Верховної Ради України на пленарних засіданнях 17 березня 2011 року. Розглянуто 29 питань порядку денного. За результатами їх розгляду, прийнято 10 закон
| Вид материала | Закон |
- Верховної Ради України на пленарних засіданнях 13 січня 2011 року. Розглянуто 28 питань, 1039.65kb.
- Верховної Ради України на пленарних засіданнях 4 листопада 2010 року. Розглянуто, 1076.08kb.
- Верховної Ради України на пленарних засіданнях 17 травня. Розглянуто 35 питань порядку, 1099.85kb.
- Верховної Ради України на пленарних засіданнях 21 травня 2009 року. Розглянуто 41 питання, 1009.05kb.
- Верховної Ради України на пленарних засіданнях 12 травня 2011 року. Розглянуто 42 питання, 1250.77kb.
- Верховної Ради України на пленарних засіданнях 7 квітня. Було розглянуто 20 питань, 1114.87kb.
- Верховної Ради України на пленарних засіданнях 9 лютого 2012 року. Розглянуто 28 питань, 1174.95kb.
- Верховної Ради України в пленарному режимі з 11 по 14 травня 2010 року. Відбулося п’ять, 1099.75kb.
- Верховної Ради України на пленарному засіданні Верховної Ради України 1 березня 2011, 1085.21kb.
- Верховної Ради України за період з 6 по 9 грудні 2011 року. Відбулося три пленарних, 976.28kb.
Реальний власник – це п’ять прізвищ з Австрійської Республіки.
(Шум у залі)
Я вам відповім, будуть же… Будуть питання і я вам відповім після того як закінчу. Ви ж задасте.
Фракція "Наша Україна – Народна самооборона". Чи вважаєте… О, вибачте, це… Фракція Народної Партії. "Поясніть, будь ласка, умови конкурсу та договору купівлі-продажу пакету акцій "Укртелеком", що належали державі. Чи брав на себе інвестиційні зобов'язанні покупець та в якому обсязі?".
Умови конкурсу ми вже коментували. Безумовно, вони є всім відомі. Інвестиційні зобов'язання покупцем взяті. Хочу вам сказати в якості довідки, що держава отримає за продаж "телекому" 10 мільярдів 575 мільйонів, а покупець має сплатити реально за цю компанію 16 мільярдів гривень, бо крім 10 мільярдів 500 мільйонів, які ідуть в державний бюджет, ще є боргові зобов'язання "Укртелекому" – 160 мільйонів доларів і 3,7 мільярда гривень, які треба гасити новому власнику. То загалом це 16 мільярдів. І ще серед зобов'язань, які має новий власник, профінансувати створення системи державного спецзв'язку у найближчі 2 роки. Це те є, за його гроші.
Фракція Партії регіонів. "Які кошти фонд сплачує фондовим біржам як організаторам торгівлі цінними паперами за продаж державних пакетів акцій?". Ми нічого не сплачуємо фондовим біржам. Для нас це безкоштовно, а покупець під час приватизації на фондовому ринку сплачує фондовій біржі 1 відсоток від суми, який він купив пакет акцій, це вартість послуг біржі.
Фракція "Блок Юлії Тимошенко – "Батьківщина". "Оприлюднений Фондом державного майна орієнтовний перелік підприємств, пакети акцій яких будуть запропоновані до продажу в 2011 році, не містить великих підприємств, таких як "Турбоатом", "Одеський припортовий", "Хартрон". Чи означає це, що Україна не побачить їх в продажу в 2011 році, чи уряд готує їх до продажу по особливому списку?".
Хочу вам сказати, що особливих списків бути не може. Вони всі мають бути в одному списку. Якщо об’єкт не введений у список підприємств, які заплановані до продажу, то він не може бути приватизований і не може бути оголошений конкурс. Я вважаю, що по "Турбоатому" питання у поточному році про приватизацію не актуально, це хороша компанія, вона прибуткова, є замовлення на найближчі роки і немає сенсу приватизувати такий об’єкт. У ньому є нормальний розподіл: 75 відсотків належить державі, 25 відсотків належить приватним акціонерам. І треба на цьому рівні триматися.
Те що стосується Одеського припортового заводу, ситуація більш складна. Але так само ніяких поспіхів бути не може, і така приватизація може відбуватися тільки після того, як буде зрозуміла ситуація, що це підприємство вкрай потребує інвестицій і не може за рахунок власних і запозичених коштів розвиватися. Поки що такої ситуації немає, тому немає оголошеної приватизації Одеського припортового заводу.
Фракція "Наша Україна – Народна самооборона". "Чому державний пакет акцій компанії "Міжнародні авіалінії України" у розмірі 61-58 відсотків був проданий без конкурсу за стартовою ціною? Чи не була заниженою вартість держпакету, чи вклав покупець, який довгий час володів іншим пакетом акцій МАУ, хоч якісь кошти у компанію? Чому не розглядалися кандидатури більш надійних та відповідальних покупців?".
Хочу вам сказати, що п'ятий пункт Державної програми приватизації діючий встановлює, що цей об'єкт групи Е, це є наш пакет акцій в статутному капіталі МАУ і фіксує таку норму. Приватизація актів, часток, паїв, що належить державі у статутних капіталах господарських товариств, у тому числі підприємств з іноземними інвестиціями, здійснюється відповідно до установчих документів цих підприємств в порядку, що визначається фондом за погодженням з Антимонопольним комітетом. У статутних документах зафіксовано першочергове право на викуп акціонерами, і вони всі не відмовилися. Якби вони відмовилися,то будь-який пакет акцій, на який вони мають право, був би виставлений на конкурс з елементами аукціону. І там були би всі покупці, які хотіли запропонувати більш високу ціну, але закон не дає нам такого права без погодження з акціонерами.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте тепер перейдемо до запитань безпосередньо від народних депутатів. Шановні колеги, прошу зараз записатися на запитання до Голови Фонду державного майна. Провадиться запис. Прошу призвіща народних депутатів. Геннадій Самофалов, фракція Партії регіонів.
10:46:25
САМОФАЛОВ Г.Г.
Я прошу передать слово коллеге Чечетову.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Чечетов, мікрофон. (Шум у залі)
10:46:33
ЧЕЧЕТОВ М.В.
Уважаемые коллеги, мы услышали объективную информацию о работе фонда и действительно, что касается цены объектов, то это ж не в Советском Союзе, когда мы жили, когда масло по 3.40 было и в Луганске, и в Харькове, и в Киеве, и вчера, и сегодня. А в условиях рынка цена изменчива. Три года назад однокомнатная квартира стояла в Киеве 100 тысяч долларов минимальное, а сегодня 33 – можно купить, в три раза дешевле. Ничего не поменялось, квартира как стояла, а в три раза дешевле стала. То же самое касается и объектов.
