Центральна та східна Європа
| Вид материала | Документы |
- Фондом Східна Європа за рахунок коштів, наданих Фондом Євразія, Агентством США з Міжнародного, 626.67kb.
- Сенич Марія Володимирівна Прикарпатський національний університет імені В. Стефаника, 104.53kb.
- Проблема міжнаціонального примирення як елемент міжнародної безпеки Ключові слова, 102.2kb.
- Фонд Східна Європа спільно з Головним управлінням зовнішньоекономічної діяльності, 194.75kb.
- Уконкурсі взяли участь 67 учнів-переможців районного етапу конкурсу, 49.85kb.
- І. С. Тургенєва цбс комінтернівського району центральна бібліотека ім. І. С. Тургенєва,, 66.97kb.
- Європа, простір на захід від Росії це найбільший у світі ринок імпорту нафти. Європа, 401.19kb.
- Поповнена Центральна Рада утворює Генеральний Секретаріат, склад якого затверджує Тимчасовий, 28.29kb.
- Національна парламентська бібліотека України в 2007р, 251.35kb.
- Програма Європейського Співтовариства, спрямована на стимулювання внутрішньорегіонального, 418.58kb.
На даний час у Чеській Республіці прийняті та діють:
- Антикризові заходи, розроблені Національною економічною радою, щодо протидії впливу світової фінансової економічної кризи та підтримки національного виробника. Затверджені Урядом ЧР та Парламентом ЧР у лютому 2009 р.
- Антикризові заходи по зниженню дефіциту державного бюджету Чеської Республіки у 2010 р. Затверджені Урядом ЧР у вересні 2009 р.
- Програма короткострокових та середньострокових заходів щодо подолання наслідків економічної кризи, запропонована Міністерством фінансів ЧР. Програма затверджена Постановою Уряду ЧР №119 від 08.02.2010 р та знаходиться на розгляді Парламенту ЧР.
- Законодавчі акти, Постанови Уряду Чеської Республіки, спрямовані на подолання кризових явищ економіки (жовтень 2008 – березень 2010 р.)
Словацька Республіка
Протягом 2009 р. відбувалось значне зниження темпів економічного розвитку Словаччини, обумовлене дією світової фінансової та економічної кризи: за даними Статистичної адміністрації СР, ВВП за 9 місяців 2009 р. у поточних цінах знизився на 6,7% порівняно з відповідним періодом 2008 р. і склав 46,828 млрд. євро. У структурі ВВП частка промисловості становила 27,8%, оптової та роздрібної торгівлі – 15,2%, транспорту та телекомунікацій – 11,0%, будівництва – 8,5%. Зниження ВВП відбулось внаслідок загального спаду виробництва у більшості сфер національної економіки СР, зменшення обсягів експорту та імпорту товарів і послуг, зниження споживання населенням внаслідок падіння купівельної спроможності. Загальний спад словацької економіки в умовах глобальної економічної кризи підсилювався фактором високої залежності економіки СР від іноземного капіталу.
Обсяг випуску промислової продукції за 2009 рік склав 85,4% по відношенню до попереднього року.
Індекс споживчих цін за 2009 р. по відношенню до 2008 року склав 101,6%. Найбільше зросли ціни на алкогольні напої та тютюнові вироби (на 8,0%), комунальні послуги, постачання води, електроенергії та газу (на 6,6%), медичні послуги (на 6,6%), освітні послуги (5,5%), послуги готелів та ресторанів (на 5,0%). При цьому помітно знизились ціни на транспортні послуги – на 6,4%, а також на харчові продукти та безалкогольні напої – на 3,2.
Індекс цін виробників промислової продукції за січень-грудень 2009 року склав 93,4%, сільськогосподарської продукції – 75,4%.
Середньомісячна заробітна плата в СР у 2009 році становила 751,27 євро, найбільша – у працівників інформаційно-телекомунікаційної галузі (1541,91 євро), найнижча – у сфері обслуговування готелів і ресторанів (341,16 євро). Індекс номінальної середньомісячної зарплати за 2009 рік склав 102,2%, а реальної – 100,6%.
Рівень зареєстрованого безробіття на кінець січня 2010 року становив 12,9%.
Державний бюджет 2009 р. виконаний по доходах на 96,1%, по видатках – на 94,4%. Доходи державного бюджету СР склали 10540,8 млн. євро, видатки – 13332,0 млн. євро; таким чином, дефіцит держбюджету СР за 2009 р. склав 2791,2 млн. євро.
Золотовалютні резерви Національного банку Словацької Республіки станом на 31.12.2009 склали 1371,7 млн. євро.
Зовнішній борг СР станом на кінець жовтня 2009 року складав 69,565 млрд. дол. США.
Загальне зовнішньоторговельне сальдо Словаччини на кінець листопада 2009 р. було позитивним і складало 1313,4 млн. євро. При цьому загальний обсяг експорту за 11 місяців досяг величини 36 463,4 млн. євро (зменшення на 21,8% у порівнянні з відповідним періодом 2008 року), а імпорту – 35 150,0 млн. євро (зменшення на 25,2%).
Аналіз зовнішньої торгівлі Словацької Республіки за територіальною направленістю протягом 11 місяців 2009 р. показує, що найбільші обсяги зовнішньоторговельного обігу Словаччини (93,1% експорту та 71,7% імпорту) припадають на Європу. В аспекті основних економічних угрупувань, найбільшим зовнішньоекономічним партнером СР є: ОЕСР – 86,4% словацького експорту та 70,4% імпорту, а також Європейський Союз-27: 85,1% словацького експорту і 67,4% словацького імпорту. Серед країн світу найбільшим партнером Словацької Республіки за зовнішньоторговельним обігом є Німеччина, в якій зосереджено 20,2% словацького експорту та 16,3% імпорту. З країн СНД – Російська Федерація: 4,1% словацького експорту і 9,1% імпорту, що цілком обумовлено імпортом до СР російських енергоносіїв.
Внаслідок орієнтації економіки СР на поглиблення інтеграції країни до загальної економіки ЄС, на неї вирішальний вплив чинить економічна ситуація в Євросоюзі в цілому. На сучасному етапі розвитку внутрішня економічна діяльність Уряду СР значною мірою пов'язана із впровадженням спільних заходів ЄС по послабленню та подоланню наслідків світової фінансової та економічної кризи, по підвищенню рівня спільної енергетичної безпеки, по частковій консолідації фінансових фондів.
