Дурихіна Ольга Василівна 2012р. Зміст загальне поняття про інтерактивні технології. Інтерактивне навчання як сукупність технологій. Структура урок

Вид материала

Урок

Содержание II. Уроки, на яких відбувається поглиблене вивчення явищ, а також велика самостійна робота учнів над вирішенням проблемних питан IV. Уроки, на яких відбувається захист власних поглядів V. Уроки контролю знань 5. Значення інтерактивного навчання

Подобный материал:

• Зміст, 435.96kb.
• Навчання історії у профільних класах: теорія І практика, 136.83kb.
• Інтерактивні технології навчання у розвитку творчих здібностей учнів на уроках української, 19.18kb.
• Крамаренко Т. А. Технології в системі освіти, 138.07kb.
• Це програмно-апаратний комплекс, призначений для організації, збереження, доповнення,, 162.32kb.
• Урок засвоєння нових знань, 67.12kb.
• Удк 378. 147 Ольга Новак сутнісні характеристики авторських освітніх технологій, 120.71kb.
• Урок №2 Тема «Інформаційні процеси та інформаційні технології», 49.48kb.
• Особливості технології уроків української мови та літератури, 138.54kb.
• Зміст навчальної програми з вищої математики для студентів 1 курсу фармацевтичного, 32.69kb.

З. Структура уроку з інтерактивними методиками

1.Мотивація.

Мета : сфокусувати увагу учнів на проблеми й викликати інтерес до обговорю вальної теми. Для цього можна використати запитання, цитати, короткі історії, невеличке завдання тощо. Займає цей етап не більше як 5% робочого часу.

2. Представлення теми та очікуваних навчальних результатів,

Мета: забезпечити розуміння учнями змісту їхньої діяльності, тобто того, чого вони повинні досягти в результаті уроку і чого від них очікує вчитель (приблизно 5% робочого часу).

3. Надання необхідної інформації.

Мета: дати учням достатньо інформації, щоб на її основі виконувати практичні завдання. Це може бути міні-лекція, ознайомлення з роздатковим матеріалом, презентація виконаного домашнього завдання. На самому уроці вчитель може ще раз звернути увагу на інформацію, особливо на практичні поради, якщо необхідно прокоментувати терміни або організувати невеличке опитування (приблизно 10% урочного часу).

4. Інтерактивна вправа - центральна частина заняття.

Мета : практичне засвоєння матеріалу. Послідовність проведення цього етапу така:

• Інструктована - вчитель розповідає учням про мету вправи, про правила,
  про послідовність дій та обсяг часу на виконання завдань; запитує, чи все
  зрозуміло.
  

• Об'єднання в групи і розподіл ролей.
  

• Виконання завдання (вчитель виступає організатором, консультантом,
  ведучім дискусії).
  
• Презентація результатів роботи. На інтерактивну вправу відводять 60% часу
  на уроці.
  

5. Підбиття підсумків.

Мета : обговорення задля усвідомлення зробленого на уроці. Слід повернутися до очікуваних результатів, оголошених на початку уроку. Бажано ставити учням запитання:

• Що нового дізналися?
  
• Яких навичок набули?
  
• Чи може це бути корисним у житті?
  
• Що сподобалося на уроці?
  

На цей етап відводять до 20% урочного часу.


4. Нетрадиційні уроки

природничого напряму з використанням інтерактивних методик

У сучасній ситуації викладання літератури та історії в школі процес виховання відіграє особливо важливу роль. Як донести до учня весь складний духовний світ того чи іншого письменника, як відібрати з неосяжного моря поезій саме ті вірші, які б зворушили тонкі душевні струни, спонукали б мислити, співчувати?

Кожен урок - це маленьке відкриття. І перед учителями – предметниками щоденно стоїть питання: " Чи може сучасний урок бути радісним і цікавим? Чи може він розкрити творчий потенціал особистості, поставити її в ситуацію морального вибору й прийняття нею самостійного рішення?" Так! Але треба створити умови, перенести процес навчання на інноваційну основу шляхом оптимізації навчального процесу.

Нестандартний урок - це пульсування самого життя, творча самореалізація вчителя, вияв неповторної його індивідуальності, а для учня - це справжнє свято серед традиційних буднів. Але свято не в звичайному розумінні цього слова, а свято творчої праці.

І. Уроки подання нового матеріалу.

1. Урок - лекція.

2.Урок - конференція.

3. Урок - засідання .
   
4. Урок - екскурсія.
   5.Урок - експедиція.
   

II. Уроки, на яких відбувається поглиблене вивчення явищ, а також велика самостійна робота учнів над вирішенням проблемних питань:

1. Урок без учителя .

2. Урок - спілкування.

3. Урок - семінар.
   
