План Вступ. Що таке студентське самоврядування. Особливості діяльності органів студентського самоврядування в інших країнах

Вид материала

Содержание

1. Що таке студентське самоврядування
Радує одне: що нам є з ким і маємо над чим працювати.
Псевдоділовий, або бюрократичний –
Студентське самоврядування твого університету
Міністерство освіти і науки України
Всеукраїнська студентська рада.Здобутки і перспективи розвитку
Порада від головного редактора

Подобный материал:

Міністерство освіти і науки України

Всеукраїнська студентська рада

Перша лекція

Роль студентського самоврядування у забезпеченні якості вищої освіти

План

Вступ.

Що таке студентське самоврядування.
Особливості діяльності органів студентського самоврядування в інших країнах.
Імплементація Болонського процесу у вищих навчальних закладах України.
Студентське самоврядування твого університету.
Інновації в навчальному процесі.
Всеукраїнська студентська рада. Здобутки і перспективи розвитку.
Корисні вислови, посилання, порада.

Вступ

Перша лекція запам’ятовується на все життя. Даний посібник створено задля надання студентові ключів для максимальної реалізації своїх можливостей. Пропонована нами інформація знадобиться як гуру студентського самоврядування, так і тим, хто про студентське самоврядування тільки чув. Текст збірника надасть Вам фактичний матеріал, а питання його представлення широкому загалу – то вже на ваш розсуд.

Щодо актуальності презентації першої лекції про студентське самоврядування в кожному вищому навчальному закладі протягом останніх років, годі й казати. Але провести її вдалося тільки минулого. Тоді Всеукраїнська студентська рада спільно з Міністерством освіти і науки України приготували прототип першої лекції. Отож, перше, що почули першокурсники, завітавши минулого року до аудиторій, була наша абетка самоврядування. Звісно, не обійшлось без критики: і по тексту, і по способу представлення (особливо, коли до читання долучались люди, далекі від студентського самоврядування). Але втішає те, що більше було таки дружніх порад і побажань.

Як і минулого року, ми надаємо власний варіант, власне бачення, Вам же вирішувати, яку форму викладу обрати, зменшити або додати фактичний матеріал, прочитати тільки самому або зібравши першокурсників на початку нового навчального року, тим самим дати потужний імпульс розвитку самоврядування.

Наша ініціатива з проведення лекції для деяких передових на ниві розвитку студентського самоврядування навчальних закладів була не новою. Їхні матеріли та методика викладення інформації стали нам в нагоді. Перша лекція (second edition) пропонується на розгляд саме Вам, шановні делегати конференції, для того, аби, ознайомившись з матеріалом, Ви також дали свої пропозиції та поради. Останні обов’язково будуть враховані в кінцевому варіанті збірника, який першого вересня отримає кожний навчальний заклад України, а завдяки Вашому старанню – почує кожен студент-першокурсник.

Усі пропозиції приймаються за адресою: 1st.lecture@ukr.net.

^ 1. Що таке студентське самоврядування

Кожен з Вас, мабуть, пам’ятає свої перші місяці в університеті: усе здавалось новим та недосяжним, так важко було зорієнтуватись у морі інформації. А яких зусиль варто було докласти, щоб підготувати перший у своєму житті день факультету! Що вже казати про той шок, коли тебе п’ятим поселили в кімнату, а ліжок тільки чотири! А чого варте згадати викладача, який ще з підручником часів СРСР намагався приспати Вас, монотонно читаючи незрозумілі байки?

Це лише частина тих споминів, що прийдуть Вам на згадку, якщо у Вашому навчальному закладі не було студентського самоврядування. Правда, і при існуючій, але тільки на папері, студентській раді усі ці «знущання» над студентом могли відбуватись. На жаль, в Україні мають місце і такі випадки.

^ Радує одне: що нам є з ким і маємо над чим працювати. Але для початку трохи «лікбєзу» по самоврядуванню.

Студентське самоврядування – це форма управління, за якої студенти на рівні академічної групи, факультету, гуртожитку, курсу, спеціальності, студентського містечка, іншого структурного підрозділу ВНЗ мають право самостійно вирішувати питання внутрішнього управління. Головна мета діяльності органів студентського самоврядування полягає передусім у створенні умов самореалізації молодих людей в інтересах особистості, суспільства і держави, у захисті прав студентів. Студентське самоврядування є важливим фактором розвитку і модернізації суспільства, виявлення потенційних лідерів, вироблення у них навичок управлінської та організаторської роботи з колективом, формування майбутньої еліти нації.

Отже, студентське самоврядування є засобом реалізації студентською громадою своїх прав, обов’язків та ініціатив через прийняття рішень і їх впровадження за допомогою власних ресурсів у сфері, що визнається адміністрацією, та у співпраці з нею, а також гарантії брати участь через своїх представників у вирішенні питань, які стосуються студентства.

Студентське самоврядування потрібно студентству, тому що це – практична школа для тих, хто бажає спробувати себе у ролі керівника, адміністратора, лідера. ОСС – це можливість реалізовувати суспільно значущі проекти, що підуть на користь усій студентській громаді. Студентське самоврядування можна сміливо назвати однією з перших сходинок до громадянського суспільства, коли громада висуває своїх лідерів та вчиться контролювати їхні дії.

