Законом України "Про банки І банківську діяльність"

Вид материала

1.6 «Цінні папери в портфелі банку на продаж»
1.7 «Цінні папери в портфелі банку до погашення»
1.8 «Основні засоби»
1.9 «Нематеріальні активи»
1.10 «Оперативний лізинг»
1.11 «Похідні фінансові інструменти»
1.12 « Податок на прибуток»
1.13 «Доходи та витрати»

Подобный материал:

1 2 3

1.6 «Цінні папери в портфелі банку на продаж»

У портфелі цінних паперів на продаж обліковуються акції, інші цінні папери з нефіксованим прибутком та боргові цінні папери, а саме:

боргові цінні папери з фіксованою датою погашення, які Банк не має наміру і/або змоги тримати до дати їх погашення або за наявності певних обмежень щодо обліку цінних паперів у портфелі до погашення;
цінні папери, які Банк готовий продати у зв'язку із зміною ринкових відсоткових ставок, його потребами, пов'язаними з ліквідністю, а також наявністю альтернативних інвестицій;
акції та інші цінні папери з нефіксованим прибутком, за якими неможливо достовірно визначити справедливу вартість;
фінансові інвестиції в асоційовані та дочірні компанії, що придбані та/або утримуються виключно для продажу протягом 12 місяців;
інші цінні папери, придбані з метою утримання їх у портфелі на продаж.

На дату балансу цінні папери в портфелі на продаж відображаються за наступними методами:

за справедливою вартістю;
за собівартістю з урахуванням часткового списання внаслідок зменшення корисності - акції та інші цінні папери з нефіксованим прибутком, справедливу вартість яких достовірно визначити неможливо;
за найменшою з двох величин: балансовою вартістю та справедливою вартістю за вирахуванням витрат на операції, пов'язаних з продажем, - інвестиції в асоційовані та дочірні компанії, що переведені в портфель на продаж та утримуються для продажу протягом 12 місяців;
за найменшою з двох величин: вартістю придбання (собівартістю) та справедливою вартістю за вирахуванням витрат на операції, пов'язаних з продажем, - інвестиції в асоційовані та дочірні компанії, що придбані та утримуються виключно для продажу протягом 12 місяців.

Цінні папери в портфелі Банку на продаж, які обліковуються за справедливою вартістю, підлягають переоцінці. Обов'язково на дату балансу результат переоцінки відображається за аналітичним рахунком балансового рахунку 5102 на суму різниці між справедливою вартістю цінного папера і його балансовою вартістю, визначеною на дату переоцінки.

Усі цінні папери в портфелі Банку на продаж на дату балансу підлягають перегляду на зменшення корисності.

Сума втрат від зменшення корисності за акціями та іншими цінними паперами з нефіксованим прибутком, які обліковуються за собівартістю, визначається як позитивна різниця між його балансовою вартістю та сумою очікуваного відшкодування з урахуванням поточної ринкової ставки дохідності та ризику цінного паперу. Ця різниця визнається витратами звітного періоду і відображається в бухгалтерському обліку за балансовим рахунком 7703 у кореспонденції з рахунком 3190.

Під час визнання зменшення корисності за цінними паперами, що обліковуються в портфелі банку на продаж за справедливою вартістю, сума уцінки, накопичена в капіталі на рахунку 5102, вилучається з капіталу і визнається в прибутках/збитках Банку. Одночасно на таку саму суму формується резерв і відображається в обліку за балансовим рахунком 1490, 3190. Витрати на формування резервів відображаються за балансовим рахунком 7703.

Облік результатів переоцінки до справедливої вартості цінних паперів, що обліковуються у портфелі банку на продаж до часу їх реалізації, відображається у „Балансі” в статті „Резерви переоцінки цінних паперів”. Втрати від зменшення корисності цінних паперів у портфелі банку на продаж відображаються у „Звіті про фінансові результати” в статті „Чисті витрати на формування резервів”.

1.7 «Цінні папери в портфелі банку до погашення»

У портфелі до погашення обліковуються придбані боргові цінні папери з фіксованими платежами або з платежами, що можна визначити, а також з фіксованим строком погашення. Боргові цінні папери відносяться до портфеля до погашення, якщо Банк має намір та змогу утримувати їх до строку погашення з метою отримання процентного доходу.

