На замітку керівникам І депутатам органів місцевого самоврядування Черкащини

Вид материалаДокументы
Подобный материал:
1   2   3   4   5
З огляду і на бюджетні можливості, і на значне зношення матеріальних фондів комунальної власності місцевих громад, і не кращу соціально-економічну ситуацію в ряді окремих населених пунктів очевидно, що рано чи пізно, а реформи таки неминучі.


– Перш ніж братися за серйозні реформи в окремому місті, районі, селищі чи селі необхідно накопичити політичний багаж, авторитет. Бо в період, скажімо, реформування системи охорони здоров'я цей авторитет неминуче знизиться, тому що система буде захищатись, і зламати її вкрай складно. Тобто, керівник повинен мати певну базу довіри. Новообрані керівники такої довіри нерідко ще не мають. Але життя вимагає прийняття оперативних рішень. Тож із чого розпочинати?

Хочу дати кілька практичних порад. Першого ж дня треба зібрати апарат – передусім людей, які відповідають за документообіг в організації як внутрішній, так і той, що йде назовні. Треба з'ясувати, хто вирішує ті чи інші питання, хто контролює, яка технологія роботи у виконавчому комітеті, які є процедури. Інтенсивний процес самоосвіти повинен початися з першого ж дня.

Є таке золоте правило: якщо не знаєш, як зробити, зроби так, як каже закон. Якщо прийшов новий голова і секретар, то це зовсім не означає, що вони мають право змінити всіх і все. Звісно, право змінити склад виконавчого комітету вони мають. Проте коли приходить новий мер чи секретар законодавство не передбачає автоматичного звільнення всіх чиновників. Та й життя підтверджує необхідність добре придивитися до того апарату, який дістався тобі у спадок, бо завжди є ключові фігури, без яких ніяк не обійтися. Не так просто змінити на кращого, більш досвідченішого чи кваліфікованішого спеціаліста, що займається земельними ресурсами, чи опікується блоком фінансових питань тощо. Тому професіонали, які знають свою роботу і роблять її на користь громади, повинні залишитись, навіть якщо ці люди не є з команди голови та секретаря. Їх можна залучити до спільної співпраці шляхом проведення співбесід, роз’яснення своєї позиції з тих чи інших питань, стимулюванням за якісну роботу.

Процвітання та успіх будь-якої масштабної справи є результатом злагодженої командної роботи. Якщо голові та секретарю вдалося зібрати групу яскравих особистостей, у них виникає природне бажання зробити так, щоб вони працювали разом з більшою користю для всієї організації. Команда – це група працівників, що доповнюють один одного, загальний результат діяльності яких безпосередньо залежить від їхньої взаємодії. Члени команди працюють у спільному інформаційному полі і мають спільні цілі, які є зрозумілими для всіх. Для цього слід створити атмосферу довіри та гармонії в колективі. Люди повинні відчувати, що до них ставляться справедливо й турботливо. Вони мають довіряти один одному і своєму керівникові, бути впевненими, що рішення, які приймаються, підуть їм на користь. Керівник та секретар ради повинні забезпечити таку атмосферу, в якій кожний член колективу зростає й набуває нових навичок та досвіду. Отримання нових знань та досвіду, підвищення кваліфікації працівників має бути спланованим і безперервнимним процесом. Радість від навчання та професійного зростання надихатиме членів команди на повну самовіддачу в роботі.


Команда то дуже важлива справа. Але не секрет, що новообрані голови та секретарі рад скуті передвиборчими обіцянками, вимушені брати в свою команду не тільки тих, кого б хотіли, а й тих, кому щось обіцяли…


– Завжди хочеться, щоб тебе оточували професіонали і, до того ж, налаштовані дружелюбно. Звісно, ряд посад можуть обійняти й нові люди з тих, на кого звик покладатися керівник. Не святі горшки ліплять, тож при необхідності й нові спеціалісти можуть підучитися. Головне, щоб і той, кого ти маєш взяти в свою команду з попереднього місця, навіть партійного штабу, розумів, що на новому місці необхідне оволодіння новими знаннями та навичками. Наступним важливим кроком після створення структури апарату – необхідність навчатися. Вибір, на щастя, великий: в навчальні центри для працівників місцевого самоврядування, на семінари міжнародних проектів, на стажування за кордоном, в інші українські міста. Обласна рада також сприяє діяльності Центру з перепідготовки працівників органів місцевого самоврядування та державних адміністрації.

