План Закон України про студентське самоврядування Сучасні реалії студентського самоврядування

Вид материала

Закон

Содержание Вищі навчальні заклади та студентство Витяг із закону України „ПРО вищу освіту” Витяг із статуту університету

Подобный материал:

• План Вступ. Що таке студентське самоврядування. Особливості діяльності органів студентського, 282.78kb.
• Вознесенський міський голова, 31.43kb.
• Закон України "Про місцеве самоврядування району", 904.22kb.
• Закон України "Про місцеве самоврядування області", 914.92kb.
• В. Н. Каразіна за 2010/2011 н р. Структура та діяльність органів студентського самоврядування, 364.13kb.
• Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», 6372.64kb.
• Метою Програми є: сприяння розвитку місцевого самоврядування Жовківського району; зміцнення, 18.73kb.
• «Забезпечення законності І правопорядку в територіальній громаді міста Полтави», 440.85kb.
• Закон України "Про місцеве самоврядування громади", 1230.78kb.
• Верховної Ради України 2 червня 2009 року, 16: 00 година Веде засідання Голова Верховної, 71.34kb.

Матеріали до першої лекції

„Студентське самоврядування як невід’ємна складова

демократизації вищої школи”


План

1. Закон України про студентське самоврядування
   
2. Сучасні реалії студентського самоврядування
   
3. Студентське самоврядування в університеті
   

Самоврядування - це добровільне об’єднання студентів, яке самостійно та під свою відповідальність вирішує питання, які стосуються інтересів студентства.

Сучасні загально-цивілізаційні тенденції розвитку роблять системоутворюючий вплив на реформування вищої освіти України, яке передбачає перш за все її демократизацію. Стратегічні напрями розвитку вищої освіти визначено Конституцією України, законами України „Про освіту”, „Про вищу освіту”, Національною доктриною розвитку освіти, указами Президента України, постановами Кабінету Міністрів України. Важливою ланкою цього процесу є підвищення ролі студентського самоврядування, що дало змогу масово залучити студентську молодь до управління вищим навчальним закладом.

Відповідно до статті п’ятої Конституції України носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні н6алежить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами.

Ніхто не може узурпувати державну владу [Конституція України. – К. – 1986. – Ст. 5].

Це означає як участь народу в управлінні державою, так і виключне право народу своїми вольовими рішеннями визначати і змінювати конституційний лад України, її демократичну легітимність як правової держави. Це дає можливість студентам як громадянам держави приймати участь в управлінні університетом як частини держави.

На сьогодні держава приділяє велику увагу студентському самоврядуванню. Як зазначив міністр освіти і науки Станіслава Ніколаєнко на Всеукраїнському педагогічному форумі: „Оновлення освітнього і наукового процесу – наше найперше завдання. До управління університетів необхідно більше залучати громадськість, розширювати участь студентів у вирішенні актуальних питань їх діяльності, всіляко підтримувати студентське самоврядування. Треба добре потурбуватися про добробут студентства. Адже стан гуртожитків та аудиторій у деяких вищих навчальних закладах є просто незадовільним. Саме студенти мають бути партнерами викладача, а отже, повноцінними учасниками університетського життя” [„Освіта” – 2005 – 25.05-01.06. – С.3].

Реформа вищої школи, демократизація суспільних відносин у ній суттєво розширили студентське самоврядування, дали змогу масово залучити молодь до управління справами і передусім взяти участь у Вчених рад університетів, інститутів, факультетів. А це гарна ознака нашої демократії, надання юнакам і дівчатам самостійності, підвищення їх відповідальності за якість навчання і виховання. Студентське самоврядування багатогранне. Воно охоплює різні сфери діяльності, сприяє зростанню соціальної активності, ініціативи, розвиває організаторські, управлінські та інші здібності, які необхідні в подальшій роботі, в якісно нових умовах переходу до ринкової економіки. Самоврядування - самостійна громадська діяльність студентів з реалізації функцій управління вищим навчальним закладом, що визначається ректоратом, деканатами і здійснюється молоддю, дозволяє залучати енергію її на вдосконалення навчального процесу і разом з тим уникати суб'єктивізму при прийнятті рішень у керівництві.

