1. На Житомирщині службовці завдали збитки державі на понад 345 тис грн
| Вид материала | Документы |
- І нформац І я про роботу дкп «Чернівціводоканал» щодо покращання фінансово-економічного, 82.8kb.
- План 399,2 тис грн., касові видатки 398,4 тис грн. Придбано обладнання та предметів, 35.76kb.
- Пояснювальна записка до районного бюджету на 2009 рік інформація про соціально-економічний, 222.07kb.
- Вознесенська міська рада миколаївської області виконавчий комітет, 166.57kb.
- Україна генічеська районна державна адміністрація херсонської області розпорядженн, 58.01kb.
- По державному миту план виконаний на 104,9 відсотка, або надійшло 45,4 тис грн по платі, 100.72kb.
- Інформація про виконання програми економічного та соціального розвитку на 2008 рік, 1191.85kb.
- Інформація про виконання програми економічного та соціального розвитку на 2010 рік, 1125.11kb.
- 1 в тому числі обсяг видатків загального фонду бюджету у сумі тис грн та видатків спеціального, 3152.82kb.
- Довідка про підсумки виконання місцевих бюджетів Кролевецького району за 2011 рік, 358.45kb.
4. 2. Звернення Інституту зоології Щодо врахування поширення тварин, занесених до Червоної книги України, при проведенні лісовпорядкування на новоприйнятих землях
23/02/2010 - 639 перегл.
ссылка скрыта
Міністерству охорони
навколишнього природного
середовища України
ЗВЕРНЕННЯ
Щодо врахування поширення тварин, занесених до Червоної книги України, при проведенні лісовпорядкування на новоприйнятих землях.
Відповідно до Плану організації виконання Указу Президента №995/2008 «Про деякі заходи щодо збереження та відтворення лісів і зелених насаджень», затвердженого 10.11.2008 р. (ст.1., п.5) доручається «розробити та затвердити у тримісячний строк план заходів щодо (...) створення нових лісів на землях запасу» та (ст.2. п.1) «забезпечити додаткове виділення в установленому порядку земель із земель запасу для заліснення».
На виконання даного Указу, протягом 2009 відбувалось виділення земель запасу для потреб захисного лісорозведення, принаймі Планом передбачено комплекс заходів щодо цього та строки їх виконання.
Загальнодержавною програмою формування національної екологічної мережі на 2000-2015 роки (розділ II, п.5.7) та обласними програмами охорони земель від вітрової та водної ерозії передбачене фінансування робіт з консервації деградованих та забруднених земель шляхом залуження або заліснення, що має велике екологічне значення для покращення виснажених орних а також забруднених та техногенно пошкоджених земель. Проте Указом декларується також необхідність додаткового виділення для заліснення земель запасу. Значна частина цих земель зайнята природними пасовищами, розміщеними на схилах і в балках, які в степовій зоні представляють собою фрагменти степових біотопів. Це практично всі наявні в Україні залишки степу (біля 80%). На превеликий жаль, саме вони відводяться під лісорозведення в першу чергу. Вже зараз відомі випадки заліснення територій де мешкають зникаючі види тварин та навітъ території природно-заповідного фонду, створених для охорони таких видів.
Міністерство охорони навколишнього природного середовища України забезпечує в межах своїх повноважень збереження біологічного різноманіття. До таких повноважень відноситься і погодження матеріалів лісовпорядкування, що мають включати інформацію про рідкісні та зникаючі види флори та фауни, що можуть бути поширені на ділянках, де планується лісорозведення. В свою чергу територіальні підрозділи Мінприроди України надають погодження щодо відведення земельних ділянок (у т.ч. під лісорозведення). При наданні таких погоджень враховується наявність рідкісних та зникаючих видів флори та фауни.
На території степових ділянок, що представлені съогодні переважно балочними комплексами, схилами і крейдяними та іншими виходами, зустрічається 159 видів рідкісних, ендемічних, та зникаючих видів тварин занесених до Червоної книги України, 33 види відомі науці за унікальними знахідками на окремих степових ділянках. Ще 44 види степових тварин включені до Додатків міжнародної конвенції «Про охорону диких видів флори та фауни та середовища існування у природі». Вони можуть існувати лише в степу.
