання та інструменти власного капіталу і похідні фінансові інструменти.

Банк оцінює фінансові інструменти під час первісного визнання за справедливою вартістю, включаючи витрати на операцію, і відображає в бухгалтерському обліку відповідно як актив та зобов'язання, які не підлягають взаємозаліку.

Витрати на операцію, що безпосередньо пов'язані з визнанням фінансового інструменту включаються у суму дисконту (премії) за цим фінансовим інструментом.

Після первісного визнання всі фінансові активи повинні переоцінюватися за їх справедливою вартістю, крім наведених нижче їх категорій, які оцінюються за амортизованою собівартістю:

дебіторської заборгованості, що не призначена для перепродажу (амортизована собівартість зменшена на суму резерву сумнівних боргів);
фінансових інвестицій, що утримуються Банком до їх погашення;
фінансових активів, справедливу вартість яких неможливо достовірно визначити.

Банк амортизує дисконт (премію) протягом строку дії фінансового інструменту із застосуванням ефективної ставки відсотка. Сума дисконту (премії) має бути повністю амортизована на дату погашення фінансового інструменту.

Банк визнає в бухгалтерському обліку прибуток або збиток на суму різниці між справедливою вартістю фінансового активу або фінансового зобов'язання та вартістю договору в кореспонденції з рахунками премії (дисконту), якщо під час первісного визнання він визначає вартість фінансового активу або фінансового зобов'язання за процентною ставкою, вищою або нижчою, ніж ринкова.

Банк визначає справедливу вартість фінансового активу або фінансового зобов'язання шляхом дисконтування всіх очікуваних майбутніх грошових потоків із застосуванням ринкової процентної ставки щодо подібного фінансового інструменту.

Банк припиняє визнання фінансового активу, якщо:

а) строк дії прав на грошові потоки від фінансового активу, що визначені умовами договору, закінчується;

б) фінансовий актив передається без збереження всіх ризиків та винагород від володіння цим активом.

Банк визнає різницю між балансовою вартістю фінансового активу та сумою отриманої компенсації як інші операційні доходи або витрати в разі припинення визнання такого активу.

Банк припиняє визнання в балансі фінансового зобов'язання або його частини, якщо таке зобов'язання погашено або строк його виконання закінчився.

Банк відображає в бухгалтерському обліку обмін між позичальником та кредитором борговими фінансовими інструментами за суттєво відмінними умовами як погашення первісного фінансового інструменту та визнання нового фінансового інструменту. Аналогічно суттєві зміни умов за фінансовим інструментом або його частиною банк відображає в бухгалтерському обліку як погашення первісного фінансового інструменту та визнання нового фінансового інструменту.

Примітка 1.5 «Торгові цінні папери».

Протягом звітного періоду АТ «ЗЛАТОБАНК» не здійснював торгових операцій з цінними паперами.

Примітка 1.6 «Кредити та заборгованість клієнтів»

Надані (отримані) кредити первісно оцінюються і відображаються в бухгалтерському обліку за справедливою вартістю (в сумі фактично наданих/отриманих коштів, уключаючи комісійні та інші витрати, що безпосередньо пов'язані із цими операціями) відповідно як актив та зобов'язання.

До витрат на операцію належать комісійні, сплачені агентам, консультантам, брокерам і дилерам, збори органам регулювання, фондовим біржам, податки та держмита тощо.

Кредити та заборгованість клієнтів оцінюються після первісного визнання за амортизованою собівартістю з використанням ефективної ставки відсотка під час нарахування процентів та амортизації дисконту (премії).

Основна сума боргу за кредитною операцією обліковується на відповідних балансових рахунках в залежності від таких критеріїв класифікації кредитів:

цільове призначення кредитів (кредити, надані позичальникам на задоволення потреби в коштах на фінансування поточної діяльності, кредити овердрафт, операції репо, враховані векселі, кредити на поточні потреби фізичних осіб, кредити в інвестиційну діяльність, фінансовий лізинг, кредити надані на інші цілі);
вид контрагента (банки, суб’єкти господарювання, фізичні особи, органи державної влади та місцевого самоврядування);
термін користування кредитними коштами: (короткострокові [до року], довгострокові [більше одного року]);
стан кредитної заборгованості: строкові, прострочені, сумнівні, безнадійні.

