Конспектування що це значить?

Вид материалаКонспект

Содержание


Мистецтво читати – це мистецтво мислити з певною допомогою іншого”
Мистецтво читання полягає в тому, щоб знати, що слід пропустити”
Подобный материал:
1   2   3   4   5

Талмуд



В березні 2005 року я провів опитування старшокласників (6-10 класи), в якому взяли участь 60 дітей нашої школи “Початок мудрості”. На запитання “Який урок ви вважаєте успішним?” діти давали відповіді, частину з яких наводжу нижче



Який урок ви вважаєте успішним?

  • Цікавий, змістовний, коли учень запам'ятовує і розуміє про що іде мова (Яна З., 10 кл.)
  • Повинен містити цікаві факти для кращого зрозуміння матеріалу… Вчитель повинен заінтригувати слухача… і не гніватися, коли учні чогось не розуміють (Наташа Д., 10 кл.)
  • Коли учні… мають повне розуміння того, про що йдеться (Костя Є., 9 кл.)
  • Якщо тебе запитує вчитель і ти відповідаєш в принципі вірно, але не так, як хоче вчитель, то деякі (вчителі) просто відхиляють твою відповідь. Добре, якщо просто відхиляють, а то ще починають доводити, що це не правильно… Краще зовсім нічого не говорити… ну Бог зна що! Це так принижує, більше не хочеться нічого робити, настрій зіпсується 100 %... Але це я говорю тільки про себе (Катя Н., 10 кл.)
  • Це урок, в якому беруть участь і учень, і вчитель. Коли учневі цікаво, і коли він розуміє тему. Коли учень має своє місце і свою роль на уроці. (Оля Ш., 9 кл.)
  • На якому учні розуміють головне, що хотів сказати вчитель (Макс Н., 9кл.)
  • Коли є діалог між вчителем і учнями (Олексій Щ., 9 кл.)
  • Це урок, який був проведений для навчання не тільки учнів, а й вчителів (Сергій Л., 9 кл.)
  • Це урок, на якому ти досяг того, про що хотів дізнатись (Оксана К., 7 кл.)
  • Успішний урок - це коли учні досягли своєї мети (Олена Д., 7 кл.)
  • Коли вчитель і діти розуміють одне одного (Аня О., 7 кл)





Узагальнення наведених думок наводить на наступні висновки:
      1. Діти хочуть брати участь в цілепокладанні уроку, досягати власних цілей
      2. Діти прагнуть розуміти більше, ніж запам’ятовувати
      3. Діти хочуть бачити перед собою вчителя, який вчиться сам


В травні 2005 року я провів останні уроки фізики в 7-10 класах, присвятивши їх спільному з учнями пошуку того, якими ми спільно бачимо ці уроки в майбутньому навчальному році. Спочатку кожен з учнів самостійно складав 5 ідей щодо удосконалення наших уроків. Потім, об’єднавшись у пари, учні складали спільні 5 ідей (від кожної пари). Наступним кроком була робота в четвірках. Результати роботи “четвірок” (остаточне узгодження 5 ідей після роботи в парах) зображувались на великих аркушах паперу і вивішувалось на класній дошці. Фіналом уроку було спільне обговорення. Врешті-решт, узагальнивши результати обговорень в 7-10 класах, я склав для себе перелік ідей для впровадження у власну педагогічну практику (наводжу його нижче)



Хочу змінити на уроках фізики...

  1. Щоразу після проведення контрольної (лабораторної) роботи проводити РОБОТУ НАД ПОМИЛКАМИ. При цьому спрямовувати кожного учня на виявлення, аналіз власних помилок, їх класифікацію і підбір вправ для самокоригування (шлях фронтального розбору «типових» помилок вважаю недоцільним)
  2. Всі контрольні (лабораторні) роботи перевіряти вчасно (протягом тижня з моменту написання). При цьому теж максимально залучати самих учні як до складання варіантів завдань, так і до перевірки самих робіт з відповідним оцінюванням
  3. Заздалегідь визначати критерії тематичного оцінювання з урахуванням теорії, практики (лабораторні роботи) і розв’язання задач. На початку вивчення кожної теми ознайомлювати учнів з тривалістю вивчення теми, кількістю контрольних, лабораторних робіт, орієнтовними завданнями для тематичного оцінювання
  4. Всі оцінки (а особливо, за контрольні та лабораторні роботи) виписувати у відкриту відомість і вивішувати в класі, аби кожен учень міг знати про свої успіхи та «борги», тобто володів інформацією про свою успішність
  5. Домашнє завдання має бути меншим за обсягом, але з рівномірним розподілом навчального навантаження, систематично перевірятися і пов’язуватися з темою і завданнями поточного уроку
  6. Поточні оцінки – можливість привчити учнів до самооцінювання і самоконтролю (з самокоригуванням). Відтак, слід систематично запроваджувати поточне оцінювання з зазначеною метою
  7. Сильним учням ставити оцінку за тему “автоматом”, залучаючи їх до виконання ролі “спонсорів знань” (для допомоги слабко встигаючим учням)
  8. Чергувати письмові контрольні роботи з усними заліками
  9. Зв’язувати матеріал уроку з реальним життям через проведення власних дослідів, аналізу, обговорення, дискусій, мотивувати учнів до навчання через “навчальну проблему”, створення ситуацій “вільного вибору”
  10. Озброювати учнів прийомами роботи з інформацією (аналіз тексту, конспектування, написання рефератів) з подальшим використанням в навчальному процесі
  11. Раз на місяць – урок на свіжому повітрі, в нетрадиційній обстановці
  12. В кінці робочого зошита завести і регулярно поповнювати
  • Словник термінів
  • Довідник фізичних величин і формул
  1. На початку навчального року обрати дослідницьку тему для кожного учня (на навчальний рік)
  2. Розробити власні лабораторні і практичні роботи, оформити їх окремим збірником