Банк не визнає первісно цінні папери в портфелі до погашення, якщо:

не має фінансових ресурсів для фінансування цінних паперів до погашення;
є юридичне або інше обмеження, яке може перешкодити наміру Банку утримувати цінні папери до погашення;
протягом поточного фінансового року або протягом двох попередніх фінансових років Банк продав до дати погашення значну суму інвестицій порівняно із загальною сумою інвестицій, утримуваних до погашення.

Банк не визнає папери як утримувані до погашення, якщо:

має намір утримувати цінні папери протягом невизначеного часу;
готовий продати їх у разі змін ринкових ставок відсотка, ризиків, потреб ліквідності;
умови випуску безстрокових боргових цінних паперів передбачають сплату відсотків протягом невизначеного часу (тобто немає фіксованого строку погашення);
емітент має право погасити цінні папери сумою, значно меншою, ніж їх амортизована собівартість.

Цінні папери, за якими емітент передбачає дострокове погашення, можуть бути визнані в портфелі до погашення, якщо Банк має намір і змогу утримувати їх до строку погашення.

Придбані боргові цінні папери відображаються в бухгалтерському обліку в розрізі таких складових: номінальна вартість, дисконт або премія, сума накопичених процентів на дату придбання. Витрати на операції, здійснені під час придбання боргових цінних паперів, уключаються у вартість придбання та відображаються за рахунками з обліку дисконту (премії).

Банк постійно на дату балансу оцінює свій намір та змогу утримувати цінні папери до погашення.

Після первісного визнання боргові цінні папери в портфелі до погашення на дату балансу відображаються за методом амортизованої собівартості.

1.8 «Основні засоби»

Основні засоби оприбутковуються за первісною вартістю, яка включає всі витрати по їх придбанню та виготовленню.

Залишкова вартість основних засобів визначається як різниця між первісною вартістю та сумою нарахованого зносу.

Амортизація основних засобів нараховується прямолінійним методом за наступними строками корисного використання:

1.	Споруди	75 років
2.	Капітальний ремонт орендованих приміщень	За строком оренди
3.	Обчислювана техніка, принтери, лічильно-грошова техніка, копіювальні апарати, факс-модеми та т.п., в тому числі:	від 2 до 5 років
	Платіжні термінали	5 років
	Банкомати	5 років
4.	Офісні меблі:
	столи, шафи, шкіряні крісла та т.п.	10 років
	стільці та крісла з пластику типу “ІСО” та “Престиж”	2 роки
	крісла (шкірозамінник)	5 років
5.	Офісне обладнання:
	сейфи металеві	15 років
	сейфи пістолетні	5 років
6.	Охоронно-тривожна сигналізація та система пожежної безпеки, система кондиціонування	від 5 до 7 років
7.	Автомобільний транспорт та вузли (запасні частини) до нього	7 років
8.	Телефонні апарати та обладнання, у тому числі стільникові	2 роки
9.	Побутова техніка: холодильники, пилососи, автомагнітоли, мікрохвильова піч та т.п.	від 2 до 5 років
10.	Офісні прилади:	від 2 до 5 років
	Електродрилі	2 роки
	Електрорадіатори	2 роки
	інші офісні прилади	від 2 до 5 років
11.	Офісний інвентар:	від 2 до 5 років
	покриття для підлоги	2 роки
	інший офісний інвентар	від 2 до 5 років

Протягом звітного року Банк не змінював метод та норми амортизації основних засобів та не переглядав строки їх корисного використання.

Переоцінку основних засобів Банк здійснює, якщо залишкова вартість об'єкта суттєво відрізняється від його справедливої вартості на дату складання балансу. Під час переоцінки об'єкта основних засобів на ту саму дату має здійснюватися переоцінка всіх об'єктів групи основних засобів, до якої належить цей об'єкт.

Переоцінка групи основних засобів, об'єкти якої вже зазнали переоцінки, надалі Банк проводить з такою регулярністю, щоб їх залишкова вартість на дату балансу суттєво не відрізнялася від справедливої вартості.

