Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет «одеська юридична академія» кримінальне право україни
| Вид материала | Навчально-методичний посібник |
- Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет «одеська, 5488.92kb.
- Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет «одеська, 75.2kb.
- Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни, 59.16kb.
- Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет «юридична, 93.19kb.
- Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України, 61.58kb.
- Національний університет внутрішніх справ, 324.82kb.
- Національний університет фізичного виховання І спорту україни, 562.33kb.
- Міністерство науки І освіти, молоді та спорту україни харківський національний університет, 157.11kb.
- Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національна академія наук україни, 193.46kb.
- Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни одеський технічний коледж, 1368.13kb.
1. Які дії не охоплюються об’єктивною стороною незаконного позбавлення волі або викрадення людини (ст.146 КК)?
а) викрадення дитини;
б) захоплення особи як заручника;
в) незаконне затримання підозрюваного у вчиненні злочину потерпілим.
2. Які дії не охоплюються об’єктивною стороною торгівлі людьми (ст. 149) ?
а) продаж людини;
б) дарування людини;
в) примушування до вступу в статевий зв’язок.
Тема 26.
1. Що є основним безпосереднім об’єктом зґвалтування (ст.152КК)?
а) здоров’я особи;
б) статева свобода та статева недоторканість особи;
в) жінка.
2. Хто може бути потерпілим при зґвалтуванні?
а) будь-яка особа;
б) тільки жінка;
в) тільки неповнолітня особа.
3. З чим пов’язується досягнення особою статевої зрілості?
а) з настанням визначеного законодавством певного віку;
б) з певними біологічними властивостями організму;
в) з певними біологічними та соціальними факторами життя людини.
Тема 27.
1. Хто може бути суб’єктом перешкоджання здійсненню виборчого права або права брати участь у референдумі, роботі виборчої комісії або комісії з референдуму чи діяльності офіційного спостерігача (ч.1 ст.157 КК)?
а) будь-яка особа (загальний суб’єкт);
б) член виборчої комісії;
в) службова особа.
2. Який мотив є обов’язковою ознакою суб’єктивної сторони грубого порушення законодавства про працю (ст.172 КК)?
а) тільки корисливий;
б) тільки особистий;
в) тільки помсти.
3. Яка форма власності закладу охорони здоров’я повинна бути при порушенні права на безоплатну медичну допомогу (ст.184 КК)?
а) приватна та державна;
б) державна чи комунальна;
в) будь яка форма власності.
Тема 28.
1. Що не може бути предметом злочинів проти власності:
а) наркотичні засоби, психотропні речовини, їх аналоги та прекурсори;
б) цінні папери;
в) нерухоме майно;
г) транспортні засоби;
д) військове майно.
- Не є корисливими посяганнями на власність:
а) викрадення електричної або теплової енергії шляхом її самовільного використання;
б) привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим;
в) придбання або збут майна, за відомо здобутого злочинних шляхом;
г) порушення обов’язків щодо охорони майна.
- Формами розкрадання є:
а) крадіжка (ст. 185 КК), грабіж (ст. 186 КК), розбій (ст. 187 КК), викрадення електричної або теплової енергії шляхом її самовільного використання (ст. 188 1 КК), вимагання (ст. 189 КК), шахрайство (ст. 190 КК), привласнення, розтрата (ч. ч. 1 і 2 ст. 191 КК), заволодіння майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем (ч. 2 ст. 191 КК);
б) крадіжка (ст.185 КК), грабіж (ст.186 КК), вимагання (ст.189 КК), розбій (ст.187 КК);
в) розбій (ст.187 КК), вимагання (ст.189 КК), привласнення (ст.191 КК), розтрата (ст.191 КК);
г) крадіжка (ст.185 КК), грабіж (ст.186 КК), розбій (ст.187 КК).
Тема 29.
1. У випадку вчинення яких злочинів у сфері господарської діяльності можливе звільнення від кримінальної відповідальності при виконанні передбачених законом умов:
а) виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою збуту або збут підроблених грошей, державних цінних паперів чи білетів державної лотереї;
б) ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів);
в) умисне порушення вимог законодавства про запобігання та протидію легалізаціх (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом.
