„Бібліотека І молодь: нові часи, нові вимоги”

Вид материала

Книга

Содержание Список літератури Проблеми виховання молоді: роль та можливості Другий варіант Бібліотека – навчальний заклад – районний /міський/ центр соціальних служб для сім Саме тут на Вас чекають”, „Центр зайнятості –пропонує”, „Де працювати?” Використана література

Подобный материал:

• Перечинський професійний ліцей, 77.97kb.
• Пленарна частина, 225.27kb.
• Рекомендації для сучасних умов Висновок, 404.19kb.
• Рекомендації для сучасних умов Висновок, 400.33kb.
• Cпецкурс Intel крок до прогресу в освіті, 153.06kb.
• I століття висуває нові орієнтири, нові вимоги до економіки, політики, особистості,, 71.92kb.
• Нові технології oled І fed, 80.84kb.
• Нові вимоги до сировини для біопаливної промисловості в єс або кінець «ріпакової ейфорії», 17.29kb.
• Реферат на тему, 69.1kb.
• 1. 3 Гуманізація освіти, 1532.56kb.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Аладжальян С. Все під силу однодумцям// Бібліотечна планета, 2005.- №1. – С. 36-37.
   
2. Бейліс Л. Інформаційні, виховні та просвітницькі функції бібліотек для юнацтва // Бібліосвіт, 2004. - № 1 – С. 21 - 28.
   
3. Бейліс Л., Шевченко Ю. Юнацький ювілей бібліотеки для юнацтва // Бібліотечна планета, 2000. - № 4. - С. 42.
   
4. Копієвська О. Бібліотечна справа України як напрям культурної політики // Бібліотечна планета, 2003. - № 4. - С. 31 - 33.
   
5. Могилевець В., Ляховська Н. Державна бібліотека України для юнацтва у дзеркалі цифр та інформації //Бібліотечний форум України, 2005. - № 2. – С. 8 - 10.
   
6. Саприкін Г. Показатели эффективности работы библиотеки: сравнительный аналіз //Бібліотечний форум України, 2005. - № 2.- С. 5 - 7.
   

Л. Настояща, завідуюча відділом

СРЮС і маркетингу ОЮБ ім. О. М. Бойченка


ПРОБЛЕМИ ВИХОВАННЯ МОЛОДІ: РОЛЬ ТА МОЖЛИВОСТІ

ПУБЛІЧНИХ БІБЛІОТЕК


Молодь – майбутнє будь-якого суспільства, держави. І наша біда, мабуть, в тому, що ми не завжди ставимось до молодої людини з належною повагою, розумінням, бажанням перейматися її проблемами, які в кожному віці різні, але завжди важливі. Пригадаймо хоча б події останніх 10-15 років.

Відійшло в історію ХХ століття і всі були свідками:

• воєнних подій у Косово, нищення пам’яток історії, культури, бібліотек;
  
• падіння Берлінської стіни;
  
• розвал СРСР;
  
• події сорому і ганьба, а саме – Афганістан, Чечня;
  
• розквіт міжнародного тероризму;
  
• технологічний прорив, комп’ютеризація.
  

Молода людина, як ніколи, залишилась сам на сам з інформаційною

агресивністю сучасного суспільного життя. І сьогодні у свідомості багатьох обивателів молодь асоціюється не з потенційно рушійною силою становлення, розбудови держави, а з „лавочниками”, „кооператорами”, „рекетирами” та „новими українцями”, чи ж „нічними метеликами”. Зрештою, в інших людях ми вбачаємо саме свої недоліки, а тим паче важко стриматись від осуду: „яка жахлива молодь” і т.д.

Як засвідчують науковці, молоді люди сьогодні, як ніколи готові приймати рішення, як щодо власної долі, так і долі країни. Можливо, більшість з них обмежуються суто особистими проблемами: навчання, працевлаштування, здоров’я, алкоголізм, наркотики, відсутність чітких критеріїв, ідеалів, правовий нігілізм.

Відповідно з цим щорічно проводяться парламентські слухання про становище молоді в Україні, звіт подається на розгляд Президією Верховної Ради.

З метою вивчення молодіжних проблем у 2002 р в Києві проводилось соціологічне дослідження. Опитувані відповіли, що їх найбільше хвилює:

- здоров’я (38,0%);

- фінансові труднощі (36,7%);

- освіта (29,3%);

- дозвілля, відпочинок (28,7%);

- кар’єра (23,3%);

- стосунки з друзями (21,3%);

- сімейні (14,0%);

- морального плану (16,7%);

- сексуальні (10,5%);

- ніякі (8,0%).

Серед важливих соціальних проблем молодь виділяє наступні:

• безробіття (56.7%);
  
• криза моралі, культури (34,7%).
  

Найважливішими сьогодні також є і демографічна ситуація, а саме:

• висока міграційна мобільність;
  
• великий попит на освіту;
  
• мобільність щодо зміни роботи, перекваліфікації.
  