З 2007 р. Уряд СР успішно реалізовував державну стратегію розвитку на 2007-2014 рр., досягнувши бурхливого економічного росту. Позитивна динаміка економічного росту країни була перервана з останнього кварталу 2008 р. глобальною фінансовою та економічною кризою, що вимусило керівництво СР здійснити певний відхід від зазначеної стратегії та впровадити так званий "Сукупний план дій" – пакет антикризових заходів, спрямований на підтримку словацької економіки в умовах фінансової і економічної кризи. Зазначеним планом передбачались інтенсивне використання єврофондів, підтримка інновацій та доступність до фінансових джерел, що мало реально допомогти національній економіці та зменшити вплив на неї фінансової кризи без перегляду держбюджету на 2009 рік. Одним з ключових пунктів плану антикризових дій стало інтенсивніше використання коштів єврофондів. На фінансовому ринку головні заходи Уряду СР мали концентруватись на підтримці малого та середнього підприємництва, а також на доступності для нього капіталу шляхом як зниження відсоткових ставок по кредитам Словацького банку гарантій та розвитку (після збільшення основних активів цього банку приблизно на 33 млн. євро), так і за допомогою фінансування експортних кредитів Ексімбанком СР.
- Інші антикризові дії спрямовувались на покращення підприємницького середовища, підтримці інновацій та запровадженню у виробництво новітніх технологій. Заходи пакету антикризових дій запроваджувались і в області внутрішнього споживання з власних джерел, зокрема, зниження енергетичної залежності та підвищення енергетичної ефективності (що набуло підвищеної актуальності внаслідок "газової кризи" початку 2009 року).
З початку 2010 р. у Словацькій Республіці продовжуються процеси поступового виходу з економічної кризи, які розпочались в останньому кварталі попереднього року. Даними Статистичної адміністрації СР підтверджується, що темп економічного відновлення нарощується і перевищує прогнозовані наприкінці 2009 р. показники. За даними Міністерства фінансів СР, у січні вже зареєстрований профіцит державного бюджету, який склав 23 млн. євро. Згідно з прийнятим держбюджетом СР на 2010 р., річний дефіцит держбюджету повинен скоротитися на 5,5 відсотка у порівнянні з 2009 р. Головними галузями, які забезпечують економічне зростання, залишаються автомобільна промисловість та суміжні виробництва, а також приладобудування. Але, у той же час, у країні продовжується повільний ріст рівня незайнятості населення, припинення якого очікується аналітиками лише у 2011 році. Згідно з актуальними прогнозами, рівень безробіття протягом 2010 року зростатиме до 13-14 відсотків. На кінець лютого він становить 12,9 відсотка. З огляду на те, що високий рівень безробіття у поточний період є основним чинником негативного впливу на соціально-економічний розвиток Словаччини, Уряд СР пішов на збільшення видатків державного бюджету, лібералізувавши умови визнання прав громадян на одержання допомоги по безробіттю.
Литовська Республіка
Зазнавши відчутного впливу світової фінансової кризи, економічна ситуація в Литві протягом 2009 року погіршувалася. З метою мінімізації негативного впливу фінансової кризи на литовську економіку керівництво Литви реалізувало ряд заходів по стабілізації соціально-економічної ситуації в країні.
Відповідно до прийнятого Плану заходів по виходу з кризи у Литві були внесені зміни до законодавчих актів та змінені тарифи трьох головних податків – ПДВ (з 18 до 21%), податку на прибуток (з 20 до 15%), податку на дохід з населення (з 24 до 15%), а також підвищені акцизи на пальне та тютюн.
Однак, із збільшенням ПДВ більше податків не збирається, а економічне становище країни погіршується. Бізнесу все складніше заплатити податки, тому він іде «в тінь». За підрахунками Литовського інституту вільного ринку, у 2009 році кожен четвертий зароблений лит буде тіньовим.
На початку року Урядом Литви було затверджено підготовлений Міністерством господарства План стимулювання економіки, який передбачає надання допомоги бізнесу в розмірі 5,7 млрд. литів (1,7 млрд. євро). План складається з 5 частин: розширення можливостей фінансування бізнесу, підвищення енергетичної ефективності будинків, прискорення засвоєння допомоги з структурних фондів ЄС, поліпшення підприємницького середовища, заохочення експорту та інвестицій.
Завдяки програмам, які адмініструються Міністерством господарства, вже реалізовано коштів стимулювання економіки на суму 2 млрд. литів (0,58 млрд.євро). Ними скористались близько 2000 підприємств.
В рамках Плану стимулювання економіки наказом Міністра господарства Литви із структурних фондів Євросоюзу на 2007-2013рр. виділено 8 млн. литів (2,3 млн. євро) на заохочення конкурентоспроможності підприємств Литви. У 2009 році використано близько 2 млн.литів (0,58 млн. литів).
11.11.2009 постановою Уряду ЛР №1494 затверджена Стратегія розвитку експорту на 2009-2011 рр. та План дій по її здійсненню. Програма передбачає заходи, які стосуються фінансування та контролю підтримки експорту, виділення коштів із різних джерел для стимулювання експортоорієнтовних підприємств та впровадження інновацій.
У березні 2009 року Уряд Литви підписав договір з Європейським інвестиційним банком (ЄІБ) щодо надання у поточному році Литві кредиту у розмірі 1,132 млрд. євро. Кошти ЄІБ будуть надходити частинами та через комерційні банки виділятися на проекти в області транспорту, енергетики, захисту оточуючого природного середовища, інновацій тощо.
У першій половині 2009 р. відповідно до антикризових ініціатив Уряду, Сейм Литви двічі переглядав та уточнював держбюджет у бік скорочення його витратної частини. Скорочення було здійснено за рахунок зменшення соціальних виплат (скорочення виплат по догляду за дітьми на 10%), підвищення податків (зокрема ПДВ з 19 до 21%), зменшення пенсій та заробітних плат .
Впродовж звітного періоду в Литві спостерігалося падіння обсягів ВВП. За даними Департаменту статистики Литви реальний ВВП у 2009 році скоротився на 15 % і склав 26,75 млрд.євро. Найбільший спад доданої вартості спостерігався на підприємствах сфери будівництва, промисловості та виробничих послуг. Міністерство фінансів Литви прогнозує зростання ВВП у 2010 році на 1,6%, а експерти Інституту вільного ринку Литви прогнозують економічний спад країни на 1%.
З рекордною швидкістю в Литві росте рівень безробіття. За інформацією литовської Біржі праці, станом на початок 2010 року в Литві 285,8 тис. осіб мали статус безробітних, що складає 13,7% всіх литовців працездатного віку. На рівень безробіття вплинули: зростаюча кількість банкрутств підприємств, скорочення внутрішнього попиту та “застій” у будівельному секторі, що призвело до скорочення робочих місць. За прогнозами експертів Інституту вільного ринку Литви, у 2010 році рівень безробіття в Литві складе 17%. Число нових робочих місць у 2010 році, на відміну від минулого року, за прогнозами експертів, має збільшуватися. Найбільше нових робочих місць, на їх думку, буде створено в приватному секторі та на малих підприємствах.
За даними Департаменту статистики Литви у 2009 році річна інфляція в країні склала 1,3%, середньорічна – 4,2%. За останніми прогнозами аналітиків банків, середньорічна інфляція в Литві у 2010 році складе 3,3%.
Міжнародний валютний фонд позитивно оцінює дії Литви з оптимізації держбюджету та вважає, що це допоможе литовському Уряду впоратися із зростанням дефіциту бюджету, а збільшення з 01.09.09 ставки ПДВ та зменшення інших видатків будуть сприяти кращому фіскальному регулюванню.