На виконання рішення Загальних зборів учасників КБ ТОВ «Місто Банк» від 28.05.2007 (протокол № 48), наказу Голови Правління № 087-ДСК від 15.08.2007, та згідно Службового розпорядження № 109 від 24.11.2008, станом на 30 грудня 2008 року було проведено переоцінку основних засобів І групи (нерухомого майна). Незалежну оцінку майна провело Приватне підприємство «Оціночна компанія «Гобсек» (код за ЕДРПОУ 26210462), яке має відповідну визнану кваліфікацію та актуальний досвід оцінки активів аналогічної категорії зі схожим географічним розташуванням. Основою оцінки стала ринкова ціна.

За даними оціночної компанії ринкова вартість нерухомих об’єктів Банку склала:

Приміщення Одеської філії банку за адресою: м. Одеса, провулок Лермонтовський,13 - 8 433 тис. грн.;

Приміщення Центрального відділення Київської філії банку за адресою: м. Київ, вул. Червоноармійська, 47 - 3 255 тис. грн.;

Приміщення Київської філії банку за адресою:м. Київ, провулок Несторовський, 6 - 82 169 тис. грн.;

Приміщення Дніпропетровської філії банку за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Виконкомівська, 13, прим. 29 - 15 307 тис. грн.;

Приміщення Лівобережного відділення Дніпропетровської філії банку за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Маршала Малиновського, буд. 122 – 515 тис.грн.;

Приміщення Алчевської філії банку за адресою: Луганська область, м. Алчевськ, вул. Горького, 49 - 4 706 тис. грн.;

Приміщення відділення Алчевської філії банку за адресою: Луганська область, м. Алчевськ, вул.Гмирі, 23, прим. 37 – 667 тис.грн.;

Приміщення Краматорського відділення Донецької філії банку за адресою: Донецька область, м. Краматорськ, вул. Двірцева, 26 - 1 018 тис. грн.;

Приміщення Маріупольського відділення Донецької філії банку за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Будівельників, 75, прим. 2 А-5 – 2 405 тис. грн.;

Приміщення Слав‘янського відділення Донецької філії банку за адресою: Донецька область, м. Слав‘янськ, вул. Жовтневої революції, 52 – 376 тис.грн.;

Приміщення Ворошиловського відділення Донецької філії банку за адресою:

м. Донецьк, вул. Щорса, 33 – 3 131 тис.грн.

Сума дооцінки основних засобів першої групи склала 38 742 тис. грн.. Відстрочені податкові зобов’язання, які є наслідком тимчасових податкових різниць у результаті переоцінки основних засобів згідно стандарту бухгалтерського обліку 12 «Податки на прибуток» (МСБО 12) та вимоги Інструкції про порядок відображення в бухгалтерському обліку банками України поточних і відстрочених податкових зобов'язань та податкових активів, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 19.03.2003 № 121, склали 9 687 тис. грн., відстрочений податок на прибуток - 612 тис. грн.

Під час проведення переоцінки основних засобів накопичена амортизація, згідно з «Інструкцією з бухгалтерського обліку основних засобів і нематеріальних активів банків України», затвердженою постановою Правління Національного банку України від 20 грудня 2005 року № 480 (зі змінами та доповненнями, (далі – «Інструкція № 480»)), вираховувалась з первісної вартості об‘єкта основних засобів, а отримана балансова вартість переоцінювалась до його справедливої вартості, яка наведена вище. За цим методом переоцінена вартість об‘єкта дорівнює його справедливій вартості, а накопичена амортизація дорівнює нулю. Цей метод «Інструкцією № 480» рекомендовано при переоцінці будівель та споруд.

Таким чином, загальна сума дооцінки основних засобів склала 38 742 тис. грн. та відображена за кредитом балансового рахунку 5100 «Результати переоцінки основних засобів». Відстрочені податкові зобов’язання, які є наслідком тимчасових податкових різниць у результаті переоцінки основних засобів склали 9 687 тис. грн. та були відображені за дебетом балансового рахунку 5100 «Результати переоцінки основних засобів». Таким чином, результат переоцінки нерухомого майна за 2008 рік склав 29 055 тис. грн..

У випадку знецінення приміщень, вдосконалень орендованого майна та обладнання їх вартість зменшується до вартості використання або справедливої вартості за мінусом витрат на продаж залежно від того, яка з них вища. Перевищення суми зменшення балансової вартості над сумою переоцінки, яка раніше була визнана у капіталі, відноситься на фінансовий результат. Збиток від знецінення, відображений щодо будь-якого активу у минулих періодах, сторнується, якщо мала місце зміна в оцінках, що використовувались для визначення вартості використання активу або його справедливої вартості за мінусом витрат на продаж.

