Словник термінів із курсу " фінансовий ринок "
| Вид материала | Документы |
- Рефератів та критерії їх оцінювання Тема Фінансовий ринок: сутність, функції та роль, 102.49kb.
- Облік операцій з недержавними цінними, 1013.45kb.
- Облік операцій з недержавними цінними, 1094.5kb.
- 1 Цінні папери, їх місце І роль на фінансовому ринку., 1007.81kb.
- Словник термінів сучасних технологій виховання, 480.17kb.
- Грошово-кредитний ринок, 323.85kb.
- Грошово-кредитний ринок, 258.63kb.
- Грошово-кредитний ринок, 257.16kb.
- Грошово-кредитний ринок, 276.2kb.
- Тема. Автобіографія як документ ділового мовлення та літературний жанр, 92.51kb.
Опціон продавця — опціон, за яким продавцю надається право продажу певного ф'ючерсного контракту за обумовленою ціною з оберненою премією.
Органи державно-правового регулювання — органи законодавчої, виконавчої і судової влади. Здійснюють загальноосвітній і регулюючий вплив на індивідуальних та інституційних учасників фінансового ринку. Мають законну владу, організаційну оформленість, право видавати загальнообов'язкові нормативні акти, у необхідних випадках вдаватися до організаційного примусу і санкцій, у тому числі адміністративні.
Палата клірингова — фінансова установа, яка здійснює розрахунки між учасниками біржових угод на основі заліку взаємних вимог.
Пасиви — одна із двох частин бухгалтерського балансу, в якій на певну дату в грошовому виразі відображені джерела утворення наявних коштів підприємства, організації, установи, в тому числі банку.
Первинний ринок — ринок цінних паперів, на якому емітент здійснює первинне розміщення безпосередньо через інвесторів або через інвестиційних посередників.
Перший ринок — фондова біржа, де укладаються угоди купівлі-продажу зареєстрованих (що котируються) на ній фондових цінностей.
Плаваюча відсоткова ставка — відсоткова ставка за позиками, розмір якої фіксується на весь термін користування кредитом, а переглядається через узгоджені проміжки часу залежно від зміни кон'юнктури на кредитному ринку.
Платоспроможність — здатність держави, юридичної або фізичної особи своєчасно і повністю здійснювати свої платежі за зобов'язаннями, які випливають із торгових, кредитних або інших операцій грошового характеру.
Погашення — 1) викуп цінних паперів емітентом у момент і за ціною, що передбачені умовами випуску; 2) у торгівлі ф'ючерсами — продаж або компенсація (у разі купівлі) або купівля (у разі продажу) ф'ючерсного контракту або опціону на ф'ючерсний контракт.
Погашення позик — повернення кредиторам державою-боржником сум державного боргу після закінчення терміну, визначеного умовами позики.
Подвійний аукціон — форма аукціону, за якого ціни пропонують як продавці, так і покупці цінних паперів. Проводиться, якщо встановлена різниця цін купівлі та продажу достатньо велика і допускає продаж цінного папера за різними цінами в межах спреду.
Позика — 1) надання однією особою грошей або матеріальних цінностей іншій особі у вигляді позики, боргу за умови повернення у визначений термін зі сплатою винагороди за користування; 2) одержання середньо- і довгострокових позик публічно-правовими інститутами або приватними підприємцями шляхом випуску боргових зобов'язань. Позики випускаються з умовою їхнього погашення через визначений термін і виплати твердого відсотка (якщо інше не передбачене умовами випуску).
Позика під цінні папери — позика, надана банком під заставу цінних паперів, які служать забезпеченням цієї позики і повертаються позичальникам (промисловим компаніям, приватним особам, брокерам) після погашення заборгованості перед банком. Позики під цінні папери часто використовуються для кредитування біржової спекуляції. Так створюється можливість для спекулятивних термінових угод у формі гри на підвищення або зниження курсів.
Позичальник — це фізична або юридична особа, яка залучає кошти інших суб'єктів для розвитку своєї діяльності.
Попит на гроші — це платоспроможна потреба або сума грошей, яку покупці можуть і мають намір заплатити за необхідні для них товари та послуги.