4. Урок - міркування.
   5. Урок - пошук істини.
   6. Урок - дослідження.
   

III. Уроки систематизації й узагальнення вивченого матеріалу:

1. Урок - захист рефератів.
   
2. Урок - конференція.
   
3. Урок - "нескінченний ланцюжок".
   
4. Урок - КВК.
   

IV. Уроки, на яких відбувається захист власних поглядів:

1. Урок - диспут.
   
2. Урок - "мозковий штурм".
   
3. Урок - медіація ( вирішення конфлікту).
   

4. Урок - коло ідей.
   
5. Урок - метод "ПРЕСС".
   
6. Урок - дослідження.
   

V. Уроки контролю знань:

1. Урок - залік.
   
2. Урок - семінар.
   
3. Урок - змагання.
   
4. Урок - тестування.
   
5. Урок - звіт.
   

Мета застосування таких уроків:

Підвищити інтерес учнів до уроків фізики та математики, допомогти їм усебічно розвинути й збагатити свою особистість, навчити самостійно аналізувати текст, працювати з додатковою і критичною літературою, висловлювати власну думку, відстоювати її, вчити учнів творчому підходу в роботі на уроці та вдома.

Цікаво проходять уроки у формі журналу, коли учні по-різному презентують свої сторінки, оформлюючи їх малюнками, плакатами, фотографіями, схемами.

Уроки, на яких вивчається новий матеріал, повинні бути не просто цікавими, а й різноманітними, спонукати учнів до активного мислення, розвивати їхню самостійність. Учитель має тонко розуміти хід думки аудиторії, тактовно і ненав'язливе спрямовувати дослідження, щоб кожна дитина в ході уроку могла дійти істини. Проте з цього не виходить, що всі повинні думати однаково, просто необхідно закласти в дитячу душу таке розуміння добра і зла, які дозволять кожному орієнтуватися в сучасному світі, правильно аналізувати неординарну ситуацію.

Методом "мозкового штурму" можна запропонувати кілька шляхів вирішення даної проблеми, потім кожна група починає працювати над вирішенням цього питання, а наприкінці уроку надаються різні варіанти, кожна група захищає свою ідею. Після обговорення виводиться загальна "формула істини", що може бути відбита в схемі, незвичайному малюнку, таблиці, алгоритмі, символі тощо. Крім того, необхідно проаналізувати застосування " формули істини" на при кінці, тобто чи є вона " життєздатною", навести цікаві факти з життєвого досвіду на її обґрунтування.

Для систематизації й узагальнення підходять такі уроки : урок - захист рефератів, урок - конференція, урок - КВК, урок - "нескінченний ланцюжок".

Урок - нескінченний логічний ланцюжок" розвиває логіку мислення, творчість учнів, на ньому відбувається висловлення нескінченного ланцюжка припущень, думок за дискусійним питанням. Розглядаючи суперечливі позиції, школярі вчаться мати власну думку, відстоювати її під час диспуту, вчаться поважати думку інших учасників розмови. У результаті цього вистроюється " логічний ланцюжок". Роль учителя полягає в тому, що не помітно, за допомогою вдало сформульовано питань, проблемних ситуацій направляти хід міркувань у потрібне русло, додаючи до " нескінченного логічного ланцюжка" потрібні "ланки".

Одним з найбільш важливих уроків, на яких формується творча активність учнів, є урок - диспут. Саме слово диспут (з латинської - міркую, суперечу)припускає що на уроці переважає самостійно знайдене учнями рішення тієї чи іншої важливої проблеми. Розвивається не тільки самостійність, але й логічне мислення, формується соціальна і моральна зрілість, особистісні погляди й переконання. Під час диспуту з'являються можливості впливу на інтелектуальну й емоційні сфери особистості учнів, пробуджується їх зацікавлення у пошуках істини. Крім того, у процесі диспуту створюються умови для реалізації демократичних підходів до навчання, він сприяє розвитку критики і самокритики, культури мови, логічного мислення, розвиває вміння бути опонентом, перевіряти правильність своїх поглядів і переконань. У процесі диспуту обговорюють не тільки ті питання, що ставить учитель, але й ті, що виникають у ході самого диспуту.

Диспут розрахований на досить високий рівень ерудиції, активності, самостійності учнів.

І. Підготовка:

1. Сформувати тему, позначити її принципи.
   
2. Визначити мету.
   
3. Побудувати систему питань.
   
4. Інструктаж учнів.
   
5. Дібрати матеріал для термінової допомоги.
   

ІІ. Учні самостійно:

1. Осмислюють проблему. 2.3находять інформацію.

3. Виступають свої міркування, аргументують їх.
   
4. Обмінюються думками.
   
5. Підбирають додатковий і ілюстративний матеріал до відповідей.
   