Ефективне студентське самоврядування сприяє гармонійному розвитку навчального закладу. Завдяки студентським ініціативам можна визначати нові напрями розвитку поза навчальною діяльністю, вдосконалювати навчальний процес тощо. Розвинуте студентське самоврядування може стати тим додатковим фактором, що впливає на вибір абітурієнтом навчального закладу. Також важливим фактором є те, що випускники університетів з розвинутим студентським самоврядуванням необхідні роботодавцям, бо ОСС допомагають студентам виробити необхідні в роботі навички організації праці, самодисципліни, формування почуття відповідальності тощо.

Необхідна також наявність інформованості студентів стосовно діяльності ОСС. На це варто спрямувати великі зусилля.

Потрібно підтримувати прагнення студентів до соціальної активності, до вирішення важливих питань, адже органи студентського самоврядування необхідні для розвитку демократичного громадянського суспільства.

2. Особливості діяльності органів
студентського самоврядування в інших країнах

Життя студентів Європи без студентського самоврядування і різноманітних студентських клубів на кшталт Альфа і Бета уявити неможливо. ОСС у європейських країнах перебувають у рівноправних партнерських стосунках з адміністрацією навчальних закладів.

Слід зазначити, що в історії діяльності вищих навчальних закладів як Європи, так і колишнього Радянського Союзу чітко виділяються 3 типи студентського самоврядування:

1) Імітаційний, або ігровий – для нього характерна організація спільноти студентства як наслідування державного ладу (наявність парламенту, конституції, суду, судді;

2) ^ Псевдоділовий, або бюрократичний – цей тип самоврядування робив самоціллю створення бюрократичного апарату у студентському середовищі під виглядом підготовки активістів-організаторів, коли для розширення студентського активу створюються багаточисельні ради, штаби, комісії, не зайняті реальною діяльністю;

3) Демократичний – його розвиток і вдосконалення обумовлені сучасними умовами життєдіяльності суспільства і вимогами до особистості студента. Демократія передбачає і соціальне партнерство, і особисту участь кожного у справах того соціуму, частиною якого він є.

Риси, що характерні для європейського самоврядного руху:

1) фінансування діяльності ОСС адміністрацією вузів;

2) прямі і таємні вибори до ОСС;

3) відсутність студентських профспілок;

5) забезпечення ОСС потужною базою для здійснення своїх обов’язків: приміщенням, технікою, зв’язком;

6) значний досвід роботи в демократичних умовах.

Розглянемо специфіку ОСС в Англії, Франції та Польщі. У Великобританії студентська спілка, студентський уряд або студентська рада існують у багатьох коледжах та університетах і часто мають власні будівлі або сукупність приміщень на території університету, займаються соціальною та організаційною діяльністю студентів. У деяких закладах студентські спілки за своїми формальними ознаками нагадують спілки праці, але фактично себе профспілками не позиціонують. Багато студентських спілок (на відміну від студрад Франції) є вкрай заполітизованими і дуже часто відіграють роль навчальних центрів, які готують політиків, а також сприяють політичній кар’єрі своїх членів. Такі спілки проводять різноманітні кампанії, дебати тощо, які проходять дуже енергійно і в процесі яких студенти виявляють великий ентузіазм. У Великобританії голова студради, т. зв. ‘Sabbatical officer’, є керівником, який працює повний робочий день і отримує заробітну плату. Більшість студрад також мають керівників, які працюють повний та неповний робочий день і не отримують зарплату: т. зв. ‘non-sabbatical officers’. Всі студради вищих навчальних закладів мають потужне фінансування. Матеріальну допомогу їм надають університети, державні установи, спонсори.

У Франції студенти мають можливість бути представленими у різноманітних установах вищої освіти на всіх інституційних рівнях. Крім того, студенти можуть вступати в об’єднання на кшталт асоціацій і синдикатів. Однак найвпливовішим є представлення студентів на рівні університетів. Університет функціонує за допомогою трьох центральних рад: адміністративної ради, ради з питань навчання і університетського життя та наукової ради. Вибори до всіх трьох рад проводяться одночасно за окремими списками. Студенти обираються терміном на 2 роки, викладачі та адміністратор – на 4 роки. Студенти, обрані до цих рад, також представлені у різноманітних університетських комісіях, зокрема дисциплінарній та соціальній.

Яким чином ми можемо використати позитивні здобутки європейських ОСС у наших сьогоднішніх реаліях? Є декілька шляхів.

Залучати активістів ОСС наших вузів до участі у міжнародних студентських конференціях, присвячених проблемам студентського самоврядування, брати участь у міжнародних програмах обміну досвідом у сфері студентського самоврядування.
Слідуючи принципам Болонського процесу, бути якомога динамічнішим та активним студентом, отримувати освіту за кордоном, на практиці переконуючись в ефективності самоврядування університетів Західної Європи.
Актуальним є проведення міжуніверситетських тематичних круглих столів, видання інформаційних матеріалів з цієї теми: необхідно зацікавити активістів наших ОСС у дослідженні досвіду європейських студентів у побудові дійової структури ОСС.

На нашу думку, органам студентського самоврядування українських навчальних закладів не завадило б:

1) підвищити представництво студентів у Вченій раді;

2) боротись за фінансову підтримку ОСС;

3) пропонувати чіткі заходи щодо використання фінансових ресурсів;

4) створити Раду по проектам, куди студенти зможуть надавати свої ідеї щодо проведення семінарів, конкурсів, цікавих зустрічей, вечірок, де інформація буде аналізуватись і буде обрано проекти до реалізації.

