Навчально-методичний комплекс для студентів заочно-дистанційної форми навчання з напряму 0501«Економіка та підприємництво»

Вид материала

Навчально-методичний посібник

Содержание Мета заняття Методичні рекомендації Внутрішньоцехове планування Міжцехове планування Довжина виробничого циклу обробки деталей Сутність умовно-номенклатурної системи оперативного планування Метод умовного комплекту План виробництва в добо-комплектах Виробнича програма підприємства Оцінка виробничої програми підприємства Ресурсне обґрунтування виробничої програми підприємства

Подобный материал:

• «Економіка та підприємництво», 1556.57kb.
• М. Б. та інші практикум з проходження практик студентами вищих навчальних закладів, 3048.19kb.
• Методичне забезпечення та тематика контрольних робіт для студентів заочної форми навчання, 510.31kb.
• Навчально-методичний комплекс для студентів усіх спеціальностей (денної та заочної, 1200.95kb.
• Навчально-методичний комплекс з дисципліні "основи регіональної промисловості" для, 103.29kb.
• Методичний комплекс з дисципліни "Планування діяльності підприємства" для напряму 0501, 748.69kb.
• "Планування І контроль на підприємстві" для студентів заочної форми навчання фпо, 14kb.
• «Управління персоналом І економіка праці», 1350.71kb.
• Навчально-методичний посібник для студентів денної форми навчання технічних спеціальностей, 1037.68kb.
• Методичні рекомендації щодо виконання контрольних робіт з навчальної дисципліни циклу, 437.53kb.

Мета заняття: засвоїти особливості планування діяльності підприємства в ринкових умовах його функціонування


Питання для обговорення

1. Планування як функція управління підприємством.
   
2. Призначення внутрішнього планування.
   
3. Складення плану структурних виробничих одиниць підприємства.
   
4. Принципи і методи розроблення внутрішніх планів.
   
5. Методи планування діяльності на підприємстві.
   
6. Ієрархічне планування діяльності підрозділів підприємств.
   
7. Встановлення норм і нормативів для складення внутрішніх планів.
   
8. Розрахунково-аналітичний, дослідно-аналітичний і дослідно-статистич-ний методи встановлення нормативів для планів.
   
9. Особливості бізнес-планування на підприємстві та його призначення.
   
10. Контролінг та його призначення.
    

Методичні рекомендації


Оперативне управління виробництвом, включаючи календарне планування, оперативний контроль і регулювання виробництвом, потрібно для ритмічної роботи виробництва і рівномірного випуску виготовленої продукції. Оперативно-виробничий план уточняє показники і розрахунки, закладені в техпромфінплані з урахуванням додаткових завдань.

Для встановлення реальності оперативних завдань цехом і коректування виробничої програми за видами виробів і їх обсягами випуску, необхідно перш за все виявити вузькі місця виробництва, одночасно прийняти міри щодо їх усунення, визначити невикористані виробничі потужності на кожному робочому місці і встановити можливості їх використання для додатково випуску продукції.

Внутрішньоцехове планування полягає в плануванні виробництва всередині цеха на кожному робочому місці з доведенням плану до кожному виконавця, в оперативному регулюванні і контролюванні ходу виконання плану і врахування випуску деталей, виробів.

Для ритмічної виробництва необхідно безперебійна і узгоджена робота всіх цехів і служб виробництва, в тому числі необхідне міжцехове і внутрішньоцехове планування.

Міжцехове планування проводиться для організації необхідних попереджень в роботі суміжних цехів в технологічному процесі і створення нормативних заділів між цехами.

Міжцехові заділи діляться на оборотні та страхові.

Оборотні заділи необхідні, коли цехи випускають комплекти деталей одного виду виробу партіями з різною періодичністю і різними строками запуску-випуску. Величина нормативних заділів залежить від характеру організації виробництва, розмірів партії запуску виробів у виробництво і періодичного їх повторення, а також від часу виробничих циклів.

Випередження виробництва за даною деталлю для любого цеху дорівнює сумі виробничих циклів виготовлення їх або складання з цією деталлю з урахуванням коефіцієнтів страхового заділу всіх інших цехів за маршрутом технологічного процесу. Випередження для цеху розраховується за формулою:


,


де O_ni – випередження і-ого цеху;

і – порядковий номер цеху по маршруту технологічного процесу;

m – порядковий номер кінцевого цеху по маршруту;

Ц – виробничий цикл виготовлення або складання;

К_з – коефіцієнт страхового заділа.


Довжина виробничого циклу обробки деталей визначається, як:





де t_нал – тривалість переналагодження верстатів;

t_шт П – продовження обробки партії деталей;

t_прол – тривалість міжопераційного пролежування деталей.


