Регулювання валютного курсу в україні в умовах глобалізації

Вид материала

Содержание

Регулювання валютного курсу
Сфера дії –
Нормативно-законодавча база
В третьому розділі
Міжнародні резерви, млн. дол. США
Четвертий розділ
Показники адекватності МР України (дані на кінець періоду)
Джерело: за даними НБУ.
В п’ятому розділі
Список опублікованих праць за темою дисертації
Ч. 2. – к. : кнтеу, 2002. – с. 172–175.

Подобный материал:

1 2 3

ПРИНЦИПИ

підпорядкованість цілям і завданням стратегії
економічного розвитку;
системність та скоординованість валютних інструментів;
пріоритетність економічних заходів, що використовують раціональні стимули;
прозорість і відкритість
інформаційним сигналам;
пріоритетність дотримання національних інтересів;
відповідність міждержавним угодам і домовленостям;
рівність учасників валютних відносин;
захист державою інтересів і прав учасників валютних
відносин.

РЕГУЛЮВАННЯ ВАЛЮТНОГО КУРСУ

СФЕРА ДІЇ –
ВАЛЮТНИЙ РИНОК

Суб’єкти

- професійні учасники

- непрофесійні учасники

Об’єкти

іноземна валюта
платіжні документи

Види:

біржовий
позабіржовий.

НОРМАТИВНО-ЗАКОНОДАВЧА БАЗА

Рис.1. Система регулювання валютного курсу

Дослідження особливостей регулювання валютного курсу в контексті глобалізації дало змогу визначити, що вони пов’язані з необхідністю відмови держави від окремих традиційних функцій за потреби вирішення принципово нових завдань. Це зумовлює потребу радикальної перебудови системи державного регулювання та формування відповідного інституційного середовища. В цих умовах роль НБУ в регулюванні валютного курсу має бути спрямована на упередження кризових тенденцій шляхом розвитку інтегрованого макро- і мікропруденційного нагляду, що вимагає комплексу пруденційних заходів щодо посилення контролю за валютними ризиками на макро- і мікрорівні економіки в контексті оптимального поєднання стандартів регуляторної практики НБУ та корпоративного управління.

В другому розділі „Курсоутворення та його фактори в умовах глобалізаці” розглянуто ключові фактори та причинно-наслідкові закономірності формування валютного курсу в умовах глобалізації. Проведено факторний аналіз курсової динаміки української валюти, досліджено взаємозв’язки між курсовими факторами макро- і мікрорівня економіки.

За теоретичну платформу визначення вартісної основи валютного курсу взято неокласичну та неоінституціональну теорію, що дозволило інтегрувати дію економічних, фінансових та інституційних факторів у процесі курсоутворення. На основі теорії рівноважного реального обмінного курсу (РРОК) була вдосконалена методика визначення вартісної основи валютного курсу. Під цією основою пропонується розуміти рівноважний тренд РЕОК, що змінюється адекватно розвитку економіки і до якого тяжіють його фактичні значення в середньостроковому періоді.

За підсумками дослідження визначено такі основні фактори, початковий стан і очікувані зміни яких мають враховуватися в процесі регулювання валютного курсу, а саме: макрофактори (кон’юнктура валютного ринку, стан платіжного балансу, обсяги міжнародних резервів, рівень доларизації, стан зовнішньої заборгованості, тенденції розвитку реального сектора, процеси інституціоналізації валютної сфери тощо) і фактори мікрорівня (зрушення у валютних позиціях фінансових і нефінансових установ, рівень розкриття інформації). Побудова рівноважного тренду РЕОК гривні для докризового періоду (2000–2007 рр.) засвідчила, що на цьому проміжку часу РРОК мав висхідний характер із середньорічним темпом 7 % (рис. 2).

На основі факторного аналізу РЕОК гривні було встановлено, що ключові фактори підвищення курсу гривні пов’язані з потужним припливом іноземного капіталу в умовах лібералізації валютного регулювання і покращання інвестиційного клімату, що сприяло підвищенню попиту на національну валюту і зростання рівня її конвертованості. Проте за експортно-орієнтованої сировинної структури економіки, низької інтенсивності інноваційних процесів, відставання темпів зростання продуктивності праці і ВВП від темпів підвищення заробітної праці, розгортання інфляційних процесів купівельна спроможність української валюти залишалася на низькому рівні (у 2000–2006 рр. за результатами Програми європейських порівнянь знизилася з 83 до 71 %). Невідповідність між падінням купівельної спроможності і зростанням конвертованості національної валюти, що відбивалася у ревальвації її валютного курсу, підвищила вразливість останнього до дестабілізуючих факторів.

Рис. 2. Динаміка РРОК і РЕОК гривні (в індексній формі) протягом 2000–2008 рр.

За результатами аналізу в межах мікроструктурної теорії фінансів сутності і факторів курсової волатильності було встановлено її об’єктивний характер, який пов'язаний з дією ринкових факторів та процесом прийняття рішень учасниками валютного ринку. В процесі ендогенного засвоєння останніми інформації про макроекономічні та фінансові процеси в економіці виникають нові знання, які впливають на інтерпретацію первинних інформаційних сигналів і стають основним фактором прийняття рішень щодо валютних котирувань. При цьому зростаючі обсяги інформації характеризуються все більшою „віддачею” та формуванням специфічного алгоритму обробки інформаційних сигналів, залежного від структури сформованого запасу знань і досвіду економічних агентів. Через цей алгоритм відбувається взаємозв’язок між курсоутворюючими факторами мікро- і макрорівня економіки, що зумовлює ефект дострокового реагування валютного курсу і веде до виникнення часової несумісності у валютній політиці (розриву в часі оголошення новин, настання певних економічних процесів та реакції на них валютного курсу). Доповнення комплексу факторів курсоутворення за рахунок включення інституційних та суб’єктивно-психологічних факторів дало змогу розширити предмет дослідження в частині обґрунтування необхідності посилення інформаційної складової валютно-курсової політики.

На основі проаналізованого в дисертації комплексу факторів і закономірностей процесу курсоутворення в умовах глобалізації зроблено висновок про доцільність підходу до регулювання валютного курсу на основі ідеї динамічної рівноваги, коли курс змінюється відповідно до тенденцій економічного розвитку країни на відміну від канонічної, згідно з якою курс повинен повертатися до свого рівноважного значення, визначеного до міжнародних паритетів. Аргументовано, що за такого підходу оптимальним має бути визнано режим гнучкого валютного курсу, який дозволяє запобігти накопиченню потенціалу курсових змін. За цього режиму основним завданням центрального банку має стати посилення пруденційного характеру валютно-курсової політики шляхом розбудови механізмів раннього упередження негативних тенденцій на валютному ринку; розвитку комунікаційної політики; вдосконалення пруденційного нагляду за формуванням валютних позицій учасниками ринку.

В третьому розділі „Аналіз регулювання НБУ валютного курсу в процесі ринкових трансформацій в Україні” досліджено роль валютно-курсової політики в становленні моделі економічного розвитку України та окреслено напрями посилення її стимулюючого впливу на економічне зростання, охарактеризовано режими валютного курсу в Україні, розкрито взаємозв’язок валютно-курсової, грошово-кредитної та фіскальної політик.

