Міністрество юстиції україни миргородське міськрайонне управління юстиції

Вид материала

Документы

Содержание Поняття захисту цивільних прав Цивільний кодекс України встановлює такі способи захисту цивільних прав та інтересів судом Збитками визнаються' Особа має право на відшкодування і моральної (немайнової) шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.Моральна шкода полягає Позовна заява Отже, з чого розпочати? Ставки державного мита встановлюються в таких розмірах Процесуальні строки Позовна давність

Подобный материал:

• Кабінету Міністрів України, наказами Мін'юсту, іншими актами закон, 258.06kb.
• Міністерство юстиції України Кременчуцьке міське управління юстиції нака, 84.25kb.
• Довідка про підсумки діяльності Головного управління юстиції у Київській області, територіальних, 855.37kb.
• Міністерство юстиції України Головне управління юстиції у Полтавській області, 1226.2kb.
• Постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та закон, 254.93kb.
• Міністерство Юстиції україни головне управління юстиції у сумській області, 100.67kb.
• Міністерство Юстиції україни головне управління юстиції у сумській області нака, 98.63kb.
• Україна міністерство юстиції україни головне управління юстиції у львівській області, 155.54kb.
• Україна міністерство юстиції україни головне управління юстиції у київській області, 71.54kb.
• Міністерство юстиції україни наказ 18. 01. 2012 №91/5 м. Київ Зареєстровано в Міністерстві, 261.58kb.

МІНІСТРЕСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ

МИРГОРОДСЬКЕ МІСЬКРАЙОННЕ УПРАВЛІННЯ ЮСТИЦІЇ


«Судовий захист цивільних прав громадян»


Миргород 2010

Матеріали підготовлені для використання в практичній роботі керівниками, юридичними службами підприємств, установ, організацій.


ЗМІСТ


1. Вступ

2. Поняття захисту цивільних прав

3. Позовна заява

4. Процесуальні строки

Література





ВСТУП


На теперішній час головним способом захисту прав та законних інтересів суб’єктів залишається судовий захист Порядок і форми захисту прав та інтересів суб’єктів судами встановлюється передусім нормами Цивільного процесуального кодексу України. Успiх у вирiшеннi цивільних спорiв у судовому порядку значною мiрою залежить вiд вмiння сторони, яка захищає свої права та iнтереси, скористатися всiма особливостями цивільного процесу, а також правами, якими вона володiє як учасник судового процесу.

Право на захист — це суб'єктивне цивільне право певної особи, тобто вид і міра її можливої (дозволеної) поведінки із захисту своїх прав.
Воно випливає з конституційного положення: "Права і свободи людини і громадянина захищаються судом" (ст. 55 Конституції України). Отже, кожна особа має право на захист свого права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання. Кожна особа має право на захист свого права й інтересу.
Право на захист особа здійснює на власний розсуд. Вирішення особою, права та інтереси якої порушені, питання про те, подавати позов чи утриматися від цього, -- справа приватна. Але нездійснення особою права на захист не є підставою для припинення цивільного права, що порушене. Судова процедура захисту цивільних прав та інтересів суб'єктів цивільно-правових відносин регламентується нині двома кодексами: Цивільним процесуальним кодексом України та Господарським процесуальним кодексом України.