ІІІ. Хід диспуту:

1. Вивчається пам'ятка з проведення диспуту:

а) відвертість;

б) увага;

в) повага до інших;

г) аргументованість відповіді;

д) уміння робити висновки.

2.Учитель повинен керувати диспутом , виявляючи:

а) тактовність;

б) конкретність;

в) направляти "тему";

г) ненав'язливе переконувати в істинності чи неправильності думок;

д) стримувати відповіді учнів;

е) забезпечити єдність цілей і устремлінь.

3. Забезпечити вільний обмін думками.
   
4. Підтримувати активність.
   

IV. Підсумки:

1. Оцінити звіт відповіді.
   
2. Форму.
   
3. Сформованість уміння правильно відстоювати свої думки і переконання.
   
4. Оцінити якість підготовки, вивчення матеріалу.
   
5. Використання наочності.
   

6. Глибина пізнання матеріалу.
   
7. Логічність, доказовість, уміння узагальнювати.
   
8. Етика спілкування.
   

Розширити коло уроку-диспуту допоможуть і такі його види: урок -"Мозковий штурм", урок - медіація (вирішення конфлікту), урок - коло ідей, урок - метод "ПРЕСС", урок - займи позицію, урок-дослідження.

Метою уроку, тобто проблему тут знаходять і формулюють самі учні , а не вчитель, а потім вони ж цю проблему докладно розглядають, створюючи проблемні ситуації, використовуючи рольові ігри, знаходячи потенційно нові рішення і приходячи до згоди. Усе це знадобиться учням як громадянам країни, бо виховує їхню активність, розвиває творчість, оригінальний підхід до вирішення проблеми. Однак перед початком уроку необхідно провести роботу "довідкового бюро", пояснюючи терміни: медіація, медіатор, конфлікт, інтереси, позиція і т.п.

Урок-мандрівка може застосовуватись не тільки на уроках фізики, але й на уроках математики. Такі уроки розвивають уяву, образне мислення, уміння думкою "переноситися" на далекі відстані, в інші світи й часи. Це навчить продумувати події заздалегідь, планувати, вгадувати, який буде їхній розвиток, уникати помилок. Усе це, звичайно, стане у пригоді в подальшому житті.

Серед уроків, що контролюють знання учнів, можна називати урок - залік, урок - семінар, урок-змагання , тестування, урок - звіт, урок - захист рефератів і ін. Такі уроки передбачають самостійну творчість учнів, бажання включити до підготовлених під час тривалої домашньої роботи матеріалів усе те, що вдалося знайти і творчо обробити. Учні вибирають навіть форму, у якій буде подаватися матеріал.

Наприклад, урок-залік - це форма перевірки навчальних досягнень, систематизація, узагальнення і поглиблення знань, усунення прогалин у знаннях учнів. Ефективність уроку-заліку залежить від його підготовки, а виносяться на нього головні теми, тобто найбільш значущі.

Учитель:

1. Добирає питання за темою, ідеї, алгоритми.
   
2. Диференціює завдання теоретичного і практичного характеру (вони мають бути розраховані на виявлення умінь аналізувати, зіставляти, узагальнювати,систематизувати, робити висновки, пропозиції).
   
3. Готує додаткові питання; довідкову літературу, допоміжні матеріали.
   
4. Консультує учнів.
   

Учні:

1. Заздалегідь знайомляться з питаннями.
   
2. Виконують завдання практичного завдання.
   
3. Підготовку можна здійснювати групами.
   
4. Сильні учні можуть виступати в ролі консультантів.
   

Хід заліку.

1. Питання можна розподіляти за жеребкуванням.
   
2. Завдання можуть бути на картках (індивідуально).
   
3. Залік може проводитися в усній формі.
   
4. Відповідні можуть бути усними, письмовими.
   
5. Можна обрати журі(учитель + учень + представник адміністрації + член ради школи).
   

Умови для проведення заліку:

1. Сприятливий мікроклімат.
   
2. Позитивні емоції.
   
3. Атмосфера доброзичливості, співробітництва, співдружності.
   
4. Педагогічний такт.
   Висновок:
   

Позитивна оцінка на заліку підвищує інтерес до вивчення даного предмета, формує позитивне ставлення до навчання і його результатів, дозволяє розвинути творчі здібності кожної дитини.

Підсумок:

1. Оцінити відповіді.

2.Коментар, аналіз.

3. Даються рекомендації з поглибленням знань і усуненню пробілів.
   
4. Узагальнюється викладене по темі ( фіксується головне).
   Приведемо зразок підготовки уроку - конференції:
   

І етап.

1. Визначити тему.
   
2. Поставити мету й задачі.
   
3. Сформулювати основні питання ( вони ж є планом).
   