2. Предметом контрабанди (ст. 201 КК) не може бути:
а) історичні та культурні цінності;
б) сильнодіючі, радіоактивні або вибухові речовини;
в) гладкоствольна мисливська зброя та бойові припаси до неї;
г) наркотичні засоби, психотропні речовини, їх аналоги або прекурсори.
3. Суб’єктивна сторона злочинів у сфері господарської діяльності виявляється в формі:
а) умислу чи необережності;
б) умислу;
в) необережності.
- Суб’єкт злочинів у сфері господарської діяльності:
а) як загальний, так і спеціальний;
б) загальний;
в) спеціальний.
Тема 30.
1. До злочинів проти довкілля не належить:
а) екоцид;
б) застосування зброї масового знищення;
в) безгосподарське використання земель;
г) проектування чи експлуатація споруд без системи захисту довкілля;
д) порушення ветеринарних правил.
2. Під загибеллю людей (ст. ст. 236, 237, частини 2 статтей 238–243, ч. 2 ст. 245, ч. 2 ст. 253 КК) треба розуміти:
а) смерть хоча б однієї людини, що сталася внаслідок вчинення злочинів, відповідальність за які передбачена відповідними статтями КК;
б) смерть двох або більше людей, що сталася внаслідок вчинення злочинів, відповідальність за які передбачена відповідними статтями КК.
Тема 31.
1. Створення злочинної організації вчиняється:
а) з метою нападу на підприємства, установи, організації чи на окремих осіб;
б) з метою вчинення тяжкого чи особливо тяжкого злочину.
2. Терористичний акт відрізняється від диверсії:
а) метою вчинення злочину;
б) наявністю прямого умислу;
в) діями, які утворюють об’єктивну сторону складу злочину;
г) об’єктом злочину.
3. Вид складу злочину, передбаченого ст. 262 КК (Викрадення, привласнення, вимагання вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин чи радіактивних матеріалів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживанням службовим становищем):
а) формальний;
б) матеріальний;
в) формально-матеріальний.
4. Недбале зберігання вогнепальної зброї або бойових припасів вчиняється:
а) в формі умислу;
б) в формі необережності;
в) із подвійною формою вини.
Тема 32.
1. Злочин, передбачений ст. 271 КК (Порушення вимог законодавства про охорону праці), вважається закінченим з моменту:
а) порушення вимог законодавства про охорону праці;
б) заподіяння шкоди здоров’ю потерпілого;
в) заподіяння матеріальної шкоди підприємству, організації, установі.
2. Суб’єкт злочинів проти безпеки виробництва:
а) загальний (фізична осудна особа, яка досягла 16-ти років);
б) спеціальний (особа, яка зобов’язана дотримувати правила безпеки виробництва).
3. Потерпілою від злочинів проти безпеки виробництва може бути:
а) будь-яка особа;
б) особа, яка має відношення до виробництва (за виключенням ст. 275 КК);
в) особа, яка порушила правила безпеки виробництва (за виключенням ст. 275 КК).
Тема 33.
1. Додатковим безпосереднім об’єктом злочинів проти безпеки руху та експлуатації транспорту є:
а) громадська безпека;
б) життя та здоров’я людей;
в) відносини власності.
2. Поняття „угон” та „захоплення” в диспозиції ст. 278 КК відрізняються тим, що:
а) угон є закінченим з моменту початку руху, а захоплення з моменту отримання можливості керування транспортним засобом;
б) угон не має мети привласнення транспортного засобу, а захоплення має на меті заволодіння ним.
3. Незаконне заволодіння транспортним засобом відрізняється від злочинів проти власності:
а) предметом злочину;
б) наявністю корисного мотиву;
в) метою вчинення злочину.
Тема 34.
- Об’єктивна сторона хуліганства характеризується:
а) закликами до вчинення дій, що загрожують громадському порядку;
б) організацієй групових дій, що призвели до грубого порушення громадського порядку;
в) грубим порушенням громадського порядку.
- Предметом злочину, передбаченого ст. 297 КК (Наруга над могилою, іншим місцем поховання або над тілом померлого) є:
а) могила та інші місця поховання;
б) тілом та урна з прахом покійного;
в) предмети, що знаходяться в місці поховання або на тілі;
г) усі перераховані предмети.
- Суб’єктом злочину, передбаченого ст. 304 КК (Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність) є:
а) особа, яка на момент вчинення злочину досягла 16-річного віку;
б) особа, яка на момент вчинення злочину досягла 18-річного віку.
