Geum.ru

М. Слов’янськ Затверджено рішенням педагогічної ради дошкільного навчального закладу №4 «Квітонька» від 22. 03. 2010 р протокол №12 (4)

Вид материалаДокументы
Новорічна плутанина
Старший дошкільний вік
Подобный материал:
1   2   3   4
Вихователь. – Діти, це ви висловили свої «хочу». А чи можна хотіти щось іншим?

Гра «Я хочу (для інших)»

Діти сідають колом на килимі і котять м’яч один одному зі словами: «Я хочу, щоб у (ім'я) було (побажання).»

Вихователь. – Не забудьте подякувати своїм друзям за добрі думки.

Вихователь. – А чи знаєте ви, як називається почуття, коли ти хочеш, щоб щось було у тебе, але не хочеш, щоб було у іншої людини? Це недобре хотіння називається заздрістю. Послухайте повчальну казку римського байкаря Федра «Відповідь».

Якось маленьке Курча запитало у великого Півня:

- Чому це в чаплі довгий дзьоб, а у мене зовсім маленький?

- Відчепися!

- Чому в зайця он які довгі вуха, а у мене навіть малесеньких немає?

- Не чіпляйся!

- Чому в кішки м'яка, гарна шубка, а в мене якийсь гидкий жовтий пух?

- Відійди, кажу! Замовкни!

- Чому навіть маленьке цуценя вміє крутити хвостиком, а в мене ніякого хвостика немає?

- Та відчепись ти! – гримнув Півень.

- Чому в цапка є ріжки, а у мене навіть поганеньких ріжок немає?

- Годі вже! Йди геть!

- Відчепись, геть, припини! Чому всім маленьким дорослі відповідають на запитання, а ти – ні? – пропищало Курча.

- Тому, що ти не запитуєш, а просто всім заздриш! – сердито відповів Півень.

І це була чиста правда.

Вихователь. – Дітки, уявіть собі, щоб б було, якби всі бажання Курчатка здійснилися?

(Відповіді дітей: дзьоб, як у чаплі, вуха, як у зайця, хутро, як у котика, хвіст, як у цуцика, ріжки, як у цапка.)

Вихователь. – І все це у маленького пухнастого курчатка. А давайте ми з вами наклеїмо (зробимо аплікацію) таку чудасію.

(Діти виконують роботу. Розглядають. Продовжують бесіду.)

Вихователь. – На мій погляд, це вже не маленьке курча, а якийсь невідомий науці звір. Як же його назвати?

(Діти придумують назву.)

Вихователь. – Чи впізнає його мама-квочка? Як ви гадаєте?

(Відповіді дітей.)

Вихователь. – Пригадайте розмову Півня з Курчам. Який настрій був у маленького Курчати? (Вередувало, було незадоволене.) Чому воно було незадоволене? (Не подобалось бути Курчатком.) Воно навіть не зрозуміло, яке воно гарненьке таке, як є. Давайте, спробуємо переконати його, що це так: посадимо собі на долоню уявне жовте курча.

Гра «Переконай»

Вихователь допомагає побудувати речення-переконання:

- Дуже добре, що в тебе жовтий пух, тому що …

- Хоч у тебе і короткий дзьоб, зате ти …

- Уяви, як би тобі заважав довгий хвіст. А так …

Вихователь. – Як ви думаєте, дітки, переконали ми Курча? Заздрощі дуже небезпечні. Заздрісна людина може завдати шкоду собі і іншим. Адже, той, хто заздрить, часто не сам хоче стати кращим, сильнішим, розумнішим, а хоче, щоб іншим було гірше: коли в мене чогось немає, то нехай і в тебе не буде. Давайте так і скажемо Курчаткові, не заздри іншим, а сам намагайся стати кращим.


Інтегроване заняття

для дітей середнього дошкільного віку

«Подарунок для Хрюши»


Сфери життєдіяльності: «Я Сам», «Природа», «Культура».