Було доведено, що наслідками тривалої орієнтації валютно-курсової політики НБУ на „слабку валюту” з метою підтримання цінової конкурентоспроможності українських товаровиробників і забезпечення в такий спосіб високих темпів економічного зростання стало формування моделі економічного розвитку, що характеризувалася переважно експортно-сировинним типом економічного зростання; нерівновагою між структуроутворюючими секторами економіки; наявністю компенсаторів структурної незбалансованості (заниженого валютного курсу, низької заробітної плати, незбалансованого податкового навантаження). „Структурне ядро”, до якого входять експортоорієнтована металургія і пов’язані з нею галузі, акумулювало 80 % прибутку у 2003 р. При цьому зростання частки продукції обробної промисловості у загальному обсязі промислової продукції забезпечувалося переважно сировинними галузями – протягом 2000–2003 рр. частка виробництва коксу та продуктів нафтопереробки зросла з 3,7 до 8,5 %, металургії та оброблення металу – з 23,0 до 26,5 %.

Фінансова потужність „структурного ядра” визначала залежність економічного розвитку України від темпів його розвитку – перетікання одержаних галузями ядра додаткових доходів до суміжних галузей дозволяла поступово синхронізувати темпи зростання в усіх галузях суспільного виробництва, що, з одного боку, урівноважувало структурні дисбаланси української економіки, а з другого – консервувало їх, обмежуючи розвиток потенційно конкурентоспроможних секторів обробної промисловості та сприяючи розвитку торгівлі, будівництва, розширенню ринку фінансових послуг. Відтак у 2000–2007 рр. сектор послуг потіснив експорторієнтовані галузі „ядра” у структурі фінансових результатів (у 2006–2007 рр. вони акумулювали лише 52 та 43 % прибутку відповідно). Таким чином, створена модель підтримує замкнене коло відтворення низької конкурентоспроможності і тому не відповідає потребам і стандартам подальшого економічного розвитку.

Зміцнення гривні в 2005 р. в умовах відносно високих темпів економічного зростання зумовило зміну напряму руху валютних і фінансових коштів, структури грошової пропозиції та поступову появу ознак формування моделі економічного зростання на основі споживчого та інвестиційного попиту (реальні наявні доходи у 2005 р. зросли на 35,1 %, обсяги роздрібного товарообігу – на 23,4 %, що обумовило зростання інвестиції в основний капітал у 2006–2007 рр. на 84 %). Однак в цій ситуації загострилася проблема невідповідності між динамікою доходів економічних суб’єктів і динамікою споживання й інвестицій, актуалізувалося завдання посилення ролі валютно-курсової політики як каталізатора збалансованого економічного розвитку.

На основі аналізу взаємозв’язків між курсовою динамікою та структурними зрушеннями в зарубіжних країнах і в українській економіці визначено, що найбільш сприятливі умови для інтенсифікації позитивних змін у структурі економіці складаються за відповідності динаміки РЕОК його рівноважному тренду. Було наголошено на суперечності завдання одночасного підтримання номінальної гнучкості валютного курсу та сталої відповідності РЕОК макроекономічному тренду. Дослідження дозволило дійти висновку, що вирішення цієї суперечності лежить в площині дотримання оптимальних меж курсових змін, достатніх для компенсації несприятливих змін умов торгівлі, але без негативних наслідків щодо структури внутрішнього попиту.

В процесі аналізу впливу валютного курсу на стан товарно-грошових ринків в Україні було встановлено, що ефективність валютного курсу як інструменту державного регулювання в Україні залежить від еластичності ВВП за імпортним проміжним продуктом та коефіцієнта еластичності заміщення між двома факторами виробництва – працею та капіталом. Низьке підсумкове значення еластичності ВВП за валютним курсом (0,43), зумовлене структурними та інституційними диспропорціями української економіки, означає, що позитивний економічний ефект від девальвації буде послаблюватися її негативними наслідками (дорожчання енергоносіїв, імпортних складових собівартості, звуженням фінансування та внутрішнього попиту). Натомість за рахунок розширення сукупного попиту та здешевлення імпортних проміжних товарів в Україні не вдасться повною мірою компенсувати негативний вплив ревальвації на конкурентоспроможність національних товарів. Отже регулювання валютного курсу має бути доповнено важелями інших політик, які дозволять стимулювати (або захистити) пріоритетні напрями економічного розвитку.

Аналіз взаємозв’язку грошово-кредитної і валютно-курсової політик в Україні показав, що в 2005 – першій половині 2008 р. через проведення НБУ валютних інтервенцій з викупу валюти реалізувався взаємозв’язок між дисбалансами в стані платіжного балансу, політикою акумулювання міжнародних резервів і грошово-кредитною політикою (див. табл. 1): велике позитивне сальдо фінансового рахунку платіжного балансу (3,9, 15,8 та 14,5 млрд дол. США у 2006, 2007 та за 9 місяців 2008 р. відповідно) трансформувалося в дисбаланси на товарно-грошових ринках (споживчі ціни зросли за 2006 – 9 місяців 2008 р. на 50 %), зростання частки валютних кредитів і депозитів, насамперед, фізичних осіб. Якщо у 2000 р. в структурі кредитів населенню кредити в іноземній валюті становили 15 %, то на 1 грудня 2008 р. – 69,6 %, частка валютних депозитів зросла у зазначений період 38 до 44 %.

Таблиця 1

Сальдо фінансового і поточного рахунку платіжного балансу, експорт товарів і послуг валовий зовнішній борг у відсотках від ВВП, міжнародні резерви, динаміка офіційного курсу гривні щодо долара США

Роки	Сальдо операцій з капіталом і фінансових операцій	Сальдо поточного рахунку платіжного балансу	Експорт товарів і послуг	Імпорт товарів та послуг	Зовнішній борг, на кінець періоду	Міжнародні резерви, млн. дол. США	Курс гривні щодо долара США, % зміни
2002	-5,4	7,5	55,1	50,7	51,1	4 469	100,6
2003	-4,1	5,8	57,8	55,2	47,5	6 943	100,24
2004	-11	10,6	63,6	56,0	47,2	9 715	99,75
2005	-3,1	2,9	51,3	50,6	45,9	19 391	96,34
2006	1,4	-1,5	46,6	49,5	50,6	22 358	98,54
2007	4,5	-4,2	45,3	50,9	59,9	32479	100,00
2008	4,9	-6,7	35,9	38,4	56,4	31543	152,3

Джерело. За статистичними даними НБУ. Дані про зовнішній валовий борг на 01.10.2008 р.