Відповідно до закону України „Про вищу освіту” у вищих навчальних закладах створюються органи студентського самоврядування, які сприяють гармонійному розвитку особистості студента, формуванню у нього навичок майбутнього організатора, керівника. Органи студентського самоврядування вирішують питання, що належать до їх компетенції.

Рішення органів студентського самоврядування мають дорадчий характер. У своїй діяльності органи студентського самоврядування керуються законодавством, рішеннями спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі освіти і науки та відповідного центрального органу виконавчої влади, в підпорядкуванні якого знаходиться виший навчальний заклад, статутом вищого навчального закладу. Основними завданнями органів студентського самоврядування є:

• забезпечення і захист прав та інтересів студентів, зокрема стосовно організації навчального процесу;
  
• забезпечення виконання студентами своїх обов'язків;
  
• сприяння навчальній, науковій і творчій діяльності студентів;
  
• сприяння створенню відповідних умов для проживання та відпочинку студентів;
  
• сприяння діяльності студентських гуртків, товариств, об'єднань, клубів за інтересами;
  
• організація співробітництва зі студентами інших вищих навчальних закладів і молодіжними організаціями;
  
• сприяння працевлаштуванню випускників;
  
• участь у вирішенні питань міжнародного обміну студентами.
  

Студентське самоврядування здійснюється на рівні студентської групи, факультету, гуртожитку, вищого навчального закладу. Залежно від контингенту студентів, типу та специфіки вищого навчального закладу студентське самоврядування може здійснюватися на рівні курсу, спеціальності, студентського містечка, структурних підрозділів вищого навчального закладу.

Вищим органом студентського самоврядування є загальні збори (конференція) студентів вищого навчального закладу, які:

• ухвалюють Положення про студентське самоврядування;
  
• обирають виконавчі органи студентського самоврядування та заслуховують їх звіти;
  
• визначають структуру, повноваження та порядок обрання виконавчих органів студентського самоврядування.
  

Органи студентського самоврядування можуть мати різноманітні форми (сенат, парламент, старостат, студентська навчальна (наукова) частина, студентські деканати, ради тощо) [Закон України „Про вищу освіту”. – Відомості Верховної Ради – 2002 - № 20 – С. 134].

Успішно перебудувати вищу школу, різко підняти якість підготовки сучасного спеціаліста, його гуманітарну національну культуру неможливо тільки організацією навчально-виховного процесу, адміністрацією вузів без активної позиції самих студентів. Необхідно всебічно розвивати студентське самоврядування, ініціативу та самодіяльність студентських колективів вузів у вирішенні всіх питань студентського життя.

В умовах переходу до ринкових відносин незмірно зростає важливість розвитку умайбутніх спеціалістів нешаблонного мислення, ініціативності, вміння самостійно приймати рішення, впевнено їх відстоювати. Розширення студентського самоврядування дає можливість виховувати у майбутніх спеціалістів соціальну відповідальність, розвивати у них прагнення до наукового пошуку, підвищення рівня самостійності.

Майбутній спеціаліст, прийшовши на виробництво, у сферу науки, культури чи обслуговування, повинен бути соціально активним, ініціативним, впроваджувати і підтримувати демократичні норми управління керівництва і спілкування. Без цих навичок спеціаліста неможливо говорити про перехід до ринкової економіки.