Посередник — 1) особа, фірма, організація, що перебуває між виробником товарів або емітентом цінного папера і споживачем товарів та інвестором і сприяє їхнім відносинам; 2) особа, зазначена векселетримачем, індосантом або авалістом для акцепту векселя або платежу у разі потреби. Посередником може виступати добровільно будь-яка особа з числа зобов'язаних за векселем осіб у порядку регресу. Посередник, що оплатив вексель, одержує всі права, що випливають із переказного векселя, крім права знову проіндексувати переказний вексель.
Пред'явник векселя — банк або інша юридична особа, що виконує доручення довірителя з інкасування векселів. Бере на себе відповідальність за пред'явлення векселів платнику вчасно й одержання належних платежів.
Премія — ціна, за якою акція чи облігація може бути продана вище, ніж її ринковий курс. В опціонній торгівлі — ціна, яку сплачує покупець опціону його продавцю.
Приватизаційні цінні папери — особливий вид державних цінних паперів України, що свідчать про право власника на безкоштовне одержання в процесі приватизації частини майна державних підприємств, державних житлового і земельного фондів. Емітент — Національний банк України. Використовуються для обміну на документи, що свідчать про право власності на придбані об'єкти приватизації. За законодавством України до них належать: приватизаційний майновий сертифікат, житловий чек, земельна бона.
Пропозиція грошей — сукупність товарів і послуг на ринку з повними цінами, які готові продати виробники.
Проспект емісії — циркулярний лист, який повідомляє покупцям усю необхідну для них інформацію про предмет емісії. Мінімальний зміст проспекту повинен відповідати правилам, встановленим фондовою біржею.
Процентна ставка — ставка, згідно з якою за встановленим строком виплачується сума відсотка.
Райти — цінний папір, що підтверджує право його власника купити відповідно до своєї частки в акціонерному капіталі акції нових емісій за раніше визначеною ціною.
Реальна ставка відсотка — ставка відсотка, встановлена з урахуванням змін споживчої вартості грошей у зв'язку з інфляцією.
Ревальвація — підвищення вартості грошової одиниці. В умовах золотого стандарту проявлялася у збільшенні офіційного золотого вмісту грошової одиниці.
Регулювання фінансового ринку державне — здійснення державою комплексних заходів для впорядкування, контролю, нагляду за фінансовим ринком і запобігання зловживанням і порушенням у цій сфері.
Реєстр цінних паперів — список власників і номінальних утримувачів іменних цінних паперів компанії на певну дату, який складається реєстратором.
Реєстратор — юридична особа — суб'єкт підприємницької діяльності, який має відповідний дозвіл і здійснює діяльність щодо ведення реєстру власників іменних цінних паперів.
Резервна валюта — національна валюта провідних держав світу, яка використовується в міжнародних розрахунках.
Реінвестиції — 1) вкладення коштів, що отримані у формі доходів від інвестиційних операцій, одержання підприємницького прибутку, процента або дивіденду; 2) повторні додаткові вкладення коштів, отриманих у формі прибутків від інвестиційних операцій. Напрямки реінвестиційної діяльності такі ж, як і власне інвестиційної. Сферою застосування фінансових реінвестицій є цінні папери.
Реінвестування дивідендів — капіталізація частини прибутку акціонерного товариства, отриманого у формі дивідендів.
Ремітент — особа, на користь якої виписаний переказний вексель (тратта) і якому платник повинен сплатити вексельну суму.
РЕПО — 1) угода про зворотну купівлю раніше проданого товару; 2) операція на фінансовому ринку, яка передбачає угоду учасників про зворотну купівлю цінних паперів; передбачає, що одна сторона продає іншій пакет цінних паперів із певними перевагами, із зобов'язанням викупу його назад за заздалегідь визначеною ціною.
Рефінансування вексельних операцій — операція комерційних банків із переобліку або перезастави векселів у Центральному банку країни або комерційних банках.
Ризик відсотковий — ризик втрат, що їх можуть зазнати інвестори й емітенти у зв'язку зі зміною відсоткових ставок на ринку капіталів.
Ризик галузевий — ризик, пов'язаний зі специфікою галузевого функціонування підприємств-емітентів.
Ризик законодавчих змін — ризик втрат коштів, вкладених у цінні папери, у зв'язку зі змінами їхньої курсової вартості, ліквідності, що викликаний появою нових або трансформацією існуючих законодавчих норм.
