Geum.ru

Ще десять років тому це питання не виникало: просто громадських організацій майже не було, а отже, не було І взаємовідносин

Вид материалаДокументы

Содержание


II. Мета, завдання та принципи державної молодіжної політики
IV. Механізм формування та реалізації державної молодіжної І
13 -15 жовтня 2003 року.
Подобный материал:




Інститут Політичної Освіти

Офіс Координатора проектів ОБСЄ в Україні


Роль громадських молодіжних

організацій в суспільному житті

м. Харків, 13-15 жовтня


Співпраця молодіжних та громадських організацій з органами влади


Олександр Джусупов

Християнсько-Демократичний

Союз Молоді


2005

Ще десять років тому це питання не виникало: просто громадських організацій майже не було, а отже, не було і взаємовідносин. Зараз питання взаємовідносин, співпраці, об'єднання зусиль влади з недержавними організаціями (НДО), залучення громадськості до вироблення та прийняття рішень владою дуже актуальне і звучить на всіх конференціях, семінарах, в виступах депутатів та чиновників, статтях місцевих та українських видань. Донорські організації теж охоче підтримують напрям діяльності по створенню механізмів співпраці влади та громади.

В чому ж проблема? З боку влади — ніякої. Держава завжди відстоювала державні інтереси і була антоганістичною до громадянського суспільства. Така природа державності. Кожна державна влада, навіть в цивілізованих країнах, прагнучи до розширення сфери свого впливу, регламентує життєдіяльність людей, зменшує свободу вибору. Влада сама приймає рішення, державний чиновник завжди вважає, що він мудріший за простих людей і краще знає, якім, громадянам, жити.

Такій експансії держави протистоїть громадянське суспільство — сукупність всіх недержавних структур та громадян. У громадянського суспільства зовсім інше призначення: воно відстоює свої інтереси, тобто інтереси громади.

Якраз тут і виникає проблема: як двом потужним силам, із різним напрямком руху, будувати державу та громадянське суспільство і діяти в рамках одних законів, однієї території? На яких принципах, які форми та механізми використовувати при побудові взаємовідносин? Бути в опозиції чи співпрацювати?

Започаткування співпраці між місцевими органами влади та недержавними громадськими організаціями вимагає подолання певних перешкод.

Звичайно, без опозиції ні розвиватись, ні реформувати, ні рухатись вперед неможливо. Незважаючи на це, я все-таки хочу запропонувати розглянути інший аспект розвитку взаємовідносин НДО з владою: співпрацю,

Виникає питання: як зацікавити владу працювати разом, як змусити її рахуватися з громадською думкою при прийнятті особливо важливих для життя громадян рішень?

Сьогодні в Україні склалася ситуація, коли прийняття рішень, які стосуються долі та інтересів мільйонів людей, приймаються вузькою групою осіб, які склалися в практично замкнену, управлінську касту. Управління громадою, чи то міська громада, чи населення держави, відірвалося від суспільства, в інтересах якого самоуправління і повинно здійснюватись.

Але закономірність така, що рішення, прийняті владою, не будуть мати успіху, якщо вони незрозумілі та не підтримані громадськістю. Тому влада просто приречена до відкритості та прозорості в своїй діяльності, А це перший крок до розуміння та співпраці з громадськістю.

Тільки в партнерстві можна знайти таке рішення, яке буде ефективне. Саме тому необхідно залучати громадськість. Вона виступає зараз замовником прийняття всіх рішень, тому що вона є авангардом суспільства, тому що нею ніхто не керує, вона сама формує свої інтереси та висловлює їх не за гроші, не тому, що її зобов'язали, а тому, що вона вважає це необхідним. Прикладом може

стати розробка та представлення Харківським Фондом Місцевої демократії проекту Статуту м. Харкова. Це говорить не про те, що влада не професійна та її варіант Статуту недосконалий, а про те, що громада бачить це по-іншому. Ми повинні показати владі, що можемо професійно працювати, хочемо доносити до неї своє бачення проблеми та запропоновувати своє рішення.

Започаткування співпраці між місцевими органами влади та недержавними громадськими організаціями вимагає подолання певних перешкод. Це тривалий болючий процес обопільного навчання та побудови довіри. Починається цей процес із формування групи осіб — представників громадськості, які працюють разом задля сприяння ініціативам органів місцевого самоврядування.