На сьогодні самоврядування діє не тільки на рівні вищих навчальних закладів, але й на рівні держави. В червні 2005 року в Києві відбулася установча конференція Всеукраїнської студентської ради при Міністерстві освіти і науки України. Було створено Всеукраїнську Студентську Раду. Делегати від органів студентського самоврядування з понад 150 вищих навчальних закладів з усіх регіонів держави, від близько одного мильона студентів республіки, затвердили положення про Всеукраїнську студентську раду й обрали членів Всеукраїнської студентської колегії. Поява Всеукраїнської студентської ради зумовлена багатьма чинниками - починаючи від принципів Болонського процесу, в яких студентство розглядається як партнер, до розуміння необхідності створення координуючого органу серед самих студентських парламентів і рад, які виникали у різних університетах і інститутах по всій Україні. Щодо останнього, то спроби створити інституції, які б координували роботу студентських самоврядних Органів, були й раніше, наприклад. Рада при Президентові України та інші [„Освіта України” - 2005 - № 41 - С.2].

Студентські організації через самоуправління реалізують свої права насамперед у сфері діяльності самих студентів: навчання, підвищення його якості і самоосвіти, науково-дослідній і культурноосвітній роботі, організації вільного часу, дозвілля, суспільно корисної праці, самоврядуванні в студентській академічній групі і в студентському гуртожитку, утвердженні в студентському середовищі здорового духовного і культурного способу життя та ін.

Студентство як складова частина молоді становить собою специфічну соціальну групу , що характеризує особливий спосіб життя, умови навчальної праці і побуту. Значна більшість студентів живе у великих містах або поблизу них, багато з них мешкають у гуртожитках, завдяки чому виникає єдність студентського побуту, формуються спільні інтереси, студентські традиції, світогляд тощо, цілком певні спеціальні якості та своєрідна роль в історичному розвитку суспільних відносин.

Виходячи із власної специфіки, в університетах діє комплексна система виховної роботи, яка містить взаємодіючі положення, що регулюють і стимулюють розвиток та вдосконалення студентського самоврядування, направленого на покращення підготовки спеціалістів, а також формування в них професійної та гуманітарної культури. Ця робота визначається і регламентується статутом університетів та іншими документами, наказами ректорів. Статут визначає діяльність структурних підрозділів вузу, ректорату, деканатів, кафедр інших служб і відділів, студентських формувань і їх громадських організацій з підготовки висококваліфікованих фахівців.

Відповідно до Статуту Східноукраїнського національного університету, студентське самоврядування здійснюється на рівні академічної групи, інститутів, факультетів, гуртожитків, університету. За бажанням студентів воно може здійснюватися також на рівні курсу, спеціальності тощо. Вищим органом самоврядування університету є збори або конференція. На них затверджується положення про студентське самоврядування; обирається виконавчий орган - рада, встановлюється її структура і термін повноважень, заслуховується звіт.

Головною структурною одиницею системи самоврядування є академічна група, що обирає свою раду, та делегує свого представника в координаційну раду студентського самоврядування університету. Рада факультету формується, як правило, з представників рад самоврядування академічних груп та гуртожитку і обирає представників до ради самоврядування університету, ради факультету.

Вищим органом самоврядування в університеті є координаційна рада студентського самоврядування в які входять голови (або представники) рад інститутів, факультетів. Відповідно до положення Координаційна рада студентського самоврядування в університеті є консультативно-дорадчим органом, утвореним з метою більш повного врахування позицій студентської молоді в справі гармонійного розвитку особистості студента, формуванню у нього навичок майбутнього організатора, керівника; налагодження конструктивної взаємодії між суб’єктами управління вищим навчальним закладом.

У університеті активно працює координаційна рада студентського самоврядування університету та 13 рад інститутів і факультетів. Студентські організації через самоуправління реалізують свої права насамперед у сфері діяльності самих студентів: навчання, підвищенні його якості та самоосвіти, науково-дослідницькій і культурно-освітній роботі, організації дозвілля, суспільно-корисній праці, самоврядуванні у студентській групі й студентському гуртожитку, утвердженні в студентському середовищі здорового духовного та культурного способу життя та інше.