Стосовно основних положень молодіжної державної політики, то варто звернути увагу на її правове, інформаційне забезпечення, оскільки багато проблем появляються від незнання, яке, як відомо, не звільняє від відповідальності. Можливо, варто розпочати із доволі-таки дієвих, як на сьогодні, наочних форм, а саме:

книжкових виставок різної тематики:

• Держава. Право. Громадянин;
  
• Права людини очима людини;
  
• Закон: чому ми повинні його знати;
  
• Бібліотека – гарант вільного доступу до інформації.
  

Запропонуйте читачеві картотеку інфраструктура району (міста), яка б презентувала дані про соціально-економічний, культурний розвиток району, адреси та реквізити служб, фірм, підприємств, правоохоронних та державних органів, медичних установ, соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, реальним стане і організація міні-картотеки «Юрист»:

консультує;

роз’яснює;

уточнює.

Варто, безперечно, переглянути рубрики, структуру ДБА, провести редагування їх згідно потреб конкретного молодого користувача.

Звертаємо Вашу увагу на молодіжні клуби при бібліотеках, які виконують не тільки пізнавальну функцію, але й сприяють соціалізації особистості, допомагають юнацтву знайти життєві орієнтири. Зокрема, клуб цікавих зустрічей «Півгодини з ...». На зустрічі з старшокласниками запрошуються молоді люди, які активно приймають участь у політичному, громадському і економічному житті рідного краю: журналісти, актори, модельєри, стилісти, барди, КВН-щики, бізнесмени, фермери, підприємці, спортсмени і т.д. Через неформальне спілкування популяризуються ідеї успішності, інтелектуального розвитку.

Правова культура як частка загальної культури має формуватися на протязі всього життя людини. Бібліотеки відіграють тут значну роль, але вони мають діяти в тісній співпраці з іншими зацікавленими установами (школами, органами внутрішніх справ, спеціальними виховними закладами, центрами соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді та ін.). Співпраця з ними може базуватися на взаємовикористанні інформаційних і матеріальних ресурсів за такими векторами: залучення молоді, підлітків до змістовного дозвілля, спорту, творчої самореалізації, допомога в забезпеченні всесторонньою інформацією молодої сім’ї (інформаційний патронат); інформування молоді про законодавчі акти, що стосуються її, формування культури поведінки, розповсюдження знань з валеології; залучення молоді до участі у громадських організаціях, в окремих акціях, у корисній суспільній праці.

Доцільно було б бібліотекам ЦБС створити комплексну літературно-соціальну програму „SOS! Врятуйте наші душі” для учнівської молоді. Мета її - виховання у молодого покоління впевненості в необхідності здорового способу життя, а також ознайомлення з основами правової культури. Програма складається з трьох блоків: „Держава – це я” (розширення правової освіти підростаючого покоління); „Зупинися над прірвою” (застереження від наркоманії, паління, алкоголізму, СНІДу); „Людино – зроби себе сама” (сімейне виховання і самовдосконалення). Для піднесення правової свідомості користувачів (населення) й активізації просвітницької діяльності бібліотек (закладів культури) в рамках програми, можна провести регіональний огляд-конкурс бібліотек (закладів культури) на кращу організацію правової освіти і правового інформування користувачів (населення).

Другий варіант: розробити цільову програму „Вступаючи в доросле життя”. Сьогодні бібліотекар, який працює з юнацтвом, знає соціально-психологічні особливості цієї вікової категорії користувачів, враховує рівень їхньої освіти, інтереси, нахили. Основою для обговорення з юнаками і дівчатами юридичних питань повинні стати характерні конфліктні ситуації, з якими вони стикаються у житті; зустрічі з фахівцями, бесіди-діалоги, дні інформації, уроки правознавства „Захищаючи права неповнолітніх”, „Сам собі адвокат”, юридичний аукціон за статтями Конверсії прав дитини, морально-правова експрес-гра „Подорож країнами Закону, Права, Моралі”, інформаційний калейдоскоп „Не переступи межу”, діяльність клубів правових знань „Щит і меч”, „Молодь і право”, „Феміда”, „Ти і закон”.

Досить часто скоюється молодіжна злочинність. За даними Міністерства юстиції останніх років набрали чинності вироки судів щодо 120,0 тис. молодих людей, засуджених до різних мір кримінального покарання. Залишається високою криміногенна ситуація в підлітковому середовищі в таких областях України: Донецькій, Львівській, Тернопільській, Волинській, Чернігівській та Вінницькій.

Злочини скоюються молодими людьми віком 14 - 29 років. Проводячи профілактичну роботу серед учнів 10-11 класів, можна запропонувати вечори-діалоги, презентації: книжкової виставки, книги, статті, рубрики в періодиці; «круглі столи» з гострими кутами, юридичні діалоги, прес-конференції, дискусії, відверту розмову на теми: „Вік тривог і помилок”, „Вік? – перехідний”, „Як не згубити свою молодість”, „Не зламай свою долю”, „Знати, щоб зберегти себе”, „Права людини - твої права” та ін.