Необхідно, щоб модель співпраці між органами місцевого самоврядування та недержавними організаціями базувалася на системі взаємовпливу та взаємоконтролю, Наприклад, голос громадськості

може значно вплинути на підвищення якості послуг, які надаються населенню місцевою владою.

З іншого боку, недержавні громадські організації потребують підтримки від органів влади для реалізації своїх задумів.

Механізми спільної дії передбачають абсолютно прозоре планування праці, допуск громадськості на збори, наради. Необхідно заздалегідь публікувати в ЗМІ розклад заходів, для того щоб громадськість встигла ознайомитись та зреагувати на ті проекти рішень та про­грам, які розроблює та пропонує влада.

Наприклад, зараз основна проблема в місті — ситуація в ко­мунальній сфері, Є питання, які турбують усіх — це комунальні тарифи, велика вартість тепла, електроенергії, води. Вони ніяк не пов'язані з тим, наскільки людина має реальні можливості сплачувати усе це. Хто зараз досліджує цю проблему та ефективно працює над нею? Міськрада, міськвиконком? Можливо, й досліджує, але ми про це не знаємо. Де можна дізнатися, які зусилля зробила місцева влада, щоб покращити ситуацію? Якщо ми хочемо зробити Перший крок назустріч один одному — можна без створення додаткових структур залучати та співпрацювати з тими, хто хоче, може той працює. їм тільки необхідно створити умови,

Влада та гро­мадянське сус­пільство в особі громадських організацій просто повинні стати партнерами в спільній роботі для всебічного розвитку громади, задоволення потреб громадян


В світовій практиці вже склався окремий напрям соціальної управлінської діяльності, який спрямований на подолання роз-риву між владою та громадою. Це так звані «програми участі», які спрямовані на розширення безпосередньої участі громадськості в процесах прийняття найважливіших управлінських рішень. Сьогодні в розвинутих країнах «програма участі» охоплює широкий спектр суспільних відносин. Серед них — освітні програми, захист прав національних меншин, усіх типів споживачів, експертиза інвестиційних проектів і програм, місцевих та національного бюджетів, навіть військових проектів, обговорення стратегії та конкретних програм розвитку держави, регіонів та міст, участь у розробці політики в галузі охорони здоров'я. Практично прийняття жодного важливого рішення не відбувається без участі громадськості. Громадські слухання, широкі публічні обговорення, громадські розслідування, діяльність громадських комісій з найважливіших суспільних проблем та інші процедури доповнили механізми представницької демократії практикою безпосередньої участі громадян у відстоюванні своїх прав та інтересів.

В українському законодавстві однією з форм безпосередньої участі населення в прийнятті рішень є референдум. Крім того, є приклади спільної роботи влади і НДО: робота над законопроектами, вирішення соціальних та тендерних проблем. Можна навести приклади успішної співпраці влади з коаліціями, асоціаціями, профільними комітетами. В Харкові, наприклад, працює антикорупційна коаліція, до якої входять представники бізнесу, ЗМІ, громадських організацій, влади. Тому розширення практики безпосередньої участі населення в управлінні є одним з головних напрямів демократизації управління, захисту прав населення та подолання корупції.

Отже, влада та громадянське суспільство в особі громадськиї організацій просто повинні стати партнерами в спільній роботі для всебічного розвитку громади, задоволення потреб громадян Найважливішим результатом співпраці між органами місцевої влади та громадськістю є підвищення рівня активності громадян. Поєднуючи свої зусилля, вони пропонують багато альтернатив бути громадянином; через протест, громадські дебати, творчість!


відкритість до світу, зацікавленість, мистецтво чи освіту. Важ-дйвість цього полягає у тім, що місцева влада та третій сектор не довинні дозволити громадянам бути байдужими й стояти осторонь від небезпеки тоталітаризму. Роблячи свій внесок до розвитку громадянського суспільства, розповсюджуючи моделі громадянської активності, відповідальності та поінформованості, вони усувають загрозу недемократичного, тоталітарного управління.


ДЕКЛАРАЦІЯ

«Про загальні засади державної молодіжної політики в Україні»

І. Загальні положення

1. Державна молодіжна політика в Україні є пріоритетним i специфічним напрямом діяльності держави і здійснюється: в інтересах молодої людини, суспільства, держави; з урахуванням можливостей України, її економічного, соціального, історичного, культурного розвитку і світового досвіду державної підтримки молоді.

