Верховної Ради України на пленарних засіданнях 17 березня 2011 року. Розглянуто 29 питань порядку денного. За результатами їх розгляду, прийнято 10 закон
| Вид материала | Закон |
- Верховної Ради України на пленарних засіданнях 13 січня 2011 року. Розглянуто 28 питань, 1039.65kb.
- Верховної Ради України на пленарних засіданнях 4 листопада 2010 року. Розглянуто, 1076.08kb.
- Верховної Ради України на пленарних засіданнях 17 травня. Розглянуто 35 питань порядку, 1099.85kb.
- Верховної Ради України на пленарних засіданнях 21 травня 2009 року. Розглянуто 41 питання, 1009.05kb.
- Верховної Ради України на пленарних засіданнях 12 травня 2011 року. Розглянуто 42 питання, 1250.77kb.
- Верховної Ради України на пленарних засіданнях 7 квітня. Було розглянуто 20 питань, 1114.87kb.
- Верховної Ради України на пленарних засіданнях 9 лютого 2012 року. Розглянуто 28 питань, 1174.95kb.
- Верховної Ради України в пленарному режимі з 11 по 14 травня 2010 року. Відбулося п’ять, 1099.75kb.
- Верховної Ради України на пленарному засіданні Верховної Ради України 1 березня 2011, 1085.21kb.
- Верховної Ради України за період з 6 по 9 грудні 2011 року. Відбулося три пленарних, 976.28kb.
Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України А.І.МАРТИНЮК
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу займати робочі місця. Продовжуємо засідання.
Розглядається проект Постанови про відзначення 130-річчя з дня народження видатного українського вченого-медика Олександра Олександровича Богомольця (реєстраційний номер законопроекту 8049).
Є пропозиція за скороченою процедурою. Прошу підтримати.
12:37:10
За-152
Прийнято рішення.
Будь ласка, Карпук Володимир. І підготуватись Яворівському.
12:37:21
КАРПУК В.Г.
Шановний Адаме Івановичу! Шановні народні депутати! До вашої уваги пропонується проект Постанови №8049, поданий народними депутатами Карпуком, Сергієм Шевчуком, Юрієм Гайдаєвим і Віталієм Коржом щодо відзначення 130-ої річниці з дня народження видатного українського вченого-медика Олександра Олександровича Богомольця.
Це надзвичайно визначний вчений з світовим ім`ям, який зробив надзвичайно багато для розвитку української вітчизняної науки, і коли ми формували назву законопроекту, то надзвичайно важко було визначити, тому що він і біолог, і фізіолог, і патофізіолог, і, говорячи уже сучасною науковою мовою, алерголог, ендокринолог, кардіолог, онколог і так далі. Це, дійсно, людина, яка багато зробила і як організатор науки і, зокрема, з 1930 по 1946 рік він очолював Академію наук України.
Ми погоджуємося з тими заувагами, які зробив Комітет з питань культури і духовності при розгляді даного законопроекту.
При розгляді в Комітеті з питань охорони здоров`я була пропозиція від народного депутата Валерія Ілліча Коновалюка щодо внесення до постанови і 170-річчя від дня організації Київського національного університету імені Богомольця, тому що ім`я цього вченого носить і університет якраз 170 років. Але я думаю, що уже часу немає для того, щоб давати на заміну законопроект. І буде поданий окремий законопроект щодо відзначення цієї дати. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Володимир Георгійович.
Володимир Олександрович Яворівський, будь ласка, голова комітету.
12:39:14
ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.
Доброго дня, Україно! Комітет з питань культури і духовності цілком підтримав цю добру ініціативу депутатів – представників, до речі, різних фракцій. Через те я думаю, що в нас не буде жодної зачіпки, цей законопроект пройде.
Ми, дійсно, маємо в особі Олександра Богомольця справді видатного медика, українського медика, але зі світовим іменем. І те, що який колосальний прорив він здійснив у дослідженні людської крові, це масштабний абсолютно вчений. І тут уже говорилося про те, що в Україні він цінується, цінується нащадками.
