Geum.ru

Мельник Ганна Василівна. Рік народження: 14. 01. 1963 року Освіта: вища. Спеціальність за диплом

Вид материалаДиплом

Содержание


Тема уроку
Тип уроку
V. Узагальнення і систематизація знань.
Тип уроку
Наочні посібники
3.Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку.
План викладу матеріалу
Виховні заходи
Класний керівник
"Хліб-усьому голова ".
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6
Тема програми: «Машини для вирощування картоплі та садіння розсади»

Тема уроку: «Розсадосадильна машина СКН-6А»

Мета уроку:

Навчальна: вивчити призначення та будову розсадосадильної машини СКН-6А,здійснюючи диференційований підхід до учнів в процесі навчання;

Виховна: виховувати сумлінність та працелюбність;

Розвиваюча: розвивати конструктивне мислення.

Тип уроку: Комбінований.

Форми роботи на уроці: диференційована групова, індивідуальна, робота в парах

Обладнання: А.Ф.Головчук «Сільськогосподарські машини», ксерокопія малюнків «Технологічна схема картоплесаджалки КСМ – 6», «Технологічна схема розсадосадильної машини СКН-6А», макет садильного апарату КСМ-6, картки – завдання.

Хід уроку

1Організаційна частина

(Перевірка наявності учнів і готовності їх до уроку. Психологічний настрой учнів на роботу)

2Актуалізація опорних знань учнів

Опорні знання учнів перевіряю з використанням карток-завдань різного ступеня складності:

І ступінь складності.(для «сильних» учнів)
  1. Призначення та загальна будова картоплесаджалки КСМ -6.
  2. Будова та принцип роботи бункера.
  3. Будова та принцип роботи садильного апарата.
  4. Будова та принцип роботи сошника та загортальних дисків.
  5. Механізм привода картоплесаджалки.
  6. Основні регуліровки картоплесаджалки.






ІІ ступінь складності. (для «середніх» учнів)
  1. Чи призначена картоплесаджалка КСМ-6 для садіння пророщених клубнів картоплі і з скількох робочих секцій вона складається?
  2. Для чого призначені струшувані і ворушилки? Від чого приводяться в рух струшувачі?
  3. З чого складається садильний апарат? Який туковисівний апарат встановлений на картоплесаджалці КСМ-6?
  4. Для чого призначений сошник і з чого він складається?
  5. Від чого і через які механізми приводяться в рух робочі органи картоплесаджалки?
  6. Як регулюють відстань між клубнями в рядку?


III ступінь складності. (для «слабких» учнів)
  1. Скільки кг картоплі поміщається в один бункер?
  2. Чим регулюється подача клубнів із бункера до живильного ковша?
  3. Яким механізмом клубні утримуються в ложечках?
  4. Який кут входження в грунт має сошник і з чого він виготовлений?
  5. Із скількох частин складається вісь садильних апаратів?
  6. З якими тракторами агрегатують картоплесаджалку?

III. Мотивація, повідомлення теми , мети і завдань уроку.

Повідомляю учням, що садіння розсади трудомісткий процес, а використання машини СКН-6А дає можливість значно знизити трудозатрати і підвищити ефективність роботи, тому необхідно добре вивчити будову СКН – 6А.

IV. Вивчення нового матеріалу

План.
  1. Призначення та загальна будова розсадосадильної машини.
  2. Садильні апарати.
  3. Садильний диск.
  4. Прикочувальні котки та сошники.
  5. Водополивна система.
  6. Основні регуліровки.
  7. Технічна характеристика.




При викладенні нового матеріалу повідомляю про призначення розсадосадильної машини СКН – 6А. З метою розвитку конструктивного мислення пропоную учням скомпонувати основні складальні одиниці розсадосадильної машини, виходячи із власного життєвого досвіду. Після чого пояснюю будову машини на збільшені ксерокопії малюнка на дошці і порівнюю її з тим, що запропонували учні, закріплюючи і поглиблюючи, таким чином їх знання. Потім разом з учнями складаємо опорний конспект – я на дошці, а вони в зошитах. Для здійснення зворотнього зв’язку з учнями і перевірки рівня усвідомлення учнями матеріалу провожу фронтальне опитування по пунктах плану.