Ця Декларація є основою для подальшого розвитку державної молодіжної політики, її правової бази, практичної діяльності органів державної влади і управління, яка спрямовується на сприяння повноцінного розвитку молодих громадян України.

Головним гарантом здійснення державної молодіжної політики є Україна як суверенна держава.


II. Мета, завдання та принципи державної молодіжної політики

  1. Державна молодіжна політика це системна діяльність держави відносинах з особистістю, молоддю, молодіжним рухом, що здійснюється в законодавчій, виконавчій, судовій сферах і ставить за мету створення соціально-економічних, політичних, організаційних, правових умов та гарантій для життєвого самовизначення, інтелектуального, морального, фізичного розвитку молоді, реалізації її творчого потенції як у власних інтересах, так і в інтересах України.
  2. Головними завданнями державної молодіжної політики є:



  • вивчення становища молоді, створення необхідних умов для зміцнення правових та матеріальних гарантій щодо здійснення прав і свобод молодих громадян, діяльності молодіжних організацій для повноцінного соціального становлення та розвитку молоді;
  • допомога молодим людям у реалізації й самореалізації їх творчих можливостей та ініціатив, широке залучення юнаків і дівчат до актиі ної участі у національно-культурному відродженні українського народу, формуванні його свідомості, розвитку традицій та національно-етнічних особливостей;
  • залучення молоді до активної участі в економічному розвитку України;
  • надання державою кожній молодій людині соціальних послуг по навчанню, вихованню, духовному і фізичному розвитку, професійні підготовці;

—координація зусиль всіх організацій та соціальних інститутів, що працюють з молоддю.

4 Головними принципами державної молодіжної політики є: повага до поглядів молоді та її переконань;

надання права і залучення молоді до безпосередньої участі у формуванні й реалізації політики та програм, що стосуються суспільства взагалі і молоді зокрема;
  • правовий та соціальний захист молодих громадян, перш за все осіб які не досягли 18 років, з метою створення необхідних стартових можливостей для їх повноцінного соціального становлення та розвитку сприяння Ініціативі та активності молоді в усіх сферах життєдіяльності суспільства.

5. Державна молодіжна політика поширюється на громадян України віком від 14 до 28 років незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової і національної належності, статі, освіти, мови, ставлення до релігії, роду і характеру занять і здійснюється через органи державної виконавчої влади, установи, соціальні інститути та об'єднання молодих громадян.

(Пункт 5розділу II із змінами, внесеними згідно із Законом № 655-ХЩ655-14) від 13.05.99)


III. Головні напрями державної молодіжної політики


6. Головними напрямами державної молодіжної політики в Україні є:
  • розвиток і захист інтелектуального потенціалу молоді, поліпшення умов і створення гарантій для здобуття молоддю освіти, спеціальної професійної підготовки та перепідготовки;
  • забезпечення зайнятості молоді, ЇЇ правового захисту з урахуванням економічних інтересів, професійних і соціальних можливостей суспільства;
  • створення умов для оволодіння духовними і культурними цінностями українського народу та для безпосередньої участі молодих людей у відродженні і розвитку, охороні та відтворенні навколишнього природного середовища;
  • Формування у молоді почуття національної гордості, патріотизму, готовності захищати суверенітет України;

охорона здоров'я молоді, формування у неї глибокої потреби в фізичному розвитку, вжиття інших заходів, які б забезпечували здоровий генофонд народу України.

7. Державна молодіжна політика в Україні щодо освіти, соціально-політичної, економічної галузей, розвитку духовного, культурного, фізичного потенціалу молоді та функціонування молодіжних організацій визначається законодавством України.


IV. Механізм формування та реалізації державної молодіжної І

політики в Україні


8. Державна молодіжна політика формується та реалізується шляхом:
  • прийняття законодавчих актів, рішень державних органів, спрямованих на реалізацію державної молодіжної політики;
  • проведення у Верховній Раді України щорічних слухань про становище молоді та підготовки доповіді з цього питання Верховній Раді України, Президенту України;
  • діяльності в органах державної влади та управління всіх рівнів структурних підрозділів, що займаються проблемами молоді;
  • створення соціальних служб для молоді та підготовки соціальних працівників;
  • розробки та реалізації цільових комплексних молодіжних програм;
  • виділення у державному та місцевих бюджетах цільових коштів на;фінансування державної молодіжної політики, залучення матеріальних фінансових ресурсів підприємств, установ і організацій, об'єднань громадян, заінтересованих у роботі з молоддю;
  • утворення спеціальних фондів.