Немалу роль у становленні національно-патріотичної свідомості підростаючого покоління відіграє релігія, яка із здобуттям Україною незалежності глибоко проникає у звичаї та обряди українського народу, поєднує чисто духовні елементи з національними, громадськими, сімейними та особистими. Трактування релігій через призму потреб сучасного виховання відкриває нам такі її важливі функції, як відродження і збереження віри в ідеали, без чого повноцінне життя людини неможливе. Крім того релігія виступає надійним носієм загальнолюдських морально-етичних цінностей. Релігія сприяє збереженню національної ідентичності, бо українська церква завжди жила прагненнями народу, завжди зберігала свою національну специфіку за змістом і за формою.

Різдво, Великдень, Зелені свята... усі вони пов’язані з певною атмосферою святково-національного настрою, що часто відображається у спогадах тих, чиє дитинство все це пізнало. Тому є підстави вважати, що релігійність завжди гармоніювала з природною схильністю українця до духовності, емоційного сприймання світу. Руйнування основ релігійності означало руйнування національних основ життя. А тому відродження духовності через повернення до релігійності, до Бога – це надійна дорога оздоровлення нації, запорука становлення державності. Безперечно, всі ці моменти повинні враховувати і бібліотеки, здійснюючи релігійно-просвітницьку роботу серед молодого покоління всіма властивими їм засобами. Це і літературно-мистецькі подорожі, фольклорні свята „Ой радуйся, земле”, „А хто, хто Миколая любить”; „Нам дзвони дзвонять Великодні”, „А вже весна, а вже красна”, „Ой на Івана, ой на Купала”, виставка-конкурс писанок „Сонце на долоні”, вечір духовної музики тощо. Беручи участь у заходах, юнаки і дівчата не тільки знайомляться з українською обрядовістю, але й проявляють інтерес до книг про історію виникнення народних свят, до творів художньої літератури і мистецтва, змістом яких стали сюжети з Біблії.

Важливими в цьому плані є літературно-мистецькі вечори, пов’язані з біблійними мотивами в мистецтві та літературі, зокрема до вечора „Релігія і церква в житті й творчості Лесі Українки” пропонуємо включити твори геніальної поетеси, пов’язані з Біблією: драматичні поеми „Вавілонський полон”, „На руїнах” (тема Єгипетського полону), поема „Одержима” (євангельські мотиви жертовності), вірш „Що дасть нам силу”, у якому йдеться про Симона-Мірянина, який допоміг Спасителю нести Хрест на Голгофу, драматичний діалог „На полі крові” про духовне відступництво Іуди. Крім цієї теми не забудьмо про дуже близьку Лесі Українці тему, як „народ і пророк”, що знайшла яскраве відображення у її творах: „Пророк”, „Народ пророкові”, „Ізраїль в Єгипті”, „У пустині”. Включення цих творів до програми вечора, їх обговорення допоможе молоді глибше зрозуміти поетесу, повернутися обличчям до християнського осмислення моральних якостей, отримати відповіді на безліч запитань: „Хто такі пророки?”, „Що говорить про них Біблія?”, „Чому Леся Українка зверталася до образів біблійних пророків?”. Цікавим має бути диспут за десятьма заповідями та Нагірною проповіддю Ісуса Христа з питань: „Чи легко полюбити ближнього?, Хто він – наш ближній?; „Горе вам, багаті!” Чи справедлива ця теза?; „Любіть ворогів ваших!” Як ви це розумієте?; „Чи легко любити ворога?”; „Прощайте і прощені будете!” Чи можна все простити? Чого ви не прощаєте собі?; „Як ви хочете, щоб з вами чинили люди, так і ви чиніть з ними!” Чи виконуєте ви цю заповідь?; „Що потрібно зробити, щоб наблизитися до високого рівня моралі Ісуса Христа?”. Без сумніву, обговорення цих питань спонукає юнаків і дівчат до добрих вчинків, правди, справедливості, визнання людської гідності і напевне, сприяє ушляхетненню людських стосунків, веде до їх гармонії й досконалості.

Вкрай актуальна проблема сьогодні – формування національної самосвідомості, громадянськості та патріотизму в молоді. Бібліотеки повинні цілеспрямовано прищеплювати юнакам та дівчатам інтерес до української культури, історичного минулого України, до кращих здобутків літератури, усної народної творчості, ремесел українського народу. Згідно опитування та вивчення читацьких інтересів, в бібліотеці радимо створити „Школу народознавства” або клуб чи об’єднання за інтересами „Сучасник”, „Діалог”, „Контакт”, „Ровесник”, „Гармонія, „Співрозмовник”, „Духовність”. Форми занять різноманітні: уроки народознавства „Україна: ритми культури й аритмія епохи”, виставки-вернісажі „Галерея сучасного мистецтва” (презентація творчих робіт як професійних художників, так і початківців).

Творчу фантазію, внутрішній світ підлітків, їх уподобання розкриють виставки молодіжної творчості (живопис, малюнок, вишиванки, декоративно-ужиткові вироби і т.п.); виставки-конкурси: ілюстрацій до творів письменників, знаменних дат; плакату, присвяченого боротьбі зі СНІДом, алкоголізмом; малюнків до творів письменників-земляків тощо.

