Верховна Рада України постановля є: I. Внести зміни до Митного кодекс
| Вид материала | Кодекс |
- Верховна Рада України постановля є : Внести до закон, 2479.74kb.
- Верховна Рада України постановля є : I. Внести зміни до таких закон, 108.76kb.
- Верховна Рада України постановля є : I. До закон, 437.53kb.
- Верховна Рада України постановляє: Внести зміни до закон, 2655.16kb.
- Верховна Рада Українипостановля є: Внести зміни до закон, 2079.47kb.
- Україні Верховна Рада України постановляє : І. Внести зміни до таких закон, 72.22kb.
- Верховна Рада України постановляє : Внести до закон, 42.05kb.
- Україні Верховна Рада України постановляє : I. Внести зміни до таких закон, 151.51kb.
- Верховна Рада Українипостановля є: I. Внести зміни до таких закон, 530.88kb.
- Верховна Рада Українипостановля є: І. Внести зміни до кодекс, 14.84kb.
Стаття 549. Порядок оскарження постанов у справах про порушення митних правил
1. Постанова митниці у справі про порушення митних правил може бути оскаржена до спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи або до місцевого суду за місцезнаходженням цієї митниці.
2. Якщо постанова митниці одночасно оскаржується до спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи та до суду і суд приймає скаргу до розгляду, розгляд аналогічної скарги спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи припиняється.
3. Постанова спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи у справі про порушення митних правил, а також його постанова по скарзі на постанову митниці у такій справі можуть бути оскаржені до місцевого суду за місцезнаходженням спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи.
4. Скарга на постанову у справі про порушення митних правил подається протягом десяти днів з дати вручення заінтересованій особі копії постанови або повідомлення про прийняте рішення. У разі пропуску цього строку з поважних причин він за заявою заінтересованої особи може бути поновлений відповідно митницею, спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи або судом.
5. Постанова суду (судді) у справі про порушення митних правил може бути оскаржена особою, стосовно якої вона винесена, або представником такої особи. На цю постанову також може бути принесено протест прокурора. Порядок оскарження постанови суду (судді) у справі про порушення митних правил та принесення прокурором протесту на постанову визначаються Кодексом України про адміністративні правопорушення та іншими законами.
Стаття 550. Перевірка законності та обґрунтованості постанови у справі про порушення митних правил
1. Законність та обгрунтованість постанови митниці у справі про порушення митних правил можуть бути перевірені судом або спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи у зв’язку з поданням скарги, принесенням протесту прокурором або в порядку контролю.
2. За результатами перевірки суд або спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи приймає одне з таких рішень:
1) про залишення постанови без змін, а скарги або протесту – без задоволення;
2) про скасування постанови і надіслання справи на новий розгляд;
3) про скасування постанови та закриття справи;
4) про зміну заходу стягнення в межах передбаченої відповідальності за відповідне порушення митних правил, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
3. Спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи рішення, зазначені у частині другій цієї статті, приймаються шляхом винесення постанов.
4. Копія рішення по скарзі, протесту прокурора на постанову у справі про порушення митних правил протягом трьох днів з дня його винесення надсилається особі, стосовно якої винесено постанову. В цей же строк прокурор повідомляється про результати розгляду протесту.
5. У разі скасування постанови у справі про порушення митних правил суми штрафів повертаються особам, які притягалися до відповідальності, або уповноваженим ними особам з Державного бюджету України органами Державного казначейства України за поданням митних органів.
Стаття 551. Підстави для скасування або зміни постанови про накладення стягнення за порушення митних правил
1. Підставами для скасування постанови про накладення стягнення або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є:
1) відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил;
2) необ’єктивність або неповнота провадження у справі або необ’єктивність її розгляду;
3) невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи;
4) винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду;
5) неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення;
6) накладення стягнення, не передбаченого цим Кодексом.
