Навчально-методичний комплекс для студентів заочно-дистанційної форми навчання з напряму 0501«Економіка та підприємництво»

Вид материалаНавчально-методичний посібник

Содержание


Групи та професії працівників
Ефективний фонд часу, годин
Річний фонд заробітної плати, грн.
Всього виробничих робітників
Разом за відрахуванням відходів (статті 1÷5)
Разом (статті 6÷10)
Цехова собівартість
Виробнича собівартість
Планування витрат і прибутку на підприємстві
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   14


де Тст – годинна тарифна ставка за виконувану роботу (дані Додатку Б), грн. / годину;

ТЕФ – річний ефективний фонд роботи працівника (табл. 2), годин;

βПР – відсоток премії, встановлений за якісне виконання плану до тарифного заробітку працівника (дані Додатку Б), частка одиниці.


Річний фонд заробітної плати за категоріями працівників обчислюється за методикою, наведеною в табл. 2.


Таблиця 2. Склад, чисельність та фонд заробітної плати

виробничих працівників підприємства


Групи та професії працівників

Наявна

чисельність, осіб

Тарифна ставка за розряд виконуваних робіт , грн. / годину

Ефективний фонд часу, годин

Тарифний заробіток, грн.

Преміальний відсоток до тарифного заробітку, %

Розмір премії, грн.

Річний фонд заробітної плати, грн.

за зміну

на добу

Виробничі працівники, в тому числі:

1. Основні робітники

























Разом

























2. Допоміжні робітники

























Разом

























3. Черговий та ремонтний персонал

























Разом

























Всього виробничих робітників


























Для розрахунку загальної чисельності керівників, спеціалістів і службовців (ЧК) необхідно скористатися формулою (10), отриманою експериментальним шляхом для підприємств хімічної промисловості:


, осіб,

(10)


де λ – коефіцієнт галузевої специфіки виробництва (для підприємств хімічної промисловості λ = 0,6);

ФСР – середньорічна вартість основних виробничих фондів підприємства, грн.; вона розраховується за даними Додатку Д по формулі (11):


, грн.

(11)


де ФПГ – вартість основних виробничих фондів підприємства на початок року по групах (дані Додатку Д), грн.;

ФВВ – вартість введених у виробництво протягом року основних виробничих фондів по групах (дані Додатку Д), грн.;

ФВИБ – вартість вилучених з виробництва протягом року основних виробничих фондів по групах (дані Додатку Д), грн.;

Т1 – строк служби основних виробничих фондів по групах з моменту їх залучення у виробництво (дані Додатку Д), місяців;

Т2 – строк служби основних виробничих фондів по групах від моменту їх вилучення з виробництва до кінця року (дані Додатку Д), місяців.


Обчисливши загальну чисельність керівників, спеціалістів і службовців, їх необхідно розподілити на відповідні категорії, скориставшись наведеними в Додатку В даними.

Заробітну плату керівників, спеціалістів і службовців (ЗПК) розраховують, виходячи з даних, наведених в Додатку В і формули (12):


, грн.

(12)


де О – місячний оклад керівника, спеціаліста чи службовця (дані Додатку В), грн. на місяць;

ТМ – кількість відпрацьованих за рік місяців; ТМ =12 місяців;

δП – процент премії до посадового окладу за належне виконання своїх службових обов'язків (дані Додатку В), частка одиниці.


Для оцінки ступеня забезпечення виробництва керівниками, спеціалістами та службовцями необхідно скласти їх штатний розклад за обійнятою посадою відповідно до наведених в Додатку В даних.

Результати розрахунків слід звести до табл. 3.

Ресурсне обґрунтування виробничої програми підприємства також включає оцінку ступеня витратності виробництва за показником собівартості виготовленої продукції. Розрахунки собівартості обсягу виробленої продукції та одиниці продукції здійснюються сумуванням всіх витрат, які виникають в ході виробництва та реалізації продукції і заносяться до табл. 4 на основі інформації, що міститься у Додатку З.

