1. На Житомирщині службовці завдали збитки державі на понад 345 тис грн

Вид материала

Документы

Содержание 10. 13. Закарпатські деревобробні підприємства - проти аукціонів з придбання лісу 10. 14. Лісівники Чернівецької області вийшли з кризи сильнішими Держкомлісгосп України

Подобный материал:

• І нформац І я про роботу дкп «Чернівціводоканал» щодо покращання фінансово-економічного, 82.8kb.
• План 399,2 тис грн., касові видатки 398,4 тис грн. Придбано обладнання та предметів, 35.76kb.
• Пояснювальна записка до районного бюджету на 2009 рік інформація про соціально-економічний, 222.07kb.
• Вознесенська міська рада миколаївської області виконавчий комітет, 166.57kb.
• Україна генічеська районна державна адміністрація херсонської області розпорядженн, 58.01kb.
• По державному миту план виконаний на 104,9 відсотка, або надійшло 45,4 тис грн по платі, 100.72kb.
• Інформація про виконання програми економічного та соціального розвитку на 2008 рік, 1191.85kb.
• Інформація про виконання програми економічного та соціального розвитку на 2010 рік, 1125.11kb.
• 1 в тому числі обсяг видатків загального фонду бюджету у сумі тис грн та видатків спеціального, 3152.82kb.
• Довідка про підсумки виконання місцевих бюджетів Кролевецького району за 2011 рік, 358.45kb.

10. 13. Закарпатські деревобробні підприємства - проти аукціонів з придбання лісу

22/11/2010 - 243 перегл.



"Распределение лесосечного фонда с аукциона", "приоритетное распределение лесосечного фонда между переработчиками района", "первоочередное отоваривание древесиной"...- это всё перлы из этой статьи. По этому поводу вспоминаю фразу, услышанную давным -давно в харьковском трамвае, - " Мужчины, следите за набором слов...". Районные мужи "на минуточку" забыли, что лес - народное, а не районное достояние и его использование регулируется законом.  М.П.

Минулої середи при голові Міжгірської РДА Івану Роману відбулася нарада з керівниками підприємств-лісокористувачів, на якій розглядалося давно вже наболіле питання — використання лісосічного фонду на території району. Передувало їй звернення керівників підприємств району — переробників деревини з виробничими питаннями до керівників районної та обласної влад

З приводу цього та з метою забезпечення ефективного впливу на стан розвитку лісового господарства, запровадження чіткого, прозорого механізму розподілу та контролю за використанням лісосічного фонду, на виконання рішення наради при голові ОДА з питань “Координації спільних дій органів місцевої влади, держлісгоспів та лісокористувачів щодо ефективного лісокористування” розпорядженням голови РДА Івана Романа створено комісію з вивчення даного питання. Її головою призначено заступника голови РДА Івана Ледиду, а його заступником — начальника управління економіки РДА Володимира Поповича. До складу комісії ввійшли керівники підприємств-лісокористувачів — ДП “Міжгірське лісове господарство” Іван Барна, філії “Міжгір’ядержспец-лісгосп” Марія Плиска, НПП “Синевир” Микола Дербак, ЗАТ “Міжгірський лісокомбінат” Іван Ледіда, ТзОВ “Роси-І” Андрій Попович, ТзОВ “ДДСА-Продакшн” Тарас Пристайко, ПП “Лістрансбуд” Семен Куруц, новоствореного ТзОВ “Майданський завод пластмас” Петро Вовк, а також спеціалісти структурних підрозділів райдержадміністрації.