Мені просто ще дуже приємно додати до того, що сказав добродій Карпук, сказати і про те, що Олександр Богомолець має і прекрасне генетичне продовження в особі Ольги Богомолець, яка є блискучим лікарем, громадським діячем, а, опріч того, є ще й композитором. І, якщо ви не маєте диску із її піснями на слова Ліни Костенко, то обов'язково купіть – і ви будете мати колосальне задоволення.
І останнє, що б я хотів сказати, Адаме Івановичу. Тут, дійсно, є кілька таких неточностей. Скажімо, сказано про те, що "науково-практичні заходи" - ну, що таке "науково-практичні заходи"? – замінити на "науково-практичні конференції, з'їзди, конгреси". А також додати у пункті 2 перед словами "фінансового" – "та матеріально-технічного забезпечення". Це такі нібито дрібнички.
І останнє. Я хочу, щоб воно було в стенограмі. І останнє: треба фразу "Національному банку", тобто зобов'язальну ноту, тому що ми зобов'язуємо: "Рекомендувати Національному банку видати пам'ятну медаль". Це і коректно, і не порушує стосунки парламенту із Національним… Монету, монету, я ж це маю на увазі, що монета у вигляді медальки. Прошу підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, я думаю, без обговорення обійдемося. Немає… Тоді я ставлю на голосування пропозицію з урахування, прошу звернути увагу, з урахуванням рекомендацій профільного комітету, які викладені в його поданні. Прошу при… Володимир Олександрович Яворівський. Прошу при остаточному редагуванні проекту постанови, при остаточному редагуванні врахувати зауваження комітету, які викладені в вашому поданні. Ось з такими доповненнями я ставлю на голосування постанову про відзначення 130-річчя з дня народження видатного українського вченого медика Олександра Олександровича Богомольця, реєстраційний номер 8049. Прошу голосувати.
12:42:20
За-297
Прийнято постанову.
Розглядаємо проект Постанови про відзначення 120-річчя з дня народження видатного українського письменника Михайла Опанасовича Булгакова. Реєстраційний номер 8111, є пропозиція за скороченою процедурою. Прошу підтримати.
12:42:50
За-205
Підтримано. Будь ласка, дві хвилини Богословська Інна Германівна – автор законопроекту і підготуватися Яворів….
12:43:00
БОГОСЛОВСЬКА І.Г.
Шановні колеги, 120 років з дня народження Булгакова – це дата, яку ми вже доживши до зрілості української держави повинні, безумовно відмітити. Ми вже перейшли вісімнадцятирічний вік, коли людина розуміється звідки вони і що вони і повинні усвідомлювати, що будь-яка видатна особистість,яка народжена в Україні, яка має тут коріння, яка може бути пов'язані у свідомості будь-якого мешканця Землі з Україною – це наше надбання, це наше багатство. Тому впевнена, що ця постанова об'єднає нас всіх, я знаю, що багато було на комітеті зауважень від українських націоналістів про те, що Булгаков не є українським письменником, але впевнена в тому, що ми повинні щоб світ за декілька років звик до того, що Малевич – це український видатний митець, і картини його, дух їх, народжений тут; що Вернадський – це український видатний вчений; що Блаватська – це українська письменниця, яка народжена у Дніпропетровську і там написала перші свої твори. Ми повинні розширювати розуміння свого коріння.
Тому я прошу вас підтримати цю постанову, це вчасно і правильно. Дякую вам за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Яворівський Володимир Олександрович від комітету.
12:44:37
ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.
Шановні колеги, шановні наші виборці! Комітет однозначно підтримав ідею відзначити ювілей видатного письменника, видатного російського письменника із світовим, звичайно, іменем, який мав колосальний вплив на світову літературу і має досі. Він лежить десь, мабуть, у цьому химерному гоголівському ранньому Гоголі, він, мабуть, лежить у творчості Маркеса. Тобто це, справді, ніхто не має права сумніватися у величі цього письменника, який увів у свою реалістичну прозу, увів присутність світу химерного, світу зміщеного, світу уяви, світу, іноді коли підсвідомість переганяється у саму свідомість. Тобто з цього приводу ми не маємо жодних… Я думаю, що ми підтримаємо цю постанову.
