European Credit Transfer System
| Вид материала | Документы |
- European credit transfer system, 1823.93kb.
- European credit transfer system, 1949.61kb.
- European credit transfer system, 1227.84kb.
- European credit transfer system, 1589.86kb.
- Міністерство освіти І науки україни чернівецький національний університет імені юрія, 8176.59kb.
- European credit transfer system, 2072.43kb.
- European credit transfer system, 2628.44kb.
- European credit transfer system, 4907.67kb.
- European credit transfer system, 3477.55kb.
- European credit transfer system, 1746.17kb.
НЕ 1.1 Визначники
Поняття визначника. Визначники другого і третього порядку та їх властивості. Поняття про визначники вищих порядків.
НЕ 1.2 Матриці
Означення матриці. Дії над матрицями. Обернена матриця. Ранг матриці
НЕ 1.3 Системи лінійних рівнянь
Розв’язування систем лінійних рівнянь за формулами Крамера. Матричний запис систем лінійних рівнянь і їх розв’язування. Розв’язування систем лінійних рівнянь методом Гауса.
Змістовний модуль 2
„Елементи векторної алгебри”
НЕ 2.1 Вектори та дії над ними
Скалярні та векторні величини. Лінійні дії з векторами. Розклад вектора за базисом. Проекція вектора на вісь.
НЕ 2.2 Системи координат
Декартові система координат. Прямокутна система координат. Полярна система координат. Перетворення прямокутних координат на площині. Циліндрична та сферична системи координат.
НЕ 2.3 Вектори в системі координат
Координати, довжина і напрямні косинуси вектора. Лінійні дії з векторами рівність та колінеарність векторів. Поділ відрізка у даному відношенні.
НЕ 2.4 Скалярний, векторний та мішаний добуток векторів
Означення, геометричний та механічний зміст скалярного добутку. Властивості скалярного добутку. Вираз скалярного добутку через координати. Кут між векторами. Властивості векторного добутку. Властивості мішаного добутку.
Змістовний модуль 3
„Елементи аналітичної геометрії”
НЕ 3.1 Пряма на площині
Різні види рівнянь на площині Загальне рівняння прямої та його дослідження. Кут між прямими. Відстань від точки до прямої.
НЕ 3.2 Площина і пряма в просторі
Різні види рівняння прямої в просторі. Загальне рівняння площини та його дослідження. Різні види рівнянь площини. Кут між площинами. Відстань від точки до площини.
НЕ 3.3 Лінії та поверхні другого порядку.
Поняття ліній другого порядку. Коло, еліпс, гіпербола, парабола та їх властивості. Поняття поверхні другого порядку. Циліндричні поверхні. Поверхні обертання. Конічні поверхні.
Семестр 2
Змістовний модуль 1
„Границя змінної величини. Неперервність функцій”
НЕ 1.1 Елементарні функції та їх властивості
Поняття функції. Способи задання функції. Монотонність, парність, періодичність.
Лінійна та квадратична функції, їх властивості та графіки. Степенева, показникові та логарифмічна функція, властивості та графік.
НЕ 1.2 Рівняння та нерівності
Основні властивості рівнянь та нерівностей. Лінійні рівняння та нерівності. Квадратні рівняння. Ірраціональні рівняння. Показникові та логарифмічні рівняння та нерівності.
НЕ 1.3 Тригонометрія
Властивості та графік функцій y=sinx, y=cosx, y=tgx. Основні тригонометричні формули. Найпростіші тригонометричні рівняння.
НЕ 1.4 Дійсні числа та множини
Модуль та його властивості. Метод математичної індукції. Біном Ньютона. Дії над множинами.
НЕ 1.5 Границя послідовності
Числова послідовність. Границя числової послідовності. Єдність границі. Нескінченно великі та нескінченно малі величини. Основні теореми про границі.
НЕ 1.6 Границя функції.
Границя функції, різні означення. Перша важлива границя. Число е. Натуральні логарифми. Друга важлива границя. Порівняння нескінченно малих. Еквівалентні нескінченно малі. Розкриття невизначеностей.
НЕ 1.7 Неперернісьфункції.
Неперервність функції в точці. Точки розриву. Дії над неперервними функціями. Неперервність елементарних функцій. Властивості функцій неперервних на відрізку.