“Про співпрацю управління у справах сім'ї та молоді з молодіжними громадськими організаціями в питаннях реалізації державної молодіжної політики в Харківській області”


13 -15 жовтня 2003 року.


Загальна чисельність населення Харківській області 2896 тис, по кількості молоді область займає третє місце по Україні 674541 осіб, з них 230452 студента вищих навчальних закладів І-ІV рівня акредитації.

Не зважаючи на те, що кількість громадських молодіжних та дитячих об’єднань в області з року в рік зростає, характерним є те, що вони є невеликими за чисельністю, про діяльність окремих організацій молодь знає дуже мало. Головною тенденцією розвитку молодіжного і дитячого руху в області за останні роки було утворення все нових і нових об'єднань.

У 1993 році працювало 28 організацій, на 01.02.98 р. у списку таких організацій було 68, на кінець 2001 року – 101, на даний момент – понад 170 які нараховують 11092 осіб.

В органах юстиції Харківської області зареєстровано 53 молодіжних та 8 дитячих громадських організації , 30, та відповідно, 2 легалізовано шляхом повідомлення.

Проявилася тенденція з одного боку, поступового збільшення кількості молодіжних громадських організацій, а з іншого боку – різкого порушення монотонності приросту в періоди (приблизно рік-півтора), що передують виборам у ради різних рівнів. Можна також наголосити, що значна кількість організацій, зареєстрованих у цей період, епізодично виявивши себе в передвиборчий період, надалі практичної діяльності не демонструвала. Це пояснюється суто прагматичним підходом тих політичних сил, які ініціювали створення організацій вищезазначеного типу. Лідери багатьох молодіжних організацій через матеріальну скруту в якій перебуває більшість молодіжних об’єднань, намагаються шукати заступництва, допомоги у „дорослих”, зокрема політичних, організацій. Особливо це активно відбувається в період передвиборчих кампаній.

Найбільш дійовими та впливовими молодіжними та дитячими громадськими організаціями в області є:

Молодіжний Парламент Харківської області (Кулініч О.В.), обласні осередки: Народно-Демократичної Ліги Молоді (Рудницький В.В.), Української соціал-демократичної молоді (Барінова Д.С.), організації скаутів (Овчаров Г.Ф.); Ліга інтелектуальних ігор (Кулініч О.В.); Асоціація громадських центрів зайнятості ВНЗ (Сиромолот Е.А.); Харківський обласний фонд “Молодіжні перспективи” (Сиромолот Е.А.); Асоціація молодих вчених та спеціалістів (Крупа Т.В.); Харківське обласне відділення Всеукраїнської Асоціації “Укрмолодьжитло” (Вензель А.С.); Демократичне обєднання молоді “ДОМ” (Гошовський В.С.); Харківська обласна організація Української Спілки молодих депутатів (Липка Ю.О.); Харківське обласне відділення асоціації правозахисних організаторів студентів (Дулуб Л.М.). Спілка піонерів Харківщини (Раковська Н.Ф.), Слобожанська дитяча організація “Козацьке коло” (Мєзінова К.М.). Для координації діяльності молодіжних організацій створений та діє Харківський обласний комітет молодіжних організацій “Надія”.

В останній час активізувала свою діяльність Спілка молодих державних службовців Харківщини, створюються районні осередки цієї молодіжної громадської організації, до її лав залучаються найбільш активна частина молоді районів.

Управлінням у справах сім'ї та молоді спільно з комітетом у справах сім’ї та молоді Харківської міськради налагоджена постійна електронна розсилка інформації для молодіжних та дитячих громадських об’єднань Харкова та області.

Молодіжні організації мають змогу отримати інформацію щодо реєстрації об’єднання громадян, діяльності органів місцевого самоврядування; допомогу у висвітленні їх заходів у засобах масової інформації на обласному державному телебаченні, комерційних телеканалах та інших ЗМІ; налагодженні зв'язків між організаціями області, пошуку спонсорів.