Єврокомісія також заявила, що Литва “іде правильним шляхом”, знижуючи витрати суспільного сектору. Тому, є ознаки, що в 2014 році євро замінить лит. Комісія продовжила для Литви термін, коли вона повинна зменшити дефіцит бюджету (до кінця 2012 року).
Експерти обережно прогнозують пожвавлення економіки Литви у другій половині 2010 року. Вони однозначно пов’язують ріст литовської економіки зі зростанням експорту.
З метою вирішення енергетичних проблем країни (у зв’язку з припиненням експлуатації Ігналінської АЕС), головним завданням уряду Литви на найближчу перспективу залишається: реалізація проекту побудови нової АЕС на території країни (Уряд Литви доручив Міністерству енергетики оголосити конкурс на пошук стратегічного інвестора для нової атомної станції); налагодження енергомостів з країнами Західної, Центральної та Північної Європи (у першу чергу з Швецією); приєднання до єдиної Європейської енергосистеми; пошуку партнерів у питанні отримання альтернативних джерел енергоносіїв.
За даними Департаменту статистики Литовської Республіки прямі іноземні інвестиції в економіку країни станом на 01.10.09 склали 9,91 млрд. євро (2971 євро на одного мешканця) і збільшились на 0,7% у порівнянні з обсягом інвестицій на 01.10.08.
Протягом 2009 року зовнішньоторговельний обіг Литви склав 24867,6 млн. євро, що на 32,9% менше порівняно з 2008 роком. Литовський експорт склав 11794,7 млн. євро, що на 26,6% менше порівняно з 2008 роком, а імпорт зменшився на 38,2% і склав 13072,9 млн. євро. Зовнішньоторговельний баланс Литви за цей період від’ємний та складає 1278,2 млн. євро.
У звітному періоді експорт основних товарних позицій був відмічений жирними мінусами (мінеральні продукти -36,7%, продукція хімічної промисловості – 31,1. Структура експорту виглядає таким чином: мінеральні продукти, у т.ч. продукти нафтопереробки – 21,5%, машини, обладнання та механізми – 10,0%, продукція хімічної промисловості – 9,1%,
Естонія
В умовах, що склалися, головні зусилля Уряду ЕР були спрямовані на подолання кризових явищ в економіці країни. Стратегія уряду полягала у скороченні дефіциту бюджетних видатків (протягом звітного періоду тричі скореговані в бік зменшення обсяги Державного бюджету ЕР. Загальна сума скорочення склала близько 1,8 млрд. дол. США).
Вжиті Урядом ЕР заходи допомогли економіці країни зберегти лідируючу позицію серед економік сусідніх прибалтійських країн (Литва, Латвія) та дозволили утримати дефіцит бюджету поточного року в рамках 3%, що сприяло наближенню до досягнення основної мети уряду - переходу на європейську валюту у 2011 році.
Станом на 01 січня ц.р. в країні фактично зареєстровано понад 90 тисяч безробітних, що складає 14,3% (142 місце у світі) від працездатного населення і цей показник має тенденцію зростання. У 2008 році рівень безробіття складав – 5,7%.
Рівень середньої заробітної плати скоротився у порівнянні з 2008 роком майже на 7% та склав близько однієї тис. дол. США.
За даними Банку ЕР валовий внутрішній продукт (у відсотках до попереднього року) складав мінус 14,2% (-2,4 млрд. дол. США), у тому числі перший квартал – мінус 15,0%, другий відповідно – мінус 16,1%, третій – мінус 15,6%, четвертий – мінус 9,4%. Причиною цього стало – зменшення обсягів інвестицій й споживання після краху на ринку нерухомості. Покращення ситуації з показниками ВВП у ІУ кварталі 2009 року пояснюються тим, що підприємства країни масово скупали акцизні товари, податки на які мали збільшитися. Показник ВВП на душу населення зменшився у порівнянні з минулим роком на 13%, склавши понад 18 тис. дол. США (62 місце у світі), залишившись найвищим серед країн колишнього СРСР. Інфляція (у відсотках до грудня попереднього року) склала 0,1%. Дефіцит зовнішньої торгівлі Естонії у 2009 році був найнижчим за останні 15 років. Його рівень впав до відмітки 1995 року – 1,2 млрд. дол. США. За даними Департаменту статистики ЕР обсяги експорту у 2009 році склали 9,4 млрд. дол. США, а імпорту відповідно 10,6 млрд. дол. США. За минулий рік експорт зменшився на 24%, а імпорт відповідно на 33%.
Ухвалений Парламентом ЕР в грудні ц.р. Державний бюджет на 2010 рік залишається дефіцитним і передбачає дефіцит у 0,5 млрд. дол. США (доходна частина складає – 8,5 млрд. дол. США, видаткова – 9,0 млрд. дол. США). Дефіцит Державного бюджету 2010 року Уряд ЕР планує покривати за рахунок коштів стабілізаційного фонду та зовнішніх кредитів.
Прогнозні показники розвитку країни за розрахунками Банку Естонії виглядають наступним чином:
| | 2009 | 2010 | 2011 |
| Обсяги ВВП (млрд. ЕЕК) | 214 | 212 | 224 |
| Зростання експорту | -12% | 5% | 10% |
| Зростання ВВП | -14% | 1% | 5% |
| Інфляція | 0% | 0% | 2% |
| Баланс бюджету (у % до ВВП) | -3% | -3% | -1% |
Поліпшення економічної ситуації в Естонії експерти пов'язують переважно з успіхами на зовнішньому ринку - насамперед з позитивним розвитком обстановки у Фінляндії й Швеції. Це є головною передумовою того, що в найближчі місяці почнеться зростання попиту на експортну продукцію Естонії. Інфляція в найближчі місяці залишиться низкою і процентні ставки не піднімуться.
Угорщина
В 2009 р. постійно знижуватися темпи росту ВВП, зростали споживчі ціни на основні види товарів, збільшувалася зовнішня заборгованість країни. Згідно з даними ЦСУ УР в 2009 р. ВВП країни зменшився на 6,3% в порівнянні з 2008 р. Приріст спостерігався виключно в сільському господарстві, яке збільшило виробництво на 0,8%. У всіх інших галузях спостерігалося зниження виробництва. Так, в промисловості спад склав 17,7%. Подібне падіння виробництва було в 1990 р. – 18,4%. Рівень безробіття досяг показника 10,5% (442 тис. осіб, кількість зайнятих – 3 783 тис. осіб). Вперше за останні роки розпочалося вагоме падіння обсягу експорту країни, в 2009 р. він скоротився на 18,7%, а імпорт на 25,2 (обсяг експорту становив 59 693,5 млн. євро, обсяг імпорту – 55 123,8 млн. євро). Обсяг державної заборгованості збільшився до 78% від ВВП.
