„Бібліотека І молодь: нові часи, нові вимоги”
| Вид материала | Книга |
- Перечинський професійний ліцей, 77.97kb.
- Пленарна частина, 225.27kb.
- Рекомендації для сучасних умов Висновок, 404.19kb.
- Рекомендації для сучасних умов Висновок, 400.33kb.
- Cпецкурс Intel крок до прогресу в освіті, 153.06kb.
- I століття висуває нові орієнтири, нові вимоги до економіки, політики, особистості,, 71.92kb.
- Нові технології oled І fed, 80.84kb.
- Нові вимоги до сировини для біопаливної промисловості в єс або кінець «ріпакової ейфорії», 17.29kb.
- Реферат на тему, 69.1kb.
- 1. 3 Гуманізація освіти, 1532.56kb.
У
правління культури і туризмУ облдержадміністраціїобласна бібліотека для юнацтва ім. О. М. Бойченка
Молодь. Бібліотека. Книга
(Інформаційний бюлетень. Вип. 10)
Кіровоград
2005
У даному випуску інформаційного бюлетеня представлено матеріали обласного семінару-практикуму бібліотечних працівників бібліотек-філій для юнацтва Знам’янської та Олександрійської міських централізованих бібліотечних систем, юнацьких структурних підрозділів бібліотек області на тему „Бібліотека і молодь: нові часи, нові вимоги”, який відбувся в обласній бібліотеці для юнацтва ім. О. М. Бойченка 27-28 вересня 2005 року.
Над випуском працювали: Л. Настояща, Р. Сидоренко
Комп’ютерна верстка, дизайн: Р. Сидоренко
Відповідальна за випуск: Л. Савенко
Л. Савенко, директор ОЮБ ім. О. М. Бойченка
ШАНОВНІ УЧАСНИКИ СЕМІНАРУ, ГОСТІ!
Доброго дня!
Наш черговий етап навчання – обласний семінар-практикум бібліотечних працівників міських бібліотек для юнацтва та юнацьких структурних підрозділів бібліотек області, присвячений темі „Бібліотека і молодь: нові часи, нові вимоги”.
Поштовхом до сьогоднішнього семінару стало виконання обласної програми „Діти Кіровоградщини”, яка сприяє соціальному становленню і розвитку молоді, забезпечення прав підростаючого покоління, залучення його до інтелектуальної, пошуково-краєзнавчої та винахідницької діяльності.
На наш семінар прибуло 35 чоловік.
У його роботі приймають участь:
- Коваленко Олена Феодосіївна, головний спеціаліст управління культури і туризму облдержадміністрації;
- Лещенко Ельза Володимирівна, начальник управління у справах сім’ї та молоді облдержадміністрації;
- Проценко Василь Семенович, заступник директора обласного Центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді;
- Крижанівська Тетяна Василівна, методист обласного еколого-натуралістичного центру;
- Дубина Любов Григорівна, методист ОУНБ ім. Д. І. Чижевського;
- Босюк Лариса Сергіївна, провідний методист ОДБ ім. А. П. Гайдара.
Дозвольте мені продовжити роботу семінару.
Надаю слово Коваленко Олені Феодосіївні, головному спеціалісту відділу стратегічного планування та розвитку культури управління культури і туризму облдержадміністрації.
О. Коваленко, головний спеціаліст відділу стратегічного планування та розвитку культури управління культури і туризму облдержадміністрації
ШАНОВНІ КОЛЕГИ!
Книга і молодь – тема невичерпна і актуальна в усі часи. Особливо злободенна вона для нашої держави. Нам добре відомі проблеми, які мають місце як у молодіжному середовищі, так і в книговиданні.
Давно відома істина: від того, що і як читає молодь, залежить майбутній інтелектуальний і економічний потенціал суспільства. Відомо також, що через різні причини (засилля поп-арту, масової культури, бурхливий розвиток телебачення, інформаційної продукції на сучасних носіях тощо) інтерес до читання постійно спадає, у тому числі і в розвинених країнах. У нашій державі спостерігається тенденція до зменшення кількості молодих людей, які постійно і систематично читають.