Тема 35.
1. Яке з наведених визначень характеризує зміст поняття “наркотичні засоби”
а) включені до Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів (далі – Перелік) речовини синтетичного чи природного походження, препарати, рослини, які становлять небезпеку для здоров’я населення у разі зловживання ними;
б) включені до Переліку речовини синтетичного чи природного походження, які здатні викликати стан залежності та справляти депресивний або стимулюючий вплив на центральну нервову систему, і становлять небезпеку для здоров’я населення у разі зловживання ними;
в) включені до Переліку речовини та їх солі, що використовуються при виробництві наркотичних засобів.
2. Склад злочину, передбаченого ст. 308 КК (Викрадення, привласнення, вимагання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів чи заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем):
а) формальний;
б) матеріальний;
в) формально-матервальний.
3. Суб’єкт злочину, передбаченого ст. 320 КК (Порушення встановлених правил обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів):
а) загальний (фізична осідна особа, яка досягла 16-річного віку);
б) спеціальний ( особа, на яку законом або іншим актом накладенозобов’язання по додержанню встановлених правил обігу наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів);
в) може бути як загальний, так і спеціальний.
Тема 36.
1. Розголошення державної таємниці відрізняється від державної зради та шпигунства:
а) наявністю іноземного адресата;
б) способом вчинення злочину;
в) умисною формою вини.
2. Ухилення від призову на строкову військову службу вважається закінченим злочином з моменту:
а) неприбуття призовника у військовий комісаріат для відправки у військову частину;
б) коли призовнику вдалося звільнитися від призову на строкову службу;
в) в обох названих випадках залежно від форми діяння, в якій вчиняється злочин.
Тема 37.
1. Предметом злочину, передбаченого ст. 338 КК (Наруга над державними символами) є:
а) Державний Прапор, Державний Герб та Державний Гімн будь-якої країни;
б) Державний Прапор, Державний Герб та Державний Гімн України;
в) Прапор, герб та гімн іноземної держави.
2. До працівників правоохоронних органів відносяться:
а) працівники органів прокуратури, внутрішніх справ, служби безпеки, митних органів, органів охорони державного кордону, державної податкової служби, органів і установ виконання покарань, органів державної контрольно-ревізійної служби, рибоохорони, державної лісової охорони, інших органів, що здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції;
б) працівники органів, що здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції;
в) працівники суду, органів прокуратури, внутрішніх справ, служби безпеки, митних органів, органів охорони державного кордону, державної податкової служби.
3. Погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу вчиняється (ст. 345 КК):
а) з метою перешкодити виконанню ним службових обов’язків або добитися прийняття незаконних рішень;
б) з будь-яких мотивів;
в) у зв’язку з виконанням цим працівником службових обов’язків.
Тема 38.
1. Засобом вчинення злочину, передбаченого ст. 361 КК (Несанкціоноване втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), автоматизованих систем, комп’ютерних мереж чи мереж електрозв’язку) є:
а) комп’ютерна інформація;
б) носії комп’ютерної інформації;
в) програмні та технічні засоби призначені для несанкціонованого проникнення до АЕОМ, їх систем та мереж.
2. Порушення правил експлуатації електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), автоматизованих систем, комп’ютерних мереж чи мереж електрозв’язку) або порядку чи правил захисту інформації, яка в них обробляється вчиняється з виною:
а) в формі умислу;
б) в формі необережності;
в) як в формі умислу, так і в формі необережності.
Тема 39.
- Службовою особою є:
а) представник влади – особа, яка постійно або тимчасово перебуває на службі в органах державної влади або управління чи місцевого самоврядування і здійснює функції зазначених органів;
б) особи, які обіймають на підприємствах, в установах чи організаціях, незалежно від форм власності, службові посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських обов’язків;
в) особи, які виконують організаційно-розпорядчі або адміністративно-господарські обов’язки за спеціальним повноваженням;
г) усі перераховані вище особи.
2. З якого моменту злочин, передбачений ст. 368 КК (Одержання хабара) вважається закінченим:
а) з моменту одержання службовою особою хоча б частини матеріальних цінностей або вигід незалежно від того, чи були вчиненні дії в інтересах хабародавця;
б) з моменту вчинення певних дій в інтересах хабародавця.