2. Підставами для скасування чи зміни постанови про накладення стягнення або про припинення провадження у справі про порушення митних правил можуть бути визнані й інші визначені законами обставини.
Стаття 552. Строки розгляду скарги або протесту прокурора на постанову у справі про порушення митних правил
Скарга і протест прокурора на постанову у справі про порушення митних правил розглядаються правомочними посадовими особами у строки, встановлені законодавством України.
Стаття 553. Наслідки подання скарги або принесення протесту
Подання скарги або принесення протесту зупиняє виконання постанови у справі про порушення митних правил до закінчення розгляду скарги (протесту).
ГЛАВА 74. Виконання постанов митних органів про накладення стягнення за порушення митних правил
Стаття 554. Обов’язковість постанов митних органів про накладення стягнення по справах про порушення митних правил
Постанови митних органів про накладення стягнення по справі про порушення митних правил є обов’язковими для виконання.
Стаття 555. Загальні положення щодо порядку виконання постанови митного органу про накладення стягнення за порушення митних правил
1. Постанова митного органу про накладення стягнення за порушення митних правил підлягає виконанню після закінчення строку оскарження, встановленого статтею 549 цього Кодексу.
2. Митний орган, який виніс постанову про накладення стягнення за порушення митних правил, виконує її самостійно або через державного виконавця.
3. У разі винесення митним органом кількох постанов про накладення стягнень за порушення митних правил щодо однієї особи кожна постанова виконується окремо.
Стаття 556. Давність виконання постанови митного органу про накладення стягнення за порушення митних правил
Не підлягає виконанню постанова митного органу про накладення стягнення за порушення митних правил, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення.
Стаття 557. Контроль за виконанням постанови митного органу про накладення стягнення за порушення митних правил
Контроль за правильним і своєчасним виконанням постанови митного органу про накладення стягнення за порушення митних правил здійснюється митним органом, який виніс постанову.
Стаття 558. Порядок виконання постанови митного органу про винесення попередження
1. Постанова митного органу про накладення стягнення за порушення митних правил у вигляді попередження виконується митним органом, який виніс постанову, шляхом оголошення постанови порушнику з врученням копії такої постанови.
2. Якщо постанова митного органу про накладення стягнення у вигляді попередження виноситься за відсутності порушника, копія постанови видається або висилається йому протягом трьох днів з дня винесення постанови.
Стаття 559. Порядок виконання постанови митного органу про накладення штрафу
1. Штраф повинен бути сплачений особою, яка вчинила порушення митних правил, не пізніше п’ятнадцяти днів з дня вручення або надіслання їй копії постанови митного органу про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови або принесення на неї протесту прокурором – не пізніше п’ятнадцяти днів з дня залишення скарги без задоволення або відхилення протесту.
2. Сума штрафу вноситься особою, яка вчинила порушення митних правил, до Державного бюджету України у порядку, встановленому законодавством України.
Стаття 560. Примусове виконання постанови митного органу України або суду щодо накладання штрафу
1. У разі коли штраф не буде сплачено у строки, встановлені статтею 559 цього Кодексу, постанова митного органу та суду (судді) надсилається для примусового виконання районному, міському (міста обласного значення), районному у місті відділу державної виконавчої служби.
2. Постанова митного органу або суду (судді), по якій стягнення штрафу проведено повністю, з відміткою про виконання повертається до митного органу або до суду, що виніс постанову.
3. Штраф вноситься до державного бюджету.
4. Особа, яка вчинила порушення митних правил, повинна, незважаючи на стягнення штрафу, сплатити митні платежі.
Стаття 561. Виконання постанови суду (судді) про конфіскацію
1. Постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил у частині конфіскації виконується:
1) митним органом відповідно до статті 169 цього Кодексу – якщо товари, транспортні засоби, що конфіскуються, були ним попередньо вилучені;
2) державним виконавцем в установленому законодавством порядку – якщо товари, транспортні засоби, що конфіскуються, не були попередньо вилучені митними органами.