Зрештою, у будь-які часи і в будь-яких країнах були люди, які читають і які не читають. Будьмо відвертими: людина читає тоді, коли є що читати, коли є цікава і потрібна їй література. Тому гостро постає питання удосконалення роботи бібліотек, що обслуговують юнацтво.
Чільне місце в діяльності бібліотек нашої області займають питання розширення та зміцнення системи бібліотечно-бібліографічного обслуговування юнацтва. До мережі бібліотек області, що обслуговують юнацтво, входять: обласна бібліотека для юнацтва ім. О. М. Бойченка, дві бібліотеки-філії Знам’янської та Олександрійської міських централізованих бібліотечних систем, 3 юнацьких абонементи, 32 кафедри та 525 груп при бібліотеках області.
Обласна бібліотека для юнацтва ім. О. М. Бойченка, як організаційно-методичний центр по роботі з юнацтвом в області, розробляє систему підвищення кваліфікації бібліотечних працівників, які працюють з юнацтвом і молоддю, не тільки для працівників бібліотек системи Міністерства культури і туризму, а й поширюється на фахівців інших систем та відомств. Це семінари-практикуми, науково-практичні конференції, „круглі столи”, творчі лабораторії, тренінги, рольові ігри тощо. Невід’ємною частиною методичного забезпечення є видавнича діяльність обласної бібліотеки для юнацтва ім. О. М. Бойченка. Добре зарекомендували себе традиційні щорічні інформаційні видання, методичні рекомендації з проблемних питань.
Сьогодні з упевненістю можна говорити про плідну дослідницьку роботу бібліотеки. Це комплексні Всеукраїнські та обласні дослідження, моніторинги, які допомагають виявити різносторонні потреби користувачів, їхнє бачення майбутнього і ролі бібліотеки у суспільстві.
Різнопланова, насичена робота бібліотеки спрямована на інформаційну підтримку освіти, виховання політичної культури, формування у молодих громадян високого рівня національної свідомості та власної гідності, постійно удосконалюється, стає ефективнішою.
Саме тому, обласний семінар – практикум „Бібліотека і молодь – нові часи, нові вимоги” проводиться на базі обласної бібліотеки для юнацтва ім. О. М. Бойченка.
Як соціокультурний багатопрофільний інститут, бібліотеки чутливо реагують на явища суспільного життя. Вони є інформаційними, культурно-просвітницькими, дозвіллєвими центрами для різних прошарків молоді, забезпечують за допомогою книги і аудіовізуальних засобів соціалізацію індивіда, впливають на процес культурного зростання молодої людини.
Одним з пріоритетних напрямів роботи переважної більшості бібліотек, що обслуговують юнацтво, є реалізація державних, обласних та регіональних програм, серед яких програми збереження та поповнення бібліотечних фондів, розвитку культури на період до 2007 року, „Діти України”, обласні програми розвитку і функціонування української мови, протидії торгівлі людьми, комплексна програма профілактики злочинності та ін.
Можна сказати, що бібліотеки – це партнери, повноправні учасники молодіжної політики, і як правило, вони є ініціаторами встановлення міцних контактів з іншими державними та громадськими організаціями, що визначають таку політику.
Ця тенденція напевно зміцниться в майбутньому, оскільки потяг молодих до культурних цінностей не може бути задоволеним без тих духовних багатств, які зосереджені в бібліотеках. До того ж, соціальні інституції, що реалізують молодіжну політику, все більше усвідомлюють позитивний внесок бібліотек у формування творчої, гуманістично орієнтованої, активної особистості, громадянина своєї держави.
Виходячи з потреб молодих громадян в інформаційно-бібліотечних послугах, бібліотеки поступово перетворюються в поліфункціональні центри з проблем юнацтва, центри інформації з сучасними базами даних.