ПОНЯТТЯ ЗАХИСТУ ЦИВІЛЬНИХ ПРАВ


Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого чи майнового права або інтересу. Суд може визнати незаконним та скасувати правовий акт Індивідуальної дії чи нормативно-правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить нормам цивільного законодавства і порушує цивільні права та інтереси. Цивільний кодекс України до органів, що здійснюють захист, крім суду, відносить і нотаріусів. Для цього є всі підстави. За ст. 87 Закону України "Про нотаріат" для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють на документах, що встановлюють заборгованість, виконавчі написи. Вчинення виконавчого напису можливе, якщо документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.
Стягнення за виконавчим написом проводиться так само, як і виконання судових рішень. Тому за юридичною силою виконавчий напис, вчинений нотаріусом, прирівнюється до рішення суду.
У випадках, передбачених законом, особа має право звернутися за захистом цивільних прав та інтересів до Президента України, органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, які діють у межах та у спосіб, визначені Конституцією України.
Особа має право також на самозахист своїх прав від порушень і протиправних посягань. Самозахистом є застосування особою, право якої порушено, засобів протидії, які не заборонені законом та не суперечать моральним засадам громадянського суспільства.
Способи самозахисту можуть обиратися самою особою або визначатися договором, законом або іншим нормативно-правовими актами. Ці способи мають відповідати змісту права, що порушене, характеру дій, якими воно порушено, а також наслідкам, що спричинені цим правопорушенням. Наприклад, самозахист у стані необхідної оборони або захист цивільних прав у стані крайньої необхідності.
Цивільний кодекс України встановлює такі способи захисту цивільних прав та інтересів судом:
• визнання права (скажімо, права власності на певну річ);
• визнання правочину недійсним;
• припинення дій, які порушують право;
• відновлення становища, яке було до порушення (наприклад, винна особа, яка внаслідок протиправних дій пошкодила майно іншої особи, повинна відновити це майно);
• примусове виконання обов'язку в натурі (наприклад, автотранспортне підприємство відповідно до договору не надало автомобіль під завантаження товару вантажовідправникові, тому останній має право через суд вимагати надання відповідних транспортних засобів);
• зміна правовідношення;
• припинення правовідношення (наприклад, із закінченням строку договору, останній втрачає чинність);
• відшкодування збитків, у тому числі завданих у стані крайньої необхідності;
• компенсація моральної шкоди;
• визнання незаконним акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування.
Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Збитками визнаються'.
• втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
• доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (втрачена вигода).
Коли особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з Цим доходи, то розмір втраченої вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.
На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована грошима.
Інший спосіб, зокрема шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).
Особа має право на відшкодування і моральної (немайнової) шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку зі знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі, гідності, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб та незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, і не пов'язується з розміром цього відшкодування. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вона є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування суд також враховує вимоги розумності та справедливості.

ПОЗОВНА ЗАЯВА


Перший крок, який потрібно зробити для ініціації судового засідання  — це правильно скласти позовну заяву. Приклади типових позовних заяв розвішені на стендах в суді, їх можна знайти і в збірках документів. Але, крім того, є певні правила, які потрібно знати.
Перш за все слід правильно визначити адресата, до якого поступить ваша заява. В більшості випадків таким буде районний суд. Запам'ятайте: позов до фізичної особи подається по місцю його проживання, до юридичної — по фактичному місцезнаходженню. Закон дозволяє також позивачу у ряді випадків вибрати суд першої інстанції на свій розсуд. Стаття 110 Цивільного процесуального кодексу дає повний перелік таких випадків. Наприклад, ви купили неякісний товар в одному районі міста, а живете в другому. У вас є вибір, куди звертатися: або у суд за місцем проживання, або по місцю знаходження фірми, що продала товар.
 Писати позовну заяву можна і від руки, необов'язково друкувати її на комп'ютері, але все повинно бути чітко і акуратно. Безграмотна заява справить лише  негативне враження на суддю і навіть може  стати причиною відмови в подальшому розгляді справи, оскільки позов порахують складеним не за формою. Це ж відноситься і до мови, на якій складений позовний документ. Закон чітко визначає, що всі судові документи складаються  державною  мовою  — українською. Якщо ви погано нею володієте, краще вдатися до допомоги знайомих, чим писати  російською. ст.119 Цивільного процесуального кодексу, де передбачені вимоги до форми і змісту.