Але я просто попросив би народних депутатів, по-перше, пані автор цього законопроекту раптом сказала, що націоналісти у комітеті зробили зауваження. Пані Інно, це – члени комітету, в якому ви є, до речі, першим заступником і за весь період були тільки два рази на засіданні комітету.
Але ми… ви правильно робите, що не ходите, ми спокійно можемо працювати. Але знаєте, обзивати членів комітету, в якому ви отримуєте заробітну плату, що там зібралися націоналісти, я м'яко вам кажу, це дуже і дуже некоректно, і не робіть цього, бо я можу і вас назвати, але я собі цього не дозволю.
Через те ми вважаємо про те, що писати, про те, що це відзначення ювілею видатного українського письменника, ми маємо право говорити про це у виступах, але це офіційний документ – постанова, треба написати, або видатний російський письменник, або найкраще: просто видатного письменника, нашого земляка. Все стає на свої місця. Але не допускаємо сьогодні таких вольностей в офіційному документі. Це постанова Верховної Ради, у якій якісь свої втягувати ніхто не має права. Я прошу підтримати і виправити про те, що це…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Крім Чечетова, хто ще наполягає на виступі? Записуємося на виступ. Записуємося.
Ткач і Чечетов. Кульчинський Микола, прошу. Чечетов – наступний.
12:47:21
КУЛЬЧИНСЬКИЙ М.Г.
Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги! Я також буду голосувати "за" відзначення 120-річчя великого російського письменника Булгакова. І хоч би з такої причини, що це з тих письменників, який міг усвідомлювати свої помилки в своєму світоглядному ставленні до нас, до українців.
Бо, скажімо, дискусія, яка почалася в 20-х роках по роману "Белая гвардия" і викликала величезну дискусію, закінчилася вона тим гаслом Хвильового, який потім сам застрелився: "Геть від Москви, курс на Європу". Після цієї дискусії Булгаков все-таки переробив багато моментів "Белой гвардии", в яких звучало певне приниження для українців. Отже, це була справді велика, не тільки великий письменник, але велика людина, яка вміла побачити, ставитися до себе критично. Це одне.
І я не думаю, що треба вибачатися, пане Володимире, за слово "націоналіст". Тому що українські націоналісти завжди тільки робили добро для свого народу. І Володимир Ілліч Ленін, це я спеціально для комуністів кажу, казав, що український націоналізм завжди прогресивний, бо він за свободу українського народу. Зрозуміло, що сталінізм, більшовизм, потім це слово зробили лайливим, але насправді це є патріотизм і любов до Вітчизни, яка творить, є творча любов. Але в тому значенні, в якому її вжила, в радянському значенні, пані Богословська, якщо це не так, то звичайно воно в значенні радянському, воно є образливо, а так весь світ націоналістичний. І Булгаков, як російський патріот, теж був російським націоналістом, і будь-хто, хто живе, народився, серед того чи іншого народу не властиво не бути націоналістом. Погано ним не бути, бути байдужим, перекоти-полем, перевертнем – оце проблема сьогодні для українців.
Дякую. Так що голосуємо "за".
ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Чечетов.
12:49:32
ЧЕЧЕТОВ М.В.
Уважаемый Адам Иванович! Уважаемые народные депутаты! Инна Германовна права, вы смотрите, сколько уникальных талантливых людей вышло из нашей земли. И тот же господин Вернадский, и Малевич, и Шевченко, и Булгаков, и Гоголь – у нас такая могучая духовная интеллектуальная основа. На этой интеллектуальной почве и сегодня должны взрасти и интеллектуалы, и литераторы, и писатели, и всегда так будет, да.
