European Credit Transfer System
| Вид материала | Документы |
- European credit transfer system, 1823.93kb.
- European credit transfer system, 1949.61kb.
- European credit transfer system, 1227.84kb.
- European credit transfer system, 1589.86kb.
- Міністерство освіти І науки україни чернівецький національний університет імені юрія, 8176.59kb.
- European credit transfer system, 2072.43kb.
- European credit transfer system, 2628.44kb.
- European credit transfer system, 4907.67kb.
- European credit transfer system, 3477.55kb.
- European credit transfer system, 1746.17kb.
НЕ.1.1. Атомно-молекулярне вчення (1.1,1.2)
Основні поняття та закони хімії
НЕ.1.2. Класи неорганічних сполук (1.3)
Основні класи неорганічних сполук, їх хімічні і фізичні властивості
НЕ.1.3. Хімічна кінетика (2.1-2.4)
Вираження концентрації. Закон діючих мас, вплив факторів на швидкість реакцій
Змістовний модуль 2
Будова атома, періодичний закон, хімічний зв’язок.
НЕ.2.1. Будова атома (3.1, 3.2)
Ядро, електрон, атом, порядок заповнення електронних орбіталей
НЕ.2.2. Періодичний закон (4.1, 4.2)
Будова періодичної таблиці, метали, неметали
НЕ.2.3. Хімічний зв’язок (5.1-5.6)
Природа зв’язку, іонний, ковалентний, водневий металічний, донорно-акцепторний, властивості зв’язку
Змістовний модуль 3.
Теорія розчинів, окисно-відновні реакції, комплексні сполуки
НЕ.3.1. Теорія розчинів (6.1-6.3, окисно-відновні реак-ції (ОВР) (7.1), Хімія елемен-тів 9.1.-18.5
Розчини, розрахунок концентрацій, електроліт. дисоціація, водневий показник, індикатори, гідроліз, ОВР, хімія неметалів та металів
Для засвоєння курсу пропонуються такі джерела:
- Романова Н.В. Загальна та неорганічна хімія. – К.: „Перун”. 1998. 480 с.
- Левітін Є.Я., Бризицька А.М., Клюєва Р.Г. Загальна та неорганічна хімія. – Вінниця: „Нова книга”, 2003. – 468 с.
- Григор’єва В.В., Самійленко В.М. - Загальна хімія: К.: Вища школа, 1991. – 431с.
- М.Фримантл. Химия в действии. В 2-х частях.-М.:Мир.-1991.
- Щербак Л.П. Конспект лекцій з дисципліни „Хімія з основами біогеохімії” для студентів екологічних спеціальностей. Частина 1. Загальна та неорганічна хімія.- Чернівці.-ЧНУ- 2008.- 112 с.
ТЕОРЕТИЧНА МЕХАНІКА
Шифр спеціальності: 6.09.26.01
Географічний фак.; Курс–1 другий семестр; годин–51, год на тиждень (1лекц., 0,5пр.); 1,5 кредиту.
Статус курсу – обов’язків для підготовки бакалаврів з напряму „Гідротехніка (водні ресурси)”
У курсі Теоретична механіка” викладаються закони класичної механіки та методи класичної механіки.
Велика увага приділяється значенню курса “Теоретична механіка” для сучасної прикладної фізики, та тезнічних дисциплін.у результаті вивчення курсу студенти повинні знати основні ідеї, поняття, явища, принципи і методи теоретичної механіки.
Змістовний модуль 1
Предмет теоретичної механіки.
ВЕКТОРИ.
Вектори і скаляри. Геометричне зображення вектора. Одиничний вектор. Множення вектора на скаляр.. Аналітичне задання вектора.. Додавання та віднімання векторів. Розклад вектора за напрямками координатних осей.. Множення векторів.. Добуток трьох векторів.. Момент вектора. Диференціювання вектора по скалярному аргументу. Класифікація векторів.
Змістовний модуль 2
КІНЕМАТИКА.
Кінематика точки.. Основні поняття кінематики. Системи відліку. Траєкторія. Задачі кінематики. Природний спосіб задання руху точки. Координатний спосіб задання руху точки.. Векторний спосіб задання руху точки.. Закон руху, швидкість і прискорення при прямолінійному русі точки.. Гармонічні коливання. Закон руху, швидкість у криволінійному русі точки.. Швидкість при русі по колу. Розклад швидкості на радіальну та трансверсальну складові. Секторна швидкість.. Прискорення в точки в криволінійному русі.. Природний трикутник. Розклад прискорення за осями природного трикутника. Розклад прискорення на радіальну та трансверсальну складові.
Кінематика системи і абсолютно твердого тіла. Число ступенів вільності механічної системи і абсолютно твердого тіла. Аналітичне визначення положення абсолютно твердого тіла. Ейлерові кути. Поступальний рух твердого тіла. Обертальний рух твердого тіла. Кутова швидкість і кутове прискорення.. Швидкість та прискорення тіла, що обертається. Перманентна та миттєва вісь обертання . Плоскопаралельний рух. Миттєвий центр обертання плоскої фігури. Миттєвий центр обертання. Центроіди.
Змістовний модуль 3
ДИНАМІКА.
Закони Ньютона.. Поняття про матеріальну точку, систему вілліку, про простір і час..Поняття про силу і масу. Поняття про інерціальні системи відліку. Закони Ньютона.. Перетворення Галілея. Розв’язок рівняння руху і початкові умови.Рух зарядженої частинки в постійному електричному полі. Рух зарядженої частинки в постійному агнітному полі.
Закони зміни і збереження імпульса, момента імпульса та енергії. Інтеграли руху. Закон зміни і збереження імпульса матеріальної точки. Закон зміни і збереження момента імпульса матеріальної точки. Закон зміни і збереження енергії матеріальної точки. Центрально-симетрічні поля. Рух під дією сили, обернено пропоційної квадрату відстані від центра сили. Перший закон Кеплера.. Другий закон Кеплера. Третій закон Кеплера.. Рух центра мас. Закон зміни і збереження імлульса системи. Закон зміни і збереження момента імлульса системи. Закон зміни і збереження енергії системи.
5. А) Попередні умови: необхідні загальні знання фізики та вищої математики.
Б) Цілі та завдання: студент повинен знати основні закони та рівняння механіки., оволодіти методами векторного аналізу та теоретичної механіки.
Для засвоєння курсу пропонуються такі джерела:
- М.А. Павловский. Теоретична механіка. – Киів: “Техніка”, 2004. – 510с.
- А. М. Токар. Теоретична механіка. Кінематика. Методи і задачи. – Киів: “Либідь”, 2001. – 414 с.
- Н. Н. Бухгольц. Основной курс теретической механики. – Москва: “Наука”,, 1972. – Т. 1, 467с. – Т. 2, 332 с.
- И. И. Ольховский. Курс теоретической механики для физиков. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1974. – 574 с.
- И. В. Мещерский. Сборник задач по теоретической механике. Москва: “Наука”, 1973. – 447 с.
- И. И. Ольховский. Задачи по теоретической механики для физиков. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1977. – 389 с.
7. Методи викладання: лекції, практичні, консультації.
8. Оцінювання: колоквіум, опрос усний, екзамен усний.
ОСНОВИ ЕКОЛОГІЇ
Шифр дисципліни – 6.060103/00/2.06
Курс – 2; семестри – 4; всього годин – 54; 2 кредита.
Статус курсу – обов’язків для підготовки бакалаврів з напряму „Гідротехніка (водні ресурси)”
Оцінювання: залік
Мета вивчення курсу: студент повинен знати терміни, поняття та методологічні принципи загальної екології; концепції, закони та правила загальної екології; механізми адаптації організмів різних екологічних груп до абіотичних факторів; показники та критерії оцінки структурної та функціональної організації екосистем; статичні та динамічні характеристики популяцій; напрямки діяльності провідних міжнародних екологічних організацій, зміст важливих міжнародних конвенцій та угод з проблем екології.
