Львівський національний медичний університет імені данила галицького кафедра біологічної хімії методичні вказівки для практичних занять з біологічної хімії (для студентів стоматологічного факультету)

Вид материала

Документы

Содержание Теоретичні питання Практична робота Матеріальне забезпечення Хід роботи. Клініко-діагностичне значення. Дослід 2. Кількісне визначення кальцію комплексонометричним методом. Матеріальне забезпечення Хід роботи. Клініко-діагностичне значення. Е. -Глюкуронідази

Подобный материал:

• Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького кафедра біологічної, 1954.66kb.
• Львівський національний медичний університет імені данила галицького кафедра пропедевтики, 240.18kb.
• Львівський національний медичний університет імені данила галицького кафедра фізичної, 971.43kb.
• Довідник для студента з вивчення біоорганічної та біологічної хімії, 618.02kb.
• Методичні вказівки та контрольні завдання з біологічної хімії для студентів факультету, 3316.97kb.
• Горького Кафедра фармацевтичної та токсикологічної хімії методичні вказівки для студентів, 2971.74kb.
• Кафедра фармацевтичної та токсикологічної хімії методичні вказівки для студентів, 2193.23kb.
• Тематичний план лекцій з біологічної хімії для студентів 2 курсу медичного факультету, 611.76kb.
• Зміст навчальної програми з біологічної хімії для студентів 2 курсу медичного факультету, 189.59kb.
• Календарно-тематичний план практичних занять з біологічної хімії для студентів медичних, 845.47kb.

Теоретичні питання

1. Загальна характеристика морфології та біохімічного складу сполучної тканини. Біохімічні особливості міжклітинної речовини сполучної тканини.
   
2. Білки волокон сполучної тканини – колагени. Біосинтез і розпад колагену.
   
3. Структура та властивості неколагенових білків (еластин, великі та малі протеоглікани).
   
4. Неколагенові білки зі спеціальними властивостями (фібронектин, інтегрини, ламініни, вітронектин, тенасцин, тромбоспондин).
   
5. Складні вуглеводи основного аморфного матриксу сполучної тканини – глікозаміноглікани (мукополісахариди). Механізми участі молекул глікозаміногліканів (гіалуронової кислоти, хондроїтин-, дерматан-, кератансульфатів) у побудові основної речовини сполучної тканини. Розподіл різних глікозаміногліканів в органах і тканинах людини.
   
6. Біохімічні механізми виникнення мукополісахаридозів і колагенозів, їх клініко-біохімічна діагностика.
   
7. Організація та хімічна будова кісткової тканини.
   
8. Біохімічні механізми формування та фізіологічної регенерації кістки.
   
9. Регуляція метаболізму в кістковій тканині: системні та локальні чинники, маркери метаболізму кісткової тканини.
   
10. Реакція кісткової тканини на дентальні імплантати.
    

Практична робота

Дослід 1. Кількісне визначення гідроксипроліну (оксипроліну) в сечі.

Принцип методу. Метод базується на окисненні гідроксипроліну до сполуки, близької за будовою до піролу, яка при конденсації з реактивом Ерліха (п-диметиламінобензальдегід) дає рожеве забарвлення. Інтенсивність забарвлення розчину пропорційна концентрації гідроксипроліну.

Матеріальне забезпечення: реактив Ерліха, 3 н розчин сульфатної кислоти, 6 % розчин водню пероксиду, 2,5 н розчин натрію гідроксиду, 0,01 М розчин міді сульфату, водяна баня, ФЕК, мірні піпетки, пробірки, лійка, фільтрувальний папір.

Хід роботи. У першу пробірку відмірюють 1мл профільтрованої сечі, у другу – 1мл дистильованої води (контрольна проба). В обидві пробірки додають по 1мл 0,01 М розчину міді сульфату, по 1мл 2,5 н розчину натрію гідроксиду, по 1мл 6 % розчину водню пероксиду. Проби перемішують 5 хв, після чого нагрівають 3 хв у киплячій водяній бані, а потім пробірки охолоджують водою з крану. У пробірки додають по 4 мл 3 н розчину сірчаної кислоти і по 1мл реактиву Еріха, ставлять на 1 хв у кип’ячу водяну баню, охолоджують, а потім вимірюють оптичну густину на ФЕКу проти контролю при довжині хвилі 500 – 560 нм (зелений світлофільтр) у кюветі завтовшки 10 мм.