Мета за лініями розвитку:

- пізнавальний розвиток: розвивати знання дітей про представників свійських тварин та особливості їх зовнішнього вигляду; розширювати знання про будову тіла тварин; формувати уявлення про способи створення цілого з частин; вчити помічати і розуміти кумедність ситуації, формувати вміння відтворювати їх відповідними рухами; розвивати уяву, образне мислення;

- емоційно-ціннісний розвиток: викликати у дітей позитивні емоції від віршів гумористичного характеру; викликати у дітей бажання усміхатися й жартувати; викликати позитивні емоції під час виконання кумедних рухів;

- соціально-моральний розвиток: формувати уявлення про вади характеру; викликати бажання робити приємне іншим;

- мовленнєвий розвиток: формувати вміння слухати й розуміти інструкції до гри та виконувати завдання за віршованими вказівками; формувати вміння граматично правильно будувати речення; заохочувати розповідати, підтримувати діалог; розвивати вміння вживати слова-ознаки представників групи тварин та слів на позначення своїх дій;

- фізичний розвиток: формувати розуміння значення фізичної культури для здоров'я; викликати інтерес до фізичних вправ та ігор; викликати бажання брати участь у створювальній діяльності, підпорядковувати свої дії меті;

- художньо-естетичний розвиток: продовжувати знайомити дітей із властивостями пластиліну; формувати вміння передавати величину, форму, характерну будову зображуваного; вчити працювати з різними за розміром шматочками пластиліну;

- креативний розвиток: надавати дітям можливість вигадувати, експериментувати.

Обладнання: іграшковий Хрюша, картон, пластилін рожевого та чорного кольору, дошки для ліплення. стеки, серветки, додаткові матеріали (бантики, бісер).

Попередня робота: бесіда про телепередачу «На добраніч, малюки» та її героїв-тварин.

Використання худ. слова: вірш «Поросятка», «Веселі вірші для ліплення».


Хід заняття

Вихователь. - Діти, у людей є вірні друзі й помічники – свійські тварини. А скажіть мені, чому цих тварин називають свійськими?

(Відповіді дітей.)

Вихователь. - Правильно. Свійські тварина живуть поруч із людиною. Люди годують їх і доглядають за ними. У свою чергу вони теж стали корисними для людини: дають молоко, вовну, м'ясо, охороняють будинок. А відгадайте цих тваринок:

Стоїть копиця посередині двора –

Попереду вила, а позаду мітла

(Корова)

Сіно жує, вантаж везе,

хвостом махає, гривою трясе.

І-го-го, і-го-го,

Пострибаю я далеко.

(Кінь)

Шерсть гладенька,

І м’якенька,

Спинка гнеться,

Хвостик в’ється –

Тільки лапки

Цап-царапки!

(Котик)

У дім чужого не пускаю,

Без хазяїна – скучаю.

(Собака)

Вихователь. - Які ви молодці! Правильно назвали всіх тварин, але про одну забули. Спробуйте вгадати, хто сховався від нас у цій загадці?

Чок - чок, п'ятачок,

Позаду рожевий крючок,

Посередині бочонок,

Голос - тонкий дзвоник.

Каже: - В калюжі лежати люблю,

І похрюкувати: «Хрю-Хрю»

(Порося)

(Відповіді дітей.)

Вихователь. - Правильно. Діти, розкажу вам по секрету, до нас у гості приїхав справжній родич поросяти. Вгадайте, хто ?

З Филею та Степашкою дуже я дружу,

І з Каркушею також потріщати люблю,

А звуть мене (Хрюша) милі друзі,

Вихователь. - Зустрічайте.

(Вихователь вносить іграшку.)

(Хрюша) - Здрастуйте, а ось і я!

(Діти вітаються.)

Я вирішив зайти до вас у гості, поцікавитися, чи ви займаєтеся у дитячому садочку, щоб розповісти про це у своїй телепередачі.

(Відповіді дітей.)

(Хрюша) - О, і навіть зарядку робите! А у мене є такі знайомі поросятка-ледарюги, які не люблять робити зарядку. Послухайте, що з ними сталося. А ви уявіть, що б з вами було, якби ви були такими ледарюгами-поросятками.

(Діти за допомогою вихователя відтворюють рухами зміст вірша.)

Физхвилинка «Поросятка»

(Хрюша) - Ледарюги поросятка

(Округлити руки уздовж тулуба.)

Не люблять робити зарядку.

І стали ведмедикуваті –

(Розкачуватися у сторони.)

Вони і так, і так, і так,

Не вилізти з калюжі

Ніяк, ніяк, ніяк.