Сильною стороною діяльності бібліотек є співробітництво з провідними молодіжними організаціями України, видавництвами, творчими спілками, іншими установами.
Відбуваються також інтеграційні процеси між бібліотеками Міністерства культури і туризму України та бібліотеками інших систем і відомств.
У цій аудиторії немає потреби ретельно коментувати ту обставину, що висновки дослідників, які збігаються із спостереженнями бібліотекарів, дуже важливі для визначення пріоритетних напрямів діяльності бібліотек. Нагадаю лише такі, порівняно нові напрями: екологічна освіта, виховання політичної, духовно-моральної культури, правове виховання. Останнє звучить нібито звично, але насправді за цим стоїть принципово інше існування людини у правовому просторі. При цьому кожен з напрямів розвивається з урахуванням регіональних особливостей, національних та місцевих традицій і виражається у тих формах і методах, що підказані та апробовані практикою. Тому сьогодні ми впевнено говоримо про різне обличчя бібліотек області, про самостійний вибір ними пріоритетних напрямів роботи з молодими читачами. Так, Вільшанська ЦБС перевагу надає міжнаціональному спілкуванню юнацтва. Бібліотеки Новоукраїнського району вважають своїм пріоритетним напрямом сприяння розвиткові інтелектуальних та творчих здібностей молоді. Очевидно й надалі кожна бібліотека знаходитиме своє обличчя, доброзичливо і шанобливо звернене до її відвідувачів.
З усього сказаного зовсім не варто робити висновок, що бібліотечне обслуговування молоді тільки й того, що дедалі поліпшується. Залишаються складними питання комплектування фондів, матеріально-технічного забезпечення, кадрове. Але завдяки нашій з вами наполегливій праці є всі підстави для того, що бібліотеки й надалі будуть для молодого покоління широко та привітно відчиненою брамою у світ знань, професійного вдосконалення, сприятимуть активній участі молоді у побудові демократичного суспільства в державі.
Шановні колеги!
Користуючись нагодою зустрічі з вами, звертаюсь із словами щирого привітання з професійним святом – Всеукраїнським днем бібліотек.
Це ваше свято, свято тих, хто робить вагомий внесок у задоволення інформаційних, наукових та культурних потреб населення.
Бібліотеки були і залишаються важливим і незамінним осередком підвищення рівня освіченості, духовності. Бажання бути корисним людям, працьовитість, ентузіазм і душевна краса – ці якості притаманні справжнім бібліотекарям.
Бажаю вам всім енергії та успіхів у цій благородній праці, прилученні користувачів до джерел творчості, знань і досвіду наших попередників та сучасників.
Зичу вам здоров’я, оптимізму, щастя! Нехай кожен день приносить вам радість!
В. Зеленіна, заступник директора з наукової роботи ОЮБ ім. О. М. Бойченка
ІНФОРМАЦІЙНІ ТА СОЦІОКУЛЬТУРНІ ФУНКЦІЇ БІБЛІОТЕК, ЩО ОБСЛУГОВУЮТЬ ЮНАЦТВО. ПРІОРИТЕТИ У БІБЛІОТЕЧНО-ІНФОРМАЦІЙНОМУ ОБСЛУГОВУВАННІ
Бібліотека – важлива ланка людської цивілізації і є показовим елементом прогресу, його незмінним джерелом. Щоб відповідати цьому високому призначенню, треба бути на рівні часу і технологічно, і матеріально, і морально. Від якості роботи бібліотеки залежить якість поколінь – як сучасного, так і прийдешнього. З цього випливає велика відповідальність бібліотечних працівників, особливо тих, хто працює з юнацтвом та молоддю, перед суспільством.
Юнацтво – особлива категорія. Це період, коли відбувається становлення молодої людини, обирається життєвий шлях, здійснюється вибір професії, утворюється молода сім’я, закладаються підвалини майбутнього покоління.
