Львівський національний медичний університет імені данила галицького кафедра біологічної хімії методичні вказівки для практичних занять з біологічної хімії (для студентів стоматологічного факультету)
| Вид материала | Документы |
- Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького кафедра біологічної, 1954.66kb.
- Львівський національний медичний університет імені данила галицького кафедра пропедевтики, 240.18kb.
- Львівський національний медичний університет імені данила галицького кафедра фізичної, 971.43kb.
- Довідник для студента з вивчення біоорганічної та біологічної хімії, 618.02kb.
- Методичні вказівки та контрольні завдання з біологічної хімії для студентів факультету, 3316.97kb.
- Горького Кафедра фармацевтичної та токсикологічної хімії методичні вказівки для студентів, 2971.74kb.
- Кафедра фармацевтичної та токсикологічної хімії методичні вказівки для студентів, 2193.23kb.
- Тематичний план лекцій з біологічної хімії для студентів 2 курсу медичного факультету, 611.76kb.
- Зміст навчальної програми з біологічної хімії для студентів 2 курсу медичного факультету, 189.59kb.
- Календарно-тематичний план практичних занять з біологічної хімії для студентів медичних, 845.47kb.
Перелік практичних навичок до підсумкового модульного контролю № 3
- Пояснити механізм утворення подвійної спіралі ДНК.
- Пояснити механізм утворення шпильок в молекулі тРНК.
- Які надмолекулярні комплекси утворюють нуклеїнові кислоти? Визначити основні компоненти нуклеопротеїну (білка, азотистої основи, пентози, фосфорної кислоти) в його гідролізаті. Пояснити принципи методів.
- Пояснити принцип методу визначення вмісту сечової кислоти в крові та сечі з реактивом Фоліна.
- Пояснити протипухлинну дію антибіотиків. Чи всі антибіотики можуть бути використані як протипухлинні? Пояснити механізм дії афідиколіну, актиноміцину D.
- Обґрунтувати механізм дії антибіотиків – інгібіторів ініціації: стрептоміцину, ауринтрикарсоксилової кислоти, рифаміцину, рифампіцину.
- Обґрунтувати механізм дії антибіотиків – інгібіторів елонгації: аміцетину, хлорамфеніколу, еритроміцину, циклогексиміду, пуроміцину, тетрациклінів.
- Обґрунтувати механізм дії антибіотиків – інгібіторів елонгації: анізоміцину, хлорамфеніколу, еритроміцину, лінкоцину, стрептоміцину.
- Пояснити механізм дії інтерферонів.
- Пояснити механізм дії дифтерійного токсину.
- Пояснити молекулярні механізми мутацій. Які найпоширеніші мутагени ви знаєте?
- Пояснити, як методи генної інженерії можуть бути використані в біології та медицині.
- Осадження інсуліну з розчину сульфосаліциловою кислотою. Яка хімічна природа інсуліну? Чи є реакція специфічною?
- Біуретова реакція з гормонами білкової та пептидної природи. Які гормони білкової та пептидної природи Ви знаєте?
- Яким методом можна виявити метаболіти гормонів стероїдної природи? Які гормони належать до цієї групи? Пояснити принцип методу.
- Виявлення адреналіну реакцією з хлоридом заліза (ІІІ). Пояснити принцип методу. Яка хімічна природа адреналіну? Написати його формулу.
- Кількісне визначення адреналіну (за Фоліним). Принцип методу та клініко-діагностичне значення визначення.
- Виявлення йодовмісних гормонів. Пояснити принцип методу. Які гормони належать до цієї групи.
- Принцип методу та клініко-діагностичне значення виявлення в слині кислої та лужної фосфатаз.
- Визначення вмісту аскорбінової кислоти в сечі як показника забезпеченості організму вітаміном С. Принцип методу, клініко-діагностичне значення.
- Реакція з феруму хлоридом на виявлення вітаміну Е. Принцип методу, клініко-діагностичне значення.
- Виявлення вітаміну К реакцією з лужним розчином цистеїну. Пояснити принцип методу.
- Пояснити принцип методу визначення кислотності шлункового вмісту: загальної кислотності, вільної та зв’язаної хлоридної кислоти. Вказати нормативні величини.
- Пояснити принцип методу виявлення в шлунковому вмісті молочної кислоти. При яких патологічних станах в шлунку виявляють молочну кислоту?
