Регулювання валютного курсу в україні в умовах глобалізації

Вид материалаАвтореферат

Содержание


Мельничук Микола Олександрович
Офіційні опоненти
Мозговий Олег Миколайович
Плотніков Олексій Віталійович
Загальна характеристика роботи
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами
Об’єктом дисертаційного дослідження
Методи дослідження
Наукова новизна одержаних результатів
Практичне значення одержаних результатів
Апробація результатів дисертації
Структура дисертації.
Основний зміст
Критерій ефективності
Методи та інструменти
Регулювання валютного курсу
Сфера дії –
Нормативно-законодавча база
В третьому розділі
Міжнародні резерви, млн. дол. США
...
Полное содержание
Подобный материал:
  1   2   3


ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ


БЕЛІНСЬКА Яніна Василівна


УДК 336.748.7


РЕГУЛЮВАННЯ ВАЛЮТНОГО КУРСУ В УКРАЇНІ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ


Спеціальність

08.00.08 - гроші, фінанси і кредит


Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора економічних наук


Ірпінь–2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національному університеті державної податкової служби України.


Науковий консультант

доктор економічних наук
Мельничук Микола Олександрович,

Національний банк України,

директор департаменту з управління валютним резервом та здійснення операцій на відкритому ринку.



Офіційні опоненти:


доктор економічних наук, професор

Міщенко Володимир Іванович,

Центр наукових досліджень Національного банку України, директор;





доктор економічних наук, професор

Мозговий Олег Миколайович,

Державна комісія з регулювання ринків

фінансових послуг України,

директор Департаменту нагляду за кредитними установами;





доктор економічних наук, професор

Плотніков Олексій Віталійович,

Інститут світової економіки і міжнародних відносин

НАН України,

завідувач відділом міжнародних валютно-фінансових відносин.


Захист відбудеться “ “__________ 2009 року о 14 00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 27.855.01 Національного університету державної податкової служби України за адресою: 08201, м. Ірпінь, вул. К. Маркса, 31.


З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національного університету державної податкової служби України за адресою: 08201, м. Ірпінь, вул. К.Маркса, 31.


Автореферат розісланий “ “ _____________ 2009 року.


Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

доктор економічних наук, професор С. В. Онишко

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Регулювання валютного курсу на сучасному етапі розвитку економіки зазнає докорінних змін. Останні події в сфері міжнародних валютно-фінансових відносин, що супроводжувалися різкими та непередбачуваними коливаннями курсових співвідношень валют зарубіжних країн, ще раз підкреслили взаємопов’язаність складових сучасного світу та необхідність врахування глобалізаційних тенденцій в економічній політиці окремих держав, особливо у валютно-курсовій політиці.

Нові тенденції розвитку міжнародних валютних відносин і євроінтеграційний курс України вимагають переосмислення низки фундаментальних положень регулювання валютного курсу в контексті вдосконалення валютно-курсової політики Національного банку України (НБУ). Досі вона будувалася на засадах пріоритету стабільного курсу гривні до долара США. Нині відбувається перехід до політики гнучкого валютного курсоутворення за концентрації зусиль НБУ на збереження передбачуваності курсової динаміки. Потреба в успішності такого переходу підвищує вимоги щодо опори на наукові основи вдосконалення регулювання валютного курсу, забезпечення його системності та органічного включення до сукупності заходів державного регулювання.

В сучасній економічній літературі проблеми реалізації валютно-курсової політики в цілому та регулювання валютного курсу зокрема є предметом активних наукових досліджень таких відомих українських вчених як О. Барановський, О. Береславська, О. Бутук, Д. Василенко, Ю. Василенко, Т. Вахненко, А. Гальчинський, В. Геєць, А. Грищенко, А. Даниленко, О.Дзюблюк, І. Зварич, О. Кирєєв, С. Кораблін, Т. Кричевська, І. Крючкова, О. Мельничук, В. Міщенко, О. Мозговий, О. Петрик, О.Плотніков, М. Савлук, А. Філіпенко, А. Шаповалов, Т. Шемет, А. Скрипник, Т. Унковська, В. Шевчук, С. Шумська та інших. Серед російських вчених необхідно відмітити праці Б. Альохіна, Є. Балацкова, В. Бурлачкова, О. Буториної, О. Динникової, С. Дубовского, Т. Золотухіної, Л. Красавіної, В. Крашеннікова, А. Навої, С. Моісеєва, В. Оболєнского, А. Олейнова, О. Рогової, Г. Фетісова, А. Холопова, А. Шахматова.