Враховуючи Європейський вектор подальшого розвитку України, приєднання України до Болонського процесу, творчі ініціативи Міністерства освіти України по впровадженню та розвитку студентського самоврядування у вузах України на принципово нових демократичних засадах, вивчення європейського освітянського досвіду є актуальним і своєчасним.

3. Імплементація Болонського процесу
у Вищих навчальних закладах України

Процеси європейської інтеграції охоплюють дедалі більше сфер життєдіяльності. Не стала винятком і освіта, особливо вища школа. Україна чітко визначила орієнтир на входження в освітній простір Європи, здійснює модернізацію освітньої діяльності в контексті європейських вимог, дедалі наполегливіше працює над практичним приєднанням до Болонського процесу.

Болонський процес (БП) – це процес європейських реформ, спрямований на створення спільної Зони європейської вищої освіти до 2010 року. Болонський процес був започаткований 19 червня 1999 року у місті Болонья (Італія) підписанням 29 міністрами освіти країн Європи «Болонської декларації». Країни-учасниці узгодили спільні вимоги, критерії та стандарти національних систем вищої освіти і домовилися про створення єдиного європейського освітянського та наукового простору до 2010 року. У травні 2005 року на рівні Міністерства освіти України була підписана декларація про участь вітчизняних вищих навчальних закладів у Болонському процесі. Зараз динамічно реформується українська національна система освіти, що має відповідати кращим європейським стандартам і передбачати підняття престижу освіти, полегшення мобільності студентів та розширення можливостей їх працевлаштування. Відбувається інтенсивна реорганізація структури університетів, проводиться адміністративна реформа та деякі перебудови у системі навчання.

На жаль, існує значна кількість проблем української вищої освіти у контексті впровадження Болонського процесу:

• Надлишкова кількість навчальних напрямів і спеціальностей, відповідно 76 та 584. Кращі ж світові системи вищої освіти мають у 5 разів менше.

• Збільшення розриву зв'язків між освітянами і працедавцями, між сферою освіти і ринком праці.

• Невиправдана плутанина у розумінні рівнів спеціаліста і магістра. З одного боку, має місце близькість програм підготовки спеціаліста і магістра, їхня еквівалентність за освітньо-кваліфікаційним статусом, а з іншого – вони акредитуються за різними рівнями, відповідно за III і IV.

• Ми змирилися з нехтуванням передовими науковими дослідженнями у закладах освіти, які є основою університетської підготовки. Наша система наукових ступенів складна порівняно із загальноєвропейською, що ускладнює мобільність викладачів і науковців у Європі.

• Неадекватно до потреб суспільства і ринку праці вирішується доля такої розповсюдженої ланки освіти, як технікуми і коледжі, це при тому, що їхня чисельність у державі у чотири рази більша, ніж ВНЗ III та IV рівнів акредитації разом узятих.

Ми повинні спрямувати свої зусилля на вирішення цих проблем.

Упровадження Болонського процесу має такі позитивні сторони:

• український студент отримує можливість зробити свій диплом конвертованим і зрозумілим для західних викладачів і для зарубіжних роботодавців;

• також важливим є забезпечення належних умов вивчення програмного матеріалу і підготовки до контрольних заходів, що досягаються шляхом чіткого їх розмежування за змістом і у часі;

• систематизація засвоєння навчального матеріалу;

• підвищення мотивації та відповідальності студентів за результати навчальної діяльності;

• розширення можливостей для розкриття здібностей студентів, розвитку їх творчого мислення та підвищення ефективності роботи викладацького складу;

• забезпечення стабільного психологічного стану студентів завдяки проведенню наскрізного контролю знань.

Болонський процес передбачає:

Уведення двоциклового навчання. Фактично пропонується ввести два цикли навчання: 1-й – до одержання першого академічного ступеня і 2-й – після його одержання. При цьому тривалість навчання на 1-му циклі має бути не менше 3-х і не більше 4-х років. Навчання впродовж другого циклу може передбачати отримання ступеня магістра (через 1-2 роки навчання після одержання 1-го ступеня) і/або докторського ступеня (за умови загальної тривалості навчання 7-8 років).

Запровадження кредитної системи. Пропонується запровадити в усіх національних системах освіти систему обліку трудомісткості навчальної роботи в кредитах. За основу пропонується прийняти ECTS (Європейська система перезарахування кредитів), зробивши її системою, здатною працювати в рамках концепції «навчання впродовж усього життя». Система ECTS базується на трьох ключових елементах: інформації (стосовно навчальних програм і здобутків студентів), взаємної угоди (між закладами-партнерами і студентом) і використання кредитів ECTS (щоб визначити навчальне навантаження для студентів). Ці три ключові елементи приводяться в дію через використання трьох основних документів: інформаційного пакета, форми заяви/навчального контракту і переліку оцінок дисциплін. Більш за все ECTS використовується студентами, викладачами і закладами, які хочуть зробити навчання за кордоном невід’ємною частиною освітнього досвіду.

Контроль якості освіти. Передбачається організація акредитаційних агентств, незалежних від національних урядів і міжнародних організацій. Оцінка буде грунтуватися не на тривалості або змісті навчання, а на тих знаннях, уміннях і навичках, що отримали випускники. Одночасно будуть встановлені стандарти транснаціональної освіти.