На першому зібранні голова РДА Іван Роман зауважив, що дане питання є актуальним та наболілим для всіх її учасників і потребує комплексного вирішення щодо покращення соціально-економічного розвитку нашого краю. Перспективні плани, спрямовані на ефективний розподіл лісфонду, його подальше використання та переробку сировини висловлювали за “круглим столом” його учасники. Зокрема, директор ЗАТ “Міжгірський лісокомбінат” Іван Ледіда та керівник ТзОВ “Роси-І” Андрій Попович, які, до речі, неодноразово зверталися з виробничими питаннями до районної влади, брали участь у нарадах при ОДА, корінь проблеми визнали в тому, що лісосічний фонд розподіляється з аукціону, тобто, хто більше заплатить за ту чи іншу ділянку. Конкурувати з учасниками аукціону із-за меж району, які не причетні до деревообробки взагалі, нашим підприємствам не під силу і зрештою, аби хоч якось забезпечити свої виробничі потужності деревиною, змушені звертатися до лісокористувачів з сусідніх областей. А в цей час наш ліс у круглому виді вивозився за межі району і відправлявся на експорт.

Проти аукціону з придбання лісосировини, пріоритетного розподілу лісосічного фонду між лісопереробниками району одностайно висловилися всі керівники деревообробних підприємств. Також йшла мова про реалізацію деревини в межах країни, надходження до місцевого бюджету, кількість працюючих у цій галузі, а також про необхідність обмеження експорту кругляка, що стимулюватиме замовлення на виготовлення, поставку заготовок з деревини та готової продукції.

Підбив підсумки наради голова РДА Іван Роман, який запропонував дану інформацію довести до керівництва ОДА для вирішення питання щодо першочергового отоварення деревиною відповідного сорту підприємств-деревообробників Міжгірського району, а також зазначив, що такі наради дають поштовх до вирішення питань з розвитку деревообробної галузі, співпраці та взаєморозуміння.
 

Фото Тетяни КОСТЮК. "Верховина" для mizgir.com.ua

Автор: Марія Рубець, Журналіст газети "Верховина"
Источник: Новини Закарпаття, 22 листопада 2010 року

10. 14. Лісівники Чернівецької області вийшли з кризи сильнішими

03/02/2010 - 234 перегл.



Такий підсумок розширеної колегії Чернівецького обласного управління лісового та мисливського господарства. В роботі колегії взяли участь Голова Держкомлісгоспу Микола Тимошенко, заступник голови Чернівецької ОДА Віталій Усик, керуючий справами Чернівецької обласної ради Аркадій Мойсей. 

Лісова і сільськогосподарська галузі – єдині в Україні, які продемонстрували економічний приріст. За підсумками минулого непростого кризового року дохід шести підприємств Чернівецького обласного управління лісового та мисливського господарства від реалізації продукції становить більш як 104 % порівняно з відповідним періодом попереднього року. Це найкращий показник галузі в Україні. “Ми вийшли з кризи більш загартованими і більш сильними”, - наголосив начальник управління Василь Воробчук. 

Хоча обсяги заготівлі деревини загалом зменшилися, керівники підприємств вчилися більш ефективно працювати з внутрішніми ресурсами, оперативно реагувати на запити ринку, в умовах тотального падіння попиту на деревину практично «боротися за кожного споживача». Настав час прискіпливого підрахунку кожної заробленої і витраченої копійки, активної реалізації залишків деревини, зміщення акцентів на переробку деревини та випуск альтернативних видів палива. Завдяки переробці деревини Чернівецький держлісгосп за багато років “виборсався” з боргів. Переробний цех Берегометського ДЛМГ за минулий рік на 2 тисячі кубометрів збільшив випуск обрізних пиломатеріалів – рекорд для цього підприємства. Сокирянський держлісгосп зробив основною статтею своїх доходів другосортну деревину. Свого часу чинний Голова Держкомлісгопу заборонив відчужувати і продавати переробні цехи лісогосподарських підприємств. Минулий кризовий рік довів правильність такого рішення. Навіть для збиткового Красноїльського переробного цеху Сторожинецького держлісгоспу знайшовся поважний інвестор. На часі – технічне переоснащення всіх виробничих потужностей.  