Змістовний модуль 2
„Диференціальне числення функції однієї змінної”
НЕ 2.1 Похідна функції
Означення похідної. Механічний, фізичний та геометричний зміст похідної. Правила знаходження похідних. Похідна складеної функції.
НЕ 2.2 Диференціал
Означення, геометричний та механічний зміст диференціала. Властивості диференціала. Застосування диференціала. Похідні та диференціали вищих порядків
НЕ 2.3 Основні теореми диференціального числення
Теореми Ферма і Ролля. Теореми Коші та Лагранжа. Правило Лопіталя. Формула Тейлора.
НЕ 2.4 Застосування диференціального числення до дослідження функцій
Монотонність функції. Локальні екстремуми функції. Найбільше і найменше значення функції. Опуклість та вгнутість кривих. Точки перегину. Асимптоти кривої.
Змістовний модуль 3
„Інтегральне числення. Функції багатьох змінних”
НЕ 3.1 Невизначений інтеграл
Поняття первісної функції. Невизначений інтеграл і його властивості. Таблиця основних інтегралів. Основні методи інтегрування: заміна змінних та інтегрування частинами. Інтегрування дробово-раціональних, ірраціональних та тригонометричних функцій.
НЕ 3.2 Визначений інтеграл
Поняття про визначений інтеграл. Формула Ньютона-Лейбніца. Геометричний зміст визначеного інтеграла. Основні методи інтегрування у визначеному інтегралі: заміна змінної та інтегрування частинами. Визначений інтеграл як границя інтегральної суми.
НЕ 3.3 Застосування визначеного інтеграла
Застосування визначеного інтеграла до обчислення площ фігур, об’ємів тіл, довжини дуги кривої. Поняття про невласні інтеграли.
НЕ 3.4 Функції багатьох змінних
Поняття про функції двох і більшої кількості змінних. Означення границі функції, неперервність.
Поняття про частинні і повний прирости функцій. Частинні похідні. Диференційовність та диференціал функції багатьох змінних. Похідні і диференціали вищих порядків.
Екстремум функції багатьох змінних. Необхідні і достатні умови екстремуму. Побудова емпіричних формул методом найменших квадратів. Скалярні і векторні поля. Градієнт скалярного поля. Поняття похідної по напрямку.
Змістовний модуль 4
„Ряди”
НЕ 4.1 Числові ряди
Основні поняття та означення. Геометрична прогресія. Гармонічний ряд. Найпростіші властивості числових рядів. Ознаки збіжності додатних рядів. Знакозмінні ряди. Ознака Лейбніц. Абсолютна та умовна збіжність.
НЕ 4.2 Степеневі ряди
Функціональні ряди. Поняття рівномірної збіжності. Поняття степеневого ряду. Теорема Абеля. Інтервал та радіус збіжності степеневого ряду. Ряд Тейлора. Наближені обчислення за допомогою степеневих рядів.
НЕ 4.3 Ряди Фур’є
Гармонійні коливання. Тригонометричний ряд Фур’є. Коефіцієнти Фур’є. Ряд Фур’є для парних та непарних функцій.
3 семестр
Змістовний модуль 1
„Кратні, криволінійні та поверхневі інтеграли”
НЕ 1.1 Подвійний інтеграл
Задачі, що приводять до подвійного інтеграла. Поняття подвійного інтеграла. Заміна змінних у подвійному інтегралі. Застосування подвійного інтеграла до задач геометрії та механіки.
НЕ 1.2 Потрійний інтеграл
Поняття потрійного інтеграла. Умови його існування та властивості. Обчислення потрійного інтеграла. Заміна змінних у потрійному інтегралі.
НЕ 1.3 Криволінійні інтеграли
Поняття криволінійного інтегралу першого роду. Обчислення криволінійних інтегралів першого роду. Поняття криволінійного інтеграла другого роду. Обчислення криволінійних інтегралів другого роду.
НЕ 1.4 Поверхневі інтеграли
Поверхневі інтеграли першого роду. Поверхневі інтеграли другого роду. Формула Гауса – Остроградського. Формула Стокса.
Змістовний модуль 2
„Звичайні диференціальні рівняння”
НЕ 2.1 Диференціальні рівняння першого порядку
Диференціальні рівняння, частинний і загальний розв’язок. Приклади задач природознавства, що розв’язуються за допомогою диференціальних рівнянь.