2. У разі неможливості конфіскації товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 481 цього Кодексу, за рішенням суду з осіб, що вчинили порушення митних правил, державним виконавцем в установленому законодавством порядку може стягуватися вартість цих товарів, транспортних засобів.
3. Витрати митного органу, пов’язані із зберіганням товарів, щодо яких прийнято постанову про конфіскацію, до моменту винесення такої постанови повинні бути відшкодовані особою, яка вчинила порушення митних правил. Порядок відшкодування зазначених витрат встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі митної справи.
Стаття 562. Виконання постанови митного органу про накладення стягнення за порушення митних правил на осіб, які проживають або перебувають за межами України
1. Постанова митного органу про накладення стягнення за порушення митних правил на осіб, які проживають або перебувають за межами України, виконується за рахунок майна цих осіб, що знаходиться на території України.
2. У разі відсутності в Україні майна, що належить зазначеним у частині першій цієї статті особам, порядок виконання постанови митного органу про накладення на них стягнень визначається законодавством України та міжнародними договорами з державами, на території яких проживають або перебувають особи, притягнуті до відповідальності за порушення митних правил.
РОЗДІЛ ХХ. МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ГЛАВА 75. Структура та організація діяльності митної служби України
Стаття 563. Митна служба України
1. Безпосереднє здійснення митної справи покладається на митну службу України.
2. Митна служба України є складовою частиною системи органів виконавчої влади України і складається з митних органів та митних організацій.
3. Митними органами є спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи, митниці, митні пости, а також спеціалізовані митні органи.
Стаття 564. Призначення та основні завдання митної служби України
1. Призначенням митної служби України є забезпечення сприятливих умов для розвитку зовнішньоекономічної діяльності, гарантуванні безпеки зовнішньої торгівлі та суспільства, захист митних інтересів України.
2. Реалізуючи митну політику України, митна служба України виконує такі основні завдання:
1) забезпечення правильного застосування, неухильного дотримання та запобігання невиконанню вимог законодавства України з питань митної справи;
2) забезпечення виконання зобов’язань, передбачених міжнародними договорами України з питань митної справи, укладених в установленому законом порядку;
3) створення сприятливих умов для полегшення торгівлі, сприяння транзитові, збільшення товарообігу та пасажиропотоку через митний кордон України;
4) здійснення митного контролю та виконання митних формальностей щодо товарів, що переміщуються через митний кордон України, у тому числі на підставі електронних документів (електронне декларування);
5) аналіз та управління ризиками з метою визначення форм та обсягів митного контролю;
6) забезпечення справляння митних платежів, контроль правильності обчислення, своєчасності та повноти їх сплати, застосування заходів щодо їх примусового стягнення у межах компетенції, визначеної цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими актами законодавства України;
7) застосування передбачених законодавством заходів митно-тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, здійснення контролю за дотриманням усіма суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності та громадянами установлених законодавством заборон та обмежень щодо переміщення окремих видів товарів через митний кордон України;
8) здійснення контролю за дотриманням правил переміщення валютних цінностей через митний кордон України;
9) сприяння захисту прав інтелектуальної власності, вжиття заходів щодо запобігання переміщенню через митний кордон України товарів з порушеннями охоронюваних законом прав інтелектуальної власності;
10) здійснення заходів щодо недопущення переміщення через митний кордон України товарів, на які встановлені заборони та обмеження щодо переміщення через митний кордон України;
11) запобігання та протидія контрабанді та боротьба з порушеннями митних правил;
12) здійснення в межах повноважень, визначених цим Кодексом, контролю діяльності підприємств, які надають послуги з декларування товарів, перевезення та зберігання товарів, що переміщуються через митний кордон України чи перебувають під митним контролем, та здійснюють інші операції з такими товарами;
13) ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності;
14) ведення митної статистики та обмін даними митної статистики з митними органами інших країн;
15) видача сертифікатів про походження та верифікація сертифікатів про походження товарів з України;
16) здійснення обміну документами та інформацією (у тому числі електронною) з іншими державними органами;
17) розвиток та впровадження інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем в митній справі, автоматизація митних процедур;
18) здійснення судово-експертної діяльності з питань, віднесених до компетенції митної служби України;
19) здійснення міжнародного співробітництва у галузі митної справи, залучення зовнішніх ресурсів для забезпечення діяльності митної служби;
20) управління персоналом, професійно-психологічний добір кандидатів для проходження служби в митних органах України;
21) підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації фахівців з митної справи;
22) кінологічне забезпечення діяльності митної служби України;
23) управління об’єктами митної інфраструктури, здійснення фінансового та матеріально-технічного забезпечення діяльності митних органів та організацій.