V. Узагальнення і систематизація знань.

При узагальненні та систематизації знань організовую роботу учнів у парах. Для цього на кожен стіл роздаю картки-завдання з трьома ступенями складності. При цьому учні мають можливість, співпрацюючи один з одним обирати собі питання для відповіді з різних карток. Це дає можливість самим здійснювати самооцінку рівня своїх досягнень та засвоєння матеріалу на уроці. Ціна відповіді на запитання з червоної картки (перша ступінь складності для «сильних» учнів) – 1,5 бала; з жовтої картки – 1 бал; з зеленої – 0,5 бала.


І ступінь складності (для «сильних» учнів)
  1. Призначення та загальна будова СКН-6А.
  2. З чого складаються садильні апарати
  3. Призначення та будова садильного диска.
  4. Прикочувальні котки та сошники.
  5. Водополивна система.
  6. Основні регуліровки.
  7. Технічна характеристика.


II ступінь складності (для «середніх» учнів)
  1. Для чого призначена розсадосадильна машина СКН-6А.
  2. Скільки літрів води поміщається в два баки і де вони розміщені?
  3. Скільки захватів кріплять на садильному диску?
  4. Як регулюють закриття і розкриття захватів?
  5. За допомогою чого набирають воду в баки.
  6. Яким механізмом забезпечується порційний полив?
  7. В яких межах змінюють крок садіння розсади і чим це регулюється?



III ступінь складності (для «слабких» учнів)
  1. Від чого приводяться в рух робочі органи розсадосадильної машини?
  2. Для чого призначений садильний диск?
  3. З якою шириною міжрядь садять розсаду?
  4. Чим регулюють подачу води до рослин?
  5. Яка ширина захвату машини?
  6. З якими тракторами агретується машина СКН-6А.?
  7. Яка продуктивність СКН-6А?


VI. Підсумок уроку, домашнє завдання.


Література : А.Ф.Головчук „Сільськогосподарські машини" § 3.12, ст. 240.


Професія: Слюсар з ремонту сільскогосподаських машин та устаткування другого розряду.

Тема програми: Грунтообробні машини та агрегати

Тема уроку «Протиерозійні садові та просапні культиватори»

Мета уроку:
  • Вивчити призначення та будову протиерозійних , садових та просапних культиваторів, активізувати пізнавальну діяльність учнів;
  • Розвивати самостійність та аналітичне мислення;
  • Виховувати сумлінність та дисциплінованість.

Тип уроку: комбінований.

Форма роботи на уроці: робота з підручником, самостійна робота учнів, закріплення матеріалу з використанням інтерактивного методу: ток-шоу «Альтернатива».

Наочні посібники: підручник З.С. Ратомська «Механізація рільництва та садівництва», ксерокопії малюнків «Культиватор КПС - 4», «Культиватор – плоско різ-глибокорозпушувач КПГ-2-150», «Культиватор-рослинопідживлювач КРН – 5,6», «Робочі органи культиваторів для міжрядного обробітку», макет «Культиватор КПС-4», макет «Культиватор КРН-5,6»

Хід уроку.
  1. Організаційна частина уроку.(перевірка наявності учнів та готовність їх до проведення уроку)
  2. Актуалізація опорних знань учнів.
    • Для чого призначені культиватори?
    • За якими ознаками класифікують культиватори?
    • Які агротехнічні вимоги ставляться до культивації?
    • Для чого призначений і яку будову має культиватор КПС-4?
    • Для чого призначений культиватор КПС – 8?
    • Для чого призначений культиватор КРК-9 і які ще культиватори використовують для суцільного обробітку грунту?

3.Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку.

Щоб отримувати високий урожай сільськогосподарських культур треба якісно обробити грунт. А для цього необхідно знати будову та призначення ґрунтообробних машин тобто культиваторів.