Сучасна молодь значно відрізняється від молоді, що відвідувала бібліотеки ще 10, або навіть 5 років тому: вони мають власні погляди на життя, більшість знає, чого прагне. Але від цього роль і місце бібліотеки у вихованні молоді не зменшується.
На сьогодні для бібліотек, що працюють з юнацтвом, притаманні інформаційні, просвітницькі, виховні функції.
Інформаційна функція бібліотек, що обслуговують юнацтво, зберігає своє традиційне призначення: сприяти соціальній адаптації молодої людини в сучасних, досить складних умовах життя.
Це означає, насамперед, інформаційний супровід навчання: як самого навчального процесу, так і свідомого вибору навчального закладу за профілем, рівнем і якістю освіти. Відповідно серед інформаційних ресурсів бібліотек зростає вага фактографічних даних щодо закладів освіти (як у традиційному, так і в електронному вигляді), активізуються форми пропаганди таких баз даних (БД). До кола турбот бібліотекаря входить не просто бібліографічна грамотність молодого читача, а й наявність у нього навичок орієнтування у віртуальних інформаційних потоках. Ось чому є актуальними і важливими наші зусилля та зусилля колег із інших областей по створенню електронної фактографічної БД про заклади освіти України.
Другою життєво важливою темою є профорієнтація і працевлаштування. В бібліотеках можна створювати також відповідні бази даних, хоча слід мати на увазі, що такі дані дуже швидко застарівають і потребують повсякчасного коригування. Тому в даному випадку розумніше діяти у кооперації з відповідними службами місцевої адміністрації, використовувати їхні дані, а зусилля бібліотекарів спрямувати на поширення краєзнавчих знань про економічний профіль регіону, професії, що мають перспективу у працевлаштуванні, з описом основних технологічних процесів, рівня заробітної плати, можливості кар’єрного зростання, подальшої освіти, підвищення кваліфікації тощо. Важке і відповідальне рішення про вибір професії приймається під тиском багатьох факторів – як індивідуальних нахилів і уподобань особи, так і реальних економіко-соціальних умов, перспективності і запитуваності певних професій, статусних запитів молодої людини. Враховуючи це, варто продумати систему індивідуальних і групових форм інформування з цієї тематики.
Третій дуже важливий напрям інформаційної діяльності – правове виховання і правовий захист молоді, надання їй інформації про основи правового і громадянського суспільства. Серед основних підтем окремо підкреслимо такі:
- основні конституційні права громадян України та їх забезпечення;
- молодіжна політика держави;
- державна гендерна політика;
- громадянський кодекс України, закони про сім’ю, захист від сімейного насильства;
- права особистості та їх захист у Карному кодексу України, трудовому законодавстві та інших законних і підзаконних актах.
Четвертий напрям – це задоволення потреб особистості в естетичній морально-етичній, світоглядній, філософській інформації.
Специфіка бібліотек, що обслуговують юнацтво, полягає у тому, що такі запити задовольняються як засобами ВРІ, так і великою мірою в межах об’єднань за інтересами. Із врахуванням цих інтересів організується і довідковий апарат бібліотек. Зокрема здійснюється виділення у каталогах відповідних рубрик і підрубрик, розвивається фонд енциклопедично-довідкових видань, розширюється коло форм рекомендаційної бібліографії, виконаних довідок тощо.
Накресливши основні тематичні напрями інформаційної роботи, зазначимо, що сучасні соціально-економічні умови спричиняють певні корективи у визначенні адресної інформації, читацьких категорій, які потребують особливої уваги бібліотек. Зокрема, у практиці бібліотек нині вирізняються категорії молоді, яка не вчиться і не працює, молодих підприємців, членів молодіжних громадських організацій.
Особливий і дуже відповідальний напрям роботи бібліотек, що обслуговують юнацтво – обслуговування працівників освіти.
