Подобный материал:
- Конспектування лекцій та першоджерел з психології (методичні рекомендації), 1878.44kb.
- -, 135.09kb.
- Українське мовознавство xi -xvii ст, 2178.82kb.
- В подготовительной группе в неделю проводится 17 занятий продолжительностью 30 минут, 24.93kb.
- Незримі скрижалі кобзаря (Містика лицарства запорозького), 2836.01kb.
- Ещаются понятия, и слово может уже не значить того, чего оно значило несколько лет, 82.39kb.
- Лософии вообще говоря не должно значить, что мы нашли в философии помимо философии, 270.35kb.
- Земля І люди в повісті О. Кобилянської "Земля", 25.79kb.
- Т. С. Макаришева1, 437.42kb.
- Курсова робота з рпс, 657.1kb.
Талмуд
В березні 2005 року я провів опитування старшокласників (6-10 класи), в якому взяли участь 60 дітей нашої школи “Початок мудрості”. На запитання “Який урок ви вважаєте успішним?” діти давали відповіді, частину з яких наводжу нижче
Який урок ви вважаєте успішним?
- Цікавий, змістовний, коли учень запам'ятовує і розуміє про що іде мова (Яна З., 10 кл.)
- Повинен містити цікаві факти для кращого зрозуміння матеріалу… Вчитель повинен заінтригувати слухача… і не гніватися, коли учні чогось не розуміють (Наташа Д., 10 кл.)
- Коли учні… мають повне розуміння того, про що йдеться (Костя Є., 9 кл.)
- Якщо тебе запитує вчитель і ти відповідаєш в принципі вірно, але не так, як хоче вчитель, то деякі (вчителі) просто відхиляють твою відповідь. Добре, якщо просто відхиляють, а то ще починають доводити, що це не правильно… Краще зовсім нічого не говорити… ну Бог зна що! Це так принижує, більше не хочеться нічого робити, настрій зіпсується 100 %... Але це я говорю тільки про себе (Катя Н., 10 кл.)
- Це урок, в якому беруть участь і учень, і вчитель. Коли учневі цікаво, і коли він розуміє тему. Коли учень має своє місце і свою роль на уроці. (Оля Ш., 9 кл.)
- На якому учні розуміють головне, що хотів сказати вчитель (Макс Н., 9кл.)
- Коли є діалог між вчителем і учнями (Олексій Щ., 9 кл.)
- Це урок, який був проведений для навчання не тільки учнів, а й вчителів (Сергій Л., 9 кл.)
- Це урок, на якому ти досяг того, про що хотів дізнатись (Оксана К., 7 кл.)
- Успішний урок - це коли учні досягли своєї мети (Олена Д., 7 кл.)
- Коли вчитель і діти розуміють одне одного (Аня О., 7 кл)
|
Узагальнення наведених думок наводить на наступні висновки:
- Діти хочуть брати участь в цілепокладанні уроку, досягати власних цілей
- Діти прагнуть розуміти більше, ніж запам’ятовувати
- Діти хочуть бачити перед собою вчителя, який вчиться сам
В травні 2005 року я провів останні уроки фізики в 7-10 класах, присвятивши їх спільному з учнями пошуку того, якими ми спільно бачимо ці уроки в майбутньому навчальному році. Спочатку кожен з учнів самостійно складав 5 ідей щодо удосконалення наших уроків. Потім, об’єднавшись у пари, учні складали спільні 5 ідей (від кожної пари). Наступним кроком була робота в четвірках. Результати роботи “четвірок” (остаточне узгодження 5 ідей після роботи в парах) зображувались на великих аркушах паперу і вивішувалось на класній дошці. Фіналом уроку було спільне обговорення. Врешті-решт, узагальнивши результати обговорень в 7-10 класах, я склав для себе перелік ідей для впровадження у власну педагогічну практику (наводжу його нижче)
Хочу змінити на уроках фізики...