План викладу матеріалу:

  1. Протиерозійні культиватори:

Культиватор – плоскоріз КПГ-2-150 – призначення та будова

Характеристика культиватора КПЕ – 3,8 А
  1. Садові культиватори:

Характеристика культиватора КСТ – 5,0

Культиватор КСЛ – 5 та КСВУ – 5
  1. Просапні культиватори:

Робочі органи просапних культиваторів

Технічна характеристика просапних культиваторів

Призначення та будова культиватора – рослинопідживлювача КРН – 5,6

Характеристика культиватора КРН – 4,2

Культиватор просапний КУП – 5,4


  1. Сприймання і усвідомлення нового матеріалу учнями.
    • Для чого призначений і з чого складається культиватор КПГ-2-150?
    • Для чого призначений культиватор КПЕ – 3,8 А ?
    • Де застосовують садові культиватори?
    • Яке призначення культиватора КСП-5,0?
    • Які робочі органи постачають до культиватора КСГ – 5,0?
    • Яка технічна характеристика культиватора КСГ -5,0?
    • Для чого призначені просапні культиватори?
    • Яка технічна характеристика цих культиваторів?
    • Для чого призначений культиватор КРН-5,6 і з чого він складається?




    • Які робочі органи постачають до культиваторів для міжрядного обробітку грунту?
    • Як застосовують культиватор КРН-4,2?
    • Для чого призначений культиватор КГП-5,4 і які високопродуктивні культиватори входять до складу новітніх механізованих комплексів?
  1. Закріплення нового матеріалу.

Ток – шоу «Альтернатива».

Підтвердити, заперечити або доповнити вислови.
  • Культиватор КПЕ-3,8 має ширину захвату 4 м.
  • Культиватор КПГ – 2 – 150 обладнаний двома плоско різальними лапами.
  • Садові культиватори застосовують …
  • Культиватор КСГ-5 обробляє грунт в садах з міжряддям 15 см.
  • До культиватора КСГ-5,0 постачаються такі робочі органи …
  • КСГ-5,0 рухається з швидкістю 10 км/год.
  • КСЛ-5 – це культиватор - розпушувач садовий.
  • КСВУ – 5,0 – це культиватор призначений для міжрядного обробітку посівів кукурудзи.
  • Просапні культиватори призначені для обробітку посівів кукурудзи, соняшнику, цукрового буряку.
  • КРН – 5,6 має ширину захвату …
  • Культиватор КРн-5,6 не має рами.
  • КРН – 5,6 складається з 8 туковисівних апаратів.
  • Привід туковисівних апаратів здійснюється …
  • Культиватор КРН-5,6 комплектується стрілчастими універсальними лапами з шириною захвату 270 та 220 мм …
  • КРН – 4,2 призначений …
  • КГП-5,4 агрегатується з тракторами МТЗ, ЮМЗ.
  • КМШ-8,4 – це швидкісний високопродуктивний культиватор для міжрядного обробітку грунту.
  • КСШ-8,4 – це …
  • КГС-8М – це культиватор протиерозійний.
  1. Самостійна робота учнів. Визначити по ксерокопії малюнка основні органи культиватора КРН – 5,6.


  1. Підсумок уроку. Повідомлення домашнього завдання.

Література: З.С.Ратомська ст.. 172-176

ВИХОВНІ ЗАХОДИ

„ХЛІБ – УСЬОМУ ГОЛОВА"

Форма проведення - усний журнал.

І сторінка - бесіда „СЛОВО ПРО ХЛІБ"

II сторінка - літературно-музична композиція „ХЛІБ - НАША СОВІСТЬ"

III сторінка - „УКЛІН ГОБІ, ХЛІБЕ"

(Вірш Н.Красоткіної„Хліб наш насущний")

Класний керівник:

Учні! Сьогодні ми зібралися, щоб проговорити про те, що завжди було турботою і радістю людини, чому вона віддавала свій труд і талант. Про те, що для кожного з нас звичне, як сонячне світло чи дихання і таке ж необхідне. Про те, без чого не уявити ні степової долі, ні світанку, ні рідного дому - про хліб.