Основні завдання курсу
Студент повинен вміти:
- вимірювати основні параметри фізичного середовища;
- виявляти лімітуючи фактори довкілля;
- оцінювати рівень біорізноманіття живих організмів у конкретних екосистемах;
- складати спектри життєвих форм для різних екосистем;
- визначати конкурентну структуру будь-якого угруповання та рівень подібності біоценозів в різних екосистемах;
- проводити комплексну оцінку функціонального стану екосистем.
Оцінювання
В процесі викладання курсу реалізуються різні форми поточного контролю (опрацювання і аналіз наукових статей, присвячених проблемам курсу; складання тестових завдань; проведення поточного модульного і підсумкового тестового контролю), а також здійснюється підсумковий контроль – іспит.
Для засвоєння курсу пропонуються такі джерела:
1. Кучерявий В.П. Екологія.- Львів: Світ, 2000.- 499с.
2. Голубець М.А. Екосистемологія.- Львів: Вид-во „Поллі”, 2000.- 316 с.
3. Гайнріх Д., Гергт М. Екологія: dtv-Atlas. Пер.з 4-го нім. вид-ва. / Наук. ред. В.В. Серебряков.- К.: Знання-Прес, 2001.- 287 с.
4. Злобін Ю.А. Основи екології.- К.: Лібра, 1998.- 248 с.
5. Мусієнко М.М., Серебряков В.В., Брайон О.В. Екологія. Охорона природи: Словник-довідник.- К.: Т-во „Знання”, КОО, 2002.- 550 с.
6. Новиков Ю.В. Экология, окружающая среда и человек: учеб. пособ. для ВУЗов.- М.: Высш. шк., 2002.- 560 с.
Безпека життєдіяльності
Шифр – 6.060103/00/2.07
Курс – 3; семестр – 6; всього годин – 54; 1,5 кредиту.
Статус курсу – обов’язків для підготовки бакалаврів з напряму „Гідротехніка (водні ресурси)”
Мета вивчення курсу: забезпечити відповідні сучасним вимогам знання студентів про загальні закономірності виникнення і розвитку небезпек, надзвичайних ситуацій, їх властивості, можливий вплив на життя і здоров’я людини.
Основні завдання курсу:
- загальним закономірностям виникнення небезпек, їх властивостям;
- визначити небезпечні, шкідливі та вражаючі фактори, що породжуються джерелами цих небезпек;
- розробляти заходи та застосовувати засоби захисту від небезпечних, шкідливих та вражаючих факторів;
- прогнозувати можливість і наслідки впливу небезпечних та шкідливих факторів на організм людини;
- використовувати у своїй практичній діяльності громадсько-політичні, соціально-економічні, правові, технічні, природоохоронні, медико-профілактичні та освітньо-виховні заходи, які спрямовані на забезпечення здорових і безпечних умов існування людини.
Оцінювання: в процесі викладання курсу реалізуються різні форми поточного контролю (опрацювання і аналіз наукових статей, присвячених проблемам курсу; складання тестових завдань; проведення поточного модульного і підсумкового тестового контролю), а також здійснюється підсумковий контроль – залік.
Змістовий модуль 1
„БЖД у повсякденних умовах”
НЕ 1.1 Теоретичні основи БЖД
Основні поняття і визначення в БЖД (номенклатура небезпек; ідентифікація небезпек; квантифікація небезпек; концепція прийнятого (припустимого) ризику. Системний аналіз безпеки; структурна модель безпеки. Аналіз безпеки життєдіяльності людини. Принципи, методи і засоби забезпечення безпеки життєдіяльності (орієнтуючі, технічні, управлінські, організаційні). Поняття про критичну інфраструктуру.
НЕ 1.2 Середовище проживання людини
Взаємозв’язок людини з навколишнім середовищем. Характеристика сенсорних систем з погляду безпеки (зоровий, слуховий аналізатори; вестибулярна система; тактильна, температурна, больова чутливість). Людина як „елемент системи „людина-середовище”. Повітря як фактор середовища перебування. Вода як фактор середовища перебування. Ґрунт як фактор середовища перебування.
НЕ 1.3 Небезпечні фактори навколишнього середовища (практичне заняття)
Соціальні небезпеки (класифікація, причини та види соціальних небезпек). Біологічні небезпеки (мікроорганізми, гриби, рослини, тварини). Екологічні небезпеки. Джерела екологічних небезпек (важкі метали, пестициди, діоксиди, сполуки сірки, фосфору й азоту, фреони).
НЕ 1.4 Небезпечні фактори виробничого середовища
Техногенні небезпеки (механічні: вібрація, шум, інфразвук, ультразвук). Електричний струм. Фактори, які визначають небезпеку ураження електричним струмом. Способи і засоби захисту від дії електричного струму. Статична електрична енергія. Електромагнітні поля. Вплив електромагнітних полів на організм людини. Фактори ризику при роботі з комп’ютерами. Методи і засоби захисту від впливу електромагнітного поля. Лазерне випромінювання. Іонізуюче випромінювання. Фізика радіоактивності. Біологічна дія іонізуючих випромінювань. Дозиметричні величини.
Змістовий модуль 2
„БЖД у надзвичайних ситуаціях”
НЕ 2.1 Основні положення і принципи забезпечення безпеки життя та діяльності людини
Структура єдиної державної системи цивільного захисту ЄДС ЦЗ. Основні заходи цивільного захисту. Режими функціонування єдиної системи цивільного захисту ЄДС ЦЗ.
НЕ 2.2 Надзвичайні ситуації мирного часу. Їх характеристика
Надзвичайні ситуації техногенного походження. Надзвичайні ситуації на транспорті (автомобільний, повітряний, морський, річковий, залізничний, трубопровідний); виробничі аварії. Особливості аварій і катастроф на хімічно-небезпечних об’єктах.
НЕ 2.3 Надзвичайні ситуації мирного часу. Їх характеристика
Характеристика уражень персоналу ХНО і населення. Способи захисту (отруєння хлором; речовинами переважно загальноотруйної дії, нейротропними отрутами; отруйними технічними рідинами), способи і засоби санітарно-хімічного захисту. Пожежі техногенного походження. Надзвичайні ситуації природного характеру. Загрози медико-біологічного характеру.
НЕ 2.4 Аварії на атомних електростанціях та радіаційно-небезпечних об’єктах
Аналіз загроз радіаційної небезпеки в Україні. Особливості аварій та катастроф на радіаційно-небезпечних об′єктах. Радіаційна обстановка, яка склалася після аварії на Чорнобильській АЕС (реактор типу РВПК – 1000). Радіаційна обстановка, яка може скластися на атомних електростанціях з реакторами типу ВВЕР – 1000. Оцінка радіаційної обстановки. Прилади радіаційної розвідки. Захисні та лікувально-профілактичні заходи при радіаційних аваріях. Аналіз впливу наслідків Чорнобильської катастрофи.
НЕ 2.5 Психологія екстремальних ситуацій. Тероризм
Психологія безпеки діяльності (психічні процеси і стани; особливі психічні стани; мотивація діяльності). Сучасний тероризм (фізичний, психологічний). Прояви тероризму. Сучасні види тероризму (ядерний, екологічний, комп’ютерний, електромагнітний). Сучасні засоби терору (хімічна, бактеріологічна, електромагнітна, психотропна і психотронна зброї).
НЕ 2.6 Перша медична допомога потерпілим
Загальне поняття про першу медичну допомогу. Способи зупинки кровотечі. Перша медична допомога при: кровотечах, травматичному шоці, асфіксії, електротравмі, утопленні та повішанні, тепловому та сонячному ударах, відмороженнях, опіках, переломах кісток. Перша медична допомога при закритих і відкритих ушкодженнях (череп, щелепа та обличчя, шия, хребет, живіт, органи сечовидільної системи, таз). Правила поведінки з потерпілими при травмах. Перша медична допомога при отруєннях.