Управління у справах сім'ї та молоді регулярно співпрацює з більш ніж 50 молодіжними об’єднаннями по таких формах роботи, як проведення тематичних круглих столів, конференцій, зльотів молодіжних та волонтерських організацій, підтримка реалізації соціальних проектів.

Комітетами, відділами у справах сім’ї та молоді регулярно проводяться наради з керівниками молодіжних організацій, з лідерами органів студентського самоврядування навчальних закладів міст; зустрічі кращіх представників молоді з керівництвом облдержадміністрації та райдержадміністрацій .

З метою підтримки молодіжних громадських ініціатив кращим представникам молодого покоління Харківської області розпорядженням голови облдержадміністрації започатковано вручення премії (500грн.) обласної державної адміністрації “Молодь Харківщини” в галузі промисловості, будівництва, сільського господарства, науки, освіти, культури та спорту.


Щорічно проводяться Харківський міський конкурс ”Молода людина року” та обласний конкурс „Молодіжний лідер року” з 10 номінацій (молодіжний лідер, депутат, поет/письменник, державний службовець, який забезпечує реалізацію державної молодіжної політики, журналіст, тележурналіст, соціальний працівник, волонтер, працівник позашкільного закладу, керівник творчих програм для молоді, меценат);

У 2003р. вдруге у м. Харкові був проведений міський конкурс проектів молодіжних організацій, 8 організацій отримали гранти на реалізацію своїх програм та заходів:

1.Міська громадська організація “Іоланта” (Психологічна та соціальна адаптація сліпих та слабо зрячих підлітків) – 2985грн., 2. Молодіжна організація медиків Харкова (Формування навичок безпечної поведінки у молоді) – 1000грн., 3. “ДОМ” (Тренінги по ефективному працевлаштуванню молоді) – 2300грн., 4.Міська громадська організація “Фенсус” (Міжнародна виставка-конкурс дитячої та юнацької творчості “Шукаємо друзів”) – 3170грн., 5. Спілка молоді Комінтернівського району “Віра” (Практичний курс мистецтва спілкування) – 2930грн., 6. Міська молодіжна громадська організація “Молодь ХХІ” (Обери життя без наркотиків) – 3500грн., 7. Громадський фонд “Молодь і планета” (Інформаційний цикл про стан молодіжного центру Харкова “Молодіжний портал”) – 1100грн., 8. Соціально-іноваційний фонд (Створення інваційного центру допомоги молодим вченим Харкова) – 5000грн. Всього на конкурс було подано 28 проектів; значна кількість молодіжних організацій взяла участь у конкурсі соціальних програм, який було організовано управлінням праці та соціального захисту населення.

Управлінням у справах сім'ї та молоді облдержадміністрації проведений обласний конкурс соціальних програм серед молодіжних дитячих громадських організацій, у 2003 році 4 організацій отримали право на фінансову допомогу у реалізації своїх соціальних проектів (Харківська обласна молодіжна громадська організація “ДОМ” – проект “Молодіжний центр зайнятості” (3940 грн.), Харківська обласна молодіжна громадська організація НДЛМ – проект “Громадський інформаційно-методичний центр з питань зайнятості та професійної адаптації молоді” (4874 грн.), обласна молодіжна громадська організація “Спілка молодих державних службовців Харківщини” – проект “Автопробіг “Молодіжна регіональна ініціатива” (5000 грн.), обласна молодіжна громадська організація Молодіжний Парламент Харківської області – проект “Від інтелектуальних ігор до покоління інтелектуалів” (5000 грн.).

Традиційно, за підтримкою управління у справах сім’ї та молоді та комітету у справах сім’ї та молоді Харківської міської ради з метою сприяння розвитку демократичних засад серед молоді проводяться молодіжна ділова гра „Студентська республіка” за участю понад 200 студентів ВНЗ м. Харкова І-ІV рівня акредитації. (У ході гри було обрано студентського президента Багрич Світлану, студентку ХаРІ УАДУ при Президентові України та віце-президента Косячук Вікторію, студентку ХНУ ім.Каразіна.); зліт молодіжних організацій м.Харкова, спільно з БФ “Громадські ініціативи” виставки громадських організацій.

Комітетом у справах сім’ї та молоді Харківської міської ради започатковано проведення “Школі майбутнього керівника”.