Причиною зменшення чисельності більшості з них є розорювання та заліснення цілинних ділянок і степових схилів, забруднення та зловживання пестицидами. На превеликий жаль, інвентаризаіяя місць поширення зникаючих видів фауни до цього часу не проводилась в жодній з областей України. В таких умовах проведения робіт з лісорозведення на будь-яких вкритих трав'янистою рослинністю ділянках земель запасу степової зони без з'ясування факту наявності і відсутності охоронюваних видів є загрозливим та недоцільним.
Прошу Вас доручити територіальним підрозділам Міністерства залучати фахівців-зоологів для обстеження кожної з ділянок, що пропонуються для передачі лісогосподарським підприємствам з метою лісорозведення та враховувати наявні дані про поширення рідкісних видів. Також прошу доручити територіальним підрозділам Міністерства враховувати якість обстежень поширення рідкісних видів на землях, щодо яких готуються матеріали лісовпорядкування при надходженні таких матеріалів на погодження.
з повагою, директор Інституту зоології, член-кореспондент НАН України,
заступник голови Національної комісії з Червоної книги України
І.А. Акімов
Автор: -
Источник: ссылка скрыта
4. 3. Критика Розпорядження голови Луганської обласної державної адміністрації №1620 від 25.11.2008 р. «Про розвиток лісовго господарства в області»
11/02/2010 - 387 перегл.
ссылка скрыта
Участники компании "Сохраним степи Украины" последовательно отстаивают свои позиции. Не видя реакции со стороны Госкомлесхоза они обращаются в вышестоящие инстанции. Последнее их письмо направлено в секретариат Бернской конвенции. С его текстом на английском языке можно ознакомится на сайте Природа Украины. С началом лесокультурной компании следует ожидать активных действий защитников степей на региональном уровне. Как обычно крайними окажутся лесоводы- практики, по-сути. ни в чем не виновные... М.П.
По матеріалам цієї довідки учасниками громадської кампанії "Збережемо українські степи!" підготовлеа низка скарг до органів державної влади.
Звертаючись до Розпорядження голови Луганської обласної державної адміністрації №1620 від 25.11.2008 р. «Про розвиток лісовго господарства в області» (далі – Розпорядження), бачимо, що це розпорядження зорієнтовано на стрімке збільшення частки лісистості Луганської області без урахування складу земель, що передаються під заліснення та їх природної цінності.
Так, у тексті розпорядження зазначається, що «досвід захисного лісорозведення однозначно підтвердив економічну ефективність захисного лісорозведення в боротьбі з вітровою та водною ерозією грунтів…». В абз.4 розпорядження наводяться і конкретні показники лісистості, які необхідно досягти: «Для досягнення оптимальної лісистості, а це 16% для області (на сьогодні тільки 12,6), за якої ліси найефективніше впливають на клімат, грунти, водні ресурси, потидіють ерозійним процесам, необхідно створити додатково 100 тис. га нових лісових насаджень. Особливо малолісні райони: Троїцький – 5,2%, Білокуракинський – 6,7%, Макарівський – 7,0%, Сватівський – 6,8%, Біловодський – 8,0%, Міловський – 8,4% та промислові регіони області: Лисичансько-Первомайський, Стаханово-Брянківський, Свердловсько-Краснодонський, а також Перевальсько-Алчевський».
Таким чином, виходячи з тексту розпорядження наперед відомо, скільки земель треба заліснити в області. Чинне законодавство (ст.172 Земельного Кодексу України, пп.2-5 Наказу Держкомзему №17.10.2002 N 175 «Про Порядок консервації земель»; Методичні рекомендації щодо механізму виведення з господарського обігу земель, що підлягають консервації; Закон України «Про загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі на 2000-2015 роки», п. 3, розділ ІІ п. 5, якою затверджені «Правила відтворення лісів», затверджені Постановою КМУ №303 від 01.03.2007, п.40) передбачає створення захисних лісових насаджень як один з методів консервації деградованих земель. Консервація деградованих земель здійснюється або за поданням землекористувачів (п.4 Наказу Держкомзему №17.10.2002 N 175 «Про Порядок консервації земель») або на виконання обласних та районних програм охорони земель від водної та вітрової ерозії. Також, обсяги заліснення передбачені Загальнодержавною програмою формування національної екологічної мережі на 2000-2015 роки. Очевидним є, що Розпорядження не посилається на зазначені документи, хоча іншого механізму створення захисних лісових насаджень не передбачено.