Рада у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а також Положенням про студентське самоврядування. Основними завданнями Ради є:

• забезпечення постійного зв’язку та взаємодії між органами студентського самоврядування структурних підрозділів університету, суб’єктами управління вищим навчальним закладам під час реалізації державної політики у сфері освіти, праці, соціального становлення та розвитку молоді;
  
• аналіз практики застосування законодавства і прогнозування суспільних процесів під час навчання, соціального становлення та розвитку студентської молоді, молодих спеціалістів і громадян, розроблення та внесення за результатами такого аналізу відповідних пропозицій згідно зі Статутом університету;
  
• участь у підготовці та проведенні заходів, спрямованих на розв’язання соціально-економічних, правових, культурних та інших проблем студентської молоді;
  
• сприяння розширенню міжнародного співробітництва у сфері освіти.
  

Рада для виконання покладених на неї завдань має право:

• одержувати в установленому порядку від суб’єктів управління вищим навчальним закладом необхідні матеріали та інформацію;
  
• утворювати в разі потреби тимчасові комісії, експертні та робочі групи, залучати в установленому порядку до роботи в них працівників та студентів університету тощо;
  
• проводити наукові конференції, семінари, наради з питань, що належать до її компетенції.
  

Рада утворюється у складі рівноправних членів ради, які по черзі головують на засіданнях. Організаційною формою роботи Ради є засідання, які проводяться в міру потреби, але не рідше одного разу на квартал. Засідання Ради є правомочним, якщо на ньому присутня більшість її членів. Рішення Ради приймаються більшістю голосів присутніх на засіданні членів Ради. У разі рівного розподілу голосів голос головуючого на засіданні є вирішальним.

Статус і функції самоврядування вимагають активної участі членів студрад уроботі Вчених рад університету, факультетів тощо.

Самоврядування в університеті функціонує з метою участі в заходах ректорату, деканатів з підготовки фахівців та виховання їх, а також забезпечення виконання студентами обов'язків і одночасно захисту їхніх прав, Сприяє гармонійному розвитку особистості і формуванню навичок організатора, керівника. Діяльність органів самоврядування узгоджується з адміністрацією вузу, не залежить від політичних партій і рухів.

Головним завданням самоврядування є удосконалення навчально-масової роботи і трудового виховання; роботи в студентських гуртожитках, організації там студентського побуту і дозвілля. Поряд з цими є й такі: соціальний захист прав та інтересів студентів; виконання ними своїх прямих обов'язків; сприяння навчальній, науковій і творчій діяльності; створення за згодою адміністрації (ректорату) різноманітних гуртків, об'єднань, клубів за інтересами; співробітництво з іншими навчальними закладами і молодіжними організаціями; сприяння проведенню соціологічних досліджень; участь у вирішенні питань міжнародного обміну студентами.

Студентські ради інститутів, факультетів університету плідно працюють відповідно системі виховної роботи університету за різними напрямами. Головну увагу студентські ради приділяють навчальній, науково-дослідницькій роботі. Студенти університету за 2004-2005 навчальний рік отримали 65 нагород у Всеукраїнській студентській олімпіаді, на Всеукраїнських і міжнародних студентських наукових конференціях і конкурсах, отримали 42 студенти університету іменні стипендії тощо.

Серед різноманітних форм виховної, культурно-масової роботи, в якій студентське самоврядування бере активну участь, є проведення щорічного фестивалю „Студентська весна”, конкурсів: „Студент року”, „Кращий куратор”, проводять вечори відпочинку, конкурси, огляди, КВК, посвяти в студенти та їх випуск, дні факультетів, та інші заходи. Залучають студентів до художньої самодіяльності. Було започатковано та провено зустрічи ректора з активом студентського самоврядування університету. Активну позицію студентські ради займають у організації вторинної зайнятості студентів, тобто в університеті вже сформовано та діє понад 17 молодіжних трудових загонів, які працюють як на території університету так ї його межами. П’ять молодіжних трудових загонів працюють у АР Крим.