За калібрувальним графіком визначають вміст гідроксипроліну в дослідній пробі та розраховують кількість гідроксипроліну, виділеного з сечею впродовж доби за формулою:



де: а – кількість гідроксипроліну, знайдена за калібрувальним графіком;

V доб. – добовий об’єм сечі (1500 мл);

V проби – об’єм сечі, взятий для аналізу, мл.



Пояснити отриманий результат. Зробити висновок.

Клініко-діагностичне значення. Гідроксипролін – це амінокислота, яка характерна для білків сполучної тканини – колагену (містить 12 – 14 %) і еластину (1 – 2 %). Саме вміст гідроксипроліну в сечі та крові характеризує інтенсивність катаболізму колагену та швидкість обміну цієї амінокислоти. Гідроксипролін може знаходитись у стані, зв’язаному з білками, пептидами, а також у вільному стані як у сироватці крові, так і в сечі. У віці людини 10 – 20 років з сечею виділяється до 200 мг гідроксипроліну за добу, а у дорослих – 15 – 50 мг. Зростання цього показника спостерігають при колагенозах (ревматизм, ревматоїдний артрит, системна склеродермія, дерматоміозит), при гіперпаратиреоїдизмі, хворобі Педжета (до 1 г за добу). Ще більше виділяється гідроксипроліну при спадковій гіпергідроксипролінемії, що спричинено дефектом ферменту гідроксипроліноксидази, у результаті чого порушується обмін гідроксипроліну.

Дослід 2. Кількісне визначення кальцію комплексонометричним методом.

Принцип методу. При титруванні трилоном Б (комплесон Ш, хелатон Ш, ЕДТА (етилендіамінтетраацетат)), кальцій перетворюється на стійкішу комплексну сполуку рожево-червоного забарвлення; у точці еквівалентності комплекс катіона з індикатором (мурексидом), як менш стійкий розпадається і розчин набуває іншого забарвлення – забарвлення вільного індикатора (синьо-фіолетове).

Матеріальне забезпечення: сеча, 0,01 М розчин трилону Б (3,72 г трилону Б розчиняють в мірній колбі на 1 л і доводять дистильованою водою до мітки); мурексид (суміш мурексиду з NаСІ у співвідношенні 1 : 50 розтирають у ступці і зберігають у закритому посуді), 10 % розчин NаОН, піпетки, мікробюретки, колбочки для титрування.

Хід роботи. У колбу для титрування вносять мірною піпеткою 1 мл сечі, додають 10 мл дистильованої води, 5 мл розчину NаОН і ~ 2 мг мурексиду. Вміст колби титрують із бюретки 0,01 М розчином трилону Б, весь час перемішуючи, до появи синьо-фіолетового забарвлення. Розрахунок проводять за формулою:

С = 0,2 × А × Д (мг/добу),

де: 0,2 – мг-екв. кальцію відповідає 1 мл 0,01 М розчину трилону Б;

А – кількість трилону Б, що пішло на титрування, мл;

Д – добовий діурез, 1500 мл;

С – концентрація кальцію, мг/добу.

Пояснити отриманий результат. Зробити висновок.

Клініко-діагностичне значення. За умов норми вміст кальцію в добовій сечі становить 100 – 300 мг/добу або 2.5 – 7,5 ммоль/добу. У стоматологічній практиці спостерігають паралелізм між ступенем тяжкості супутніх стоматологічних захворювань (пародонтоз, карієс тощо) і обміном кальцію при таких захворюваннях як рахіт, остеопороз, ниркова остеодистрофія, метастази в кістки тощо. Причинами порушення обміну цього макроелемента можуть бути як екзогенні (неповноцінне і незбалансоване харчування), так і ендогенні фактори.

Гіперкальційурію спостерігають при гіпопаратиреозі, злоякісних пухлинах, ацидозі, остеопорозі. Знижується виділення кальцію з сечею при гіпокальціемії, гіпотиреозі, остеомаляції, стеатореї.


контроль виконання лабораторної роботи

1. У крові та сечі жінки віком 63 роки, яка хворіє на ревматизм, підвищена концентрація оксипроліну. Що є основною причиною гіпероксипролінемії?