М. Слов’янськ Затверджено рішенням педагогічної ради дошкільного навчального закладу №4 «Квітонька» від 22. 03. 2010 р протокол №12 (4)

Вид материала

Подобный материал:

1 2 3 4

Незнайка. – Я вже навчився сам складати чистомовки. Послухайте, що я придумав.

Ра-ра-ра, ра-ра-ра,

Дуже гарна в мене гра.

Ри-ри-ри, ри-ри-ри,

Впав ногами догори.

Жі-жі-жі, жі-жі-жі,

Швидко мчать із гірки лижі.

Жу-жу-жу, жу-жу-жу,

У заметі я сиджу.

Вихователь. – Які смішні у тебе виходять чистомовки. Діти, попробуйте і ви скласти смішні чистомовки.

(Творчість дітей.)

Вихователь. – Вам звичайно сподобалося складати чистомовки, а давайте ускладнимо завдання. Складіть чистомовки за малюнками.

Ти-ти-ти, ти-ти-ти, Ра-ра-ра, ра-ра-ра,

…

…………………. ……………………

Ла-ла-ла, ла-ла-ла, Са-са-са, са-са-са,

…………………… …………………...

Вихователь. – Діти, як ви думаєте, Незнайка вже чистіше почав вимовляти слова після таких вправ? Тоді, як і обіцяла, перейдемо до скоромовок. Але, щоб промовляти їх, треба знати декілька правил. Діти, розкажіть їх для Незнайки.

Діти. – 1. Спочатку повторюй повільно, чітко промовляй слова.

2. При кожному наступному повторюванні прискорюй темп, але чітко вимовляй слова.

3. Коли добре завчив скоромовку, набери в легені повітря і на видиху швидко промовляй. І так багато разів.

Вихователь. – Ну, спробуйте, навчіть Незнайку скоромовкам. А я вам допоможу.

Ніс сміхунчик сміху міх,

Сміх розсипався на сніг.

В. Лучук

(Діти, за наведеними вище правилами, повторюють скоромовку, яку вже раніше розучували.)

Незнайка. – Як цікаво придумані ці скоромовки. Однакові звуки в словах міняються місцями і через це слова непросто промовляти. Але я впорався.

Вихователь. – Тоді спробуйте ще:

Наполохать довелося

Лесі в лісі лиса й лося.

Лось – у ліс,

А з лісу – лис.

Леся – з лісу,

Лис – у ліс!

Г. Бойко

Незнайка. – Яка смішна скоромовка, щось я так і не зрозумів, хто – з лісу, а хто – в ліс?

Вихователь. – А ви, дітки, зрозуміли?

Діти. – Так!

Вихователь. – Куди ж біг лось? А хто біг з лісу? Звідкіля бігла Леся? А куди біг лис?

Незнайка. – Щось я все рівно не можу запам’ятати, хто куди біжить.

Вихователь. – Як же допомогти Незнайці?

(Відповіді дітей.)

Вихователь. – Ми тобі допоможемо. Діти можуть зробити ілюстрації до цієї скоромовки і тоді усе буде зрозуміло.

(Діти малюють. Після виконання роботи показують Незнайці свої малюнки і повторюють скоромовку. Незнайка дає жартівливі коментарі до малюнків.)

Вихователь. – Незнайка, а ну ж прочитай нам свій віршик.

(Незнайка чітко читає вірш. Діти оцінюють.)

Вихователь. – Тепер можна і диктором на телебачення йти працювати. Бажаємо тобі успіху на конкурсі.

Інтегроване заняття

для старшого дошкільного віку

«Планета Веселун кличе на допомогу»

Сфери Базового компонента: «Я Сам», «Природа», «Люди», «Культура».

Мета за лініями розвитку:

- пізнавальний розвиток: розвивати здатність до усвідомленого сприймання об’єктів Космосу; розвивати розумові здібності дітей та логічне мислення; вправляти в створенні карти-плану, розвивати схематичне мислення; закріплювати знання дітей про пряму та зворотну лічбу у межах 10 та у побудові числового ряду;

- соціально-моральний розвиток: розвивати у дітей соціальні емоції та мотиви (співчуття, бажання допомогти, радість); спонукати керуватися у спільній діяльності груповими інтересами, отримувати задоволення від виконаної роботи;

- емоційно-ціннісний розвиток: формувати у дітей впевненість у собі; створювати позитивний психологічний клімат;

- мовленнєвий розвиток: закріплювати знання про назви компонентів Космосу; оперувати назвами засобів технічного зв’язку з Космосом; вживати слова, пов’язані з дослідженням Космосу людиною (космонавти, супутник, космічний корабель); утворювати прикметники, що характеризують риси характеру;

- художньо-естетичний розвиток: спонукати до пошукової активності конструкторських рішень, використовуючи різноманітний матеріал (папір, природний, штучний та підручний матеріали); вправляти у прояві творчого ставлення до виконання практичних завдань;

- креативний розвиток: розвивати почуття гумору, вчити створювати свої оригінальні роботи.

Матеріал: аудіозапис сигналу, плакат «Сонячна система», карта маршруту, зірки з цифрами від 1 до 10, загадки, ребуси, картки-схеми двох видів: з предметами та рухами людини.

Декорації: зірки.

Попередня робота: відгадування ребусів.

Хід заняття

(Діти сідають на килим півколом.)

Вихователь. – Діти, послухайте, який тривожний сигнал дійшов сьогодні до нас.

(Звучить аудіозапис.)

«Планета Веселун! Планета Веселун!

У нас епідемія, у нас епідемія!

Допоможіть, хто може! Хто може, допоможіть!

Я залишився один!»

Вихователь. – У когось трапилась біда. Що ж робити? Так, треба допомогти. Перед тим, як вирушати в путь, треба дізнатися, а що ж це за планета така – Веселун? Чи знаходиться ця планета у нашій Сонячній системі?