Розширення мобільності. На основі виконання попередніх пунктів передбачається істотний розвиток мобільності студентів. Окрім того, ставиться питання про розширення мобільності викладацького й іншого персоналу для взаємного збагачення європейським досвідом.

Забезпечення працевлаштування випускників. Одним із важливих положень Болонського процесу є орієнтація вищих навчальних закладів на кінцевий результат: знання й уміння випускників повинні бути застосовані і практично використані на користь усієї Європи. Усі академічні ступені й інші кваліфікації мають бути затребувані європейським ринком праці, а професійне визнання кваліфікацій має бути спрощене. Для забезпечення визнання кваліфікацій планується повсюдне використання Додатка до диплома, який рекомендований ЮНЕСКО.

Забезпечення привабливості європейської системи освіти. Одним із головних завдань, що має бути вирішене в рамках Болонського процесу, є залучення в Європу більшої кількості студентів з інших регіонів світу. Вважається, що введення загальноєвропейської системи гарантії якості освіти, кредитної системи накопичення, легкодоступних кваліфікацій тощо сприятиме підвищенню інтересу європейських та інших громадян до вищої освіти.

Отже, Болонський процес є ефективною та перспективною системою, що дає змогу кожному студенту максимально розкрити свої індивідуальні здібності, активно працюючи за програмою впродовж навчального року. Кінцевий результат навчання залежатиме в першу чергу від здібностей і рівня знань кожного студента, від його сумлінності та ставлення до процесу навчання.

Кредити ECTS.

ECTS є тим інструментом, який має гарантувати прозорість, збудувати мости між навчальними закладами і розширити можливості вибору для студентів. Система сприяє полегшенню визнання навчальних досягнень студентів закладами через використання загальнозрозумілої системи оцінювання – кредити і оцінки. Система ECTS базується на трьох ключових елементах: інформації (стосовно навчальних програм і здобутків студентів), взаємної угоди (між закладами-партнерами і студентом) і використання кредитів ECTS (щоб визначити навчальне навантаження для студентів). Ці три ключові елементи приводяться в дію через використання трьох основних документів: інформаційного пакета, форми заяви/навчального контракту і переліку оцінок дисциплін. Більш за все ECTS використовується студентами, викладачами і закладами, які хочуть зробити навчання за кордоном невід’ємною частиною освітнього досвіду.

За своєю суттю ECTS жодним чином не регулює зміст, структуру чи еквівалентність навчальних програм. Це є питаннями якості, яка повинна визначатися самими вищими навчальними закладами під час створення необхідних баз для укладання угод про співпрацю.

Використання ECTS є добровільним і базується на взаємній довірі і переконанні щодо якості навчальної роботи освітніх закладів-партнерів.

ECTS забезпечує прозорість через такі засоби:

1. Кредити ECTS, які є числовим еквівалентом оцінки та призначаються, щоб окреслити обсяг навчального навантаження студентів, необхідний для завершення курсу;

2. Інформаційний пакет, який дає письмову інформацію студентам і працівникам про навчальні заклади, факультети, організації і структуру навчання і розділів курсу;

3. Перелік оцінок з предметів, який показує здобутки студентів у навчанні у спосіб, який є всебічним і загальнозрозумілим, і може легко передаватися від одного закладу до іншого;

4. Навчальний контракт, що стосується навчальної програми, яка буде вивчатися, і кредитів ECTS, які будуть присвоюватись за успішне її закінчення, є обов’язковим як для місцевого і закордонного закладів, так і для студентів.

Хороше спілкування і гнучкість також необхідні, щоб сприяти визнанню навчання, завершеного чи пройденого за кордоном. У цьому координатори ECTS повинні відіграти важливу роль, оскільки їхнє основне завдання – займатися навчальними і адміністративними аспектами ECTS.

^ Студентське самоврядування твого університету

Спершу давай розглянемо, як визначається поняття студентського самоврядування і яким чином воно закріплюється на законодавчому рівні.

Фактично, СС – це форма самоорганізації студентів, механізм представництва й відстоювання своїх прав, можливість самореалізації. СС покликане захищати права студентів і бути їхнім представником в адміністраціях вузів.

У типовому положенні, затвердженому Міністерством освіти і науки України, наведено таке визначення: "Студентське самоврядування у ВНЗ – це самостійна громадська діяльність студентів з реалізації функцій управління ВНЗ, яка визначається ректоратом (адміністрацією), деканатами (відділеннями) і здійснюється студентами відповідно з метою і завданнями, які стоять перед студентськими колективами".

Права та обов’язки студента і діяльність органів студентського самоврядування регулюється такими документами:

Типове положення про студентське самоврядування;
Статут навчального закладу;
Нормативно-правові акти про самоврядування.