Поэтому у меня чисто вопрос к вам. Скажите, пожалуйста, понятно, что на сегодняшний день это реальная цена, за которую "Укртелеком" был продан. А вот если б в свое время, когда на пике цены, несколько лет назад, продавали. Какая, с точки зрения, реальная цена была тогда, и сколько государство могло получить тогда, если бы политики не помешали нормальной продаже "Укртелекома".
РЯБЧЕНКО О.В. Дійсно були кращі роки для приватизації "Укртелекому", коли ціна була набагато вища. Найвища ціна, яка була в "Укртелекомі" на початку 2008 – це 5 мільярдів доларів. Це була ринкова капіталізація. І якби в той час відбувся продаж, то держава отримала би стільки. Але, на жаль, ситуація змінилася і перспективи функціонування "Укртелекома", якщо на нього не зайде інвестор і не будуть внесені серйозні інвестиції, оцінюється як не дуже привабливий для власника, держави. Він був би збитковим у найближчі роки. Він і є зараз збитковим.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Володимир Бондаренко, фракція "БЮТ – "Батьківщина".
10:48:16
БОНДАРЕНКО В.Д.
Володимир Бондаренко. Пане Олександре, вам відомо, очевидно, притча про керівника, який відкрив сейф і вийняв звідти три конверти. Перший конверт він відкрив і там написано було: вали все на попередників. Ви це робите зараз. Другий конверт рекомендував вирішити свої питання там. А тертій конверт рекомендував написати три конверти, покласти і готуватись.
Так от у мене питання до вас: "Чи керуєтесь ви цією народною мудрістю, і яким чином ви будете колись, можливо, через явку з повинною розповідати, хто стояв реально за приватизацією "Укртелекому"? Хто із партії кіпріонів чи якийсь інший керував вами у такому відношенні?" Бо ваш один попередник дуже детально розписав, як йому підказували, що, кому продати, за яку ціну. Та ціна, яку сьогодні за "Укртелеком" дали, ну, явно недостатня, явно мінімум у половину менша або і більше.
Тому як би ви там не говорили, що раніше можна було. Що сьогодні ви …
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
РЯБЧЕНКО О. В. Зараз ми діємо по простому правилу: дій у межах закону, як би це не подобалось самому тобі чи комусь іншому – це єдина можливість зробити так, щоб не було ніяких питань з боку правоохоронних органів. Воно завжди не дуже вигідно буває, але закон є закон, через те ми продаємо виключно так. Так само був проданий "Укртелеком".
Конвертів у мене у кабінеті я не знайшов. Можу вас запросити, пошукайте, може ви знайдете краще за мене, де вони може приховані.
А, серйозно кажучи, те, що стосується ціни, то, звичайно, до конкурсу приїздило декілька компаній з різних держав телекомунікаційних, у тому числі, так скажемо, і росіяни приїздили, але ми з ними розійшлися у тому, яка має бути ціна. І більшість компаній, які приїздили, казали і переконували мене, і я думаю, що і уряд скоріше за все, що Телеком більше 8 мільярдів гривень не коштує, що він абсолютно зараз не може бути 10 мільярдів. Але ми поставили 10-ть – це була наша позиція. Ми продали його за 10-ть. Я вважаю, що більше ми просто не могли його продати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Стешенко, фракція "БЮТ – "Батьківщина".
10:50:42
СТЕШЕНКО О.М.
Володимире Михайловичу, я прошу моєму колезі пеердати.
Андрію Васильовичу Шкілю.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Шкіль. Мікрофон, будь ласка.
10:50:51
ШКІЛЬ А.В.
От, шановний доповідачу, от, просто суто професійне питання. От, вам не соромно покривати зараз навіть з цієї трибуни тих ділків, які стоять за приватизацію, скажімо, наприклад, "Укртелекому"? Ну, от, ви ж чудово розумієте, ще й ми розуміємо, і ви це розумієте, що у кожного приватизатора є ім'я і по батькові, та, чи принаймні ім'я і прізвище. Ви пам'ятаєте "Криворіжсталь", там є пан Міттал – живий, дуже здоровий, фотографії його можна подивитися. От ми би хотіли, щоб ви пояснили, хто є власниками "Укртелекому", і чи мають вони якісь родинні стосунки з тими студентками, які приватизували свого часу шельф Чорного моря. Можливо, вони – це одна родина або одна політична сила, або одне підприємство. Ну, от ви уявіть собі, ми віддали практично скарб український людям, яких ніхто не знає, структурі, яка утворилася невідомо коли і невідомо як, тобто відомо ким, але не відомо коли. Тобто ви уявіть собі, що головний наш інвестор в Україні…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
РЯБЧЕНКО О.В. Я зачитаю власників, які в кінцевому вигляді як громадяни є власниками пакету акцій: Гольдшейдер Пітер – 24 відсотки, Гольдшейдер Бріджит – 23,5 відсотки, Вурмбьок Густав – 24 відсотки, Вурмбьок Марина – 23,5 відсотки, Ланчутер Франц – 5 відсотків. Це громадяни Австрії, які є як фізичні особи, якщо простежити всі компанії, зараз покупцями через юридичні особи "Укртелекому". Тут немає українських прізвищ. Я не думаю, що вони є студенти, хоча тут вік не вказаний. Гольдшейдер – австріяк.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, це дуже розповсюджене ім'я. Ну, що ви? Олександр Стоян передає право на постановку запитання Олександру Пеклушенку. Будь ласка, мікрофон.
10:53:02
ПЕКЛУШЕНКО О.М.
Уважаемый Александр Владимирович, я хочу поблагодарить вас за очень спокойный и емкий доклад. В то же время, Владимир Михайлович, обратите внимание, среда, пятница – это дни оппозиции. Это дни, когда они могут реализовываться, когда они могут задавать действительно вопросы, а не упражняться, как говорил Николай Томенко, в речевках и лозунгах. Поэтому я прошу вас, уважаемые коллеги, давайте сосредоточимся на главном. Меня интересует вот в существующей стратегии приватизации есть, как минимум, три направления: объекты с высокой ликвидностью, со средней и с отсутствием спроса.
Мне кажется, что сегодня в условиях кризиса надо быть… очень внимательно относиться к продаже объектов с высокой ликвидностью. Надо сделать все, что приносит убыток государству, передать в хорошие руки. Чем меньше объектов в государстве, тем больше денег в бюджете.
РЯБЧЕНКО О. В. Спасибі за запитання. Я повністю з вами погоджуюся. Дійсно, все прибуткове зараз не час приватизувати. Через це "Турбоатом" ми не плануємо виставити на продаж, він прибутковий, в нього успішна історія, і він буде успішний, а об`єкти, які є збитковими, дійсно треба шукати інвесторів, бо ці об`єкти приносять збитки для свого власника – держави, що ми робимо і намагаємося. Хоча в умовах кризи зараз дійсно набагато складніше знайти покупця на об`єкти з великими борговими зобов`язаннями.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Кириленко передає право на запитання Юрію Гнаткевичу.