Незважаючи на значну кількість праць, в яких містяться ґрунтовні рекомендації та узагальнення щодо вибору напрямів валютно-курсової політики, оптимізації курсової динаміки та підвищення ефективності інструментів її регулювання в наявному масиві публікацій вітчизняних вчених недостатньо уваги приділено системному аналізу характерних рис та проблем регулювання валютного курсу в Україні в умовах глобалізації. Не приділена належна увага вивченню циклічного характеру регулювання валютного курсу та його багаторівневості, що особливо яскраво проявилося під час валютно-фінансової кризи 2007–2008 рр. Недостатньо дослідженим залишається взаємозв’язок між курсоутворюючими факторами макро- і мікрорівня економіки та різноспрямованість впливу факторів, що визначають купівельну спроможність та конвертованість національної валюти.

Розгортання кризових тенденцій у міжнародному валютному середовищі вимагає підвищеної уваги до захисту країни від зовнішньої валютної нестабільності, забезпечити який можливо шляхом посилення пруденційного характеру валютно-курсової політики. Системний характер кризи в Україні зумовлює потребу посилення стимулюючої ролі валютно-курсової політики, що неможливо без адекватної оцінки ефективності валютного курсу як інструменту державного регулювання.

Нагальна необхідність дослідження специфіки і напрямів регулювання валютного курсу із врахуванням впливу глобалізаційних процесів, окреслення кола найбільш дієвих валютно-курсових інструментів в Україні визначає актуальність даної роботи, зумовлює вибір її теми, мети і завдань.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Основні положення і рекомендації, викладені в дисертації, є складовою частиною комплексних досліджень в межах планів науково-дослідних робіт, зокрема:

– Національного університету ДПС України „Фінансові важелі соціально-економічного зростання України та її регіонів” (№ ДР 01010004128). Автором досліджено напрями вдосконалення регулювання валютного курсу як державного інструмента стимулювання економічного зростання України;

– Національного інституту стратегічних досліджень „Проект щорічного Послання Президента України Верховній Раді України” (2004) (№ ДР 0104U000895), „Нова модель економічного розвитку: механізми довгострокового зростання” (2004) (№ ДР 0104U000896), „Проект щорічного Послання Президента України Верховній Раді України” (2005) (№ ДР 0105U001186), „Нова хвиля економічних реформ: загальнодержавний та регіональний контекст” (2005) (№ ДР 0105U001181), „Проект щорічного Послання Президента України Верховній Раді України” (2006) (№ ДР 0106U002642), „Стратегія соціально-економічних перетворень в Україні” (2006) (№ ДР 0106U002639), „Проект щорічного Послання Президента України Верховній Раді України” (2007) (№ ДР 0107U002505), „Стратегія соціально-економічного розвитку України” (2007) (№ ДР 0107U002509). Автором досліджено проблеми валютно-курсової політики держави;

- Об’єднаного інституту економіки НАН України в ході виконання теми „Роль валютно-грошової стратегії в утвердженні інноваційної моделі розвитку” (№ДР 0103U006174), що виконувалася згідно постанови Президії Національної академії наук України „Про результати конкурсу науково-дослідних робіт молодих учених за грантом НАН України” від 09.07.2003 № 203.

Мета дослідження – розробка теоретико-методологічних засад та практичних рекомендацій, спрямованих на удосконалення регулювання валютного курсу в умовах глобалізації для забезпечення структурно збалансованого економічного зростання України.

Поставлена мета визначила необхідність розв’язання таких завдань:

– з’ясувати сутність процесу регулювання валютного курсу і на цій основі уточнити вихідні категорії і поняття;

– провести факторний аналіз курсової динаміки української валюти та розкрити основні курсоутворюючі фактори макро- і мікрорівня економіки, з’ясувати зв'язок між ними;

– розробити підхід до регулювання валютного курсу, спрямований на підвищення прогнозованості і керованості курсової динаміки у довгостроковому періоді;

– визначити оптимальну міру гнучкості валютного курсу та оцінити його ефективність як інструменту державного регулювання в Україні;

– поглибити класифікацію інструментів регулювання валютного курсу;

– обґрунтувати роль НБУ в процесі регулювання валютного курсу в умовах глобалізації;

– визначити стратегічні і поточні орієнтири валютно-курсової політики НБУ, досягнення яких дозволить забезпечити сприятливі внутрішні та зовнішні цінові умови виробництва;

– окреслити напрями удосконалення регулювання НБУ валютного курсу та розробити рекомендації щодо розвитку відповідних інструментів при впровадженні політики гнучкого валютного курсоутворення.