Для засвоєння курсу пропонуються такі джерела:
- Арустамов Э.А., Волощенко А.Е., Гуськов Г.В., Платонов А.П., Прокопенко Н.А. Безопасность жизнедеятельности. – М., 2003. – 496 с.
- Бедрій Я.І., Джигирей В.С., Кидисюк А.І. та ін. Безпека життєдіяльності. – Львів: Афіша, 1997. – 275 с.
- Бабюк А.В., Макарова О.В., Рогозинський М.С., Романів Л.В., Федорова О.Є. Безпека харчування: сучасні проблеми. – Чернівці: Книги-XXI, 2005. – 456 с.
- Безопасность жизнедеятельности. – Учебное пособие / Под ред. О.Н. Русака. – С.-Пб., 2002. – 448 с.
- Воробйов О.О., Кардаш В.Е., Радько М.М. Медицина катастроф. Навчальний посібник. – Чернівці, 2004. – 236 с.
- Воробйов О.О., Княгницька Ю.О. Державна служба медицини катастроф: проблеми створення і функціонування // Український журнал екстремальної медицини ім. Г.О.Можаєва. – Київ, 2001. – № 2. – С.18-21.
- Джигирей В.С., Жидецький В.І. Безпека життєдіяльності. Підручник. – Львів, 2001. – 256 с.
- Жаринов К.В. Терроризм и террористы: исторический справочник / Под общ. ред. А.Е. Тараса. – Минск: Харвест, 1999. – 606 с.
- Желібо Є.П., Заверуха Н.М., Зацарний В.В. Безпека життєдіяльності: Навчальний посібник. – Львів, 2002. – 328 с.
- Закон України «Про захист людини від впливу іонізуючих випромінювань», ВРУ, № 15/98 – ВР. – К., 1998.
- Закон України «Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру», ВРУ, № 1809 – ІІІ. – К., 2000.
- Закон України «Про внесення змін до Закону України про захист людини від впливу іонізуючих випромінювань», ВРУ, № 2397 – XIV. – К., 2001.
- Закон України «Про внесення змін до Закону України про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», ВРУ, № 3037 – III. – К., 2002.
- Закон України «Про правові засади цивільного захисту», ВРУ, № 1859 – IV. – К., 2004.
- Положення “Про функціональну підсистему “Освіта і наука України” Єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру”. Затверджено начальником штабу цивільної оборони Міністерства освіти в науки України від 17 січня 2002 року, № 27.
- Наказ МНС України “Про затвердження класифікаційних ознак надзвичайних ситуацій від 22 квітня 2003 року, № 119.
- Пішак В.П., Радько М.М., Воробйов О.О., Бабюк А.В., Романів Л.В. Безпека життєдіяльності: підручник. – Чернівці: Книги- ХХІ. – 2007. – 360 с.
МЕТРОЛОГІЯ І СТАНДЕРТИЗАЦІЯ
Шифр дисципліни – 6.060103/00/2.08
Курс – 2; семестри – 3; всього годин – 54; 2 кредита.
Статус курсу – обов’язків для підготовки бакалаврів з напряму „Гідротехніка (водні ресурси)”
Оцінювання: залік
Мета дисципліни: Сформувати теоретичні уявлення, знання та деякі практичні навички майбутніх спеціалістів з водопостачання і водовідведення в галузі метрології і стандартизації.
Завдання дисципліни:
- ознайомлення з історією розвитку та завданнями метрології;
- вивчення систем одиниць деяких величин;
- ознайомлення з принципами та методами вимірювання різних величин4
- вивчення похибок вимірювань фізичних величин;
- ознайомлення із засобами вимірювальної техніки;
- ознайомлення з основами забезпечення єдності вимірювань фізичних величин, еталонами фізичних одиниць;
- ознайомлення із зразковими засобами вимірювальної техніки;
- ознайомлення із принципами і методами стандартизації, як основи забезпечення якості;
- ознайомлення із системами стандартів в різних галузях народного господарства.
Змістовий модуль 1
Метрологія
НЕ 1.1.Метрологія та її завдання
Коротка історія розвитку метрології.Основні положення та визначення метрології
Міжнародні та державні метрологічні організації. Актуальні проблеми та значення метрології для розвитку науково-технічного прогрессу
НЕ 1.2.Фізичні величини та їх одиниці
Види фізичних одиниць. Системи фізичних одиниць. Міжнародна система одиниць. Кратні та частинні одиниці
НЕ 1.3. Принципи та методи вимірювань
Основні поняття про вимірювання. Класифікація вимірювань.Принципи та методи вимірювань
НЕ 1.4.Похибки вимірювання фізичних величин
Поняття про похибки вимірювань.Випадкові похибки та їх моменти. Оцінка істинного значення вимірюваної величини.
НЕ 1.5. Засоби вимірювальної техніки
Характеристика засобів вимірювальної техніки. Метрологічні характеристики засобів вимірювальної техніки.Похибки засобів вимірювальної техніки
НЕ 1.6. Єдність вимірювань, еталони фізичних величин
Загальне поняття про еталони.Види еталонів, їх класифікація.Еталони основних фізичних одиниць
НЕ 1.7. Зразкові засоби вимірювальної техніки
Метрологічна характеристика зразкових засобів вимірювальної техніки . Загальні відомості про повірку приладів.Способи повірки засобів вимірювальної техніки
Змістовий модуль 2
Стандартизація
НЕ 2.1.Стандартизація як основа якості
Принципи і методи стандартизації. Категорії і види стандартів
НЕ 2.2.Системи стандартів у промисловості і будівництві
Системи стандартів у промисловості.Системи стандартів у будівництві.Використання стандартів при проектуванні, виробництві та використанні продукції
Для засвоєння курсу пропонуються такі джерела:
1.Бурдун Г.Д., Марков Б.Н. Основы метрологи.- М.: Изд.- во стандартов, 1972.-318 с
2. Бурдун Г.Д. Справочник по международной системе единиц.М.: Изд.- во стандартов, 1977.-300 с.
3. Душин Е.М. Основы метрологии и электрические измерения.- Л.: Энергоатомиздат, 1993.-236 с.
4. Земельман М.А. Метрологические основы технических измерений. М.: Изд.-во стандартов, 1991.- 317 с.
5. Коротков В.П., Тайц Б.А. Основы метрологии и теории точности измерительных устройств., М.: Изд.- во стандартов, 1975.-243 с.
6. Маликов М.Ф., Жаев Л.К. О месте метрологии в системе наук и еще раз о ее постулатах. // Измерительная техника. 1993. №8. С.10- 11.
7. Маркин Н.С. Практикум по метрологии. М.: Изд.- во стандартов, 1994.- 254 с.
8. Основные термины в области метрологии. Словарь- справочник./ Под. ред. Ю.В. Торбеева. М.: Изд.- во стандартов, 1989.-120 с.
9. Рабинович С.Т.Погрешности измерений. Л.:Энергия, 1978.-412 с.
10. Тюрин Н.И. Введение в метрологию. М.: Изд.- во стандартов, 1985.- 200 с.
11. Сергеев А.Г., Крохин В.Д. Метрология. М.: Логос, 2002.- 408 с.
12.Цюцюра В.Д., Цюцюра С.В. Метрологія та основи виміювань. К.: Знання-прес, 2003.- 180 с.
МАТМЕТОДИ РОЗВЯЗАННЯ ІНЖЕНЕРНИХ ЗАДАЧ
Шифр дисципліни – 6.060103/00/2.09
Курс – 1; семестри – 2; всього годин – 54; 1,5 кредита.
Статус курсу – обов’язків для підготовки бакалаврів з напряму „Гідротехніка (водні ресурси)”
Мета вивчення дисципліни. Основною метою викладання дисципліни підготувати майбутнього фахівця спеціальності 060103 Гідротехніка.