10:54:53
ГНАТКЕВИЧ Ю.В.
Дякую, Іване Григоровичу. Олександре Володимировичу, щойно ви пояснили нашій фракції куди йдуть гроші від приватизації. Я хотів би вам нагадати з цього приводу такі речі. Ви пам`ятаєте, як з ініціативи Юлії Володимирівни Тимошенко була перепродана "Криворіжсталь"? Коли вона перестала бути прем`єром, довго шукали, де ж поділися ці гроші. Потім сама Юлія Володимирівна була ініціатором продажу кількох важливих і дорогих державних об`єктів. Але тоді було передбачено, що ці гроші було закладено в бюджеті підуть на виплату боргів Ощадбанку – виплату заощаджень людям. На жаль, тоді відомий теоретик і практик і один із лідерів фракції регіонів Михайло Васильович (прізвище не буду називати), він казав, що треба гроші на розвиток, а не на проїдання. Ще, на превеликий жаль, його підтримала Семенюк, голова фонду, і Президент Ющенко. І, таким чином, Юлія Володимирівна не розрахувалася із вкладниками Ощадбанку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. Ну, дайте можливість завершити формулювання питання. Чітко сформулюйте питання. Мікрофон Юрія Гнаткевича.
10:56:14
ГНАТКЕВИЧ Ю.В.
Скільки грошей зараз планується із цього, що будуть продавати, підприємства планується не на розвиток, а на допомогу людям і виплату пенсій, виплату заощаджень?
РЯБЧЕНКО О.В. Зараз 100 відсотків коштів від приватизації йдуть в Державний бюджет і розподіляються по його статтях. І це покриття дефіциту Державного бюджету, і вони розподіляються таким чином, як проголосував парламент, по статтях витрат. І вони, можливо, можна сказати, що вони йдуть і на виплату зобов'язань держави, і на виплату пенсій, бо це ж загальні зобов'язання.
Тому на розвиток зараз жодної копійки не йде. Хоча моя принципова позиція: що половина грошей від приватизації має йти на розвиток економіки – і тоді ця приватизація окуповується. Бо ми маємо працювати не тільки на сьогоднішній день, а й на майбутні періоди, і створювати економіку за рахунок того, що держава буде правильно інвестувати гроші від приватизації.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Шевчук, фракція "БЮТ – "Батьківщина".
10:57:17
ШЕВЧУК С.В.
Я передаю слово Олександру Бондарю.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Бондар, будь ласка, мікрофон.
10:57:23
БОНДАР О.М.
Олександр Бондар, фракція „Наша Україна – Народна самооборона”.
Олександр Володимирович, ну, чи не здається вам, от ваші відповіді про власників: 5 австрійців через офшорну майже компанію "Кіпр" придбали об'єкт, який становить основи національної безпеки України, - здається трошки легковажним?
Тому до вас питання. Хіба не задавали питання Президент, СБУ, правоохоронні органи, що спецзв'язок, який є таємним, потрапляє в руки невідомих австрійців, і що далі буде? Це ж питання національної безпеки. Чи вони до вас зверталися, щоб ви пояснили, хто за ними стоїть? І потім, наскільки ми знаємо, статутний фонд цієї компанії, ну, в неї не вистачить навіть стільці купити в "Укртелекомі". Звідки взялися такі шалені кошти? Може це кошти "Алькаїди"? Може, вона вкладає кошти, щоб слідкувати за переговорами вищих посадових осіб нашої держави. Ну, ми ж повинні ці речі знати. А такі відповіді, п'ять австрійців з такими прізвищами, ну, вони нічого нам не дають.
РЯБЧЕНКО О.В. Спецзв'язок ніколи не обслуговувався працівниками "Укртелекому". Я думаю, що ви це добре знаєте, спецзв'язок обслуговується спеціальними підрозділами, які ближче до Служби безпеки, ніж до "Телекому". І коли "Телеком" і сотки в когось зламані, то приходять працівники нетелекомівські. І вони не є структурний підрозділ "Укртелекому". Вони і будуть керувати спецзв'язком, поки не побудують нову систему, це абсолютно буде так зафіксовано. Те, що стосується, дальше, дивіться, ми працюємо… я називаю тільки те, що є в межах закону. Оці п'ять прізвищ, вони зафіксовані, це документи, які подали на купівлю "Укртелекому". Я їх зачитую, бо вони – є підпис і печатка, вони офіційні, тут немає ніяких сумнівів, що є там хтось інший, чи що. От це – покупці, фізичні особи "Укртелекому", інших немає і не може бути. Якщо щось буде…
ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)
РЯБЧЕНКО О.В. І якщо щось буде змінено, то Фонд державного майна повинен погодити купівлю-продаж, якщо хтось продасть пакет акцій "Укртелекому" іншому.
Те, що стосується грошей на приватизацію, це не є велика проблема, бо на той час, коли ми оголосили конкурс "Телекому" і ще заяви не подали, до нас зверталися дві структури, одна – європейська, одна – світова фінансова, кожна з них з однією пропозицію. Ми дамо кредит тому, хто купить "Укртелеком". В нас немає ніяких питань, хто переможе, скажіть, що ми дамо кредит. От скільки грошей там буде, ми стільки дамо кредит. Тому я не думаю, що у покупця є проблеми з отриманням кредиту, бо це відсоток невеликий кредитування. І взагалі кредитування таких структур, як "Укртелеком", через яких іде великі трафіки, великий грошовий потік, він дуже вигідний. Я думаю, що в них не може бути проблем. Якщо вони не зможуть знайти гроші, то мільярд залишиться в Державному бюджеті і ми оголосимо новий конкурс. Ми нічого не програємо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дмитро Микитович Притика, фракція Партії регіонів.
11:00:35
ПРИТИКА Д.М.
Прошу слово передати Попеску Івану Васильовичу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Попеску, мікрофон.
11:00:40
ПОПЕСКУ І.В.
Дякую. Попеску, фракція Партії регіонів. Вельмишановний Олександр Володимирович, чому процедура приватизації державного пакету акцій закритого акціонерного товариства авіакомпанії "Міжнародні авіалінії України" пройшла шляхом викупу? Яка перевага у даному конкретному випадку у цьому способі приватизації перед іншими? Дякую.