Ми маємо на меті створити такі навчальні програми для працівників місцевого самоврядування, які б дозволи нам суттєво підняти рівень знань усіх співробітників. А також частини територіальної громади, яка працює з нами – перш за все, представників громадських організацій. Формування команди, яка має прогресивні погляди і розуміє сучасні принципи й підходи як до економічного розвитку, так і до реалізації управлінських програм є дуже принциповим питанням. До співпраці з радами слід активніше залучати молодь спочатку на громадських, а далі й на професійних засадах.

Тим більше, що природні кадрові зміни відбуваються в кожній організації. Тож і з органів місцевого самоврядування відходять фахівці пенсійного віку. У більшості випадків їх мають замінити добре освічена сучасна молодь. Проте, переконаний, в колективі має бути дотриманим баланс досвіду управління і притоку свіжих сил.


У місцевих громад безліч великих і менших проблем. Як не заплутатися в лабіринті буденності? Тим більше, що час іде і вже після минулих виборів керівник має дбати і думати про наступні?


– Однозначно, порятунком в цій ситуації має стати перспективне планування. Це основа для об'єднання територіальної громади, для досягнення кінцевої мети – її розвитку. Робота над цим документом – дуже серйозний механізм об'єднання зусиль влади з громадськими організаціями, політичними партіями, усіма зацікавленими громадянами. Якомога більше залучення людей до участі в розробці стратегічного плану розвитку конкретного населеного пункту, на чолі якого стоїть голова та секретар ради, об’єднає громаду. Такі активісти поповнять ряди команди, самі розумітимуть доцільність прийняття тих чи інших рішень та ще й допоможуть донести таке розуміння до всієї громади.

Тож новий голова та секретар ради повинні проаналізувати, які в населеному пункті є громадські організації і який їх вплив на думку людей, які є місцеві засоби масової інформації, що користуються популярністю.


Отже без журналістської допомоги тут не обійтися. Проте не секрет, що більшість ЗМІ нині приватні і не всі журналісти навіть при великому бажанні можуть розмістити на газетних шпальтах чи в телерадіоефірі таку корисну та необхідну інформацію…


– Тут важливо, щоб голови та секретарі дбали про надання ЗМІ правдивої інформації про діяльність своєї ради, особливо в питаннях над якими працює рада на перспективу. Задля налагодження дієвої співпраці із ЗМІ слід використовувати її різні форми: прес-конференції, виступи, статті, звернення, інтерв’ю тощо. Повірте, якщо знайти цікавий інформаційний привід, то цю подію не обійдуть увагою ні приватні, ні державні чи комунальні ЗМІ. Проте для всіх журналістів має бути рівний доступ до отримання інформації. А щодо налагодження ділового співробітництва зі ЗМІ, то як і за кордоном, в Україні настав час для того, щоб кожна рада планувала в своєму бюджеті й таку стрічку витрат, у т.ч. й презентаційних.

Водночас не слід нехтувати безпосереднім спілкуванням з громадянами – чи то під час прийому в раді, чи за місцем проживання або на підприємствах. Необхідно добре знати та розуміти потреби різних груп жителів населеного пункту. Так можна краще відчути настрій людей, почути нетривіальні пропозиції, продемонструвати власну демократичність і відкритість. Ефективним засобом були й залишаються громадські слухання з найактуальніших проблем. Проте такий захід потрібно готувати особливо ретельно.

Дієву форму співпраці регулює Закон України «Про органи самоорганізації населення» (ОСН). Це можуть бути будинкові, вуличні чи квартальні комітети, комітети мікрорайонів чи районів. Щоправда, в ідеалі ініціатива створити ОСН має виходити від мешканців, але нині в Україні такими ініціаторами виступають переважно мери та їх команди. ОСН можуть суттєво допомогти у вирішенні питань: прийом громадян з питань благоустрою та комунального обслуговування; участь у програмах розвитку комунальної сфери; контроль на місцях за виконанням програм, прийнятих радою чи виконкомом; організація населення для проведення різноманітних заходів; участь у визначенні питань про надання матеріальної допомоги тощо.

Законодавство передбачає, що не рідше, ніж раз на рік голова ради звітує перед депутатами на сесії ради про свою діяльність. Тож уже з самого початку діяльності потрібно мати на увазі про які реальні справи чи вирішені проблеми можна буде розповісти.