У шапці документа необхідно вказати інформацію про позивача (власні координати) і про відповідача. Під словами "Позовна заява" в дужках бажано стисло вказати суть справи (наприклад "Про відшкодування морального збитку"). Висловлюйте текст стисло і лише по суті справи.
Отже, з чого розпочати? Почніть просто, мовляв, такого-то числа в такому-то місці відбулася наступна ситуація. Далі вкажіть, яке ваше право і ким було порушено. Будьте завбачливі, допоможіть судді — в позовній заяві обов'язково пошліться на конкретні статті закону, які, на вашу думку, дають вам право вимагати рішення на вашу користь. Краще, якщо це буде не тільки посилання на конкретний кодекс (наприклад, Цивільний), але і окремий Закон (Указ, Ухвала, документи Пленуму Верховного суду), регулюючий правовідносини в тій сфері, де Ваші права були порушені.
В кінці заяви чітко сформулюйте, яке рішення суду очікуєте. Не треба сподіватися, що Феміда справедлива до всіх, хто правий. Пам'ятайте, що суддя розглядатиме справу, викликатиме свідків, залучатиме докази тільки в рамках заявлених вами вимог. Все інше може запросто виявитися таким, що "не відноситься до суті".
На практиці правосуддя нерідко здійснюється за принципом змагання. Тобто,  правим  буде той, хто зможе краще аргументувати свою позицію, надати необхідні документи.
Коли текст позовної заяви вже готовий, не забудьте внизу вказати перелік документів, які ви маєте в своєму розпорядженні. Їх копії або оригінали додаються до позову. Оригінали, втім, краще зберегти у себе. Копії документів можна завірити у нотаріуса, а можна і не робити цього — суддя сам звірить їх з оригіналами в судовому засіданні. Крім того, обов'язково зробіть копії позову і документів, що додаються, по кількості відповідачів у вашій справі.

До суду позов ви можете занести самостійно. У канцелярії поставте вхідний штамп на своїй копії позовної заяви. Це превентивна міра, щоб потім ніхто не сказав, що ваша заява пропала або загубилася в паперах. Позов можна відправити і поштою. Але обов'язково замовленим листом, при цьому не забудьте зберегти чек про оплату послуг "Укрпошти". Разом з позовною заявою вам потрібно надати суду квитанції про сплату держмита.

Після введення цієї інформації Вам треба буде вирішити питання про визначення розміру ціни позову, від якої  у відсотках сплачується державне мито (судовий збір). Для цього слід  звернутися до ст.80 Цивільного процесуального кодексу, де визначено за якими позовами вона визначається та сплачується. Для визначення суми судового збору необхідно звернутися до ст.4 Декрету КМУ «Про державне мито» і перевірити про наявність пільг, а також до ст.3 цього декрету для визначення ставки мита.

Ставки державного мита встановлюються в таких розмірах:

—————————————————————————————————————————————————————————————————

Найменування документів і дій, | Розміри ставок

за які справляється мито |

—————————————————————————————————————————————————————————————————

1. Із заяв і скарг, що подаються до суду, та за видачу судом
копій документів:

а) із позовних заяв 1 відсоток ціни позову, але
не менше 3
неоподатковуваних мінімумів
доходів громадян і не
більше 100
неоподатковуваних мінімумів
доходів громадян

б) із скарг за неправомірні дії 0,2 неоподатковуваного
органів державного управління мінімуму доходів громадян

і службових осіб, що ущемляють

права громадян

в) із позовних заяв про 0,5 неоподатковуваного
розірвання шлюбу мінімуму доходів громадян

із позовних заяв про 1 неоподатковуваний мінімум

розірвання повторного шлюбу доходів громадян

у разі поділу майна при мито визначається

розірванні шлюбу відповідно до ціни позову
згідно з підпунктом "а"
цього пункту

г) із позовних заяв про 0,2 неоподатковуваного
розірвання шлюбу з особами, мінімуму доходів громадян

визнаними у встановленому

порядку безвісно відсутніми чи

недієздатними внаслідок

душевної хвороби чи

недоумства, або з особами,

засудженими до позбавлення

волі на строк не менше трьох

років

д) із позовних заяв про зміну або 0,5 неоподатковуваного
розірвання договору найму мінімуму доходів громадян

житлових приміщень, про

продовження строку прийняття

спадщини, про скасування

арешту на майно та з інших

позовних заяв немайнового

характеру (або таких, що не

підлягають оцінці)

е) із заяв (скарг) у справах 0,5 неоподатковуваного
окремого провадження мінімуму доходів громадян