Об’єктом дисертаційного дослідження є валютні відносини, що виникають в процесі регулювання валютного курсу.

Предметом дослідження є сукупність методів та інструментів регулювання валютного курсу національної валюти в умовах глобалізації.

Методи дослідження. Методологічну основу дисертаційного дослідження становлять сукупність загальнонаукових та спеціальних методів наукового пізнання, а саме: системного підходу – для дослідження механізмів курсоутворення у взаємозв’язку з характеристиками процесів соціально-економічного розвитку; діалектичного методу – для представлення регулювання валютного курсу як дворівневого циклічного процесу; концептуального аналізу – для узагальнення існуючих та формулюванні нових теоретичних положень щодо специфіки регулювання валютного курсу в Україні в умовах активізації глобалізаційних процесів; узагальнень та наукової абстракції – для розкриття змісту понятійного апарату; математично-статистичних та економетричних методів – для дослідження процесу формування рівноважного валютного курсу та визначення його основних факторів; методів порівнянь й узагальнень, історичного і логічного – для проведення аналізу інструментів регулювання валютного курсу на різних етапах розвитку економіки України й оцінки досвіду зарубіжних країн; структурно-функціонального методу – для висвітлення комплексу взаємозв’язків курсової динаміки та економічних процесів.

Інформаційну базу дослідження складають закони України, нормативно-правові акти і програмні документи державних органів України; статистичні та аналітичні матеріали Національного банку України, Держкомстату України, Кабінету Міністрів України, Міністерства фінансів й Міністерства економіки України, а також публікації в спеціальних виданнях і засобах масової інформації, довідкова література тощо.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:

вперше:

доведено, що регулювання валютного курсу є дворівневим, де постійно проявляються взаємозв'язки між курсовою динамікою і соціально-економічними параметрами розвитку країни (макрорівень) та специфічні риси відносин між органами монетарної влади і суб'єктами валютного ринку (мікрорівень), та циклічним процесом, в основі якого лежать періодично наростаючі розриви між валютним курсом та соціально-економічними показниками. Це дало змогу уточнити напрями удосконалення валютно-курсової політики в частині посилення її антициклічного характеру та виокремити інструменти впливу на валютний курс на таких рівнях як державне і підприємницьке регулювання та ринкове саморегулювання;

обґрунтовано доцільність стратегічної орієнтації валютно-курсової політики на компенсацію зовнішніх шоків і стимулювання внутрішнього попиту за використання в якості проміжного орієнтира максимально допустимого проценту зміни номінального валютного курсу, що дозволяє підтримати відповідність динаміки реального ефективного валютного курсу (РЕОК) рівноважному тренду та забезпечити сприятливі внутрішні і зовнішні цінові умови виробництва;

визначені фактори, що обумовлюють різноспрямований рух купівельної спроможності та конвертованості національної валюти. Зокрема факторний аналіз динаміки РЕОК показав, що підвищення конвертованості спричинено активізацією інтеграційних процесів (процентним арбітражем, припливом іноземних інвестицій в банківський сектор і на фондовий ринок, збільшенням зовнішніх запозичень); падіння купівельної спроможності викликано диспропорціями в динаміці продуктивності праці, інфляційних процесів та ВВП, зумовлених низькою інтенсивністю інноваційних процесів, галузевими диспропорціями, проциклічним характером бюджетної політики, недосконалістю антимонопольної політики, споживчим характером банківського кредитування. Виокремлення цих факторів дозволило вказати на глибинну причину підвищеної вразливості валютного курсу до дестабілізаційних впливів за можливості реалізації сценарію як девальвації, так і ревальвації;

удосконалено:

визначення поняття „регулювання валютного курсу” як упорядкування валютних відносин, що виникають в процесі формування вартісних характеристик національної валюти для забезпечення оптимальної курсової динаміки за рахунок уточнення критерію оптимальності як відповідності курсових змін тренду макроекономічної рівноваги;