24) здійснення пост-аудит-контролю у межах компетенції, визначеної цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими актами законодавства України;
25) здійснення інформування та консультування з питань митної справи, зв’язків з громадськістю, забезпеченню довіри суспільства до митної служби і послуг, які нею надаються;
26) здійснення науково-дослідної та науково-технічної діяльності з питань забезпечення митної безпеки та реалізації митної справи.
27) здійснення заходів щодо недопущення переміщення через митний кордон України товарів, які не відповідають вимогам якості та безпеки;
28) організація, забезпечення та управління діяльністю митною службою, здійснення внутрішнього аудиту діяльності митної служби.
Стаття 565. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи
1. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи спрямовує, координує та контролює діяльність митниць, митних постів, спеціалізованих митних органів та митних організацій щодо виконання законодавства України з питань митної справи, в межах своїх повноважень видає накази, організує та контролює їх виконання.
2. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у галузі митної справи здійснює свої повноваження на всій митній території України. Йому підпорядковані митниці, митні пости, спеціалізовані митні органи та митні організації.
3. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в органах Державної казначейської служби, печатку та бланк із зображенням Державного Герба України та із своїм найменуванням і діє відповідно до Конституції України, цього Кодексу, інших нормативно-правових актів та на підставі положення, яке затверджується Президентом України.
4. Створення, реорганізація та ліквідація спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи здійснюються Президентом України.
5. Керівник спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи та його заступники призначаються на посаду та звільняються з посади Президентом України в порядку, встановленому Конституцією та законами України.
Стаття 566. Митниця
1. Митниця є митним органом, який у зоні своєї діяльності забезпечує виконання завдань, покладених на митну службу України.
2. Митниця є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в органах Державного казначейства, печатку та бланк із зображенням Державного Герба України та із своїм найменуванням і діє відповідно до Конституції України, цього Кодексу, інших нормативно-правових актів та на підставі положення, яке затверджується наказом міністерства, керівник якого (міністр) спрямовує та координує діяльність спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи.
3. Митниця підпорядковується спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади в галузі митної справи.
4. Митниця здійснює свою діяльність на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (Автономна Республіка Крим; область; міста Київ, Севастополь). Окремі митниці можуть здійснювати свою діяльність на територіях двох чи більше адміністративно-територіальних одиниць або на всій території України.
5. Створення, реорганізація та ліквідація митниць здійснюються Кабінетом Міністрів України в порядку, визначеному законом. Ліквідація та реорганізація митниць можлива тільки у разі зміни територіального устрою України.
6. У населених пунктах, на залізничних станціях, в аеропортах, морських та річкових портах та інших об’єктах, розташованих у зоні діяльності митниці, в міру необхідності створюються її відокремлені структурні підрозділи (митні пости, відділи митного оформлення).
7. Керівник митниці призначається на посаду та звільняється з посади керівником спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи в порядку, встановленому законодавством. Необхідною умовою для призначення є наявність у кандидата стажу роботи на керівних посадах в митних органах України не менше 5 років.
Стаття 567. Митний пост
1. Митний пост є митним органом, який входить до складу митниці як відокремлений структурний підрозділ і в зоні своєї діяльності забезпечує виконання завдань, покладених на митну службу України.
