Geum.ru

В. Г. Короленка кафедра географії та краєзнавства загальне землезнавство плани лабораторних занять та методичні рекомендації

Вид материалаМетодичні рекомендації

Содержание


Неклюкова Н.П. Общее землеведение. Земля как планета. Атмосфера. Гидросфера. — М.: Просвещение, 1977. — С.4-47, 53-57.
Лабораторне заняття №7-8
Питання для співбесіди
Величина Схилення береться із роздаткових матеріалів “Схилення Сонця”.
Аналіз одержаних результатів слід давати за таким планом
Алгоритм виконання завдання
Подобный материал:
1   2   3   4   5

Неклюкова Н.П. Общее землеведение. Земля как планета. Атмосфера. Гидросфера. — М.: Просвещение, 1977. — С.4-47, 53-57.

  • Шубаев Л.П. Общее землеведение. — М.: Высшая школа, 1977. — С.67-72, 78-81.
  • Судакова С.С. Общее землеведение. — М.: Недра, 1987. — С.31-39
  • Фоменко А.П., Хихлуха В.И. Общая физическая география и геоморфология. — М.: Недра, 1987. — С.19-23.
  • Ратобыльский Н.С., Лярский П.А. Землеведение и краеведение. — М.: Изд-во «Университетское», 1987. — С.44-49, 53-56.
  • Геренчук К.И., Боков В.А., Череваньов И.Г. Общее землеведение. — М.: Высшая школа, 1984. — С.29-32.
  • Мильков Ф.Н. Общее землеведение. — М.: Высшая школа, 1990. — С.62-64.
  • Федорищак Р.П. Загальне землезнавство. — К.: Вища школа, 1995. — С.67-72.
  • Багров М.В., Боков В.О., Череваньов І.Г. Землезнавство. — К.: Либідь, 2002. — С.29-36.
  • Багров М. В., Боков В. О., Черваньов І. Г. Землезнавство. – К.: Либідь, 2000. – С. 208-214
  • Мильков Ф. Н. Общее землеведение. – М.: Высшая школа, 1990. – С. 62-64.
  • Олійник Я. Б., Федорищак Р.П., Шищенко П. Г. Загальне землезнавство. –

    К.: Знання – Прес, 2003. – С. 85-90.

    13. Неклюкова Н. П. Общее землеведение. Ч. 1. – М.: Просвещение, 1976. – С. 40-47

    14. Фоменко А. Н., Хихлуха В. И. Общая физическая география и геоморфология. –

    М.: Недра, 1987. – С. 19-23.

    15.Шубаев Л. П. Общее землеведение. - М.: Высшая школа, 1977. – С. 67-72.

    б) додаткова:
    1. Филиппов Е.М. Земля в развитии. — К.: Радянська школа, 1989. — C.126-134.
    2. Куликов К.А. Вращение Земли. — М.: Недра, 1985. — С.45-55.
    3. Булава Л.М.Географія. Типові задачі і практичні завдання. — Полтава: Наукова зміна, 1996. — 24 с.
    4. Деев М.Г. Морские приливы //География в школе. — 1997. — №7. — С.32-38.
    5. Грінвіцький меридіан. Задачі на час //Краєзнавство. Географія. Туризм. — 1999. — №3. — С.1, 6-7.
    6. Богачев Д. Ритмичность процессов и явлений в географической оболочке //Краєзнавство. Географія. Туризм. — 2003. — №25-28. — С.6-8.
    7. Ратобыльский Н. С., Лярский П.А. Землеведение и краеведение. – Минск: Высшая школа, 1987. – С 44-49, 53-59.
    8. Судакова С.С. Общее землеведение. – М.: Недра. – С. 67-72.
    9. Федорищак Р.П. Загальне землезнавство. – К.: Вища школа, 1995. – С. 67-72.



    ЛАБОРАТОРНЕ ЗАНЯТТЯ №7-8


    ТЕМА: ВИЗНАЧЕННЯ ВИСОТИ СОНЦЯ НАД ГОРИЗОНТОМ,

    ТРИВАЛОСТІ ДНЯ І НОЧІ

    МЕТА: навчитися розв’язувати задачі на визначення висоти Сонця над горизонтом і тривалості дня і ночі, вивчити розташування та характеристики поясів освітленості Землі.