Особливу увагу звертаємо на молодь з особливими потребами. Організовуючи спільну роботу бібліотеки з ЦСССДМ під час фестивалю творчості „Сузір’я надії”, доречною буде виставка робіт „Поезія ліній і барв”, ігрові розважальні програми, конкурси, вікторини з циклу „Розкрий свій талант” чи „Робота, покликання, хобі” або „Чарівний дивосвіт”.

Розповідь про український народний побут, звичаї, що випробовувалися на міцність протягом багатьох століть, любов до рідної землі, повага до батьків, до чесної праці, порядність у взаємостосунках, неперервність родовідних традицій, збереження чистоти нашої духовності – такий лейтмотив заходів бібліотеки. Популяризуючи книги В. Скуратівського „Берегиня” та „Посвіт” під час проведення фольклорно-етнографічних заходів за участю вчителів народознавства, української мови і літератури, редакторів місцевих газет разом з підлітками та молоддю, пропонуємо взяти участь у збиранні фольклору (записувати народні пісні, оповіді, народні звичаї, обряди і традиції). Під час згаданих заходів звертаємо увагу користувачів на такі питання:

- „Як ви думаєте, чому в період застою адміністративно-бюрократичний апарат під гаслами технічного прогресу, масової культури намагався знівелювати спадщину наших батьків? Чому їм вигідно було це зробити?” „Як ви розумієте народні традиції? Яке продовження вони знаходять у вашому колективі та вашій сім’ї?”; „Народні традиції в культурі матеріальній та духовній”; „Як здійснити перехід до відродження, вивчення розвитку національної культури? Невже це непереборні проблеми? Чим можете допомогти у їх вирішенні?” Участь користувачів в обговоренні вищезгаданих питань, обміну думками сприятимуть формуванню високих естетичних смаків, допоможуть кожному з учасників відчути своє коріння, живий зв’язок поколінь, як перед минулим, так і перед майбутнім.

Любов до народної творчості можна згуртувати у клубі „Фольклорний переспів”, мета якого - пробудження у молоді інтересу до історії культури рідного краю, популяризація народженого душею і серцем народу культурного надбання. Девіз клубу: „Не можна знати історію народу, не знаючи усної народної творчості”.

Наступна, не менш важлива, молодіжна проблема – здоров’я та популяризація серед молоді здорового способу життя. Зокрема, соціально-економічна і політична нестабільність, зниження рівня життя, посилення розшарування за рівнем доходів, зростання злочинності й насильства – не останні фактори впливу на загальний стан самопочуття суспільства.

Прикро, та сталої тенденції до зростання набула захворюваність на соціально небезпечні інфекційні захворювання. Ми знову заговорили про туберкульоз. В Україні епідемія туберкульозу була зареєстрована у 1995 році, охопивши майже всі регіони.

Проблема епідемії ВІЛ/СНІД продовжує залишатись актуальною як в Україні, так і в цілому світі. Як не прикро, але Україна займає одне з перших місць в Європі за темпами розповсюдження ВІЛ-інфекції. За неофіційними даними, сьогодні в Україні ВІЛ-інфікованими є понад 1% населення країни (примірно 4,6 млн. чол., з них 70% молоді) станом на 01.01.04 р. на Кіровоградщині – 404 чол. в т.ч. молоді – 274). Поширюється захворюваність статевим шляхом та через вживання наркотиків.

Кількість зареєстрованих хворих з наркотичними розладами станом на 01.01.2000 р. становила більше 68 тис. осіб. На початок 2000 року в Україні вже не було жодного регіону, який би відрізнявся особливо низьким рівнем наркотичних проблем. В середньому щороку на офіційний облік стає 8-9 тисяч наркотично залежних громадян. На Кіровоградщині зареєстровано станом на 01.01.04 р. – 2040 чол. в т. ч. підлітків – 10.

Щороку у світі мільйони людей хворіють та йдуть з життя через паління. Та, незважаючи на це, одночасно інші мільйони людей починають палити. Серед причин в першу чергу, мабуть, імітація манер якоїсь компанії, наслідування людини, яка подобається, бажання бути схожим на неї; бажання справити враження дорослого.

Негативних наслідків щодо вживання тютюнових виробів досить багато, але завжди слід пам’ятати, що незважаючи на мотиви паління, формується стійка психологічна залежність, із якою досить важко впоратись. Саме тому необхідно проводити як можна більше профілактичної роботи серед старшокласників, студентів, учнівської молоді.

Не менш нагальною постає проблема алкогольної залежності у молодіжному середовищі. Зокрема, Українським інститутом соціальних досліджень та центром „Соціальний моніторинг” у 2000 році проведено опитування молоді віком 15-22 років, згідно результатів якого середній показник вживання алкоголю становить 93%. Станом на 01.01.04 р. на Кіровоградщині 16536 осіб, з них 2 підлітки, що перебувають під наглядом у диспансерних установах хворих на алкоголізм.

В цьому контексті варто піднімати дані молодіжні проблеми, але не просто в суто інформаційному плані, а показувати прогнозований результат, знайомити з фактами, цифровими показниками, доводити до молоді результати „веселого” життя зі сторони правоохоронних та медичних структур, працівники яких стикаються із цими проблемами щодня.