В бюджеті 2010 р. заплановано спад ВВП в розмірі 0,6% та інфляцію на рівні 3,9%. Прибуткова частина бюджету становить 12 662,68 млрд. фор. (46,046 млрд. євро), видаткова - 13 533,026 млрд. фор. (49,211 млрд. євро), дефіцит – 870 346,2 млн. фор. 3 164,9 млн. євро). Згідно із Законом про державний бюджет на 2009 р., який прийняли 15 грудня 2008 р., прибуткова частина бюджету становила 8 300,2 млрд. фор. (31,923 млрд. євро), видаткова – 8 961 млрд. фор. (34,465 млрд. євро). Дефіцит становив 660,8 млрд. фор. (2,541 млрд. євро) – 2,6%, інфляція – 3,2%. Показники держбюджету на 2008 р.: Доходи - 7,899 млрд. фор. (31,347 млрд. євро), витрати – 9 017 млрд. фор. (35,782 млрд. євро), дефіцит – 1 118 млрд. фор. (4,435 млрд. євро) - 4%, інфляція – 4,8%.
На 2010 р. скорочено фінансування міністерств на 150 млрд. форинтів (545 млн. євро), Угорської державної залізниці на 40 млрд. форинтів (145 млн. євро), органів місцевого самоврядування на 110 млрд. форинтів (400 млн. євро). Значні скорочення видатків отримано за рахунок прийнятих урядом заходів по ліквідації виплат 13-ї пенсії та 13-ї зарплати працівникам бюджетної сфери, виплат за лікарняними, дотацій на придбання житла та оплату рахунків за спожитий населенням природний газ. Передбачено зменшення податкового тягарю, 700 млрд. фор. (2,5 млрд. євро) податків перенесено з навантаження на робочу силу до податків на споживання та матеріальних благ. Уряд розраховує на скорочення доходів від податків на 400 млрд. фор. (1,5 млрд. євро) у зв’язку із збитками підприємництва через загальний економічний спад та скороченням споживання. Бюджет визначив стабілізаційний резерв в розмірі 98,6 млрд. фор. (360 млн. євро), а також резерв ризику облікової процентної ставки – 50 млрд. фор. (181 млн. євро).
Наразі найголовнішим завданням уряду є забезпечення умов виправлення макроекономічних показників найменше до середнього статистичного рівня в країнах ЄС. Очікується, що рівень росту ВВП в УР до 2011 р. залишиться з позначкою мінус, але очікується призупинення його падіння. В 2011 р. можливий ріст лише на рівні 1,5 %. Дефіцит державного бюджету в 2009 р. очікується на рівні 3,8%, в на кінець 2010 р. – нижче 3%. Вагомою проблемою для країни є рівень зовнішньої заборгованості, який перевищив 78% від обсягу ВВП. Для того, щоб виконати умови для вступу УР до європейської системи взаєморозрахунків (ERM II), необхідно цей показник довести до 60%, що практично є неможливим в короткостроковій перспективі. У кінці січня 2010 р. Монетарна Рада Угорського національного банку прийняла рішення про зниження до 6,00%. Курс форинта до долара США станом на 15 лютого 2009 р. становить 199,84, а до євро – 227,00 форинтів.
Від фінансової кризи найбільше постраждали провідні галузі угорської економіки - автомобілебудування, електроніка, будівництво, а також сфера послуг. Насамперед, постраждала автомобільна промисловість, тому що більшість транспортних засобів продається в кредит або по лізингу. Після неї вагомий вплив кризи відчули всі ті галузі, які працюють на ринку нерухомості: більшість будівельних компаній та організацій з розвитку проектів, діяльність яких базується на банківських кредитах. Постраждали також субпідрядники, які є постачальниками підприємств автомобільної промисловості, і підприємці, які фінансуються за рахунок кредиту. В результаті кризи підприємства вищезазначених галузей розпочали масове звільнення працівників.
29 жовтня 2008 р. на спільному засіданні Уряду, Національного банку, представників ЄС, МВФ і Світового Банку було прийнято рішення про те, що для виконання розробленої урядом УР економічної програми надається фінансова допомога від ЄС в розмірі 6,5 млрд. євро, від МВФ – 12,5 млрд. євро та від Світового Банку – 1 млрд. євро. Допомога у вигляді рамкового кредиту розрахована на 17 місяців, тобто до березня 2010 року. Позики, які країна отримала з європейських фондів, уряд перегрупував з метою спрямування коштів малим та середнім підприємцям – приблизно 4 млрд. євро передали безпосередньо через фонди, без послуг банків другого рівня. Оперативно профінансували галузь будівництва, в якій накопичилася кругова заборгованість підприємств в розмірі 400 млрд. фор. (1,5 млрд. євро), проекти з розвитку інформатизації і нових технологій. Щоб оживити економіку і створити противагу кризовій ситуації Державні Збори УР в листопаді 2008 р. затвердили Закон, спрямований на зміцнення позиції угорських банків. Комерційним банкам була надана допомога у розмірі 2,3 млрд. євро.
11 травня 2009 р. Парламент УР прийняв поправки до податкового законодавства. Ці зміни були внесені відповідно до Програми антикризових заходів, розробленої урядом Г.Байнаї. З 1 липня 2009 р. ставку ПДВ підвищено з 20 до 25%. Одночасно вводиться 18% пільгова ставка ПДВ на молоко, хлібобулочні і молочні продукти, а також на центральне опалювання. Заднім числом, з 1 січня 2009 р., підвищена нижня межа оподаткування річного доходу фізичних осіб з 1,7 млн. фор. (6,5 тис. євро) до 2,2 млн. фор. (8,5 тис. євро), а з 1 січня 2010 року вона підвищена до 5,0 млн. фор. (19,2 тис. євро). Одночасно в 2010 р. змінені ставки оподаткування – з 18 та 36% до 17 та 32% відповідно.
25 травня 2009 р. Парламент також прийняв зміни до законодавства з питань соціального забезпечення. Зміни стосуються допомоги на виховання дитини, плати по догляду за дитиною та допомоги сім’ям. Період плати по догляду за дитиною та допомоги на виховання дитини зменшується з 3 до 2 років. Цими заходами уряд має намір підвищити частку зайнятості, примусивши матерів раніше виходити на роботу. Прийняте рішення буде стосуватися лише тих сімей, в яких діти народяться після 30 квітня 2010 р. Важливим елементом рішення є також виділення 12 млрд. фор. (46 млн. євро) на розвиток ясел та дитсадків з метою створення можливостей для прийому дітей у віці 6 місяців. Сьогодні завантаженість цих установ становить 127 відсотків, потреба становить 15-17 тисяч місць.
22 лютого 2010 року Монетарна рада Угорського національного банку знизила на 25 пунктів банківську ставку рефінансування. На Раді розглядалося питання про радикальне зниження - на 50 пунктів. Однак, відповідно до тактики проведення обережної монетарної політики банківська ставка рефінансування була знижена до 5,75%.