Інформаційна робота бібліотеки потребує постійної творчості, гнучкого і оперативного реагування на останні події, соціально-економічні процеси. Тому завжди актуальним для неї є постійний розгляд і переосмислення трьох питань: про що інформувати, кого і яким чином. У забезпеченні інформаційних потреб читачів все більшої ваги набуває використання електронних і мережевих документів. На основі вищесказаного та враховуючи потяг молоді до комп’ютерної техніки, бібліотеки мають створювати або й закуповувати відповідні документи і бази даних, а також допомагати користувачам у пошуку необхідної інформації засобами Інтернету. Тематичне коло інформаційних запитів у молоді надзвичайно широке і постійно збільшується. (Наприклад, „Фінансово-промислові групи”, „Імідж ділової людини”, „Засоби масової інформації і свобода інформаційного простору”, „Презентація, відкриття, конференція як форми рекламних акцій”, „Екологічний туризм” тощо). Такі довідки, на які витрачено багато зусиль і інтелектуальної енергії досвідчених спеціалістів, є важливою складовою інформаційних ресурсів бібліотек, і тому варто подумати, як повнотекстові банки таких документів упорядкувати і об’єднати у віртуальному просторі для спільного використання.
Серед цікавих форм поширення інформації – „Презентація навчальних закладів”, участь в освітянських семінарах і нарадах, створення інформаційно-ресурсних центрів для молодіжних організацій.
Нині повноцінне здійснення бібліотекою інформаційних функцій є неможливим без застосування сучасних технологій. Відкриття в бібліотеках Інтернет-центрів допомогло запровадити такі нові і цікаві для молоді форми роботи пізнавально-інформаційного напряму, як віртуальні подорожі та екскурсії, уроки інформатики, огляди сайтів, Інтернет-уроки тощо.
Бібліотекам, що обслуговують юнацтво, притаманні виховні функції. Існують давні і сталі традиції у формуванні серед молоді патріотичних переконань, поваги до народних традицій, мистецтва, культури, освіти, рідної мови.
Тому хотілося б зупинитися на тих аспектах, які нині є найбільш актуальними.
Запорукою позитивних змін у нашій країні є побудова громадянського суспільства, його подальша демократизація і гуманізація. Побудова суспільства толерантних, творчих, енергійних і законослухняних людей, що сповідують принципи соціальної справедливості і соціального співробітництва. Просування до нього неможливе без конструктивних перетворень як в економічній і соціально-політичній галузі, так і в активному вдосконаленні моральних підвалин нашого життя.
Помічниками у цій роботі стають найкращі твори української літератури. Навіть думка про мало значущість, другорядність української культури повинна зникнути із свідомості молодих людей. Під час окремих заходів, обговорень не слід змальовувати Україну як вічну жертву обставин і сусідів, бо це не сприяє формуванню національної гідності. Історія нашої держави подекуди трагічна, але вона має і славні, гідні законної гордості епізоди, у центрі яких стояли видатні державотворці, воїни, діячі культури і мистецтва, духовні подвижники, які по праву набули світової слави. За розвитком мистецтв і народної творчості, музичністю, схильністю до творіння, освіченістю Україна є однією з перших у Європі, її органічною і невід’ємною частиною, і наші бібліотеки мають достатньо матеріалу аби доводити це до свідомості молодих читачів.
Оскільки будь-який захід має певне виховне значення, а коло виховних аспектів є досить широким, пропонуємо лише декілька можливих форм масової роботи:
- „Від чого залежить гідність громадянина” – диспут або тематичний огляд літератури.
Тут потрібно врахувати такі аспекти, як реалізація конституційних прав і прав людини; рівень оплати праці; суцільна зайнятість; збільшення в економіці ваги високотехнологічних виробництв; розвиток культури, освіти, мистецтва; увага до конкретних людей; створення дієвої системи соціального захисту; формування атмосфери щирої доброзичливості і взаємодопомоги.
„Ними пишається Україна” - цикл заходів про співвітчизників-володарів найвищих досягнень в усіх галузях людської діяльності.