У звітному році у Банку визнання знецінення основних засобів не відбувалось.

1.9 «Нематеріальні активи»

Нематеріальні активи визнаються за первісною вартістю, яка включає всі витрати по їх придбанню.

Метод нарахування амортизації нематеріальних активів – прямолінійний, за яким річна сума амортизації визначається діленням вартості, що амортизується, на строк корисного використання об'єкта.

Протягом звітного року Банк не змінював метод амортизації нематеріальних активів.

Норми амортизації нематеріальних активів розраховуються виходячи зі строку їх корисного використання. Строк корисного використання нематеріальних активів визначений Банком у розмірі від 2–х до 5-ти років.

Протягом звітного року Банк не переглядав норми амортизації нематеріальних активів.

Переоцінки первісної вартості нематеріальних активів протягом 2008 року не було.

Протягом звітного року Банк не змінював терміни корисного використання нематеріальних активів.

1.10 «Оперативний лізинг»

Основні засоби та нематеріальні активи, що передані в оперативний лізинг (оренду), відображається у „Балансі” в статті „Основні засоби та нематеріальні активи”

Банк як лізингодавець здійснює нарахування лізингових (орендних) платежів. Доходи від оперативного лізингу (оренди) обліковуються у статті „Інші операційні доходи” „Звіту про фінансові результати” рівними частинами протягом строку оренди.

Банк протягом 2008 року надавав основні засоби в оперативний лізинг.

1.11 «Похідні фінансові інструменти»

Похідні фінансові інструменти, що включають валютообмінні контракти та угоди валютного свопу, обліковуються за справедливою вартістю.

Всі похідні фінансові інструменти відображаються як активи, коли їхня справедлива вартість позитивна, і як зобов'язання, коли їхня справедлива вартість негативна. Зміни справедливої вартості похідних фінансових інструментів відносяться на фінансовий результат.

Станом на звітну дату у Банку відсутні операції з похідними фінансовими інструментами.

1.12 « Податок на прибуток»

Згідно Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” за № 335/94-ВР від 28 грудня 1994 (в редакції Закону України № 283/97-ВР від 28.05.97), прибуток платників податку, включаючи підприємства, засновані на власності окремої фізичної особи, оподатковується за ставкою 25 відсотків до об'єкта оподаткування.

В звітному періоді діяла така ж ставка.

Чистий прибуток фінансового звіту розраховується з використанням умов обачності, методу нарахування та відповідності.

Прибуток, що підлягає оподаткуванню, визначається за правилами оподаткування та нормативними документами податкових органів. За цими правилами сума доходу у фінансовому обліку збільшується з метою оподаткування на суму активного залишку (у разі наявності) за рахунками резервів Банку, суми витрат у фінансовому обліку зменшуються на суми витрат Банку за рахунок прибутку, а також у податковому обліку витрати збільшуються на суму амортизації основних засобів, яка розраховується за правилами та нормами податкового обліку і не відображається у фінансовому обліку. Тому сума податку на прибуток у податковому обліку (залишок на балансовому рахунку 7900) може не дорівнювати сумі прибутку, яка визначається як різниця між доходами та витратами у фінансовому обліку.

Різниці між бухгалтерським та податковим обліком приводять до виникнення відмінностей між податковим і обліковим прибутками та зумовлюють потреби відображення наслідків різниць у бухгалтерському обліку та звітності як поточного, так і наступного періодів.

Різниці між обліковим прибутком (збитком) та податковим прибутком (збитком) можуть бути постійними та тимчасовими.

Постійні різниці між податковим та обліковим прибутками зумовлені тим, що окремі витрати і доходи включаються до розрахунку облікового прибутку (збитку), але не враховуються у разі визначення податкового прибутку (збитку), або визнаються з метою оподаткування, але не визнаються у фінансових звітах.

Тимчасові різниці між податковим та обліковим прибутками - це різниці в часі, які виникають унаслідок того, що період, у якому окремі доходи або витрати включаються до складу податкового прибутку, не збігається з періодом, у якому ці статті включені для обчислення облікового прибутку.