3. Суб’єктом злочину, передбаченого ст. 370 КК (Провокація хабара) є:
а) тільки службова особа;
б) як службова, так і приватна особа;
в) приватна особа.
Тема 40.
1. За ст. 385 КК (Вімова свідка від давання показань або відмова експерта чи перекладача від виконання покладених на них обов’язків) не підлягають кримінальній відповідальності:
а) особи, за відмову давати показання під час провадження дізнання, досудового слідства або в суді щодо себе, а також членів її сім’ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом;
б) особи, які чинним законодавством звільняються від давання показань в якості свідків;
в) усі перераховані вище особи.
2. Кримінальна відповідальність за ст. 396 КК (Приховування злочину) настає у випадку приховування:
а) тяжкого чи особливо тяжкого злочину;
б) будь-якого злочину.
3. Потерпілими від злочину, передбаченого ст. 398 КК (Погроза або насильство щодо захисника чи представника особи) може бути:
а) захисника чи представника особи;
б) захисника чи представника особи та їх близькі родичі.
Тема 41.
1. Суб’єктами військових злочинів є:
а) військовослужбовці Збройних Сил України;
б) військовослужбовці Збройних Сил України, Служби безпеки України, Державної Прикордоної служби України, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, Державної спеціальної служби транспорту, а також інші особи, визначені законом;
в) військовослужбовці Збройних Сил України, Служби безпеки України, Прикордонних військ України, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України.
2. Мотивом вчинення злочину, передбаченого ст. 430 КК (Добровільна здача в полон), є:
а) боягузтво або легкодухість;
б) збагачення;
в) помста державі.
3. Об’єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 432 КК (Мародерство), виявляється:
а) в викраденні на полі бою речей, що знаходяться при вбитих чи поранених;
б) в наругі над трупами, що залишилися на полі бою;
в) в протизаконному знищенні майна, що знаходиться на полі бою.
Тема 42.
- Склад злочину, передбаченого ст. 437 КК (Пропаганда, підготовка, розв’язання та ведення агресивної війни):
а) формальний;
б) матеріальний;
в) формально-матеріальний;
г) усічений.
2. Геноцид відрізняється від диверсії:
а) метою вчинення злочину;
б) способом вчинення злочину;
в) наявністю прямого умислу на знищення людей.
3. Злочини проти миру і безпеки людства та міжнародного правопорядку вчиняються:
а) тільки в формі умислу;
б) як в формі умислу, так і в формі необережності;
в) із змішаною формою вини.
Тема 43.
1. До якої системи належить кримінальне законодавство України:
а) континентальної;
б) заснованої на застосуванні судового прецеденту;
в) релігійної;
г) інших.
2. Чи існує в світі релігійне кримінальне законодавство:
а) на сучасному етапі розвитку держави та суспільства релігійне кримінальне законодавство не існує;
б) до теперішнього часу залишаються держави, кримінальне законодавство яких засноване на релігії.
П И Т А Н Н Я Д Л Я С А М О С Т І Й Н О Ї П Е Р Е В І Р К И
З Н А Н Ь (до іспиту)
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
1. Поняття та предмет кримінального права.
2. Наука кримінального права, її зміст та задачі.
3. Принципи кримінального права (загальні та спеціальні).
4. Поняття кримінального закону, його риси та значення.
5. Загальна характеристика кримінального законодавства України.
6. Побудова кримінального закону, структура статей КК.
7. Поняття та види диспозицій статей особливої частини КК.
8. Тлумачення кримінального закону, його види та прийоми.
9. Дія кримінального закону у часі.
10. Зворотна дія кримінального закону у часі.
11. Дія кримінального закону в просторі.
12.. Поняття і ознаки злочину.
13. Класифікація злочинів в теорії кримінального права та законодавстві.
14. Поняття кримінальної відповідальності в теорії кримінального права.
15. Кримінально-правові відносини (зміст, суб’єкти).
16. Підстави кримінальної відповідальності в теорії кримінального права та за кримінальним законодавством.
17. Поняття складу злочину, його елементи та ознаки.
18. Об’єкт злочину та його види.
19. Поняття предмету злочину та його співвідношення з об’єктом кримінально-правової охорони.
20. Поняття та ознаки об’єктивної сторони складу злочину.