трактування взаємозв’язку між курсоутворюючими факторами макро- і мікрорівня економіки (фундаментальні макроекономічні показники та валютні позиції суб’єктів валютних відносин) шляхом врахування особливостей процесу засвоєння інформації про макроекономічні процеси економічними агентами та формування курсових очікувань, реалізація яких зумовлює ефект передчасного реагування валютного курсу та часову несумісність у валютній політиці. Це дало змогу обґрунтувати необхідність посилення інформаційної складової валютно-курсової політики та розробити відповідні заходи;

підхід до регулювання валютного курсу в контексті посилення пруденційного характеру валютно-курсової політики, згідно з яким розв’язання проблеми поточної валютної нестабільності має здійснюватися з позиції забезпечення прогнозованості і керованості курсової динаміки в довгостроковому періоді; відповідно оптимальним визначено режим гнучкого валютного курсу, який дозволяє запобігти накопиченню потенціалу курсових змін;

визначення обмежень щодо допустимого розміру курсових коливань за рахунок одночасного забезпечення гнучкості номінального курсу та відносної стабільності РЕОК в умовах жорстких цін, що дало змогу обґрунтувати методику визначення оптимальних значень курсових змін для підтримання сприятливих умов торгівлі й структури внутрішнього попиту в Україні;

оцінку ефективності валютного курсу як інструменту державного регулювання на основі розрахунку коефіцієнту еластичності ВВП за вартістю внутрішніх і зовнішніх факторів виробництва і зрушень у структурі внутрішнього попиту, що дозволяє коригувати напрями валютно-курсової політики в контексті завдань макроекономічного регулювання;

дістали подальшого розвитку:

класифікація курсоутворюючих (впливаючих безпосередньо на валютний курс) і курсозабезпечуючих (діючих на економічні фактори, що опосередковано позначаються на курсових змінах) інструментів регулювання валютного курсу за ознакою об'єкта регулювання як доповнення до поширеної їх класифікації за ознакою методу впливу (адміністративного чи економічного);

обґрунтування ролі НБУ в регулюванні валютного курсу в умовах глобалізації, що повинна полягати в упереджені кризових тенденцій шляхом розвитку інтегрованого макро- і мікропруденційного нагляду, на відміну від поширеної думки про неспроможність центрального банку впливати на процеси курсоутворення в умовах глобалізації, що вимагало відмови від втручання у функціонування валютного ринку. З цією метою запропоновано комплексні пруденційні заходи щодо посилення контролю за валютними ризиками на макро- і мікрорівні економіки в контексті оптимального поєднання стандартів регуляторної практики НБУ та корпоративного управління;

напрями вдосконалення інструментів регулювання НБУ валютного курсу при впровадженні політики гнучкого валютного курсоутворення, які полягають в посиленні дієвості дисконтної політики; підвищенні контролю за рівнем професіоналізму валютних дилерів; удосконаленні платіжно-розрахункової й інформаційної систем НБУ; поліпшенні якісних аспектів управління міжнародними резервами. Це дозволить розширити можливості НБУ щодо вдосконалення організаційно-інституційних умов ринкового процесу курсоутворення;

рекомендації щодо розвитку девізної політики в частині обґрунтування доцільності запровадження правила проведення валютних інтервенцій, за якого НБУ не зобов’язаний, але має право діяти за перевищення допустимого відсотку зміни номінального валютного курсу в напрямі наближення реального ефективного курсу до рівноважних значень; це сприятиме посиленню дискреційного характеру девізної політики та її спрямованості на досягнення проміжного орієнтира валютно-курсової політики.

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробленні науково обґрунтованих рекомендацій, спрямованих на удосконалення регулювання валютного курсу в Україні в умовах глобалізації. Окремі висновки та рекомендації автора використані в практичній діяльності:

– Головної служби соціально-економічного розвитку Секретаріату Президента України – щодо поліпшення якісних аспектів управління міжнародними резервами України, вирішення проблеми доларизації української економіки в умовах розширення присутності іноземних банків, забезпечення оптимальної курсової динаміки в умовах переходу до режиму інфляційного таргетування, посилення впливу валютно-курсових важелів на динаміку інвестиційних та інноваційних процесів в Україні (довідка від 25.02.2009);

– Підкомітету з питань міжнародної економічної політики Комітету з питань економічної політики Верховної Ради Українищодо удосконалення валютно-курсового регулювання в умовах розгортання кризових тенденцій (довідка від 25.11.2008 № 05-91);

– Національного банку України – щодо удосконалення процесу курсоутворення та обґрунтування методики розрахунку обмінного курсу гривні; пропозиції щодо забезпечення оптимальної курсової динаміки. Результати аналізу ефективності основних важелів валютно-курсової політики на сучасному етапі розвитку України та рекомендації щодо посилення їх дієвості враховані при підготовці Основних засад грошово-кредитної політики на 2009 рік (довідка від 21.11.2008 № 13-008/5378).