РЯБЧЕНКО О.В. Переваги ніякої немає, але це – зобов'язання держави у законі і у статутному фонді, у статуті МАУ зафіксоване, що всі акціонери мають право на викуп. І закон не дозволяє нам ніякого продажу здійснити, поки не відмовилися внутрішні акціонери. Ми спочатку пропонуємо їм, і вони, не відмовляючись, купують. Це невигідно, але це є обов'язок держави, і ми повинні діяти так, як встановлює закон.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Карпук, фракція "Наша Україна"–Народна самооборона".
11:01:35
КАРПУК В.Г.
Володимир Карпук, "Наша Україна". Прошу передати слово улюбленому депутату телеканалу "Рада" Андрію Павловському.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Павловський, будь ласка.
11:01:46
ПАВЛОВСЬКИЙ А.М.
Дякую. Шановний доповідач, ну, є інформація, що оцінщик цього продажу був той самий, який в перший раз продав "Криворіжсталь" панам Ахметову і Пінчуку у п'ять раз менше, ніж потім продали у другий раз. І чи не дивно, що якісь невідомі австрійські власники, і до речі, питання: а скільки вони на ринку телекомунікацій працюють? Чи не є це підставні особи, за якими ховається реальне прізвище реального власника з України, одного відомого олігарха? Майте мужність відповідати правду. Все рівно все таємне стає відомим, і ми всі через місяць будемо знати, хто реальний власник "Укртелекому". І 10 мільярдів гривень треба терміново направити на індексацію пенсій, зарплат, соціальних виплат, тому що ціни зростають шалено. Ви бачили, 42 відсотки…
РЯБЧЕНКО О.В. Це компанія не нова, вона відома. В неї є капітали і є підприємства в Чехії, в Словакії, в Сербії, а Австрії, в Хорватії. Тому ця компанія працює на ринку телекомунікацій здебільшого як радник.
Як покупець вона виступила вперше, але вона виступала як учасник купівлі. Так само і в Сербії, і в інших державах через те створила свої підприємства з часткою капіталу компанії "Епік". Купує вперше. А я думаю, що отой досвід, який вона має в своїх операціях (вона займається виключно телекомунікаційними послугами і консультацією з телекомунікаційних послуг), дає підстави сподіватися, що як професіонал у цій галузі вона знає, що вона купила і в неї є плани щодо розвитку "Укртелекому". І без розвитку, і без вкладання великих інвестицій приблизно, ми оцінюємо це приблизно як мільярд-півтора мільярди доларів, "Укртелеком" не буде мати перспективи.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Євген Мармазов, фракція комуністів.
11:03:50
МАРМАЗОВ Є.В.
Александр Владимирович, во-первых, вы действительно профессионально доложили. Это украшает. Вы первый раз как голова фонда на трибуне и толерантно отвечали на вопросы, которые даже были оскорбительные.
Но у меня вопрос к вам вот такой. Вот о противоречиях в законодательной базе, связанные с приватизацией. Я имею в виду 5 статью Закона о приватизации держмайна, которым определены предприятия, запрещающие приватизировать эти предприятия, и Закон Украины о перечне объектов права государственной собственности, не подлежащих приватизации. То есть если предприятие полностью относится к требованию 5 статьи и не включена в список, то это предприятие выставляют на приватизацию. Это ж нонсенс.
У нас, пример привожу, это "Лугансктепловоз", это сейчас судостроительный завод "Море" и так далее, далее. Как вы относитесь к этому, какие вы меры применяет, чтобы эту проблему снять. Потому что трудно ж…
РЯБЧЕНКО О.В. Дійсно, існує проблема. Коли створювалася законодавча база, ця ситуація бачилася прозорою і бачили її так. П’ята стаття встановлює функціональні обмеження на приватизацію, коли певні операції, певні функції, можливо, частки підприємств не підлягають приватизації. Перелік встановлює повну заборону на приватизацію об’єкту, повністю. Планувалося, що вони мають доповнювати один одного.
Але реальна ситуація така, що, дійсно, ви праві, повністю виникають ситуації незрозумілі, протиріччя, коли по 5 статті не можна, а по переліку можна. Є доручення уряду. І Міністерство економіки разом з фондом відпрацювало законопроект, який вносить зміну і він буде поданий до парламенту одночасно і в перелік об’єктів, які не підлягають і одночасно в п’яту статтю, то ці зміни будуть голосуватися разом і є шанс привести їх до єдиної логіки між собою. Бо зараз нам доводиться звертатися за трактуванням певних символів п’ятої статті до Міністерства юстиції, що, як зрозуміти, чи можна чи не можна. Я думаю, що після того, як буде прийнятий закон, ситуація буде абсолютно чітка і зрозуміла. Я теж прихильник того, що в переліку підприємств треба чітко зафіксувати всі назви, які не підлягають приватизації, тоді не буде жодного питання можна чи ні.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Євген Шаго, будь ласка, фракція "БЮТ – "Батьківщина". Будь ласка, Іван Стойко.
11:06:49
СТОЙКО І.М.
Дякую. Шановні колеги! Шановний пане доповідачу! Справді ви поводите себе дуже інтелігентно, спокійно, прямо як Прем'єр-міністр все говорите, але я не розумію нічого, що стосується "Укртелекому", практично важко зрозуміти щось, все було у гуртожитків, це все. Але скажіть, будь ласка, все ж таки як людина державна чи не вважаєте ви, що завчасно був проданий цей об’єкт, тому що вами ж було названо цифру п’ять мільйонів, це 40 мільярдів гривень. І тому, чи не здається вам, що надто хтось спішив, аби часом не змінилася структура влади, щоб не прийшов Президент новий, чи структура парламенту, і чи не будете ви підставною особою, яка в майбутньому буде ходити до слідчого, або не дай Боже, буде покидати межі України? Дякую.
РЯБЧЕНКО О.В. Ні, я за це не хвилююсь, ми все робимо по закону і навіть кому що подобається, не подобається, це справи такі складні, але закон є закон.
І я думаю, що "Укртелеком", який останні три роки демонструє збитки, не має шансів підвищити свою вартість. Він скоріше за все далі буде падати. А от коли було 5 мільярдів, на 100 відсотків ви праві, доларів він коштував, тоді треба було його продавати. Тоді здавалося, що він ще буде розвиватися, але то була найвища ціна і треба було виставити, і держава отримувала б 5 мільярдів доларів, і це був би побитий рекорд "Криворіжсталі". Зараз це неможливо. Перспектива без 1 мільярда доларів інвестицій "Укртелекому", я повторююсь, дуже сумна.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Година запитань завершилась. Шановні народні депутати, перед тим як перейти до наступного питання, я звертаюсь до членів Кабінету Міністрів України і прошу вже наступну годину запитань до уряду, щоб були міністри, тобто члени Кабінету Міністрів України, мені депутати висловлюють справедливі докори і застереження з приводу того, що міністри ігнорують виконання відповідних норм закону, це неприпустимо.