Но с другой стороны. я хотел обратить внимание на другое. Вот, думаю, что объединяет Гоголя, Шевченко и Булгакова? А потом, когда проанализировал их творчество, понял, объединяет их одно – их мудрость. Каждый из них, как минимум половину, а то и больше писал и на русском, и на украинском языке, на двух языках писали. То есть они даже тогда понимали, что для того, чтобы быть действительно духовным человеком, гармоничным человеком, интеллектуалом, надо знать, как минимум, два языка, братских, родственных. Это наказ нам, чтобы мы были настоящими наследниками и Шевченко, и Булгакова, и Гоголя, и все-таки в конце концов пришли к консенсусу, когда будет 300 голосов в зале, и будет два языка, на которых писали величайшие мыслители, поэты, писатели: Шевченко, Булгаков и Гоголь, стали государственными. Поддержать постанову!
Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зарубінський, будь ласка одна хвилина.
12:51:24
ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.
Олег Зарубінський, фракція Народна Партія. Шановні колеги, дуже боюся, щоб ми з водою цієї дискусії не виплеснули дитину, а дитина полягає в тому, що величезна і славнозвісна постать Булгакова, безумовно, має бути відзначена. І знаєте чому, от мені впало на думку, хоча б тому, що він створив такі образи, якими нібито передбачив наше сьогодення. Безумовно, більше шарикових і швондерів, менше професорів преображенських, але це не проблема письменника Булгакова – це проблема нашого сьогодення. І вшановуючи пам'ять цієї людини, яка передбачала сьогоднішнє суспільство, я думаю, ми зробимо великий плюс і велику справу. Тому здається, що ці дискусії нагадують воду, а дитина є, виплескувати її не треба, постанову треба підтримати. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Обговорення завершено.
Шановні колеги, будемо приймати рішення. Давайте погодимось з пропозиціями комітету і я думаю, ми поступимо абсолютно мудро, якщо не будемо визначати який письменник Булгаков, а видатний, тобто не будемо зараховувати, щоб не вступати в суперечку все-таки. Він наш, він з нами, напишемо просто Постанова про відзначення 120-річчя з дня народження видатного письменника Михайла Булгакова (реєстраційний номер 8111). Ось з таким уточненням прошу голосувати.
12:53:07
За-294
Постанова прийнята.
Розглядаємо проект Постанови про Національне військове меморіальне кладовище (реєстраційний номер 8052). Є пропозиція за скороченою процедурою. Прошу підтримати.
12:53:37
За-204
Підтримано.
Будь ласка, Вадим Колесніченко автор, дві хвилини і від комітету підготуватися Самойленку.
12:53:47
КОЛЕСНІЧЕНКО В.В.
Шановні колеги, у 2011 році весь український народ відзначатиме 20-річницю Незалежності України, 70-річницю початку Великої Вітчизняної війни, 66-річницю Перемоги над фашизмом.
Загальнодержавне значення має увічнення подвигів воїнів-визволителів захисників своєї Батьківщини та гідне вшанування ветеранів війни. Країни-переможці будуть віддавати почесті своїм загиблим та померлим героям у місцях їх поховань, які мають загальнонаціональне значення та є символом доблесті і честі для всього народу. Американський народ – на Арлінгтоні, італійський – в Мілані, Ізраїльський - в Меморіалі Яд Вашем, російський – на Федеральному військовому меморіальному кладовищі тощо.
На цей час в Україні загалом та в місті Києві, зокрема поховання ветеранів війни, учасників бойових дій, військовослужбовців та їх членів сімей відбувається безсистемно та з порушенням законодавства. Надходять численні скарги від родин ветеранів війни та військової служби, учасників бойових дій щодо вимагання хабарів за отримання місця для поховання. Про спільне поховання з членами сімей, взагалі не йдеться. Місць для поховання в місті Києві катастрофічно не вистачає.
Тому головним завданням цього проекту є забезпечення безумовного виконання вимог Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту". Стосовно забезпечення владою гідного поховання ветеранів війни, яких в Україні станом на 1 січня цього року проживало понад 2 мільйони осіб. Збереження та розвиток славних бойових трудових традицій українського народу, посилення патріотичного виховання громадян, збереження історичної правди та формування загальнонаціональної гордості за видатних синів українського народу.