(Розглядають плакат «Сонячна система». Називають планети, рахують їх кількість, роблять висновок, що планета Веселун знаходиться у іншій Галактиці.)

Вихователь. – А цікаво, якщо ми живемо на планеті Земля – то нас називають …(землянами), а як же називають жителів планети Веселун?

(Творча діяльність дітей: веселуни, веселята, веселунчики, …)

Вихователь. – Ви готові допомогти жителям планети Веселун? Не боїтеся? Сили вистачить? А покажіть свої м'язи. О, гарні! Ви ж усі вранці зарядку робите. Молодці! Але ж космонавти мають бути не тільки сміливими і сильними, а й розумними і кмітливими. Ви такі? Давайте перевіримо. З центру підготовки космонавтів мені прислали листа з тестовими завданнями на отримання звання космонавта-рятівника.

(Вихователь дістає лист з завданнями.)

«Центр підготовки космонавтів».

Виконавши усі ці завдання,

ви отримаєте сертифікат космонавта-рятівника.

І. Відгадайте, про які небесні об’єкти йдеться у цих віршованих рядках:

Поле це – не під ногами,

Поле це – зверху над нами,

Велике поле, неміряне,

Засіяне зернинами.

Вдень вони зникають,

А вночі – сіяють.

(Небо, зірки)

Великий сонях в небі,

Квітне багато літ.

Квітне зимою, влітку,

Але не має жодну насінинку.

(Сонце)

Вночі на небі один

Золотистий апельсин.

Два тижні пролетіли,

Апельсина ми не їли.

Але у небі залишилась тільки

Апельсинова долька.

(Місяць)

ІІ. На іншій планеті вам можуть зустрітися якісь незвичайні речі, якісь символи. Наприклад, ось такі. Що ж це може означати? На що схоже?

Окуляри, штанга, самокат, велосипед.

Гора, лист, веселка.

Стрічка, змія, річка, гірки.

Телевізор, ящик, шафа, вікно.

Сонце, планета, колесо, бублик.

ІІІ. Майбутні космонавти повинні обов’язково знати, на чому можна літати, а на чому – ні.

Гра «Літає – не літає»

Вихователь. – Якщо я назву слово, що «літає» - показуєте це відповідними рухами рук, а якщо «не літає» - нічого не показуєте. Але будьте уважні, щоб не заплутались.

Літак літає?

Стіл літає?

Орел літає?

Крокодил літає?

Птах літає?

Вертоліт літає?

Бегемот літає?

Горобчик літає?

Ракета літає?

ІV. Майбутнім космонавтам треба розуміти мову інопланетян та вміти читати їх слова.

(Діти відгадують ребуси.)

Вихователь. – Ви молодці, виконали усі тестові завдання. Тож отримуєте сертифікат космонавтів-рятівників. Вітаю вас.

(Вихователь аплодує дітям.)

Вихователь. – Тепер треба зробити правильний розрахунок і прокласти на карті маршрут стрілочками від зірки до зірки.

(Вихователь заздалегідь готує карту, на якій намальовані: Земля, планета Веселун та зірки з цифрами. Дітям потрібно прокласти маршрут стрілочками від зірки з цифрою 1 до зірки з цифрою 10.)

Вихователь. – Маршрут прокладено, тож можна летіти. Але, я думаю, за вами ж будуть скучати батьки? Ось вам така задачка-жарт:

- Ви відправляєтеся в космічну подорож на 5 днів. Скільки конвертів вам потрібно з собою взяти, щоб кожного дня посилати додому листа?

(Відповіді дітей. П.В. У космосі листи не потрібні, немає листонош. Зв'язок із Землею підтримується за допомогою радіо та телебачення, а сигнал приходить з супутника.)

Вихователь. – Вирушаймо в путь. Тримаємо курс по зіркам.

(Супроводжують слова відповідними діями.)

Підготували ракету до старту,

З'єднали контакти,

Запустити двигуни,

Починаємо зворотній відлік:

10, 9, …, 1

Пуск!

Вихователь. – У космосі усе перебуває у стані невагомості і нібито літає. І ми з вами теж, нібито літаємо.

(Діти імітують стан невагомості і рухаються по зіркам-цифрам від1 до 10, які закріплені у різних місцях групи.)

Вихователь. – Ми прибули на планету Веселун. А ось і її мешканець.

(Стоїть саморобка з пластикових стаканчиків.)

Вихователь. – Який він?

(Відповіді дітей: добрий, веселий, привітний.)

Вихователь. – А чому ж він один? Де інші?

(На столах приготовлені: пластикові стаканчики, смужки кольорового паперу, палички – це частини майбутніх веселих чоловічків. Вихователь звертає на них увагу.)

Вихователь. – Що ж з ними трапилось? Захворіли?

(Відповіді дітей: епідемія, потрапив вірус, захворіли, …)

Вихователь. – Чим же допомогти? Ми можемо їх полагодити? Тоді починаємо.

(Діти роблять веселих чоловічків. Ставлять біля першого чоловічка. Вихователь звертає увагу, що біля них лежать якісь картки.)

Вихователь. – Що це? Мабуть, жителі планети Веселун дякують вам і хочуть з вами потанцювати.

Гра «Веселі чоловічки»

(Діти відтворюють рухи зображені на картках.)

Вихователь. – Веселий таночок, гарно пожартували, але вже час повертатися додому, на планету …(Земля). Давайте запросимо веселих чоловічків до нас у гості.

(Діти запрошують і беруть у руки свої роботи.)

Вихователь. – Тримаємо курс за зірками. З якої починаємо? (10)

(Діти імітують політ: від зірки 10 до зірки 1.)

Вихователь. – Наша подорож закінчилась. Ви молодці!