До головних завдань студентського самоврядування з організації роботи в гуртожитках університету входять участь у роботі щодо поселення в гуртожитки, організація побуту студентів, досугу. Наприклад, у 2004/05 навчальному році у гуртожитках були проведені спортивні змагання серед мешканців, конкурс-огляд гуртожитків щодо бережливого ставлення до місця свого проживання, де кращим став другий та четвертий гуртожитки, двічі на тиждень вечори відпочинку тощо.

Спостереження свідчить, що самоврядування поліпшує соціально-психологічний клімат у студентському середовищі, сприяє проявам ініціативи та винахідництва. Проте досягнутий рівень самоврядування ще не у повній мірі відповідає якісним параметрам підготовки сучасних висококваліфікованих фахівців. А тому необхідно:

• Більш приділяти уваги питанням залучення до керівництва органів самоврядування здібних організаторів;
  
• Самоврядування буде дієвішим, якщо деканати оперативніше доводитимуть до студентів інформацію про важливі події в житті університету, рішення ректорату, вченої ради та деканатів;
  
• Більш о уваги надати розвитку міжнародних студентських зв'язків, участі молоді у міжнародних організаціях;
  
• Органічно зв’язати позааудиторної роботи та навчального процесу;
  
• Організувати навчання організаторів виховного процесу та студентів;
  
• Розширити коло питань, що входять у компетенцію студентського самоуправління тощо.
  

Адже формування самостійної і всебічно розвиненої особистості у вузі нині особливо на часі.

Додаток

Витяг з VII. Конференції міністрів вищої

освіти Європи

"Утворення європейського простору вищої освіти"


Берлін, 19 вересня 2003 року

Преамбула

19 червня 1999 року, через рік після прийняття Сорбоннської декларації, міністри вищої освіти 29 європейських країн підписали Болонську декларацію. Було узгоджено важливі спільні кроки на шляху розвитку ефективного Європейського простору вищої освіти у період до 2010 року. На Празькій конференції 19 травня 2001 року міністри збільшили кількість завдань та підтвердили свій намір щодо встановлення європейського простору вищої освіти до 2010 року. 19 вересня 2003 року міністри вищої освіти з 33 європейських країн зібрались у Берліні для того, щоб оцінити досягнуті успіхи та встановити пріоритети й нові завдання на наступні роки, маючи на меті прискорення реалізації проекту створення Європейського простору вищої освіти. Вони погодились з такими поглядами, принципами та пріоритетами.

Міністри визнали роль співробітництва вищих закладів освіти та студентських спілок у створенні Європейського простору вищої освіти. Вони взяли до уваги інформацію Асоціації європейських університетів, яка надійшла від конвенту вищих навчальних закладів в Граці, а також внесок Європейської асоціації вищих навчальних закладів (EURASHE) та повідомлення національних студентських спілок Європи (ESIB).

Міністри відзначають інтерес інших регіонів світу до створення Європейського простору вищої освіти. Привітали присутніх на конференції гостей — представників європейських країн, які ще не приєдналися до Болонського процесу, а також представників Європейської Комісії, представників Латинської Америки та Карибського басейну.

Вищі навчальні заклади та студентство

Міністри підтримують участь вищих навчальних закладів і студентства в Болонському процесі і вважають, що лише активна участь усіх партнерів у процесі може забезпечити його довгостроковий успіх.

Усвідомлюючи, який внесок авторитетні заклади освіти мають зробити в економічний і соціальний розвиток, міністри сходяться на тому, що університети мають бути уповноважені приймати рішення щодо своєї внутрішньої організації та управління. Міністри закликають ці навчальні заклади і надалі впроваджувати реформи в усі сфери свого життя. Міністри відзначають конструктивну участь студентських спілок у Болонському процесі та наголошують на потребі залучати студентство до подальших дій.

Студентство — повноправний партнер в управлінні вищою освітою. Міністри закликають університети і студентство до активнішої участі в управлінні вищою освітою.