Ризик інфляційний — ризик, що існує при високій інфляції, коли прибутки, одержувані інвесторами від цінних паперів, знецінюються швидше, ніж зростають.
Ризик кредитний, або діловий — ризик того, що емітент, який випустив боргові цінні папери, виявиться не в змозі виплачувати відсотки за ними або за основною сумою боргу.
Ризик ліквідності — ризик* пов'язаний із можливістю втрат при реалізації цінного папера через його інвестиційні властивості.
Ризик несистематичний — агрегатне поняття, що об'єднує всі види ризиків, пов'язаних із конкретним цінним папером.
Ризик операційний — ризик втрат, що виникають у зв'язку з технологічними порушеннями в операціях із цінними паперами (помилки в опрацюванні інформації, технологічні перебої, помилки персоналу, порушення технологій у платіжно-кліринговій системі і т. д.).
Ризик підприємства — ризик фінансових втрат коштів, вкладених у цінні папери конкретного підприємства, що виникає у зв'язку з негативними результатами його фінансової діяльності.
Ризик портфельний — ризик погіршення структури портфеля цінних паперів.
Ризик постачання — ризик невиконання зобов'язань за своєчасним постачанням цінних паперів.
Ризик селективний — ризик, пов'язаний із неточною оцінкою інвестиційних властивостей конкретних видів цінних паперів.
Ризик систематичний — ризик, пов'язаний із різким погіршенням ситуації на ринку цінних паперів у цілому. Не пов'язаний із конкретним цінним папером. Являє собою загальний ризик на усі вкладення коштів у цінні папери, оскільки інвестор не зможе їх у цілому повернути, не зазнавши фінансових втрат.
Ризик структурний — ризик неправильного вибору структури цінних паперів для інвестування при формуванні інвестиційного портфеля.
Ринкові державні цінні папери — казначейські векселі, ноти, облігації, що вільно продаються і купуються на фінансовому ринку. Емітентом виступає держава.
Ринковість — властивість цінних паперів існувати як особливий товар, а отже, мати свій ринок із властивою йому організацією та правилами роботи.
Ринок акцій — сукупність економічних відносин між продавцями і покупцями акцій. Умови і порядок торгівлі акціями регулюються відповідними законодавчими актами.
Ринок біржовий — найрозвиненіша форма регулярно функціонуючого ринку для укладання різноманітних угод із цінними паперами і отримання прибутку за рахунок курсової (цінової) різниці.
Ринок іпотечний — сегмент ринку позикових капіталів, на якому шляхом випуску іпотечних облігацій акумулюються грошові накопичення.
Ринок капіталів — 1) частина фінансового ринку, де формуються попит і пропозиція на середньо- та довгостроковий позиковий капітал; 2) специфічна сфера відносин, де об'єктом угоди є наданий у позику грошовий капітал та формується попит і пропозиція на нього; 3) сегмент ринку позикових капіталів, на якому здійснюються операції з середньо- та довгострокового фінансування й операції з цінними паперами (акціями, облігаціями).
Ринок короткострокового капіталу — ринок для біржових дилерів, що купують/продають надійні короткострокові цінні папери.
Ринок обліковий (або дисконтний) — сегмент грошового ринку, на якому здійснюється перерозподіл короткострокових коштів між кредитними інститутами шляхом купівлі-продажу векселів і цінних паперів із термінами погашення, як правило, до одного року. Основа такого ринку — облікові й переоблікові операції банків.
Ринок позабіржовий — ринок цінних паперів, на якому котирування і операції купівлі-продажу цінних паперів відбуваються поза біржею. Створюється дилерами, які можуть бути або не бути членами фондової біржі. Є основним ринком облігацій усіх видів.
Ринок позикових капіталів — специфічна сфера товарних відносин, де об'єктом угоди є наданий у позику грошовий капітал та формується попит і пропозиція на нього.
Розміщення цінних паперів — перехід цінних паперів від емітента до першого власника.
Розміщення цінних паперів повторне — 1) продаж цінних паперів їхніми першими власниками; 2) перерозподіл пакета акцій через якийсь час після того, як він був запропонований (проданий) компанією-емітентом.
Розміщення цінних паперів пряме — розміщення нових випусків цінних паперів безпосередньо інституційним інвестором.