– Міністерства економіки України результати аналізу ефективності валютного курсу як антиінфляційного інструменту та відповідні пропозиції щодо напрямів його регулювання в контексті антиінфляційної політики були використані при підготовці Плану антиінфляційних заходів на 2008 рік (довідка від 02.12.2008 № 2603-20/40);

– Національного інституту стратегічних дослідженьщодо основних проблем валютно-курсової політики України та її вдосконалення в контексті завдань формування інноваційної моделі економічного розвитку використано при підготовці аналітичних записок до Секретаріату Президента України. Результати наукових досліджень використано при підготовці проектів щорічних Послань Президента України до Верховної Ради України 2005, 2006, 2007 рр., доповіді „Про внутрішнє і зовнішнє становище України у 2005 році” (Акт про впровадження результатів науково-дослідної роботи від 04.04.2007 р.; від 06.03.2008 р. № 293/183);

– Акціонерного комерційного банку „ОТП Банк” пропозиції автора щодо заходів страхування валютних ризиків та розвитку платіжно-розрахункових систем в частині дистанційного обслуговування клієнтів були використані в процесі вдосконалення системи обслуговування платіжних карток (довідка від 26.11.2008 № 01-8343);

– Національного університету державної податкової служби України – при підготовці методичних розробок і викладанні дисциплін „Фінансова безпека”, „Міжнародні фінанси” на кафедрі фінансів (Довідка про впровадження від 02.07.08 № 2015/01-12);

– ВНЗ „Національна академія управління” – на кафедрі міжнародної економіки і підприємництва (Акт про впровадження від 05.03.08 № 06-08/35).

Особистий внесок здобувача. Наукові положення, розробки, результати, висновки і рекомендації, що виносяться на захист, одержані автором самостійно. Внесок автора в праці, опублікованій у співавторстві, наведено в списку публікацій.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дослідження апробовані на науково-практичних конференціях. Серед них: „Політичні, економічні та екологічні проблеми енергетичної безпеки транспортування енергоресурсів в Україні”, (Київ, 2000 р.), „Бюджетно-податкова політика в Україні (проблеми та перспективи розвитку)”, (Ірпінь, 2001 р.); „Економічна теорія: сучасні проблеми розвитку сфери товарного обігу” (Київ, 2002 р.); „Людство на межі тисячоліть: діалог цивілізацій”, (Київ, 2003 p.); „Фактори економічного росту в Україні та сусідніх кранах”, Round Table organized by American Councils for International Education (Київ, 2003 р.); „Реформування фінансово-кредитної системи і стимулювання економічного зростання” (Луцьк, 2004 р.); „Economic Efficiency: Concepts and Applications in Ukraine and Neighboring Countries”, Round Table organized by American Councils for International Education (Київ, 2004 р.); „Підвищення ролі банківської системи в економічному зростанні” (Київ, 2004 р.); „Фінансово-кредитне стимулювання економічного зростання” (Луцьк, 2005 р.); „Теорія та практика державного управління в умовах євро інтеграції” (Луцьк, 2006 р.); „Розвиток фінансово-кредитної системи України: здобутки, проблеми, перспективи” (Львів, 2006 р.), „Економічне зростання України: стратегічні напрями і тактичні заходи”, (Одеса, 2007 р.); „Бюджетно-податкова політика: проблеми та перспективи розвитку” (Ірпінь, 2008 р.).

Публікації. Результати дисертації викладені в 50 наукових працях загальним обсягом 45,5 др. арк., із них: індивідуальна монографія (21,6 др. арк.), 12 розділів у 9 колективних монографіях (безпосередньо автору належить 8,1 др. арк.), 24 публікації у наукових фахових виданнях, 13 – в інших виданнях.