Інтегроване заняття

для старшого дошкільного віку

«Чудова гра «ГуморЛенд»

Сфери Базового компонента: «Я Сам», «Природа», «Люди», «Культура».

Мета за лініями розвитку:

- пізнавальний розвиток: продовжувати знайомити дітей з гумористичною поезією сучасних українських поетів; підтримувати інтерес до гумористичних творів; розвивати пізнавальні та розумові здібності дітей, здатність аналізувати, робити умовиводи, висувати припущення, обґрунтовувати власну думку, формулювати оцінні судження; розвивати вміння встановлювати прості зв’язки між явищами і предметами; розвивати символічну та схематичну функцію мислення; вправляти в умінні користуватися схемами;

- соціально-моральний розвиток: розвивати у дітей соціальні емоції; спонукати керуватися у спільній діяльності груповими інтересами, отримувати задоволення від виконаної роботи;

- емоційно-ціннісний розвиток: збагачувати внутрішній світ дитини позитивними емоціями, насичувати життя приємними враженнями; створювати позитивний психологічний клімат;

- мовленнєвий розвиток: формувати вміння слухати й розуміти сприйняті на слух вірші та передавати словами свої враження від них; формувати вміння граматично правильно поєднувати слова в своєму мовленні, розуміти значення складних слів;

- фізичний розвиток: розвивати рухові навички та якісне їх виконання; розвивати рухові якості – швидкість, спритність, почуття рівноваги;

- художньо-естетичний розвиток: збагачувати запас літературних художніх вражень від слухання віршів гумористичного характеру; розвивати творчу уяву; спонукати до пошукової активності конструкторських рішень,

- креативний розвиток: розвивати почуття гумору; надавати можливість виявляти творчу ініціативу.

Матеріал: карта-гра, картки з другою половиною малюнка, «акваріум» з цифрами, картки з символічними руховими діями людини, ребус, лічильні палички.

Художня література: вірші: А. М’ястківський «Зайчик місяця надгриз», А. Григорчук «Переплутанка», О. Коваленко «Цибуля й хрін», М. Петренко «Бігла полем ковбаса», Т. Коломієць «Хитра казка».

Попередня робота: відгадування ребусів.

Хід заняття

Вихователь. – Діти, який у вас сьогодні настрій? Що ви відчуваєте, коли у вас хороший настрій? А коли поганий? А що треба робити, щоб поліпшити настрій?

(Відповіді дітей.)

Вихователь. – Я пропоную вам пограти у нову гру, яка називається «ГуморЛенд». Як ви розумієте назву гри? З яких двох слів складається назва? Що означає слово «гумор»? А що означає слово «ленд»? Хто у нас вивчає англійську мову, підкажіть нам? Що ж будуть означати ці два слова разом?

(Відповіді дітей.)

Вихователь. – Тут на грі напис є:

Можеш гру ти цю почати,

Якщо любиш жартувати,

Сміятись, інших веселити,

І з усіма дітьми дружити.

(Обговорення відповідності гравців до змісту вірша, тобто до умов гри.)

Вихователь. – Ну що, пограємо в гру? Відкривайте, що тут є?

(Відповіді дітей: ігрове поле, кубик, половинки картинок, картки з «веселими чоловічками», «акваріум», ребус, правила гри.)

Вихователь. – Давайте зручно розкладемо все і почитаємо правила гри.

Якщо кубик ти кидаєш,

На різні вулиці потрапляєш.

Сміливо вулицями йди,

Веселі жарти там знайди.

Якщо малюночок з'єднаєш,

То в гру цю правильно ти граєш.

(Діти кидають кубик. Люба цифра на кубику приведе на першу вулицю. Діти читають назву «Небувальна».)

Вихователь. – (читає напис):

А тут диво-дивина,

Зветься небувальщина.

Цього ніколи не було,

І не може статися.

Вихователь. – Яка цікава вулиця. Погляньте, а що це намальовано?

(На ігровому полі тільки половина малюнка.)

Вихователь. – А що ж може бути на другій половині малюнка7

(Припущення дітей, обґрунтування.)

Вихователь. – Потрібно знайти другу половину малюнка.

(Знаходять, прикладають, малюнок кумедний. Розглядають, роблять коментарі.)

Вихователь. – Чи може справді таке бути? Чому? Але ж ми з вами на вулиці … (Небувальній), а тут все можливе. Погляньте, біля цього кумедного малюнка з'явився вірш:

Зайчик місяця надгриз

Чи тепер, чи колись –

Із солодким хрустом.

Зайчик місяця надгриз –

Думав, що капуста.

Місяць скік та й утік

В небо синє-синє.

Не кружок-колобок –

Тільки половина.

Де хмарки – не пусто.

Зайчик місяця надгриз –

Думав, що капуста.

А. М’ястківський

Вихователь. – Діти, про щ цей вірш? Чому ви посміхались, коли слухали його? Але як же зайчик зміг дістатися неба й надгризти місця? Дивина. Напевно йому було дуже смачно? Як про це розповідається у вірші? Як зайчик їв? (З солодким хрустом.) Чому зайчик так вчинив? (Він переплутав місяць з капустиною.) Напевне вони між собою чимось схожі? Чим саме, як ви думаєте? (Капустина кругла, як повний місяць.) А могло б таке насправді бути, щоб зайчик надгриз місяць? Ні, звичайно. Тому вірш, у якому йдеться про те, чого ніколи не було і не може статися називають небувальщиною, або небилицею.

(Кидають кулик. Потрапляють на атракціон «Підводне царство». Читають напис.)

Вихователь. – (читає напис):

В підводне царство вирушай,

Потрібні цифри відшукай.

Вихователь. – А де ж підводне царство знаходиться?

(Діти здогадуються, що це «акваріум». Шукають на малюнку зашифровані цифри. Коли завдання виконано, кидають кубик. Потрапляють на другу вулицю. Діти читають назву «Переплутанка».)