Просвітницька діяльність бібліотеки, що обслуговує юнацтво, в цілому має бути спрямована на збільшення обсягів інформаційних запитів читачів та поширення їхнього діапазону. Бібліотеки повинні будувати цю діяльність таким чином, щоб нові запити сприяли гармонійному розвитку молодої людини, поглиблювали її світогляд, підвищували її конкурентоспроможність на ринку праці.
Вивчаючи конкретних читачів, їхні інтереси, досвідчений бібліотекар визначить, в який спосіб і в якому напрямі розвивати читацькі інформаційні потреби (див. журнал „Бібліотека”, 2005. - №4. - с. 34). Особливе значення мають засоби індивідуальної та групової роботи, форми наочної пропаганди книги. Не можна забувати і про науково-популярну літературу та періодику. Сучасний бібліотекар повинен збирати і доводити до читача ті web-адреси журналів, газет, інших сайтів, які містять відомості про сучасні досягнення науки і культури, електронні адреси театрів, музеїв тощо.
Досвід українських бібліотек у вихованні молодого покоління є досить значним і різноспрямованим.
Так, у Донецькій області бібліотекарі допомагають підліткам відповісти на питання, властиві цьому вікові: „Який я?”, „Чим відрізняюся я від інших?”, „Як бути щасливим?”, „Як знайти своє місце в житті”, таким чином намагаючись сформувати у читача правильну самооцінку, виробити у нього правильний, твердий погляд на самого себе. Бібліотеки ставлять перед собою завдання виховати у молоді сучасне економічне мислення та підприємницьку ініціативу. Для цього використовуються такі форми, як День інформації „Україні потрібні порядні підприємці”, економічний лікбез „Ти в умовах ринку” тощо.
Варто назвати і інші цікаві напрями і заходи:
- диспут „Вмій сказати „ні!” (проти наркоманії, Львівська обл.);
- бібліотечна цільова програма „Молодь проти наркотиків” (Хмельницька обл.);
- бібліотечна цільова програма „Щастя бути разом” (на підтримку молодої сім’ї, Луганська область);
- об’єднання читачів „Школа волонтерів”, тренінг „Толерантність, як форма поведінки” - (Кіровоградська ОЮБ);
- Уроки культури „Заговори, щоб я тебе побачив”, „10 табу ділового спілкування” - (Херсонська обл.);
- Тиждень краєзнавства „Рідний край у вихорі віків”, який складають година пам’яті, відеоподорож з елементами вікторини, слайд-огляд, вечір історії з виставкою музейних експонатів, літературно-мистецькі години (Черкаська обл.).
Цикл занять по програмі духовно-морального виховання молоді „Я і мій родовід”:
- „Веков связующая нить” (про родинні зв’язки: хто такий „кум”, „сват” тощо).
- Заняття „Ми та наші предки” (про сімейні традиції).
- „За сторінками сімейного альбому” (історія сім’ї, найважливіші події, дати).
- Заняття – „Екскурс в світ імен та прізвищ”.
- „Дерево життя” - розглядається принцип побудови генеалогічного дерева.
- Презентація свого генеалогічного дерева, розповідь про історію своєї сім’ї, походження прізвища.
Акція „Молодь обирає здоров’я”:
- Книжкова виставка.
- Уроки здоров’я.
- Анкета для старшокласників, в якій пропонується написати, що означають слова „наркоманія”, „наркотик”, „алкоголізм”, „тютюнопаління”.
- Бесіда „Сам собі ворог?”.
- Завершення акції: диспут-гра – роздуми про здоровий спосіб життя; що перешкоджає здоровому життю або рольова гра „Суд над алкоголем і тютюном”.
Просвітницька функція бібліотек відрізняється від освітньої тим, що це не просто популяризація певних знань, а й залучення молодих читачів до активного пошуку інформаційних джерел і навіть до вироблення таких знань. Тому, доречними були б читацькі об’єднання: „Школа лекторської майстерності”, „Гід – краєзнавець” тощо.