Структура дисертації. Робота складається зі вступу, п’яти розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел. Її загальний обсяг становить 474 сторінки і включає 10 таблиць, з них 2 – на двох окремих сторінках, 10 рисунків, з них 5 – на п’яти окремих сторінках, 23 додатки на 37 сторінках. Список використаних джерел включає 382 найменування і розміщений на 40 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У першому розділі „Теоретико-методологічні основи дослідження регулювання валютного курсу” викладено методологію дослідження, досліджено вихідні категорії і поняття регулювання валютного курсу. Проаналізовано концепції, охарактеризовані методи та класифіковано інструменти регулювання валютного курсу. Особлива увага приділена вивченню питання впливу глобалізації фінансових ринків на вибір курсового режиму і трансформацію ролі НБУ в регулюванні валютного курсу.

Виявлено, що сучасні процеси курсоутворення виходять за межі не лише валютної, а й економічної сфери, зазнають впливу і самі впливають на економічні й інституційні процеси та явища на макро- і мікрорівні як національної економіки, так і глобального валютного середовища. Регулювання валютного курсу охоплює складну систему зв’язків, кожен з елементів якої є відносно самостійним, а тому включається до загальної системи через комплекс опосередкованих зв’язків (див. рис. 1). Це зумовило необхідність розгляду регулювання валютного курсу як дворівневого циклічного процесу, де постійно проявляються взаємозв'язки між курсовою динамікою та соціально-економічними параметрами розвитку країни і специфічні риси відносин між органами монетарної влади і суб'єктами валютного ринку.

Першою фазою циклу визначено вибір системи регулювання валютного курсу, в другій – відбувається наростання дисбалансів між сталим макроекономічним трендом і курсовою динамікою, в третій – реалізація дисбалансів у формі ре/девальваційних тенденцій, для подолання яких центральний банк оновлює систему регулювання валютного курсу.

На підставі аналізу соціально-економічної сутності регулювання валютного курсу було уточнено його поняття як впорядкування валютних відносин, що виникають в процесі формування вартісних характеристик національної валюти для забезпечення оптимальної курсової динаміки. Під оптимальною курсовою динамікою запропоновано розуміти мінімально необхідну зміну валютного курсу під впливом внутрішніх і зовнішніх факторів, що сприятиме поліпшенню стану соціально-економічних параметрів країни. як кожна система, регулювання валютного курсу має свій об’єкт, предмет, сферу дії, мету, принципи та критерій ефективності, що схематично представлено на рис.1.

В роботі підкреслено, що різноманітні взаємозалежні процеси (відтворювальні, фінансові, організаційні, інформаційні), що переплітаються, надають особливої складності регулюванню валютного курсу. Тому методи та інструменти регулювання валютного курсу мають охоплювати сферою свого впливу економічні, інституційні, інформаційні фактори, які реалізуються через діяльність суб’єктів валютних відносин, кон’юнктуру валютного ринку та державних регуляторів. На основі цього акцентована увага на необхідності поєднання курсоутворюючих та курсозабезпечуючих інструментів, які діють на рівнях державного регулювання, ринкового саморегулювання та підприємницького регулювання.



КРИТЕРІЙ
ЕФЕКТИВНОСТІ


зменшення частоти і величини непередбачуваних курсових коливань за швидкого повернення ВК до оптимальных значень

СУБ’ЄКТИ

1) уповноважені державою органи,
що мають вплив на валютний курс (центральний банк

уповноважені банки та інші)

2) суб’єкти валютних відносин

МЕТА

підвищення ефективності функціонування
валютних відносин для забезпечення оптимальної курсової динаміки

ОБ’ЄКТ

валютні відносини
ПРЕДМЕТ
  • курс національної валюти













МЕТОДИ ТА
ІНСТРУМЕНТИ


1) Курсоутворюючі
  • множинність валютних
    курсів;
  • валютні інтервенції;
  • обмеження конвертованості національної валюти;
  • регламентація валютних
    операцій;
  • регламентація правил
    валютної торгівлі

2) Курсозабезпечуючі
  • дисконтна політика;
  • дискреційні інструменти впливу на кон’юнктуру валютного ринку — валютні
    свопи, аукціони тощо;
  • регулювання платіжного
    балансу;
  • управління міжнародними резервами центрального
    банку;
  • ризик-менеджмент;
  • комунікаційна політика;
  • пруденційний контроль
    і нагляд.