З метою підготовки та залучення молоді до державної служби проведені наступні заходи:

зараз готується проект відповідної обласної програми;

за підтримкою Державного комітету України у справах сім’ї та молоді на базі ХРІДУ УАДУ при Президентові України - олімпіада школярів „Мій вибір – державна служба” (в олімпіаді взяло участь понад 200 учнів Східного регіону;

на базі вищезазначеного інституту започатковано в 2002-2003 учбовому році проведення короткотермінових курсів для працівників галузі сім’ї та молоді з соціально-правових питань;

для підвищення організаційного рівня лідерів молодіжних громадських організацій у 2003 році управлінням у справах сім’ї та молоді спільно з ХРІДУ УАДУ при Президентові України започатковано роботу постійно діючої „Школи молодого лідера”, в якій навчається 40 лідерів молодіжних громадських організацій області. У вересні поточного року протягом тижня найкращі слухачі школи матимуть змогу навчатися у «Літній школі» у м.Феодосії.

З метою підтримки творчо обдарованої молоді, за підтримкою Державного комітету України у справах сім’ї та молоді, управлінням у справах сім'ї та молоді спільно з Харківським гуманітарним університетом «Народна українська академія» був проведений фестиваль студентських театрів «На крилах кохання»; організовано та проведено ІІ-й обласний фестиваль команд КВН „Слобожанські зустрічі” за участю 15 команд, фестиваль художньої самодіяльності „Студентська весна; чемпіонати з інтелектуальних ігор „Брейн-ринг” та „Що? Де? Коли?”, фестиваль авторської пісні „Майдан”, „Зимовий Есхар - 2003”; конкурс-фестиваль дітей та молоді “Весняні Дзвіночки”, загальною кількістю учасників понад (4 000 осіб); конкурс-фестиваль прикладного мистецтва та народних ремесел “Барви Слобожанщини”, 600 учасників з районів області; обласний огляд молодих письменників «Молода Слобожанщина»; обласний конкурс краси та чарівності “Міс Афродіта”; виставки молодих художників.

Ще одне важливе досягнення цього року – це проведення Молодіжного форуму „Молодь ХХІ століття” в рамках року Росії в Україні. У роботі форуму взяли участь представники молоді 3 регіонів Російської Федерації, 8 областей України, всіх районів м.Харкова та області, всіх вищих навчальних закладів, обласних молодіжних організацій. Під час роботи форуму на 5 секціях були розглянуті питання реалізації усіх напрямків державної молодіжної політики.

За підсумками роботи форуму підписані 2 угоди про співробітництво між управлінням у справах сім'ї та молоді та управлінням у справах молоді Белгородської обласної адміністрації і комітетом у справах молоді та туризму Курської обласної адміністрації (Російська Федерація).

Щорічно проводяться зустрічі голови облдержадміністрації з лідерами молодіжних та дитячих організацій. Щоквартально проводяться наради з лідерами молодіжних об'єднань та органів студентського самоврядування.

Виконання дорадчих функцій пов’язаних з реалізацією державної молодіжної політики здійснює обласна рада з питань молодіжної політики та обласна студентська рада, діяльність яких затверджена розпорядженнями голови обласної державної адміністрації. Обласна рада з питань молодіжної політики діє на підставі положення, є координуючим та консультативно-дорадчим органом, покликаним сприяти постійному вдосконаленню реалізації в області державної молодіжної політики, забезпечувати узгодженість дій у вирішенні питань, пов’язаних із життям молоді та участю її в усіх сферах життя. Очолює раду заступник голови обласної державної адміністрації, до її складу входять лідери молодіжних громадських, студентських та профспілкових організацій, представники управлінь, міських та районних відділів у справах сім’ї та молоді.

Рішення обласної ради з питань молодіжної політики є обов’язковими для розгляду місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, установами і організаціями.

У разі потреби голові обласної державної адміністрації радою вносяться рекомендації щодо прийняття відповідних розпоряджень.

До плану роботи управління у справах сім'ї та молоді, комітетів та відділів щороку включаються десятки заходів, які проводяться спільно з молодіжними організаціями, як, наприклад, чемпіонати міста та окремі тури чемпіонатів України з інтелектуальних ігор, фестивалі авторської пісні, клубів воєнно-історичної реконструкції та рольового моделювання, мистецтва молодих інвалідів і багато інших. Лідери авторитетних молодіжних організацій запрошуються до участі в журі й експертних комісіях міських конкурсів.