Лишається незрозумілим, чи передбачено такі обсяги залісненння обласною та районними програма охорони земель від вітрової та водної ерозії? Чи передбачено такі обсяги залісненння Загальнодержавною програмою формування національної екологічної мережі на 2000-2015 роки? Також не ясно зовсім, на яких підставах землі нецільового призначення передаються під заліснення.
Існує безліч прикладів того, наскільки неефективним є заліснення степових ділянок та пісків. До XV ст. до н.е. південь і схід України дійсно був зайнятий широколистяними лісами. Та тепер кліматичні умови зовсім інші і ця зона зайнята сухими степами. Деякі землі, виділені для створення лісових насаджень ще десятки років тому, досі не вдається засадити лісами через непридатні для цього кліматичні умови.
Створені людськими зусиллями ліси в степовій зоні ефективно заміщуються трав’янистою рослинністю. В більшості випадків вони не здатні до самопідримання і полишені без уваги людини гинуть і змінюються степом. Причинами цьому є відсутність лісових порід, які б демонстрували ефективні показники лісорозведення в умовах посушливих степових схилів, гранітних та крейдяних відслонень та в умовах ругулярних степових пожеж. Багаторічна статистика лісових пожеж свідчить про те, що соснові молодняки, створені в степовій зоні, являють собою найбільш пожеженебезпечну категорію деревостанів в лісовому фонді України.
На початку 20 ст. лісові масиви, створені у відкритих степах Української РСР загалом налічували не більше 10 000 га. Корінне перетворення природи українського степу пов’язане виключно з радянським періодом історії. Відчутна частина лісів була знищена для військових потреб та потреб післявоєнного відновлення. У т.ч. до значного скорочення площі існуючих заплавних лісів степового регіону призвело сторення дніпровського каскаду водосховищ. Орієнтовно з 1956 р. по 1966 р. велись роботи по відновленню довоєнної лісистості регіону. Тепер же, в деяких областях рівень лісистості вдвічі перевищує довоєнні показники. І це при умовах, зазначених вище. Тобто показники ці досягнуті на територіях, непридатних для лісорозведення. Крім того, змінився і породний склад лісів: доля площ, зайнятих дубом зменшилась, в той час як сильно зросли площі зайняті сосною, акацією та іншими невластивими регіону культурами. 40% культур, створених у Одеській, Миколаївській, Дніпропетровській і Запорізькій областях з 1956 по 1988 рік «пропало» в результаті усихання і пожеж вже в перші роки після створення. У цих областях кожен кубометр заготовленого лісу обходиться державі в 7-10 разів дорожче, ніж в областях Поліського регіону.
Окрім іншого, якщо у розрахунках 1987р. показники оптимальної лісистості для Луганської (Ворошиловградської) області розподілялися між Ізюмсько-Старобельським (10%) і Донбаським (22%) лісогосподарськими округами Північностепової лісогосподарської області, то у Додатку до наказу № 371 зазначено середньоарифметичний показник по Луганській області – 16 %, що зовсім неприпустимо.
За 7 років (2002-2008 рр.) дії «Програми “Ліси України” на 2002-2015 рр.» створено 108,9 тис.га нових лісів, основна частина яких (63%) посаджена у Степовому регіоні. Згідно звітності Держкомлісгоспу, в 2008 році найбільших успіхів у лісорозведенні добилися в Херсонській області, де було створено 5413 га нових лісів (20% від площі лісорозведення в Україні). Але в 2008 році всі лісокультурні роботи в Херсонській області проводились на вирубках горільників 2007 року і до лісорозведення не мають ніякого відношення; основна частина створених культур (95-96 %) загинула, а якість тих, котрі вижили, за діючими нормативами, - незадовільна. Статистика Держкомлісгоспу це підтверджує - із 108 911 га нових лісів, створених лісовими підприємствами галузі за 2002 – 2008 рр. дії Програми “Ліси України”, 68 498 га з*явились у степовій зоні. Безумовним “лідером” стала Луганська область (22925 га). За даними Укрдержліспроекту, за період з 2002 по 2007 рік в областях степової зони різними видами суцільних рубок (включаючи розрубку протипожежних розривів) вирубано 22731,4 га і списано 14077,6 га створених культур.