Шановні народні депутати, переходимо до депутатських запитів. Я дякую членам Кабінету Міністрів, ми повинні йти за графіком, зараз я виголошую депутатський запит.
Шановні народні депутати, відповідно до Регламенту, в п’ятницю у нас відводиться 30 хвилин для виголошення депутатських запитів. Надійшли запити народних депутатів України.
Наталії Королевської до Президента України щодо ситуації, яка склалася у сфері підприємств у зв'язку із тиском контролюючих органів на активістів "підприємницького Майдану".
Ставлю на голосування пропозицію про підтримку запиту.
11:10:06
За-53
Запит не підтримано.
Володимира Пилипенка до Голови Верховної Ради України щодо проведення службового розслідування фактів посадової халатності працівників Апарату Верховної Ради України, які проявились у злісному невиконанні доручень Голови Верховної Ради України в наслідок чого було заблоковано конституційні повноваження Верховної Ради України.
Григорія Смітюха до Голови Верховної Ради України стосовно службового розслідування щодо правових підстав повернення без розгляду в 2008 році проекту Постанови Верховної Ради України про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України (щодо забезпечення особистого голосування народних депутатів України Головою Верховної Ради України Ярсенієм Яценюком та розпорядження про розробку і введення в експлуатацію модернізованого програмного технічного комплексу "Рада – 3".
Юрія Кармазіна до Голови Верховної Ради України, Голови Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності Верховної Ради України, Генерального прокурора України щодо забезпечення виконання вимог Конституції та Закону України "Про статус народного депутата України" щодо недопущення суміщення діяльності народних депутатів України VІ скликання з іншими видами оплачуваної діяльності, зокрема, з діяльністю на посаді Голови Федерації професійних спілок України.
Валерія Бевза до Прем'єр-міністра України щодо вжиття дієвих заходів з метою недопущення погіршення якості медичного обслуговування населення, а також заборони закриття дільничних закладів охорони здоров'я в сільській місцевості.
Валерія Кальченка до Прем'єр-міністра України стосовно реалізації Державної програми забезпечення сталого розвитку регіону видобування та первинної переробки уранової сировини на 2006-2030 роки та виконання доручення Президента України від 19 листопада 2010 року.
Валерія Сушкевича до Прем'єр-міністра України стосовно недопущення скорочення штатної чисельності Відділу медико-соціальної експертизи Міністерства охорони здоров'я України.
Василя Деревляного до Прем'єр-міністра України щодо недопущення ліквідації Лановецькою районною державною адміністрацією мережі дошкільних навчальних закладів Лановецького району Тернопільської області.
Валерія Бевза до Прем'єр-міністра України щодо недоцільності передачі відомчих установ та закладів охорони здоров'я до сфери управління центрального органу виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у сфері охорони здоров'я.
Василя Петьовки до Прем'єр-міністра України щодо роботи Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства за 2010 рік.
В'ячеслава Кириленка до Прем'єр-міністра України про недопущення політичної цензури шкільних підручників та потребу надання для ознайомлення текстів нових підручників з історії України, про існування яких заявлено Міністром освіти і науки, молоді та спорту України Дмитром Табачником.
В'ячеслава Кириленка до Прем'єр-міністра України про відкрите звернення батьків учнів школи № 44 міста Макіївки, неприпустимість закриття цієї школи та потребу з'ясування причин і мети надання міністром Дмитром Табачником на засіданні Верховної Ради України дезінформації про наповнюваність цієї школи.
Вячеслава Коваля до Прем'єр-міністра України про порушення Міністерством соціальної політики України та Пенсійним фондом України частини четвертої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 лютого 2011 року при розрахунку або перерахунку пенсій працюючим пенсіонерам в 2009, 2010, 2011 роках.
Дмитра Притики о Прем'єр-міністра України щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали від наслідків Чорнобильської катастрофи, на належне пенсійне забезпечення.
Євгена Царькова до Прем'єр-міністра України, Голови Державної прикордонної служби України, голови Одеської обласної державної адміністрації щодо збереження пункту зупинки "Роз'їзд 121 кілометр - Калачівка" та відкриття пункту пропуску через державний кордон "Калачівка" для захисту прав та інтересів громади мешканців Одеської області.
Євгена Царькова до Прем'єр-міністра України, Голови Державної прикордонної служби України, Голови Одеської обласної ради стосовно захисту прав жителів Одеської області та передачі до комунальної власності територіальної громади селища міського типу Березине Тарутинського району Одеської області об'єктів соціально-культурного призначення для покращення умов життя сільських мешканців.
Ігора Шарова о Прем'єр-міністра України щодо загальнодержавних заходів спрямованих на посилення вимог до якості лікарських засобів, а також запобігання обігу фальсифікованих лікарських препаратів та медичної продукції на території України.
Ігора Шарова до Прем'єр-міністра України щодо необхідності посилення відповідальності за постачання та реалізацію неякісних продуктів харчування та продовольчої сировини, з метою підвищення безпеки та покращення якості життя громадян України.
Катерини Ващук до Прем'єр-міністра України про вжиття заходів щодо захисту від корупційних, рейдерських дій групи осіб, у тому числі громадянина Анатолія Пешка, проти Науково-виробничого акціонерного товариства "Агропрод" - єдиного виробника соєвої продукції в Україні.
Лесі Оробець до Прем'єр-міністра України, Генерального прокурора України щодо перевірки інформації, наведеної в статті декана факультету правничих наук Національного університету Києво-Могилянської академії Андрія Мелешевича "Державне замовлення в вишах України: дискримінація? Корупція? Недбалість?", опублікованій на сайті "Українській правді" 3 березня 2011 року.
Миколи Кульчинського до Прем'єр-міністра України щодо порушення прав пенсіонерів, які надані їм Законом "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" Пенсійним фондом.
Миколи Деркача до Прем'єр-міністра України щодо вирішення проблеми утилізації твердого ракетного палива в місті Павлограді Дніпропетровської області.
Миколи Шмідта до Прем'єр-міністра України щодо закриття загальноосвітньої школи № 2 у місті Донецьку.
Олега Зарубінського до Прем'єр-міністра України стосовно розвитку та поширення в Україні альтернативного автомобільного палива.
Олександра Чорноволенка до Прем'єр-міністра України, Першого віце-прем'єр-міністра України - Міністра економічного розвитку і торгівлі України, Віце-прем'єр-міністра України - Міністра інфраструктури України Бориса Колеснікова, Віце-прем'єр-міністра України - Міністра соціальної політики Сергій Тігіпка, Міністра енергетики та вугільної промисловості України щодо неконтрольованого, вбивчого для гаманців українських громадян та вкрай небезпечного для української економіки підвищення цін на бензин та дизельне пальне, в результаті якого Україна опинилася у п'ятірці країн з найвищим рівнем цін на нафтопродукти, залишивши позаду Велику Британію та Сполучені Штати Америки.