Вихователь. – (читає напис):

А тут диво-дивина,

Справжня плутанина.

Треба розібрать тобі,

Що тут правда, а що ні.

Вихователь. – Цікава вулиця. А що тут намальовано?

(На ігровому полі тільки половина малюнка.)

Вихователь. – А що ж може бути на другій половині малюнка7

(Припущення дітей, обґрунтування.)

Вихователь. – Потрібно знайти другу половину малюнка.

(Знаходять, прикладають, малюнок кумедний. Розглядають, роблять коментарі.)

Вихователь. – Чи може справді таке бути? Чому? Мабуть, це художник щось переплутав. Що? Але ж ми з вами на вулиці … (Переплутанка), а тут все можливе. Погляньте, біля цього кумедного малюнка з'явився вірш:

Переплутанка

От так диво-дивина –

Виріс ріг у кабана.

Льоха вбралася у пір’я,

Пси порили все подвір'я.

А цаписько в курнику

Заспівав: «Кукуріку!»

Лізуть горобці під квочку,

Щоб сховатись в холодочку.

А ягнята, мов коти,

Геть обсіли всі плоти.

Віл на яворі пасеться,

Кіт у кошику несеться,

А індики на воді

Плавають, мов лебеді.

А тепер скажіть мені:

Де тут правда, а де ні.

А. Григорчук

Вихователь. – Чому ви засміялися? Справді, в цьому вірші все переплутано? Що саме? (Діти пригадують.) Так, усі тварини роблять не свою справу. Це виглядає дуже дивно. І навіть сам поет дивується з того. Як він про це написав у вірші? (Диво-дивина.) Усе тут переплуталось, тому й зветься ця вулиця Переплутанкою.

(Кидають кубик. Потрапляють на атракціон «Веселі тваринки». Читають напис.)

Вихователь. – (читає напис):

Лічильні палички візьміть,

Веселу тваринку складіть.

Вихователь. – Давайте поділимося на стільки груп, скільки у нас комплектів лічильних паличок. (На чотири.)

(Діти діляться, виконують завдання по групкам.)

Приклади:

Вихователь. – Які цікаві тваринки. Розкажіть про них.

(Діти розповідають, яких тваринок вони виклали. Коли завдання виконано, кидають кубик. Потрапляють на третю вулицю. Діти читають назву «Гуморескова».)

Вихователь. – (читає напис):

У цих віршах гумористичних,

Ситуації незвичні.

Тому вони веселі,

Жартівливі і кумедні.

Вихователь. – Цікава вулиця. А що тут намальовано?

(На ігровому полі тільки половина малюнка.)

Вихователь. – А що ж може бути на другій половині малюнка7

(Припущення дітей, обґрунтування.)

Вихователь. – Потрібно знайти другу половину малюнка.

(Знаходять, прикладають, малюнок кумедний. Розглядають, роблять коментарі.)

Вихователь. – Чи може справді таке бути? Чому? Але ж ми з вами на вулиці … (Гуморесковій), а тут все можливе. Погляньте, біля цього кумедного малюнка з'явився вірш:

Цибуля й хрін

Раз цибуля вийшла з хати –

Хто їй стрівся, мусив чхати.

Тут назустріч раптом хрін –

Всім крутив у носі й він.

Одне одного зачули

І удвох ого як чхнули!..

О. Коваленко

Вихователь. – Діти, вам було смішно, коли слухали вірш? Чому? Якими словами говориться в ньому про те, що хрін з'явився несподівано? (Тут назустріч раптом хрін.) Чим особливі цибуля і хрін? (Від цибулі і хрону всі чхають.) Якими словами поет пише про це? (Про цибулю: «хто їй стрівся – мусив чхати», про хрін: «всім крутив у носі він».) Так кажуть, коли свербить у носі від того, що нюхають хрін, цибулю, часник, перець. А що ж сталося, коли зачули одне одного цибуля і хрін? Якими словами поет каже у вірші про те, що вони чхнули дуже сильно? (І удвох ого як чхнули!) Діти, нам із вами було весело, бо письменник пожартував, вигадавши кумедну ситуацію. Ось такі вірші, у яких розповідається про веселі, гумористичні ситуації, називають гуморесками.

(Кидають кубик. Потрапляють на атракціон «Веселі чоловічки». Читають напис.)

Вихователь. – (читає напис):

Ручки, ніжки розімни

Певні рухи повтори.

Гра «Веселі чоловічки»

(Діти відтворюють рухи зображені на картках. Ускладненням гри є повторення по черзі рухів на парних картках: 1 – 2 , 3 – 4,
5 – 6, 7 – 8. Можна виконувати під музику.)

1 2 3 4

5 6 7 8

Вихователь. – Який веселий атракціон. Вам сподобалось?

(Коли завдання виконано, кидають кубик. Потрапляють на четверту вулицю. Діти читають назву «Оживальна».)

Вихователь. – (читає напис):

Слова, що сюди потрапляють,

Раптом зразу оживають.

І дерева, і трава,

Навіть сир і ковбаса.

Вихователь. – Цікава вулиця. А що тут намальовано?

(На ігровому полі тільки половина малюнка.)

Вихователь. – А що ж може бути на другій половині малюнка7

(Припущення дітей, обґрунтування.)

Вихователь. – Потрібно знайти другу половину малюнка.

(Знаходять, прикладають, малюнок кумедний. Розглядають, роблять коментарі.)

Вихователь. – Чи може справді таке бути? Чому? Але ж ми з вами на вулиці … (Оживильній), а тут все можливе. Погляньте, біля цього кумедного малюнка з'явився вірш:

Бігла полем ковбаса

Бігла полем ковбаса –

Ковбаса шукала пса.

Сир шукав свою ворону –

Заглядав під кожну крону.