Як нам відомо, щорічна кількість лісових пожеж у степовій зоні і на Луганщині зокрема, збільшується. Так, у 2009 році таких пожеж було понад 140. З офіційної статистики Державного комітету лісового господарства України, протягом 2006 року вогнем знищено 342 га лісів області, у 2007р. – 754 га, у 2008 р – 513 га.
Таким чином, роботи з підвищення лісистості у Луганській області можна суттєво піддати сумніву з точки зору їх ефективності.
Звертаючись до Інструкції з проектування, технічного приймання, обліку та оцінки якості лісокультурних об'єктів, що затверджена наказом Міністерства лісового господарства України від 08.07.97 N 62, бачимо, що захисні насадження створюються винятково на територіях, що передані лісогосподарським підприємствам. При цьому, механізм створення захисних насаджень передбачає підготовку грунту, тобто розорювання території. В таких умовах неможливим є збереження рідкісних видів флори і фауни, що перебувають на землях переданих під заліснення. На нашу думку, в Луганській області під заліснення передаються переважно саме ті ділянки, які є ймовірними місцями поширення видів, що знаходяться під охороною.
В Луганській області, відповідно до Наказів Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 17.06.2009 N 312 «Про затвердження переліків видів рослин та грибів, що заносяться до Червоної книги України (рослинний світ), та видів рослин та грибів, що виключені з Червоної книги України (рослинний світ)» та від 17.06.2009 N 313 «Про затвердження переліків видів тварин, що заносяться до Червоної книги України (тваринний світ), та видів тварин, що виключені з Червоної книги України (тваринний світ)», зустрічаються 67 видів тварин та 85 видів рослин, які можуть існувати лише в степових біотопах, що включені до списків Червоної книги України.
З цих 85 видів степових «червонокнижних» рослин, 8 зустрічається лише на Луганщині (астрагал крейдолюбний, астрагал Цингера, волошка донецька, головачка Литвинова, еспарцет Васильченка, ковила донецька, серпій донський, солодушка українська). Звертаючись до видових нарисів в самій Червоній книзі України (ІІІ видання, 2009), бачимо, що для 38 з них у рекомедаціях щодо їх охорони вказується, що в місцях їх зростання заборонене заліснення (цибуля лінійна, цибуля савранська, брандушка різнобарвна, осока лапкоподібна, півники рогаті, тюльпан змієлистий, костриця крейдова, келерія Талієва, ковила шорстка, ковила дніпровська, ковила волосиста, ковила пухнастолиста, ковила Лессінга, ковила найкрасивіша, ковила вузьколиста, ковила українська, ковила Залеського, полин суцільнобілий, волошка первинногерберова, скорзонера австрійська, козельці донецькі, громовик донський, бурачок голоніжковий, катран шершавий, катран татарський, дворядник крейдяний, сонцецвіт сивий, головачка Литвинова (с. Верхня Дуванка), астрагал крейдолюбний, астрагал шерстистоквітковий, астрагал сарептський, солодушка крейдова, солодушка українська, гісоп крейдовий, горицвіт весняний, горицвіт волзький, дельфіній яскраво-червоний, ранник крейдовий).
З 67 видів степових тварин, включених до Червоної книги України, 2 також зустрічаються винятково в степах Луганщини (Тетрамеза пунктирована, Евхальція різнобарвна). Нищення середовища існування та самих «червонокнижних» видів карається згідно чинного законодавства.
Крім того, в межах Луганської області виявлено і 42 види степових видів тварин, що охороняються міжнародною конвенцією «Про охорону диких видів флори та фауни, та середовища існування у Європі» (Бернська конвенція), яка ратифікована в Україні. Стаття 4 Конвенції прямо забороняє знищувати типові середовища існування видів, включених в її Додатки.