2. Зони діяльності митних постів визначаються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі митної справи.
3. Положення про митні пости затверджуються керівниками відповідних митниць.
4. Створення, реорганізація та ліквідація митних постів здійснюються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи за поданням керівника відповідної митниці.
5. Керівник митного поста призначається на посаду і звільняється з посади керівником спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи. Необхідною умовою для призначення є наявність у кандидата стажу роботи на керівних посадах в митних органах України не менше 3 років.
Стаття 568. Спеціалізовані митні органи
1. Для здійснення окремих повноважень або сукупності декількох повноважень, пов’язаних з виконанням основних завдань, покладених на митну службу України, в митній службі України створюються відповідні спеціалізовані митні органи.
2. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у галузі митної справи може делегувати спеціалізованим митним органам окремі організаційні та контрольні повноваження.
3. В місцях розташування митниць в міру необхідності можуть створюватись відокремлені підрозділи спеціалізованих митних органів.
4. Спеціалізований митний орган з питань експертного забезпечення проводить лабораторні дослідження (аналізи, експертизи) проб і зразків товарів, що відбираються митницями, митними постами в процесі здійснення митного контролю та провадження по справах про контрабанду та порушення митних правил, експертизи товарів з метою подальшого визначення митницями їх кодів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності, а також інші дослідження (аналізи, експертизи) в митних цілях. Забезпечує ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснює класифікаційну роботу. В місцях розташування митниць, митних постів у міру необхідності створюються відокремлені підрозділи спеціалізованого митного органу з питань експертного забезпечення. Спеціалізованому митному органу з питань експертного забезпечення та його відокремленим підрозділам надається право на здійснення судово-експертної діяльності в межах питань, віднесених до компетенції митної служби України.
4. Спеціалізований митний орган з питань забезпечення впровадження та розвитку інформаційних технологій в митній справі та ведення митної статистики бере участь у здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів у межах повноважень, наданих центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи, забезпечує розвиток інформаційних технологій у митній справі, функціонування системи електронного документообігу, ведення митної статистики зовнішньої торгівлі.
5. Спеціалізований митний орган з питань підвищення кваліфікації фахівців та кінологічного забезпечення здійснює підвищення кваліфікації працівників митної служби України, спеціальну підготовку інспекторів-кінологів митних органів України, забезпечує митні органи службовими собаками (вирощування й підготовка молодняку собак службових порід, добір і обстеження), організує та забезпечує використання службових собак для боротьби з контрабандою наркотиків, вибухових речовин, зброї та боєприпасів, для охорони службовими собаками об’єктів митної служби, зон митного контролю, їхнє використання у підрозділах митної варти, для надання практичної допомоги митним органам та взаємодії, у межах компетенції, з органами прикордонної служби, іншими правоохоронними органами та контрольними службами, проведення спільних оперативних заходів з підрозділами боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил митних органів у зоні їх діяльності щодо пошуку та виявлення наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів, зброї, вибухових речовин, здійснює вивчення, узагальнення та забезпечує практичне впровадження передового досвіду кінологічних служб інших центральних органів виконавчої влади України, а також зарубіжних країн, веде єдину книгу обліку службових собак митних органів України.
6. Спеціалізовані митні органи виконують свої функції на всій митній території України.
7. Спеціалізовані митні органи є юридичними особами, мають самостійний баланс, рахунки в органах Державного казначейства, печатку та бланк із зображенням Державного Герба України та зі своїм найменуванням і діють відповідно до Конституції України, цього Кодексу, інших нормативно-правових актів та на підставі положень, які затверджуються наказами міністерства, керівник якого (міністр) спрямовує та координує діяльність спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі митної справи.
8. Створення, реорганізація та ліквідація спеціалізованих митних органів здійснюються Кабінетом Міністрів України.