До ведмедя у барліг

Вулик з медом сам прибіг.

Он капуста – цілий ряд! –

Поспішає до зайчат.

А до мене через двір

Отакенний біг пломбір,

За пломбіром – ескімо, -

Ми з Оленкою з'їмо.

М. Петренко

Вихователь. – Про що цей вірш? Чому вам смішно? Так, мені теж видалося смішним, що продукти поводяться, немов живі істоти. А такими живими їх роблять слова-живинки. Там, куди ці слова потрапляють, усе оживає: і трава, і квіти, і дерева, і вітер, і сонце, і навіть ковбаса, сир та морозиво – як у вірші. А що ще у цьому вірші викликало сміх? (Відповіді дітей.) Так, смішно, що всі роблять протилежні дії, а не ті, до яких ми звикли: не пес шукав ковбасу, а навпаки, не ворона шукала сир, а навпаки. Цікаво, а який був пломбір – великий чи маленький? Які слова використав поет? (Отакенний пломбір.) Це означає дуже великий. Що ж роблять продукти у цьому смішному віршику? Пригадаємо слова-живинки.

(Вихователь читає вірш вдруге.)

Вправа «Слова-живинки»

Вихователь починає рядок, а діти закінчують його, промовляючи образні вирази.

(Кидають кубик. Потрапляють на атракціон «Веселий ребус». Читають напис.)

Вихователь. – (читає напис):

Поміркуй, не поспішай,

Яке тут слово відгадай.

Вихователь. – Скільки у нас ребусів. (Чотири.) Поділіться на групки.

(Діти розгадують ребуси.)

Вихователь. – Який цікавий атракціон, він для кмітливих дітей. Для таких, як ви.

(Коли завдання виконано, кидають кубик. Потрапляють на п’яту вулицю. Діти читають назву «Хитроказкова».)

Вихователь. – (читає напис):

Якщо хочеш далі йти,

Мою казку повтори.

Вихователь. – Цікава вулиця. А що тут намальовано?

(На ігровому полі тільки половина малюнка.)

Вихователь. – А що ж може бути на другій половині малюнка7

(Припущення дітей, обґрунтування.)

Вихователь. – Потрібно знайти другу половину малюнка.

(Знаходять, прикладають, малюнок кумедний. Розглядають, роблять коментарі.)

Вихователь. – Чи може справді таке бути? Чому? Але ж ми з вами на вулиці … (Хитроказковій), а тут все можливе. Погляньте, біля цього кумедного малюнка з'явився вірш-казка. Але казка ця незвичайна, а хитра:

Хитра казка

Казку хочете смішну?

Зараз я її почну:

Жив на світі сивий дід,

На плиті варив обід,

На кривий ослін сідав,

Що зварив, усе з'їдав,

Горщик мив і миску мив.

На плиті обід варив,

На привий ослін сідав,

Що зварив, усе з'їдав,

Горщик мив і миску мив,

На плиті обід варив …

Ой і хитра казка ця,

Бо не видно їй кінця,

Доки дід на світі житиме,

То усе обід варитиме.

Т. Коломієць

Вихователь. – Чому ви засміялись? Що робив дід? Чому поетеса називає казку хитрою, смішною? (Читає вдруге.) Діти, ось зараз я починатиму рядок, а ви продовжуйте. Жив на світі …

Вихователь. – Це якась пастка у грі, так можна ніколи не закінчити грати. Кидайте кубики.

(Обійшовши всі вулиці потрапляємо на кінець гри. Читаємо напис.)

Гру ти можеш закінчити,

І сюрприз від мене получити.

(Діти отримують пригощення.)

Інтегроване заняття

для старшого дошкільного віку

«Подорож у казку»

Сфери Базового компонента: «Я Сам», «Природа», «Люди», «Культура».

Мета за лініями розвитку:

- пізнавальний розвиток: формувати вміння спостерігати, концентрувати увагу, розмірковувати, аналізувати, робити умовиводи; формувати вміння користуватися набутими знаннями, знаходити шляхи для розв’язання завдань; розвивати образне мислення, увагу;

- соціально-моральний розвиток: розвивати у дітей соціальні емоції; спонукати керуватися у спільній діяльності груповими інтересами, отримувати задоволення від виконаної роботи;

- емоційно-ціннісний розвиток: збагачувати внутрішній світ дитини позитивними емоціями; розширювати та поглиблювати уявлення про людські переживання; виховувати позитивне емоційно-ціннісне ставлення до природи;

- мовленнєвий розвиток: формувати вміння слухати й розуміти сприйняті на слух повідомлення, вірші, завдання; формувати вміння граматично правильно поєднувати слова в своєму мовленні та логічно будувати свою розповідь;

- фізичний розвиток: удосконалювати трудові навички, добираючи для цього адекватні прийоми та засоби;

- художньо-естетичний розвиток: збагачувати запас літературних художніх вражень від слухання віршів гумористичного характеру; вправляти в інтерпретації художніх образів, виходячи з засвоєних моральних норм та правил; розвивати творчу уяву;

- креативний розвиток: розвивати почуття гумору; надавати можливість проявляти творчу ініціативу;

Матеріал: книги, конверти, запис голосів природи, магнітофон, 3 миски різного розміру, 3 ложки, 3 стільці, набір дитячих фотографій, половина альбомного аркуша на кожну дитину, кольорові олівці, книжки-вкладиші для фотографій.

Література: Г. Машкова «Ворони і горобець», вірші-пастки.

Декорації: дерева, лісовий будиночок.

Хід заняття

(Діти стоять півколом.)

Вихователь. - Діти, сьогодні нас очікує незвичайна подорож. Ми з вами відправимося в казку. А скажіть, звідки беруться казки?

Діти. - Їх придумують, пишуть письменники, казкарі, чарівники:

Вихователь. - Правильно. Пропоную вам відправитися в подорож по казках. Для цього потрібно закрити очі й сказати:

Тілі - тілі - тілі - бім,

Відкривайся казки дім!