Проектом постанови передбачено створення національного військового кладовища у селищі Биковня під Києвом та спеціальних кладовищ в центрах та містах, де проживає велика кількість ветеранів війни та Збройних сил.
Зазначена постанова вступає в силу щодо щорічних витрат в обсязі більше 5 мільйонів гривень з наступного року. Цю постанову ми вже голосували 6 місяців назад у нас, на жаль, не вистачило двох голосів, тому що ми пам’ятаємо, яка ситуація була в залі. Тому ми вважаємо, що ми повинні, якщо ми хочемо гідно відзначати…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.
КОЛЕСНІЧЕНКО В.В. … Я пропоную підтримати цей проект постанови. І віддати шану нашим ветеранам і відомим громадянам України.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Секретар Комітету з питань нацбезпеки і оборони Юрій Павлович Самойленко. Будь ласка.
12:56:15
САМОЙЛЕНКО Ю.П.
Уважаемые коллеги! 16 февраля текущего года Комитет по вопросам национальной безопасности и обороны на своем заседании рассмотрел поданный народным депутатом Украины Колесниченком проект Постановления о национальном военном мемориальном кладбище (регистрационный номер 8052).
Проектом постано вления предлагается Кабинету Министров Украины на государственном уровне принять решение о создании национального военного мемориального кладбища и военных кладбищ в областных и районных центрах Украины. Для увековечивания и достойного захоронения ветеранов войны, участников боевых действий, военнослужащих, в том числе уволенных в запас, или в отставку членов их семей, а так же других лиц, которые совершили героические поступки во имя украинского народа и имеют особые заслуги перед отечеством.
Народные депутаты, члены комитета, поддерживают проект постановления и рекомендуют Верховному Совету Украины принять его за основу с дальнейшим учетом замечаний, высказанных народными депутатами Украины, а так же другими субъектами права законодательной инициативы при подготовке его ко второму чтению. Просьба поддержать.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Так, крім Зарубінського і Цибенка інші наполягають? Записуємося, будь ласка, прошу записатись.
12:57:56
САС С.В.
Дякую, прошу передати слово Миколі Володимировичу Томенку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Володимирович, будь ласка.
12:58:08
ТОМЕНКО М.В.
Шановні колеги, увіковічення пам'яті не є предмет для дискусії, тут ніхто, я думаю, не буде виступати проти самої ідеї. Але є кілька обставин, про які я змушений сказати.
Перша обставина. Ми, українці, маємо фантастично-трагічне місце, яке називається "Биковнянські могили", де загинуло більше 100 тисяч українців. Це місце, місце рівня Бухенвальду, Бабиного Яру, де щорічно приходять люди для того, щоб згадати безневинно загинутих українців і сказати про ті репресії сталінські, які мали місце. Тому, якщо думати про такий об'єкт меморіальний, точно його не можна робити в Биківні, бо давайте ще ми посваримо мертвих між собою. Значить, це єдине, до чого ми ще не додумалися в цій країні.
Друга позиція. Коли ми кажемо про ювілеї. То повірте мені, як учаснику бойових дій в Афганістані, який постійно в госпіталі в афганському, найкраща пам'ять - це пільги не забрати, які вони мають, відкликати урядовий законопроект, який сьогодні забирає пільги в афганців, ветеранів, учасників Великої Вітчизняної війни, бо уряд каже: "На пільги для родин, де загинули афганці - грошей немає. На пільги для тих, хто воював – грошей немає. А ми давайте на ці гроші створимо меморіальні кладовища і пам'ятники".
Значить, я залишаюся на тій позиції, коли треба вшанувати людей, місцева громада мусить це робити самостійно. Подивіться на приклад Борисполя. Яке унікальне меморіальне місце робиться в Борисполі для того, щоби всі вихідці з Борисполя: від Павла Чубинського (автора українського Гімну) від тих, хто загинув під час війни Голодомору, - вони збираються і вшановуються громадою. Громада знайшла вихід з ситуації. Ну, невже ми не довіряємо громадам і будемо розписувати, скільки кладовищ, в якому місті треба зробити?!