У залежності від вищевказаних критеріїв бухгалтерський облік наданих кредитів ведеться за різними балансовими рахунками.

Банк здійснює облік кредитних, вкладних (депозитних) операцій в іноземній валюті, а також нарахування доходів і витрат аналогічно до порядку обліку кредитних, вкладних (депозитних) операцій у національній валюті. Банк відображає в бухгалтерському обліку курсові різниці від переоцінки суми кредиту та вкладу (депозиту), а також нарахованих за ними процентів в іноземній валюті у зв'язку зі зміною офіційного валютного курсу за рахунком 6204 "Результат від торгівлі іноземною валютою та банківськими металами".

Банк здійснює облік заборгованості за кредитами, що придбана в іншому банку (фінансовій установі), аналогічно до обліку наданих кредитів.

Банк здійснює облік заборгованості за кредитами, що продана іншому банку (фінансовій установі), аналогічно до проданих іпотечних кредитів.

У разі несвоєчасного погашення заборгованості позичальником за сумою основного боргу та відсутності рішення про подовження строку погашення кредиту, тобто про його пролонгацію, несплачена сума наступного робочого дня після закінчення строку погашення кредиту (частки, траншу), обумовленого кредитним договором, переноситься на рахунки для обліку прострочених кредитів. У разі досягнення домовленості з позичальником щодо подовження терміну дії кредитного договору, яке є свідченням продовження відносин з надійним та платоспроможнім позичальником, такі кредити (сума основного боргу) обліковуються за відповідними рахунками з обліку короткострокової або довгострокової заборгованості залежно від строку, що визначається від дати пролонгації договору до дати їх погашення.

Прострочена понад 31-го дня заборгованість за нарахованим процентами за виданими Банком кредитам підлягає резервуванню у розмірі 100% таких доходів.

Якщо є об’єктивне свідчення зменшення корисності кредитів унаслідок однієї або кількох подій, що відбулися після їх первісного визнання і впливають на величину чи строки попередньо оцінених майбутніх грошових потоків від використання фінансового активу, Банк визнає зменшення корисності фінансового активу чи групи фінансових активів. Зменшення корисності в бухгалтерському обліку відображається шляхом формування спеціальних резервів за рахунок витрат банку.

Для розрахунку суми резерву під кредитні ризики, що необхідно сформувати на звітну дату, Банк здійснює оцінку кредитних ризиків за всіма кредитними операціями.

Резерви під кредитні ризики за основною сумою кредитних операцій поділяються на резерв під стандартну та нестандартну заборгованість. Резерви під нестандартну заборгованість формуються за кредитними операціями, класифікованими як "під контролем", "субстандартні", "сумнівні", а також "безнадійні". Окремо враховуються резерви, сформовані за балансовими кредитними операціями (які враховані на балансових рахунках) та позабалансовими кредитними операціями (гарантії, акцепти та авалі, зобов’язання з кредитування, що надані банкам і клієнтам).

Протягом звітного періоду Банк не списував за рахунок резервів безнадійної кредитної заборгованості клієнтів.

Гарантії, що надає Банк за клієнтів, являються формою забезпечення їх зобов’язань перед третіми особами. Гарантії надаються в межах установленого Національним банком України нормативу максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента.

Надані Банком гарантії на дату набрання ними чинності враховуються на відповідних позабалансових рахунках груп 900 “Гарантії, поручительства, акредитиви та акцепти, що надані банкам” і 902 “Гарантії, що надані клієнтам” незалежно від наявності чи відсутності покриття у формі гарантійних депозитів або блокованих коштів клієнтів.

Суми зобов'язань за наданими гарантіями списуються з позабалансових рахунків груп 900 та 902 за умови припинення зобов'язань Банку за гарантією. Зобов'язання Банку за наданою гарантією припиняються внаслідок настання однієї з таких обставин:

- повернення до Банку оригіналу гарантійного листа;

- отримання Банком від бенефіціара/банка-гаранта належним чином оформленого листа або повідомлення засобами телекомунікаційного зв'язку про зняття відповідальності за гарантією;

- погашення Банком зобов'язань за гарантією шляхом сплати відповідної суми;

- закінчення терміну дії гарантії (гарантія припиняє свою дію наступного робочого дня після закінчення обумовленого в договорі гарантії терміну).

Протягом звітного періоду Банк не сплачував зобов’язань за гарантіями.