Перелік основних знань, умінь і навичок, що будуть сформовані у процесі вивчення курсу: проводити вишукувальні роботи, користуватись обчислювальною технікою та діючими методиками і виконувати інженерні розрахунки. Дисципліна "Математичні методи розв’язання інженерних задач" надає студентам необхідні знання про теоретичні основи для застосування своїх знань у вирішні поставленої перед ними задачі, ознайомлює із прийняттям інженерного рішення. Формування у студентів фундамент теоретичних знань для подальшого вивчення основних профілюючих дисциплін спеціальності.
Змістовний модуль 1
«ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ МАТЕМАТИЧНИХ МЕТОДІВ»
НЕ 1.1 Вступ. Математичні методи дослідження.
Математичні методи дослідження – складова частина наукового методу пізнання. Значення математики в галузях інших знань.
НЕ 1.2 Випадкові величини.
Випадкові величини. Закони розподілу випадкових величин.
НЕ 1.3 Роль, місце і значення математики для дослідження законів і закономірностей природи та суспільства.
Проблема доступності математичних знань для інших спеціальностей. Можливості знання природокористування в сучасному інформаційно-кібернетичному просторі.
НЕ 1.4 Розподіл випадкових величин.
Основні характеристики розподілу випадкових величин, математична дисперсія.
НЕ 1.5 Математика в природокористуванні та в географії.
Можливості узагальнення, синтез знань про природне середовище. Математичний апарат на службі аналітичних напрямків досліджень.
НЕ 1.6 Кореляція.
Лінійна кореляція. Коефіцієнт кореляції.
НЕ 1.7 Поняття „структура територіальної системи”
Структурний аналіз, визначення Берталанфі та сучасні визначення. Структурна ієрархія. Галузева і територіальна структура.
НЕ 1.8 Емпіричні функції.
Дискретні та безперервні емпіричні функції розподілу ймовірної величини.
Змістовний модуль 2
«ОСНОВИ АНАЛІЗУ І МОДЕЛЮВАННЯ»
НЕ 2.1. Класифікація територіальних систем.
Проблема компонентів і проблема комплексу в математичному апараті в природокористуванні. Комплексні замкнені та розімкнені цикли в вигляді рівнянь.
НЕ 2.2. Збір кількісних показників.
Визначення середньої висоти і вертикального розчленування рельєфу.
НЕ 2.3. Моделювання в природокористуванні.
Статистичні, стохастичні моделі. Детерміновані моделі, причина-наслідок. Динаміко-стохастичні моделі.
НЕ 2.4. Типи вибіркових досліджень.
Відповідність статистичних методів особливостям природних утворів.
НЕ 2.5. Просторовий аналіз закономірностей природного середовища
Вибірковий метод статистичного дослідження географічного явища. Проста випадкова вибірка. Систематична вибірка. Багатоступенева вибірка.
НЕ 2.6. Взаємодія елементів.
Дослідження взаємодії властивостей компонентів в природних комплексах.
НЕ 2.7. Теорія поля.
Поняття „поле”. Аналіз динаміки еколого-економічних систем, явищ і процесів.
НЕ 2.8. Аналіз
Регресивний аналіз вивчення ступеню зв’язку. Кореляційний аналіз. Дисперсний аналіз.
В результаті засвоєння курсу студенти повинні знати і оперувати основними математичними методами аналізу і моделювання інженерних задач, та уміти застосовувати їх для вирішування прикладних питань водопостачання та водовідведення.
Для засвоєння курсу пропонуються такі джерела:
- Александрова Т.Д. Статистические методы изучения природных комплексов. - М.: Наука, 1975.
- Березина Л.Ю. Графы и их применение. - М: Просвещение, 1979.
- Бугров Я.С., Никольский С.М. Дифференциальные и интегральные исчисления. Учебник. - М.: Наука, 1988.
- Вентцель Е.С. Теория вероятностей. - М.: Наука, 1969.
- Вентцель Е.С. Теория вероятностей. Учебник. - М.: Наука, 1975.
- Гмурман В.Е. Теория вероятностей и математическая статистика: Учебное пособие. - М.: Наука, 1977.
- Ивашев-Мусатов О.С. Начала математического анализа: Учебное пособие. - М.: Наука, 1981.
ОСНОВИ СИСТЕМНОГО АНАЛІЗУ
Шифр дисципліни – 6.060103/00/2.10
Курс – 2; семестри – 4; всього годин – 54; 2 кредита.
Статус курсу – обов’язків для підготовки бакалаврів з напряму „Гідротехніка (водні ресурси)”
Оцінювання: залік
Змістовний модуль 1
НЕ 1.1 Вступ. Системні дослідження і системний підхід
Загальна характеристика сучасних системних досліджень. Зв’язок з іншими науками. Загальна теорія систем. Поняття системи і ідея системності. Основні сфери сучасних системних досліджень. Теоретичний опис системних досліджень. Області сучасних системних досліджень. Аспекти системних досліджень. Трактування системного підходу. Філософська методологія дослідження складних об’єктів і системний підхід. Філософська позиція ряду вчених. Діалектика і системний підхід. Специфіка задач загальної теорії систем. Виникнення концепції загальної теорії систем. Метатеорія системного дослідження. Різні типи відношень всередині сучасних системних досліджень.
НЕ 1.2 Поняття системи в рамках загальної теорії систем.
Принципові складності визначення поняття “система”. Специфіка поглядів різних вчених на поняття “система”. Порівняльний аналіз різних підходів. Аналіз сукупності значень поняття “система”. Характер взаємовідношення системи і середовища. Ієрархічна будова системи. Відношення, множинність, система. Основи теоретико-множинної системної концепції. Теорія множин і теорія відношень. Властивості системи. Типи зв’язків елементів системи. Природа зв’язків елементів системи. Критерії системності. Спосіб дії елементів і системи. Основні властивості елементів. Структура системи і матриця її побудови. Термінальний і ціле направлений підхід в загальній теорії систем. Загальна теорія систем в концепції М.Месаровича. Основні принципи теорії відкритих систем. Концепція “загальної теорії систем” Л. Фон Берталанфі. Виникнення концепції. Основні задачі. Системні властивості.
НЕ 1.3 Особливості системного аналізу в інженерії.
Комплекснісність та деференціація інжегерних знань. Структура інженерно-технічних наук. Поняття інженерної галузі. Системи наук в будівництві, архітектурі, господарсько-комунальній діяльності, тощо.
НЕ 2.1Проблема системності у водопостачанні.
Водокористування та системні звязки. Водокористувачі. Обовязки водокористувачів. Види водокористування. Водоспоживання і водовідведення в Україні.
Змістовний модуль 2
НЕ 2.1Загальні уявлення про геосистеми.
Географічна організація Землі та геосистеми. Географічна оболонка – фокус географічної організації. Загальні особливості геосистем. Елементи ландшафтної структури. Між компонентні речовинно-енергетичні зв’язки. Горизонтальна (морфологічна) структура. Ландшафт як геосистема. Структура географічної оболонки.Функціонально-динамічні властивості та саморегуляція ГО.
НЕ 2.1 Система водопостачання міст та її елементи.
Вибір схеми водопостачання міста. Способи і схеми систем водопостачання промислових підприємств. Принципова схема комплексу водопровідних очисних споруд.Структура системногро аналізу та термінології у водопостачанні.
Для засвоєння курсу пропонуються такі джерела:
1.Блауберг И.В., Юдин Э.Г. Становление и сущность системного подхода. М.: 1973.
2.Берталанфи Л. фон. История и статус общей теории систем. Системные исследования. Ежегодник. 1973. – М.: Наука, 1973. –С. 20 – 37
3.Берталани Л. Общая теория систем. – Обзор проблем и результатов. – В кн.: Системные исследования. Ежегодник – М.: 1969.
4.Директор С., Рорер Р. Введение в теорию систем. – М.: Мир, 1974. – 464с.
5.Месарович М., Тахара Я. Общая теория систем. Математические основы.- М.: Мир. 1978.
6.Мороз А.И. Курс теории систем. – М.: Высшая школа. 1987. Охрана окружающей среды и ее социально – экономическая эффективность /Под ред. Т.С.Хачатурова. – М.: Наука. 1980. – 239 с.