Тому мені здається, тут треба поміркувати. І передовсім, вшанувати живих і потім подумати, як упорядкувати наші кладовища. Тому я такі застереження мусив сказати. І я думаю, над ними треба подумати для того, щоби не було в нас ситуації, коли я в кожну область в'їжджаю і там стоїть знак "Край партизанської слави". В мене таке враження, що в нас два тисячоліття в Україні одні партизани жили. Так само, щоб і тут нам не перейти межу розумного. Ще раз кажу, давайте більше думати про живих.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Кульчинський Микола.
13:00:57
КУЛЬЧИНСЬКИЙ М.Г.
"Наша Україна". Я, власне, от думки тут збіглися із Миколою Томенком, хотів застерегти щодо Биківні. Загалом я підтримую цю ідею, бо вона є в ґрунті своєму ідеєю об'єднуючою.
Київська обласна державна адміністрація, наскільки я зрозумів під час засідання з комітету подала десь 5 чи 6 місць, де може бути таке меморіальне національне кладовище. І можна було б визначитися не тільки в Биковні, а й в багатьох інших місцях, де, як мені пам'ятається, десь до 50 гектарів в кожному, де виділяється для цього меморіалу. Це одне.
Друге. Безумовно, добре, що в постанові написано про те, що інших людей, які боролися за Україну, я думаю, що це меморіальне кладовище могло б стати місцем, куди можна було б перевести прах і Пилипа Орлика, творця української Конституції, і прах Симона Васильовича Петлюри, який віддав своє життя за Україну і був головним отаманом військ Директорії, і командуючого УПА Шухевича, і, а також і всіх тих, хто воював в радянській армії і поліг за Україну в боротьбі з… проти фашизму. І з оцих міркувань я цю ідею підтримую, крім застереження щодо Биківні. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зарубінський Олег.
13:02:39
ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.
Олег Зарубінський, Народна Партія. Шановні колеги, на мій погляд ідея суб'єкта законодавчої ініціативи щодо створення Національного меморіального військового кладовища є гуманною, справедливою і патріотичною. З яких міркувань? Ну, я думаю, що багато з вас свого часу були на Арлінгтонському кладовищі в Сполучених Штатах Америки, в Вашингтоні, там є монумент невідомого солдата. Ви знаєте, я, наприклад, був дуже здивований, коли з'ясувалося, що, виявляється, там вже немає невідомого солдата. Тобто навіть оці останки, які там поховані і навколо якого багато церемоніальних, дійсно патріотичних, процедур відбувається кожного дня, то ці останки вже ідентифіковані і батьки, і родичі вже знають навіть, хто він, цей невідомий солдат. Тому мені здається, отака, певною мірою, концентрація патріотичної уваги до тих, хто загинув за Україну в боях, у боротьбі, в борні за Україну є позитивною ідеєю.
І ще один важливий момент, про нього вже казали. За великим рахунком за рахунок, вибачте за тавтологію, реалізації цього законопроекту можна зробити позитивні кроки щодо ідеї, яка реалізована у багатьох країнах, у країнах з такою ж складною історією, як і Україна. Мова іде, ідеться про ідею примирення. І якраз меморіальне національне військове кладовище може бути місцем примирення. І я переконаний, що наступне покоління позбавлене уже стереотипів і кліше, вироблених свого часу, зрозуміє цю ідею, ідею національного примирення.
І ще важливий момент, ми, я вже повторююсь, але вихлюпнули дитину, коли негативно ставилися до патріотичного виховання у попередні роки. Воно є у будь-якій країні патріотичне …
ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.
ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О. Воно є у будь-якій країні патріотичне виховання, і у нас є основи, база для виховання патріотизму наступного покоління. Ідею варто підтримати, підтримати цей законопроект. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Одна хвилина. Цибенко.