(Лежачі, качання в сторони.)

Вихователь. – А наші дітки зранку,

(Руки підняти нагору, до плечей.)

Усі роблять зарядку.

(Пальці стислі в кулачки.)

І роблять, як потрібно –

(Руки в сторони, пальці розтиснути.)

Ось так, ось так!

(Руки до плечей.)

Крокують в ногу дружньо –

(Ходьба на місці.)

Ось так, ось так!

(Хрюша) – Які ви молодці. А навіщо ж треба робити зарядку?

(Відповіді дітей.)

(Хрюша) – Я обов’язково розповім це своїм знайомим поросяткам та у телепередачі «На добраніч, діти».

(Хрюша нібито щось шепоче на вухо вихователю.)

Вихователь. – Діти, Хрюша мені по секрету сказав, що дуже хотів би мати свій портрет. А давайте, із приводу нашого знайомства, намалюємо портрет Хрюши й подаруємо йому? (Відповіді дітей.)

Вихователь. - А малювати ми будемо не фарбами, а пластиліном. Але спочатку треба розігріти наші пальчики.

Розминка для рук

(Пожартувати з дітьми виконуючи різні рухи, спонукати їх самих придумувати рухи для рук, відповідно до віршика.)

Жили-були поросятка

(Пружні стискання рук в кулачки.)

На галявинці біля ріки.

(Колові рухи-потирання долонями.)

Рано вранці прокидалися

(Імітування руками відкривання очей.)

Умивали п'ятачки

(Потерти ніс пальцями.)

Мили вушка й копитця.

(Потерти руками вуха і ніжки.)

Ох, і тепла водиця! (Оплески.)

Вихователь. – Я бачу, ви не тільки розігріли долоньки, а й посміхаєтеся. Що вам здалося смішним?

(Відповіді дітей.)

Вихователь. – Приступаємо до створення портрету.

(Вихователь дає інструкції до виконання роботи у віршованій формі.)

Тулуб: Шматочок пластиліну на долоньку поклади,

А іншою долонькою зверху придави.

У ручках пластилін крутився,

У кульку швидко перетворився.

Приклали й притиснули,

Ручки наші не втомилися.

(Скатати кулю, розплющити її в центрі заготівки (на середині картонної основи намальоване коло), розмазати пластилін, не заїжджаючи за краї контуру.)

Очі: Вічка зробимо ми легко,

Наші ручки можуть все.

(Скачати дві кульки - горошини, із пластиліну чорного кольору, приліпити очі.)

Ніжки (копитця): Товсту ковбаску розкачаємо ми зараз,

Уперед - назад долоньки рухаються в нас.

(Скачати коротку товсту ковбаску, відокремити шматок на п'ятачок, що залишився розділити навпіл. Прикріпити ніжки під тулубом, стекою зробити надрізи - копитця.)

Хвостик: Від великого шматка відщипніть шматочок,

І зробіть для Хрюши хвостик-крючечок.

(Скачати тонку ковбаску, прикріпити збоку й закрутити.)

Вушка: Кульку швидко ми скатаємо.

І у млинчик перетворимо,

Щоб вушка зробити,

Треба стекою розділити.

(Скачати кульку, приплюснути, розділити на чотири половинки, взяти два трикутники й прикріпити до основи.)

П'ятачок: Знову кульку ми катаємо,

І в долоньках притискаємо.

Вийшов чок-так-чок

Акуратний п'ятачок.

(Скатати кулю, приплюснути, прикласти на тулуб. Для дітей, які швидко виконали завдання запропонувати прикрасити портрет за бажанням дітей бантиками або бісером. )

Вихователь. - От портрет готовий. І ми із задоволенням подаруємо його нашому гостю, але обов'язково, дітки, скажемо від кого: «Хрюші напам'ять від …».

(Діти дарують. Хрюша дякує.)


Інтегроване заняття

(на майданчику)

«Щоб не сумував майданчик»

для середнього дошкільного віку


Сфери Базового компонента: «Природа», «Люди», «Культура».