Відповідно до Інструкції з проектування, технічного приймання, обліку та оцінки якості лісокультурних об'єктів, що затверджена наказом Міністерства лісового господарства України від 08.07.97 N 62, п. 1.9. «обсяги робіт з лісовідновлення (реконструкції малоцінних насаджень) та лісорозведення визначаються на підставі матеріалів лісовпорядкування або спеціального обстеження. Методи лісовідновлення та лісорозведення визначаються проектами лісових культур». Відповідно до Лісового кодексу України, обсяги лісорозведення визначаються на підставі лісовпорядкування або спеціального обстеження. Лісовпорядкування, зокрема, передбачає виявлення типових та унікальних природних комплексів, місць зростання та оселення рідкісних та таких, що перебувають під загрозою зникнення видів рослинного та тваринного світу і підлягають заповіданню, включенню до екомережі (ЛКУ, ст.46). Таким чином, перш ніж проводити заліснення, необхідно проводити виявлення рідкісних та зникаючих видів флори і фауни.
Нам відомо, що для жодного з районів Луганської області не поводилась інвентаризація місць поширення зазначених вище зникаючих степових видів флори і фауни. Тобто кожна з степових ділянок, яка можливо буде передана під заліснення або вже передана для створення захисних лісових насаджень не обстежувалась на предмет наявності кожного з цих видів, та інших, які ймовірно також навні на території Луганщини. У тому числі обстеження не проводились фахівцями з конкретних груп рослин та тварин, а також у відповідні пори року, коли зазначені види можуть бути ідентифіковані.
Не проведена і ідентифікація та інвентаризація степових ділянок в області, при тому, що Луганщина має чи не найбільше в Україні різноманіття степових ландшафтів (переважно камянисті степи, степи на крейдяних виходах, схилах, балках та інших нерівностях рельєфу, частково – цілинні степи), кожен з яких є середовищем існування низки зникаючих видів. Під степами ми розуміємо будь-які угруповання трав*янистої рослинності, сформовані в умовах недостатнього зволоження в степовій кліматичній зоні.
З абзацу 5 Розпорядження стає ясно, що Розпорядження посилається на п.6 ст.3 Рішення Ради національної безпеки і оборони України «Про реалізацію органами виконавчої влади заходів, спрямованих на ліквідацію наслідків надзвичайної ситуації природного характеру в зонах надзвичайної екологічної ситуації в окремих місцевостях Вінницької, Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської, Тернопільської та Чернівецької областей від 19.08.2008 (введено в дію Указом Президента N 826/2008 від 10.09.2008). Згідно з цим рішенням, Кабінету Міністрів України доручається «6) у двомісячний строк: вдосконалити систему контролю за охороною і використанням лісових ресурсів з метою недопущення незаконної заготівлі, реалізації деревини та другорядних лісових матеріалів, розглянути питання щодо створення державної лісової інспекції; опрацювати питання щодо передачі лісогосподарським підприємствам, що належать до сфери управління Державного комітету лісового господарства України, лісів інших користувачів та лісів, розташованих на землях запасу (крім лісів у межах населених пунктів, а також тих, що безпосередньо використовуються для потреб оборони), для ведення лісового господарства».
Лишається незрозумілим, яке це має відношення до Луганської області.
п.2.1 розпрядження доручає головам районних державних адміністрацій «2.1. утворити до 10 грудня 2008 року комісії для проведення інвентаризації усіх непереданих у користування (…) земель непридатних для сільськогосподарського виробництва, які підлягають залісненню, розташованих на території району та у строк до 01.01.2009 забезпечити їх передачу у користування лісогосподарским підприємствам».
Лишається незрозумілим, скільки в кожному районі передали земель? Кого з науковців залучали і в який період року обстежували діляки на предмет наявності червонокнижних видів.
П.2.3. Розпорядження доручає головам районних державних адміністрацій «розробити плани створення нових лісів на період до 2020 року (далі – районний план) з метою збільшення лісистості кожного району не менш ніж на 3% та надати їх до 20 грудня 2008 року обласній робочій групі…».
Автор: -
Источник: ссылка скрыта