Сьогодні ми проводимо відкриту виховну годину на тему "ХЛІБ-УСЬОМУ ГОЛОВА ". Епіграфом до неї є слова М.Рильського:

„Щоб хліб, як сонце сяяв на столі

у кожній хаті, домі та колибі,

уклін земний працівникам землі!

Вам, сіячі, плугатарі - спасибі"

З давніх давен народ наш цінував над усе хліб, сіль і честь.


Хліб-то багатство, сіль - то гостинність, честь - то людська гідність, за яку предки наші стояли і нам заповідали стояти на цьому.

Ваша майбутня професія - хлібороб - це професія віку - являється почесною і необхідною для людей. Бо без хліба немає життя. Так вважають трударі землі і так воно є насправді.

Виховна година проходитиме в формі усного журналу.

І сторінка. БЕСІДА „СЛОВО ПРО ХЛІБ"

Учень:

Хліб... Скільки д не мали його люди - завжди говорять про нього зі щирою повагою, беруть до рук трепетно і урочисто.

Хліб... Житній, пшеничний, столовий, дієтичний, круглий і фермовий...Він лежить перед нами у всіх видах - від сухаря до пирога, одухотворений людською вірою в його насущну животворну силу, осмислений і обласканий народними прислів'ями „У кого хліб, у того й щастя", „З хлібом і сила приходить"

З глибини віків прийшов до нас хліб, він батько всіх земних цивілізацій. У ньому сила людства і прогрес. Археолог, який розглядає на долоні зернятко , яке пролежало в землі тисячі літ і космонавт, який ставить перші досліди з живими

на орбіті, і вчений селекціонер, який приніс свої елітні зернятка через - кожен із них відчуває безсмертя зернини.

Всіх нас людей планети маленьке зернятко єднає у великих почуттях відповідальності перед нинішнім віком і майбутнім.


Класний керівник:

Про хліб взагалі і про хліб на нашому столі ми знаємо дуже багато, історію пшениці розкаже:


Учень:

Колись дуже давно появився прародич дикої пшениці - однозернянка, Людина знайшла її і стала вона надбанням людства. Рік за роком, вік за віком, відбираючи для посіву кращі зерна, людина вивела перший вид оброблюваного хлібного злака - культурну однозернянку. А поруч з культурною однозернянкою далекі родичі - рослини з причудливою формою колосків. Вони легко схрещувалися з різними видами пшениці. В результаті на хлібному полі появилась двозернянка.

Процес природного відбирання продовжувався і з'явилась м’яка пшениця -основний хліб людства. Така коротка родословна „хліба насущного".

Класний керівник:

Найдорожчих людей наш народ завжди зустрічав хлібом-сіллю, і хто догадається поцілувати хліб піднесений йому на рушничку, той пошанує всіх нас -прекрасний народний звичай.

Про традиції, пов'язані з хлібом розповість

Учень:

Давно, в глибинах віків, так уже склалося на Україні - що хліб у хаті – це достаток, добробут, це відрада і впевненість у завтрашньому дні.

Слов’яни завжди шанували хліб, уславляли його в піснях, тримали його завжди на почесному місці - на покутті., берегли кожний шматочок. Ще задовго до введення на Русі Християнства жінки навесні пекли так звані паски. А на проводи в день поминок померлих, пекли хліб, яким обдаровували всіх людей, які приходили на кладовище пом’янути покійних, і називався той хліб дарниками.

Учень:

Про хліб можна говорити багато - бо він основа життя. В ньому закладений дар самого сонця. Про хліб намальовано багато картин, стоги золотого колосся, переплетені стрічками, можна бачити на виставках. Вінками з колосся ушановують ударників жнив, найвидатніших хліборобів.