Олега Зарубінського до Прем'єр-міністра України щодо дієвості державних програм забезпечення соціальним житлом.
Олександра Чорноволенка до Прем'єр-міністра України, Першого віце-прем'єр-міністра України - Міністра економічного розвитку і торгівлі України, Міністра енергетики та вугільної промисловості України, Міністра екології та природних ресурсів України стосовно рівня безпечності українських атомних електростанцій у порівнянні з японськими у зв'язку із землетрусами, що відбулися нещодавно у Японії.
Павла Жебрівського до Прем'єр-міністра України, Міністра внутрішніх справ України, Генерального прокурора України, голови Київської міської державної адміністрації щодо незаконної приватизації приміщень книгарні "Сяйво" товариством "Арбіль-Студіо" з наступним незаконним продажем імітатору Товариству з обмеженою відповідальністю "Книжковий світ "Сяйво" і необхідності негайного повернення приміщень територіальній громаді Шевченківського району міста Києва та відновлення роботи Товариства з обмеженою відповідальністю "Книгарня "Сяйво".
Павла Мовчана до Прем'єр-міністра України щодо невирішених проблем закриття українських шкіл.
Павла Жебрівського до Прем'єр-міністра України, Генерального прокурора України, Міністра внутрішніх справ України щодо силового, рейдерського, розбійницького захоплення приміщень, книжок, матеріальних цінностей Товариства з обмеженою відповідальністю "Книгарня "Сяйво", майна громадян України групою осіб та відсутності належного реагування правоохоронних органів як в момент захоплення так і в ході розслідування кримінальної справи № 10-22668.
Руслана Князевича до Прем'єр-міністра України щодо незадовільної відповіді на депутатське звернення.
Сергія Гордієнка до Прем'єр-міністра України, Голови Полтавської обласної державної адміністрації, голови Оржицької районної державної адміністрації Полтавської області про категоричну вимогу загальних зборів жителів села Лазірки Оржицького району Полтавської області щодо недопущення закриття місцевої лікарні та погіршення надання медичної допомоги.
Сергія Гриневецького до Прем'єр-міністра України щодо можливих загроз українській частині Дунаю від функціонування нафтового терміналу в селищі міського типу Джурджулешти.
Сергія Гриневецького до Прем'єр-міністра України щодо реабілітації озера Сасик.
В'ячеслава Коваля та Олександра Чорноволенка до Прем'єр-міністра України, Віце-прем'єр-міністра України - Міністра інфраструктури України Бориса Колеснікова, Віце-прем'єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Віктора Тихонова, голови Київської міської державної адміністрації щодо доцільності використання надлишкових 5 мільярдів гривень, що надійдуть до бюджету України для розвитку міста Києва у зв'язку з катастрофічною ситуацією у транспортній, будівельній та комунальних галузях міської інфраструктури шляхом внесення змін до Бюджетного кодексу в частині зарахування прибуткового податку з громадян до місцевих бюджетів та відміни вилучень до державного бюджету з Київського міського бюджету.
Миколи Кравченка до Першого віце-прем'єр-міністра України - Міністра економічного розвитку і торгівлі України стосовно перевірки діяльності Донецького державного науково-дослідного інституту чорних металів.
Валерія Баранова до Віце-прем'єр-міністра України - Міністра соціальної політики України Сергія Тігіпка стосовно незадовільного стану виконання Закону України "Про міліцію" з питань надання працівникам Міністерства внутрішніх справ України пільг на оплату за спожиту електроенергію.
Миколи Кульчинського до віце-прем'єр-міністра України – міністра соціальної політики України Сергій Тігіпка про відмову у фінансуванні Полтавському обласному відділенню Всеукраїнського об'єднання ветеранів Полтавською обласною державною адміністрацією та Радою міністрів Автономної Республіки Крим відділенню Всеукраїнського об'єднання ветеранів в Автономної Республіці Крим протягом 3-х років.
Михайла Волинця до Віце-прем'єр-міністра України - Міністра соціальної політики України Сергій Тігіпка про невдоволення відповіддю на депутатське звернення щодо невжиття заходів посадовими особами Територіальної державної інспекції праці у Донецькій області щодо приведення робочої інструкції Любові Хальзевої у відповідність до пункту 6 Загальних положень Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 29 грудня 2004 року.
Юрія Кармазіна до Віце-прем'єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Віктора Тихонова, Генерального прокурора України, голови Львівської обласної державної адміністрації щодо перевірки фактів зловживання службовим становищем посадовими особами органів виконавчої влади Львівської області, бездіяльності працівників прокуратури Львівської області та Дрогобицької міжрайонної прокуратури за фактами незаконного будівництва та реконструкції нежитлового приміщення за участю головного санітарного лікаря Львівської області Михайла Павліва та самовільного захоплення ним земельної ділянки, на якій розташовані прилеглі житлові будинки та дитячий садок, вжиття відповідних заходів реагування з усунення порушень чинного законодавства та притягнення винних до відповідальності.
Володимир Лещенка до Віце-прем'єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Віктора Тихонова з приводу порушень вимог чинного законодавства України щодо дотримання стандартів, норм і правил експлуатації приміщення за адресою: м. Чернігів, вул. Рокосовського, 35, яке орендує Закрите акціонерне товариство "Ритейлінгова компанія"Євротек".
Григорія Смітюха до Віце-прем'єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Віктора Тихонова, Генерального прокурора України стосовно призначення перевірки щодо правомірності дій посадових осіб Севастопольської міської державної адміністрації в зв'язку із запланованим будівництвом багатоповерхових будинків на території житлового кварталу між вулицями Гавела та Героїв Підводників у місті Севастополі.
Володимира Даниленка до Віце-прем'єр-міністра України - Міністра фінансів, Міністра інфраструктури України Бориса Колеснікова стосовно неналежного розгляду депутатського запиту відносно внесення змін до промо-ролику "Увімкни Україну" для відтворення справжнього виду головної площі міста Харкова з пам'ятником Володимиру Леніну.
Едуарда Прутніка до Кабінету Міністрів України, Міністерства охорони здоров'я України, Луганської обласної державної адміністрації стосовно необхідності вирішення питання щодо невідкладного забезпечення пологового будинку міста Стаханова Луганської області апаратом ультразвукової діагностики експертного класу з допплерівською приставкою для забезпечення належного рівня медичної діагностики та надання своєчасної медичної допомоги.
Миколи Шершуна до Кабінету Міністрів України стосовно необхідності встановлення загальної вартості послуг при здійсненні державної реєстрації земельних ділянок і прав на них.