7.Перегудов Ф.И., Тарасенко Ф.П. Введение в системный анализ . – М.: Высшая школа. 1989.
8.Пономаренко О.І., Пономаренко В.О. Системні методи в економіці, менеджменті та бізнесі. Навч. Посібник. – К.: Либідь, 1995. – 240 с.
9.Украинцев В.С. Категория «активности» и «цель» в свете основных понятий кибернетики. – Вопросы философии. 1967, №5.
ГЕОЛОГІЯ ТА Гідрологія
Освітньо-кваліфікаційний рівень підготовки – бакалавр
Шифр дисципліни – 6.092601
Назва напряму – Гідротехніка (Водні ресурси)
Кількість кредитів – 4
Загальна кількість годин – 144
Статус курсу – обов’язків для підготовки бакалаврів з напряму „Гідротехніка (водні ресурси)”
Семестр, в якому читається – 4
Мета вивчення дисципліни – Основна мета викладення дисципліни: сформувати уявлення про належність проблеми води до найголовніших соціальних і науково-технічних проблем сучасності; про водне господарство України на сучасному етапі, про подальшу інтеграцію, посилення впливу на розміщення та розвиток продуктивних сил окремих регіонів і зростання значення води як однієї з основ господарства країни в цілому.
Основні завдання курсу:
Основними завданнями, що мають бути вирішені в процесі викладення дисципліни є теоретична та практична підготовка студентів: Ознайомлення із поняттям водні ресурси і баланси Світу й України. Вивчення основних користувачів води в Україні. Ознайомлення із основними способами очистки стічних вод. Вивчення основних методів захисту вод.
Оцінювання
В процесі викладання курсу реалізуються різні форми поточного контролю (опрацювання і аналіз наукових статей, присвячених проблемам курсу; складання тестових завдань; проведення поточного модульного і підсумкового тестового контролю), а також здійснюється підсумковий контроль у формі усного екзамену
| Змістовний модуль 1 «Вода в земній корі» НЕ 2.1 Вступ. Вода в земній корі. Мета. Об’єкт. Предмет. Завдання курсу. Історія гідрогеології. Колообіг води в природі. Розподіл води в земній корі. Види води в гірських породах. Водні властивості гірських порід. НЕ 2.2 Фізичні і хімічні властивості підземних вод. Класифікація підземних вод. Фізичні властивості підземних вод. Короткі відомості про гідрохімічні властивості підземних вод.Класифікація підземних вод. НЕ 2.3. Води зони аерації, верховодка і грунтові води (Безнапірні). Води зони аерації. Верховодка. Грунтові води (Основні особливості і умови залягання ґрунтових вод; Форма поверхні і либина залягання ґрунтових вод; Умови живлення і розгрузки ґрунтових вод; Зогальність ґрунтових вод; Зв'язок ґрунтових вод ). НЕ 2.4. Артезіанські води (напірні). Основні особливості і умови залягання артезіанських вод. Умови живлення і розгрузки артезіанських водних горизонтів. Походження і закономірності стоку артезіанських вод. Гідрогеологічна зональність артезіанських басейнів (гідродинамічна зональність; Гідрохімічна зональність; температурна зональність). НЕ 2.5. Підземні води в тріщинуватих і закарстованих породах. Гідрогеологічна оцінка тріщинуватості гірських порід. Водоносність тріщинуватих порід (Регіонально-тріщенуваті (Тріщинно грунтові) води; Локально-тріщинні води; Тріщинно-карстові води). НЕ 2.6. Підземні води території розвитку багаторічномерзлих порід. Основні типи підземних вод території розвитку багаторічномерзлих порід і їх характеристика(Над мерзлотні води; Міжмерзлотні води; Підмерзлотні води). Мерзлотно-гідрогеологічні явища НЕ 2.7. Виходи підземних вод на поверхню землі. Основні визначення і класифікація джерел. Режим джерел. НЕ 2.8. Гідрогеологічні структури і гідрогеологічне районування. Поняття про гідрогеологічні структури (гідрогеологічні масиви; Артезіанські басейни; вулканічні басейни; основні системи гідрогеологічних структур). Відомості про гідрогеологічні райони. Схема гідрогеологічного районування і коротка гідрогеологічна характеристика території України. |
Для засвоєння курсу пропонуються такі джерела:
- Руденко Ф.А. Гідрогеологія України. – Київ.: Вища школа. 1972.
- Мандрик Б.М., Чомко Д.Ф., Чомко Ф.В. Гідрогеологія. – Київ.: ВПЦ Київський університет. 2005.
- Дранников А.М. Гидрогеология.- К.:Вища школа, 1972, 112с.
- Семихатов А.Н. Гидрогеология.- М.: Государственное издательство сельскохозяйственной литературы, 1954, 328с.
- Михайлов Л.Е. Гидрогеология.- Л.: Гидрометеоиздат, 1985, 264с.
Оцінювання: залік
Дисципліни професійної та практичної підготовки.
Дисципліни нормативної частини
ІНЖЕНЕРНА ГЕОДЕЗІЯ ТА ПРАКТИКУМ
Шифр дисципліни – 6.060103/00/3.02
Курс – 1; семестри – 2; всього годин – 216; 6 кредитів.
Статус курсу – обов’язків для підготовки бакалаврів з напряму „Гідротехніка (водні ресурси)”
Оцінювання: екзамен
Мета викладання дисципліни
Мета викладання дисципліни „Інженерна геодезія та практикум” полягає у розгляданні основних питань, пов’язаних із вивченням основ геодезії і застосуванням геодезії при розв’язанні завдань у водопостачанні і водовідведенні.
Завдання вивчення дисципліни
- розкрити студентам зміст курсу “Інженерна геодезія та практикум;
- ознайомити студентів з видами геодезичних робіт, що використовуються при водопостачанні та водовідведенні ;
- надати студентам системні відомості про основи геодезії, геодезичні прилади і інструменти та методику роботи з ними при виконанні задач із водопостачання та водовідведення;
- сформувати систему знань про застосування геодезичних приладів при перенесенні проектів лінійних споруд на місцевість;
- розвинути у студентів навички й уміння при роботі з геодезичними приладами і інструментами.
Компетенції, якими має оволодіти студент в процесі вивчення дисципліни
У результаті вивчення дисципліни „Інженерна геодезія та практикум” студент повинен:
знати:
- основи геодезії;
- будову геодезичних приладів і інструментів;
- правила перевірок та порядок користування геодезичними приладами;
- методику роботи з геодезичними приладами та інструментами при виконанні інженерно-геодезичних вишукувань;
- зміст геодезичних робіт при будівництві об’єктів водопостачання і водовідведення.
вміти:
- користуватись геодезичними приладами та інструментами, виконувати їх перевірки;
- Самостійно виконувати геодезичні роботи по забезпеченню будівельного процесу із водопостачання та водовідведення.
Вивчення курсу здійснюється за трьома змістовними модулями.
Змістовний модуль 1
Основи інженерної геодезії
НЕ 1.1. Предмет і завдання геодезії таінженерної геодезії
Об’єкт і предмет геодезії та інженерної геодезії. Історичний розвиток. Взаємозв’язки геодезії з іншими науками. Значення геодезії для народного господарства.
НЕ 1.2. Земний еліпсоїд і системи кординат, які застосовуються в геодезії.
Рівнева поверхня, геоїд, еліпсоїд обертання. Еліпсоїд Красовського.Системи координат в геодезії.
НЕ 1.3. План і карта
План, карта, профіль, переріз Масштаби топографічних карт і планів. Номенклатура топографічних карт
НЕ 1.4. Орієнтуван-ня ліній на місцевості
Кути орієнтування і зв’язок між ними.Зближення меридіанів.Пряма і обернена геодезична задача
НЕ 1.5. Загальні відомості про геодезичні мережі
Державна геодезична мережа України.Мережі згущення.Знімальні мережі.
НЕ 1.6. Лінійні вимірювання
Закріплення точок на місцевості і провішування ліній. Мірні прилади для вимірювання довжин ліній. Проведення довжин ліній до горизонту.