  • Урок очима вчителя...


Прочитана література, відвідування уроків колег і власні роздуми над питанням філософії уроку привели мене до того, щоб сформувати своє власне педагогічне кредо щодо уроку (2004-2005 навчальний рік):

  1. МЕТА уроку не тільки сформульована і донесена до учнів, а й орієнтована на РОЗВИТОК і ВИХОВАННЯ учня безпосередньо на уроці. Відтак – урок орієнтований на розвиток і виховання ОСОБИСТОСТІ з притаманними їй властивостями – мисленням, мовленням, цілеспрямованістю, самостійністю. Бажано, щоб учні брали активну участь в формулюванні, визначенні мети уроку
  2. Навчання не має за мету надання учневі певного обсягу інформації, а, передусім, розвиток і виховання учня як особистістості в процесі переробки, усвідомлення і застосування інформації. Тобто інформація є не кінцевим, а стартовим аспектом уроку
  3. Розвиток мислення в процесі переробки, усвідомлення і застосування інформації спрямований на формування спроможності учнів виконувати операції
  1. порівняння
  2. класифікації
  3. узагальнення
  4. систематизації
  5. аналізування
  6. синтезування
  7. інтерпретування (тлумачення, пояснення значення невідомих слів, понять, термінів)
  8. трансформування (перенесення досвіду з однієї галузі життя, навчання до іншої)
  9. індукції / дедукції
  1. Головними стають не самі по собі „знання” (як набір тих чи інших фактів), а вироблення і вдосконалення прийомів (алгоритмів) самостійної навчальної діяльності учнів таких, як:
    1. робота з текстом (підручником та іншими джерелами інформації)
    2. написання письмових робіт (творів, критичних статей, рефератів, конспектів тощо)
    3. робота з довідковою літературою (особливо задля формування понять, інтерпретації незнайомих термінів)
    4. виконання власних досліджень, експериментів, пошукової роботи
    5. робота з самоконтролю та самокорегування (самоперевірка, робота над помилками)
    6. оцінювальна діяльність (розробка адекватних критеріїв оцінки процесу або результату діяльності, самооцінювання, самоаналіз)
    7. робота з цілепокладання та планування власної діяльності
    8. виховання самовідповідальності за власні дії та їх результати
  2. Мотивація учнів на учіння відбувається не через примус і загрози покарання, а через створення навчальної проблеми („пізнавального конфлікту”). Урок, що не містить подібної „проблеми” (або ж „конфлікту”) не є ефективним з позицій навчання, оскільки освіта не може набуватися штучно, в неприродний спосіб




1. Мета = розвиток + виховання


2. Інформація = старт, а не фініш


3. Мисленеві операції


4. Алгоритми самонавчання


5. Мотивація через навчальну проблему



  1. Робота з текстом – перший крок до “уміння вчитися”


Закон професора Тарантогі:

Ніхто нічого не читає, якщо читає, нічого не розуміє, якщо розуміє, відразу забуває”

Станіслав Лем

Мистецтво читати – це мистецтво мислити з певною допомогою іншого”

Еміль Фаге




Загальна освіта народила масу людей, які вміють читати, але не можуть зрозуміти, що саме варто читати”

Джордж Травельян

Мистецтво читання полягає в тому, щоб знати, що слід пропустити”

Філіп Хамертон




Причиною того, що люди так мало запам’ятовують при читанні, полягає в тому, що вони надто мало думають самі