Безперечно, не зайвим стане цикл книжкових виставок „Щоб не вмерти молодим” за розділами:

І – Біля небезпечної грані

ІІ - „Увага! Наркоманія”

Ш – В смерті звинувачується ... життя.

При відсутності літератури, реальними формами роботи буде організація папок-досьє: „Наркоманія і підліток”, „Все про алкоголь”, „За крок до смерті”, „Біля межі за якою морок”.

Цікавим може бути і цикл масових заходів „Нове покоління вибирає здоров’я”, в рамках якого запропонувати користувачам обговорення тем: алкоголізм, проституція, наркоманія, СНІД, венеричні захворювання, спорт та ін.

Робота повинна проводитись спільно у системі „ Бібліотека – навчальний заклад – районний /міський/ центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді – інші заклади культури – громадські організації”.

Радимо підготувати спільно з ЦСССДМ пам’ятки „Прочитаєш не без користі”, які б розкривали вище згадані проблеми. В роботі пропонуємо скористатися наступними формами: вечір-діалог „Дозвольте виговоритись” з питань:

- Ваше ставлення до вислову „юність – пора проблем”? Чи це дійсно справедливе судження?

- Які проблеми можна вважати дійсно проблемами?

- Пияцтво, алкоголізм – це проблема справжня чи надумана? Якщо „так”

чому? Якщо „ні” чому?

- Алкоголізм – це хвороба чи стан душі? Ви вважаєте, що є молодіжний

алкоголізм? А ви вживаєте спиртне?

- Ставлення ваших батьків до алкоголізму. Коли ви станете батьками,

яким буде ваше відношення до того, що ваші діти вживатимуть алкоголь? Для вас це буде проблемою?

- Як, на вашу думку сьогодні можна позбутися даної проблеми?

Проблеми досить важкі, наболілі, а щоб вільно орієнтуватися в них, бути переконливими у своїх доказах, зуміти довести молодим людям те, над чим вони не бажають задумуватись, необхідно вільно володіти достатньою інформацією, багато читати, поглиблюючи свої знання з даного питання.

Так, проводячи диспут „Вмій сказати – „ні” варто торкнутися наступних питань:

• Роль алкоголізму, наркотиків в деградації сучасної молодої людини;
  
• Що Ви сьогодні знаєте про наркотики?
  
• Ваше відношення до молодіжної злочинності та наслідки «кайфу»;
  
• Проституція, що це? (Нічні метелики, хто вони?).
  

При цьому доцільно буде організувати книжкову виставку „Не дорікайте, не примушуйте, не потурайте”.

Пропонуємо для старшокласників провести цикл діалогів „Юність – пора проблем”, а темою для розмови буде „Ім’я біди – наркотики”.

Примірні тези діалогу:

• Що таке наркотик, чи його вживання дійсно біда? Чи екстаз? Задоволення?
  
• Ви впевнені, що все знаєте про наркотики і маєте право дати їм оцінку?
  
• Хтось із ваших знайомих вживає наркотики?
  
• Ваше ставлення до наркотиків? Ви пробували? Як? Що відчули? Ваше враження.
  

Великий вплив на підлітків буде мати і подорож-пам’ять „По кому подзвін”, яка заставить повернутися усіх присутніх до імен великих балетмейстерів, музикантів, акторів, співаків, яких погубили алкоголь і наркотики, з чиєю допомогою вони переборювали „чорну смугу” в житті. Це – Серж Ліфар, Фреді Меркурі, Мерилін Монро, Едіт Піаф, Володимир Висоцький та інші.

Під час підготовки заходів бажано скористатися документальними фільмами, відеозаписами, окремими кадрами, статистичними даними.

Сьогодні особливо непокоїть поведінка дівчат-підлітків. Кожна п’ята – палить, кожна десята (13-15 р.) веде „незалежний” спосіб життя. Результати не забарюються – безпліддя, хронічні, венеричні захворювання, СНІД. Показово, що від загальної кількості наркозалежних 58,5% - віком до 17 років, з них 26,6% - дівчата. Сьогодні поняття вихованості і скромності не входять до «джентльменського набору» сучасних учнів, студентів, стають все менш привабливими, побутує принцип – живи, поки молодий.

Прямим наслідком такого розгульного життя стає інша проблема – суїцид. (Станом на 01.0104 р. на Кіровоградщині сталося серед молоді 85 випадків). В даному контексті варто звернути увагу на наступні теми:

- Як навчитись цінувати життя?

- Що турбує мене в житті?

- Молодь: уроки права, уроки життя.

- Шкідливі звички і тривалість життя.

Реальним стане відновлення суто бібліотечних індивідуальних форм роботи з читачем. Мабуть, доволі болючим для молодих людей залишаються теми і першого кохання, дружби, одвічні проблеми батьків і дітей, пошуку власне себе.

До речі, шлюбно-сімейні відносини – ще одна проблема. На сьогодні в Україні кількість молодих сімей становить понад 2,5 млн. За статистичними даними в сучасних українських родинах спостерігається значний рівень розлучень. За даними статистики у 2003 р. на Кіровоградщині відбулося 4493 розлучень, або 55,5% до зареєстрованих шлюбів. Останнім часом поширюється тип сімей з офіційно неоформленими шлюбно-сімейними стосунками. Це приблизно – 11%.