4. Оголосити конкурс на кращу доповідь, виступ, девіз, оформлення і т.п.
   5.Розповісти обов'язки між учнями (доповідні, виступи).
   

6. Підібрати ( за допомогою вчителя) необхідну літературу.
   
7. Зібрати виставочні й наочні матеріали.
   
8. Визначити порядок виступів.
   
9. Зробити інформаційний стенд.
   

10. Учитель проводить індивідуальні консультації.
ІІ етап.

Учитель перед конференцію виконує таку роботу:

1. Консультує.
   
2. Знайомиться з доповідями, виступати; допомагає у випадку виникнення
   труднощів.
   
3. Аналізує матеріал, порівнює.
   
4. Прогнозує майбутній диспут, протиріччя, що можуть виникнути.
   
5. Забезпечує ознайомлення опонентів( якщо вони є) з документами.
   

6. Визначає регламент роботи, хід конференції.
ІІІ етап.

У ході самої конференції вчитель:

1. Підтримує робочу атмосферу в ході уроку - конференції.
   
2. Концентрує увагу учнів на темі.
   
3. Активізує навчальне - пізнавальну діяльність.
   
4. Чітко проводить процедуру конференції, не допускає непотрібних
   відділень.
   
5. 3абезпечує позитивну установку на сприйняття змісту, доповідей, моральний і психологічний мікроклімат, атмосферу поваги й довіри,
   
6. Підбиває підсумки ( глибина, повнота розкриття теми, змістовність і науковість доповідей, читання напам'ять, використання древ, ораторські здібності, використання літературного стилю, грамотність, використання результатів опиту, наведення фактів, використання життєвого досвіду.
   
7. Враховує змістовність виступу, самостійність при підготовці до нього, наявність додаткових і наочних матеріалів.
   

Тільки співтворчість може зробити вчителя і його учнів однодумцями. Тоді уроки будуть викликати інтерес, бажання довідатися більше, будуть вирішені основні задачі, спрямовані на прилучення учнів до загальнолюдських духовних цінностей, на виховання потреби здобувати знання.

Для виховання творчої особистості з активною громадською позицією, з розвиненою культурою мислення необхідного поєднувати уроки із широкою позакласною роботою з предмету.


5. Значення інтерактивного навчання

Педагогічний процес — це вічна діалектика успіхів і невдач. І найвище та найбільше щастя вчителя — бачити як в очах учня зароджується іскра думки, коли він пізнає незнане, як вона розгоряється як вогонь. Думка перетворюється в слово. І слово знаходить відгук у серці вчителя, діяльності учня.

Навчальний процес треба організувати так, щоб усіх учасників було залучено до процесу пізнання, формування висновків, створення певного результату, де кожен робить індивідуальний внесок, обмінюється знаннями, ідеями, способами діяльності. Відбувається цей процес в атмосфері доброзичливості та взаємопідтримці. Це дозволяє отримати не тільки нові знання, а й розвиває пізнавальну діяльність, переводить її в більш високі форми кооперації та співробітництва.

Інтерактивне навчання дозволяє розв'язати одразу кілька завдань: розвиває комунікативні вміння й навички, допомагає встановленню емоційних контактів між учасниками процесу, забезпечує виховне завдання, оскільки змушує працювати в команді, прислухатися до думки кожного. Використання інтерактивного навчання знімає нервове напруження, дає можливість змінювати форми діяльності, переключає увагу на основні питання.

Найбільш відомі форми інтерактивних методів - "велике коло ", "акваріум ", "дебати ", "мозковий штурм ".

Апробуючи нові інтерактивні технології на уроках вчитель сприяє розвитку інтелектуально-творчих здібностей дітей, їхньому самовияву, становленню.

Школа має бути не підготовкою до життя, школа має бути життям. Досягнути цього можна створюючи інтерактивне середовище навчання і це сприятиме становленню і розвитку особистості.


Література

1. Бібліотека «Шкільного світу». Сучасні шкільні технології / Київ. «Редакції загально-педагогичних газет» 2004р.
   
2. Інтерактивні вправи та ігри. – Харків: Вид.група «Основа»,2009р.- с.144
   
3. Методична служба – школі. Випуск 2,3 / Тернопіль «Астон» 2004р.
   
4. Національна доктрина розвитку освіти України.
   
5. Осмоловський А., Василенко Л. Від навчального проекту до соціальної самореалізації особистості / Шлях освіти.- 2000р.- №2.- с.34.
   
6. Пєхота О., Проектна технологія / Освітні технології. Навчально-методичний посібник / За ред.. О.Пєхоти. – Київ:А.С.К., 2001р.- с.148-162.
   
7. Пометун О., Пироженко Л. / Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання./ Київ «Видавництво А.С.К.» 2004р.
   
8. Хорушко Н. З досвіду використання проективної методики.- 2002р.