- Пояснити принцип методу виявлення в шлунковому вмісті «кров’яних пігментів» (бензидиновою пробою).
- Визначення залишкового азоту крові (метод Боданського). Принцип методу, клініко-діагностичне значення, нормативні величини.
- Визначення вмісту білірубіну в сироватці крові. Пояснити принцип методу, клініко-діагностичне значення. Вказати нормативні величини.
- Визначення креатиніну в сироватці крові кольоровою реакцією Яффе. Пояснити принцип методу.
- Виявлення білка в сечі реакцією з сульфосаліциловою кислотою. Клінічне застосування цього методу.
- Виявлення глюкози в сечі за допомогою глюкотесту. Пояснити принцип методу, клініко-діагностичне значення.
- Виявлення кетонових тіл у сечі. Пояснити принцип методу, клініко-діагностичне значення. Вказати нормативні величини.
- Кількісне визначення гідроксипроліну (оксипроліну) в сечі. Пояснити принцип методу, клініко-діагностичне значення.
- Кількісне визначення кальцію комплексонометричним методом. Пояснити принцип методу, клініко-діагностичне значення.
- Пояснити принцип методу якісного аналізу мінеральних речовин зуба.
- Визначення активності холінестерази в сироватці крові титраметричним методом Мішеля. Пояснити принцип методу, клініко-діагностичне значення. Вказати нормативні величини.
ЗМІСТ
| № з/п | Тема | Стор |
| | Змістовий модуль 12. основи молекулярної біології. Дослідження біосинтезу та катаболізму пуринових і піримідинових нуклеотидів. Визначення кінцевих продуктів їх обміну. | 8 |
| | Змістовий модуль 13. основи молекулярної генетики. Дослідження реплікації ДНК і та транскрипції РНК. Біосинтез білка. Аналіз механізмів мутацій. | 14 |
| | Змістовий модуль 14. Молекулярні механізми дії гормонів білкової природи Дослідження молекулярно-клітинних механізмів дії гормонів білкової природи на клітини-мішені. | 22 |
| | Змістовий модуль 15. Молекулярні механізми дії гормонів стероїдної природи. Гормональна регуляція. Молекулярно-клітинні механізми дії стероїдних і тиреоїдних гормонів. Гормональна регуляція гомеостазу кальцію. Стероїдні гормони надниркових і статевих залоз. Біологічно активні ейкозаноїди. | 30 |
| | Змістовий модуль 16.Біохімія харчування людини. Вітаміни як компоненти харчування. Дослідження біохімічного складу та функцій слини. | 36 |
| | Дослідження процесу перетравлення поживних речовин (білків, вуглеводів, ліпідів) у травному тракті. | 42 |
| | Дослідження функціональної ролі водорозчинних вітамінів у метаболізмі та реалізації клітинних функцій. | 53 |
| | Дослідження функціональної ролі жиророзчинних вітамінів у метаболізмі та реалізації клітинних функцій. | 58 |
| | Змістовий модуль 17. Біохімія та патобіохімія крові. Дослідження фізіологічних та біохімічних функцій крові. Білки та небілкові азотовмісні компоненти крові. | 66 |
| | Дослідження згортальної, антизгортальної та фібринолітичної систем крові. Патології гомеостазу. Біохімічні закономірності реалізації імунних процесів. Імунодефіцитні стани. | 75 |
| | Змістовий модуль 18.Функціональна та клінічна біохімія органів і тканин. Біохімія печінки. Метаболізм порфіринів. Дослідження процесів біотрансформації ксенобіотиків та ендогенних токсинів. | 81 |
| | Водно-сольовий обмін в організмі. Дослідження нормальних і патологічних компонентів сечі. | 89 |
| | Біохімія сполучної тканини. Дослідження метаболізму кісткової тканини. | 101 |
| | Дослідження біохімічного складу тканин зуба: органічні та мінеральні компоненти. Амелогенез. | 108 |
| | Біохімія м’язової та нервової тканин. Порушення обміну медіаторів та модуляторів головного мозку при психічних розладах. | 114 |
| | Перелік теоретичних питань до підсумкового модульного контролю № 3. | 121 |
| | Перелік практичних навичок до підсумкового модульного контролю № 3 | 131 |