Для розрахунку впливу тимчасових різниць на податок на прибуток потрібно:

визначити всі тимчасові різниці на дату складання балансу;
здійснити їх поділ на тимчасові різниці, що підлягають оподаткуванню, та тимчасові різниці, що підлягають вирахуванню;
обрахувати всі відстрочені податкові зобов’язання, визначивши податковий ефект сукупних тимчасових різниць, що підлягають оподаткуванню, застосовуючи ставку податку;
обрахувати всі відстрочені податкові активи, застосовуючи ставку податку до тимчасових різниць, що підлягають вирахуванню.

Тимчасові різниці, що підлягають оподаткуванню, виникають, якщо балансова вартість активу за даними бухгалтерського обліку більша, ніж його податкова база, або якщо балансова вартість зобов'язання менша, ніж його податкова база, тобто витрати тимчасово менші, ніж валові витрати, а доходи тимчасово більші, ніж валові доходи.

Ці тимчасові різниці приводять до виникнення у поточному періоді відстрочених податкових зобов’язань щодо сплати податку на прибуток у наступних періодах, за винятком:

гудвілу, вартість якого не підлягає амортизації згідно з вимогами податкового законодавства;
первісного визнання активу або зобов'язання в результаті господарських операцій (крім об'єднання підприємств), які не впливають на обліковий і податковий прибутки.

Тимчасові різниці, що підлягають вирахуванню з оподаткування в майбутніх періодах у податковому обліку, виникають, якщо балансова вартість зобов'язання за даними бухгалтерського обліку більша, ніж його податкова база, або якщо балансова вартість активу менша, ніж його податкова база, тобто доходи тимчасово менші, ніж валові доходи, а витрати тимчасово більші, ніж валові витрати.

Ці різниці приводять у поточному періоді до визнання відстрочених податкових активів.

Банком у 2008 році були визнані відстрочені податкові зобов‘язання.

Для визнання розміру відстрочених податкових зобов‘язань була порівняна балансова вартість основних засобів першої групи «Будинки та споруди», які підлягали переоцінці, за даними бухгалтерського обліку з їх балансовою вартістю у податковому обліку. Балансова вартість основних засобів першої групи до переоцінки у бухгалтерському обліку виявилась більш, ніж у податковому на суму 36 590 тис. грн.(тимчасові різниці). Таким чином, враховуючи відстрочені податкові зобов‘язання минулого року у сумі 34 141 тис.грн., визнаний відстрочений податок на прибуток склав 612 тис. грн., а відстрочені податковий актив на суму 10 тис. грн., визнаний у 2007 році, було розформовано.

Балансова вартість основних засобів першої групи за результатами переоцінки стала більша у бухгалтерському обліку на суму 38 742 тис. грн. Визнані відстрочені податкові зобов’язання за наслідками переоцінки за 2008 рік склали 9687 тис. грн.. Враховуючи відстрочені податкові зобов‘язання минулого року у сумі 8535 тис. грн. та відстрочений податок на прибуток поточного року у сумі 612 тис. грн, загальна сума відстрочених податкових зобов‘язань склала 18 834 тис.грн.

В балансі банку відстрочені податкові активи та відстрочені податкові зобов’язання відображені розгорнуто за балансовими рахунками 3521 та 3621.

Протягом звітного року у Банка не здійснював фінансових інвестицій в асоційовані та дочірні компанії. Тому тимчасові різниці, пов’язані з даними інвестиціями, щодо яких відстрочені податкові зобов’язання не визнані у банка відсутні.

Сума витрат (доходу) з податку на прибуток, пов’язаних з прибутком (збитком) від діяльності, що припинена у звітному році не визнавалася.

1.13 «Доходи та витрати»

Бухгалтерський облік доходів та витрат Банку у звітному році здійснювався у відповідності до Правил бухгалтерського обліку процентних та комісійних доходів і витрат банків, затверджених постановою Правління Національного банку України від 18.06.2003 № 255 (із змінами), Порядку здійснення внутрішньобанківських операцій в КБ ТОВ „Місто Банк” та іншими нормативно-правовими актами Національного банку України та внутрішніми нормативними документами Банку.