(Діти вимовляють чарівні слова, відкривають очі. Звучить запис голосів лісових птахів.)

Вихователь. - Діти, ось ми й у казці. Це - казковий ліс, у ньому все незвичайне. Чуєте, співають лісові казкові птахи?

Діти. - Так.

Вихователь. - А які ви знаєте казки, у яких герої потрапляють у ліс?

Діти. – «Маша й ведмідь», «Три ведмеді», «Колобок», «Вовк і семеро козенят».

Вихователь. - Молодці! Багато ви знаєте казок. Ну, а тепер ходімо далі. Ой, дивіться, прохід закритий, стежка завалена великою стопкою книг! Як же нам пройти далі?

Діти. - Потрібно книги скласти в стопочку.

Вихователь. – Давайте складемо.

(Діти розкладають книги в стопки й знаходять конверт.)

Вихователь. - Дивіться, діти, конверт! А що кладуть у конверти?

Діти. - Листи, листівки:

Вихователь. - А для чого потрібні листи?

Діти. - Щоб привітати кого-небудь, запросити в гості, повідомити що-небудь важливе.

Вихователь. - Правильно, молодці! От і нам, напевно, хтось хоче сказати щось важливе! Давайте прочитаємо.

(Відкривають конверт, читають лист.)

«Здрастуйте, маленькі мандрівники! Раз ви знайшли цей лист, значить зіткнулися з першою перешкодою, що я для вас придумав. Я - Чарівник Плутанина! Я завжди й скрізь усе переплутую! Бажаєте прогулятися по казці - значить вам потрібно вирішити усі завдання! До скорої зустрічі!»

Вихователь. - Діти, з нами вирішив пограти Чарівник Плутанина! Як він написав: «Я завжди все переплутую». От і зараз тут він щось переплутав. Подивіться уважно! Що роблять книжки у лісі?

Діти. - Книги! Їх не буває в лісі!

Вихователь. - А де повинні знаходитися книги?

Діти. - У бібліотеці, у магазині, у будинку, на полиці, у шафі.

Вихователь. – Погляньте, діти, мені здається у цій книзі теж усе переплутано.

(Вірші ілюстровані відповідними переплутаними картинками.)

Всіх напуває молоком,

Усіх годує сиром,

Вдячна їй уся сім'я, -

Це наша добрая …

(корова, а не свиня)

Дуже голосно гавкає –

Так чужих вона відлякує.

Зве хазяїна у гру,

Хто ж це, діти?

(собака, а не кенгуру)

Ловить ввечері мишей,

Розважа вона дітей,

І за це на канапі,

Спать дозволяють …

(котику, а не мавпі)

Кожен у світі повинен знать,

Два додати два буде …

(чотири, а не п’ять)

Клюшкою по шайбі,

Увага! Гол!

Гра називається

Просто …

(хокей, а не футбол)

Вихователь. - Молодці! Думаю, із цим завданням Чарівника Плутанини ми справилися. Ну що, пішли далі? Ах, яке свіже повітря в лісі, як красиво співають птахи.

(Аудіозапис голосів лісових птахів.)

Вихователь. - А яких ви знаєте птахів, що живуть у лісі?

Діти. - Дятел, соловей, зозуля, …

Вихователь. - Правильно, молодці! А які птахи живуть у парку?

Діти. – Горобець, ворона, …

Вихователь. – Послухайте яка пригода сталася з ними.

Ворони і горобець

Дві ворони в парку стрілись

За скоринку посварились.

Горобець мирить їх став -

Сам скоринку ту склював.

Г. Машкова

Вихователь. – Доки розмовляли, йшли, до будиночку прийшли.

(Вихователь із дітьми підходять до лісового будиночку, на будиночку знову конверт.)

Вихователь. - Діти, дивіться, лісовий будиночок! А в яких казках герої потрапляють у будиночки або хатинки в лісі?

Діти. – «Три ведмеді», «Маша й ведмідь», …

Вихователь. - Ой, дивиться, знову лист від Чарівника Плутанини!

(Читають лист.)

«Привіт, пам'ятаєте казку «Маша й ведмідь»? Я там теж усе переплутав. Послухайте й спробуйте допомогти Маші. Маша дружила з ведмедем і часто ходила до нього в гості. У черговий раз, збираючись відвідати свого друга, Маша напекла пиріжків і поклала їх у вузлик. Вона довго йшла через густий ліс, випадково зачепилася вузликом за кущ - він порвався, пиріжки розсипалися. Як Маші донести їх до будинку, де живе ведмідь?»

Діти. – (можливі відповіді) Скласти пиріжки в руки, покликати кого-небудь на допомогу, зав'язати місце розриву вузликом, покласти пиріжки в пакет.

Вихователь. – А що ж переплутав Чарівник Плутанина у цій казочці?

(Відповіді дітей.)

Вихователь. – Діти, як ви думаєте, могла Маша справді подружитися з ведмедем?

(Відповіді дітей.)

Вихователь. – Давайте придумаємо продовження казки «Маша і ведмідь».

Діти. – (з допомогою вихователя) Маша дуже зраділа, що повернулася додому. Але усе ніяк не могла забути про ведмедя. Маші стало шкода його. Мабуть у ведмедя зовсім немає друзів, мабуть йому сумно у лісі одному. І він так любив Машини пиріжки. Аж чує дівчинка, хтось стукає у ворота. Вийшла Маша, а там ведмідь стоїть з кошиком лісових ягід. І каже він: «Вибач мені, Маша, я так вчинив, бо мені дуже сумно одному жити. Давай з тобою дружити? Маша вибачила ведмедя і запросила його на чай з пиріжками.

