Словник термінів із курсу " фінансовий ринок "
| Вид материала | Документы |
- Рефератів та критерії їх оцінювання Тема Фінансовий ринок: сутність, функції та роль, 102.49kb.
- Облік операцій з недержавними цінними, 1013.45kb.
- Облік операцій з недержавними цінними, 1094.5kb.
- 1 Цінні папери, їх місце І роль на фінансовому ринку., 1007.81kb.
- Словник термінів сучасних технологій виховання, 480.17kb.
- Грошово-кредитний ринок, 323.85kb.
- Грошово-кредитний ринок, 258.63kb.
- Грошово-кредитний ринок, 257.16kb.
- Грошово-кредитний ринок, 276.2kb.
- Тема. Автобіографія як документ ділового мовлення та літературний жанр, 92.51kb.
Валютні резерви — запаси активів Центрального банку в іноземних валютах.
Варант — 1) свідоцтво (сертифікат), що надає власнику право на купівлю цінних паперів за певною ціною й у встановлений термін; 2) додаткове свідоцтво, що видається разом із цінним папером. Надає його власнику право на додаткові пільги після закінчення визначеного терміну.
Варант передплатний — варант, що надає право власнику даних акцій купити певну кількість простих (звичайних) акцій того ж емітента.
Варіаційна маржа — грошова сума, яка має бути нарахована на кліринговий рахунок учасника біржової торгівлі терміновими контрактами або списана з цього рахунка за підсумками клірингу наприкінці кожного біржового дня.
"Ведмідь" — біржовий маклер або спекулянт, клієнт біржового ринку, що проводить угоди в очікуванні зниження курсів цінних паперів або валют.
Векселедавець — особа, яка видала простий або переказний вексель векселетримачу.
Векселетримач — власник векселя, тобто особа, що одержала вексель від векселедавця. Має ,право на одержання тієї суми, на яку видано вексель.
Вексель — цінний папір, що підтверджує безумовне грошове зобов'язання боржника (векселедавця) сплатити після настання певного терміну визначену суму грошей власнику векселя (векселетримачеві).
Вексель авальований — вексель з авалем, тобто з банківською гарантією.
Вексель авізований — вексель, поставлений на облік у податковій інспекції або митній службі.
Вексель акцептований — вексель з акцептом, тобто зі згодою платника оплатити його.
Вексель банківський — вексель, що засвідчує право його власника одержати і безумовне зобов'язання векселедавця сплатити при настанні домовленого терміну визначену суму грошей особі, яка дала гроші в кредит банку. Допомагає банкам акумулювати гроші, а векселетримачам — одержувати прибуток. Виконує функцію термінового депозиту (від 1 тижня до 1 року) і є засобом накопичення. Може використовуватися векселетримачем як застава.
Вексель бланковий, або бланко-вексель — 1) вексель, у якому відсутні один або декілька звичайних реквізитів: підпис векселедавця, сума, дата виставлення; 2) вексель, за яким акцептується покупцем порожній формуляр векселя, що буде надалі заповнений продавцем, тобто при укладанні угоди на купівлю ще не встановлена остаточна ціна товару і термін постачання.
Вексель бронзовий — вексель, що не має ніякої цінності.
Вексель валютний — банківський вексель, що містить зобов'язання векселедавця сплатити векселетримачу певну суму в іноземній валюті. Високоліквідний цінний папір.
Вексель гарантійний — вексель, виданий на забезпечення господарської угоди без одержання векселетримачем від векселедавця зазначеної в ньому суми.
Вексель дисконтний — банківський вексель, реалізований нижче від номінальної вартості, але погашається за номіналом.
Вексель доміцильований — вексель з умовою, що він підлягає оплаті третьою особою (доміциліатом) за місцем проживання платника або в іншому місці.
Вексель казначейський — вексель, що випускається державою для покриття своїх витрат.
Вексель комерційний — вексель, який видається позичальником під заставу товару.
Вексель переказний — вексель, що виписується кредитором. Містить наказ векселетримача платнику сплатити визначену суму пред'явнику векселя або особі, зазначеній у векселі, або тому, кого він вкаже після закінчення терміну векселя. Має чинність тільки у випадку, якщо він акцептований платником.
Вексель простий — просте і нічим не обумовлене зобов'язання векселедавця сплатити власнику векселя в зазначений термін у зазначеному місці певну суму.