Миколи Шершуна до Кабінету Міністрів України щодо необхідності здійснення державної підтримки, направленої на утримання та забезпечення працездатності внутрішньогосподарської інженерної інфраструктури комунальної власності у Рівненській області.
Анатолія Матвієнка до Голови Національного банку України стосовно надання інформації про здійснення платежу.
Володимира Лещенка до Міністра охорони здоров'я України з приводу фінансування процедури гемодіалізу в Чернігівському та Черкаському центрах за рахунок коштів державного бюджету.
Володимира Карпука до Міністра внутрішніх справ України, Генерального прокурора України стосовно перевірки фактів перевищення службових повноважень та грубого порушення прав громадянки Тетяни Чайки працівниками Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області.
Володимира Яворівського до Міністра внутрішніх справ України щодо дезінформації Міністром внутрішніх справ України Анатолієм Могильовим українського суспільства про розпродаж керівництвом Національної спілки письменників України землі, на якій розташовані будинки творчості у Коктебелі; чи знає Міністр про те, що земля, яка перебуває в тимчасовій оренді, продати не можливо?
Катерини Ващук до Міністра юстиції України стосовно вжиття заходів для виконання рішення суду щодо стягнення заборгованих коштів з відкритого акціонерного товариства "Дрогобицький молочний завод" на користь сільськогосподарського виробничого кооперативу "Слава".
Лілії Григорович до Міністра внутрішніх справ України, Генерального прокурора України щодо незаконного збору інформації про громадянку Ірину Магрицьку працівниками Міністерства внутрішніх справ України.
Миколи Кравченка до Міністра фінансів України, голови Донецької обласної державної адміністрації щодо ситуації з бюджетом 2011 року у місті Кіровське Донецької області.
Миколи Рудченка до Голови Служби безпеки України, Генерального прокурора України щодо законності діяльності Державного підприємства Міністерства оборони України "Білоцерківський військовий торг" у сфері організації харчування дітей шкільного віку, які мають статус постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи у Житомирській області.
Миколи Томенка до Міністра аграрної політики та продовольства України, Міністра екології та природних ресурсів України щодо законності штучного спуску води на Кременчуцькому водосховищі у березні 2011 року, загибелі у зв'язку з цим сотні тонн водних живих ресурсів та вжиття термінових заходів до запобігання виникненню екологічної катастрофи в басейні Дніпра.
Олександра Шепелєва до Міністра екології та природних ресурсів України стосовно вжиття заходів для ліквідації наслідків екологічної катастрофи, що сталася внаслідок скидання води на Кременчуцькому водосховищі.
Олександра Шепелєва до Міністра екології та природних ресурсів України щодо вжиття заходів для недопущення забруднення довколишнього середовища внаслідок діяльності Миколаївського глиноземного заводу.
Романа Забзалюка до Міністра внутрішніх справ України щодо ненадання відповіді на депутатське звернення стосовно порушення Закону України "Про заборону грального бізнесу в Україні" у місті Миколаєві.
Сергія Власенка до Міністра фінансів України стосовно надання повного тексту результатів розгляду фактів використання бюджетних коштів, що здійснювався юридичними компаніями, частина з яких є закритою.
Сергія Гордієнко до Міністра внутрішніх справ України, Генерального прокурора України щодо необхідності невідкладного всебічного неупередженого розслідування факту затримання та утримання під вартою (на переконання жителів територіальної громади за сфабрикованими причинами) Орджонікідзівського селищного голови Автономної Республіки Крим Максима Дубініна та можливості звільнення з-під варти з підпискою про невиїзд.
Групи народних депутатів (Стойко, Парубій, Григорович) до Міністра охорони здоров'я щодо знищення лікарень в результаті впровадження "Пілотного експериментального проекту охорони здоров'я" у Донецькій області.
Групи народних депутатів (Прутніка, Плотнікова та інших) до Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства аграрної політики та продовольства України, Генеральної прокуратури України, Державного агентства земельних ресурсів України стосовно необхідності перевірки фактів, викладених у колективному зверненні жителів Ніжинського району Чернігівської області, щодо спроб рейдерського захоплення земель у селі Крути та селі Перемога, які відбулися у лютому цього року та ситуації, що склалася з одним із кращих державних сільськогосподарських підприємств України, гордістю Чернігівщини, дослідним підприємством агрофірма "Лосинівка".
Валерія Кальченка до голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо забезпечення повного, всебічного розгляду справи судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області Сергія Куковенкова щодо неодноразових грубих порушень матеріального та процесуального права.
Сергія Власенка до Голови Фонду державного майна України щодо законності зміни власників корпоративних прав покупця акцій Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком".
Володимира Яворівського до Голови Фонду державного майна України щодо чергової тіньової приватизації стратегічного об'єкту Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком", яке продане за стартовою ціною, через що Україна недоотримала як мінімум 3-4 мільярда доларів, а власником стала нещодавно створена на Кіпрі фірма ЕПИК ТЕЛЕКОМ ІНВЕСТ ЛТД, за якою, судячи з усього, стоїть хтось із представників влади.
Юрія Одарченка до Голови Державної судової адміністрації України, голови Ради суддів України щодо унеможливлення упередженості автоматизованої системи при визначенні складу суду згідно системи "Документообіг загальних судів".
Анатолія Ягоферова до Генерального прокурора України стосовно ситуації навколо Відкритого акціонерного товариства "Холдінгова компанія "Луганськтепловоз".
Андрія Пінчука до Генерального прокурора України щодо невиконання забудовниками своїх зобов'язань з будівництва житла для молодих сімей.
Андрія Шкіля до Генерального прокурора України щодо нанесення збитків територіальній громаді міста Одеси шляхом незаконного заволодіння земельними ділянками за адресою Французький бульвар, 27/1 та Генуезька, 1 у місті Одеса.
Андрія Шкіля до Генерального прокурора України щодо неналежної відповіді на депутатські звернення і надання уточнюючої інформації про порушення, вчинені при прийнятті у експлуатацію приміщень після проведення реконструкції за адресою місто Львів, вул. Генерала Чупринки, 5.
Василя Грицака до Генерального прокурора України стосовно затягування розслідування кримінальної справи, порушеної за фактом нападу на Державне підприємство Поліграфічний комбінат "Україна" 25 січня 2010 року.
Дмитра Шлемка до Генерального прокурора України щодо умисного невиконання судового рішення працівниками Голосіївської державної адміністрації міста Києва.
Дмитра Шлемка до Генерального прокурора України щодо захисту порушених прав, законних інтересів працівників Відкритого акціонерного товариства "Компанія Верховини".
Миколи Рудченка до Генерального прокурора України стосовно порушень інвестиційних зобов'язань Відкритим акціонерним товариством "Малинська паперова фабрика Вайдманн" у місті Малині Житомирської області.