Вихователь. - Молодці! Ви не тільки справилися із завданням Чарівника, а й допомогли ведмедю знайти друга. Ну, що, давайте, нарешті, увійдемо у хатинку! Ой, який тут безлад. Знову Чарівник Плутанина попрацював. Давайте трішки приберемося!

Фізхвилинка «Знайди потрібне місце».

Наш Чарівник Плутанина,

Усі речі скрізь поплутав,

Щоб порядок навести

Попрацюєм я і ти!

(Діти прибираються в казковому лісовому будиночку.)

Вихователь. - Діти, дивіться! Три миски: велика, середня, маленька, три ложки, три стільці. З якої це казки?

Діти. – «Три Ведмеді»!

Вихователь. - Вірно! От ведмеді зрадіють, що в їхньому будиночку все чисто й красиво! Ой, дивіться, знову лист!

(Читають лист.)

«Ну, діти, молодці! Всі мої задачки вирішили, усе розставили по своїх місцях! От вам остання задачка. Я переплутав усі ваші фотографії. Розкладіть їх у стопочки залежно від часу: минулий: коли ви були зовсім маленькі, теперішній: які ви зараз та майбутній: якими ви станете. А якщо чогось не вистачає, то домалюйте! Щасливо!»

Вихователь. - От який витівник, цей Чарівник Плутанина! Ну що, вирішимо його останню задачку?

Діти. - Так!

(Діти розкладають фотографії в потрібній черговості: дитина маленька, «середня» (як зараз), «велика» (у майбутньому). Фотографій майбутнього немає, тому діти малюють їх самі, вибираючи собі професію.)

Вихователь. - Які чудові ви вийшли в майбутньому! Розкажіть, якою професією ви будете володіти!

(Відповіді дітей.)

Вихователь. - Молодці! Ви дуже добре попрацювали, вирішили всі задачки Чарівника Плутанини! Але прийшов час повертатися з казки у садочок Для цього потрібно знову закрити очі й вимовити чарівні слова:

Казка, двері закривай!

У дитсадок нас відпускай!

(Діти вимовляють чарівні слова, перестає звучати запис голосів природи.)

Вихователь. - Ну що, діти, сподобалося вам наша подорож?

Діти. - Так!

Вихователь. - Спасибі вам за виконану роботу. Молодці!

Інтегроване заняття

(на майданчику)

«На все свій час»

для старшого дошкільного віку

Сфери Базового компонента: «Природа», «Люди», «Культура».

Мета за лініями розвитку:

- пізнавальний розвиток: розвивати пізнавальні та розумові здібності дітей, здатність аналізувати, робити умовиводи, формувати оцінні судження; розуміти кумедність ситуації художнього твору; навчати спостерігати за явищами природи, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки;

- соціально-моральний розвиток: розвивати соціальні емоції; викликати потребу у спілкуванні з дітьми різного віку; спонукати до ініціювання контактів;

- емоційно-ціннісний розвиток: створювати умови для прояву чутливості; викликати у дітей позитивні емоції від художніх творів та образотворчої діяльності; виховувати почуття гідності;

- мовленнєвий розвиток: вчити орієнтувати у назвах етичних (гумор, захоплення) та інтелектуальних (інтерес, подив); формувати вміння вживати слова-ознаки своїх ставлень до об’єктів природи, людей, себе; формувати вміння уважно слухати вірші, невеличкі оповіді; спонукати запам’ятовувати прізвища письменників;

- художньо-естетичний розвиток: формувати вміння зіставляти художні твори з дійсністю; спонукати брати участь у бесіді за змістом художніх творів; розвивати творчі здібності, уяву, інтерес до образотворчої діяльності;

- креативний розвиток: розвивати почуття гумору; заохочувати до експерименту;

Матеріал: оповідання В. Сухомлинського «Як Оленка хотіла весну наблизити», фарби, пензлики.

Попередня робота: читання казки «Дванадцять місяців».

Хід заняття

(Діти стоять півколом.)

Вихователь. – Нашим малюкам з ясельної групи дуже хочеться, щоб вже прийшла весна. Ні, це не значить, що йми не подобається зима … дуже подобається, бо зимою можна гарно розважатися. А як?

(Відповіді дітей: кататися на санчатах, лижах, ковзанах, грати в сніжки, ліпити снігову бабу, …)

Вихователь. – Так! Це все дуже весело. Але ж вони зовсім ще маленькі, їм важко ходити по великим сніговим наметам, морозець щічки щипає, а малюки такі ж нетерплячі, зовсім як Оленка в оповіданні Василя Сухомлинського «Як Оленка хотіла весну наблизити». Послухайте.

На стіні висить відривний календар. Оленка маленька, й їй усього три рочки, але вона знає: щодня з календаря відривають один листочок. Вона просить бабусю:

- Покажіть, де буде весна.

Бабуся ї показує. Оленка сумує: як багато листочків ще треба відірвати.

Вночі вона тихенько встала, та й ну відривати один по одному листочки. Аж до весни відірвала. Зібрала їх усі, поклала під подушку й заснула. І приснилася їй весна.

Прокинулася на світанку. Підійшла до бабусиного ліжка.

- Бабусю, вставайте, вже весна прийшла!

Вихователь. – Чи вважаєте ви Оленку кумедною? Що кумедного вчинила дівчинка Оленка? Чи прискорила б вона цим прихід весни? Чому ні?

(Відповіді дітей.)

Вихователь. – Так, час від календарних листочків не залежить. Ми з вами розуміємо, що на все свій час, такий закон природи. Але ж малюки з ясельної групи ще маленькі і не розуміють цього. Та ми можемо їх розвеселити й підняти настрій весняними малюнками. Пам’ятаєте, нещодавно ми читали цікаву казку, де серед зими, на лісовій галявині з'явилися весняні квіти? Пригадайте назву цієї казки?

(Відповіді дітей: «Дванадцять місяців».)