Основні типи диференціальних рівнянь 1-го порядку та способи їх розв’язування.
НЕ 2.2 Диференціальні рівняння вищих порядків
Лінійні диференціальні рівняння 2-го порядку з сталими коефіцієнтами.
НЕ 2.3 Лінійні диференціальні рівняння вищих порядків
Лінійні однорідні рівняння. Лінійні неоднорідні рівняння. Метод варіації сталих.
Змістовний модуль 3
„Основи теорії ймовірності і математичної статистики”
НЕ 3.1 Імовірність події
Випадкові події та дії над ними. Статистичне та класичне означення ймовірності події. Теореми про імовірність суми подій. Умовні ймовірності. Теорема про ймовірність добутку подій. Схема Бернуллі. Біноміальний закон розподілу ймовірностей. Формули Бернуллі, Лапласа, Пуассона.
НЕ 3.2 Випадкові величини та їх характеристики
Випадкові величини. Закони розподілу випадкових величин. Приклади розподілів.
Основні характеристики розподілу дискретних та неперервних випадкових величин: математичне сподівання та дисперсія. Системи двох випадкових величин. Зв’язок між ними і основні характеристики.
НЕ 3.3 Елементи статистики
Способи відбору і групування статистичних даних. Генеральна сукупність і вибірка. Варіаційні ряди. Вибіркові середні. Знаходження параметрів розподілу по вибіркових даних. Поняття про інтервали надійності. Поняття про кореляцію. Лінійна кореляція та множинна кореляція. Перевірка статистичних гіпотез.
-критерій Пірсона.Для засвоєння курсу пропонуються такі джерела:
- Кудрявцев В. А., Демидович Б. П.Краткий курс высшей математики: Учебное пособие. – М.: Наука, 1978. – 623 с.
- Баврин И. И. Высшая математика: Учебное пособие. – М.: Просвещение, 1980. – 384 с.
- Дубовик В. П., Юрик І. І. Вища математика. – К. А.С.К., 2001. – 648 с.
- Шмата Т.С. Методичні вказівки до вивчення розділу „Теорія імовірностей і математична статистика”, 1983.
- Минорский В. П. Сборник задач по высшей математике: Учебное пособие. – М.: Наука, 1987. – 349 с.
- Лавренчук В. П., Готинчан Т. І., Дронь В. С., Кондур О.С. Вища математика: Навчальний посібник. – Чернівці: Рута, 2000. – 208 с.
- Олійник Н.П., Собчук О.В. Збірник задач і вправ з вищої математики (для студентів географічного ф-ту).,– Ч.1. Чернівці: Рута, 2004.– 44 с.
- Ефимов Н. В. Краткий курс аналитической геометрии: Учебное пособие. – М.: Госиздат. физ.-мат. лит., 1962. – 224 с.
- Пискунов Н. С. Дифференциальное и интегральное вычисление: Учебное пособие для втузов . М.: Наука, ч. І, 1978. – 456 с.
- Пискунов Н. С. Дифференциальное и интегральное вычисление: Учебное пособие для втузов . М.: Наука, ч. ІІ, 1978. – 576 с.
- Гмурман В.Е. Теория вероятности и математическая статистика, М., 1972.
- Гмурман В.Е. Руководство к решению задач по теории вероятности и математической статистике.
- Гудименко, Борисенко Д. М. та інші. Збірник задач з вищої математики: Навчальний посібник – К.: видавництво Київського університету, 1967. – 327 с.
ТЕХНІКА КОРИСТУВАННЯ ЕОМ
Шифр дисципліни – 6.060103/00/2.02
Курс – 1; 2 семестри – 1, 2, 3; всього годин – 176; 5 кредитів.
Статус курсу – обов’язків для підготовки бакалаврів з напряму „Гідротехніка (водні ресурси)”
Вивчаючи дисципліну, студенти вивчатимуть основи прийомів практичного креслення й видами креслень, такими як будівельні, машинобудівні й багатьма іншими; набути практичних навичок для роботи з середовищами AutoCAD, ArchiCAD; працювати у локальній (Intranet) та глобальній (Internet) комп'ютерній мережі. Основне призначення системи AutoCAD - створення креслень для проектів різних споруд. Це можуть бути споруди загального призначення – п’яти поверхова жила будівля, металургійний завод й т.д., або проекти різних вузлів, а також розробка генеральних планів та макетів.