Прикладом може послужити відкриття громадських приймалень для надання безкоштовної правової допомоги малозабезпеченим верствам населення та молоді, де разом з управлінням юстиції консультації читачам під час канікул можуть надавати і студенти юридичних факультетів вузів.
Названі функції бібліотек та пріоритети у бібліотечно-інформаційному обслуговуванні юнацтва зайвий раз доводять правоту тих дослідників, які розглядають бібліотеку як суб’єкт і одночасно продукт соціально-культурного, цивілізаційного розвитку.
Сьогодні перед бібліотеками, що обслуговують юнацтво, стоять важливі завдання загальносуспільного, цивілізаційного значення. Серед них:
- допомога у забезпеченні планомірної вертикальної та горизонтальної соціальної мобільності, що для молоді означає можливість кар’єрного зростання та високу конкурентоспроможність, гнучкість при виборі роботи;
- сприяння формуванню національної еліти;
- сприяння інноваційній готовності та інноваційній активності населення, особливо молоді;
- сприяння відкритості всіх соціальних, політичних та економічних процесів для всіх членів суспільства;
- популяризація найкращих зразків людської культури, протидія бездуховним, неякісним культурним нашаруванням.
Саме у позитивному впливі на громадські процеси, в активній роботі,
спрямованій на зростання гуманістичних підвалин суспільного устрою, повною мірою реалізується сенс інформаційної, виховної та просвітницької діяльності бібліотек, що працюють з юнацтвом.
ЦРБ та ЦМБ є методичними центрами з питань бібліотечного обслуговування населення, в т. ч. і юнацтва в своєму регіоні. Вони призвані допомагати бібліотекарям, що обслуговують юнацтво, перетворити їхню роботу на різноманітну і творчу, допомагати не шаблонними рекомендаціями, а індивідуальними диференційованими порадами, методами експерименту, теоретичними пошуками, оперативною інформацією, в т.ч. і про інновації.
Для досягнення цієї мети методичні центри на містах повинні
вирішувати такі завдання:
- забезпечення функціонування єдиної системи організаційно-методичного впливу на бібліотечно-інформаційне обслуговування молодих користувачів у регіоні;
- виявлення, аналіз, узагальнення та поширення досвіду роботи бібліотек з обслуговування юнацтва та молоді;
- вивчення інновацій та запровадження їх у бібліотеках регіону;
- надання консультацій, практичної допомоги з питань обслуговування юнацтва;
- координація діяльності бібліотек усіх систем і відомств, що обслуговують юнацтво;
- науково-дослідницька робота, підвищення професійної компетентності бібліотечних працівників;
- підготовка методичних видань.
Перспективи бібліотек пов’язані не тільки з тими тенденціями, які
повною мірою проявилися сьогодні. Вчені прогнозують, що інформатизація на новому етапі надає більше можливостей для різноманітного дозвілля і розвитку особистості.
Серед основних категорій любителів „серйозного дозвілля” - колекціонери, ремісники, учасники спортивних змагань, ігор та турнірів, аматори, захоплені різними видами мистецтва. Тому зрозуміло, що бібліотеки можуть надавати допомогу цим людям в їхніх заняттях.
Однією із перспективних форм організації „серйозного дозвілля” визначено волонтерство, сам факт участі в якому вже складає гру для задоволення і самореалізації. „Серйозне дозвілля”, коли пов’язане із пізнанням нового або самовдосконаленням на основі глибшого чи ширшого пізнання, найближчим часом сприятиме появі нової категорії користувачів у бібліотеках.
В основі любих перетворень повинно бути усвідомлення кожним бібліотекарем думки про те, що бібліотеки створені і працюють для населення. Цей важливий принцип спонукає бібліотекарів тісніше співпрацювати з усіма прошарками населення, і особливо - з місцевою адміністрацією. Адже успіх і якість роботи бібліотеки безпосередньо залежить від побудованої системи цих взаємовідносин.