- Щоразу після проведення контрольної (лабораторної) роботи проводити РОБОТУ НАД ПОМИЛКАМИ. При цьому спрямовувати кожного учня на виявлення, аналіз власних помилок, їх класифікацію і підбір вправ для самокоригування (шлях фронтального розбору «типових» помилок вважаю недоцільним)
- Всі контрольні (лабораторні) роботи перевіряти вчасно (протягом тижня з моменту написання). При цьому теж максимально залучати самих учні як до складання варіантів завдань, так і до перевірки самих робіт з відповідним оцінюванням
- Заздалегідь визначати критерії тематичного оцінювання з урахуванням теорії, практики (лабораторні роботи) і розв’язання задач. На початку вивчення кожної теми ознайомлювати учнів з тривалістю вивчення теми, кількістю контрольних, лабораторних робіт, орієнтовними завданнями для тематичного оцінювання
- Всі оцінки (а особливо, за контрольні та лабораторні роботи) виписувати у відкриту відомість і вивішувати в класі, аби кожен учень міг знати про свої успіхи та «борги», тобто володів інформацією про свою успішність
- Домашнє завдання має бути меншим за обсягом, але з рівномірним розподілом навчального навантаження, систематично перевірятися і пов’язуватися з темою і завданнями поточного уроку
- Поточні оцінки – можливість привчити учнів до самооцінювання і самоконтролю (з самокоригуванням). Відтак, слід систематично запроваджувати поточне оцінювання з зазначеною метою
- Сильним учням ставити оцінку за тему “автоматом”, залучаючи їх до виконання ролі “спонсорів знань” (для допомоги слабко встигаючим учням)
- Чергувати письмові контрольні роботи з усними заліками
- Зв’язувати матеріал уроку з реальним життям через проведення власних дослідів, аналізу, обговорення, дискусій, мотивувати учнів до навчання через “навчальну проблему”, створення ситуацій “вільного вибору”
- Озброювати учнів прийомами роботи з інформацією (аналіз тексту, конспектування, написання рефератів) з подальшим використанням в навчальному процесі
- Раз на місяць – урок на свіжому повітрі, в нетрадиційній обстановці
- В кінці робочого зошита завести і регулярно поповнювати
- Словник термінів
- Довідник фізичних величин і формул
- На початку навчального року обрати дослідницьку тему для кожного учня (на навчальний рік)
- Розробити власні лабораторні і практичні роботи, оформити їх окремим збірником
|
Прочитана література, відвідування уроків колег і власні роздуми над питанням філософії уроку привели мене до того, щоб сформувати своє власне педагогічне кредо щодо уроку (2004-2005 навчальний рік):
- МЕТА уроку не тільки сформульована і донесена до учнів, а й орієнтована на РОЗВИТОК і ВИХОВАННЯ учня безпосередньо на уроці. Відтак – урок орієнтований на розвиток і виховання ОСОБИСТОСТІ з притаманними їй властивостями – мисленням, мовленням, цілеспрямованістю, самостійністю. Бажано, щоб учні брали активну участь в формулюванні, визначенні мети уроку
- Навчання не має за мету надання учневі певного обсягу інформації, а, передусім, розвиток і виховання учня як особистістості в процесі переробки, усвідомлення і застосування інформації. Тобто інформація є не кінцевим, а стартовим аспектом уроку
- Розвиток мислення в процесі переробки, усвідомлення і застосування інформації спрямований на формування спроможності учнів виконувати операції
- порівняння
- класифікації
- узагальнення
- систематизації
- аналізування
- синтезування
- інтерпретування (тлумачення, пояснення значення невідомих слів, понять, термінів)
- трансформування (перенесення досвіду з однієї галузі життя, навчання до іншої)
- індукції / дедукції
- Головними стають не самі по собі „знання” (як набір тих чи інших фактів), а вироблення і вдосконалення прийомів (алгоритмів) самостійної навчальної діяльності учнів таких, як:
- робота з текстом (підручником та іншими джерелами інформації)
- написання письмових робіт (творів, критичних статей, рефератів, конспектів тощо)
- робота з довідковою літературою (особливо задля формування понять, інтерпретації незнайомих термінів)
- виконання власних досліджень, експериментів, пошукової роботи
- робота з самоконтролю та самокорегування (самоперевірка, робота над помилками)
- оцінювальна діяльність (розробка адекватних критеріїв оцінки процесу або результату діяльності, самооцінювання, самоаналіз)
- робота з цілепокладання та планування власної діяльності
- виховання самовідповідальності за власні дії та їх результати
- Мотивація учнів на учіння відбувається не через примус і загрози покарання, а через створення навчальної проблеми („пізнавального конфлікту”). Урок, що не містить подібної „проблеми” (або ж „конфлікту”) не є ефективним з позицій навчання, оскільки освіта не може набуватися штучно, в неприродний спосіб
|
1. Мета = розвиток + виховання
2. Інформація = старт, а не фініш
3. Мисленеві операції
4. Алгоритми самонавчання
5. Мотивація через навчальну проблему
|
- Робота з текстом – перший крок до “уміння вчитися”
Закон професора Тарантогі: “
Ніхто нічого не читає, якщо читає, нічого не розуміє, якщо розуміє, відразу забуває” Станіслав Лем “
Мистецтво читати – це мистецтво мислити з певною допомогою іншого” Еміль Фаге “
Загальна освіта народила масу людей, які вміють читати, але не можуть зрозуміти, що саме варто читати” Джордж Травельян “
Мистецтво читання полягає в тому, щоб знати, що слід пропустити” Філіп Хамертон Причиною того, що люди так мало запам’ятовують при читанні, полягає в тому, що вони надто мало думають самі