Це небачено низька в новітній історії Угорщини ставка рефінансування. Незважаючи на можливі у зв'язку із цим ризики керівництво УНБ сподівається на позитивний вплив ухваленого рішення на економіку країни.
Монетарна рада обговорила також і перспективи росту цін. Своїм рішенням прогноз інфляції на 2010 рік був скоректований з 3,9% до 4,4%; на 2011 рік - з 1,9% - прогнозованих раніше в листопаді 2009 року - до 2,3%
Основні макроекономічні показники Угорщини
| № p\п | Назва інформації | 2006р. | 2007р. | 2008р. | 2009р. |
| 1 | Золотовалютні резерви (на кінець періоду), млн. євро | 16397 | 16385 | 24040 | |
| 2 | Валовий внутрішній продукт,
| 99718 103,9 9843 | 101496 101,3 10120 | 102003 100,5 10171 | 93,7 |
| 3 | Зовнішньоторговельний обіг
| 74055 76979 11250 10560 | 93829 94164 13540 12870 | 107478 107825 14846 13760 | 59693 55124 |
| 4 | Зовнішньоторговельний обіг з Україною
| 1288 836 125,8 59,3 | 1235 1240 102,5 127,1 | 1367 1282 113,6 95,6 | 730 678 68 48 |
| 5 | Індекси цін (до грудня попереднього року) - індекс споживчих цін (інфляція) - індекс цін виробників промислової продукції | 103,9 98,8 | 108,0 101,6 | 106,1 101,4 | 104,2 |
| 6 | Темпи промислового виробництва в країні перебування, % | 110,1 | 108,2 | 98,9 | 82,3 |
| 7 | Діючі проценті ставки по кредитах та депозитах в Центральному банку, (середньозважені в річному обчисленні, на кінець періоду)
| 8,25 6,25 | 8,50 6,50 | 10,0 9,0 | |
| 8 | Прямі іноземні інвестиції (на кінець періоду), млн. євро | 63708 | 66904 | 68140 | |
| 9 | Прямі іноземні інвестиції в Україну, (на кінець періоду), тис.дол.США | 370948 | 400912 | 595,5 | |
| 10 | Прямі іноземні інвестиції в розрахунку на одну особу (на кінець періоду), євро | 6200 | 6500 | 6750 | |
| 11 | Рівень безробіття, (на кінець періоду), % | 7,5 | 7,8 | 8,1 | 10,5 |
| 12 | Державний борг (на кінець періоду), млн. євро (брутто зовнішня заборгованість) | 84721 | 83560 | 85780 | |
| 13 | Прогнозні показники
| 103,9 103,9 | 101,3 106,8 | 100,5 103,9 | 93,0 104,2 |
Примітка: дані центрального статистичного управління УР
Республіка Македонія
Протягом 2009 року як і більшість країн світу Республіка Македонія (РМ) намагалася пом’якшити наслідки світової економічної кризи. Але, незважаючи на антикризові заходи з боку уряду Македонії негативні економічні тенденції зберігаються і на початку 2010 р. Якщо протягом 2003-2006 років ВВП Македонії щорічно зростав в середньому на 4%, а в 2007-2008 роках на 5%, то на початку 2009 р. зростання зупинилося і на кінець першого півріччя зафіксовано падіння ВВП на рівні 1,4%, а на кінець 2009 – падіння на 1,8%.
У 2009 р. обсяги промислового виробництва в РМ зменшилися на 7,7% з фіксацією падіння у 21 з 24 галузей. Найбільше скорочення у порівнянні з відповідним періодом минулого року відбулося у виробництві транспортних засобів - 46,4%, чорних металів – 42,1 %, машин та обладнання – 42,5 % та деревообробній промисловості – 41,6 %.
Значне зменшення обсягів промислового виробництва призвело до скорочення сукупних податкових надходжень до бюджету Республіки Македонія на 30 %, а ПДВ на 40,0%. При цьому ПДВ формує майже 50,0 % доходної частини бюджету РМ. Тому в червні та жовтні 2009 р. вносилися зміни щодо скорочення дохідної (2,3 млрд. євро) та видаткової (2,4 млрд. євро) частини бюджету на 3,2 % при збереженні дефіциту на рівні 2,8% ВВП. Зменшено фінансування видатків на зарплати в сфері державного управління на 3%, видатків на відрядження на 50%, капітальних видатків на 18 %. Обсяги пенсій та інших соціальних виплат залишено без змін.
За офіційними даними у 2009 року дефіцит державного бюджету Македонії становив 178,0 млн. євро, або 2,77% ВВП. На 2010 рік передбачено дефіцит держаного бюджету на рівні 2,5 % ВВП основі прогнозів щодо економічного зростання на рівні 2,0%.
На кінець 2009 року у РМ було зареєстровано майже 120 тис. компаній, з них лише половина були економічно активними.
Кількість офіційно зареєстрованих безробітних у 2009 році склала майже 300 тис. осіб (31,7%), що на 4,1 % менше у порівнянні з відповідним періодом минулого року. Разом з цим близько 150,0 тис. осіб зайняті у «тіньовому секторі» економіки, де створюється до 50,0% ВВП. Тому рівень реального безробіття в РМ не перевищує 15,0 %.
За 2009 року зовнішній товарообіг РМ склав 7,7 млрд. дол. США, що на 28,6% менше у порівнянні з 2008 роком. Македонський експорт становив 2,7 млрд. дол. США, зменшившись при цьому на 32,3 % у порівнянні з відповідним періодом минулого року, а імпорт – 5,0 млрд. дол. США і зменшився на 26,4 %. Негативне зовнішньоторговельне сальдо склало 2,3 млрд. дол. США.
Державний борг Македонії за результатами 2009 р. сягнув 2140 млн. дол. США або 24,7% ВВП країни.
Сукупні валютні резерви РМ на кінець 2009 року становили 2230,6 млн. дол. США і у порівнянні з відповідним періодом 2008 року зросли на 77,9 млн. дол. США.
З метою мінімізації впливу світової фінансово-економічної кризи на економіку РМ урядом протягом кінця 2008 – початку 2010 року вживаються відповідні заходи. На сьогодні розроблено та реалізуються три пакети заходів.
Перший пакет вартістю 330 млн. євро прийнятий в кінці листопада минулого року і спрямований здебільшого на підприємства, які мають проблеми у своїй господарській діяльності.
Другий пакет антикризових заходів Уряду Македонії являє собою прийняту на початку березня ц.р. Програму щодо інфраструктурних проектів на період 2009-2016 роки. Загальна вартість Програми становить суму еквівалентну 8 млрд. євро. В ній вперше визначено довгострокові пріоритети розвитку інфраструктури. Відповідно до Програми інфраструктурні проекти будуть реалізовуватися в таких галузях та сферах як енергетика, транспорт, водопостачання та каналізація, захист довколишнього середовища, житлове будівництво, освіта, культура та спорт.