Заходами, що можуть сприяти популяризації бібліотеки, перш за все є:
- обов’язкові звіти бібліотеки перед населенням;
- інформування про її діяльність у ЗМІ;
- участь у загальних заходах (районних, міських, сільських);
- організація важливих акцій: тижнів, місячників тощо.
Поняття „Імідж” для бібліотеки можна визначити як образ, що склався в масовій свідомості і визначається ставленням суспільства до бібліотеки, її послуг, ресурсів. Образ бібліотеки залежить як від колективу, так і керівництва бібліотеки, від того, на що спрямовано їхні зусилля.
І навряд чи сьогодні знайдеться людина, яка заперечуватиме вплив на імідж бібліотеки інформаційних та телекомунікаційних технологій.
Сьогодні бібліотеки прагнуть зміцнити свої позиції в суспільстві, забезпечити вільний і необмежений доступ до інформації та зберегти її. Реформи у суспільстві дали поштовх до переосмислення місії бібліотеки, створили можливість для вивчення, розповсюдження та впровадження у практику роботи кращого світового досвіду.
Виникнення і розвиток ринку комп’ютерної техніки та телекомунікаційних послуг відкрили шлях до комп’ютеризації бібліотек, нарощування їхнього інформаційного потенціалу, підвищення соціальної привабливості. Сьогодні наші користувачі хочуть бачити бібліотеку сучасним закладом, який зможе задовольнити їхні зростаючі запити.
Зміни в суспільстві, позитивні зрушення в розвитку бібліотечної справи, зростаючі вимоги молоді до бібліотек впливають і на зміни, що відбуваються в системі підготовки та підвищення кваліфікації бібліотечних працівників.
Сьогодні існує нова варіантність підходів у реалізації системи підвищення кваліфікації. Поряд з традиційними формами, такими як семінари, практикуми, „круглі столи”, університети передового досвіду, стажування молодих фахівців, бібліотекарі використовують і нові: клуби методиста, бібліографа, школи сільського бібліотекаря, школи професійної майстерності, дні фахівця, творчі майстерні, години взаємних порад, дні творчої ініціативи. При цьому широко застосовуються методи активного навчання: тренінги, дискусії, ділові та рольові ігри (журнал „Бібліотека”, 2005р.).
Вдалою формою підвищення кваліфікації фахівців, що обслуговують сільську молодь, може стати зліт сільських бібліотекарів, де вони мають можливість підвищити свій професійний рівень, поділитись досвідом, обговорити проблеми та спільно шукати шляхи їх вирішення. Наприклад, на семінарі „Бібліотечне обслуговування читачів юнацького віку в сільській місцевості” на базі сільської бібліотеки-філії можна розглядати такі питання, як роль бібліотек у реалізації обласних, районних цільових молодіжних програм, розвиток молодіжного обслуговування юних читачів тощо. Семінар можна використати для підведення підсумків районного конкурсу проектів комплексних програм з удосконалення бібліотечного обслуговування сільської молоді.
Виходячи з усього вищезазначеного, перспективними напрямками діяльності бібліотек є:
- створення та удосконалення діяльності мережі центрів правової освіти населення;
- забезпечення доступу населення і молоді до соціально-значимої інформації: не тільки правової, а й екологічної, ділової;
- забезпечення інформацією про здоровий спосіб життя;
- формування інформаційної культури особистості, тобто виховання у людини потреби використання для своїх цілей різноманітної інформації, вміння її знаходити, обробляти і створювати власні інформаційні продукти в друкованому та електронному видах;
- розвиток толерантного відношення до молоді з обмеженими фізичними можливостями. Саме наші заклади сприяють соціальній адаптації цих людей, допомагають їм запобігти вимушеній ізольованості, підключають їх до активного громадського життя;
- пошук інновацій в роботі, проектна діяльність;
- безперервна освіта бібліотекарів.