Вексель товарний — комерційний вексель, що виписується на основі реальних угод з купівлі-продажу товарів у кредит.
Вексель фінансовий — вексель, що видається банківською установою іншій банківській установі для одержання замість нього грошей.
Вексельна ставка — відсоткова ставка, згідно з якою вексель обліковується банком.
Вексельний кредит — це банківська операція з урахування (дисконту) векселів і видачі позик до запитання під забезпечення векселів.
Виплата дивідендів — видача або перерахування власнику цінного папера дивідендів, що розподіляються за рахунок чистого прибутку.
Вкладник — 1) власник цінних паперів, внесених на зберігання у фінансово-кредитну установу; 2) див. Інвестор.
Вторинний ринок — ринок цінних паперів, на якому укладаються угоди купівлі-продажу раніше випущених цінних паперів.
Гарант — поручитель, яким може виступати держава, установа або особа, яка дає гарантію, в будь-якій сфері фінансової діяльності.
Глобальний сертифікат — документ, оформлений на весь випуск цінних паперів у бездокументарній формі, який підтверджує право на здійснення операцій з даними цінними паперами у Національній депозитарній системі.
Гра на біржі — спекулятивні операції на біржі з метою одержання прибутку за рахунок передбачення динаміки котирувань біржових товарів, фондових цінностей, а також за рахунок різниці котирування і курсів на різних біржах.
Грошова маса — кількісний показник руху грошей в економіці, що характеризує стан грошового обігу. Являє собою сукупність усіх грошей як засобів обігу та платежу, що знаходяться в економічному обороті на певну дату чи в середньому за певний період.
Грошовий капітал — капітал в грошовій формі, у вигляді грошових коштів.
Грошовий мультиплікатор — коефіцієнт, що характеризує зв'язок між збільшенням надлишкових резервів банківської системи і сумою нових кредитних грошей, яку вона може створити.
Грошовий ринок — це ринок готівкових грошей, короткострокових кредитних операцій, валюти. На грошовому ринку мають обіг надійні короткострокові інструменти. їхній рух зумовлений різницею в рівнях прибутку та ризику.
Грошово-кредитна політика — сукупність заходів у сфері грошового обігу і кредитних відносцн, які проводить держава з метою регулювання економічного зростання, стримування інфляції, забезпечення зайнятості і збалансування платіжного балансу.
Девальвація — знецінення національної грошової одиниці порівняно з іноземною валютою чи міжнародними валютними одиницями. Це один із варіантів грошової реформи, спрямованої на оздоровлення грошового обігу.
Девіз — платіжний засіб в іноземній валюті, призначений для міжнародних розрахунків (вексель, чек, акредитив).
Делістинг — вилучення цінних паперів (після перевірки їх на забезпеченість активами) з торгівлі на фондовій біржі.
Деномінація — збільшення грошової одиниці шляхом обміну старих грошових знаків на нові в певній пропорції та перерахунку в тій же пропорції всіх безготівкових коштів, що перебувають в обігу.
Депозит — 1) цінні папери, що надаються кредитним установам на зберігання; 2) цінні папери, внесені боржником в установи суду для передачі кредитору; 3) гроші або цінні папери, внесені до банку підприємствами і громадянами на зберігання.
Депозитарій — спеціалізована установа для зберігання цінних паперів (сертифікатів цінних паперів) і/або обліку прав власності.
Депозитарний договір — договір між зберігачем та обраним ним депозитарієм, за яким депозитарій веде для зберігача рахунки у цінних паперах, на яких відображаються операції з цінними паперами, переданими зберігачем.
Депозитарна розписка (свідоцтво) — похідний цінний папір, що засвідчує право власності інвестора-резидента на певну кількість цінних паперів іноземного емітента, загальний обсяг емісії яких обліковується в іноземній валюті.
Депозитний мультиплікатор — показник, що характеризує, у скільки разів може збільшитися обсяг грошової маси при наявній нормі обов'язкових резервів.
Депонування — надання цінних паперів на зберігання в кредитні установи.
Дериват — договір, заснований на курсах валют; дає змогу власнику зафіксувати прийнятну з його точки зору ціну на купівлю (продаж).