Міністри наголошують на потребі забезпечити гідні умови проживання та навчання для студентів, маючи на увазі, щоб вони могли успішно завершити курс навчання упродовж обумовленого строку без перешкод, пов'язаних із соціальною і економічною ситуацією в їхніх сім'ях. Також міністри відзначають важливість збору даних про соціальне й економічне становище студентства.


Витяг із закону України „ПРО вищу освіту”

Стаття 38. Студентське самоврядування

1. У вищих навчальних закладах створюються органи студентського самоврядування. Органи студентського самоврядування сприяють гармонійному розвитку особистості студента, формуванню у нього навичок майбутнього організатора, керівника. Органи студентського самоврядування вирішують питання, що належать до їх компетенції.

Рішення органів студентського самоврядування мають дорадчий характер.

2. У своїй діяльності органи студентського самоврядування керуються законодавством, рішеннями спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі освіти і науки та відповідного центрального органу виконавчої влади, в підпорядкуванні якого знаходиться виший навчальний заклад, статутом вищого навчального закладу.

3. Основними завданнями органів студентського самоврядування є:

• забезпечення і захист прав та інтересів студентів, зокрема стосовно організації навчального процесу;
  
• забезпечення виконання студентами своїх обов'язків;
  
• сприяння навчальній, науковій та творчій діяльності студентів;
  
• сприяння створенню відповідних умов для проживання і відпочинку студентів;
  
• сприяння діяльності студентських гуртків, товариств, об'єднань, клубів за
  
• інтересами;
  
  • організація співробітництва зі студентами інших вищих навчальних закладів і молодіжними організаціями;
    
  • сприяння працевлаштуванню випускників;
    
  • участь у вирішенні питань міжнародного обміну студентами.
    

4. Студентське самоврядування здійснюється на рівні студентської групи, факультету, гуртожитку, вищого навчального закладу. Залежно від контингенту студентів, типу та специфіки вищого навчального закладу студентське самоврядування може здійснюватися на рівні курсу, спеціальності, студентського містечка, структурних підрозділів вищого навчального закладу.

5. Вищим органом студентського самоврядування є загальні збори (конференція) студентів вищого навчального закладу, які:

ухвалюють Положення про студентське самоврядування;

обирають виконавчі органи студентського самоврядування та заслуховують їх звіти;

визначають структуру, повноваження та порядок обрання виконавчих органів студентського самоврядування.

6. Органи студентського самоврядування можуть мати різноманітні форми (сенат, парламент, старостат, студентська навчальна (наукова) частина, студентські , деканати, ради тощо).


ВИТЯГ ІЗ СТАТУТУ УНІВЕРСИТЕТУ


5. ОРГАНИ ГРОМАДСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ


5.5. В Університеті створюються і діють органи студентського самоврядування університету у формі координаційної ради, студентських рад, старостатів тощо.

Рішення органів студентського самоврядування мають дорадчий характер.

Студентське самоврядування здійснюється на рівні студентської групи, курсу, спеціальності, інституту, філіалу, навчально-наукового інституту, факультету, коледжу, технікуму, університету в цілому, а також гуртожитку та студентського містечка.

6. Вищим органом студентського самоврядування є загальні збори (конференція) студентів Університету, які:
   

• ухвалюють положення про студентське самоврядування;
  
• обирають виконавчі органи студентського самоврядування та заслуховують їх звіти;
  
• визначають структуру, повноваження та порядок обрання виконавчих органів студентського самоврядування. Порядок скликання загальних зборів (конференції) студентів визначається органом студентського самоврядування Університету.
  