У 2001-2002 р.р. в Україні розглянуто 3 тис. справ позбавлення батьківських прав. Бібліотека навряд чи в змозі навчити молодих людей «сто раз подумати, а потім відрізати» та все ж не буде зайвим складання невеликого рекомендаційного списку літератури „Що необхідно знати про шлюб” за рубриками:

1. І ще раз про статеве виховання;

2. Сімейні відносини. Які вони?

3. Конфліктні ситуації та шляхи їх розв’язання.

При наявних можливостях вирішення даної проблеми можна розширити в „Клубі молодої сім’ї”, де передбачити консультації спеціалістів різного профілю, проведення різних форм заходів.

Справжньою окрасою діяльності клубу стане сімейний вернісаж, в якому конкретні родини продемонструють свої таланти, поділяться секретами гармонії в своїх сім’ях. Святкового настрою та змістовної довершеності додасть красиво оформлена зала з викладкою літератури «Звідки ми родом. Чиїх батьків діти?» та виставкою творчих робіт родин -вироби з дерева, картини, малюнки, вишиванки, рукоділля, ілюстровані родовідні книги, сімейні реквізити, альбоми тощо.

Радимо в межах ЦБС створити програму „Сім’я і культура”, яка сприятиме висвітленню наступних питань:

- Кохання „Сенс життя?”;

- Як створити щасливу сім’ю;

- Як вірно формувати сімейний бюджет;

- Про жінок і для жінок;

- Читаємо, дискутуємо, рекомендуємо.

Цікавою буде для молоді запропонована Вами книжкова виставка з незвичною назвою „Скажи, ти щасливий? Особисто ти. Ні? Вважаєш, що тобі не повезло? Виходить, що ці книги для тебе?”.

(По сімейному вихованню зверніться до методичних рекомендацій „Тепло родинного вогнища”. – Кіровоград. ОЮБ ім. О.М. Бойченка, - 2003. – 15 с.).

Одна із найменш досліджених в нашій державі молодіжних проблем – є проблема залучення молоді до секс-індустрії.

Секс-бізнес продовжує існувати і розвиватися дуже активно. Немає статистики відносно точної кількості працівників секс-бізнесу в Україні. За приблизними підрахунками кількість вар’юється від 20 до 40 тисяч.

Працівників секс-бізнесу в Україні можна поділити на 3 основні категорії:

І – „елітні” працівники – найбільш високооплачувана, найбільш освічена, і в основному працює в супроводжуючих агентствах;

ІІ – складається із „дівчат по виклику”, які працюють під контролем сутенерів або „мамочок”.

ІІІ – трасові працівники секс-бізнесу - найбільш багаточисленна та уразлива група. Це найгірше визначена в кількісному відношенні група, тому необхідна додаткова інформація для розробки профілактичних заходів для цієї категорії.

На виконання Національних програм „Репродуктивне здоров’я 2001-2005 рр”, „Діти України”, „Планування сім’ї”, „Профілактика ВІЛ інфекції /СНІДу в Україні” та Указу Президента України „Про невідкладні додаткові заходи щодо зміцнення моральності у суспільстві та утвердження здорового способу життя” Знам’янським міським ЦСССДМ був проведений рейд „Профілактична робота з жінками секс-бізнесу, який мав на меті надати інформацію про те, скільки ризикований цей бізнес для самих жінок та їх клієнтів, про їх юридичні та соціальні права, сформувати мотивацію до безпечної статевої поведінки. У рейді взяли участь: соціальні працівники, психологи, спеціалісти управління юстиції, гінекологи. Це була перша спроба виявити, чи має це соціальне явище місце у м. Знам’янці, визначити кількісний та віковий склад даної групи жінок, їх клієнтів та причини, які наштовхнули жінок на цей спосіб життя.

Було з’ясовано, що таке соціальне явище існує в місті. Віковий склад жінок різноманітний – від 18 до 40 років. Більшість з них не перебували шлюбів або розлучені, є особи, позбавлені батьківських прав. Практично всі вони палять, вживають алкоголь, а двоє опитаних є ін’єкційними наркоманками зі стажем. Всі опитані відповіли, що користуються запобіжними засобами при сексуальних контактах, одна розповіла, що регулярно проходить медичне обстеження, про що є запис в медичній книжці. У своїй „роботі часто стикаються з випадками насилля. Причини, що штовхнули дівчат на такий спосіб життя – матеріальні нестатки, вживання алкоголю та наркотиків, відсутність роботи. Одна з опитаних знає про існування у м. Знам’янці благодійного фонду „Повернення до життя” і періодично звертається за допомогою.

Всім опитаним, спеціалістами рейду-перевірки, надано відповідну інформацію, розповсюджено профілактичну літературу та засоби контрацепції.

Робота з клієнтами таких жінок є настільки ж важливою для профілактики, як і з самими секс-працівниками. Але з клієнтами встановити контакт набагато складніше. Основна група клієнтів високого ризику – далекобійники. У спілкуванні з ними, здебільшого, відповіли, що такими послугами не користуються і для розмови в них немає часу.