НЕ 1.7. Кутові вимірювання
Суть вимірювання горизонтального кута.Способи вимірювання горизонтального кута.Вимірювання вертикальних кутів.Теодоліти та їх складові частини.
Змістовний модуль 2.
Зйомки місцевості.
НЕ 2.1. Теодолітне знімання
Застосування теодолітної зйомки. Прилади для теодолітної зйомки. Польові роботи при теодолітному зніманні.
НЕ 2.2. Теод. ходи. Знімання ситуації і оформлення планів
Порядок роботи при прокладанні теодолітних ходів. Способи знімання ситуації. Камеральне опрацювання результатів знімання.
НЕ 2.3. Мензульна зйомка
Суть мензульної зйомки.Мензульний комплект і його перевірка.Виконання мензульної зйомки.
НЕ 2.4. Геометричне і тригонометричне нівелювання
Способи геометричного нівелювання. Закріплення пунктів нівелірної мережі. Тригонометричне нівелювання.
НЕ 2.5. Нівелювання траси і поперечників.
Визначення перевищень зв’язуючих, іксових, проміжних точок в нівелірному ході. Обчислювальні роботи. Складання профілю траси.
НЕ 2.6. Тахеометрична зйомка.
Суть тахеометричної зйомки.Тахеометри, їх будова, порядок роботи.Знімальне обґрунтування тахеометричної зйомки.Знімання ситуації і рельєфу.
Змістовний модуль 3
інженерно-Геодезичні роботи
НЕ 3.1. Геодезичні роботи при плануванні і будуванні міст.
Планування і проектування міської території. Загальні відомості про інженерні споруди. Складання і розрахунки проекту червоних ліній.
НЕ 3.2. Геодезичні розмічувальні роботи
Призначення і організація розмічувальних .Вимоги до точності розмічувальних робіт.Виніс в натуру проектних кутів і розмічування ліній проектної довжини.
НЕ 3.3. Способи розмічувальних робіт
Полярний спосіб, спосіб прямокутних координат.Способи кутової і лінійної засічок. Спосіб створеної засічки та створно-лінійний спосіб
НЕ 3.4. Геодезичне забезпечення будівництва каналів і трубопроводів.
Геодезичне забезпечення будівництва каналів і трубопроводів.Трасування лінійних споруд.Геодезичні роботи при зведенні мереж водопостачання та водовідведення.
НЕ 3.5 Геодезичні роботи при будівництві гідротехнічних споруд
Гідротехнічні споруди і склад геодезичних робіт при їх зведенні. Виніс в натуру проектного контуру водосховища.
Для засвоєння курсу пропонуються такі джерела літератури:
| | Божок А.П. Топографія з основами геодезії: Підручник. – К. : Вища школа. – 1995. – 275 с. | |
| | Клюшин Е.Б. Михалев Д.Ш. Инженерная геодезия. – М.: Недра. – 1990. – 264 с. | |
| | Куштин И.Ф., Куштин В.И. Инженерная геодезия. Ростов-на-Дону: Феникс. – 2002. – 416 с. | |
| | Решетняк М.П. Інженерна геодезія. – К.: Урожай. – 1996. – 224 с. | |
| | Лабораторний практикум по инженерной геодезии: Учебн.пособие для вузов / В.Ф.Лукьянов, В.Е. Новак, Н.Н.Борисов и др. – М.: Недра. – 1990. – 334 с. | |
| | Павлів П.В. Геодезія: Навч.посібник. – К.: 1997. – 200 с. | |
| | Ранський М.П. Основи інженерної геодезії. Методичні вказівки до практичних робіт. Чернівці. „Рута”: 2003. – 56 с. | |
| | Ранський М.П. Інженерна геодезія. Конспект лекцій. Чернівці. : Рута. – 2006. – 84 с. | |
| | Тартачинський Р.М. Основи інженерної геодезії. – Львів.: ДУЛП. 1999. – 182 с. | |
| | Субботин Н.Е., Мазницкий А.С. Справочник строителя по инженерной геодезии. Киев.: Будівельник. – 1972. – 307 с. | |
| | Білокриницький С.М. Топографія і геодезія. Метод. посібник. Частина 1. Чернівці. : Рута. – 2001. – 64 с. | |
| | Білокриницький С.М. Топографія і геодезія. Метод. посібник. Частина 2. Чернівці. : Рута. – 2005. – 64 с. | Моя Для практикумів |
| | Ранський М.П. Геодезія. Методичні вказівки до практичних занять. Чернівці. „Рута”: 2004. – 29 с. | |
| | Білокриницький С.М. Геодезія. Навчальний посібник. Частина 1. Чернівці. : Рута. – 2008. – 88 с. | |
| | Ливанов М.И. Геодезия в строительстве. – М.: Госгеотехиздат. – 1963. – 312 с. | |
| | Коськов Б.И. Справочное руководство по съемке городов. „-е изд.перераб. и доп. М. : „Недра”. – 1974. – 408 с. | |
| | Основні положення створення Державної геодезичної мережі України // Постанова КМ України № 844 від 08.06.1998 р. | |
| | Строительные нормы и правила (СНиП) : III-2-75. Геодезические работы в строительстве. М.: Стройиздат. 1976. | Діаграми, аналіз дисперсій, Парна і множ лінійна регресія |
Оцінювання – усний іспит.
ТЕХНІЧНА МЕХАНІКА РІДИН І ГАЗІВ
Шифр дисципліни – 6.060103/00/3.03
Курс – 3; семестри – 5; всього годин – 135; 4,5 кредита.
Статус курсу – обов’язків для підготовки бакалаврів з напряму „Гідротехніка (водні ресурси)”
Оцінювання: екзамен
Мета: отримання теоретичної бази для розрахункового та експериментального дослідження різноманітних видів руху рідин і газів, втрат напору; оволодіння методами розрахунку простих та складних трубопроводів; отримання початкових знань із основ фільтраційних розрахунків.
Завдання: вивчення закономірностей руху та рівноваги різноманітних видів рідин, оволодіння найпоширенішими методиками гідравлічних розрахунків рідких та газових потоків, здобуття навичок визначення втрат напору при русі рідин у довільних трубопроводах.
Мати уявлення:
- про основні рівняння та теореми динаміки рідини; Технічна механіка рідин і газів
- про закономірності рівноваги та руху рідини;
- про характер течій рідини у різноманітних каналах, про гідравлічний опір;
- про методи розрахунку простих та складних трубопроводів.
- про основи фільтраційних розрахунків;
Знати: - основні закони механіки рідин та газоподібних середовищ;
- моделі руху рідин та газів.
Вміти:
- користуватись основними рівняннями кінематики та динаміки рідини;
- визначати втрати напору рідини та газу при русі останніх в трубопроводах та каналах різної форми;
- користуватися методами розрахунку потоку рідин та газів в каналах, трубах, соплах, диффузорах та інших елементах;
- розраховувати трубопроводи.
Змістовий модуль 1
Загальні відомості про рідини. Властивості рідини.Основи гідростатики і гідродинаміки.
НЕ 1.1 Найголовніші фіз.ичні властивості рідин. Сили, що діють у рідинах.
Рідина як фізичне тіло. Крапельні рідини та гази. Сили, що діють в рідині. Основні фізичні властивості рідин. Густина рідини. Питома вага рідини. В’язкість рідин. Динамічний та кінематичний коефіцієнт в’язкості. Поверхневий натяг. Розчинність газів в крапельних рідинах. Випаровування та адсорбція. Пружність крапельних рідин. Пружність газів. Багатокомпонентні рідини. Неньютонівські рідини.
НЕ 1.2 Введення в гідростатику
Властивості гідростатичного тиску. Основне рівняння гідростатики. Диференціальне рівняння рівноваги рідини (рівняння Ейлера для гідростатики).