Вихователь. – А хто автор цієї казки?

(Відповіді дітей.)

Вихователь. – Які ж квіти з'явилися на лісовій галявині

(Відповіді дітей: проліски.)

Вихователь. – Опишіть цю квітку, яка вона.

(Діти описують.)

Вихователь. – Давайте ми з вами перетворимося на чарівних казкових героїв і нехай у нас серед зими з'явиться галявина з весняними квітами.

(Діти малюють проліски на снігу.)

Вихователь. – Погляньте, яка красива галявина у нас з'явилася серед зими. Погляньте, скільки діток прийшли подивитися на вашу галявину з пролісками. Подивіться на їхні радісні обличчя. Їхні усмішки - це ваша заслуга

Добра усмішка весела, наче сонечко в оселі,

Посилає нам привіт – і стає добрішим світ.

Усмішки, усмішки – промінці малі,

Дарують людям радість і щастя на землі!

(Діти разом водять хоровод навколо галявини, грають.)

Інтегроване заняття

(на майданчику)

«Ой не жарти ...»

для старшого дошкільного віку

Сфери Базового компонента: «Природа», «Люди», «Культура».

Мета за лініями розвитку:

- пізнавальний розвиток: формувати вміння спостерігати за об’єктами природи, аналізувати результати дослідницької діяльності; формувати вміння порівнювати, виявляти схожість та відмінність; розвивати вміння бачити кумедне у художніх творах; розвивати творчу уяву, увагу, нестандартне мислення;

- соціально-моральний розвиток: спонукати керуватися у спільній діяльності груповими інтересами;

- емоційно-ціннісний розвиток: розвивати вміння емоційної регуляції поведінки та діяльності; сприяти засвоєнню еталонів взаємин з іншими людьми;

- мовленнєвий розвиток: формувати вміння інтонаційно передавати фрази персонажів; розвивати вміння добирати синоніми до слова добрий;

- фізичний розвиток: спонукати до рухової діяльності; виховувати самостійність у рухливій грі, взаємодопомогу, коректне ставлення до ровесників;

- художньо-естетичний розвиток: збагачувати запас літературних художніх вражень; розвивати виразне літературне мовлення; виховувати зацікавленість до підготовки, діяльності та виконання учасниками своїх ролей;

- креативний розвиток: розвивати почуття гумору; заохочувати до експериментально-дослідницької діяльності.

Матеріал: вірш Л. Повх «Ой не жарти …», сніг, маски: гусака, ворони, снігура, ведмедя, лінійки, палички.

Попередня робота: підготовча робота з кількома дітьми до інсценування вірша дітьми (вивчення вірша, ролей).

Хід заняття

(Діти стоять півколом.)

Вихователь. – Діти, подивіться, як красиво на нашому майданчику. Все навколо біле-біле. А що це за диво, так прикрасило все навкруги.

(Відповіді дітей: сніг.)

Вихователь. – Послухайте та подивіться, який віршик вам приготували ваші друзі.

(Діти розповідають та інсценують вірш.)

Ой не жарти …

Ой, не жарти, не сміх –

Уночі випав сніг.

Вийшов рано в двір Гусак,

Міряв сніг і так, і сяк.

І поважно мовив він:

- Випав сніг до колін.

Ворона снігом побрела:

- Ні! Тут буде до крила!

Вийшов міряти Снігур –

По двору з кінця в кінець,

Пострибав він – гоп та гоп!

Каже:

- Сніг по самий дзьоб!

Л. Повх

Вихователь. – Сподобався вам віршик? Я бачила, що ви посміхалися. Чому?

(Відповіді дітей.)

Вихователь. – А от мені цікаво, а чим же міряють сніг зайчики? А покажіть як. А лисички? А покажіть як. А лосі? А покажіть як. А дикі кабани? А покажіть як. А ведмедики?

(Про ведмедика питання-пастка. Ведмедики зимою сплять, але діти обов’язково «попадуться».)

Вихователь. – А хто розбудив ведмедика? Що робить ведмедик зимою?

(Вихователь вдягає маску ведмедика на дитину і шепоче, щоб ричав, як ведмедик і сердився.)

Вихователь. – Ой, що ж робити, ведмедика розбудили? Гляньте, як він сердиться. Чим же його заспокоїти?

(Пропозиції дітей: пожаліти, заспівати колискову, пограти, заспокоїти.)

Вихователь. – А заспокоїти завжди можна добрим словом.

Гра «Хустинка добра»

(Діти стають колом і передають хустинку. У кого хустинка «зупиняється», той каже ведмедику добре слово.)

На горі росте калина,

В небі сонечко пливе,

У кого в руках хустина –

Добре слово хай назве.

Вихователь. – Погляньте, ведмедик вже посміхається. Чому?

(Відповіді дітей.)

Вихователь. – Йди ведмедик далі спати, ми тебе не будемо турбувати. Приходь до нас весною.

Вихователь. – Дітки, згадайте наш віршик. Скільки ж снігу наміряв Гусак? А Ворона? А Снігур? А чим ми можемо поміряти?

(Відповіді дітей: ногами, паличками, лінійками.)

Вихователь. – Давайте попробуємо. Виберіть самі, чим будете міряти.

(Діти вибирають, міряють, називають цифри на лінійці, порівнюють один з одним.)

Вихователь. – А у цьому заметі, яка глибина?

(Вихователь нагребла невеличкий замет. Діти міряють, називають цифри на лінійці. Вихователь пропонує теж зробити намети, поміряти у кого більший.)

Гра «Чий намет більший»

ТЕАТРАЛІЗОВАНА ДІЯЛЬНІСІТЬ

Blog

М. Слов’янськ Затверджено рішенням педагогічної ради дошкільного навчального закладу №4 «Квітонька» від 22. 03. 2010 р протокол №12 (4)