Таблиця 3. Розрахунок річного фонду заробітної плати керівників,

спеціалістів і службовців


Посада

Кіль-кість осіб

Місячний оклад, грн.

Тарифний фонд заробітної плати, грн.

Преміальний відсоток до окладу, %

Сума премії, грн.

Річний фонд зарплати, грн.

1. Керівники



















Разом



















2. Спеціалісти



















Разом



















3. Службовці



















Разом



















Всього

управлінців




















Таблиця 4

Калькуляція собівартості продукції (фактична)

Найменування продукції ___________________

Обсяг виробництва за рік (фактичний) ________

Калькуляційна одиниця – 1 тонна


з/п

Калькуляційні статті

Ціна за одиницю ресурсів, грн.

Витрати

На одиницю

продукції

На річний обсяг виробництва

у натуральному вимірюванні

сума, грн.

у натуральному вимірюванні

сума, грн.

1

Сировина (за видами)
















2

Основні матеріали (за видами)
















3

Допоміжні матеріали (за видами)
















4

Напівфабрикати (за видами)
















5

Зворотні відходи (відраховуються)



















Разом за відрахуванням відходів (статті 1÷5)
















6

Паливо
















7

Електроенергія
















8

Пара
















9

Вода
















10

Стисле повітря



















Разом (статті 6÷10)
















11

Заробітна плата основних виробничих робітників
















12

Відрахування від зарплати основних виробничих робітників
















13

Витрати на підготовку та освоєння виробництва
















14

Витрати на утримання та експлуатацію устаткування
















15

Цехові витрати



















Цехова собівартість
















16

Загальновиробничі витрати
















17

Попутна продукція (відраховується)



















Виробнича собівартість
















Для того щоб знайти загальні витрати на основну сировину та матеріали, напівфабрикати, паливо та енергію в собівартості продукції (ССМ), необхідно скористатися формулою (13):


, грн.

(13)


де НСМі – норми витрат сировини та матеріалів на виробництво продукції, в натуральних одиницях (дані наведені в Додатках З і К);

ЦСМі – ціна одиниці сировини чи матеріалів, грн. за одиницю (дані наведені в Додатках З і К);

QФ – обсяг вироблюваної продукції в натуральних одиницях, тобто виробнича програма підприємства (дані наведені в Додатку А).


Методика розрахунку матеріальних витрат та витрат на оплату праці основних та допоміжних працівників була наведена вище. Для розрахунку статті «Відрахування від заробітної плати основних виробничих працівників» необхідно обчислили всі передбачені виплати до фондів соціального страхування, зайнятості та пенсійного фонду, тобто сума відрахувань складе 38,8% від нарахованої суми їх зарплати.

Калькуляційна стаття «Витрати на підготовку та освоєння виробництва» містить низку витрат на проектування виробів, на розробку і документальне оформлення нормативів по труду, норм витрат сировини і матеріалів, на корегування технічної документації при переході на масове виробництво (їх сума наведена в Додатку Л).

Стаття «Витрати на утримання та експлуатацію обладнання» включає заробітну плату допоміжного і чергового та ремонтного персоналу підприємства (табл. 3) з відрахуваннями, сума яких складе 38,8% від суми їх зарплати; амортизаційні відрахування (Аі) по нормам від середньорічної вартості виробничого обладнання (ФСРі), транспортних засобів та цінного інструменту (тобто по ІІ, ІІІ та IV групах основних виробничих фондів), які обчислюються за формулою (14) за даними Додатку Д; витрати на поточний ремонт виробничого обладнання (ІІ та ІІІ груп основних виробничих фондів), які в цій роботі дорівнюють 5% від їх середньорічної вартості, обчисленої за даними Додатку Д по формулі (11).


, грн.

(14)


де НАі – норма амортизаційних відрахувань відповідної і-ої групи основних виробничих фондів підприємства.