Аналогічна розмова була із автозаправниками, на яких часто-густо „тусуються” жінки даної категорії. Тут розповсюджено рекламну продукцію профілактичного змісту.

Звича йно, що одноразовий такий захід не в змозі змінити стиль життя цих жінок, але намагання спільних зусиль працівників рейду дати їм грамотну інформацію по захищеній сексуальній поведінці, зниженні ризику при вживанні наркотиків, про державні та громадські організації, які можуть надати їм необхідну допомогу в різних випадках.

Бібліотечним працівникам з даної проблеми теж потрібно проводити виховну та профілактичну роботу серед підлітків та молоді, використовуючи літературу та періодичні видання: бесіди, діалоги, дискусії, «круглі столи» з гострими кутами. Проблему треба не замовчувати, а вирішувати спільними зусиллями бібліотечних працівників з спеціалістами медицини, правоохоронних та юридичних органів.

Ключовою проблемою стало безробіття серед молоді. Бібліотеки можуть сприяти вирішенню проблем влаштування на роботу через розповсюдження у службах працевлаштування спеціальних молодіжних інформацій, що стосуються таких питань, як: мистецтво пошуку праці, складання резюме, психологічна підготовка до зустрічі з роботодавцем, заняття самовдосконаленням (особистим та фаховим); домагання успіхів у кар’єрі; створення робочих місць для себе, організація малих підприємств; організація локальних та регіональних об’єднань, спілок безробітних для спільного трудового самозахисту та самозабезпечення працею. На нашу думку, правова та практична інформація з цих проблем має бути в кожній бібліотеці.

Ст. 11 „Закону про молодь” „Освіта, культурний розвиток молоді”, присвячена гарантіям та порядку реалізації права молоді на освіту, культурний відпочинок. Згідно з ним, бібліотеки разом з іншими зацікавленими організаціями і установами можуть організовувати або брати участь у роботі навчально-виховних закладів та інших структур, наприклад, інформаційних, що забезпечують задоволення інформаційних потреб та підтримку талановитої молоді у різних сферах життя.

Ст. 15 „Закону про молодь” може стати у нагоді таким молодіжним об’єднанням. Адже у ній сказано, що органи виконавчої влади мають право здійснювати фінансування програм і проектів молодіжних громадських організацій, а також надавати документації і субсидії для розвитку і реалізації соціально-корисних ініціатив. Така нова спрямованість бібліотек, що працюють з молоддю, особливо на основі грантів від держави або спеціальних благодійних фондів, має стати запорукою нового і сучасного рівня розвитку та існування бібліотек. Іншого шляху немає.

Досить болючою проблемою останніх років є зайнятість (безробіття). (В області на 01.01.04 р. безробітної молоді 19570 чол., а на кінець року перебувало на обліку 7569 осіб.). Безперечно, бібліотека не вирішить усіх питань, але налагодивши взаємну співпрацю з райміськцентрами зайнятості, одержить можливість стати важливою інформаційною ланкою підтримки зайнятості.

У цьому контексті дієвою виявиться картотека „ Саме тут на Вас чекають”, „Центр зайнятості –пропонує”, „Де працювати?”

Можна просто систематично на Дошці оголошень подавати координати Центру, контактні телефони.

Цікавими, в плані ефективної організації роботи, повинні виявитись інформаційно-тематичні зони, куточки, папки-досьє „Шлях до успіху”, „Для Вас, ділові люди”, зустрічі, бесіди, години роздумів, „круглі столи”. Інформаційні години, психологічні тренінги. „Як допомогтися успіху”, „Власна справа – шлях до успіху”.

Для безробітної молоді радимо запропонувати бесіди-рекомендації на професійну тематику, подорожі, рольові ігри, конкурси, зустрічі з підприємцями, уроки ринкової економіки тощо.

Одним з найголовніших завдань держави є подальша розбудова національної системи освіти. Кількість студентів збільшується. Щороку виникають нові навчальні заклади. (Станом на 01.01.04 р. на Кіровоградщині загальноосвітніх закладів – 601, вищих учбових закладів І-ІІ рівня акредитації – 17, вищих учбових закладів ІІ-ІУ рівня акредитації - 6 ).

Мета бібліотечної роботи серед молоді – допомогти в інформаційному плані, зорієнтуватись у різноманітті професій, правильності вибору, повсякденних реаліях та перспективах професійного зростання. Цьому буде сприяти організація та проведення „Ярмарки професій”, „Ярмарки вакансій”, Дня відкритих дверей, „Обрії майбутнього: шлях до професії”, „Подорож у країну професій”, клуб „Твоє покликання”, професійних днів, тижнів: фінансиста, вчителя, банкіра, бібліотекаря, менеджера, іміджмейкера, юриста.