21. Поняття суспільно небезпечного діяння та його ознаки.
22. Поняття кримінально-правової бездіяльності, умови відповідальності.
23. Поняття причинного зв’язку та його значення в кримінальному праві. Теорії причинного зв’язку.
24. Поняття та види суспільно небезпечних наслідків злочину.
25. Факультативні ознаки об’єктивної сторони складу злочину, їх значення.
26. Поняття місця скоєння злочину, його значення.
27. Поняття та ознаки суб’єкту злочину.
28. Вік кримінальної відповідальності
29. Осудність та обмежена осудність суб’єкта злочину.
30. Поняття і види спеціального суб’єкту злочину.
31. Поняття та ознаки суб’єктивної сторони складу злочину.
32. Поняття та зміст вини у кримінальному праві.
33. Поняття та види умислу в кримінальному законодавстві.
34. Умисел та його види в теорії кримінального права.
35. Необережність та її види.
36. Злочинна самовпевненість, її критерії.
37. Злочинна недбалість, її критерії.
38. Злочини з двома формами вини.
39. Мотив та мета злочину, їх значення для кваліфікації.
40. Випадок (казус) та його відмінність від злочинної недбалості.
41. Юридична та фактична помилки в кримінальному праві.
42. Поняття та види стадій вчинення злочину.
43. Кримінальна відповідальність за готування до вчинення злочинів.
44. Поняття та види замаху на вчинення злочину.
45. Поняття та ознаки добровільної відмови від доведення злочину до кінця, його відмінність від дійового каяття.
46. Поняття та ознаки співучасті в кримінальному праві.
47. Види співучасників, критерії їх виділення.
48. Виконавець злочину.
49. Організатор вчинення злочину.
50. Пособник як вид співучасника вчинення злочину.
51. Підбурювач як вид співучасника.
52. Форми співучасті, критерії їх виділення.
53. Співучасть у злочині з спеціальним суб’єктом.
54. Ексцес виконавця, правові наслідки.
55. Поняття та види причетності до злочину.
56. Поняття множинності злочинів.
57. Поняття та види єдиного (одиничного) злочину.
58. Поняття та види повторності злочинів.
59. Рецидив злочину та його види.
60. Поняття необхідної оборони в кримінальному праві.
61. Затримання особи, що вчинила злочин, умови правомірності.
62. Поняття крайньої необхідності, умови правомірності.
63. Фізичний або психічний примус, їх кримінально-правове значення.
64. Діяння, пов’язане з ризиком – обставина, що виключає злочинність діяння.
65. Поняття та види звільнення від кримінальної відповідальності
66. Давність притягнення до кримінальної відповідальності.
67. Поняття покарання та його мета за кримінальним законодавством України.
68. Система покарань, класифікація видів покарань.
69. Штраф як вид покарання.
70. Позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину, кваліфікаційного класу.
71. Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.
72. Громадські роботи як вид кримінального покарання.
73. Виправні роботи, порядок їх призначення.
74. Конфіскація майна, умови застосування.
75. Арешт як вид покарання.
76. Обмеження волі – вид кримінального покарання, умови застосування.
77. Тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців.
78. Поняття та зміст позбавлення волі на певний строк.
79. Довічне позбавлення волі, умови застосування.
80. Загальні засади призначення покарання.
81. Поняття та види обставин, що пом’якшують покарання.
82. Поняття та види обставин, що обтяжують покарання.
83. Призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено законом.
84. Призначення покарання при сукупності злочинів.
85. Призначення покарання за сукупністю вироків.
86. Поняття та види звільнення від покарання.
87. Звільнення від покарання за хворобою.
88. Давність виконання обвинувального вироку.
89. Поняття та види звільнення від відбування покарання.
90. Підстави та умови застосування звільнення від відбування покарання з випробуванням.
91. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання (підстави та умови застосування).
92. Амністія та помилування (підстави застосування).
93. Поняття судимості, її правові наслідки.
94. Погашення та зняття судимості.
95. Поняття та види примусових заходів медичного характеру.
96. Кримінальна відповідальність неповнолітніх.
97. Види покарань, які можуть бути застосовані до неповнолітніх.
98. Умовно-дострокове звільнення від відбування за злочини, які вчинені у віці до 18 років.
99. Примусові заходи виховного характеру (правова природа та види).