При розрахунку статті «Цехові витрати» підсумовують витрати на заробітну плату керівників, спеціалістів та службовців (табл. 4) з відрахуваннями у відповідні фонди за ставкою 38,8% від суми нарахованої їм заробітної плати; амортизаційні відрахування від вартості будівель та споруд (тобто І групи основних виробничих фондів підприємства), обчислені за формулою (14) за даними Додатку Д; витрати на ремонт будівель та споруд, які в цій роботі приймаються в сумі 2% від їх середньорічної вартості, обчисленій за даними Додатку Д по формулі (11), а також витрати на охорону праці всіх категорій працівників підприємства, наведені в Додатку Л.

Сума всіх наведених вище витрат складає цехову собівартість продукції.

До складу статті «Загальновиробничі витрати» відносять витрати на науково-дослідні та випробувальні роботи; витрати на охорону навколишнього середовища, геологорозвідувальні роботи; витрати на стандартизацію та сертифікацію продукції тощо. Їх сума наведена в Додатку Л.

Цехова собівартість продукції з урахуванням загальновиробничих витрат утворює виробничу собівартість виготовленої продукції.


На підставі внесеної до табл. 4 інформації здійснюються аналітичні розрахунки головних витратних показників роботи підприємства:


а) наводиться перелік та обчислюється сума змінних витрат (СЗМ) у собівартості продукції за формулою (15):


, грн.

(15)


де ВЗi – змінні витрати на виробництво продукції, які залежать від обсягів змін виробництва продукції. До них відносять витрати на сировину, основні й допоміжні матеріали, напівфабрикати та комплектуючі, паливо, електроенергію, пару, воду, стисле повітря тощо, заробітну плату виробничих працівників з відрахуваннями;


б) наводиться перелік та обчислюється сума умовно-постійних витрат (СУП) у собівартості продукції за формулою (16):


, грн.

(16)


де ВПj – умовно-постійні витрати у собівартості продукції, які не залежать від змін обсягів виробництва продукції. До них відносять заробітну плату керівників, спеціалістів, службовців з відрахуваннями, витрати на утримання й експлуатацію устаткування, на освоєння виробництва, цехові та інші загальновиробничі витрати.


Перед тим, як зробити висновок щодо ефективності виробничої програми підприємства, слід обчислити внутрішню ціну виготовленої підприємством продукції (ЦОД) за формулою (17), виходячи із запланованого нормативного рівня рентабельності продукції (RН):


,

(17)

де СОД – виробнича собівартість одиниці виготовленої продукції (табл. 4).

RН – рентабельність продукції (дані Додатку Л).


На основі обчислених показників робиться висновок щодо матеріалоємності (МЄ), енергоємності (ЕЄ), зарплатоємності (ЗПЄ) досліджуваного виробництва за формулами (18-20):


, грн. / грн.,

(18)




, грн. / грн.,

(19)




, грн. / грн.,

(20)


де Σ ССМі – сукупні витрати на сировину, матеріали, напівфабрикати, необхідні для виготовлення певної продукції (табл. 4);

СЕ – витрати на енергію при виробництві певної продукції (табл. 4);

Σ ЗПі – витрати на заробітну плату всього виробничо-промислового персоналу (табл. 2 і табл. 3).


Індивідуальні завдання


Для виконання індивідуального завдання студенту спочатку необхідно визначитися з напрямком виробничих процесів на підприємстві та охарактеризувати досліджуване виробництво. Варіанти завдань побудовано наступним чином: всі досліджувані виробництва пов'язані з лакофарбовою галуззю хімічної промисловості (табл. 5).

Для узагальнення, систематизації та перевірки рівня знань з дисципліни «Внутрішній економічний механізм підприємства» студентам пропонується розв'язати перелік запропонованих поваріантно завдань щодо оцінки існуючого внутрішнього економічного механізму підприємства і визначення заходів щодо удосконалення та підвищення його ефективності в кожному конкретному випадку. Отже, студентам належить виконати комплексну роботу, яка включає розгляд переліку питань згідно з наведеним тематичним планом дисципліни. Індивідуальна робота з дисципліни «Внутрішній економічний механізм підприємства» передбачає 30 варіантів. Номер варіанта обирається студентом за його порядковим номером в журналі викладача.