Третій пакет антикризових заходів прийнято Урядом Республіки Македонія вже по завершенню президентських та місцевих виборів у квітні ц.р. Він відомий під назвою «70 антикризових заходів». Ці заходи спрямовані на зменшення бюджетних витрат, підтримку бізнесу через кредитування та субсидіювання процентної ставки, та сприяння підприємствам експортерам.
Серед заходів спрямованих на зменшення бюджетних витрат є також заморожування 10% підняття заробітної плати бюджетникам, заборона купівлі меблів, обладнання, автомобілів, скорочення інших витрат на утримання органів влади.
2. Західна Європа
Федеративна Республіка Німеччина
На думку переважної більшості експертів кон’юнктурні перспективи німецької економіки на 2011 р. протягом останніх місяців значно покращилися. Після значного спаду протягом четвертого кварталу 2008 р. – першого кварталу 2009 р., завдяки ефективним заходам федерального уряду (кон’юнктурні пакети уряду 1 та 2), почався процес поступового виходу економіки ФРН з кризи.
Так, згідно базового сценарію передбачається, що реальній ВВП, після спаду у 2009 р. на 4,9%, зросте у 2010 – 2011 р. відповідно на 1,6% та 1,2%. Проте, слід враховувати, що той позитивний ефект, який створювався завдяки цілеспрямованим діям уряду Німеччини протягом 2008-2009 рр., у 2010-2011 рр. буде помітно послаблюватися.
Слід зазначити, що падіння кон’юнктури у другий половині 2008 – першому кварталі 2009 р. не вплинуло кардинально на ринок робочої сили. Також, протягом поточного 2010 р. та наступного 2011 р. значного зниження рівня зайнятості у Німеччині не передбачається. За цих умов кількість безробітних може зрости з 3,4 млн. у 2009 р. до 3,8 млн. у 2010 р. та 4,2 млн. у 2011 р. Це означає зростання квоти безробітних з 8,2 до 10,1%, що, з врахуванням обсягів падіння німецької економіки, може розглядатися у якості тільки помірного зростання рівня безробіття.
Одночасно, очікується, що така ситуація на ринку робочої сили буде сприяти уповільненню підвищення тарифної плати з 2,25% у 2009 р. до 1,5% у 2011 р. Передбачається також, що реальний ВВП на одну працюючу особу після помітного скорочення на 5% у 2009 р. протягом наступних двох років збільшуватиметься щорічно на 2,5%. Слід відзначити, що це буде відбуватися не тільки за рахунок збільшення робочого часу, а і завдяки підвищенню продуктивності праці, що у цілому означатиме скорочення витрат на зарплату у 2010 та 2011 рр. на 2,5%.
Ціновий клімат у Німеччині залишається досить сприятливий. Зростання споживчих цін за експертними оцінками відбуватиметься досить повільно і складе 0,9% у 2010 р. і 1,0% у 2011 р. У якості головного спонукального фактору експерти називають зростання цін на енергоносії.
Поступово відновлюється зростання зовнішнього попиту на німецьку продукцію. Після падіння у минулому році обсягів німецького експорту товарів та послуг на 15%, у 2010 та 2011 рр. очікується приріст експорту відповідно на 4,5% та на 4,3%. Однією з головних причин для цього має бути помітне зростання зовнішнього попиту на інвестиційні товари та напівфабрикати, у виробництві яких Німеччина завжди мала певні переваги.
Прогнозний розрахунковий курс європейської валюти до долару на 2010-2011 рр. прийнято на рівні 1,49 дол. за 1 євро. З врахуванням існуючої постійної тенденції до зміцнення європейської валюти протягом 2008 – 2011 рр., курсовий фактор розглядається у якості негативного чинника для експортерів німецької продукції.
Передбачається, що дефіцит державного бюджету у поточному році складе 5% від ВВП. Також у 2011 р. дефіцит державного бюджету буде перевищувати встановлений у ЄС поріг у 3% більше ніж у 1,5 рази і становить 4,6%. Проте, слід зазначити, що у зазначеному прогнозному показнику не враховані плани коаліції щодо реформ у податковій сфері (зниження рівня оподаткування). Повернення бюджетного дефіциту у Німеччині у 3% рамки очікується тільки орієнтовно у 2013 р. Однією з головних причин певного скорочення дефіциту у 2011 р. буде припинення стимулюючих заходів уряду, спрямованих на стабілізацію економіки, якщо не виникне необхідність в їх продовженні. При цьому частина державного боргу може збільшитися з 72% (2010) до 80% ВВП.
Ключові прогнозні показники
(за даними Deutsche Bundesbank)до попереднього року Табл. 1
| | 2010 | 2011 |
| ВВП (реальний) | 1,6 | 1,2 |
| Використання ВВП | | |
| 0,2 | 1,2 |
| 1,6 | 1,3 |
| 2,4 | -0,6 |
| 4,5 | 4,3 |
| 3,9 | 3,5 |
| Складові зростання ВВП (%) | | |
| 0,9 | 0,7 |
| 0,3 | 0,0 |
| 0,4 | 0,5 |
| Ринок робочої сили | | |
| -1,0 | -1,2 |
| 3,8 | 4,2 |
| 9,1 | 10,1 |
| Витрати на зарплату | -1,5 | -1,0 |
| 1,1 | 1,3 |
| 2,6 | 2,4 |
| Гармонізований індекс споживчих цін | 0,9 | 1,0 |
| 0,8 | 0,8 |
| 1,8 | 2,9 |
| | | |
Велика Британія
Опубліковані наприкінці лютого 2010 р. дані про стан британської економіки залишаються досить суперечливими. З одного боку, уточнені дані про динаміку ВВП у четвертому кварталі минулого року свідчать про певне покращення цього показника до +0,3% порівняно з раніше оголошеними 0,1%, тобто Сполучене Королівство почало виходити з кризи після шести кварталів негативного росту (2-4 кв. 2008 та 1-3 квартали 2009 р.). При цьому фахівці задоволені зростанням виробничого сектора, насамперед, обробної промисловості – як обсяги випуску продукції, так і виробничі замовлення показали позитивну динаміку вперше з третього кварталу 2008 року. Лише 6 відсотків компаній продовжили звільняти працівників порівняно з 40% у другому кварталі 2009 р.
І хоча оцінки перспектив більшістю охоплених опитуванням компаній є найбільш райдужними з середини 2007 року, дія ряду негативних факторів продовжується. Так, про крихкий характер відновлення свідчить слабкість інвестиційних процесів – більшість компаній заявляють про те, що свідомо стримують обсяги капіталовкладень уже сьомий квартал поспіль. Крім того, більша частина зростання пояснюється послабленням фунта, що стимулює експорт. Нестабільною залишається ситуація на ринку житла: дослідницька фірма «Хоумтрек» заявляє про зростання цін на житло на 0,3% після затишшя в грудні та січні, хоча за даними іншої фірми «Нейшнуайд» дещо впали обсяги будівництва. Більшість фахівців зазначає, що перспективи економіки залежать від того, наскільки швидко буде скорочено дефіцит бюджету, який нині складає 178 млрд. фунтів.