Деривативи — договори, вартість яких залежить від вартості цінних паперів, з приводу яких вони укладені, або від показників курсів цінних паперів. Дають можливість власникам зафіксувати прийнятні з їхньої точки зору ціни на купівлю або продаж. Деривативами є опціони, ф'ючерси, варанти.
Дефляція — процес стримування зростання грошової маси в обігу.
Дефолт — припинення виплати відсотків за цінними паперами, коли корпорація перебуває у процесі ліквідації. Боргу за облігаціями може бути не погашено.
Джобер — 1) фаховий біржовик-спекулянт на фондовій біржі; 2) дилер Лондонської фондової біржі, що виконує функції брокера і не здійснює операцій із клієнтами, які не є членами біржі.
Диверсифікація — вкладення капіталу в різноманітні види цінних паперів і компанії, що працюють у різних сегментах ринку.
Дивіденди — грошові платежі, що виплачуються акціонерним товариством своїм власникам у зв'язку з розподілом прибутку.
Дилер — 1) фізична або юридична особа, що виконує не лише посередницькі (брокерські) функції при купівлі-продажу цінних паперів, а й є учасником угод. Дилер діє за свій рахунок, від свого імені, виражаючи власні волю й інтереси. Укладає угоди безпосередньо з клієнтами, брокерами, іншими дилерами. Джерело його прибутку — різниця між цінами купівлі та продажу фінансових інструментів і послуг, а також від зміни курсів цінних паперів і валют у часі; 2) особа, що володіє місцем на біржі і здійснює котирування цінних паперів.
Дилерство — операції з купівлі і /або продажу цінних паперів, які здійснюються маклерськими (брокерськими) фірмами й окремими дилерами за власний рахунок і на власний ризик.
Дилер інвестиційний — спеціалізована посередницька фірма на ринку цінних паперів, яка купує на своє ім'я цінні папери нового випуску і перепродає їх дрібними партіями інституційним та індивідуальним інвесторам. Може виступати в ролі брокера.
Дисконт — 1) різниця між ціною, за якою цінний папір продається на фондовій біржі в даний момент часу, і поточним біржовим курсом, з одного боку, та номіналом цінного папера або ціною, за якою цінний папір продається при його погашенні, — з другого; 2) різниця між форвардним курсом валюти (курсом, зафіксованим у момент укладання угоди, але з оплатою в майбутньому) та курсом при негайній оплаті; 3) різниця між цінами на товар, обумовлена різними термінами його постачання; 4) зниження (знижка) ціни на товар унаслідок невідповідності його якості умовам стандарту або договору; 5) облік векселів банком або приватною особою з вирахуванням відсотків за період часу, який не закінчився; 6) знижка ціни з урахуванням стану ринку; 7) спеціальна банківська кредитна операція на основі обліку банком цінного папера з розрахунком відсотків та видатків.
Дисконтний кредит — дострокова грошова реалізація векселя, перетворення комерційного кредиту на банківський.
Дисконтування — метод зведення майбутньої вартості коштів до їх вартості в поточному періоді (до реальної вартості грошей).
Діяльність депозитарна — діяльність щодо надання послуг, зберігання, обліку прав власності на цінні папери, а також обслуговування угод із цінними паперами.
Діяльність інформаційна т діяльність, здійснювана спеціалізованими і неспеціалізованими суб'єктами фінансового ринку. Пов'язана зі збиранням, опрацюванням і продажем інформації про стан і розвиток фінансового ринку.
Діяльність інфраструктурна — діяльність, пов'язана із забезпеченням взаємодії учасників фондового ринку, підвищенням його якості, швидкості функціонування.
Діяльність клірингово-розрахункова — діяльність щодо визначення взаємних зобов'язань, які стосуються угод із цінними паперами і розрахунків за ними.
Діяльність комерційна щодо цінних паперів — купівля-продаж цінних паперів, здійснювана торговцем цінними паперами від свого імені і за свій рахунок.
Діяльність комісійна щодо цінних паперів — купівля-продаж цінних паперів, здійснювана торговцем цінними паперами від свого імені, за дорученням і за рахунок іншої особи.
Діяльність консультаційна — діяльність, здійснювана спеціалізованими суб'єктами фінансового ринку з надання послуг, пов'язаних із дослідженням і прогнозуванням ринку.