За сприяння облдержадміністрації у місті та в області активно діють понад 30 громадських жіночих організацій, серед них – „Спілка жінок Харківщини”, міський Жіночий Фонд, обласна жіноча організація „Дія”, міські жіночі організації „Надія”, ”Жіноча Громада”, „Дівочий світ”, Харківська обласна організація Всеукраїнського жіночого товариства імені Олени Теліги, міжнародна громадська організація „Міжнародний фонд Панна” та багато інших.

Управління у справах сім’ї та молоді Харківської облдержадміністрації активно співпрацює з жіночими організаціями в таких напрямках, як працевлаштування, організація жінками малого та середнього бізнесу, організація та проведення форумів, конференцій, круглих столів, семінарів, громадських слухань з широкого кола питань, що стосуються гендерної політики.

Так, у лютому 2003р.відбулася міжнародна науково-практична конференція „Становлення професійної кар’єри жінок: історико-філософський, соціологічний і психологічний аспекти”, ініційована Народною українською академією та підтримана Державним комітетом України у справах сім’ї та молоді, Спілкою жінок Харківщини, Харківською облдержадміністрацією, Харківським міськвиконкомом, Українським інститутом соціальних досліджень.

Ведеться активна робота в напрямку протидії торгівлі людьми спільно з міжнародним фондом „Ла-Страда – Україна”. Нещодавно, а саме 29 вересня, відбулися ініційовані Харківським міським жіночим фондом громадські слухання, основним завданням яких було проведення аналізу міського бюджету з гендерної точки зору та розроблення цільових підпрограм „Підтримка та розвиток жіночого підприємництва в місті Харкові” і „Розвиток та підтримка жіночого підприємництва” як частини „Економічної програми розвитку м.Харкова на 2003-2005роки”. Метою підпрограм є розвиток нових економічних форм господарювання шляхом підготовки кадрів (жінок) малого підприємництва для м.Харкова в бізнес-центрах міста, надання фінансової допомоги (мікрокредитування) випускницям, створення консультаційних центрів з урахуванням новітніх технологій, розробка програм зі створення додаткових робочих місць.

Особливо слід відзначити діяльність Харківського регіонального бізнес-центру для жінок, який діє на базі Харківського міського жіночого фонду і вже сім років займається дослідженнями та методичними розробками з гендерної проблематики, при цьому активно співпрацює з управлінням у справах сім’ї та молоді Харківської облдержадміністрації.

Вперше на Харківщині під керівництвом президента Харківського міського жіночого фонду, депутата міської ради Л.Кім розроблена та реалізується цільова підпрограма „Розвиток жіночого підприємництва”, як частина обласної „Програми економічного і соціального розвитку області на 2000-2003р.р.”. В межах підпрограми зусиллями фонду за минуле півріччя було впроваджено проект навчання жінок, що бажають розпочати власну справу. За результатами проекту 63 жінки пройшли довгострокове тренінгові навчання за програмою „Економічний розвиток жінок”, 21 випускниця створили чи розвинули вже існуючу справу, 15 жінок працевлаштувалися, випускницями було створено 72 робочих місця, з них 57 – спеціально для жінок. В планах на друге півріччя 2003року – конкурсний набір нових груп, навчання за програмою „Економічний розвиток жінок”, надання практичної консультаційної та інформаційної підтримки для започаткування власного бізнесу.

З 2002 року почали реалізовуватися 2 спільних проекти з Фондом підтримки підприємницької діяльності Харківської облдержадміністрації („Сільський зелений туризм”, „Народні промисли”), що допоможуть створити нові робочі місця та покращити економічне становище безробітних жінок.

Щодо соціальних заходів, у місті постійно працює Кризовий Центр для жінок, що надає консультації юристів, психологів, лікарів, соціальних працівників (за цей рік консультаціїї надано понад 2000 жінок); працює притулок для жінок, що постраждали від насильства.

.


ІНФОРМАЦІЯ

Про співпрацю комітету у справах сім’ї та молоді з дитячими та молодіжними громадськими об’єднаннями за станом на 01.10.03


В останні роки значно збільшилась кількість громадських організацій, які працюють у м. Харкові. На початок 2003 р. кількість молодіжних громадських об’єднань досягла понад 130, участь в яких беруть понад 11 тис. молодих людей.

