Бухгалтерський облік
| Вид материала | Документы |
- Курс ІІІ кепіт спеціальність "Бухгалтерський облік" дисципліна "Бухгалтерський облік, 667.78kb.
- Формат опису модуля, 20.04kb.
- Валерія Василівна "Бухгалтерський облік", 175.47kb.
- РОбоча навчальна програма з дисципліни: «Бухгалтерський облік» для підготовки фахівців, 343.59kb.
- Бухгалтерський облік Бухгалтерський облік у галузях економіки, 40.57kb.
- Положение (стандарт) бухгалтерского учета 4 "Отчет о движении денежных средств", утвержденное, 41.04kb.
- За переліком дисциплін програми підготовки бакалаврів з економіки підприємства дисципліна, 116.73kb.
- Програма вступних випробувань з предметА „ бухгалтерський облік абітурієнтів за галуззю, 176.06kb.
- Робота містить методичні рекомендації для виконання І захисту курсових робіт з дисципліни, 252.72kb.
- Розділ: Бухгалтерський облік, оподаткування Облік зобов’язань, 712kb.
Бухгалтерський облік
Зміст
Бухгалтерський облік 1
Зміст 1
Вступ. 1
Розділ 1.Класифікація господарських засобів. 1
Таблиця 1.1. Класифікація господарських засобів ВАТ „ Сяйво ” 3
Розділ 2. Основна бухгалтерська процедура. 6
Розділ 3. Облік амортизації основних засобів. 13
Розділ 4. Облік операцій на поточному рахунку в іноземній валюті. 17
Розділ 5. Документальне оформлення обліку виробітку і заробітної плати. 22
Література використана в написанні курсової роботи. 28
Вступ.
Нажаль в нашому економічному житті багато незрозумілого і ми не завжди можемо дати чітку відповідь на досить просте і природне запитання: чому? На наш погляд, серед найбільш очевидних причин такого становища слід назвати єдину - недостатнє розуміння нашими бізнесменами, інвесторами, менеджерами, фінансистами, податківцями і обліковими працівниками сучасних проблем обліку. На них дивляться але не бачать, про них чують, але не прислуховуються, про них говорять, але не аналізують, про них думають, але не прогнозують і, як наслідок, їх не вирішують.
В умовах переходу до ринкової економіки відродження справжньої бухгалтерії ускладнюється невизначеністю ситуації. Одні вважають, що до зовсім нового обліку можна і необхідно перейти відразу; інші стверджують, що шлях може і повинен бути "далекий і довгий".
У нашій державі налічується близько півмільйона бухгалтерів. В умовах ринкової економіки роль та самостійність представників цієї професії надзвичайно зросли, але разом з тим підвищилась і їх відповідальність. Адже ціна помилки, якої може припуститися бухгалтер, велика і тягне за собою для підприємства відчутні штрафні санкції.
Вирішення цих проблем сьогодні пов'язане з подальшим розвитком теоретичних та методологічних засад бухгалтерського обліку.
Теорія обліку виконує два основні завдання:
- формує у студентів комплексний науковий підхід до аналізу господарських явищ та відображення їх в обліку;
- поєднує одержані теоретичні знання з практичними навиками та вміннями в обліковій сфері.
Розділ 1.Класифікація господарських засобів.
Для управління діяльністю підприємства необхідно знати, якими господарськими засобами воно розпоряджається, де ці засобі розміщені, як вони функціонують в процесі діяльності, а також за рахунок яких джерел утворилися і для чого призначені.
Тому господарські засоби прийнято групувати:
- за функціональною участю в процесі діяльності;
- за джерелами утворення (формування) і цільовим призначенням.
За функціональною участю в процесі діяльності господарські засоби (ресурси) підприємства поділяються на необоротні й оборотні активи.
Необоротні активи – це активи, які використовуються в господарській діяльності підприємства протягом періоду, що перевищує рік, або операційний цикл (проміжок часу між придбанням запасів для виготовлення та отримання грошових коштів від реалізації виробленої продукції), якщо він більший за рік.
Оборотні активи – це грошові кошти та їх еквіваленти , що не обмежені у використанні, а також інші активи призначені для реалізації чи споживання протягом періоду, що не перевищує рік, або операційний цикл, якщо він не більше за рік.
Витрати майбутніх періодів – це витрати, що мали місце протягом звітного або попередніх періодів, але належать до наступних періодів.
В загальному активами вважають ресурси, контрольовані підприємством в результаті минулих подій, використання яких, як очікується, призведе до отримання економічних вигод у майбутньому.
Отже, необоротні активи поділяються на:
Необоротні матеріальні активи:
Основні засоби – це сукупність матеріальних цінностей, що тривалий час приймають участь в процесі виробництва, не змінюють своєї натуральної форми і переносять свою вартість на продукцію, що виготовляється підприємством, частинами у вигляді нарахування зносу. До них відносяться будівлі, споруди, передавальні пристрої, робочі та силові машини, обладнання, вимірювальні, регулюючі прилади та пристрої, обчислювальна техніка тощо.
Незавершені капітальні вкладення – це вкладення коштів у незавершені будівництвом об’єкти.