13:05:11
ЦИБЕНКО П.С.
Фракція комуністів, Петро Цибенко, голова Ради ветеранів України. Шановні колеги, шановні громадяни України! Минулий рік 2010 став надзвичайно важливим у нашій історії, оскільки це був рік 65-річниці Великої перемоги над фашизмом, рік ветеранів Великої Вітчизняної війни. Рік, що розпочався, теж не менш знаменний, оскільки ми відзначатимо 70-ті роковини початку Великої Вітчизняної війни і 66 річницю Великої перемоги над фашизмом. З огляду на це документ абсолютно своєчасний. Комітет у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів на своєму засіданні 16 березня розглянув цей проект Закону і підтримав його.
Я хочу від імені комітету висловити два застереження, які обов'язково треба врахувати. Що я маю на увазі? У тексті закону згадано Державний комітет у справах ветеранів. На жаль, немає зараз цієї структури, тобто треба замінити Державна служба у справах інвалідів та ветеранів. Це перше.
І друге. Ми маємо розуміти ще одну річ, що якщо мати відповідні…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.
ЦИБЕНКО П.С. … якщо споруджувати відповідні меморіальні кладовища на рівні областей, то треба вносити зміни до Закону "Про поховання і похоронну справу", автоматично пролонгуючи ці речі. Ще раз наголошую на те, що фракція Компартії України, як і Комітет у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів, безумовно підтримує цей законопроект і просить за нього проголосувати. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Чечетов, одна хвилина.
13:06:52
ЧЕЧЕТОВ М.В.
Уважаемые народные депутаты, я с глубочайшим уважением отношусь к господину к Николаю Владимировичу Томенко. И вы знаете, не просто как политик, мы с ним разные по взглядам, но я отношусь с уважением к нему как к мужественному воину-афганцу, воину-интернационалисту. Он абсолютно прав, что прежде всего мы должны заботится о тех, кто живет еще, о тех ветеранах, кто сегодня требует и социальной и материальной помощи, это да. Но с другой стороны, мы не должны забывать о будущих поколениях. И вот когда мы сохраняем память, в том числе и в обелисках. Вот на этой на этой памяти мы и воспитываем настоящих патриотов нашей страны, любящих свою родную землю, любящих свой народ и готовых отдать все, и свою жизнь, за процветание страны, для блага народа. Поэтому, прав и Николай Владимирович, нужно нам вместе с правительством увеличивать социальную помощь ветеранам. И прав абсолютно господин Колесниченко о том, что такое постановление нам нужно принять для того, чтобы мы могли…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Камчатний, будь ласка, група "Реформи"
13:08:16
КАМЧАТНИЙ В.Г.
Група "Реформи заради майбутнього", Камчатний. Наша група всебічно підтримує прийняття цього законопроекту, але дуже важливим є на що звернув увагу наш колега Зарубінський. Спорудження цієї безумовно необхідної патріотичної і, я б сказав, дуже необхідної для нас меморіальної будови повинно сприяти національному примиренню. Це повинна бути одна з основних складових цієї величної і необхідної справи. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, обговорення завершено, будемо приймати рішення. І я пропоную з врахуванням важливості цього питання давайте підтримаємо рішення комітету про те, щоб підтримати постанову у першому читанні і з врахуванням того, що ми тут обговорювали плюс з врахуванням інших позицій. На наступному пленарному тижні попросити комітет, щоб вони дали остаточний варіант, бо, дійсно, тут треба і поуточнювати і назви, подумати. Воно то добра справа, дійсно, щоб у кожному районі було таке кладовище, але чи це реально і посильно і так далі. Тобто щоб ми з вами прийняли виважене рішення, яке буде реальним. Тому я ставлю на голосування про прийняття Постанови про національне військове меморіальне кладовище (реєстраційний номер 8052) у першому читанні з проханням до профільного комітету підготувати на наступний пленарний тиждень його уже в остаточному варіанті. Прошу голосувати.