Визначено, що в Україні процеси фінансової та реальної доларизації набули характеру замкненого негативного кола. Великий попит на іноземну валюту (у 2006 р. сальдо купівлі продажу населенням готівкової валюти становило 3,6 млрд дол. США, в 2007 р. – 4,4 млрд дол. США, у січні-листопаді 2008 р. – 7 млрд дол. США) став наслідком сформованих в Україні значних відкритих валютних позицій сектора домогосподарств та не фінансових корпорацій, що відбилося у розбалансуванні валютних позицій банків як основних посередників – відкрита валютна позиція української банківської системи на 1 травня 2008 р. сягнула 1,29 млрд дол. США, збільшивсь з 1,126 млрд дол. США на початок 2008 р. Тому в боротьбі з надмірною доларизацією в Україні важливим є системне застосування заходів монетарної політики з метою створення економічних стимулів для учасників ринку працювати з інструментами, деномінованими в національній валюті. Жорстким адміністративним заходам має бути відведена роль допоміжних до комплексу ринкових регуляторів. Відзначено, що за домінування девальваційних тенденцій зупинити процеси доларизації спроможна фіксація курсу, але в умовах ревальваційних тенденцій доцільно перейти до гнучкого курсу, динаміка якого тісніше корелюватиме з темпами інфляції, а отже – сприятиме послабленню інтенсивності дії таких факторів доларизації як ревальваційні очікування, розрив між доходністю активів в іноземній та національній валюті.

При характеристиці взаємодії валютно-курсової та фіскальної політик в Україні виявлено низку проблем у фіскальній сфері, які містять ризики для валютної стабільності, а саме: незбалансована структура бюджету зі значною часткою видатків соціального призначення, проциклічність процесів акумуляції і руху коштів на Єдиному казначейському рахунку уряду в НБУ, відсутність чіткого законодавчо закріпленого розподілу відповідальності між НБУ та Кабінетом Міністрів України в сфері підтримання цінової стабільності; приховане фінансування видатків уряду в спосіб щоквартального перерахування до бюджету прибутків НБУ, обмеження незалежності НБУ щодо політики рефінансування банків та грошової емісії.

Наголошено, що досягнення високого рівня координації валютно-курсової і фіскальної політик неможливе без забезпечення належних інституційних умов в частині високого рівня розвитку і глибини фінансового ринку, дотримання запланованих показників дефіциту бюджету, оптимізації структури бюджетних видатків і обсягів випуску державних цінних паперів. Подальший розвиток процесу координації двох політик доцільно забезпечувати як вдосконаленням нормативно-законодавчої бази, так і відпрацюванням механізму організації консультативних процесів між НБУ та урядом щодо розробки цілей та виконання проміжних завдань політик, скоординованого застосування валютних, грошово-кредитних та бюджетно-податкових інструментів.

Четвертий розділ „Інструменти впливу на валютний курс та їх ефективність в Україні” присвячений дослідженню девізної і дисконтної політики, регулюванню платіжного балансу, управлінню міжнародними резервами НБУ. Проаналізовано особливості розвитку та функціонування валютного ринку як основної сфери регулювання курсу валюти.

Ґрунтуючись на виявлених характеристиках валютного ринку в Україні (недостатня глибина та ліквідність, уповільнені темпи розвитку строкового сегменту, нерозвиненість інструментів хеджування валютних ризиків й інституту маркет-мейкерів) доведено, що основні риси розвитку українського валютного ринку віддзеркалюють інституційно-організаційне середовище його функціонування, сформоване під впливом трансформації української економіки. В умовах недостатньої дієвості дисконтної політики валютний ринок відігравав ключову роль в досягненні завдань монетарної політики НБУ. Це визначило необхідність постійного втручання НБУ в ринкову кон’юнктуру через проведення валютних інтервенцій, що гальмує розвиток механізмів самоорганізації ринку, а отже – відкладає в часі перехід до повноцінного запровадження політики гнучкого валютного курсоутворення.

Аналіз ефективності дисконтної політики на підставі оцінки правила Тейлора та МакКолума надав підстав для висновку, що в Україні вона залишалася на недостатньо високому рівні. Основним орієнтиром дисконтної політики виступав валютний курс (протягом 2006–2007 рр. в регресивних залежностях коефіцієнт при валютному курсі мав найвищі значення), а її характер був здебільшого пасивним – зміни облікової ставки НБУ слідували, а не упереджували негативні тенденції в кон’юнктурі міжбанківського ресурсного ринку. Дослідження показало, що це пов’язано переважно з недоліками трансмісійного монетарного механізму (недостатня чутливість грошової маси до змін процентної ставки, тривалий часовий лаг впливу облікової ставки на вартість ресурсів на міжбанківському ресурсному ринку, високий рівень доларизації грошового обігу, банківських активів і пасивів). Для підвищення дієвості дисконтної політики запропоновано: 1) посилити орієнтацію облікової ставки на курсову динаміку шляхом запровадження в практику реалізації дисконтної політики НБУ функції реагування, до цільових змінних якої має бути включений розрив між реальним курсом та його рівноважним трендом; 2) концентрувати зусилля на підвищенні чутливості фінансових ринків до змін ставки „oвернайт” через підвищення ефективності механізму „коридору процентних ставок”, зменшення надлишкової ліквідності банківської системи, послаблення ролі валютних інтервенцій в емісійному механізмі та стандартизації інструментів рефінансування банків.

Аналіз стану платіжного балансу показав, що за концентрації зусиль НБУ на збільшенні обсягів надходжень іноземної валюти не приділялася належна увага поліпшенню їх якісної структури. За відсутності виваженої стратегії лібералізації регулювання руху капіталів та чітко визначених пріоритетів допуску іноземних інвесторів в економіку, недосконалості чинної законодавчо-нормативної бази відбулося безсистемне, стихійне відкриття України потокам капіталу, що стало самоціллю, а не засобом розвитку валютної сфери та вирішення стратегічних завдань економічного розвитку. Протягом останніх років від’ємне сальдо поточного рахунку платіжного балансу невпинно зростало і в 2007 р. досягло 5,9 млрд дол. США або 5,9 % ВВП, а в 2008 р. – 11,9 млрд дол. США або 6,7 % ВВП. При цьому активно зростали чисті залучення за середньо та короткостроковими кредитами й єврооблігаціями (в 1,9 рази за 2007 р. та в 1,26 разів за 8 міс. 2008 р.), а прямі інвестиції спрямовувалися переважно у фінансовий сектор (майже третина загального обсягу). Пришвидшені темпи нарощування зовнішньої заборгованості банківського сектора та нефінансових корпорацій посилили залежність курсу української валюти від стану зовнішніх фінансових ринків і спекулятивних настроїв, заклали фундамент проблем з ліквідністю банківської системи та високого попиту на іноземну валюту на внутрішньому валютному ринку.

Встановлено дві взаємопов’язані перешкоди на шляху лібералізації руху капіталів в Україні: інерційність законодавства та існуюча небезпека втечі капіталу за кордон. Підкреслено, що лише за контрольованих ризиків відпливу капіталу можливі кардинальні зміни в законодавстві, що має супроводжуватися цілеспрямованим підвищенням рівня розвитку валютної та фінансової сфер економіки в частині вдосконалення механізмів розподілу залучених фінансових ресурсів і спрямування їх на вирішення пріоритетних завдань економіки. На цій основі обґрунтовано доцільність наступної логіки стратегії підготовки та проведення лібералізації руху капіталів в Україні: лібералізація ПІІ → активна реструктуризація валютного і фінансового ринків → впровадження сучасних технологій страхування валютних ризиків → підвищення рівня ліквідності ринків до загальносвітових норм → лібералізація руху короткострокових капіталів → зняття обмежень на валютні операції по фінансовому рахунку.