Мета курсу: вивчення теоретичних основ і принципів для освоєння можливостей автоматизації процесу розробки проектної й конструкторської документації. Вивчення дисципліни дає основу для засвоєння можливостей використання комп'ютерної техніки в спеціальних методах вивчення та аналізу архітектурних та будівельних норм, правил та проектування.
Студент повинен знати: основи інформатики (робота в середовищі Windows), логічну схему функціонування ЕОМ, апаратне й програмне (базове, системне, службове та прикладне) забезпечення комп'ютера на прикладі операційної системи Windows та пакета Microsoft Office, основи автоматизованої обробки архітектурно-будівельної інформації, СКДЄ, СНіП, будівельні норми та правила.
Студент повинен вміти: працювати в операційній системі Windows, використовувати засоби роботи в локальній мережі та в мережі Internet.
Студенти повинні оволодіти програмним матеріалом, підготувати реферат і виступити з доповіддю на семінарі, виконати лабораторні роботи по практичній частині курсу.
Вивчення дисципліни здійснюється за двома змістовними модулями:
Змістовний модуль 1
«Апаратне забезпечення ПК, Робота в AutoCAD»
НЕ 1.1. Поняття операційної системи. Класифікація ОС. Апаратні частини ПК.
Поняття операційної системи. Еволюція розвитку операційних систем. Функції операційних систем. Класифікація ОС. Перефірийні пристрої. Пристрої вводу. Пристрої виводу.
НЕ 1.2. Основи роботи з AutoCAD
AutoCAD задачі які вирішуються за допомогою нього. Елементи екрану AutoCAD. Системі координат AutoCAD. Багатокутник, прямокутник, кільце в AutoCAD.
НЕ 1.3. Робоче поле та елементарні фігури AutoCAD
Об’єктні прив’язки AutoCAD. Основні типи графічних об’єктів AutoCAD. Відрізок, пряма, мультилінія в AutoCAD. Коло, еліпс, дуга в AutoCAD. Сплайн в AutoCAD. Текст в AutoCAD.
НЕ 1.4. Текстова строка та робота зі слоями Autocad
Відстежування в AutoCAD. Командна строка AutoCAD. Робота зі слоями в AutoCAD
НЕ 1.5. Основи роботи в ArchiCAD
Робочий простір в ArchiCAD. Основні інструменти в ArchiCAD.
НЕ 1.6. Робочий простір ArchiCAD
Вікно інформації в ArchiCAD. Вікно управління та координат в ArchiCAD.
Змістовний модуль 2
«Робота в пакеті архітектурного моделювання ArchiCAD»
НЕ 1.7. Редагування креслень ArchiCAD
Редагування та коментування в ArchiCAD. Методи створення дублікатів в ArchiCAD.
НЕ 1.8. Редагування елементів креслення ArchiCAD
Масштабування в ArchiCAD. Розтягнення в ArchiCAD. Робота з текстом в ArchiCAD. Розмірні лінії в ArchiCAD.
НЕ 1.9. Тонке налаштування параметрів ArchiCAD
Настроювання параметрів в ArchiCAD. Задання та зміна параметрів креслення в ArchiCAD. Робота зі слоями в ArchiCAD. Швидкі вигляди в ArchiCAD.
НЕ 1.10. Створення даху в ArchiCAD
Створення купольного даху в ArchiCAD. Створення скатного даху в ArchiCAD. Створення циліндричного даху в ArchiCAD. Лінійні форми в ArchiCAD. Створення та редагування бібліотек в ArchiCAD. Редагування матеріалів в ArchiCAD.
НЕ 1.11. Створення збірних креслень та сумісна робота в ArchiCAD
Параметри візуалізації в ArchiCAD. Фотографії в ArchiCAD. Калькуляція в ArchiCAD. Реєстр вікон та дверей в ArchiCAD. Креслення PlotMaker в ArchiCAD. Спільна робота над проектами в ArchiCAD. Збереження проекту ArchiCAD у вигляді архіву
Для засвоєння курсу пропонуються такі джерела:
- Бергхаузер Т., Шлив П. Система автоматизированного проектирования AutoCAD: Справочник: Пер. с англ. - М.: Радио и связь, 1989. - 256 с.: ил.