На сьогоднішній день права і обов’язки студентів вищих навчальних закладів України закріплюються в таких основних нормативно-правових актах:

Закони України:

1. Закон України “Про освіту” від 23 травня 1991 року № 1060-ХІІ;

2. Закон України “Про вищу освіту” від 17 січні 2002 року № 2984-ІІ

Постанови Кабінету Міністрів України:

1. Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Положення про державний вищий навчальний заклад” від 5 вересня 1996 року № 1074;

2. Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку надання пільгового проїзду студентам вищих навчальних закладів І-ІV рівнів акредитації та учням професійно-технічних навчальних закладів у міському й приміському пасажирському транспорті та міжміському автомобільному і залізничному транспорті територією України” від 5 квітня 1999 року № 541;

3. Постанова Кабінету Міністрів України “Про документи про освіту та вчені звання” від 12 листопада 1997 року № 1260;

4. Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку призначення, виплати та розмірів стипендіального забезпечення учнів, студентів, курсантів, слухачів, клінічних ординаторів, аспірантів і докторантів” від 8 серпня 2001 року № 950;

^ Міністерство освіти і науки України:

1. Наказ Міністерства освіти України “Про затвердження Положення про порядок переведення, відрахування та поновлення студентів вищих закладів освіти” від 15 липня 1996 року № 245;

2. Наказ Міністерства науки і освіти України “Про заборону тютюнокуріння в навчальних закладах і установах Міністерства освіти і науки України і затвердження заходів щодо проведення антинікотинової інформаційно-освітньої та профілактичної роботи серед дітей, учнівської та студентської молоді” від 8 листопада 2004 року № 855;

3. Наказ Міністерства освіти України “Про затвердження Положення про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України” від 8 квітня 1993 року № 93.

Ознайомившись з цими документами, ти сміливо можеш братись до роботи.

Кілька порад по створенню ОСС, якщо їх у твоєму вузі ще немає. Ти - студент, який має на меті створити студентське самоврядування. В першу чергу тобі знадобляться:

- група дійовиків, що мають одну мету;

- нормативно-правові акти;

- навички лідерства;

- приклади положень про студентське самоврядування;

- консультант і консультації студентського лідера, того, хто займається СС вже більше року.

Далі твоя команда має зробити такі кроки по реалізації своєї мети:

1) Організуйте конференцію з питань розвитку СС і створіть на ній ініціативну групу зі створення ОСС або реформування старого й недійового.

2) Роздайте кожному в ініціативній групі напрям діяльності, наприклад, може бути така структура ініціативної групи:

- керівник ініціативної групи, який визначає стратегічно, що робити у певному ОСС;

- заступник керівника, який виконує всі технічні моменти і є правою рукою керівника;

- секретар, який буде вести ділову документацію, розсилати листи, відповідати на телефонні дзвінки;

- прес-секретар та піар-менеджер, які висвітлюватимуть події перед студентами (вони сформують Ваше «лице»).

Далі орієнтуйтеся на діяльність свого ОСС і створюйте необхідні ланки структури групи.

3) Розробка програми дій і строків діяльності ініціативної групи. Цю програму бажано розмножити і роздати якомога більшій кількості студентів - це дасть змогу швидше провести установчу конференцію;

4) Команда має бути зобов’язаною проводити наукові, творчі акції, займатись справами студента під час та поза навчального процесу. Тому готуйте команду з відповідними здібностями.

5) Варто вести діалог з адміністрацією, адже в подальшому тільки від неї залежить закладання до статуту університету, де буде обговорено права і обов’язки ОСС.

6) Пам’ятайте: те, що ви пообіцяли, ви маєте виконати і звітувати перед студентством.

Радимо відвідати сайт www.universitas.org.ua, де можна знайти багато корисного для студента.

Кожний студент має змогу залучитися до органів студентського самоврядування. На жаль, до ОСС часто приходять популісти – багато говорять та мало роблять. Тільки ті, хто хоче працювати в ОСС та робити гарну справу, нехай залишаться з нами. В кожної людини, в кожного лідера є свій особистий набір якостей. Та ОСС потрібні люди, обізнані на проблемах студентства, студентського самоврядування, імплементації Болонського процесу, нормативно-правового регулювання, законодавства та інших справах. Лідер повинен бути освіченою людиною, гарно вчитися, має знати іноземні мови та основи комп’ютерних технологій. Звичайно, людина повинна бути гарним менеджером. Робити потрібно багато і починати з свого університету: це і проведення круглих столів, конференцій, і залучення якомога більшої кількості студентства до лав вашої організації. Успіхів тобі, молодий лідере!

Інновації в навчальному процесі

За останні роки в системах освіти відбулися істотні структурні зміни, зумовлені розвитком Інтернету та його зростаючим впливом на всі сторони діяльності суспільства. За даними зарубіжних експертів, у майбутньому кожен працюючий буде повинен мати вищу освіту. Тому не випадково, що за останні десятиліття чисельність студентів, які навчаються за нетрадиційними технологіями, зростає. Вища освіта недалекого майбутнього - це сукупність нових вищих навчальних закладів, об'єднаних глобальною віртуальною мережею. Цифрові освітні технології - головний шлях інтеграції регіональних вищих закладів освіти до процесів глобалізації в освітянській сфері.

Сама мережа Інтернет підтримує освітянські послуги. Доведено, що застосування мультимедійних матеріалів і комп'ютерних мереж скорочує час навчання майже втричі, а рівень запам'ятовування через одночасне використання зображень, звуку, тексту й інших можливостей зростає на 35-40 відсотків. Але електронна система знань передбачає не тільки наявність належної комп'ютерної бази, а й розробку відповідних навчальних програмних продуктів, до яких легко адаптувалися б студенти і які не спрощували б реальних знань.