6. Основними завданнями органів студентського самоврядування є:
   

• виконання студентами своїх обов'язків;
  
• сприяння навчальній, науковій та творчій діяльності студентів;
  
• сприяння забезпечення і захист прав та інтересів студентів, зокрема, стосовно організації навчального процесу;
  
• забезпечення створенню відповідних умов для проживання і відпочинку студентів;
  
• створення різноманітних студентських гуртків, товариств, об'єднань, клубів за інтересами;
  
• організація співробітництва зі студентами інших вищих закладів освіти і молодіжними організаціями;
  
• сприяння працевлаштуванню випускників;
  
• участь у вирішенні питань міжнародного обміну студентами.
  

ПОЛОЖЕННЯ

про координаційну раду студентського

самоврядування в університеті


1. Координаційна рада студентського самоврядування в університеті (далі – Рада) є консультативно-дорадчим органом, утвореним з метою більш повного врахування позицій студентської молоді в справі гармонійного розвитку особистості студента, формуванню у нього навичок майбутнього організатора, керівника; налагодження конструктивної взаємодії між суб’єктами управління вищим навчальним закладом.

2. Рада у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а також цим Положенням.

3. Основними завданнями Ради є:

• забезпечення постійного зв’язку та взаємодії між органами студентського самоврядування структурних підрозділів університету, суб’єктами управління вищим навчальним закладам під час реалізації державної політики у сфері освіти, праці, соціального становлення та розвитку молоді;
  
• аналіз практики застосування законодавства і прогнозування суспільних процесів під час навчання, соціального становлення та розвитку студентської молоді, молодих спеціалістів і громадян, розроблення та внесення за результатами такого аналізу відповідних пропозицій згідно із Статутом університету;
  
• участь у підготовці та проведенні заходів, спрямованих на розв’язання соціально-економічних, правових, культурних та інших проблем студентської молоді;
  
• сприяння розширенню міжнародного співробітництва у сфері освіти.
  

4. Рада для виконання покладених на неї завдань має право:

• одержувати в установленому порядку від суб’єктів вищим навчальним закладом необхідні матеріали та інформацію;
  
• утворювати в разі потреби тимчасові комісії, експертні та робочі групи, залучати в установленому порядку до роботи в них працівників та студентів університету тощо;
  
• проводити наукові конференції, семінари, наради з питань, що належать до її компетенції.
  

5. Рада утворюється у складі рівноправних членів ради, які по черзі головують на засіданнях.

6. Організаційною формою роботи Ради є засідання, які проводяться в міру потреби, але не рідше одного разу на квартал.

Засідання Ради є правомочним, якщо на ньому присутня більшість її членів.

7. Рішення Ради приймаються більшістю голосів присутніх на засіданні членів Ради. У разі рівного розподілу голосів голос головуючого на засіданні є вирішальним.

Рішення Ради оформляються протоколом, який підписує її голова.

Окрема думка члена Ради, який голосував проти прийнятого рішення, викладається в письмовій формі і додається до рішення Ради.

8. Рішення Ради мають рекомендаційний характер.

9. Рада використовує в роботі бланки зі своїм найменуванням.


Положення про старосту студентської групи

1. Загальна частина
   
   1. Староста призначається наказом декана факультету з числа кандидатів, запропонованих групою. Кандидатура старости має бути узгоджена з головою студентської ради.
      
   2. Старостою академічної групи може бути один з кращих за успішністю студент, який відзначається високими моральними якостями, користується авторитетом та пошаною серед студентів групи, має позитивний вплив на колектив групи, володіє організаторськими здібностями.
      
   3. Староста є представником деканату та студентської ради для організаційного забезпечення навчального процесу в академічній групі, управління студентським колективом при залученні групи до всіх організаційних заходів, які здійснюються ректоратом, деканатом та студентською радою або за їх дорученням.
      
2. Обов’язки старости
   
   1. Планувати, організовувати та проводити в академічній групі заходи, пов’язані з навчально-виховним процесом.
      
   2. Готувати і проводити збори студентів групи, де обговорюються стан навчання і дисципліни, інші актуальні питання з життя студентського колективу.
      