В процесі дослідження політики НБУ щодо управління міжнародними резервами (МР) було виявлено, що в Україні вони виконують низку важливих функцій, що не зовсім відповідають їх основному призначенню. За недостатного рівня розвитку інструментів „тонкого управління” монетарними агрегатами МР відіграють роль інституту стерилізаційної політики, інструменту ремонетизації, підтримання балансу між темпами інфляції та ревальвації. Як виявилося, кількісне збільшення обсягів МР не супроводжувалося поліпшенням показників їх адекватності (див. табл. 2).

Таблиця 2

Показники адекватності МР України (дані на кінець періоду)

Показники	2000	2001	2002	2003	2004	2005	2006	2007	2008
Золотовалютні резерви, млрд дол. США	1,47	3,09	4,41	6,93	9,52	19,3	22,2	32,5	31,5
ЗВР у тижнях імпорту	0,9*	1,7	1,9	2,6	2,8	5,3	4,5	4,7	4,4
ЗВР у % від короткострокового боргу**	72,3	85,5	64,6	76,9	91,2	177,3	146,4	143,0	124,0
Правило Грінспена-Гуідотті, % ВВП	х	х	х	х	16,8	14,0	13,3	13,2	12,8
Відношення зовнішнього боргу до експорту товарів і послуг, % ВВП		101,5	90,4	73,8	83,8	89,3	108,1	132,1	155,1
Валютна забезпеченість грошової маси М2	25,4	36,2	36,6	39,1	40,3	50,7	58,2	41,9	45,9
„Розрахунковий” курс грн/дол. США (М2/ЗВР)	21,3	14,6	14,5	13,6	13,1	9,96	8,68	12,0	15,0

Джерело: за даними НБУ.

Небезпечність діючої політики управління МР пов’язана з посиленням проінфляційного характеру монетарної політики, викривленням емісійного механізму в напрямі домінування валютного каналу формування грошової пропозиції, посиленням суб’єктивного чинника курсоутворення.

За результатами дослідження системи інструментів регулювання валютного курсу в Україні зроблено висновок, що її визначальною рисою є домінування інструментів, що покликані прямо або опосередковано впливати на валютний курс (курсоутворюючі) за практичної відсутності інструментів, що стимулюють процес створення організаційно-інституційних структур і ринкових механізмів гнучкого курсоутворення (курсозабезпечуючих). Це обмежує можливості НБУ стосовно організації ринкового процесу формування валютного курсу, підвищує роль суб’єктивного (політичного) чинника процесу курсоутворення в Україні. В результаті коригування валютного курсу здійснюється переважно шляхом періодичних змін офіційного курсу, негативні «шокові» наслідки яких не дають підстав оцінити процес регулювання валютного курсу як ефективний з погляду стимулювання економічного зростання України.

В п’ятому розділі „Удосконалення регулювання валютного курсу в Україні в контексті глобалізаційних процесів” визначено основні напрями і завдання валютно-курсової політики НБУ в умовах глобалізації, відповідно до яких обґрунтовано рекомендації щодо вдосконалення регулювання валютного курсу.

З’ясовано, що виведення вітчизняної економіки на траєкторію інноваційно-інвестиційного розвитку потребує гнучкого, але передбачуваного валютного курсу. Виконанню ним стимулюючої і регулюючої функції без негативних наслідків для макрофінансової стабільності сприятиме використання в якості проміжного орієнтира валютно-курсової політики максимально допустимого процента зміни номінального валютного курсу, за якого зберігається відповідність динаміки РЕОК рівноважному тренду. Це дозволить ефективніше узгоджувати показники цінової та курсової динаміки за режиму похилого коридору, сприятиме еволюційному розвитку механізмів курсоутворення в процесі переходу до політики гнучкого валютного курсоутворення, коли сформовані інституційні структури не руйнуються, а динамічно змінюються.

Ефективне регулювання валютного курсу за політики гнучкого валютного курсоутворення вимагає внесення нових елементів в традиційні напрями регулювання валютного курсу і створення нових напрямів такого регулювання. Трансформацію інструментарію регулювання валютного курсу в процесі переходу до політики гнучкого валютного курсоутворення важливо поставити на основу взаємоузгодження темпів розвитку валютно-фінансової сфери і соціально-економічних параметрів української економіки.

За результатами проведеного дослідження визначено, що дієвість заходів запобігання валютній і фінансової дестабілізації можна істотно підвищити, якщо сконцентрувати зусилля на впровадженні інтегрованого макро- і мікропруденційного підходу в системі регулювання валютного курсу. Контроль за дотриманням пруденційних норм повинен ґрунтуватися на трьох основах: державному регулюванні; внутрішньому корпоративному контролі; ринковій дисципліні. Акцентовано наступні переваги застосування інтегрованого пруденційного підходу у регулюванні валютного курсу: 1) підсилення дії традиційних інструментів валютної політики; 2) розширення можливостей скоординованого застосування ринкових і державних регуляторів валютного курсу, 3) поліпшення управління валютними ризиками, специфічні характеристики виникнення, поширення і сприйняття яких пов’язані як з мікро-, так і макрорівнем економіки.

Першочерговими завданнями НБУ щодо розвитку пруденційного нагляду в системі регулювання валютного курсу мають стати вдосконалення макро і мікропруденційних індикаторів, доповнення системи показників фінансового моніторингу НБУ за рахунок включення до їх складу агрегованої відкритої валютної позиції та рівня доларизації боргових зобов’язань в країні по всіх інституційних секторах, активніше застосування заходів ризик-менеджменту, спрямованих на послаблення взаємозалежності окремих категорій ризиків, забезпечення високого рівня професіоналізму суб’єктів валютного ринку шляхом введення кваліфікації „професійний інвестор”.

Для регулювання валютного курсу без руйнації ринкових механізмів надзвичайно актуальним є пошук рішень, пов’язаних із удосконаленням форм і методів здійснення девізної політики. В умовах гнучкого валютного курсоутворення основним призначенням валютних інтервенцій має стати вплив НБУ на процес прийняття рішень учасниками ринку з метою їх стимулювання (дестимулювання) до проведення операцій з валютними цінностями. Ця мета має бути закріплена у формі відповідного правила проведення валютних інтервенцій, за якого НБУ не зобов’язаний, але має право діяти за перевищення допустимого відсотку зміни номінального валютного курсу в напрямі наближення РЕОК до рівноважного тренду. За результатами аналізу досвіду зарубіжних країн запропоновано запровадити на валютному ринку спеціальні механізми стабілізації коливань валютного курсу в кризових ситуаціях (зокрема податок на валютні трансакції), активніше використовувати валютні свопи і стабілізаційні валютні опціони, посилити інформаційну складову валютних інтервенцій в контексті розвитку комунікаційної політики НБУ.

Наголошено на важливості поліпшення системи розкриття інформації, з одного боку, стосовно напрямів реалізації валютно-курсової політики, а з другого – щодо операцій з валютними цінностями фінансових і нефінансових корпорацій, що створить належні умови для зміни ролі НБУ в регулюванні валютного курсу: від прямого контролю до виконання наглядових функцій; розширить його можливості впливати на процес прийняття рішень суб’єктами валютних відносин, а стандартизація і автоматизація процедур збору інформації та звітування про валютні операції сприятиме зміцненню внутрішнього контролю фінансових установ та організацій за збалансованістю власних валютних позицій.