В програму вищезазначеного можна включити різноманітні заходи, як: цикл оглядів та переглядів літератури „Шукай своє покликання”, годину професії „Обрії пошуку”, зустрічі з профконсультантами райміськцентрів зайнятості населення, роботодавцями, представниками вузів, середніх спеціальних навчальних закладів; дискусії з актуальних проблем „Яку професію вибрати сьогодні, щоб мати роботу завтра”, „Молодь в умовах ринку”. Найбільш цікавими заходами визначено ділові і пізнавальні ігри, в результаті яких створюється портрет тієї чи іншої професії. Так, проводячи рольову гру „Оптимісти і Песимісти” радимо включити питання:

Яке значення має дана професія для суспільства? Яка праця (автоматизована, механізована чи ручна) використовується?

- Які умови праці (в приміщенні чи на вулиці, звичайні чи специфічні) і режим праці?

- Назвіть приблизну зарплату спеціалістів, працюючих у цій професії?

- Чи передбачає дана професія інтенсивне спілкування з людьми?

- Чи є у цій професії медичне протипоказання?

- Якими особистими якостями повинні володіти люди, вибираючи цю

професію? Де її можна здобути?

Участь у грі приймають дві команди, які по черзі відповідають на запитання. Виграє команда, яка набрала найбільшу кількість балів. Дуже важливо, що для проведення гри запрошуються і представники тих професій, про які буде вестись розмова. В результаті гри створюється портрет професії, вияснюють її переваги і складності в порівнянні з іншими професіями, розповідається про вимоги професії до здоров’я людини, її особистих якостях, рівня знань і навиків (кваліфікації).

У цій роботі стануть в нагоді і організовані виставки-пропозиції „Вступаючи в доросле життя”, „Вибери себе сам”, „Робота, покликання, хобі” (спільно з ЦСССДМ); „Куди піти вчитися”, „Обери своє майбутнє” (за участю вищих і середніх спеціальних навчальних закладів); „Знай свої права, виконуй свої обов’язки” (за участю управління юстиції) і „Твій вільний час” (за участю будинків: школяра, творчості).

Крім того, бібліотечні працівники при тісній співпраці з ЦСССДМ та міськрайонними центрами зайнятості населення збирають інформацію про курси перепрофілювання, про можливість професійної перепідготовки, створюючи інформаційний банк даних „Навчальні заклади області й України”.

Таким чином, бібліотекарі в умовах нинішньої соціальної нестабільності, намагаючись акцентувати увагу не стільки на „Знання - це сила”, скільки на морально-психологічний фундамент професіоналізму, що дає книга.

Бібліотеки повинні збирати інформацію про існуючі пільги для різних категорій населення та інформацію про те, як користуватися своїми правами і, зокрема, правами споживачів. Користувач, прийшовши до бібліотеки, повинен мати змогу прочитати черговий законодавчий акт і довідатися, як він може вплинути на його долю.

Отже, багаторічна, насичена творчістю і різноманіттям робота ЮСП області покладає надію стверджувати, що традиційні форми і методи, організаційна структура поступово, згідно з велінням часу зміниться, зазнає оновлення. Гадаємо, що найближчим часом у більшості бібліотек з’явиться служба інформації, організації дозвілля і професійної орієнтації, психологічна, соціологічна і маркетингова служби. У штатному розписі поряд з бібліотекарями і педагогами будуть передбачені посади психолога, соціолога тощо. І все це разом узяте дозволить ще більше піднести роль бібліотек як осередків культури і духовності, до яких звертатимуть свої погляди юнаки і дівчата, і в яких вони знаходитимуть відповіді на всі хвилюючі їх запитання і проблеми, розраду і допомогу друзів та однодумців.

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Бібліосвіт // Інформ вісник. Вип.5. – ДБУ для юн. - 2003. - 102 с.
   
2. Бібліосвіт // Інформ. Вісник. Вип.4. – ДБУ для юн. – 2004. – 63 с.
   
3. Вітчизні – Українське військо // Молодь України. – 2005. – 15 бер. – С. 3.
   
4. Золотарьова Є. «Вихід» - мистецько-просвітницька акція проти наркоманії
   

// Освіта України. – 2004. – 24 груд. – С. 2.

5. Купріянов В. Якщо ви запідозрили недобре // Голос України. – 2005. берез. – С. 6.
   

6. Миколюк О. Чим живе молодь ? // Демокр. Україна. – 2004. – 29 груд.

– С. 6.

7. Національна програма виховання дітей та учнівської молоді в Україні

// Освіта України. 2004. –3 груд. – С. 6-10.

8. На часі – конкретні молодіжні програми // Уряд. Кур’єр – 2005. – 17 бер.

- С. .1-2.

9. Подолаємо хворобу разом // Демокр. Україна – 2004. – 1 груд. – С. 9.

10. Про внесення змін до деяких законів України щодо працевлаштування молоді //Уряд. кур’єр. – 2005. – 19 бер.-С. 4.
    
11. Проблеми виховання молоді: роль та можливості масових бібліотек.
    

 Тернопіль. – 2003. – 13 с. (Терноп. ОБМ).

10. Сироткіна А. Ефірне життя // Голос України. – 2005. – 25 лют. – С. 12.
    
11. Соціальні послуги – молоді // Уряд. кур’єр. – 2005. – 28 січня. – С. 11.