Мета за лініями розвитку:

- пізнавальний розвиток: навчати спостерігати за явищами природи; формувати оцінні судження, здатність аналізувати; розвивати спостережливість, увагу, мислення, здатність помічати невідповідності й розуміти їх кумедність;

- соціально-моральний розвиток: розвивати у дітей соціальні емоції; спонукати керуватися у спільній діяльності груповими інтересами;

- емоційно-ціннісний розвиток: розвивати позитивне емоційно-ціннісне ставлення до природи, власного продукту художньої діяльності; створювати умови для прояву позитивних емоцій дітьми за допомогою художнього слова;

- мовленнєвий розвиток: уловлювати римовані закінчення (у вірші); навчати орієнтуватися і активно використовувати слова-ознаки почуттів (сумує, радіє, дивується); розвивати вміння передавати словами свої враження; розвивати вміння добирати синоніми до слова веселий;

- художньо-естетичний розвиток: розвивати спостережливість, уміння бачити характерні естетичні ознаки; розвивати уяву, творчість; заохочувати до дизайнерської діяльності;

- креативний розвиток: розвивати почуття гумору; спонукати до експериментування у дизайнерській діяльності;

Матеріал: вірш «Новорічна плутанина», острівки снігу, що підтає, фарби, пензлики.

Попередня робота: малювання на снігу.


Хід заняття

(Діти стоять півколом.)

Вихователь. – Діти, чи не здається вам, що наш майданчик сумує? Погляньте: сірий, невеселий, деревця голі. Чому це він сумує? Як ви думаєте?

(Відповіді дітей.)

Вихователь. – Так, я теж так думаю. Він сумує, бо сніжок тане. Ще учора наш майданчик був увесь у снігу: білий, красивий, на деревах «снігові калачі» лежали, а сьогодні уся красота майже розтанула. Що ж нам роботи? Як допомогти нашому майданчику?

(Пропозиції дітей: прикрасити, пограти, віршик розказати, пісеньку заспівати, ...)

Вихователь. – Зараз по черзі усе спробуємо. Давайте з веселого віршика почнемо: розкажемо, як ми розважалися на новорічні свята. Тільки вірш цей не простий, він називається плутанина. Слухайте уважно і скажіть, що не так, що ж переплутано:

Новорічна плутанина

Височенні кучугури

Намела хурделиця,

Білим килимом пісок

Під дерева стелиться.

(Не пісок, а сніжок.)

Кімнату до свята

Малі прибирали,

На стінах і вікнах

Морквини чіпляли.

(Не морквинки, а цукерки.)

Іхав-їхав Дід Мороз

Через поле, через ліс,

І картоплю у мішку

Діточкам малим привіз.

(Не картоплю, а подарунки.)

Діда Мороза

На свято чекали,

Берізку зелену

Вони прикрашали.

(Не берізку, а ялинку.)

До себе веселих

Гостей запросили

І тісто для борщику

Вже замісили.

(Не для борщику, а для тортику.)

А гості прийшли

І дітей привітали,

Коробку з бурульками

Подарували.

(Не з бурульками, а з гірляндами.)

Разом добре веселились,

Новий рік стрічали,

Всі співали, танцювали,

На портфелі грали.

(Не на портфелі, а на гітарі.)

Після свята всі надворі

Добре розважалися,

По сніжку пухнастому

На човні каталися.

(Не на човні, а на санях.)


Вихователь. – Ну що, як на ваш погляд, повеселішав майданчик?

(Відповіді дітей.)

Вихователь. – Тоді спробуємо пограти у гру.

Гра «Весела хустинка»

На горі росте калина,

В небі сонечко пливе,

У кого в руках хустина –

Веселе слово хай назве.

(Діти стають колом і передають хустинку. У кого хустинка «зупиняється», той каже веселе, жартівливе слово.)

Вихователь. – Ну що, як на ваш погляд, повеселішав майданчик? Що ви ще пропонували? Так, ви ще пропонували прикрасити. А чим же можна прикрасити?

(Пропозиції дітей: повісити прапорці, метеликів, кульки. Вихователь дістає фарби, показує дітям.)

Вихователь. – А якщо ми до цих сірих фарб додамо кольорових, майданчику буде веселіше?

(Відповіді дітей.)

Вихователь. – Тоді беріть фарби та пензлики і починайте розфарбовувати наш майданчик.

(Діти малюють. Потім любуються своєю роботою і роблять висновок, що майданчик дійсно повеселішав.)