Використання комп’ютерних освітніх систем та Інтернет-ресурсів, мультимедійних засобів дозволяють зробити процес навчання більш насиченим та інтенсивним. І тому проблема впровадження освітніх технологій, які відповідали б європейським тенденціям розвитку освіти, є особливо нагальною.

Використання інформаційних мультимедіа-технологій у системі освіти дозволяє розривати творчий і інтелектуальний потенціал учня, його здатність сприймати нові знання, а також застосовувати їх на практиці. Системи мультимедіа дозволяють завчасно формувати учбовий матеріал для інформаційної підтримки різноманітних форм навчальної діяльності – читання лекцій, проведення практичних занять і тестування, самостійної роботи учнів тощо.

Розробка електронних підручників і мультимедійних видань за рахунок наявності певних аналітичних процедур (пошук, сортування, порівняння інформації і т.д.); відкритість структури, що дає змогу безперешкодно вносити зміни в зміст програми; можливість зберегти й опрацювати велику кількість різнорідної інформації та компонувати її в зручному виді сприяють:

- розкриттю, збереженню та розвитку індивідуальних здібностей студентів;

- формуванню у студентів пізнавальних можливостей, прагнення до самовдосконалення

- постійному динамічному оновленню змісту, форм та методів навчання.

Іншим засобом доступу та обміну інформацією є електронна пошта.

За допомогою електронної пошти ми маємо змогу:

• обмінюватися поштовими повідомленнями;

• спілкуватися з людьми, які знаходяться в різних куточках світу, не виходячи з дому;

• розвивати навички колективної роботи:

• ділитися з колегами ідеями, даними або результатами консультацій зі спеціалістами, експертами.

Слід підкреслити, що через електронну пошту учні і викладачі можуть легко і швидко спілкуватися один з одним.

Поряд з електронною поштою для доступу й обміну інформацією все більшою мірою використовуються засоби телеконференцій, особливо у рамках дистанційного навчання. Недаремно дистанційну освіту називають освітою, що руйнує кордони. За прогнозами вчених, саме дистанційна освіта (у поєднанні з традиційними формами навчання) буде превалювати в наступному столітті. Суть дистанційної освіти полягає в тому, що вона надає рівні можливості у навчанні як для школяра, так і для студента або для будь-якої особи, котра бажає отримати знання. Дистанційна освіта дозволяє отримати основну освіту або другу, третю, не припиняючи свою основну діяльність. У процесі дистанційного навчання використовується система так званого зворотного зв’язку. Якщо в системі дистанційної освіти зворотний зв’язок не використовується, то дуже часто необхідна інформація подається за допомогою відеокасет та відеодисків.

Дуже важливим елементом у дистанційній освіті є використання нових інформаційних технологій, таких, як супутникове телебачення, комп’ютерні мережі, мультимедіа тощо.

Треба додати, що навчання через Інтернет – досить простий процес, але він вимагає високого рівня самоорганізації студента, можливості доступу до Інтернету та володіння комп’ютерними технологіями.

Говорячи про інноваційні технології в освіті, потрібно зупинитися на сучасних комп’ютерних програмах, які допомагають студентам у навчанні. Використання комп’ютерних освітніх систем та Інтернет-ресурсів, мультимедійних засобів дозволяють зробити процес навчання більш насиченим та інтенсивним.

Зупинимось на такій важливій складовій інформаційного супроводження навчального процесу, як автоматизовані бібліотечні інформаційні системи (АБІС) та електронні бібліотеки.

Система "УФД/Бібліотека" - це вітчизняний інформаційний продукт, розробником якого є Український фондовий дім, призначена для комплексної автоматизації діяльності бібліотеки. Система орієнтована на роботу в комп’ютерній мережі і дозволяє великій кількості користувачів одночасно працювати з серверами застосувань та базами даних, що дає нашим студентам можливість через тематичний каталог працювати з повнотекстовими електронними документами.

Основні функції:

- користування електронним каталогом;

- відбір документів за заданими критеріями (темами тематичних каталогів та значеннями полів бібліографічного опису);

- сортування відібраних документів за вказаними критеріями;

- перегляд і друк інформації з відібраних документів у вигляді рядків таблиці, каталожних карток та повних бібліографічних описів;

- аналіз забезпеченості літературою за тематикою;

- відбір примірників документів та реєстрація видачі їх читачам;

- реєстрація повернення документів читачами;

- перегляд переліків документів, виданих читачеві, які повернені, не повернені, термін повернення яких прострочено;

- застосування технологій штрих-кодування для ідентифікації документів та читачів;

- налагодження широкого кола параметрів для пристосування системи до потреб конкретної бібліотеки, створення різноманітних словників та переліків.

Новітній мультимедійний електронний підручник сьогодні використовується на одному рівні з традиційним підручником, тому на сьогодні є актуальним питання про створення спеціальних бібліотек мультимедійних компакт-дисків з курсами дисциплін, які викладаються в освітньому закладі. Електронний підручник має стати як і для студентів, так і для викладачів таким же легкодоступним і простим у використанні джерелом інформації, як і звичайна книга.

Комп’ютерні навчальні технології з високою ефективністю повинні функціонувати на всіх рівнях освіти. Розробка методики впроваджень нових інформаційних технологій повинна вестись не ізольовано, а в єдиному комплексі, починаючи з початкової школи – середньої – вищої.

Студенти вищого навчального закладу повинні професійно володіти орієнтовними комп’ютерними технологіями та вміти їх використовувати в подальшій діяльності в умовах інформаційного суспільства.

