Львівський національний медичний університет імені данила галицького кафедра біологічної хімії методичні вказівки для практичних занять з біологічної хімії (для студентів стоматологічного факультету)

2. У хворого відзначається сухість слизових оболонок та порушення сутінкового зору. Нестача якого вітаміну призводить до виникнення таких симптомів?

3. Лікування ерозії ясен вітаміном D₃, який міститься у маслі, виявилось неефективним. Які причини неефективного лікування?


4. У пілотів і водіїв, які працюють в умовах переключення уваги від освітлених приладів до темноти, збільшується добова потреба у вітаміні А. Поясніть біохімічний механізм цього явища.


Приклади тестів “Крок-1”

1. У хворого дистрофія скелетної мускулатури. При гіповітамінозі якого вітаміну це спостерігається ?

2. У чому полягає біохімічна основа дії сульфаніламідних препаратів на бактеріальну флору ?

3. У хворого відзначається сухість слизових оболонок і порушення сутінкового зору. Нестача якого вітаміну призводить до виникнення таких симптомів?

4. Для комплексного лікування виразки шлунка, крім традиційних препаратів, хворому було рекомендовано вживати сік свіжої капусти. Наявність якої речовини сприяє лікувальному ефекту?


5. Пілотам і водіям транспорту, що працюють в умовах переключення уваги від освітлених приладів до темряви, необхідно збільшувати добову потребу вітаміну А. Поясніть біохімічний механізм даного явища.


6. У результаті передозування дикумаролу при лікуванні тромбофлебіту виникла кровотеча. Що лежить в основі її розвитку? Який вітамін може запобігти цій кровотечі?

Індивідуальна самостійна робота студентів

1. Сучасні вітамінні препарати і їх профілактичне та лікувальне застосування в медичній практиці. Біологічно активні добавки (БАДи).
   

/////

Література

Основна:

1. Губський Ю. І. Біологічна хімія. – Київ-Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – 508 с.
   
2. Гонський Я. І., Максимчук Т.П., Калинський М.І. Біохімія людини. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. – С. 124 – 149.
   
3. Березов Т.Т., Коровкин Б.Ф. Биологическая химия. – М.: Медицина, 1990. – С. 147 – 163.
   
4. Біологічна хімія. Тести та ситуаційні задачі. / За ред. О.Я. Склярова. – Львів: Світ, 2006. – 271 с.
   
5. Біохімічні показники у нормі і при патології. Навчальний довідник / За ред. Склярова О.Я. – К.: Медицина, 2007. – 320 c.
   
6. Клінічна біохімія: Підручник / Д.П. Бойків, Т.І. Бондарчук, О.Л. Іванків та ін.; За ред. О.Я. Склярова. – К.: Медицина, 2006. – 432 с.
   
7. Практикум з біологічної хімії / За ред. О.Я. Склярова. – К.: Здоров’я, 2002. – 297 с.
   

Додаткова:

1. Ангельскі С., Якубовскі З., Домінічак М.Г. Клінічна біохімія. – Сопот, 1998. – 451 с.
   
2. Акуховская Л.И., Омельченко Л.И., Стефанов М.В, Антипкин Ю.Г. Механизм биологического действия витамина D₃: современные представления // Журн. АМН Украины. – 1996. – т. 2, № 1. – С. 15 – 33.
   
3. Барабой В.А., Ятченко О.О. Харчові продукти та добавки з антирадіаційною активністю (радіологічне обгрунтування їх застосування) // Укр. радіологічний журнал. – 1997. – № 5. – С. 184 – 188.
   
4. Бышевский А.Ш., Терсенов О.А. Биохимия для врача. – Екатеринбург: Уральский рабочий, 1994. – 384 с.
   
5. Гоженко О.І., Славина Н.Г., Лобенко О.О. та інш. Біофлавоноїди і радіорезистентність // Фармацевтичний журнал. – 1997. – № 4. – С. 71 – 76.
   

Змістовий модуль 17. Біохімія та патобіохімія крові.


Тема № 9. Дослідження фізіологічних і біохімічних функцій крові. Білки та небілкові азотовмісні компоненти крові.

Мета заняття. Вміти аналізувати біохімічний склад крові та пояснювати роль білків плазми крові, аналізувати зміни показників кінцевих продуктів метаболізму в крові. Знати небілкові азотовмісні сполуки крові, що складають залишковий азот, та засвоїти методи його визначення.

Актуальність теми. У діагностиці невідкладних станів важлива роль належить визначенню кислотно-основного стану, парціального тиску кисню та вуглекислого газу крові, стану буферних систем крові, іонного складу позаклітинної рідини, осмолярності біологічних рідин, дисоціації гемоглобіну тощо. У плазмі крові виявлено і описано понад 100 різновидів білків. Білки плазми визначають її властивості: колоїдно-осмотичний тиск і, тим самим, постійний об’єм крові, в’язкість крові, підтримання постійного рН крові та функції, а саме: захисну, регуляторну, терморегуляторну, дихальну, трофічну тощо.

Залишковий азот є важливим показником стану білкового обміну. Визначення небілкового азоту і його окремих компонентів проводиться з метою діагностики порушень функцій нирок, печінки, ендогенної інтоксикації при низці захворювань та оцінки ступеня ниркової недостатності.

Конкретні завдання.

• Аналізувати біохімічний склад крові та пояснювати діагностичну роль білків плазми крові, небілкових азотовмісних сполук (залишковий азот), безазотистих органічних компонентів корові в нормі та за умов розвитку патології.
  
• Аналізувати стан здоров’я людини на підставі біохімічних параметрів змін проміжних та кінцевих продуктів метаболізму в крові.
  
• Пояснювати біохімічні основи функціонування систем регуляції тиску крові (калікреїн-кінінова) та ренін-ангіотензинова системи) та науково обґрунтованого застосування гіпотензивних лікарських засобів – інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту.
  

Теоретичні питання

1. Біохімічні та фізіологічні функції крові в організмі людини. Дихальна функція еритроцитів.
   
2. Гемоглобін: механізми участі в транспорті кисню та діоксиду вуглецю. Варіанти та патологічні форми гемоглобінів людини.
   
3. Буферні системи крові. Порушення кислотно-основного балансу в організмі (метаболічний і респіраторний ацидоз і алкалоз).
   
4. Біохімічний склад крові людини. Білки плазми крові та їх клініко-біохімічна характеристика.
   
5. Ферменти плазми крові: значення в ензимодіагностиці захворювань органів і тканин.
   
6. Калікреїн-кінінова система крові та тканин. Лікарські засоби – антагоністи кініноутворення.
   
7. Небілкові органічні сполуки плазми крові. Неорганічні компоненти плазми крові.