Торік на ведення лісового господарства області було спрямовано 27 мільйонів гривень. З них майже 24 мільйони – це власні кошти шести підприємств облуправління. На відміну від лісівників сусідніх областей, чернівецькі лісівники не отримують на ці потреби жодної копійки з обласного бюджету. На думку високопосадовців, це недобре. Адже діяльність лісівників напряму пов’язана з потребами місцевих громад. Як і будівництво лісових доріг, яке лісівники нині здійснюють своєю технікою. Щоправда техніка ця – наголошували учасники колегії – повинна використовуватися більш ефективно. 

Витрати на утримання, ремонт і будівництво лісових доріг на Буковині склали понад 6790 тисяч гривень. Бюджетного фінансування на ці потреби не було. Будівництво нових доріг здійснювалося одночасно з проведенням післяповеневого відновлення місцевої інфраструктури. У Путильському держлісгоспі, наприклад, з більш як 37 кілометрів відновлених лісових доріг половина - нові. Нова лісова дорога до урочища Ульма в Селятинському лісництві відкрила перспективи залучення до промислового використання раніше недоступних лісових масивів. Нові лісові дороги вже вплинули на економічні показники. Відстань трелювання деревини зменшилася на 200 метрів порівняно з попереднім роком. Іншими словами це 150 тисяч гривень економії на рік тільки на пальному, яке використовується для підвезення заготовленої деревини. Та попри це лісівники переймаються розширенням застосування природозберігаючих технологій: потрібні повітряно-трелювальні установки. Пристрої доведеться закуповувати самостійно. 

Підприємства управління сплатили податків до зведеного бюджету майже 23 мільйони гривень при завданні 19 мільйонів гривень. Заробітна плата лісівників в еквіваленті повної зайнятості зросла за минулий рік більш як на 10%. Однак вона нижча за середньостатистичну по області, а також по галузі. Тому поступове підвищення зарплати працівників лісового господарства області - один з пріоритетних напрямків нинішнього року. 

Позитивним кроком у розвитку заповідної справи буде створення вольєру для зубрів та еколого-просвітницького центру на території заказника “Зубровиця”. Така ініціатива головного мисливствознавця Сторожинецького держлісгоспу Сергія Чистова сприйнята схвально. Так само як пропозиції щодо розвитку мисливського господарства з прицілом на його самоокупність, розвитку рекреації та туризму, побічного лісокористування.  

Не обійшлося без критики, зокрема, щодо повільного впровадження технологій з виробництва альтернативних видів палива з деревних відходів, низького відсотка відшкодувань від несанкціонованих рубок, недостатнього продажу декоративного посадкового матеріалу.

З нинішнього року вступила в дію Державна цільова програма “Ліси України” на 2010-2015 роки. Підприємства Чернівецького обласного управління лісового та мисливського господарства цьогоріч створять лісові насадження на площі не менше 570 гектарів, з них - 70 гектарів нових лісів, відновлять 700 гектарів зрубів шляхом сприяння природному поновленню лісу.

Чим серйозніші завдання, які стоять перед галуззю, - тим більш роль початкової ланки лісівничої справи – лісничого. У всеукраїнському конкурсі на звання кращого лісничого беруть участь 1600 лісничих. На обласному етапі конкурсу переможцем став лісничий Верхньопетрівецького лісництва ДП “Сторожинецьке ЛГ” Микола Костюк. Його нагороджено іменним годинником Голови Держкомлісгоспу.

І ще суттєвий штрих.. Попри кризу лісівники, як завжди, не цуралися благодійності – один відсоток чистого прибутку, який отримали підприємства лісової галузі області, був використаний на допомогу дітям, хворим не лейкемію, лікування важкохворих дітей працівників галузі, для проведення в Чернівцях ювілейного фестивалю української сучасної пісні та популярної музики “Червона рута”, для ремонту навчальних корпусів та оновлення навчальної бази Сторожинецького лісного коледжу.
 

Автор: Олена ЧАЙКА, прес-секретар Чернівецького обласного управління лісового та мисливського господарства
Источник: Держкомлісгосп України