Довгострокові фінансові інвестиції – це внески в цінні папери інших підприємств (акції акціонерних товариств, процентні облігації державних і міських позик) на строк більше одного року або операційного циклу.
Довгострокова дебіторська заборгованість – це заборгованість фізичних і юридичних осіб даному підприємству, яка має бути погашена протягом періоду, що перевищує один рік або операційного циклу, якщо він більше за рік.
Інші необоротні матеріальні активи – це матеріальні предмети, які використовуються тривалий час не змінюючи свою натуральну форму, але на відміну від основних засобів їх вартість менша.
- Необоротні нематеріальні активи – це довгострокові витрати, які окупаються протягом визначеного періоду за рахунок додаткової виручки чи прибутку, які одержує підприємство в результаті їх застосування в своїй господарській діяльності.
Оборотні активи мають такий поділ:
- Активи у сфері виробництва:
Предмети праці (сировина, матеріали, комплектуючі вироби) – призначені для виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, обслуговування виробництва й адміністративних потреб;
Незавершене виробництво – це матеріали, які безпосередньо знаходяться на певній стадії обробки, тобто незакінчені технологічні процеси.
- Активи у сфері обігу:
Готова продукція – виготовлена на підприємстві , пройшла всі стадії обробки, призначена для продажу та відповідає технічним і якісним характеристикам, які передбачені договором абоіншими нормативними актами.
Кошти в рахунках – вільні грошові кошти підприємства, що зберігаються на поточному рахунку, від реалізації продукції, виконаних робіт та надання послуг, одержані кредити банків, заборгованість від дебіторів.
Грошові кошти – готівка, що зберігається у касі підприємства. До каси гроші надходять з поточного рахунку в банку для виплати заробітної плати, допомоги по тимчасовій непрацездатності, пенсій, премій та інших цілей.
- Вилучені з обігу активи :
збитки підприємства, тобто перевищення витрат над одержаними доходами. Збиток означає зменшення, втрату коштів, вилучення з величини ресурсів, які має підприємство.
Щодо класифікації господарських засобів за джерелами формування та цільовим призначенням, то з (мал.1.2) видно, що вони поділяються на:
Власні – засоби, які підприємство отримує на весь період діяльності. Це:
Власний капітал – це власні джерела підприємства, які складаються з внесків власників вкладених без визначеного строку повернення, або залишені ними на підприємстві з одержаного прибутку;
Цільове фінансування – це джерело додаткових коштів одержаних з бюджету, галузевих і міжгалузевих фондів спеціального призначення, від інших організацій, фізичних осіб для здійснення заходів цільового призначення (для розширення своєї діяльності, фінансування науково-дослідних робіт, якщо не вистачає внутрішніх ресурсів), такі кошти поверненню не підлягають.
Доходи майбутніх періодів – це доходи, одержані в поточному періоді, проте вони належать до майбутніх періодів.
Позикові – це засоби, які підприємство одержало у тимчасове користування. Це:
Довгострокові зобов’язання – це заборгованість підприємства перед фізичними і юридичними особами, яка має бути погашена протягом періоду, що перевищує один рік або операційний цикл. До них відносять: довгострокові зобов’язання по кредитам банку, довгострокова кредиторська заборгованість.
Поточні зобов’язання – це заборгованість фізичним і юридичним особам, яка має бути погашена протягом року, або операційного циклу, якщо він більший за рік. Вони включають: короткострокові зобов’язання по кредитам банку, короткострокова кредиторська заборгованість, короткострокові зобов’язання за розподілом.
До довгострокових зобов’язань належать:
- довгострокові кредити банків – заборгованість підприємства банкам по отриманих від них кредитах, строк погашення яких не припадає на звітний період;
- інші довгострокові фінансові зобов’язання – сума довгострокової заборгованості підприємства щодо зобов’язання із залученням позикових коштів (крім кредитів банків), на які нараховують відсотки;
- інші довгострокові зобов’язання (заборгованість по довгострокових векселях, по фінансовій оренді, відстрочених податкових зобов’язаннях тощо)
До складу поточних зобов’язань належать зобов’язання, що підлягають погашенню на вимогу кредиторів, а також та частина зобов’язань, яка буде погашена протягом операційного циклу або протягом 12 місяців, починаючи з дати балансу. До таких зобов’язань належать:
- короткострокові кредити банків – сума поточних зобов’язань перед банками за отримані від них короткострокові кредити;
- кредиторська заборгованість за товари, роботи і послуги – сума заборгованості постачальникам і підрядчикам за одержані матеріальні цінності та надані послуги;
- поточні зобов’язання по розрахунках з бюджетом та позабюджетних платежах, по оплаті праці, по страхуванню (по соціальному страхуванню, пенсійному забезпеченню, страхуванню майна тощо), з учасниками по нарахованих дивідендах та інших операціях;
- інші поточні зобов’язання (по векселях виданих, одержаних авансах, внутрішньовідомчих та інших розрахунках).
На основі вихідних даних, наведених в таблиці 1.1 здійснимо класифікацію господарських засобів ВАТ „Сяйво” та на основі результатів класифікації складемо бухгалтерський баланс діяльності даного підприємства за січень – грудень 2005 року.