Стандарт лікування віл-позитивних людей, які є споживачами ін’єкційних наркотиків

Вид материалаДокументы

Содержание


Організаційні засади комплексного лікування із застосуванням замісної терапії метадоном та бупренорфіном
Комісія з доцільності призначення наркотичних засобів
Керівник програми
Подобный материал:
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   ...   41

Організаційні засади комплексного лікування із застосуванням замісної терапії метадоном та бупренорфіном


Керівний принцип організації лікування та реабілітації хворих на наркозалежність – дотримання прав та гідності пацієнтів. Це означає усвідомлення, що лікування наркозалежності не має нічого спільного з покаранням або вихованням. Усі працівники, що надають допомогу, повинні ставитися до пацієнтів як до дорослих та відповідальних осіб, поважаючи їхню гідність та сприймаючи їх вибір щодо способу життя.

Комплексне лікування та медико-соціальна реабілітація з використанням препаратів замісної терапії надаються у спеціальних підрозділах – клініках реабілітації та підтримки (КРП), які створюються на базі ЛПЗ, що мають:
  • ліцензії на медичну діяльність та на право використання наркотичних засобів, відповідно до вимог Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" від 01.06.2000;
  • підготовлений персонал;
  • необхідні приміщення.

КРП може створюватися на базі існуючих наркологічних та інших медичних установ і працювати за рахунок наявного персоналу. Для проведення психо-соціальних заходів рекомендується співробітництво із соціальними службами та НДО, які надають відповідні послуги наркозалежним. Основним завданням КРП - є надання всебічної медико-соціальної допомоги особам, які страждають на синдром опіоїдної залежності, а саме:
  • діагностика стану залежності (за критеріями МКХ-10);
  • призначення та контроль за прийомом необхідної дози замісного препарату клієнтами програми;
  • контроль за станом пацієнта та уриноконтроль вживання заборонених наркотиків чи інших психотропних речовин;
  • консультації та лікування з приводу інших захворювань та станів, спільно з лікарями соматичних відділень;
  • вирішення питання про продовження ЗПТ у випадку травми або соматичного захворювання, що потребує стаціонарного режиму лікування в іншому лікувальному закладі;
  • індивідуальне психологічне консультування;
  • групова психологічна та психотерапевтична робота;
  • робота з сімейного консультування;
  • добровільне консультування та тестування на ВІЛ;
  • скерування до груп самодопомоги;
  • допомога у пошуках житла, працевлаштуванні, отриманні втрачених документів;
  • забезпечення безкоштовним харчуванням, забезпечення відпочинку,
  • допомога в догляді за дітьми клієнтів;
  • надання юридичної допомоги, включно із підтримкою у суді.


Лікар КРП:
  • оцінює стан пацієнта відповідно до діагностичних критеріїв;
  • визначає необхідну дозу замісного препарату та корегує її за необхідності, призначає інші ліки включно з психотропними за наявності супутніх психіатричних розладів;
  • контролює стан пацієнта, вносить відповідні корективи до фармакологічних та соціально-психологічних інтервенцій, направляє, за необхідності, клієнтів до інших ЛПЗ;
  • приймає участь у роботі лікарської комісії з доцільності призначення наркотичних засобів та мультидисциплінарної команди (МДК);
  • проводить консультації пацієнтів КРП, які госпіталізовані до соматичних стаціонарів, спільно з лікарями цих ЛПЗ приймає рішення про продовження ЗПТ та визначає дозу замісного препарату;
  • готує пропозиції до комісії з доцільності призначення наркотичних засобів щодо виписки пацієнтів ЗПТ та надання можливості прийому замісного препарату вдома.


Медсестра:
  • виконує призначення лікаря, здійснює дозування замісного препарату згідно з призначенням та безпосередньо контролює його прийом пацієнтами;
  • слідкує за соматичним та психічним станом пацієнтів і доповідає лікарю про помічені зміни;
  • фіксує за відповідним протоколом грубі порушення режиму пацієнтами, і подає його на розгляд МДК;
  • проводить у рандомізованому порядку уриноконтроль пацієнтів на наявність нелегальних наркотиків та психотропних речовин у середньому 1 раз в місяць;
  • веде необхідну документацію;
  • відповідає за обіг замісного препарату на етапі його видачі пацієнтам згідно з Наказом МОЗ України №356 вiд 18.12.1997 «Про затвердження Порядку обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів в державних і комунальних закладах охорони здоров'я України»;
  • забезпечує дружню атмосферу у КРП;
  • допомагає у проведенні соціально-психологічних реабілітаційних заходів.


Психолог (консультант з лікування наркозалежності):
  • оцінює психологічний стан пацієнтів, разом із пацієнтом складає індивідуальну програму психо-соціальної реабілітації;
  • проводить індивідуальні та групові сесії психологічного консультування відповідно до протоколу реабілітаційної програми;
  • проводить психологічне консультування членів родини пацієнтів;
  • проводить моніторинг стану пацієнтів та оцінку ефективності лікування за процедурою визначення індексу важкості залежності;
  • підтримує створення та роботу групи самодопомоги клієнтів програми ЗПТ.


Соціальний працівник:
  • проводить індивідуальні та групові консультування;
  • надає допомогу у вирішенні соціальних проблем (оформлення документів, соціальної допомоги, пошук житла, працевлаштування та ін.);
  • здійснює індивідуальний супровід клієнта;
  • приймає участь у засіданнях МДК.


Комісія з доцільності призначення наркотичних засобів

Комісія створюється наказом керівника ЛПУ, у якому проводиться ЗПТ. До складу комісії входять керівник КРП, лікар КРП та третій лікар, за можливості нарколог, затверджений наказом по установі. Рішення комісії стосуються призначення наркотичних засобів із визначенням дози та порядку застосування замісного препарату. Усі свої рішення Комісія фіксує у спеціальному журналі та медичних картках пацієнтів.


Керівник програми

Керівництво та координацію роботи КРП здійснює керівник підрозділу. До його компетенції входить вирішення організаційних питань, поточне навчання та тренінги персоналу, контроль за якістю виконання вимог, участь у роботі лікарських комісій та міждисциплінарної комісії, контроль за порядком обігу засобів у підрозділі.

Керівник підрозділу, де реалізується ЗПТ, має встановити графік роботи, який сприяє трудовій та соціальній реабілітації пацієнтів, а також забезпечує роботу 365 днів на рік, включно з вихідними та святковими днями.