Оцінюючи перспективи британської економіки на найближчий період, деякі аналітики не виключають навіть повторення для неї «грецького сценарію» (в обох цих країнах, наприклад, дефіцит бюджету нині перевищує 12%), який поставив під серйозний удар усі країни зони євро. Хистка політична ситуація напередодні виборів може привести до наростання інфляційних тисків. Щоправда, шанс на уникнення найгіршого сценарію фахівці вбачають у набагато кращій податковій системі Великобританії.
Важливу підтримку напередодні загальних виборів, які мають відбутися вже через декілька тижнів, отримав економічний блок лейбористського уряду. Так, Міжнародний валютний фонд підтримав чинного Канцлера Казначейства А.Дарлінга в тому, що уряд не повинен квапитися зі скороченням державних витрат і підвищенням податків – із цим можна почекати до 2011 року. Ця думка завдала певного удару по позиціях опозиційної партії торі, яка наполягає на більш жорсткому та більш скорому урізанні державних видатків (консерватори планують почати скорочувати витрати одразу після виборів, які вони розраховують виграти).
Інтерес являє не тільки позиція урядовців, а й Банку Англії. 23 лютого Керуючий Банку М.Кінг у своєму виступі в британському парламенті наголосив, що слабкість єврозони загрожує економічному підйому Великобританії, який щойно розпочався. У разі, коли Сполучене Королівство продовжуватиме відчувати труднощі та сповзатиме в нову рецесію, М.Кінг не виключив поновлення програми «кількісного пом’якшення», котру було вирішено призупинити на початку лютого. «Моя особлива стурбованість на даний момент випливає з «стану здоров’я» світової економіки, і насамперед, нашого основного торговельного партнера – єврозони», - наголосив він. (Як відомо, найбільші проблеми відчувають Греція, Іспанія та Ірландія, проте навіть у Німеччині дані за четвертий квартал минулого року засвідчили стагнацію).
М.Кінг попереджає, що вихід з рецесії як у цілому світі, так і у Сполученому Королівстві буде затяжним. Щойно опубліковані дані свідчать про різкий стрибок інфляції в січні ц.р. (3,5%), що було викликано, серед іншого, поверненням ставки ПДВ до 17,5% з 15% в минулому році, а також певним подорожчанням нафти. Незважаючи на це, керуючий Банку не виключив необхідності вдатися, в разі потреби, до нових кроків у напрямі «кількісного пом’якшення» (фактично – вливання грошей у банківську систему з метою стимулювання кредитування). Банк сподівається, що в цілому за поточний рік рівень інфляції не вийде за межі цільового показника в 2%.
Більшість фахівців вважає, що позиція Банку виглядає на сьогодні досить аргументованою. Обстеження громадської думки показали, що очікування споживачів щодо більш високого рівня інфляції зросли лише не набагато. Поточні ціни на довгострокові облігації свідчать, що інвестори очікують у наступні 10 років лише незначного зростання цих цін понад цільову величину інфляції. На їхню думку, основною середньостроковою проблемою країни залишатиметься не підвищення цін, а стагнація виробництва, що може привести до повторного спаду. Фіскальний дефіцит на рівні 13% ВВП потрібно в наступні роки подолати, а державний попит, який допоміг економіці пройти рецесію з найменш можливим втратами, у перспективі зменшуватиметься. Суттєві проблеми відчувають і більшість домогосподарств країни – в 2008 р. несплачені борги становили 181% величини доходів після сплати податків, а тому населення, зіткнувшись із можливістю зростання безробіття, віддає перевагу заощадженням, а не витратам. На зростання зарубіжного попиту також поки що не доводиться розраховувати – насамперед, через те, що основний британський зовнішній ринок – єврозона – ще не оговтався від рецесії. На думку М.Кінга, виходом з подібної ситуації «для країн з високим рівнем заощаджень є розширення внутрішнього попиту» - він вважає, що німці та японці уже повинні були б почати закуповувати більше товарів, у тому числі британських.
Греція
1. Загальний стан соціально-економічного розвитку Греції
У 2009 році спостерігалось помітне погіршення соціально-економічного становища в Грецькій Республіці у зв’язку з негативним впливом світової економічної кризи та внутрішніми соціально-економічними процесами в країні.
Зокрема, з початку року уповільнився економічний розвиток країни. ВВП Греції у 2009 року скоротився на 1,2%. Це найгірший показник з 1993 року.
Погіршення економічної ситуації обумовлюється спадом ділової активності в таких важливих для Греції галузях економіки, як туризм, будівництво, морські перевезення.
Зокрема, протягом 2009 року надходження до держбюджету від туризму зменшилися на 17,9%. Це найгірший показник серед таких туристичних країн, як Туреччина, Кіпр, Іспанія, Португалія. До кризи туристична галузь в Греції створювала 15% ВВП та забезпечувала 16,5% робочих місць.
Ділова активність в будівництві, в якій до кризи створювалось 10% ВВП, знизилась на 25,7%. Надходження від послуг транспорту, в першу чергу морських перевезень, знизились на 23,9%. Індекс роздрібного товарообігу впав на 7,6%%. Падіння промисловості (без будівництва) становило 9,2%%. Безробіття збільшилось з 7,9% до 9,2%.
Особливо катастрофічне становище склалось в фінансово-бюджетній сфері. За підсумками 2009 р. дефіцит державного бюджету склав 12,7% ВВП, що суттєво перевищує норматив в 3% передбачений в Пакті стабільності та зростання – базовому документі ЄС. .
Сукупний борг, який у 2009 році сягнув 300 млрд. євро, збільшиться за прогнозами у 2010 році до 326 млрд. євро або 133% ВВП. В 2009 році Греція запозичила на міжнародних ринках загалом 80 млрд. євро для обслуговування своїх боргових зобов’язань та фінансування дефіциту держбюджету, а також інших цілей. У 2010 році уряд планує запозичити на зовнішніх ринках ще 53 млрд. євро, з яких 12,95 млрд. євро буде витрачено для обслуговування зовнішнього боргу країни.
В грудні 2009 року провідні міжнародні рейтингові агентства знизили кредитні рейтинги країни. Міжнародне рейтингове агентство Standard & Poor's знизило суверенний кредитний рейтинг Греції до "ВВВ +" з "А-" і зберегло "негативний" прогноз по рейтингу. Агентство Fitch знизило довгострокові рейтинги Греції на один рівень - з "A-" до "BBB +", відзначивши занепокоєння у відношенні прогнозів для державних фінансів у середньостроковій перспективі. Прогноз по рейтингах - "негативний". Moody's знизило рейтинг Греції за борговими зобов'язаннями в іноземній валюті від "А1" до „А 2” з негативним прогнозом на майбутнє.
На 2010 рік планується стагнація в економічному рості країни (падіння на 0,3%). Інфляція прогнозується на рівні 1,4% порівняно з 2% у 2009 році. Рівень безробіття зросте до 9,7%.