НЕ1.3 Гідростатичні закони для рідини, що знаходиться в стані «абсолютного» спокою
Основне рівняння гідростатики і поверхні рівного тиску для нестискуваної рідини, що знаходиться під дією сил тяжіння і тиску. Визначення величини абсолютного та надлишкового гідростатичного тиску в любій точці нестискуваної рідини. Закон Паскаля. Епюри надлишкового тиску рідини. Умови рівноваги твердого тіла в рідині. Сполучені сосуди. Прилади для вимірювання тиску. Сила тиску рідини па плоску поверхню, яка занурена в рідину. Гідростатичний парадокс.
НЕ1.4 Гідростатичні закони для рідини, що знаходиться в стані «відносного» спокою.
Диференціальне рівняння поверхні рівного тиску в рідині, яка знаходиться у відносному спокої. Відносний стан спокою рідини в резервуарі, який рухається по похилій поверхні з прискоренням. Відносний стан спокою рідини в резервуарі, який обертається навколо власної осі з постійною кутовою швидкістю.
НЕ1.5 Елементи кінематики рідини
Основні методи вивчення руху рідини. Кінематичні елементи рідини, що рухається. Траєкторія частки в рухомій рідині. Лінія току. Елементарна струйка. Властивості елементарної струйки. Поняття про потік рідини. Гідравлічні елементи потоку. Живий переріз потоку. Витрати потоку. Середня швидкість потоку. Рівняння нерозривності потоку. Основні види руху рідини. Рівняння нерозривності для елементарної струйки рідини. Рівняння нерозривності встановленого руху рідини. Елементи кінематики вихрового руху рідини.
НЕ1.6 Динаміка ідеальної рідини
Рівняння нерозривності. Диференціальне рівняння руху ідеальної рідини (при встановленому русі) (рівняння Л. Ейлера). Рівняння Д. Бернуллі для елементарної струйки ідеальної рідини при встановленому та невстановленому русі.
НЕ 1.7. Динаміка реальної (в'язкої) рідини
Узагальнений закон тертя. Властивості гідродинамічного тиску в реальній рідині. Гідродинамічний тиск у визначеному напрямку. Диференціальні рівняння руху реальної рідини (система диференціальних рівнянь Нав’є – Стокса). Диференціальні рівняння Д. Бернуллі для елементарного струменя в'язкої рідини. Гідравлічні опори. Втрати напору на місцевих гідравлічних опорах. Раптове розширення русла. Плавне розширення русла (дифузор). Раптове звуження каналу. Плавне звуження каналу. Нормальний вхід в трубу. Вихід з труби в рідину, яка знаходиться в стані спокою. Раптовий поворот каналу. Плавний поворот каналу. Засувки. Крани. Зворотні клапани і фільтри
Змістовий модуль 2
Основи гідродинаміки. Рух рідин і газів у трубах. Основи фільтраційних розрахунків.
НЕ 2.1 Режими руху рідини
Експериментальне вивчення руху рідини. Ламінарний рух рідини. Дотична напруга. Розподіл швидкостей в ламінарному потоці. Середня швидкість руху рідини в ламінарному потоці. Втрати напору в ламінарному потоці рідини. Турбулентний рух рідини. Структура турбулентного потоку. Гідравлічно гладкі і шорсткі труби. Дотична напруга в турбулентному потоці. Розподіл швидкостей по перерізу турбулентного потоку. Втрати напору на тертя в турбулентному потоці рідини.
НЕ 2.2 Витікання рідини з отворів і насадок
Отвір у тонкій стінці. Витікання рідини з отворів та насадок при постійному напорі. Витікання рідини в газове середовище при постійному напорі. Витікання рідини з затопленого отвору при постійному напорі. Умова бездоганного стиснення струменя рідини. Витікання рідини з отвору постійної ширини у вертикальній стінці при постійному напорі. Витікання рідини з круглого отвору у вертикальній стінці при постійному напорі. Витікання рідини через різні насадки. Витікання рідини з різних видів
НЕ 2.3 Класифікація трубопроводів
Простий трубопровід. Складні трубопроводи. Послідовне з’єднання трубопроводів. Паралельне з’єднання трубопроводів. Трубопроводи з безперервною (розподіленою) витратою. Мережі трубопроводів. Трубопроводи не круглого профілю. Трубопроводи, що працюють під вакуумом (сифони). Трубопроводи із стінками з пружного матеріалу
НЕ 2.4 Невстановлений рух рідини в трубопроводі
Постановка питання. Вимоги до моделі невстановленого руху рідини в трубопроводі. Явище гідравлічного удару. Визначення гідравлічного удару. Формула Жуковського для тиску при миттєвому закритті засувки. Швидкість поширення пружних хвиль у трубопроводі по Жуковському. Диференціальне рівняння гідравлічного удару. Застосування рівняння удару для тупикового трубопроводу (гідравлічний тупик).
НЕ 2.5 Рух газу по трубах
Основні положення й завдання питання руху газу по трубах. Основні рівняння газодинаміки для встановленого руху газу в простому газопроводі.
НЕ 2.6 Рух неньютонівских рідин по трубопроводах
Деякі характеристики й реограми неньютонівских рідин. Рух в’язкопластичних рідин у трубах. Структурний режим току рідини. Турбулентний режим току рідини. Рух в’язкопластичних рідин у відкритих каналах. Рух неньютонівских рідин, що підкоряються степеновому закону реології, по трубах.
НЕ 2.7 Безнапірний рух рідини
Класифікація безнапірних потоків. Основні методи гідравлічного розрахунку безнапірних потоків. Встановлений безнапірний потік. Рух рідини в безнапірних (самотокових) трубопроводах. Диференціальне рівняння встановленого безнапірного потоку. Рівномірний рух. Швидкісний коефіцієнт. Гідравлічно найвигідніші перерізи канала та труби.
НЕ 2.8 Основи фільтраційних розрахунків
Основині характеристики фільтрації в грунтах. Основний закон фільтрації, коефіцієнт фільтрації та методи його визначення.
Для засвоєння курсу пропонуються такі джерела:
- Кочин Н.Е., Кибель И.А., Розе Н.В. Теоретическая гидромеханика, Часть 1 (6-е издание). М.: Физматлит, 1963
- Кочин Н.Е., Кибель И.А., Розе Н.В. Теоретическая гидромеханика, Часть 2 (4-е издание). М.: Физматлит, 1963
- Н. Е. Кочин, И. А. Кибель, И. В. Розе Теоретическая гидромеханика. М.:ГИФМЛ, 1963
- Л. Г. Лойцянский Механика жидкости и газа. М.:ГИФМЛ, 1963. – 679 с.
- Л. М. Милн-Томпсон Теоретическая гидродинамика. М.: Мир, 1974. –660 с.
- Х. Рауз Механика жидкости. М.: Машиностроение, 1967. – 392 с.
- Л. Д. Ландау, Е. М. Лифшиц Теоретичекая физика. Т. 6: Гидродинамика. М.: Наука, 1986. – 736 с.
ОПІР МАТЕРІАЛІВ ТА БУДІВЕЛЬНА ТЕХНІКА
Шифр дисципліни – 6.060103/00/3.04
Курс – 2; семестри – 4; всього годин – 189; 5,5 кредита.
Статус курсу – обов’язків для підготовки бакалаврів з напряму „Гідротехніка (водні ресурси)”
Оцінювання: екзамен в 4 семестрі, залік в 5 семестрі
Мета: знайомство з однією з основних інженерно-технічних дисциплін – опір матеріалів, який
встановлює основні теоретично-експериментальні підходи до розрахунків на міцність стержневих
систем, зв’язок між знанням фізики і математики, теоретичної механіки, експериментальними даними з
оцінкою міцносних властивостей елементів конструкцій, споруд і механізмів.
Сучасний опір матеріалів – розвинена наука, яка широко використовує математичні методи, фізичні
досягнення, експериментальну базу випробувальної техніки та методики, комп’ютерну техніку. Опір
матеріалів є фундаментом, базою для вивчення теорії пружності, будівельної механіки, теорії
пластичності та спецдисциплін.