   3. Своєчасно інформувати студентів про розпорядження ректорату, деканату, викладачів та студентської ради стосовно організації навчально-виховного процесу та інших організаційних заходів.
      
   4. Щоденно вести в журналі групи облік відвідувань занять студентами.
      
   5. Організовувати студентів групи для участі у заходах, які проводяться у вузі, на факультеті.
      
   6. Проводити індивідуальні бесіди зі студентами групи щодо виконання вимог навчального плану та графіка, правил внутрішнього розпорядку.
      
   7. Брати участь у роботі студентської ради факультету та університету.
      
   8. Бути присутнім на зборах (старостатах, конференціях тощо), скликаних деканатом, студентською радою факультету та університету.
      
3. Права старости
   
   1. Відповідно до діючих положень представляти інтереси групи при поселенні в гуртожиток, призначенні стипендій, дій студентської ради.
      
   2. Доводити до відома студентів обов’язкові для виконання розпорядження декана, його заступників, рішення студентської ради.
      
   3. Рекомендувати кращих студентів групи до матеріального та морального заохочення за відмінне навчання, активну участь у громадській роботі.
      
   4. Вносити пропозиції при накладенні на студентів адміністративних стягнень за порушення навчальної та трудової дисципліни , правил внутрішнього розпорядку.
      
4. Відповідальність
   
   1. Староста несе відповідальність за виконання обов’язків, передбачених цим “Положенням”.
      
   2. У разі невиконання обов’язків староста звільняється з посади.
      

Положення про старосту студентської групи

5. Загальна частина
   
   1. Староста призначається наказом декана факультету з числа кандидатів, запропонованих групою. Кандидатура старости має бути узгоджена з головою студентської ради.
      
   2. Старостою академічної групи може бути один з кращих за успішністю студент, який відзначається високими моральними якостями, користується авторитетом та пошаною серед студентів групи, має позитивний вплив на колектив групи, володіє організаторськими здібностями.
      
   3. Староста є представником деканату та студентської ради для організаційного забезпечення навчального процесу в академічній групі, управління студентським колективом при залученні групи до всіх організаційних заходів, які здійснюються ректоратом, деканатом та студентською радою або за їх дорученням.
      
6. Обов’язки старости
   
   1. Планувати, організовувати та проводити в академічній групі заходи, пов’язані з навчально-виховним процесом.
      
   2. Готувати і проводити збори студентів групи, де обговорюються стан навчання і дисципліни, інші актуальні питання з життя студентського колективу.
      
   3. Своєчасно інформувати студентів про розпорядження ректорату, деканату, викладачів та студентської ради стосовно організації навчально-виховного процесу та інших організаційних заходів.
      
   4. Щоденно вести в журналі групи облік відвідувань занять студентами.
      
   5. Організовувати студентів групи для участі у заходах, які проводяться у вузі, на факультеті.
      
   6. Проводити індивідуальні бесіди зі студентами групи щодо виконання вимог навчального плану та графіка, правил внутрішнього розпорядку.
      
   7. Брати участь у роботі студентської ради факультету та університету.
      
   8. Бути присутнім на зборах (старостатах, конференціях тощо), скликаних деканатом, студентською радою факультету та університету.
      
7. Права старости
   
   1. Відповідно до діючих положень представляти інтереси групи при поселенні в гуртожиток, призначенні стипендій, дій студентської ради.
      
   2. Доводити до відома студентів обов’язкові для виконання розпорядження декана, його заступників, рішення студентської ради.
      
   3. Рекомендувати кращих студентів групи до матеріального та морального заохочення за відмінне навчання, активну участь у громадській роботі.
      
   4. Вносити пропозиції при накладенні на студентів адміністративних стягнень за порушення навчальної та трудової дисципліни , правил внутрішнього розпорядку.
      
8. Відповідальність
   
   1. Староста несе відповідальність за виконання обов’язків, передбачених цим “Положенням”.
      
   2. У разі невиконання обов’язків староста звільняється з посади.