9. Керівники спеціалізованих митних органів призначаються на посади та звільняються з посад наказами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі митної справи в порядку, визначеному законодавством. Необхідною умовою для призначення є наявність у кандидата стажу роботи на керівних посадах в митних органах України не менше 5 років.
Стаття 569. Митні організації
1. З метою забезпечення діяльності митних органів в митній службі України можуть створюватися господарські, будівельні, експлуатаційні, постачальні, транспортні митні організації, спеціалізований вищий навчальний заклад, інші спеціалізовані навчальні заклади, науково-дослідні установи тощо.
2. Митні організації можуть виконувати як одну, так і одночасно декілька функцій, зазначених у частині першій цієї статті.
3. Митні організації є юридичними особами, мають самостійний баланс, рахунки в органах Державної казначейської служби, печатки із зображенням Державного Герба України та зі своїм найменуванням і діють відповідно до Конституції України, цього Кодексу, інших нормативно-правових актів та на підставі Положень, які затверджуються наказами міністерства, керівник якого (міністр) спрямовує та координує діяльність спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі митної справи.
4. Керівники митних організацій призначаються на посади й звільняються з посад наказами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі митної справи, якщо цим Кодексом не передбачено інше.
5. Створення, реорганізація та ліквідація митних організацій здійснюються Кабінетом Міністрів України.
Стаття 570. Спеціалізовані навчальні заклади митної служби України
1. Спеціалізовані навчальні заклади митної служби України є митними організаціями.
2. Спеціалізовані навчальні заклади митної служби України здійснюють підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації працівників митних органів та організацій, навчання фахівців підприємств, які надають послуги з декларування товарів, перевезення та зберігання товарів, що переміщуються через митний кордон України чи перебувають під митним контролем, та здійснюють інші операції з такими товарами, відповідно до цього Кодексу та інших законів України. Вищий спеціалізований навчальний заклад митної служби України, крім того, здійснює наукову та науково-дослідну діяльність.
3. Система спеціалізованих навчальних закладів митної служби України складається зі спеціалізованого вищого навчального закладу та інших спеціалізованих навчальних закладів.
4. Спеціалізовані навчальні заклади митної служби України є юридичними особами, мають самостійний баланс, рахунки в органах Державного казначейства, печатку та бланк із зображенням Державного Герба України та зі своїм найменуванням і діють відповідно до Конституції України, цього Кодексу, інших нормативно-правових актів та на підставі статутів, затверджених в установленому порядку.
5. Створення, реорганізація та ліквідація спеціалізованого вищого навчального закладу митної служби України здійснюються Кабінетом Міністрів України. Спеціалізований вищий навчальний заклад митної служби України очолює ректор, який обирається на посаду та звільняється з посади відповідно до Закону України “Про вищу освіту”.
6. Створення, реорганізація та ліквідація спеціалізованих закладів післядипломної освіти митної служби України здійснюються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи. Керівники закладів післядипломної освіти митної служби України призначаються на посади й звільняються з посад наказами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи.
Стаття 571. Науково-дослідна установа митної служби України
1. Науково-дослідна установа митної служби України є митною організацією.
2. Основними завданнями науково-дослідної установи митної служби України є проведення фундаментальних та прикладних досліджень у сфері митної безпеки, митної політики та митної справи, вироблення рекомендацій та пропозицій спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади у галузі митної справи щодо вдосконалення митної справи в Україні.
3. Науково-дослідна установа митної служби України є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в органах Державного казначейства, печатку та бланк із зображенням Державного Герба України та зі своїм найменуванням і діє відповідно до Конституції України, цього Кодексу, інших нормативно-правових актів та на підставі статуту, затвердженого в установленому порядку.
4. Створення, реорганізація та ліквідація науково-дослідної установи митної служби України здійснюються Кабінетом Міністрів України. Науково-дослідну установу митної служби України очолює директор, який обирається на посаду та звільняється з посади відповідно до Закону України “Про наукову та науково-технічну діяльність”.