Опір матеріалів – наука про міцність, яка дозволяє краще та глибше зрозуміти явища руйнування,
втрати стійкості, пружного та пластичного деформування деталей та елементів конструкцій, визначити
межі їх можливостей та використання, науково обґрунтувати терміни працездатності складних
механічних систем та конструкцій. Опір матеріалів має велике загальнотехнічне значення як одна з
найбільш важливих інженерних дисциплін. Глибина та якість вивчення опору матеріалів суттєво
впливає на рівень загальної інженерно-технічної підготовки спеціалістів, майбутніх конструкторів,
технологів та експлуатаційників нової техніки.
Для засвоєння курсу пропонуються такі джерела:
1. Писаренко Г.С. Опір матеріалів. – К.: Наукова думка, 1990. – 642 с.
2. Беляев Н.М. Сопротивление материалов. – М.: Высш. шк., 1972. – 548 с.
3. Стёпин А.П. Сопротивление материалов. – М.: Высша. шк., 1974. – 296 с.
4. Феодосьев В.И. Сопротивление материалов. – М.: Высш. шк., 1968. – 348 с.
5. Сборник задач по сопротивлению материалов/ Под ред. А.С.Вольмира. – М.: Наука, 1984. –
406 с.
6. Сборник задач по сопротивлению материалов/ Под ред. А.А.Уманского. – М.: Наука, 1973. –
492 с.
7. Писаренко Г.С. Справ очник по сопротивлению материалов. –К.: Высш. шк., 1985. – 684 с.
8. Методичні вказівки з опору матеріалів Побудова епюр поперечних сил та згинаючих
моментів для консолей / Укл. Шайко-Шайковський О.Г. – Чернівці: Рута, 1995. – 18 с.
9. Методичні вказівки з опору матеріалів Побудова епюр поперечних сил та згинаючих
моментів для балок на 2-х опорах / Укл. Шайко-Шайковський О.Г. – Чернівці: Рута, 1995. – 18 с.
10. Методичні вказівки з опору матеріалів Побудова епюр внутрішніх силових факторів для
рам/ Укл. Шайко-Шайковський О.Г., Царик Т.О. – Чернівці: Рута, 2004. – 26 с.
Викладацький склад: Шайко-Шайковський Олександр Геннадійович – професор кафедри загальної
фізики, доктор технічних наук; Стебліна Катерина Василівна – асистент.
Методика викладання та методи навчання: лекції, практичні та лабораторні заняття.
.
БУДІВЕЛЬНЕ МАТЕРІАЛОЗНАВСТВО
Шифр дисципліни – 6.060103/00/3.05
Курс – 3; семестри – 5; всього годин – 108; 3 кредита.
Статус курсу – обов’язків для підготовки бакалаврів з напряму „Гідротехніка (водні ресурси)”
Оцінювання: екзамен в усній формі
Мета вивчення дисципліни - формування у майбутніх фахівців умінь і знань раціонального застосування сучасних будівельних матеріалів та виробів при зведенні і експлуатації елементів водогосподарських мереж та споруд.
Перелік основних знань, умінь і навичок, що будуть сформовані у процесі вивчення курсу:
в складі групи фахівців проектного відділу в умовах спеціально обладнаного робочого місця: враховуючи конструкцію та параметри елементів водогосподарських мереж та споруд, правильно оцінити характер роботи та умови експлуатації матеріалу у конструкції чи споруді, користуючись нормативними документами, визначити ступінь агресивного впливу середовища; знаючи характер роботи та умови експлуатації, встановити вимоги до будівельного матеріалу чи виробу за комплексом нормованих показників якості; вибрати оптимальний будівельний матеріал чи виріб, використовуючи варіантний метод порівняння з метою забезпечення заданої якості, довговічності та надійності елементів водогосподарських об'єктів при найбільшому ресурсозбереженні; визначити оптимальні умови застосування будівельних матеріалів і виробів;
в умовах виробничої діяльності: керуючись вимогами нормативних документів та знаннями про склад, структуру і властивості будівельних матеріалів і виробів, організувати їх приймання, зберігання та використання при спорудженні, експлуатації чи ремонті водогосподарських об'єктів; користуючись проектно-технологічною документацією, нормативними документами за допомогою відповідних приладів і методик визначити показники якості та експлуатаційні властивості будівельних матеріалів і виробів та встановити їх відповідність нормованим вимогам і умовам експлуатації; користуючись відповідними методами та інструментами, оцінити фактичні умови експлуатації та їх вплив на надійність і довговічність будівельного матеріалу, виробу чи конструкції; відповідно до вимог нормативних документів забезпечити дотримання заходів охорони праці та навколишнього середовища при застосуванні будівельних матеріалів і виробів;
та знати: вимоги нормативних документів до будівельних матеріалів і виробів, які застосовуються при спорудженні, експлуатації чи ремонті водогосподарських об'єктів; взаємозв'язок складу, структури та властивостей матеріалу та методи керування ними; характеристику та сферу застосування сучасних будівельних матеріалів і виробів; методи визначення показників якості будівельних матеріалів і виробів; заходи техніки безпеки, охорони праці та навколишнього середовища при застосуванні будівельних матеріалів і виробів; користуючись проектно-технологічною документацією, нормативними документами за допомогою відповідних приладів і методик визначити показники якості та експлуатаційні властивості будівельних матеріалів і виробів та встановити їх відповідність нормованим вимогам і умовам експлуатації; користуючись відповідними методами та інструментами, оцінити фактичні умови експлуатації та їх вплив на надійність і довговічність будівельного матеріалу, виробу чи конструкції;
Змістовний модуль 1
НЕ 1.1 (Лекція) Розвиток виробництва будівельних матеріалів та їх основні властивості.
Фізичні властивості. Фізико-механічні властивості. Фізико-хімічні властивості. Хімічні і технологічні властивості. Спеціальні та експлуатаційні властивості. Сучасні методи контролю, якості та дослідження будівельних матеріалів та виробів.
НЕ1.2 (Лекція) Матеріали та вироби з деревини.
Лісові ресурси України Будова і основні властивості деревини. Пороки деревини. Матеріали та вироби з дереви та їх відходів.
НЕ1.3 (Лекція) Природні кам’яні матеріали.
Мінерально-ресурсна база України та Чернівецької області. Походження та класифікація гірських порід. Мінерали, характеристика гірських порід. Видобування і переробка природного каменю. Матеріали й вироби з природнього каменю.
НЕ1.4 (Лекція) Неорганічні в’яжучі речовини.
Повітряні в’яжучі речовини. Гідравлічні в’яжучі. В’яжучі речовини автоклавного твердіння. Розвиток виробництва в’яжучих речовин
НЕ 1.5 (Лекція) Бетони.
Класифікація бетонів. Основні вимоги до бетонних сумішей та бетонів. Важкі бетони. Бетони спеціального призначення. Легкі бетони.
НЕ1.6 (Лекція) Залізобетонні конструкції і вироби.
Матеріали для залізобетону. Види залізобетонних і бетонних конструкцій. Технологічні схеми виготовлення збірних залізобетонних виробів. Монолітний залізобетон.
НЕ1.7 (Лекція) Будівельні розчини.
Загальні відомості. Властивості будівельних розчинів. Види розчинів.
НЕ1.8 (Лекція) Керамічні матеріали і вироби.
Сировина для виробництва керамічних матеріалів і виробів. Загальна технологічна схема виробництва керамічних виробів. Стінові матеріали та вироби. Облицювальні матеріали та вироби.
Змістовний модуль 2
НЕ2.1 (Лекція) Матеріали та вироби на безцементних в’яжучих. Азбестоцементні вироби.
Матеріали та вироби на основі гіпсових в’яжучих. Матеріали та вироби на основі магнезіальних в’яжучих. Матеріали та вироби на основі розчинного скла. Сировинні матеріали Технологія виготовлення азбестоцементних виробів. Властивості азбестоцементу. Основні типи азбестоцементних виробів.