Учень:

З роду в рід народ наш виховував дітей свої в пошані до хліба, прищеплював дитині поняття , що хліб святий. Не годилося розкидатися хлібом, не годилося змітати зі столу додолу крихти хліба - це суперечило народній моралі, це було образливим для душі хлібороба. А коли чорного літа 1941 року доводилося самим палити хліб у степах, щоб він не дістався ворогові, коли горіли наповнені зерном елеватори, то це сприймалось солдатом як найбільша з народних трагедій. Знаємо, чим була скибочка чорного хліба для блокадного Ленінграда, для тих, хто живучи по картках дні й ночі трудився для фронту , знаємо, чим був для фронтовий сухарик для змученого бійця.

Класний керівник:

Все в нас від нього, від хліба.

А втім, і самі ми, кожен з нас, дитина своїх батьків, свого народу й хліба.

Людей, які прийшли з доброю місією, з чистим серцем чи з доброю новішою, на нашій землі завжди зустрічали з хлібиною на вишиванім рушнику. Короваєм благословляли в життєву дорогу одружених молодят, без хлібини не можна було зайти у новий дім.

Зрештою вся історія нашого народу пов'язана з історією хліба, з мистецтвом його сіяти, вирощувати, косити , молотити, молоти, учиняти тісто, пекти, а коли хочете, вихованим ще з дитинства умінням його їсти. Цілий цикл, в якому є свої таємниці, досвід, цикл за яким можна вимірювати літа людського життя.

Дуже багато приказок та прислів’їв склав народ про хліб. Учні, а які прислів’я і приказки про хліб ви знаєте?

  1. Грім гримить - буде хліб родить.
  2. зима без снігу - літо без хліба.
  3. Багато снігу - багато хліба.
  4. Сухий березень, теплий квітень, мокрий май - буде хліба урожай.
  5. Весна днем красна, а на хліб пісна.
  6. Сухий марець, теплий май - буде жито, як той май. ¡т.д.


Класний керівник:

Друга сторінка нашого журналу :

Літературно-музична композиція „Хліб - наша совість"

Ще О.Довженко підмітив велику філософську мудрість „Найбільший прояв геніальності - засіяній ниві" А М.Стельмах підкреслював: „На колосі звичайному і незвичайному, дивовижному колосі жита, золотому пшениці - з віку у вік трималася людська доля"


Учень:

Ти вседержителю в небі, на морі і суші, Хлібе єдиний для всіх поколінь і світів День мій грядущий, день проминулий і сущий, Благослови, і освіти, і освіти.


Візьму я в руки хліб духм'яний Він незвичайний, він святий Ввібрав і пісню й працю в себе. Цей хліб духм'яний на столі Йому до ніг вклонитись треба Він скарб найбільший на землі.


Пісня „Зеленее жито"

Учень:

Як пахне хліб? Ви знаєте, як пахне хліб?

Диханням сіяча, вогнем безсонних діб

Трудом і творчістю, людським гарячим потом

Він пахне солодко, як пахнуть меду соти.

Класний керівник:

їм, майстрам-хліборобам, вклоняємось і в будні і в свята. їхню любов д хліба несемо в книги і поеми. Адже хвала хлібові це щоразу хвала людині трудареві, хвала життю і самій природі.


Третя сторінка нашого журналу „Хліб наш насущний"


Хліб наш насущний, будь в нас довіку

В кожній родині, на кожнім столі.

В трудну годину і в радість велику,

Сійся, родися на рідній землі.


Символ життя і достатку, й любові,

В праці здобутий приходиш у дім.

На вишиванім лежиш рушникові

І перевагу ти маєш над всім.


Хлібом насущним гостей зустрічаєм,

На рушникові рясному несем.

Все найдорожче, що в серденьку маєм,

Радісно друзям своїм віддаєм.


Ми, українці, душею багаті,

Працею славен народ наш завжди.

Хочем, щоб хліб був у кожного в хаті

І не було в нас ніколи біди.


А рушники, обереги народні,

Давня святиня народу мого.

То ж возвеличимо хліб наш сьогодні

І не цураймося роду свого.


Автор: Надія Красоткіна