При характеристиці напрямів вдосконалення регулювання валютного курсу відзначена необхідність поліпшення механізмів платіжно-розрахункової системи (ПРС) як матеріальної основи здійснення валютних транзакцій з максимальною швидкістю і надійністю. На підставі аналізу процесу формування і функціонування СЕП-2 в України виділено і розглянуто такі основні напрями її вдосконалення як інтенсифікація процесів вертикальної та горизонтальної консолідації; розвиток вбудованих стабілізаторів і компенсаційних механізмів, вдосконалення системи розрахунків по операціях з валютними деривативами; налагодження тісної кооперації з відповідними органами інших держав.

Аналіз ролі і особливостей управління міжнародними резервами НБУ в процесі переходу до політики гнучкого валютного курсоутворення переконливо засвідчив як об’єктивну необхідність їх подальшого нарощування, так і можливість виникнення низки проблем внаслідок їх швидкого зростання. В цьому зв’язку обґрунтована необхідність доповнення спрямованості політики НБУ на кількісне збільшення міжнародних резервів завданням поліпшення якісних аспектів управління, що передбачає: 1) оптимізацію структури джерел їх наповнення; 2) впровадження методів активного інвестиційного управління для підвищення прибутковості операцій розміщення; 3) законодавче розширення напрямів використання коштів міжнародних резервів для стимулювання розвитку національного фінансового ринку.

ВИСНОВКИ

В дисертації проведено теоретичне дослідження і запропоновано нове вирішення важливої наукової проблеми обґрунтування теоретико-методологічних засад та розробка практичних рекомендацій щодо удосконалення регулювання валютного курсу в Україні з метою забезпечення її збалансованого економічного зростання в умовах глобалізації:

Валютний курс є одним з ключових регуляторів і показників розвитку країни в умовах глобалізації. Однак через різні обставини регулятивний потенціал, закладений у валютний курс, в Україні не завжди реалізується повною мірою. Однією з причин такої ситуації є недостатність теоретичної бази для вирішення практичних завдань. Головна проблема сьогодні полягає у відсутності системного підходу до дослідження методів та інструментів регулювання валютного курсу в Україні.
Встановлено, що дослідження сутності регулювання валютного курсу має здійснюватися у такій послідовності: формування валютного курсу; вплив валютного курсу на економічні процеси; результативна зміна макроекономічних показників; аналіз економічної ситуації НБУ; дії НБУ щодо коригування валютного курсу. Сукупність взаємозалежних процесів на макро- і мікрорівні економіки (відтворювальних, фінансових, організаційних, інформаційних) надають регулюванню валютного курсу рис дворівневого відтворювального циклу, де постійно проявляються взаємозв’язки між курсовою динамікою та соціально-економічними параметрами, специфічні риси відносин між органами монетарної влади і суб’єктами валютного ринку.
Розкриття соціально-економічної природи регулювання валютного курсу дало змогу уточнити його сутність як впорядкування валютних відносин у процесі формування вартісних характеристик національної валюти та її використання для забезпечення оптимальної курсової динаміки. Запропоноване визначення акцентуючи увагу на сутності регулювання валютного курсу одночасно дозволяє трактувати регулювання ВК як процес цілеспрямованого забезпечення оптимальної курсової динаміки для економічної системи за будь-якого впливу внутрішніх і зовнішніх чинників.
Для стимулювання економічного розвитку України загострюється потреба виваженої валютно-курсової політики, що має не лише протидіяти поточним ознакам нестабільності, але й забезпечувати необхідні структурні зрушення в економіці. Завдання максимізації споживання національних товарів як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках спроможний вирішити гнучкий валютний курс. При цьому основною умовою вияву стимулюючої функції регулювання валютного курсу визначено забезпечення НБУ адекватності руху РЕОК стану соціально-економічних параметрів за дотримання меж допустимих коливань номінального валютного курсу. Для виконання цієї умови запропоновано використовувати в якості проміжного орієнтира валютно-курсової політики максимально допустимий процент зміни валютного курсу, за якого зберігається відповідність РЕОК рівноважному тренду.
Для визначення напрямів та орієнтирів регулювання валютного курсу доцільно спиратися на факторний аналіз курсових трендів. З цією метою вдосконалено методику визначення вартісної основи валютного курсу в контексті теорії рівноважного реального обмінного курсу. Тренд РРОК і є тією вартісною віссю, до якої тяжіють фактичні значення РЕОК у середньостроковому періоді, а тому може використовуватися в якості орієнтира і критерію ефективності регулювання валютного курсу. Факторний аналіз динаміки РЕОК гривні засвідчив, що більшість ключових факторів його зміцнення були пов’язані з активізацією інтеграційних процесів, тоді як падіння купівельної спроможності викликано диспропорціями в динаміці продуктивності праці, інфляційних процесів та ВВП, зумовлених низькою інтенсивністю інноваційних процесів, галузевими диспропорціями структури економіки, проциклічним характером бюджетної політики, недосконалістю антимонопольної політики, споживчим характером банківського кредитування. Це робить можливим реалізацію сценарію як девальвації, так і ревальвації гривні.
В процесі регулювання НБУ валютного курсу мають враховуватися як початковий стан, так і очікувані зміни макрофакторів (стан платіжного балансу, обсяги грошової пропозиції, галузева структура економіки, експорту та імпорту, обсяги міжнародних резервів, рівень доларизації, показники зовнішньої заборгованості, співвідношення між темпами зростання продуктивності праці, доходів і ВВП, рівень інституційного розвитку валютної сфери тощо) та факторів мікрорівня, що є лаговими показниками майбутніх курсових змін (валютні позиції суб’єктів валютних відносин, рівень їх поінформованості та курсових очікувань). Важливим аспектом взаємозв’язку курсоутворюючих факторів мікро- і макрорівня є засвоєння учасниками ринку інформації про макроекономічні та фінансові процеси в економіці та формування відповідних очікувань, що матеріалізуються в їх валютних позиціях і в потоках заявок на купівлю-продаж валюти. Це може зумовлювати дострокове реагування валютного курсу на майбутні економічні події і веде до часової несумісності у валютній політиці.
В умовах глобалізації важливим є підхід НБУ до регулювання валютного курсу на основі ідеї динамічної рівноваги, коли рівноважний курс змінюється відповідно до тенденцій економічного розвитку країни на відміну від канонічної, згідно якої курс повинен повертатися до свого рівноважного значення, визначеного згідно міжнародних паритетів. За ефективного регулювання валютного курсу в системі валютних відносин і економічних процесів відбувається перехід до нового етапу діалектичного розвитку: оптимальна курсова динаміка стає першоджерелом раціонального використання валютних коштів, що сприяє активізації позитивних структурних зрушень в економіці. Натомість, неспроможність НБУ забезпечити відповідність валютного курсу стану соціально-економічних параметрів, коли його відхилення протягом тривалого часу перевищують допустимі межi, веде до накопичення потенціалу різких курсових змін, деформацій валютного обігу, викривленої структури економічного зростання. Це вимагає запровадження режиму гнучкого курсу, що упереджує утворення ре/девальваційних потенціалів.
В економічній системі України економічні процеси суттєво залежать від курсової динаміки. Аналіз цих залежностей з метою кількісного окреслення взаємозв’язку між змінами цінового рівня, номінального курсу та умов торгівлі дозволив визначити міру допустимої гнучкості валютного курсу, сприятливої для рівноваги товарно-грошових ринків. На її основі було вдосконалено оцінку ефективності валютного курсу як державного регулятора, що дозволило виявити низьку еластичність ВВП України за змінами валютного курсу в силу переважання ефекту доходу над ефектом заміщення, суттєвої доларизації й імпортозалежності вітчизняного виробництва та домінування галузей, орієнтованих на експорт. У сфері реалізації валютно-курсової політики це актуалізує завдання пошуку компромісу між стратегічною метою модернізації виробництва за рахунок підвищення курсу національної валюти і поточними завданнями стимулювання темпів економічного зростання шляхом девальвації.
Складність регулювання валютного курсу означає, що для забезпечення оптимальної курсової динаміки недостатньо застосовувати інструменти, що діють виключно на валютний курс. Потрібні інструменти, що впивають на економічні фактори та опосередковано позначаються на курсових змінах, формують і розвивають інституційно-організаційне середовище для збалансованого перебігу ринкового процесу курсоутворення. Це визначає необхідність поєднання курсоутворюючих та курсозабезпечуючих інструментів, що діють на рівнях державного, ринкового, підприємницького регулювання.
Визначальною рисою системи регулювання валютного курсу, сформованої нині в Україні, є домінування таких інструментів НБУ, що покликані прямо або опосередковано впливати на валютний курс (курсоутворюючі) за недосконалості (відсутності) інструментів, що стимулюють процес створення організаційно-інституційних структур і ринкових механізмів гнучкого курсоутворення (курсозабезпечуючих). Це обмежує можливості НБУ стосовно організації ринкового процесу формування валютного курсу, що зумовлює невідповідність динаміки валютного курсу стану соціально-економічних показників. Негативні наслідки курсових корекцій, що відбуваються у формі різких змін НБУ офіційного курсу, не дають підстав оцінювати процес регулювання валютного курсу як ефективний з погляду забезпечення структурно збалансованого економічного зростання.
Глобалізаційні тенденції здійснюють обмежувальний вплив на можливості НБУ щодо реалізації монетарної політики, водночас ставлячи необхідність вирішення принципово нових завдань. Вимагаючи уніфікації інституційного середовища глобалізація може розглядатися як шоковий чинник для системи регулювання валютного курсу, який зумовлює потребу радикальної її перебудови. В цих умовах роль НБУ у регулюванні валютного курсу має спрямовуватися на упередження кризових тенденцій шляхом розвитку інтегрованого макро- і мікропруденційного нагляду; стимулювання інституційного розвитку валютної сфери в частині захисту і підтримки механізмів ринкової самоорганізації; забезпечення дієвості дисконтної політики, вдосконалення процесів збору і обробки інформації, стимулювання розвитку систем ризик-менеджменту. За переходу до режиму гнучкого валютного курсу та відповідної лібералізації функцій НБУ актуалізується потреба в дієвих заходах упередження непередбачуваних „курсових стрибків” і кризових ситуацій на валютному ринку. Встановлено, що найбільш ефективним в цьому плані є використання інтегрованого пруденційного нагляду, спрямованого на посилення контролю за валютними ризиками на макро- і мікрорівні.
Для вдосконалення регулювання валютного курсу обґрунтована необхідність здійснення таких заходів:

– у сфері курсоутворюючих інструментів – запровадження правила валютних інтервенцій; селективне використання адміністративних обмежень щодо проведення валютних операцій; вдосконалення правил торгівлі на валютному ринку шляхом скасування Пенсійного збору і запровадження податку на спекулятивні валютні операції; використання НБУ стабілізаційних опціонів;

– у сфері курсозабезпечуючих заходів – перехід до орієнтування дисконтної політики на забезпечення оптимальної курсової динаміки шляхом запровадження відповідної функції реагування НБУ; введення кваліфікації „професійний інвестор” для підвищення контролю за рівнем професіоналізму суб’єктів валютного ринку; зміцнення пруденційного контролю на основі вдосконалення системи макро- і мікропруденційних індикаторів; активніше використання інформаційних технологій у реалізації валютно-курсової політики; подальший розвиток платіжно-розрахункової системи в частині інтенсифікації процесів вертикальної та горизонтальної консолідації; посилення орієнтації стратегії лібералізації руху капіталів на темпи інституційно-економічного розвитку України, поліпшення якісних аспектів політики управління міжнародними резервами.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Монографія, розділи в колективних монографіях:

1. Белінська Я. В. Валютно-курсове регулювання: проблеми теорії та

практики. Монографія / Я. В. Белінська. – К., 2007. – 372 с.

2. Механізм структурних зрушень в економіці України : монографія / [В. І. Кононенко, О. О. Веклич, Шаблиста Л. М. … Я. В. Белінська]. – К. : Ін-т економіки НАНУ, 2002. – 288 с. (особистий внесок здобувача : підрозділи 3.1 „Валютний фактор розвитку експорту та імпорту”; 3.2 „Конкурентоспроможність української економіки під впливом валютної політики”; 3.3 „Інтеграція національного господарства у міжнародне співтовариство”. – С. 103–146).

3. Конкурентоспроможність економіки в умовах глобалізації : монографія / [Я. А. Жаліло, Я. Б.Базилюк, Я. В. Белінська]. – К. : НІСД, 2005. – 388 с. (особистий внесок здобувача : підр. 3.1 „Грошово-кредитна політика”. – С. 129-170).

4. Фінансово-монетарні важелі регулювання економіки : монографія / [А. І. Даниленко, Я. В. Белінська, С. А. Буковинський та ін.] ; за ред. д.е.н., проф. А. І. Даниленка. – К. : Об’єднаний інститут економіки НАНУ, 2005. – 108 с. (особистий внесок здобувача: аналіз тенденцій розвитку валютного ринку України та системи валютного регулювання руху капіталів у розділі 3 „Валютні важелі в системі державних регуляторів розвитку економіки”. – С. 65–82).

5. Белінська Я. В. Особливості соціально-економічного розвитку України в 2004 – першій половині 2005 р. / Я. Жаліло, Я. Белінська ; Формування порядку денного економічної політики України / О. Новикова, Я. Белінська, Я. Жаліло, Я. Базилюк, В. Борщевський, Ю. Мігущенко, О. Снігова, Т. Чорний : Україна : стратегічні пріоритети. Аналітичні оцінки – 2005 / [за ред. О. С. Власюка] ; – К. : Знання України, 2005. – 608 с. (особистий внесок здобувача : аналіз тенденцій розвитку монетарної сфери у підрозділі 1.1. – С. 22–36; розробка стратегічних напрямів та орієнтирів формування сучасного інструментарію валютно-курсової політики в Україні у підрозділі 1.2. – С. 44–51).