13:10:01
За-249
Прийнято.
І, шановні колеги, я ще у вас хвилинку часу заберу і перейдемо до "Різного".
Будь ласка, Терещук, одна хвилина – про внесення змін до деяких законодавчих актів України, будь ласка, законопроект за номером 3040.
13:10:19
ТЕРЕЩУК С.М.
Шановні колеги, зазначений законопроект передбачає спрощення процедури проведення розмежувань земель державної і комунальної власності шляхом внесення змін до Земельного кодексу, до Закону "Про землеустрій" і до Закону "Про розмежування земель державної і комунальної власності". Але закон пролежав майже три роки на полицях Верховної Ради. Пройшло багато змін. Тим паче, що готується Закон про ринок земель і інші документи, які пов'язані з введенням в обіг землі.
Тому, шановні колеги, я прошу зняти з розгляду цей законопроекті направити його на доопрацювання.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, у зв'язку з тим, що він вже включений до порядку денного, то лише рішенням Верховної Ради ми можемо задовольнити прохання про його відкликання. Тому я ставлю на голосування пропозицію Сергія Миколайовича Терещука про зняття з розгляду проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (реєстраційний номер 3040). Прошу підтримати.
13:11:36
За-266
Дякую. Прийнято рішення.
Переходимо до "Різного". Підготуватись, будь ласка. Прошу записуватись. Так, 1 година. Будь ласка, Фомін. Кому, Павловському? Да, будь ласка, Павловському. Підготуватись Скибінецькому.
13:12:24
ПАВЛОВСЬКИЙ А.М.
Шановні співвітчизники! Андрій Павловський, "Батьківщина". Шановні співвітчизники, нова влада радісно відсвяткувала свої перші роковини, проте кожна українська родина по своєму сімейному бюджету побачила, що за рік життя реально погіршилось. Вдвічі і більше зросли ціни на продукти харчування. Зверніть увагу, що та ж капуста, про яку так любить казати Азаров, зросла втричі в ціні, бо останній місяць прем'єрства Тимошенко вона була 2,53, зараз 10-12 гривень за капусту, за картоплю те ж саме. Зверніть увагу, що на 35 відсотків підвищили в середньому по країні тарифи на комунальні послуги, на 50 відсотків – на побутовий газ для населення. Піднімають, вже вчора підняли ще на 15 відсотків ціну на тарифи за електроенергію, хоча в лютому піднімали на 30. І при цьому влада нахабно фальсифікує рівень інфляції, рівень зростання цін і каже, що він був всього 9 відсотків. Ну, це ж відверта брехня, ми кожен по своєму карману це бачимо. Економісти, незалежні експерти вказують про те, що справжній рівень зростання цін склав 42 відсотки і три десятих.
А чому влада фальсифікує і не каже правду про справжнє зростання цін? А тому що згідно чинного законодавства вона повинна проводити індексацію – збільшувати на рівень зростання ціни пенсій, зарплат і стипендій, соціальні виплати.
З метою відновлення законності і елементарної справедливості фракцією "Блоку Юлії Тимошенко – "Батьківщина" внесено до Верховної Ради законопроекти щодо негайної індексації доходів громадян і соціальних виплат, а також щодо встановлення з 1 квітня в зв`язку з підвищенням цін підвищених соціальних стандартів, а саме: мінімальних пенсій 1222 гривні та мінімальної заробітної плати 1536 гривень. Тому середні пенсії будуть не менше двох тисяч гривень, а заробітні плати – не менше трьох тисяч гривень, і це буде відповідати справжньому рівню зростання цін до кінця року та хоч трохи захистить соціально наших громадян.
Шановні громадяни! Гроші в державі є! Просто владі їх треба менше розкрадати. Закликаю профспілки і громадські організації прокинутися і нарешті почати захищати власні інтереси. Вимагайте підвищення зарплат, пенсій, стипендій не менше, ніж на 40 відсотків. Тримаємося! Боремося за свої інтереси! Дякую за увагу.