Доход Банку визнається та оцінюється в момент збільшення активу, або зменшення зобов'язання, що обумовлює ріст власного капіталу при умові, що фінансовий результат операції може бути досить точно оцінений. Усі доходи, що відносяться до звітного періоду відображаються в цьому ж періоді незалежно від того коли отримані кошти.

Отримані доходи, які відносяться до майбутніх періодів, обліковуються Банком як відстрочені за балансовим рахунок 3600.

Витрати звітного періоду визнаються і оцінюються в момент зменшення активу, або збільшення зобов'язання , що приводить до зменшення власного капіталу при умові, що ці витрати можуть бути досить точно оцінені. Всі витрати, що відносяться до звітного періоду, відображаються в цьому ж періоді, незалежно від того коли сплачені кошти.

Здійснені витрати та платежі, які належать до майбутніх періодів, обліковуються, як відстрочені витрати (балансовий рахунок 3500).

Поправки до витрат або доходів попередніх облікових періодів обліковуються Банком шляхом здійснення коригуючих/виправних проводок на рахунках, по яких раніше відображалися такі доходи чи витрати.

Облік доходів та витрат здійснюється наростаючим підсумком з початку року. Залишки за рахунками доходів та витрат закриваються в кінці року в кореспонденції з рахунками групи „504” Результати звітного року, що очікують затвердження.

Облік доходів та витрат Банку здійснюється за принципами нарахування, відповідності доходів і витрат та обачливості.

Нарахування процентів та прирівняних до них комісій, здійснюється Банком щомісячно, незалежно від періодичності розрахунків. Нарахування доходів/витрат Банку здійснюється також на дату оформлення документа, який підтверджує надання послуги.

Дозволяється визнавати доходи (витрати) за одноразовими послугами без відображення за рахунками нарахованих доходів (витрат), якщо кошти отримані (сплачені) у звітному періоді, у якому послуги фактично надаються (отримуються) . У цих випадках застосовується касовий метод, згідно з яким облік доходів здійснюється у момент їх надходження, а не в момент виникнення - принцип обережності.

Нараховані доходи обліковуються на рахунках нарахованих доходів до строку їх погашення. У разі непогашення боржником заборгованості за нарахованими доходами у термін, який передбачено угодою, не пізніше наступного робочого дня несплачена сума повинна обліковуватись на відповідних рахунках з обліку прострочених нарахованих доходів 1, 2, 3 класів.

Процентні та дисконтні доходи та витрати обліковуються у Звіті про фінансові результати за принципом нарахування із застосуванням методу ефективної процентної ставки. Метод ефективної процентної ставки – це метод розрахунку амортизованої вартості фінансового активу або фінансового зобов’язання та віднесення процентних доходів або процентних витрат на відповідний період. Ефективна процентна ставка – це ставка, що точно дисконтує очікувані майбутні грошові виплати або надходження протягом строку існування фінансового

інструмента, або, залежно від обставин, протягом коротшого строку, до чистої балансової вартості фінансового активу або фінансового зобов’язання.

Доходи та витрати від амортизації дисконтів та премій за цінними паперами в даному звіті відображені за статтею «Процентні доходи». Купонний дохід також відноситься до процентного доходу та відображається за балансовим рахунком 6052. У Звіті про фінансові результати купонний дохід, доходи та витрати від амортизації дисконтів та премій за цінними паперами відображаються за статтею «Чистий процентний дохід».

Комісійні доходи та витрати, як правило обліковуються за методом нарахування залежно від ступеня завершеності конкретної операції.

Деякі комісійні доходи та витрати (наприклад, за операціями на користь третіх осіб) відображаються після завершення операції. До таких доходів та витрат може застосовуватися касовий метод.

Нараховані доходи за активними операціями Банку вважаються сумнівними щодо отримання, якщо платіж за основним боргом прострочений понад 180 днів або проценти за ним прострочені понад 60 днів.

Якщо Банк не має впевненості в погашенні заборгованості за основним боргом і процентами, враховуючи фінансовий стан боржника (контрагента Банку), то така заборгованість має бути визнана та відображена в обліку як сумнівна щодо отримання.

За умови визнання основного боргу сумнівним заборгованість за нарахованими доходами також має визнаватися сумнівною щодо отримання і відображатися на відповідних рахунках для обліку сумнівної заборгованості за нарахованими доходами класів 1, 2, 3.

Blog

Законом України "Про банки І банківську діяльність"