Діяльність щодо ведення реєстру — збір, фіксація, опрацювання, зберігання реєстру даних про іменні цінні папери, їх емітентів і власників.
Діяльність щодо випуску й обігу цінних паперів — посередницька діяльність по випуску й обігу цінних паперів, здійснювана банками, акціонерними товариствами (статутний фонд яких сформований тільки за рахунок іменних акцій), торговцями цінними паперами.
Діяльність щодо випуску цінних паперів — виконання торговцем цінними паперами за дорученням, від імені і за рахунок емітента зобов'язань щодо організації передплати на цінні папери або їх реалізації іншим способом. При цьому торговець цінними паперами за домовленістю з емітентом може брати на себе зобов'язання викупити нереалізовану частину в емітента у разі неповного розміщення цінних паперів.
Діяльність щодо регулювання фінансового ринку — діяльність, пов'язана з визначенням умов обігу фінансових інструментів, порядку функціонування і дії учасників ринку, а також здійсненням функцій контролю і нагляду на фінансовому ринку.
Діяльність щодо управління цінними паперами — діяльність щодо управління переданими у володіння цінними паперами, що належать на правах власності іншій особі, в інтересах цієї особи або визначених цією особою третіх осіб. Здійснюється від імені керуючого за винагороду на підставі укладеного на певний термін договору.
Діяльність професійна на фондовому ринку — підприємницька діяльність щодо перерозподілу фінансових ресурсів за допомогою цінних паперів і організаційного, інформаційного, технічного, консультаційного й іншого обслуговування випуску й обігу цінних паперів, яка є винятковим або переважним видом діяльності. Здійснюється юридичними і фізичними особами на підставі спеціальних дозволів (ліцензій).
Діяльність саморегульованих організацій — здійснення добровільними об'єднаннями професійних учасників ринку цінних паперів діяльності щодо захисту інтересів своїх членів і розробки комплексних заходів для впорядкування, контролю, нагляду за ринком цінних паперів і запобігання зловживаням і порушенням у цій сфері.
Документальність — властивість цінного папера завжди виступати як документ незалежно від того, чи існує він у формі паперового сертифіката, чи у формі безготівкового запису на рахунках.
Доручення (наказ) брокеру — форма взаємовідносин брокера і клієнта, що полягає у видачі брокеру вказівок стандартного типу.
Дроблення акцій — прийом, що застосовується акціонерними компаніями, в результаті чого відбувається збільшення кількості акцій у тримачів при пропорційному зменшенні їхньої ціни.
Другий ринок — позабіржовий ринок, на якому здійснюються операції з незареєстрованими цінними паперами.
Електронні цінні папери (бездокументарна форма випуску цінних паперів) — цінні папери, що існують у вигляді облікового запису, який є підтвердженням права власності на цінний папір.
Емісія — випуск державою, підприємствами, організаціями цінних паперів (акцій, облігацій), банківських нот, грошей.
Емісія векселя — видача векселя векселедавцем на користь ремітента.
Емісія казначейська — випуск в обіг казначейських білетів і державних цінних паперів, здійснюваний казначейством та іншими державними фінансовими органами з метою покриття бюджетного дефіциту.
Емітент — юридична особа або орган виконавчої влади, що здійснює випуск цінних паперів і несе від свого імені зобов'язання перед власниками цих цінних паперів.
Ефективний портфель — портфель, що забезпечує інвестору як максимально очікувану дохідність при заданому рівні ризику, так і мінімальний ризик при заданому рівні дохідності.
Ефективний фінансовий ринок — ринок, на якому ціна кожного цінного папера в кожен момент часу збігається з її інвестиційною вартістю.
Єврооблігації — міжнародні боргові цінні папери на пред'явника, що випускаються позичальником при одержанні довгострокової (від 5 до 15 років) позики на євроринку. Номінальна вартість єврооблігації, як правило, еквівалентна 1000 доларів США. Розміщуються звичайно одночасно в різних країнах спеціальним емісійним синдикатом, що складається з банків,, кредитних установ, брокерських та інших фірм. Основні емісійні центри єврооблігацій — Лондон, Фран-кфурт-на-Майні, Люксембург, Нідерланди, Антильські, Бермудські, Багамські острови, Сінгапур, Гонконг.
Європейська валютна одиниця (євро) — міжнародна розрахункова одиниця країн-членів ЄЕС. Введена в дію 01.01.1999 р.