Розміщення цінних паперів часткове — розміщення цінних паперів серед обмеженого кола фізичних і юридичних осіб без публікації проспекту емісії.
Розподіл прибутку — розподіл чистого прибутку акціонерного товариства на дивіденди, виплачувані акціонерам товариства, виплату бонусів і капіталізацію прибутку.
Розпродаж акцій — реалізація частини або всіх акцій, яких ніхто не передплатив, шляхом пільгової пропозиції андеррайтерам за ціною передплати.
Саморегульовані організації, або СРО — добровільні об'єднання професійних учасників фондового ринку, метою яких не є одержання прибутку. Створюються для захисту інтересів учасників ринку цінних паперів. Встановлюють для своїх членів формальні правила ведення бізнесу. Функції СРО: саморегулювання діяльності учасників ринку цінних паперів, підтримка високих професійних стандартів і підготовка персоналу, розвиток інфраструктури фінансового ринку, проведення спільних наукових розробок.
Світові фінансові центри — центри зосередження банків та інших фінансово-кредитних інститутів, що здійснюють міжнародні валютні і кредитні операції, угоди з» золотом, цінними паперами й іншими активами. Сьогодні найбільшими світовими фінансовими центрами, що склалися на основі інтернаціоналізації ринків позикового капіталу, є Нью-Йорк, Лондон, Париж, Франкфурт-на-Майні, Цюріх, Токіо. У 1960—70-х роках сформувалися нові світові фінансові центри: Люксембург, Сінгапур, Гонконг.
Своп — 1) одночасна обмінна операція із цінними паперами; 2) банківська операція з обміну валюти.
Своп-облігації — твердовідсоткові цінні папери, при випуску яких умови виплати прибутку і/або валюта погашення залежать від умов обміну валют (своп-угод).
Сезонний кредит — цільовий кредит, пов'язаний із необхідністю сезонного фінансування оборотних активів.
Сек'юритизація — 1) процес перетворення неліквідних фінансових активів у придатні для продажу інструменти ринку капіталів; 2) поширення використання цінних паперів як інструментів регулювання ринкових відносин та руху позикового капіталу.
Сеньораж — дохід від емісій грошей.
Серійність — властивість цінних паперів надходити в обіг однорідними серіями, класами.
Сертифікат акцій — документ, що підтверджує володіння певною кількістю акцій акціонерного товариства.
Сертифікат акціонерний — документ, що засвідчує право власника на частку капіталу акціонерного товариства.
Сертифікат інвестиційний — цінний папір, який свідчить про частку в інвестиційному фонді. Дає право на одержання певного прибутку у вигляді дивідендів, але не дає права на участь в управлінні інвестиційним фондом.
Сертифікат компенсаційний — цінний папір, випущений урядом України як компенсація заощаджень і страхових внесків, що знецінилися від інфляції.
Сертифікат облігаційний — документ, що підтверджує заборгованість компанії перед власниками облігацій.
Сертифікат ощадний — цінний папір, письмове свідоцтво банку про депонування коштів; засвідчує право вкладника на одержання депозиту і відсотка за ним після закінчення встановленого терміну.
Сертифікат пайової участі — документ, що підтверджує пайову участь у капіталі даної фірми. Надає право на частину прибутку, але не надає прав акціонера.
Сертифікат приватизаційний майновий — цінний папір, що використовувався тільки для обміну на документи, які засвідчують право власності на частину державних приватизованих підприємств України.
Сертифікат тимчасовий — документ, який підтверджує право даної особи як акціонера в той момент, коли опціон ще перебуває у процесі випуску.
Скріпи — цінний папір, що підтверджує право його власника отримати від корпорації відповідно до своєї частки в акціонерному капіталі акції нових емісій за рахунок резервного капіталу.
Соло-вексель — 1) див. Вексель простий; 2) вексель, на якому є тільки один підпис особи, зобов'язаної здійснити платіж за векселем.
Спекулянт — 1) особа, яка бере на себе значний ризик, сподіваючись на одержання прибутку в процесі біржової гри; 2) учасник ф'ючерсного ринку. Купує (продає) контракти тільки для того, щоб пізніше продати (купити) за більш високою (низькою) ціною. Операції, здійснювані спекулянтом, покращують стан ліквідності на ринку, збалансовують і впорядковують його в цілому.