Комітетом у справах сім’ї та молоді міськради налагоджена постійна електронна розсилка інформації для молодіжних та дитячих громадських об’єднань Харкова. Організації широко залучаються до заходів комітету. Міськвиконкомом, а в першу чергу – комітетом у справах сім’ї та молоді Харківської міськради надається регулярна підтримка ініціативам громадських об'єднань, спрямованим на проведення масових заходів для молоді, реалізацію соціально вагомих програм та проектів. Молодіжним організаціям надається інформація щодо реєстрації об’єднання громадян, діяльності органів місцевого самоврядування, допомога у висвітленні їхніх заходів у засобах масової інформації (“Молодіжний канал” на обласному телебаченні, ряд міських газет, обласне радіо) та налагодженні зв'язків між організаціями міста, пошуку спонсорів.

Комітет у справах сім’ї та молоді міської ради регулярно співпрацює з більш ніж 100 молодіжними об’єднаннями по таких формах роботи, як проведення тематичних круглих столів, конференцій, зльотів молодіжних та волонтерських організацій, підтримка їхніх соціальних проектів.

Шокварталу проводяться наради з керівниками молодіжних організацій, що діють у м. Харкові, окремо – з лідерами органів студентського самоврядування навчальних закладів міста; надається організаційно-методична допомога молодіжним громадським організаціям у проведенні їхніх заходів.

Вдруге у м. Харкові проведено міський конкурс проектів молодіжних організацій, 8 організацій отримали гранти на реалізацію своїх програм та заходів, а всього на конкурс було подано 28 проектів.

Значна кількість молодіжних організацій взяла участь у конкурсі соціальних програм, який було організовано управлінням праці та соціального захисту населення.

Комітет у справах сім’ї та молоді Харківської міськради регулярно співпрацює не тільки з молодіжними, а й з багатьма іншими громадськими організаціями.

Традиційно до Дня молоді проводиться ділова гра “Студентська республіка”, зліт молодіжних організацій Харкова, спільно з БФ “Громадські ініціативи” проводяться виставки громадських організацій, регулярно проводяться заняття з молодіжними лідерами у «Школі молодого лідера», “Школі майбутнього керівника”.

Щороку проводиться міський конкурс “Молода людина року” по 10 номінаціях, в конкурсі регулярно беруть участь лідери й представники десятків молодіжних організацій.

В районах міста також накопичений певний досвід спільної роботи з молодіжними громадськими організаціями. Київське районне управління у справах сім’ї, молоді та спорту регулярно співпрацює з БФ “Суспільство-людині”, ГО “Молодіжна рада”, ГО “Надія”, БФ “Громадські ініціативи”, ГО “Мирослава” тощо, у Комінтернівському активно діють ГО “Віра”, ГО “Аеліта”, ГО “Мрія”, ГО “Планета театр”, Козацьке товариство “Цвіт”, у Жовтневому районі – ГО “Екоцентр”, в Орджонікідзевському районі – ГО “Демократичне об’єднання молоді”, БФ “Будинок молоді і дітей YMCA” та Народно-демократична ліга молоді, у Дзержинському районі у кожній школі працюють молодіжні і дитячі організації, створені за ініціативою райради за підтримки районного комітету, такі ж організації діють у ВНЗ, у Московському районі у ряді шкіл створено піонерські організації. Фрунзенський районний комітет співпрацює з 8 громадськими організаціями.

Значна увага органами місцевого самоврядування приділяється студентській молоді. У 72 вищих навчальних закладах (ВНЗ) міста І-ІV рівнів акредитації різних форм власності зараз навчається понад 220 тис. студентів.

До плану роботи комітету щороку включаються десятки заходів, які проводяться спільно з молодіжними організаціями, як, наприклад, чемпіонати міста та окремі тури чемпіонатів України з інтелектуальних ігор, фестивалі авторської пісні, клубів воєнно-історичної реконструкції та рольового моделювання, мистецтва молодих інвалідів “Натхнення” і багато інших. Лідери авторитетних молодіжних організацій запрошуються до участі в журі й експертних комісіях міських конкурсів.


Голова комітету у справах

сім’ї та молоді Харківської міськради О. Кулініч