Житловий чек — цінний папір, що використовується як платіжний засіб для придбання у власність об'єктів приватизації.
Забезпечення — сукупність матеріальних та інших благ, які знаходяться у сфері обігу і служать матеріальною основою обігу нерозмінних грошових знаків.
Заощадження — різниця між поточним доходом і поточним споживанням.
Застава — спосіб забезпечення зобов'язання. Застава виникає з договору або закону.
Заставні — фінансові інструменти, довгострокові цінні папери, що випускаються переважно іпотечними банками під заставу земельних ділянок, будинків та іншого нерухомого майна. Дають прибуток у вигляді відсотків.
Зберігані цінних паперів — банк або торговець цінними паперами, який має дозвіл на зберігання та обслуговування обігу цінних паперів і операцій емітента з цінними паперами на рахунках у цінних паперах як щодо належних йому цінних паперів, так і щодо цінних паперів, які він зберігає згідно з договором.
Земельна бона — цінний папір, що використовується тільки для обміну на документи, які свідчать про право власності на частину землі державного земельного фонду.
Інвестиції — 1) довгострокові вкладення приватного або державного капіталу в різні галузі національної (внутрішні інвестиції) або закордонної (зовнішні інвестиції) економіки з метою одержання прибутку; 2) сукупність витрат, що реалізується у формі довгострокових вкладень капіталу в різні галузі економіки.
Інвестиції контролюючі — інвестиції, що забезпечують володіння більш ніж 50% голосуючих акцій певної компанії.
Інвестиції портфельні — вкладення коштів у довгострокові цінні папери.
Інвестиції фінансові — вкладення у фінансові інструменти, тобто в акції, облігації й інші цінні папери, випущені приватними компаніями або державою, а також в об'єкти тезаврації, банківські депозити.
Інвестори - громадяни та юридичні особи країни, а також іноземні громадяни, фірми, держави, які приймають рішення про вкладення особистих, позичених або залучених коштів в об'єкти інвестування.
Інвестор індивідуальний — інвестор, який є фізичною особою. На фондовому ринку становлять численнішу групу учасників, ніж інсти-туційні інвестори.
Інвестор інституційний — кредитно-фінансовий інститут, який свої власні активи, а також активи своїх клієнтів вкладає в цінні папери. Найініціативнішими інституційними інвесторами є комерційні банки, пенсійні фонди, інвестиційні й страхові компанії, що постійно продають і одержують цінні папери, сприяють забезпеченню ліквідності ринку; менш активними є промислові і торгові підприємства.
Індикатори — показники, які використовуються спеціалістами фінансового ринку для того, щоб передбачати, наприклад, напрями розвитку ринку, обсяг операцій, динаміку відсоткових ставок. Приклади індикаторів: динаміка відсоткових ставок, динаміка фондових індексів, динаміка прибутковості цінних паперів, динаміка оборотів бірж, промислової продукції, зовнішньої торгівлі.
Індосамент — передатний напис власника на звороті чеків, векселів, коносаментів та інших цінних паперів, що свідчить про надання прав за цими документами іншій особі.
Індосант — особа, яка здійснює передатний напис на звороті чеків, векселів та інших цінних паперів і несе солідарну відповідальність за цими цінними паперами.
Індосат — особа, яка одержує права відповідно до індосаменту (передатного напису).
Інкасо — 1) банківська операція, за якої банк від імені клієнта на підставі розрахункових документів одержує належні йому грошові суми від підприємств і організацій за реалізовані їм матеріальні і товарні цінності, надані послуги. Потім ці суми банк зараховує на рахунки свого клієнта; 2) банківська розрахункова операція, завдяки якій банк за дорученням клієнта (експортера) отримує на основі розрахункових документів належні йому кошти від платника (імпортера) за відвантажені імпортеру товари або надані послуги та зараховує ці кошти на рахунок клієнта-експортера.
Інсайдер — особа, в переважній більшості акціонер корпорації, що має доступ до інформації, яка невідома широкому колу осіб, але суттєво впливає на акції даної корпорації.
Інструменти фондового ринку — інструменти, завдяки яким здійснюються операції на фондовому ринку. До основних інструментів фондового ринку належать акції, облігації, ф'ючерсні контракти, інвестиційні сертифікати.