Біла книга
| Вид материала | Книга |
- Символи та обереги дому нашого /урок народної мудрості, 82.11kb.
- В інноваційній економіці україни, 3614.7kb.
- Книга національної освіти України / Акад пед наук України; за ред. В. Г. Кременя. К.,, 4239.86kb.
- Книга національної освіти України / Акад пед наук України; за ред. В. Г. Кременя. К.,, 4351.85kb.
- Л. Р. Біла загальна характеристика роботи, 322.35kb.
- Райони споживання: Тернопіль, Біла Церква, Ізмаїл, Дніпропетровськ, Черкаси, 851.66kb.
- Реферат на тему, 149.58kb.
- Исследовательская деятельность, 243.02kb.
- В: Alba Ecclesia, вип. 1, Біла Церква 2010, с. 4-32, 559.32kb.
- Методичні рекомендації до вивчення дисципліни «Фінансовий аналіз» за модульно-рейтинговою, 222.56kb.
Давайте зробимо так! (що конкретно пропоную)
На моє переконання, основна робота з реформування вищої школи в контексті Болонського процесу має відбуватися на полі конкрентних спеціальностей. У нас же все навпаки – створювалася загальна для всіх спеціальностей модель. Процес реформування йде зверху до низу. Мало б бути навпаки. Найбільш відомі фахівці з кожної спеціальності мали б зібратись, обговорити і створити модель підготовки фахівця, яка б враховувала як наші кращі традиції, так і основні постулати Болонської доктрини. Цю модель, користуючись народним прислів’ям «сім раз приміряй, а раз відріж», треба було б серйозно обговорити на різних рівнях і в різних аспектах, а вже потім рекомендувати до впровадження.
Саме тому зараз необхідні фахові дискусії на різних симпозіумах «круглих столах», конференціях, семінарах щодо змістового та методичного реформування чи не кожної провідної вузівської спеціальності. Необхідні аналітичні огляди, зіткнення ідей та концепцій, прагнення знайти істину, вийти на оптимальний кінцевий результат. Таким чином будуть створені оптимальні моделі фахової підготовки вчителів усіх головних педагогічних спеціальностей. Такі моделі мають бути створені у творчих групах, які складатимуться з найвидатніших спеціалістів кожного напряму.
Ті моделі, які досі пропонуються, є за своєю природою еклектичними, складені із фрагментів чужого досвіду, нахапаного з різних освітніх систем.
Окреме питання – двоступенева система підготовки. Для педагогічних університетів найбільш оптимальний варіант 4 роки бакалаврату – 1,5–2 роки магістратури.
Ще не ввійшовши належно в Болонський процес, ми опинилися перед неприємним фактом: за кілька останніх років ми так необачно підійшли до впровадження магістерського рівня, що зараз він є явно заниженим і не відповідає міжнародним стандартам.
Бакалавр і магістр мають стати в суспільстві знаковими категоріями. Для цього вони повинні наповнитися сталим і добре зрозумілим для всіх змістом. Двоступенева освіта набуватиме належної доцільності та ефективності за умови, коли в суспільстві виробиться диференційований підхід до різних рівнів освіти, коли буде увиразнена – як в моральному, так в матеріальному планах – затребуваність спеціалістів високо освітнього рівня. Входження в Болонський процес є не лише внутрішньою справою вищої школи – багато чого залежить від інтенції до самовдосконалення, яка наявна у суспільстві.
Бакалавр – це людина, що має вищу освіту, засвоїла наукові основи свого фаху, отримала базовий освітній рівень, який при постійному самоудосконаленні дає змогу сформуватися у фахівця високого класу. Проте всі мають добре розуміти, що це перший рівень вищої освіти.
Магістр – людина, яка засвоїла основи свого фаху на вищому якісному рівні, захистивши магістерську кваліфікаційну роботу, вона підтвердила своє уміння самостійно і на відповідному науковому рівні осмислювати фахові проблеми. Власне висока наукова підготовка є тим осердям, завдяки якому особистість набуває креативності, – здатності виявляти творчий підхід у своїй професійній діяльності.
Ступінь магістра – знак високої наукової підготовки, а значить і високого професійного потенціалу. У США, Канаді і у більшості західноєвропейських країн поняття «бакалавр» і «магістр» мають виразну знаковість. У нашому суспільстві ця знаковість лише починає формуватися і то з великими проблемами, якщо врахувати ту профанацію ступеня «магістр», про яку щойно йшлося. Інша проблема: наше суспільство ще не навчене розрізняти ці два рівні, і держава фактично нічого не робить, щоб це розрізнення відбулося в масовій свідомості. Йдеться про суперсерйозну проблему, яку в нас зараз не помічають, проте від її правильного вирішення залежить такий винятково важливий чинник, як мотивація у здобуванні якісної вищої освіти. Якщо студент знає, що, здобувши ступінь магістра, він отримує певні офіційно узаконені преференції, які сприятимуть його професійній самореалізації (працевлаштування, кар’єрне зростання і т. п.), то це буде активно стимулювати його навчальну діяльність.
Ми торкнулися кількох важливих, на нашу думку, проблем «стратегії і тактики» реформування української вищої освіти. Аналізували їх, пам’ятаючи, що ліміт поразок і невдач в нашій освіті уже вичерпано, і тому кожний реформаторський крок треба обдумувати дуже серйозно.
Болонський процес – це надто серйозно, і легковажити черговий раз не маємо права.
Григорій Клочек, ректор Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка
Науково-популярне видання
Біла книга(Сили змін та вектори руху до нової освіти України), упорядник – Віктор Громовий, м. Київ: Міжнародний благодійний фонд "Україна –3000", 2009. – 156с.
Відповідальний за випуск – Олександр Олійник
1 Бо ж НЕ трудова, НЕ політехнічна, а заодно і НЕ гуманітарна, НЕ філологічна, НЕ..., НЕ.., НЕ… То яка?(О.Г.)
2 Мусимо визнати, що і забави у різні шкали оцінювання (більше п’яти), і зовнішнє так зване «незалежне» оцінювання, і «нетрадиційні уроки», і 12-річний термін навчання, і «компетентнісний підхід», і так зване «особистісно орієнтоване навчання» (учнецентризм), і всілякі «кретино-модульні системи», і т.д., і т.п. – все це зовнішні – запозичування. (О.Г.)
3 Про теле- та кіноіндустрію узагалі не йдеться. В Україні щороку знімають десяток фільмів, і то переважно мовою іншої країни, у Росії та Польщі – рідними мовами – щороку знімається близько сотні кінофільмів. (О.Г.)