Спліт (дроблення акцій) — операція, що спричиняє збільшення числа акцій в акціонерів пропорційно їхній частці в капіталі. Дроблення акцій призводить до зменшення номіналу акції з одночасною заміною кожної старої акції на нову.
Споживчий кредит — це продаж товарів і послуг безпосередньо споживачам із відстрочкою платежу.
Спот — 1) угода на цінні папери й інші фінансові інструменти, що потребує негайної оплати; 2) ціна, за якою відбувається продаж товару або валюти з негайним або швидким постачанням.
Спред — дохід, отриманий на різниці курсів купівлі-продажу.
Ставка "прайм-райт" — номінальна ставка відсотка за кредитом, наданим банком своїм "першокласним позичальникам".
Стандартність — властивість цінних паперів мати стандартний зміст: стандартність прав, які надає цінний папір; стандартність учасників, термінів, місць торгівлі, правил обліку й інших умов доступу до зазначених прав; стандартність угод, пов'язаних із передачею цінного папера з рук у руки; стандартність форми цінного папера. Саме ця властивість робить цінні папери товаром, спроможним мати обіг.
Стопінг — продаж одного цінного папера з одночасною купівлею іншого цінного папера; здійснюється звичайно з метою ухилення від податків, які необхідно сплачувати при тривалому володінні цінними паперами.
Сумарний кредит - загальний розмір усіх наданих кредитів, які використовують підприємства протягом певного терміну.
Теорія "портфеля" — теорія, яка передбачає оцінку, класифікацію, контроль видів і сум прибутків і ризиків із точки зору інвестування в портфелі цінних паперів.
Теорія Доу — теорія, відповідно до якої підвищення і падіння цін на акції дають можливість судити про рівень ділової активності в даний час і прогнозувати її зміну в майбутньому.
Технологічна інфраструктура фінансового ринку — системне поняття, що відбиває сукупність і взаємозв'язок видів діяльності, конкретних учасників і органів регулювання фінансового ринку.
Торгівля цінними паперами — здійснення цивільно-правових угод щодо цінних паперів, які передбачають оплату цінних паперів замість їх передачі новому власникові, на підставі договорів доручення або комісії, за рахунок і від імені клієнтів (брокерська діяльність) або від свого імені і за свій рахунок (дилерська діяльність).
Торговці цінними паперами — товариства, для яких операції з цінними паперами є винятковим видом діяльності. Здійснюють діяльність із випуску цінних паперів, комісійну і комерційну діяльність із цінних паперів.
Трансферт — передача права володіння іменними цінними паперами однією особою іншій.
Трасант — векселетримач тратти. Відповідає за акцепт і платіж за векселем. Не є основним боржником за векселем, його відповідальність настає у разі неоплати векселя платником. При відмові платника акцептувати вексель має право пред'явити трасату негайну вимогу оплати векселя, не чекаючи терміну платежу.
Трасат — платник за траттою.
Траст — компанія, що виконує функції довірчого управління коштами і цінними паперами, які знаходяться у власності різних інститутів та індивідів. Індивіди й інститути зберігають за собою статус інвесторів, а трастові інститути допомагають їм здійснювати інвестор-ську функцію.
Тратта — переказний вексель. Основний розрахунковий документ у зовнішній торгівлі.
Третій ринок — позабіржовий ринок, на якому здійснюється купі-вля-продаж зареєстрованих цінних паперів через посередників.
Уцінка цінного папера — дія продавця опціону на купівлю, що висуває вимогу щодо зниження завищеної ціни цінного папера.
Учасники індивідуальні — фізичні особи, які від свого імені беруть участь у процесі ринкової взаємодії, а також фізичні особи, що виступають від імені інших осіб (бенефіціарів).
Учасники інституційні — підприємства, установи, товариства, компанії, фонди, корпорації й інші організаційно оформлені інститути, а також індивіди, визнані державою, що функціонують на підставі своїх установчих документів і норм права.
Учасники фінансового ринку — юридичні й фізичні особи, що здійснюють професійну та допоміжну діяльність на фінансовому ринку. Залежно від конкретно виконуваних функцій учасники поділяються на основних та інфраструктурних, до них входять також органи регулювання фінансового ринку.