Сутність умовно-номенклатурної системи оперативного планування виробництва складається полягає в тому, що номенклатура виробів виробничого завдання приводиться до умовного виробу або до умовного комплекту, складається для всіх цехів, дільниць й інших виробничих підрозділів єдиний наскрізний план-графік, для чого умовно знімається з оперативного обліку величина мінімального заділу, розробляється графік пропорційності роботи цехів (дільниць). Метод умовного виробу застосовують, коли в програмі виробництва використовується один типорозмір виробу, що виготовляється протягом всього планового періоду, в склад якого умовно входять всі вироби програми пропорційно їх вазі (в штуках) по відношенню до одного виробу, прийнятого за умовний. За методом умовного виробу можна скласти програму виробництва, яка представляє собою послідовний ряд зростаючих номерів умовних виробів під відповідними датами робочих днів. Після цього розробляється єдиний наскрізний план-графік на умовний виріб незалежно від довжини виробничого циклу.

Метод умовного комплекту, випередження добо-комплекту, застосовується, коли не можна привести вироби програми до одного умовного виробу. За добо-комплект приймається сукупність деталей всіх назв для всіх виробів, підлягаючих виготовленню в плановому періоді часу з розрахунку середньодобової потреби в них.

План виробництва в добо-комплектах на визначений період часу представляє собою послідовний ряд порядкових номерів умовних комплектів в залежності від числа робочих днів. Єдиним наскрізним планом-графіком установлюють завдання на виготовлення на кожну дату місяця комплекту для кожного виробничого підрозділу незалежно від тривалості часу виробничого циклу.

При внесенні змін у виробничу програму відповідно міняються умовні вироби, умовний комплект, умовна кількість і перераховуються на добо-комплекти.

Крім того, слід зазначити, що не останню роль відіграє в діяльності підприємства створення бізнес-плану. Студенту слід самостійно пригадати його призначення, а також основні складові частини та їх зміст.


Ключові терміни і поняття

• план;
  
• панування;
  
• міжцевове планування;
  
• внутрішньоцехове планування;
  
• оперативно-виробничий план.
  

Питання для повторення

1. Що лежить в основі планування діяльності підприємства?
   
2. Що представляє собою оперативний план діяльності підприємства?
   
3. Визначте основні риси міжцехового та внутрішньоцехового планування діяльності підприємства.
   
4. У чому полягає сутність принципу безперервності планування і як він реалізується в процесі розроблення планів підрозділів?
   
5. Методи ієрархічного планування і сфер їх застосування у внутрішньому плануванні на підприємтсві.
   
6. Які види норм застосовують при плануванні?
   
7. В чому полягає гнучкість планів і як вона досягається?
   
8. Для чого потрібне бізнес-планування?
   
9. Які розділи має бізнес-план, охарактеризуйте їх?
   

Теми для підготовки доповідей та рефератів

1. Система та зміст внутрішніх планів.
   
2. Принципи і методи розроблення внутрішніх планів на підприємстві.
   
3. Нормативна база планування діяльності підприємства.
   
4. Світовий досвід організації внутрішніх економічних відносин.
   

Допускається підготовка доповідей та рефератів з тем, які виникають з власної ініціативи студентів. Обов'язковою умовою є те, що ці теми повинні співпадати з тематикою заняття та бути узгоджені з викладачем.


Тема 6. Виробнича програма підприємства

та її ресурсне обґрунтування


Мета заняття: засвоїти особливості планування виробничої програми підприємства та її ресурсного обґрунтування на стадії розробки


Питання для обговорення

1. Поняття виробничої програми підприємства та порядок її розроблення.
   
2. Ресурсне обґрунтування виробничої програми за допомогою виробничої потужності підприємства.
   
3. Забезпечення виробничої програми трудовими ресурсами.
   
4. Особливості замкненого обслуговування виробничої програми.
   
5. Оптимізація виробничої програми підприємства.
   

Методичні рекомендації


Виробнича програма – кількість виробів, які необхідну виготовляти для якомога повного завантаження наявних потужностей та отримання якомога позитивних результатів.

Оцінка виробничої програми підприємства

Виробнича програма підрозділів основного виробництва як сукупність продукції певної номенклатури (конкретного виду), яка має бути виготовлена в плановому періоді у визначених обсягах згідно зі спеціалізацією і виробничою потужністю цих підрозділів.