СТАРШИЙ ДОШКІЛЬНИЙ ВІК


Інтегроване заняття

для дітей старшого віку

«Як Незнайка на конкурс збирався»


Сфери життєдіяльності: «Я Сам», «Природа», «Культура».

Мета за лініями розвитку:

- пізнавальний розвиток: розвивати пізнавальну активність дітей, здатність формулювати оцінні судження; формувати знання про методи запам’ятовування скоромовок; формувати вміння створювати власні чистомовки гумористичного характеру;

- соціально-моральний розвиток: розвивати у дітей соціальні емоції; спонукати до ініціювання контактів, пропонування допомоги, налагоджені взаємодії;

- емоційно-ціннісний розвиток: збагачувати внутрішній світ дитини позитивними емоціями; навчати адекватної реакції на успіх – неуспіх у діяльності;

- мовленнєвий розвиток: формувати уявлення про літературне мовлення, індивідуальні особливості мовлення та методи корекції; вчити граматично правильно складати речення; формувати вміння уловлювати римовані закінчення у чистомовках і самим добирати рими до поданих слів; формувати вміння називати звуки, що повторюються у скоромовках;

- художньо-естетичний розвиток: формувати вміння розуміти і пояснювати зміст гумористичних творів; спонукати створювати на основі зразка власні чистомовки; додавати текст за потрібною римою; формувати вміння відтворювати кумедність художніх образів у зображувальній діяльності;

- креативний розвиток: формування почуття гумору; надавати простір для дитячої фантазії.

Обладнання: вірші, чистомовки, скоромовки, ілюстрації,

Попередня робота: вивчення скоромовки «Ніс сміхунчик сміху міх».

Хід заняття

(Діти стоять півколом.)

Вихователь. – Одного разу Незнайка прочитав таке оголошення:

«Увага! Конкурс! Запрошуються всі, хто вміє гарно читати вірші. Переможцю – приз!»

Вихователь. – Не зміг Незнайка пройти повз такого оголошення. Він виріши обов’язково взяти участь у цьому конкурсі. Вивчив гарний вірш і прийшов до нас, щоб ми оцінили його підготовку.

Незнайка. – Доброго ранку, друзі. Я ось задумав одну річ. Хочу виступити на конкурсі із своїм віршем. Можете послухати?

Діти. – Читай! Із задоволенням послухаємо.

Незнайка. – Кружляє ніжно-білий пух,

Міняє зайчик свій кожух,

Вдягає лиска рукавички,

Співають весело синички,

В барлозі ведмежа дріма,

Прийшла вже зимонька-зима.

Вихователь. – Гарного віршика ти вибрав, Незнайка, зимового. Видно полюбляєш ти зимоньку. Але, оскільки ти будеш приймати участь у конкурсі, то доведеться тебе покритикувати. От ми не зрозуміли: чи лиска – чи миска, чи дріма – чи трима, чи міняє – чи ліняє.

Незнайка. – Діти, а що ж мені робити, щоб навчитися чітко вимовляти слова?

Вихователь. – Для цього є такі невеличкі віршики. Вони допомагають навіть артистам та дикторам радіо і телебачення.

Незнайка. – А як називаються ці віршики?

Діти. – Чистомовки та скоромовки.

Незнайка. – І вони навчать мене чисто і швидко вимовляти слова?

Діти. – Так!

Незнайка. – Навчіть мене, будь ласка.

Вихователь. – Тоді почнемо з чистомовок, а скоромовками займемося пізніше.

Ла-ла-ла, ла-ла-ла,

Зимонька-зима прийшла.

Лі-лі-лі, лі-лі-лі,

Раді діточки малі.

Лю-лю-лю, лю-лю-лю,

Бабу снігову зліплю.

Незнайка. – Це так цікаво і весело. Давайте ще промовляти чистомовки.

Вихователь. – А давайте разом складати чистомовки. Я буду починати, а ви продовжуйте.

Ду-ду-ду, ду-ду-ду,

Я по лісу тихо … (йду).

Ді-ді-ді, ді-ді-ді,

Тут берізки … (молоді).

Да-да-да, да-да-да,

Скаче білочка … (руда).

Де-де-де, де-де-де,

А грибів нема … (ніде).

Ди-ди-ди, ди-ди-ди,

Я іще прийду … (сюди).