Обравши номер варіанта і визначившись із завданням, студент розпочинає виконання лабораторної роботи з формулювання мети, визначення задач і напрямків їх вирішення.


Таблиця 5. Досліджуване виробництво


№ варіанта

Вироблювана продукція

1, 16

Емаль ПФ-133 чорна

2, 17

Емаль ПФ-115 біла

3, 18

Емаль НЦ-132 червона

4, 19

Емаль ХВ-16 чорна

5, 20

Емаль ХВ-785 жовта

6, 21

Емаль МЛ-242 біла

7, 22

Емаль ПФ-115 світло-блакитна

8, 23

Емаль ПФ-115 сіра

9, 24

Емаль ПФ-115 блідо-жовта

10, 25

Емаль ПФ-133 світло-димчаста

11, 26

Емаль ПФ-133 світло-жовта

12, 27

Емаль ПФ-133 фісташкова

13, 28

Емаль ПФ-133 червоно-коричнева

14, 29

Емаль ПФ-133 біла

15, 30

Емаль ПФ-115 чорна


Метою здійснення комплексної роботи є опрацювання заходів, спрямованих на підвищення ефективності чинного на підприємстві внутрішнього економічного механізму.

Досягти поставленої мети можливо, вирішивши наступні задачі:
  • визначивши місце підприємства в ієрархічному ринковому середовищі згідно з його галузевою приналежністю;
  • охарактеризувавши його ринковий потенціал;
  • здійснивши аналіз ефективності чинного на підприємстві внутрішнього економічного механізму;
  • винайшовши резерви щодо його поліпшення та удосконалення;
  • опрацювавши дієві напрямки підвищення ефективності внутрішнього економічного механізму;
  • сформувавши ефективний вмотивований механізм стимулювання діяльності підприємства.

Після визначення задач студенту необхідно визначитися з порядком і напрямками здійснення його роботи.

Хід виконання роботи має виглядати наступним чином:
  1. Коротка характеристика підприємства.
  2. Моніторинг виробничої програми підприємства.
  3. Ресурсне обґрунтування діяльності підприємства.

Для виконання кожної з визначених частин студенту слід скористатися формулами (1-20). За отриманими результатами студенту обов'язково потрібно зробити концептуальні висновки щодо витратності досліджуваного виробництва та обґрунтувати свою відповідь за допомогою відповідних критеріїв.


Ключові терміни і поняття

  • ресурсне обґрунтування виробничої програми;
  • собівартість продукції;
  • витратність виробництва;
  • матеріаломісткість продукції;
  • зарплатоємність продукції;
  • енергоємність виробництва;
  • постійні витрати;
  • змінні витрати.


Питання для повторення

  1. Забезпечення виробничої програми природно-сировинними ресурсами.
  2. Забезпечення виробничої програми трудовими ресурсами.
  3. Забезпечення виробничої програми капітальними ресурсами.
  4. Значення оборотних коштів у відтворювальному циклі.
  5. Напрямки зменшення ресурсоємності виготовлення продукції (надання послуг) на засадах раціонального їх використання та впровадження новітніх здобутків науки і техніки у виробництво.


Теми для підготовки доповідей та рефератів

  1. Особливості розробки виробничої програми в допоміжних підрозділах підприємства.
  2. Визначення ступеня завантаження та пропускної спроможності устаткування, яке бере участь у виробництві товарів.
  3. Критерії оптимізації роботи виробничої системи на основі раціонального обґрунтування виробничої програми підприємства.
  4. Формування виробничих процесів на засадах партіонних процесів.
  5. Обґрунтування трудомісткості виробничої програми.

Допускається підготовка доповідей та рефератів з тем, які виникають з власної ініціативи студентів. Обов'язковою умовою є те, що ці теми повинні співпадати з тематикою заняття та бути узгоджені з викладачем.


Тема 7. Планування витрат і прибутку на підприємстві