З вищевикладеного випливає, що розвинені інформаційні бібліотечні системи дозволяють обробляти, переглядати та працювати з електронними повнотекстовими документами. Можна сполучити функції інформаційних бібліотечних систем з функціями електронних бібліотек, що дозволяють користувачу мати єдиний електронний каталог для задоволення інформаційних потреб.

Не є доцільним вести суперечки про те, який з підручників має перевагу, який з двох підходів (традиційна педагогіка чи альтернативна) кращий. Існує велика кількість підходів до організації навчання (їх число постійно збільшується), велика кількість освітніх підходів. Кожен з них потребує власної програмної підтримки для здійснення навчального процесу.

Комп’ютерні навчальні технології з високою ефективністю повинні функціонувати на всіх рівнях освіти. Розробка методики впроваджень нових інформаційних технологій повинна вестись не ізольовано, а в єдиному комплексі, починаючи із початкової школи – середньої – вищої.

Студенти вищого навчального закладу повинні професійно володіти орієнтовними комп’ютерними технологіями та вміти їх використовувати в подальшій діяльності в умовах інформаційного суспільства.

Зараз студенти мають змогу використовувати такі споріднені інформаційні категорії, як освітні портали, електронні підручники, комп’ютерні системи дистанційної освіти, електронні (цифрові, віртуальні) бібліотеки, автоматизовані бібліотечні інформаційні системи (АБІС), ресурсні центри.

Бачимо, що інформаційне середовище ВНЗ повинне включати в себе всі перелічені категорії з максимальним ступенем інтеграції.

^ Всеукраїнська студентська рада.
Здобутки і перспективи розвитку

Всеукраїнська студентська рада (ВСР) – добровільне об'єднання органів студентського самоврядування ВНЗ України, консультативно-дорадчий орган Міністерства освіти і науки України. Основним завданням Всеукраїнської студентської ради є захист прав та інтересів студентства шляхом налагодження постійного діалогу представників студентського самоврядування з органами державної влади.

29 травня 2007 року організація святкувала своє дворіччя з дня заснування. Великий шлях було пройдено організацією. Сьогодні ми – міцна самостійна рада. Разом з потужною командою ми створили дуже ефективну студентську команду на всеукраїнському рівні. Наша діяльність дає нам можливість на рівних спілкуватись з Міністерством науки і освіти, де ми маємо змогу формувати їх політику щодо студентства. Також ми співпрацюємо з іншими міністерствами, урядом України, іншими студентськими всеукраїнськими організаціями. Нас знають і на міжнародному рівні, а найголовніше, що ВСР визнають та звертаються саме студенти та органи студентського самоврядування. Ми прагнемо, щоб кожен студент знав про нас через нашу діяльність.

ВСР є кандидатом в члени ESIB – Об'єднання національних студентських союзів Європи, що дає можливості /про ЕСИБ/ Для того, щоб наші студенти здобували досвід, ми відправляємо активістів студентського самоврядування України до університетів Польщі на стажування в органах студентського самоврядування. ВСР співпрацює з Фондом Народонаселення ООН в Україні в рамках 5-ти річної програми ФН ООН. Метою співпраці є формування безпечної поведінки молоді в студентському середовищі. Також ми дуже тісно співпрацюємо з агенціями Організації Об’єднаних Націй в Україні, Британською Радою та ін. Всеукраїнська студентська рада ініціювала реалізацію Програми посилення ролі студентського самоврядування „Студентському самоврядуванню – реальні права” з метою закріплення законної участі студентства у прийнятті рішень стосовно освіти, життя студентства на всіх рівнях.

Протягом існування ВСР було сформовано постійно діючу експертну групу з розвитку нормативної бази студентського самоврядування в Україні. За період липня-листопада було зроблено чимало: розроблено Регламент Колегії ВСР, Типове положення про обласні студентські ради, Положення про комітети, комісії, експертні групи та ін. Чи не найбільшою заслугою Експертної групи є розроблення проекту змін до Закону України «Про вищу освіту» стосовно студентського самоврядування. Проект змін розроблявся протягом вересня-листопада минулого року з максимальним залученням студентства з усіх регіонів України. Епіцентром розвитку законопроекту стала Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого. До обговорення було залучено ряд юристів теоретиків та практиків Академії. Враховувались думки провідних вчених.

Традиційним для ВСР стало проведення літніх та зимових таборів. Так і цієї зими було проведено Winter Camp 2007, який поєднав у собі два заходи: тренінг для обласних координаторів ВСР та виїзну зустріч Студентської ради м. Києва.

ВСР створила багато інформаційних ресурсів. Створено постійнодіючу робочу групу «СТУДРАДА.info» - це інформаційний лист, який виходить до заходів ВСР, накладом 400 екземплярів. Наприкінці минулого року було створено Інтернет-розсилку (mailing list) для членів ВСР, яка поєднує всіх бажаючих та сайт www.vsr.in.ua. Заплановано декілька цікавих ідей. Наприклад, зробити студентську радіо- або телевізійну програму, до якої ми могли б запрошувати активістів студентського та молодіжного руху з регіонів та м. Києва.