    ОБЛАДНАННЯ: телурій, фізична карта півкуль, роздатковий матеріал “Схилення Сонця”, географічні атласи для 6 класу, модель “Небесна сфера”.

    ПИТАННЯ ДЛЯ СПІВБЕСІДИ:
    1. Охарактеризуйте пояси освітленості на Землі.
    2. Від чого залежить висота Сонця над горизонтом?

    ЗАВДАННЯ:

    Завдання 1.

    Порівняйте і поясніть різницю висоти Сонця над горизонтом в істинний полудень для міст Мурманська (68о58' пн.ш.) і Полтави (49о30' пн.ш.) у дні рівнодення та сонцестояння і в день виконання завдання.

    Методичні вказівки: для визначення висоти Сонця користуйтеся формулою:

    ho = 90o  — γ±δ

    де γ — географічна широта, пункту спостереження;

    δ — схилення, тобто кут між напрямком падіння сонячних променів і площиною екватора.

    Величина Схилення береться із роздаткових матеріалів “Схилення Сонця”.

    Результат оформіть у вигляді таблиці:

    Пункт
    21.03
    22.06
    23.09
    день заняття
    22.12

    Полтава















    Мурманськ















    Аналіз одержаних результатів слід давати за таким планом:
    1. закономірність зміни висоти Сонця протягом року в одному з пунктів, причини цієї зміни;
    2. порівняння висоти Сонця в один і той же день для двох пунктів. Чи буде різниця висоти Сонця для них постійною? Поясніть чому?

    Завдання 2.

    Визначте час сходу та заходу Сонця та тривалість дня, якщо:

    В-1 А сходу = 75о В-4 А сходу = 85о 05'

    В-2 А сходу = 120о В-5 А сходу = 23о 20'

    В-3 А сходу = 90о В-6 А сходу = 135о 06'

    Методичні вказівки: у дні весняного та осіннього рівнодення Сонце сходить у точці сходу, а заходить в точці заходу. Лінія, яка з’єднує ці точки, перпендикулярна полуденній лінії (меридіану) і співпадає з паралеллю даного пункту. Час сходу та заходу Сонця виміряють за допомогою азимуту сходу (А сх.) та азимуту заходу (А зах.). А сходу — це кут між напрямком на північ та напрямком на точку сходу за годинниковою стрілкою. А заходу — це кут між напрямком на північ та напрямком на точку заходу, визначений за годинниковою стрілкою (рис.1; 2).

    Тривалість дня визначають за допомогою кута між напрямками на точки сходу і заходу (α), виразивши цей кут у часовій мірі. При виконанні завдання користуються схемою:



    Пн 0о Пн 0о


    Асх.



    Зх 90о 3х 90о

    270о Сх 270о Сх


    180о Пд 180о Пд

    рис. 1 рис.2

    Схема (рис.1) показує взаємозв’язок часу сходу і заходу Сонця і пояснює тривалість дня, більшу за 12 годин у період з 22 березня по 22 вересня (у північній півкулі) та з 24вересня по 20 березня (у південній півкулі). Взаємозв’язок виражається у тому, що на скільки раніше Сонце сходить, на стільки ж пізніше воно заходить.

    Схема (рис.2) показує взаємозалежність часу сходу і заходу Сонця і пояснює тривалість дня, меншу за 12 годин у період з 24 вересня по 20 березня (у північній півкулі) та з 22 березня по 22 вересня (у південній півкулі). Ваємозв’язок виражається у тому, що на скільки Сонце пізніше сходить, на стільки ж раніше воно заходить.

    Алгоритм виконання завдання:
    1. накресліть схему першого (рис.1) чи другого (рис.2) типу, приблизно зобразіть на ній даний у вашому завданні Асх. і обчисліть Азх. на підрунті розглянутих вище взаємозалежностей між ними;
    2. обчисліть час сходу і заходу Сонця, перевівши азимути в градусній мірі в часову міру (на основі співвідношення 15о – 1 год.);
    3. обчисліть тривалість дня;
    4. поясніть, у який сезон року і на яких широтах буває така тривалість дня.

    ЛІТЕРАТУРА:

    а) основна:
    1. Мащенко О.М. Загальне землезнавство.Навчальний посібник. – Полтава: ПДПУ, 2010.- 73 с.