6. Белінська Я. В. Особливості монетарної політики та напрями трансформації монетарного режиму : Україна : стратегічні пріоритети. Аналітичні оцінки – 2006 : монографія / [за ред. О. С. Власюка] ;– К. : НІСД, 2006. – С. 244–255.

7. Стратегія соціально-економічного розвитку України : Україна в 2007 році : щорічні оцінки суспільно-політичного та соціально-економічного розвитку : монографія / [С. І. Архієреєв, Я. Б. Базилюк, В. Белінська та ін.] ; за заг. ред. Ю. Г. Рубана. – К. : НІСД, 2007. – 538 с. (особистий внесок здобувача : аналіз тенденцій валютно-грошової сфери та першочергові завдання держави щодо її розвитку у підрозділі 4.1. „Тенденції економічної динаміки а першочергові завдання економічної стратегії держави”. – С. 226–237, та аналіз взаємодії соціальних тенденцій та розвитку валютної сфери у підрозділі 4.7 „Соціально-демографічні чинники впливу на фінансовий потенціал економічного розвитку”. – С. 278–289).

8. Фінансово-економічний розвиток України в умовах глобалізації : колективна наукова монографія / [Я. В. Белінська, В. С. Будкін, Ю. Б. Голляк та ін.] ; під. ред. Я. В. Белінської. – К. : Національна академія управління, 2008. – 212 с. (особистий внесок здобувача: підрозділ 2.4 „Завдання та специфіка валютно-курсової політики в умовах глобалізації”. – С. 59–68).

9. Фінансово-монетарні важелі економічного розвитку : В 3 т [М. І. Савлук О. В. Дзюблюк, О. І. Береславська, Я. В. Белінська та ін] ; за ред. чл.-кор. НАН України А. І. Даниленка. – К. : Фенікс, 2008.

Т. 2: Механізми грошового та фондового ринків і їх вплив на розвиток економіки України. – 2008. – 442 с. (особистий внесок здобувача : підрозділ 2.4.4. „Валютно-курсові важелі впливу на капіталізацію та інноваційний розвиток економіки України”. – С. 226–236).

10. Сучасні проблеми розвитку національної економіки і шляхи їх розв’язання : колективна наукова монографія / [За наук. ред. д.е.н. проф. М. М. Єрмошенка]. – К. : Національна академія управління, 2008. – 452 с. (особистий внесок здобувача : підрозділ 4.1. „Валютно-курсова політика України в умовах переходу до режиму інфляційного таргетування”. – С. 288–293).

Статті у фахових наукових виданнях

11. Белінська Я. В. Вплив коливань валютного курсу на динаміку і напрями потоків капіталів / Я. В. Белінська // Фактори економічного зростання : [зб. наук. праць / редкол. : Л. К. Безчасний (відп. ред.) та ін.]. – К. : Інститут економіки НАН України, 2001. – С. 21-32.

12. Белінська Я. В. Валютна динаміка та модернізація структури виробництва / Я. В. Белінська // Актуальні аспекти механізму модернізації економіки України : [збірник наукових праць / редкол. : В. І. Кононенко (відп. ред.) та ін.]. – К. : НАН України, Ін-т економіки, 2003. – С. 85–103.

13. Белінська Я. В. Вибір орієнтиру монетарної політики: проблеми та перспективи / Я. В. Белінська // Соціально-економічні пріоритети сталого розвитку : [зб. наук. праць / редкол. : Л. К.Безчасний (відп. ред.) та ін.]. – К. : Ін-т економіки НАН України, 2003. – С. 48–59. – (Серія „Економічні дослідження молоді”, Вип. 4).

14. Белінська Я. В. Вплив інфляції та девальвації на рівень заробітної плати / Я. В. Белінська // Вісник ЕКОНОМІКА. – Випуски 60–61. – ВПЦ „Київський університет”, 2002. – С. 12–13.

15. Белінська Я. В. Теоретичний аналіз макроекономічних умов розвитку сектора послуг в Україні / Я. В. Белінська // Актуальні проблеми міжнародних відносин [зб. наук. праць]. – Випуск 38 (у двох частинах). – К. : Київський національний університет імені Тараса Шевченка Інститут міжнародних відносин, 2002.

Частина І. – 2002. – С. 72–74.

16. Белінська Я. В. Стабільний реальний валютний курс гривні як необхідна передумова економічного зростання в Україні / Я. В. Белінська // Актуальні проблеми економіки. – 2002. – № 7. – С. 27–38.

17. Белінська Я. В. Теоретичні засади аналізу валютних ризиків / Я. В. Белінська // Актуальні проблеми економіки. – 2002. – № 10. – С. 33–40.

18. Белінська Я. В. Практичні аспекти управління валютними ризиками / Я. В. Белінська // Актуальні проблеми економіки. – 2002. – № 11. – С. 17–25. 19. Белінська Я. В. Формування пріоритетів економічного розвитку України / Я. В. Белінська // Актуальні проблеми економіки. – 2003. – № 2. – С. 15–24.

20. Белінська Я. В. Методичні аспекти розрахунку рівноважного реального валютного курсу / Я. В. Белінська // Актуальні проблеми економіки. – 2003. – № 3. – С. 20–28.

21. Белінська Я. В. Сучасні підходи до проблеми регулювання зовнішнього балансу / Я. В. Белінська //Актуальні проблеми економіки. – 2003. – № 10. – С. 51–60.

22. Белінська Я. В. Валютно-грошовий фактор конкурентоспроможності України / Я. В. Белінська // Стратегічна панорама. – Щоквартальний науково-практичний журнал Ради національної безпеки і оборони України. – 3–4’2003. – С. 124–140.

23. Белінська Я. В. Інституції та економічний розвиток / Я. В. Белінська // Актуальні проблеми економіки. – 2004. – № 2. – С. 36–49.

24. Белінська Я. В. Інноваційний тип розвитку в умовах глобалізації / Вчені записки : [наук. зб. – Вип. 6 / Відп. ред. А.Ф.Павленко]. – К. : КНЕУ, 2004. – С. 147–153.

25. Белінська Я. В. Фінансово-кредитні та валютні важелі стратегії зростання / Я. В. Белінська // Науковий вісник Волинського державного університету імені Лесі Українки. – 2005. – №1. – С. 86–91.

26. Белінська Я. В. Проблеми і напрями узгодження фіскальної та монетарної політик / Я. В. Белінська // Фінанси України. – 2005. – № 10. – С. 124-130. 27. Белінська Я. В. Роль інформаційних потоків у функціонуванні сучасного валютного ринку / Я. В. Белінська // Актуальні проблеми економіки. – 2005. – № 10. – С. 17–24.

28. Белінська Я. В. Лібералізація руху капіталів та її наслідки для України / Я. В. Белінська // Стратегічна панорама. – Щоквартальний науково-практичний журнал Ради національної безпеки і оборони України. – 3’2005. – С. 137–143.

29. Белінська Я. В. Можливості і наслідки валютно-фінансової лібералізації в Україні / Я. В. Белінська // Вісник НБУ. – 2006. – № 6. – С.28–35.