Прагнення до росту є в кожної людини. Потрапити до складу ВСР – це можливо! По-перше, потрібно мати бажання робити життя студентів краще, прагнути це зробити завдяки своїй діяльності. По-друге, бути активним учасником студентського самоврядування свого ВНЗ. Адже до складу Конференції ВСР входять представники ОСС ВНЗ відповідно до затверджених Положенням квот (від 1 до 4 чоловік). Якщо тобі довіряють твої товариші по навчанню, то будемо довіряти і ми!

Кількість членів ВСР постійно збільшується. Сьогодні склад ВСР представляє більше мільйона студентів! Звертайтеся, ми відкриті для вас!

Корисні вислови, посилання, порада

Вислови

Досягнувши кінця того, що потрібно знати, ти опинишся на початку того, що потрібно почувати (Д. Х. Джейран).
Щоб стати циніком, потрібно бути розумним; щоб вистачило розуму ним не стати, потрібно бути мудрим (П. Буаст).
Відсутність думок не заважає бути однодумцями (О.Фюрстенберг).
Дотепність сама по собі нічого не варта, якщо в ній немає осердя - мудрості (Марк Твен).
Нічому не дивуватися є ознакою глупоти, а не розуму (Ф.Достоєвський).
Природний розум може замінити будь-яку освіту, але жодна освіта не може замінити природного розуму (А. Шопенгауер).
Я не вірю у колективну мудрість невігласів (Т. Карлейль).
Щоб перетравити знання, потрібно поглинати їх з апетитом (А.Франс).
Гнучкість розуму може замінити красу (Стендаль).
Якби ви вчились так як треба, То й мудрість би була своя (Т.Шевченко).
Як нерозумно випрохувати те, чого можеш сам досягти (Г.Сковорода).
Інтелектуально люди діляться на тих, хто від злості розумнішає, і тих, хто від злості дуріє (В. Державин).
Думки іноді приходили і в його голову. І з жахом розбігалися (А. Крижанівський).
Геній - це людина, яка знає про свій винятковий талант і, незважаючи на це, працює далі (А. Крижанівський).
Не сумуй, що люди не знають тебе, але сумуй, що ти не знаєш людей (Конфуцій).
Даремне навчання без думки, небезпечна думка без навчання (Конфуцій).
Не достойний бути вченим той, хто думає про сите і спокійне життя (Конфуцій).
В давнину вчилися, щоб удосконалити себе, зараз вчаться, щоб сподобатися іншим (Конфуцій).
Читати - означає думати чужою головою замість своєї власної (А. Шопенгауер).
Зберігати - продовжувати акцію творення (Г. Кониський).
Справжній учений - не той, хто здатний займатись своєю наукою, а той, хто зовсім не здатний займатись чимось іншим (В. Державин).
Його твори витримали десятки видань. Читачі - жодного (А.Крижанівський).
І на Пегасах галопують вершники без голови (А.Крижанівський).
Інколи лаврові вінки слід вручати разом з головою (А.Крижанівський).
Пише про ніщо, а в ньому і про себе (Станіслав Єжи Лец).
Дехто почувається під чоботом тирана, як під черевичком Музи (Станіслав Єжи Лец).
Предтеча завше менш талановитий за месію (П. Тичина).
Рубіж літературної творчості: письменник не може створити персонажа, розумнішого за себе (В. Державин).
Кому випало бути творцем добра і зла, той воістину спершу мусить бути руйнівником і розбивати цінності (Ф. Ніцше).
Найбільша цінність оратора не тільки сказати те, що потрібно, але і не сказати того, чого не потрібно (Цицерон).
Заговори, щоб я тебе побачив (Сократ).
Слова - теж вчинки (А. Франс).
Багато говорити і багато сказати не є те саме (Софокл).
Мовчання іноді говорить більше, ніж слово (В. Винниченко).
Нове життя нового прагне слова (М. Рильський).
Рідна мова дається народові Богом, чужа - людьми, її приносять на вістрі ворожих списів (В. Захарченко).
Ще не знати, що чим породжується: чи слова ділами, чи діла словами (П. Загребельний).
Пущене поміж люди слово проростає швидше, ніж будь-яке насіння (Ю. Мушкетик).
Лиш народи, явлені у Слові, достойно можуть жити на землі (Л. Костенко).

Посилання

www.mon.gov.ua

www.bolonga2009benelux.org

osvita.org.ua

www.unfpa.org.ua/ukr/index.php

www.zdorovo.com.ua

www.ids.org.ua/ukr/index/index.php

www.whoiswho.org.ua

www.mpravda.org.ua

www.ednu.kiev.ua

www.portal.unesco.org

www.thelearningweb.net

www.ednu.kiev.ua

^ Порада від головного редактора

Обов’язково прочитайте: Гордон Драйден, Джаннетт Вос. Революція в нвчанні / Перекл. з англ.. М. Олійник. – Львів: Літопис, 2005. – 542 с. або відвідайте сайт www.learning-revolution.lviv.ua

Над випуском працювали:

Чеботар Лілія

Лаган Оксана

Крікунова Валерія

Зарівная Даша

Золотар Ольга

Кулібаба Дмитро

Дякуємо за підтримку Міністерство освіти і науки України, зокрема в особах Заступника міністра Шинкарука В.Д., Заступника директора Департаменту вищої освіти України Шуст Н.Б.

Blog

План Вступ. Що таке студентське самоврядування. Особливості діяльності органів студентського самоврядування в інших країнах

Содержание