Олександра Єфремова до Генерального прокурора України щодо винесення неправосудного вироку у кримінальній справі.
Павла Мовчана до Генерального прокурора України щодо незаконного рішення Одеського міського голови Олексія Костусєва про використання у роботі та діловодстві Одеської міської влади виключно російської мови.
Сергія Павленка до Генерального прокурора України стосовно закриття небезпечного виробництва пінополістиролу у місті Дунаївці Хмельницької області та бездіяльності органів прокуратури.
Сергія Храпова до Генерального прокурора України щодо неправомірних дій керівництва швейної фабрики "Пан-Ашир" (у місті Новомосковську Дніпропетровської області), яке протягом тривалого часу не виплачує робітникам заробітну плату.
Юрія Гнаткевича до Генерального прокурора України щодо фактів зловживань, шахрайства та незаконного привласнення майна в ході реорганізації колективного сільськогосподарського підприємства "Прогрес" у селі Тараканів Дубенського району Рівненської області.
Групи народних депутатів (Шкутяк, Кармазін, Кульчинський та інші) до Генерального прокурора України щодо проведення перевірки та притягнення до відповідальності посадових осіб виконавчого комітету Одеської міської ради за фактом нецільового використання бюджетних коштів (у тому числі захищених видатків бюджету), внаслідок чого було затримано виплату заробітної плати працівникам бюджетних установ.
Петра Цибенка до голови Житомирської обласної державної адміністрації щодо зволікання у вирішенні житлового питання інваліда Великої Вітчизняної війни Олександра Бондарчука органами місцевої влади міста Житомира.
Юрія Гнаткевича до голови Рівненської обласної ради з приводу доцільності закриття міжрайонного онкологічного диспансеру у місті Дубно Рівненської області.
Юрія Крука до Голови Одеської обласної державної адміністрації щодо ремонту транзитних доріг через місто Рені Одеської області.
Таким чином, шановні народні депутати, я виголосив 122 депутатських запити.
Шановні народні депутати, народний депутат України Юрій Кармазін звернувся з відповідними документами до Верховної Ради України у зв'язку з тим, що він не задоволений відповіддю на депутатські запити. Він просить розглянути це питання.
Відповідно, шановні колеги, до Регламенту Верховна Рада, або п'ята частина народних депутатів, своїми підписами можуть поставити питання про розгляд і обговорення депутатського запиту. Якщо Верховна Рада України не підтримує розгляд і обговорення депутатського запиту, то депутат має право тільки на виступ на 3 хвилини.
Тому я ставлю на голосування пропозицію про обговорення питання, пов'язаного з депутатським запитом. Прошу, шановні народні депутати, визначатися.
11:34:44
За-69
Рішення не прийнято.
Будь ласка, Юрій Анатолійович Кармазін. У вас 3 хвилини.
11:34:56
КАРМАЗІН Ю.А.
Юрій Кармазін. Я щиро дякую усім депутатам, хто знайшов можливість мене підтримати.
24 грудня на пленарному засіданні Верховної Ради оголошено мій депутатський запит до Прем'єр-міністра щодо вжиття невідкладних заходів стосовно забезпечення умов для сталого зростання та підвищення конкурентоспроможності портів України, що сприятиме забезпеченню національних інтересів та економічної безпеки. Однак я отримав відповідь від Кабінету Міністрів України, із змісту якої вбачається, що урядом не будуть виконані мої вимоги та не буде вжито конкретних заходів стосовно забезпечення умов для сталого зростання та підвищення конкурентоспроможності портів, що може призвести до неналежного забезпечення національних інтересів та загрози економічній безпеці України.
Надзвичайний транзитний потенціал України визнано всьому світі. Його невиконання на повну потужність є величезною помилкою, що межує зі злочином. Додаткові транзитні вантажопотоки –це додаткові робочі місця, це додатковий збут для українських транспортних та обслуговуючих підприємств, від торгівлі пальним до мотелів, це додаткові податки до Державного бюджету. Багато країн: Сінгапур, Гонконг, інші базують свої бюджети на надходженнях від транспортного сектору. Держава приділяє цьому недостатньо уваги. Транзитний потенціал України на сьогодні реально використовується лишена 50 відсотків, в тому числі невикористаний резерв переробної спроможності українських портів становить більше 30 відсотків. Погіршення становища України в транзитній сфері може мати незворотній характер, я наголошую на цьому. Якщо сучасні негативні тенденції не будуть враховані на загальнодержавному рівні при розробці національної транспортної політики.
Я вважаю, що мають бути такі кроки урядом вжиті: зняття перешкод на шляху транзитних вантажів, які негативно позначаються на конкурентоспроможності українських портів у порівнянні з портами інших країн Чорного моря, або Прибалтики, що призведе до перетікання вантажів з портів в Румунії Росії, Болгарії, Латвії та інших країн до національних портів. Поки що ж все робиться абсолютно навпаки. Ми втратили білоруські, молдавські, російські вантажі. Більш того, деякі товари з Туреччини більш вигідно везти довкола Європи до Риги, або до Клайпеди і звідти доставляти в Київ, ніж провести через Одесу або Іллічівськ. Всі сьогодні спираються і скидають всіх собак на митницю. Ні, собака зарита в уряді, там її треба розв'язувати!
Через це я наголошую, що треба повторно розглянути мій депутатський запиті я дуже вражений, що більшість, яка сьогодні запропонувала зміни до пенсійного законодавства, яке ви сьогодні роздали, не хоче знаходити кошти і не проголосували за розгляд цього питання.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юрій Анатолійович, сідайте. Шановні колеги, я секретаріат прошу підготувати відповідний… оформити відповідний запит Юрія Анатолійовича Кармазіна.
Шановні народні депутати, Верховна Рада України 24.09.2010 року прийняла Постанову Верховної Ради України про попередній звіт Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради з питань розслідування випадків цензури в засобах масової інформації, тиску на свободу слова в Україні та перешкоджання законній професійній діяльності журналістів. Сьомим пунктом було передбачено заслухати на засіданні Верховної Ради України Генерального прокурора України, Міністра внутрішніх справ України про хід розслідування справи про зникнення журналіста Василя Климентьєва, інших резонансних справ, пов'язаних із захистом прав журналістів. І відповідно до рішення Верховної Ради України сьогодні ми проводимо розгляд цього питання.
Оскільки, шановні колеги, ми не можемо до розгляду цього питання застосувати статтю 240 Регламенту, вона передбачає, коли відбуваються звіти або інформації про роботу загалом відповідних осіб і організацій установ, які вони очолюють і на призначення яких надає Верховна Рада України, то нам треба прийняти процедурне рішення відповідно до статті 50 Регламенту. І Генеральний прокурор, і міністр внутрішніх справ просять до десяти хвилин для надання відповідної інформації Верховній Раді України.