30. Белінська Я. В. Валютний механізм і принципи його структурування // Економіка України. – 2006. – № 5. – С. 19–28.

31. Белинская Я. В. Валютный курс и ограничение инфляции / Я. В. Белинская // Экономист. – 2006. – № 4. – С. 75–80.

32. Белінська Я. В. Проблеми формування та використання золотовалютних резервів України / Я. В. Белінська // Стратегічна панорама. – 2006/3. – С. 124–132.

33. Белінська Я. В. Визначення необхідної міри гнучкості валютного курсу для підтримання збалансованості економічних процесів у країні / Я. В. Белінська // Стратегічні пріоритети. – 3(4)2007. – С. 61–67.

34. Белінська Я. В. Щодо напрямків реалізації позитивного потенціалу членства України в СОТ / Я. А. Жаліло, Я. В. Белінська // Вісник Донецького університету. – 2008. – № 1. – С. 50–57. (Особистий внесок здобувача : висвітлення шляхів вдосконалення валютного механізму стимулювання експортно-імпортної діяльності, зокрема, надання експортно-імпортних кредитів).

Публікації в інших виданнях

35. Проблеми та пріоритети формування інноваційної моделі розвитку економіки України / [Я. А. Жаліло, С. І. Архіреєв, Я. Б. Базилюк та ін.]. – К. : НІСД, 2006. – 120 с. (особисто здобувачу належить аналіз грошово-кредитного інструментарію державної політики стимулювання інноваційно-інвестиційної діяльності і визначення шляхів його удосконалення у розділі 6. – С. 26–29).

36. Сучасні економічні тенденції та нова парадигма економічної стратегії України. Аналіт. доповідь // [Я. А. Жаліло, Я. Б. Базилюк, Я. В. Белінська та ін.]. – К. : Знання України, 2005. – 96 с.

(особистий внесок : підрозділ 2.3 „Інфляційні тенденції в фіскально-соціальній моделі розвитку”. – С. 18–22; підрозділ 3.4. „Монетарна стабільність і економічне зростання”. – С. 28–30).

37. Економіка України в післявиборчий період та порядок денний для уряду. Аналіт. доповідь // [Я. А. Жаліло, Я. Б. Базилюк, Я. В. Белінська та ін.]. – К. : НІСД, 2006. – 114 с. (особистий внесок : підрозділ 2. г „Монетарна експансія в умовах сповільнення зростання”. – С. 13–17; аналіз монетарних складових макроекономічної стабільності у підрозділі 3-в. – С. 34–36).

38. Вплив зовнішньоекономічних чинників на енергетичні фактори економічної безпеки : зб. наук. праць міжнародної науково-практичної конференції [„Політичні, економічні та екологічні проблеми енергетичної безпеки транспортування енергоресурсів в Україні”], (Київ, 24–26 жовтня 2000 р.). – К. : РВПС України НАН України, 2001. – С. 71–72.

39. Використання важелів податкової політики в сфері зовнішньої торгівлі для підвищення конкурентоспроможності української продукції / збірник наукових праць за матеріалами науково-практичної конференції [„Бюджетно-податкова політика в Україні (проблеми та перспективи розвитку)”], (Ірпінь, 20–22 грудня 2001 р.). – Ірпінь : Академія ДПС України, 2002. – С. 19–21.

40. Використання антидемпінгового регулювання для захисту внутрішнього ринку : Тези доповідей. Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. [„Економічна теорія: сучасні проблеми розвитку сфери товарного обігу”], (Київ, 23–24 жовтня 2002 р.) / відп. ред. В. Д. Лагутін : У 2-х ч.

Ч. 2. – К. : КНТЕУ, 2002. – С. 172–175.

41. Актуальні питання інтеграції України до Європейського Союзу / Матеріали науково-практ. конф. [„Людство на межі тисячоліть: діалог цивілізацій”], (Київ, 23.05.2003). – К. : Нац.акад.упр. – К., 2003. – С. 133–141.

42. Інституційне оновлення як ключова умова сталого економічного зростання / Видання матеріалів конференції [„Фактори економічного росту в Україні та сусідніх країнах; Round Table organized by American Councils for International Education”], (Київ, Україна, 20–21 листопада 2003 р.) / Під ред. В. Горбачука, В. Зеленюка. – К. : Альт прес, 2004. – С. 75–81.

43. Наслідки фінансової лібералізації для трансформаційної економіки / Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. Тези доп. [„Реформування фінансово-кредитної системи і стимулювання економічного зростання”], (Луцьк, 4–5 черв. 2004 р.) / відп. ред. Р. А. Слав’юк. – Луцьк : РВВ „Вежа” Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2004. – С. 39–41.

44. Критерії ефективності валютної політики в Україні / Матеріали до конференції [„Economic Efficiency: Concepts and Applications in Ukraine and Neighboring Countries”, Round Table organized by American Councils for International Education], (Київ, 1–2 липня, 2004) / – Bureau of Educational and Cultural Affairs, Pre-conference publication, 2004. – С. 57–60.

45. Особливості валютного регулювання в умовах економічного зростання / Матеріали наук.-практ. конф. [„Підвищення ролі банківської системи в економічному зростанні”], (Київ,18–19 листоп.2004 р.) / Наук. ред. А. М. Мороз. – К. : КНЕУ, 2004. – С. 208–214.

46. Валютна політика в контексті переходу до інноваційного типу розвитку / Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. Тези доп. [„Фінансово-кредитне стимулювання економічного зростання”], (Луцьк, 3–5 черв. 2005 р.) / відп. ред. Р. А. Слав’юк. – Луцьк : РВВ „Вежа” Волин.держ.ун-ту ім. Лесі Українки, 2005. – С. 59–61.

47. Напрями трансформації монетарного режиму в Україні / матеріали наук.-практ. конф. [„Теорія та практика державного управління в умовах євро інтеграції”], (Луцьк, 8–9 черв. 2006 р.) / відп. ред. Р. А. Слав’юк. – Луцьк : Волинська обласна друкарня, 2006. – С. 216–217.

48. Проблема фінансової доларизації в Україні та шляхи її вирішення / Тези доповідей ІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції аспірантів та молодих вчених [„Розвиток фінансово-кредитної системи України : здобутки, проблеми, перспективи”], (Львів 27–29 вересня 2006 р.) / відп. за вип. А. Я. Кузнєцова. – Львів : ЛБІ НБУ, 2006. – С. 22–23.

49. Щодо впливу девальвації на конкурентоспроможність вітчизняних підприємств / матеріали V Всеукраїнської науково-практичної конференції [„Економічне зростання України : стратегічні напрями і тактичні заходи”], (м. Одеса, 29–31 травня 2007 р.). – К. : ДП „Вид. дім „Персонал”, 2008. – С. 435–438.

50. Щодо координації валютної та бюджетно-фіскальної політик / Матеріали міжнародної науково-практичної конференції [„Бюджетно-податкова політика : проблеми та перспективи розвитку”], (Ірпінь, 2008). – Ірпінь : Національний університет ДПС України, 2008 . – С. 16–19.

Blog

Регулювання валютного курсу в україні в умовах глобалізації

Содержание

ПРИНЦИПИ