- Геснер Р., Бойс Дж. Автокад для начинающих. Часть 1. - Казань: ГАРМОНИЯ Комьюникейшнз, 1993. - 287 с.: ил.
- Аугер В. AutoCAD 11.0 : Пер. с нем. - К.: Торгово-издательское бюро DHV, 1993. - 320 с.: ил.
- Греков Владислав Эдуардович [Подробнее о книге Скоростное освоение AutoCAD]. — 2008.
- Свет В.Л. AutoCAD: Язык макрокоманд и создание кнопок. — СПб.: «БХВ-Петербург», 2004. — С. 320. — ISBN 5-94157-392-8
- Полещук Н.Н. AutoCAD 2004: разработка приложений и адаптация. — СПб.: «БХВ-Петербург», 2004. — С. 624. — ISBN 5-94157-424-X
- Зуев С.А., Полещук Н.Н. САПР на базе AutoCAD — как это делается. — СПб.: «БХВ-Петербург», 2004. — С. 1168. — ISBN 5-94157-344-8
- Эллен Финкельштейн AutoCAD 2008 и AutoCAD LT 2008. Библия пользователя = AutoCAD 2008 and AutoCAD LT 2008 Bible. — М.: «Диалектика», 2007. — С. 1344. — ISBN 978-5-8459-1310-4
- Дэвид Бирнз AutoCAD 2009 для "чайников" = AutoCAD 2009 For Dummies. — М.: «Диалектика», 2008. — С. 412. — ISBN 978-5-8459-1444-6
- Бондаренко Сергей Валериевич AutoCAD для архитекторов. — М.: «Диалектика», 2009. — С. 592. — ISBN 978-5-8459-1491-0
- Интернет учебник "ArchiCAD 12 учебник по новым функциям". Видео + учебные проекты. Graphisoft, 2008.
- С. Титов. «ArchiCAD 7.0». М, «Кудиц-образ», 2002
- А. Л. Ланцов. «ArchiCAD 8.x и его окружение». М, «Кудиц-образ», 2005
- Документация по программе ArchiCAD12.
- Титов С. ArchiCAD 11. Справочник с примерами. — М: «КУДИЦ-ПРЕСС», 2008. — С. 600.
- Ланцов А. Л. Компьютерное проектирование в архитектуре. ArchiCAD 11.. — СПб: «ДМК-Пресс», 2007. — С. 800.
- Документация к программе ArchiCAD 12 (язык Русский. Поставляется вместе с программой в виде книг вместе с коммерческим дистрибутивом. В виде PDF документации с web пакетом)
- АrchiСAD 12 Руководство по проведению расчётов.
ФІЗИКА
Шифр дисципліни – 6.060103/00/2.03
Курс – 1, перший семестр, годин – 135год. , 3 кредити.
Курс – 1, другий семестр, годин – 135 год. , 3,5 кредити.
Статус курсу – обов’язків для підготовки бакалаврів з напряму „Гідротехніка (водні ресурси)”
Оцінювання:Перший курс, перший семестр – залік. Перший курс, другий семестр – екзамен.
Фізика вивчає найпростіші та найзагальніші властивості матерії та форми її існування. Фізика має велике загальнонаукове значення як одна із галузей інтелектуальної діяльності людини, що формує сучасне світосприйняття і світорозуміння, сприяє розвитку мислення, створенню бази наукових основ для вивчення всіх природничих дисциплін.
Мета вивчення предмету полягає в тому, щоб представити студентам фізичну теорію як узагальнення спостережень, практичного досвіду та експерименту. Сприяти формуванню світогляду студентів на основі сучасних досягнень науки і техніки, глибокому розумінню явищ і процесів навколишнього природного середовища.
Студент повинен:
мати уявлення: про характер і фізичний зміст природних явищ;
знати і уміти використовувати: закони фізики – їх формулювання та короткий запис у вигляді формул; сучасні методики вимірювання фізичних величин;
мати навички: проведення, оформлення і оцінки результатів фізичного експерименту
вміти:використовувати набуті знання для розв’язку фізичних задач на практиці; будувати структурно-логічні схеми при вивченні фізичних явищ та законів; користуватися вимірювальними приладами;
Змістовний модуль 1
„МЕХАНІКА”
НЕ 1.1. Кінематика точки і твердого тіла
НЕ 1.2. Закони динаміки. Сили інерції.