2. Фінансово-економічна криза в Греції та заходи щодо її подолання
З метою виправлення становища уряд Греції разом із спеціалістами Єврокомісії розробили т.зв. „Програму стабілізації та розвитку” і 3 лютого 2010 року Єврокомісія затвердила цей план для Греції. В ньому Греція зобов'язалася протягом трьох років скоротити дефіцит державного бюджету в чотири рази. Зокрема, передбачається поетапне скорочення бюджетного дефіциту в 2010 р. - до 8,7% ВВП., у 2011 р. - до 5,6%, в 2012 р. - до 2,8% і, нарешті, в 2013 р. - до 2%.
З цією метою розроблено радикальні заходи жорсткої економії державних коштів та отримання додаткових прибутків, а саме:
Введення прогресивного податку на велике нерухоме майно.
Оподаткування до 90% бонусів банківських працівників.
Посилення контролю за видачею фіскальних чеків у роздрібній торгівлі та при наданні послуг, що сприятиме боротьбі з ухиленнями від сплати податків.
Введення електронного контролю ринку палива з метою подолання контрабанди та управління незаконним ринком продажу пального, корупції в державних органах. Це завдання покладено на Грецьку поліцію, а не на Національну службу інформації.
Скорочення загальних витрат для грошової допомоги в державному секторі на 10%.
Припинення діяльності одної третини офісів Грецької організації туризму за кордоном.
Закриття всіх прес-центрів за кордоном і передача їх функцій до посольств Греції в іноземних країнах.
Обмеження понад ніж на одну третину контрактних працівників у більшості сферах державного сектору.
Зменшення до 50% як платні співробітникам державних підприємств та організацій, так і самої кількості працівників.
Зняття надбавок до заробітної плати керівного складу державних підприємств та організацій, а також зменшення на понад ніж 10% платні, яку сьогодні отримують керівники державних установ.
Зменшення заробітної плати міністрів, генеральних і спеціальних секретарів та парламентарів.
Крім того, скорочення державних видатків планується досягти за рахунок:
2,3 млрд. євро або 0,9% ВВП - зменшення першочергових витрат бюджету;
0,5 млрд. євро або 0,2% ВВП - скорочення державних видатків на реалізацію оборонних програм;
1,4 млрд. євро або 0,6% ВВП - зменшення витрат на всебічне забезпечення державних лікарень.
В рамках виконання плану стабілізації фінансової ситуації в Греції уряд планує внести зміни до національної податкової та пенсійної систем.
З метою забезпечення додаткових надходжень до бюджету 2010 р. у розмірі 2,5 млрд. євро уряд Греції передбачає розробку і реалізацію програми приватизації низки об’єктів державної власності.
Зокрема, у 2010 році планується приватизувати Аграрний банк Греції, 77,31% акцій якого в даний час перебуває у власності держави, скоротивши державну частку до 50+1% або ще менше в разі наявності серйозних намірів з боку інвесторів. Також на продаж буде виставлений 34,04% пакет акцій Поштового банку країни. Плануються до приватизації ще кілька об’єктів, що знаходяться в державній власності.
Разом з цим, грецький уряд зазначає, що економіка Греції у 2010 р. не зможе обійтись без зовнішніх позик. Однак, розмір зовнішніх фінансових надходжень, які планується використати державою буде значно меншим в порівняні з аналогічним показником цього року.
Так, в проекті бюджету Греції на 2010 р. передбачено залучення за рахунок додаткової емісії державних боргових зобов’язань зовнішніх фінансових ресурсів на рівні 55 млрд. євро проти 80 млрд. євро, визначених в бюджеті поточного року.
За підрахунками грецького міністерства фінансів, для забезпечення стабільного функціонування держави до вступу в дію запропонованих заходів зі скорочення дефіциту державного бюджету уряду Греції необхідно залучити 40% зовнішніх надходжень, або 22 млрд. євро, вже в першому кварталі 2010 р.
25 січня 2010 року Греція завершила розміщення державних боргових облігацій з терміном звернення п'ять років на суму 8 млрд. євро, отримавши при цьому заявки на 25 млрд. євро. Нове розміщення країна планує вже в лютому. Цього разу, за словами гендиректора грецького агентства з управління державним боргом Спіроса Папаніколау, будуть розміщені євробонди з терміном обігу 10 років. Визначити остаточну суму розміщення уряд має намір після вивчення реакції ринку.
Затверджуючи план, Єврокомісія вирішила встановити фінансовий моніторинг над економічною ситуацією в Греції. Грецька влада звітуватиме про всі кроки, які вона робитиме. У першому звіті, який має бути представлений в середині березня, Греція має детально викласти заходи щодо скорочення дефіциту бюджету. А починаючи з середини квітня Греція публікуватиме щоквартальні звіти про реалізацію запланованих програм. Рекомендовано направляти 10% коштів з доходної частини бюджету до резервного фонду на випадок непередбачуваних ситуацій у майбутньому. Крім того, стосовно Греції почато штрафну процедуру за порушення пакту стабільності євро і надання помилкових статистичних даних про стан економіки.
Способи надання фінансової підтримки Греції розглядались на засіданнях ради міністрів фінансів країн Єврозони (Єврогрупа) 15.02.2010 р. та Європейського Союзу (ECOFIN) 16.02.2010 р. поряд з вивченням запропонованої грецьким урядом програми стабілізації та розвитку.
За результатами засідання міністрів фінансів країн Єврозони, яке відбулося 15.02.2010 р. в Брюсселі, було прийнято рішення утриматися від надання Греції прямої фінансової допомоги з боку ЄС.
Керівництво Єврогрупи вважає, що грецький уряд має довести ефективність запропонованої ним програми стабілізації фінансової ситуації в країні, спрямованої на зменшення державних видатків і збільшення доходів.
Уряду Греції рекомендовано підготувати до середини березня поточного року план додаткових заходів з економії державного бюджету.
Зокрема, для покращення фінансової ситуації міністри фінансів країн Єврозони запропонували грецькому уряду розглянути можливість здійснення наступних кроків:
- скорочення обсягу державних позик;
- збільшення ПДВ;
- підвищення податку на засоби розкоші;
- збільшення оподаткування в галузі енергетики.
Керівництво Єврогрупи також зазначило, що країни Єврозони приймуть остаточне рішення про надання допомоги Греції після здійснення розгляду фінансового стану країни за підсумками першого кварталу 2010 р.
Одночасно жорсткі антикризові заходи уряду Греції збільшують соціальну напругу в країні і вже викликали різке засудження з боку профспілок Греції. Генеральна конфедерація профспілок Греції провела 24-часові загальнонаціональні страйки 10 та 24 лютого. Страйки проводять працівники грецької митниці та податкових інспекцій, інших державних установ. Продовжуються акції протесту сільськогосподарських працівників, які перекривають основні автомагістралі країни. В столиці країни м. фіни та в інших містах збільшились прояви терористичної активності – озброєні напади на поліцейські відділки та вибухи бомб, переважно в фінансових установах.