Для того, щоб оцінити відповідність виробничої програми (Q_Ф) наявним на підприємстві потужностям (П_В) по виготовленню обумовленого виду продукції, необхідно віднайти останню за показниками роботи підприємства, наведеними в Додатку А за формулою (1):

, тонн

(1)

де N – кількість агрегатів, які беруть участь у виготовленні цільової продукції (дані Додатку А), одиниць;

Р_ПАСП – паспортна потужність одиниці обладнання, яке бере участь у виготовленні цільової продукції (дані Додатку А), тонн на годину;

Т_Р – фактичний фонд робочого часу обладнання;

Т_Д – кількість робочих днів одиниці обладнання, яке бере участь у виготовленні цільової продукції, на тиждень (дані Додатку А), днів;

Т_ЗМ – тривалість робочої зміни, обумовлена графіком роботи підприємства (дані Додатку А), годин на день;

n_ЗМ – кількість робочих змін на добу, встановлена за графіком роботи підприємства (дані Додатку А), штук;

k_т – кількість робочих тижнів на рік (k_т = 52);

Т_ТНП – технологічно неминучі перерви в роботі основного обладнання (дані Додатку А), годин на рік;

Т_ПЗР – планово-запобіжні ремонти основного обладнання (дані Додатку А), годин на рік;


Ступінь сформованості виробничої програми слід оцінити за коефіцієнтом використання виробничих потужностей підприємства (k_ВП) за формулою (2):

, частка одиниці

(2)

Для оцінки ефективності використання виробничого обладнання при виготовленні певного виду продукції необхідно обчислити коефіцієнт екстенсивного використання обладнання (k_ЕКС), коефіцієнт інтенсивного використання обладнання (k_ІНТ), інтегральний коефіцієнт (k_ІНТЕГР) та резерв потужності (R_П) за формулами (3-6):

, частка одиниці,

(3)

, частка одиниці,

(4)

, частка одиниці,

(5)

, частка одиниці,

(6)

де Т_К – календарний фонд робочого часу за рік, Т_К = 8760 годин ;

Р_Ф – фактична потужність одиниці обладнання, яке бере участь у виготовленні цільової продукції (дані Додатку А), тонн на годину.


На основі отриманих показників слід зробити висновок щодо ефективності сформованої за ринковими потребами виробничої програми підприємства.


Ресурсне обґрунтування виробничої програми підприємства


При цьому студенту необхідно оцінити ресурсний потенціал підприємства, зокрема ступінь його забезпеченості трудовими і сировинними ресурсами.

Ступінь забезпеченості трудовими ресурсами оцінюється шляхом розрахунку чисельності персоналу, для чого попередньо складають баланс робочого часу одного облікового працівника, виходячи з графіку його роботи, тобто розраховують ефективний фонд роботи одного облікового працівника (Т_ЕФ) за формулою (7):

, годин

(7)

де Д_к – календарний період, днів (365 або 366 залежно від року);

Д_с – кількість часу, який припадає на святкові дні (10 днів);

Д_в – кількість часу, який припадає на вихідні дні (104 дні);

Д_відп – тривалість відпустки працівника (28 календарних днів);

Д_ХВ – відсутність працівника через хворобу (не більше 4 днів);

Д_ДО – виконання державних обов'язків (1 день);

Д_ЦП – цілодобові простої (1 день);

Д_УВ – період учбової відпустки (1 день).


За результатами обчислення ефективного річного фонду роботи облікового працівника складається баланс робочого часу у вигляді таблиці (характерний його приклад наведено в табл. 1):


Таблиця 1. Баланс робочого часу одного облікового працівника

(на прикладі однозмінного графіку роботи підприємства)

Показники	днів	годин
1. Календарний фонд	365	2920
- вихідні дні	104	832
- святкові дні	10	80
2. Номінальний фонд робочого часу	251	2008
Планові невиходи по причинам:
- основні відпустки	24	192
- хвороби	4	32
- виконання державних обов'язків	1	8
- цілодобові простої	1	8
- учбова відпустка	1	8
Разом невиходів	31	248
3. Ефективний фонд робочого часу	220	1760
Тривалість зміни		8

Розрахунки облікової чисельності основних виробничих робітників (Ч_ПР), їх заробітної плати (ЗП_ПР) та загального річного фонду заробітної плати виконуються за вихідними даними, наведеними у Додатку Б. За формулою (8) обчислюється штат основних виробничих працівників (облікова чисельність):

осіб

(8)

де t_м – повна трудомісткість виробничої програми (дані Додатку Б), людино-годин;

k_вн – коефіцієнт виконання норми виробітку (дані Додатку Б), частка одиниці.


Обчисливши потрібну чисельність виробничих працівників, їх необхідно розподілити на відповідні категорії, тобто на основних виробничих працівників, допоміжних робітників та молодший обслуговуючий персонал за даними, наведеними в Додатку Б.

Для того, щоб оцінити ступінь забезпеченості виробництва трудовими ресурсами чи визначити можливу потребу для залучення додаткових працівників, необхідно скласти штатний розклад основних виробничих працівників за професійно-кваліфікаційною ознакою та графік змінності (за умов багатозмінного режиму роботи підприємства) згідно із даними, наведеними в Додатках А і Б.


Заробітну плату виробничих працівників (ЗП_ПР) слід розраховувати за формулою (9):

, грн.

(9)