НЕ 1.3. Закон збереження енергії.
НЕ 1.4. Елементарна динаміка твердого тіла.
НЕ 1.5. Елементи механіки рідин і газів
Змістовний модуль 2
„ МОЛЕКУЛЯРНА ФІЗИКА І ТЕРМОДИНАМІКА”
НЕ 2.1. Молекулярно-кінетична теорія ідеальних газів.
НЕ 2.2 . Основи термодинаміки.
НЕ 2.3 . Реальні гази
НЕ 2.4 . Загальна характеристика рідкого стану. Поверхневий натяг
НЕ 2.5 . Теплоємність, теплопровідність, теплове розширення твердих тіл.
Змістовний модуль 3
„ ЕЛЕКТРИКА І МАГНЕТИЗМ”
НЕ 3.1. Електростатика.
НЕ 3.2 . Постійний електричний струм.
НЕ 3.3 . Стаціонарне магнітне поле. Магнетики.
НЕ 3.4 . Електромагнітна індукція. Змінний струм.
Змістовний модуль 4
„ ОПТИКА, ЕЛЕМЕНТИ АТОМНОЇ ТА ЯДЕРНОЇ ФІЗИКИ”
НЕ 4.1. Інтерференція світла.
НЕ 4.2 . Дифракція світла.
НЕ 4.3 . Поляризація світла.
НЕ 4.4 . Будова та властивості атома і атомного ядра.
Для засвоєння курсу пропонуються такі джерела:
Венгренович Р.Д., Стасик М.О., Давидович В.О., Лопатню І.О. Курс фізики. Ч1 Чернівці: ЧНУ, 2007
- Венгренович Р.Д., Стасик М.О. Курс фізики. Ч2 Чернівці: ЧНУ, 2008
- І.М.Кучерук, І. Т. Горбачук. Загальна фізика. Київ.: Вища шкода, 1990.
- Т.И. Трофимова. Краткий курс физики.:М.,Выс. Школа, 2001.
- И. В. Савельев. Курс общей физики. М.: Наука, т.І-1 II, 1968-1982р.
- А. Н. Матвеев. Общий курс физики. М.: 5т.1993.
- Б. М. Яворський, А. А. Детлаф,Л. Б.Милковська, Г. П. Сергеєв. Курс фізики. К.: Вища школа, т.1-111,1970.
- Г. Ф. Бушок, Г.Ф. Півень. Курс фізики. К.: Вища школа, ч.І,ІІ,1969-1972.
- Р. Й. Грабовский. Курс физики. М.: Высшая школа, 1974.
- Г.А.Зисман.О.М.Тодес.Курс общей физики. М.: Наука,, т. І-1 II, 1968.
- В. С. Волькенштейн. Сборник задач по общему курсу физики. М.: Наука, 1969.
- А. Г. Чертов, А. А. Воробьев. Задачник по физике. М.: Высшая школа, 1988.
- Т.И. Трофимова, З.Г. Павлова. Сборник задач по курсу физики с решениями. М.: Высшая школа, 2003.-600 с.
ХІМІЯ
Шифр дисципліни – 6.060103/00/2.04
Курс – 1; семестри – 1; всього годин – 149; 4 кредита.
Статус курсу – обов’язків для підготовки бакалаврів з напряму „Гідротехніка (водні ресурси)”
Оцінювання: екзамен
Курс „загальна і неорганічна хімія” є одним із основних курсів в системі фундаментальної освіти на природничих факультетах, зокрема, при отриманні інженерних спеціальностей. Фахівцю-гідротехніку необхідні міцні знання із загальної та неорганічної хімії в обсязі, необхідному для швидкого вирішення виробничих і науково-технічних задач. Мета курсу: формування у студентів загальнотеоретичної, світоглядної і методологічної бази для вивчення основних і спеціальних природничих дисциплін, набуття хімічного і розвитку логічного мислення, засвоєння хімічної мови, підвищення ерудиції в розумінні процесів, що відбуваються у природі, усунення недоліків шкільної освіти з хімії..
Змістовний модуль 1.
Атомно-молекулярне вчення, класи неорганічних сполук, кінетика