У бухгалтерському обліку операції з документарними акредитивами відображаються відповідно до їх економічної суті за балансовими та позабалансовими рахунками Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України.

Після отримання від банку-емітента повідомлення про відкриття на користь бенефіціара (клієнта нашого Банку) акредитива Банк бенефіціара обліковує суму акредитива на позабалансовому рахунку 9802 "Акредитиви до виконання".

Станом на 31.12.2010 року в Банку обліковується 2 експортних акредитива на загальну суму 2 515 тис. грн.

Примітка 1.7 «Цінні папери у портфелі банку на продаж».

Облік цінних паперів у портфелі банку на продаж здійснюється відповідно до інструкції з бухгалтерського обліку операцій з цінними паперами в банках України, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 3 жовтня 2005 року N 358

У портфелі цінних паперів на продаж обліковуються акції, інші цінні папери з нефіксованим прибутком та боргові цінні папери, а саме:

боргові цінні папери з фіксованою датою погашення, які банк не має наміру і/або змоги тримати до дати їх погашення або за наявності певних обмежень щодо обліку цінних паперів у портфелі до погашення;

цінні папери, які банк готовий продати у зв'язку із зміною ринкових відсоткових ставок, його потребами, пов'язаними з ліквідністю, а також наявністю альтернативних інвестицій;

акції та інші цінні папери з нефіксованим прибутком, за якими неможливо достовірно визначити справедливу вартість;

фінансові інвестиції в асоційовані та дочірні компанії, що придбані та/або утримуються виключно для продажу протягом 12 місяців;

інші цінні папери, придбані з метою утримання їх у портфелі на продаж.

На дату балансу цінні папери в портфелі на продаж відображаються:

за справедливою вартістю;

за собівартістю з урахуванням часткового списання внаслідок зменшення корисності - акції та інші цінні папери з нефіксованим прибутком, справедливу вартість яких достовірно визначити неможливо;

за найменшою з двох величин: балансовою вартістю та справедливою вартістю за вирахуванням витрат на операції, пов'язаних з продажем, - інвестиції в асоційовані та дочірні компанії, що переведені в портфель на продаж та утримуються для продажу протягом 12 місяців;

за найменшою з двох величин: вартістю придбання (собівартістю) та справедливою вартістю за вирахуванням витрат на операції, пов'язаних з продажем, - інвестиції в асоційовані та дочірні компанії, що придбані та утримуються виключно для продажу протягом 12 місяців.

Цінні папери в портфелі банку на продаж, що обліковуються за справедливою вартістю, підлягають переоцінці. Обов'язково на дату балансу результати переоцінки відображаються в капіталі банку.

Усі цінні папери в портфелі банку на продаж на дату балансу підлягають перегляду на зменшення корисності.

Дохід за борговими цінними паперами визнається під час кожної переоцінки, але не рідше одного разу на місяць. Амортизація дисконту (премії) здійснюється одночасно з нарахуванням процентів.

Витрати на операції, пов'язані з придбанням боргових цінних паперів у портфель на продаж, відображаються за рахунками з обліку дисконту (премії) під час первісного визнання цих цінних паперів.

Цінні папери з портфеля банку на продаж можуть бути переведені в портфель до погашення в разі закінчення строку, протягом якого банк був позбавлений права формувати портфель до погашення.

Акції та інші цінні папери з нефіксованим прибутком, справедливу вартість яких надалі неможливо достовірно оцінити, обліковуються за собівартістю в портфелі банку на продаж.

Акції та інші цінні папери з нефіксованим прибутком, які обліковувалися за собівартістю, у разі наявності критеріїв достовірної оцінки їх справедливої вартості переводяться на оцінку за справедливою вартістю в портфелі банку на продаж.

Протягом звітного періоду АТ «ЗЛАТОБАНК» було придбано у портфель на продаж шість акцій приватного акціонерного товариства «Фондова біржа ПФТС» номінальною вартістю 10 тис. грн.

Станом на 31 грудня 2010 року зазначені акції обліковувалися за собівартістю.

Згідно пункту 1.7 «Положення про порядок формування резерву під операції банків України з цінними паперами» затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.02.2007 року № 31 формування резерву за цими акціями не здійснювалося.

Blog

Дексом України, Законом України «Про акціонерні товариства», Законом України «Про цінні папери та фондовий ринок» та іншими актами чинного законодавства України

Содержание