є) із позовних заяв з 0,5 неоподатковуваного
переддоговірних спорів мінімуму доходів громадян

ж) із позовних заяв про розгляд
питань захисту честі та
гідності:

із позовних заяв немайнового 1 неоподатковуваний мінімум

характеру доходів громадян

із позовних заяв про 1 відсоток ціни позову, але

відшкодування моральної не менше 1

(немайнової) шкоди з ціною неоподатковуваного мінімуму

позову до 100 доходів громадян

неоподатковуваних мінімумів

доходів громадян

із позовних заяв про 5 відсотків ціни позову

відшкодування моральної

(немайнової) шкоди з ціною

позову від 100 до 10 000

неоподатковуваних мінімумів

доходів громадян

із позовних заяв про 10 відсотків ціни позову

відшкодування моральної

(немайнової) шкоди з ціною

позову понад 10 000

неоподатковуваних мінімумів

доходів громадян

з) із апеляційних скарг на рішення 50 відсотків ставки, що
судів і скарг на рішення, що підлягає сплаті при поданні

набрали законної сили позовної заяви, іншої заяви
й скарги, а з майнових
спорів - ставки, обчисленої
виходячи з оспорюваної суми
и) за повторну видачу копії 0,03 неоподатковуваного
судового рішення, вироку, мінімуму доходів громадян

ухвали та іншої постанови суду за кожний аркуш копії

і) із позовних заяв щодо захисту
прав громадян на земельну
частку (пай) і майновий пай 0,1 відсотка ціни позову

Розмір судового збору буде дорівнювати помноженню ставки мита на ціну позову (якщо ціна позова не визначається для даного позову, то Ви не сплачуєте судовий збір). Розмір витрат на ІТЗ визначається на основі Постанови КМУ «Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов’язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів». Витрати на ІТЗ становлять до 30 грн.

На наступному етапі необхідно зібрати всі документі перелічені у додатку до позовної заяви. Після того як у Вас на руках з’явилися оригінали всіх документів, слід зробити їх копії. Кількість копій повинна відповідати кількості відповідачів і третіх осіб. Це правило  не поширюється на позови, що виникають з трудових правовідносин, а також про відшкодування шкоди, завданої внаслідок злочину чи каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи, незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду.

Тепер йдете до суду і на інформаційній дошці берете рахунок суду для сплати судового збору (якщо це необхідно) та витрат на інформаційно-технічне забезпечення (ІТЗ).

Після сплати судового збору і витрат на ІТЗ беріть квитанції про їх сплату, позовну заяву разом з її  копіями і йдіть до суду. У суді звертаєтесь до канцелярії, де Вашу позовну заяву реєструють і направляють на розгляд судді. Протягом 10 днів суддя Ухвалою прийме одне з таких рішень: відкриє провадження, залишить заяву без руху або поверне заяву. Про своє рішення суд постановляє Ухвалу.


ПРОЦЕСУАЛЬНІ СТРОКИ


Здійснення і захист цивільних прав тісно пов'язані з фактором часу. Цивільні правовідносини не існують абстрактно, а виникають, змінюються та припиняються у часі. Для регулювання цивільних відносин використовують певні проміжки часу, які називають строками.
Під строком у цивільному праві визнається певний період у часі, із закінченням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Так, якщо протягом трьох років фізична особа відсутня у місці постійного проживання і її місцезнаходження невідоме, то суд, за заявою заінтересованої особи, може оголосити особу такою, що померла. Саме цей проміжок часу (три роки) і є строком.
Поряд з поняттям "строк" (визначається роками, місяцями, тижнями, днями чи годинами) вживається поняття "термін", з яким пов'язується певний момент у часі, зокрема конкретна календарна дата або певна подія, що має неодмінно настати.
Терміном визнається певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строки можуть обчислюватися роками, місяцями, днями, годинами. Наприклад, при розірванні договору найму, укладеного на невизначений строк, наймодавець зобов'язаний попередити про це наймача за три місяці. За конкретними договорами про охорону, супровід ван­тажів, виконання певних обчислювальних робіт строки можуть обчислюватися й погодинно.

Перебіг строку починається наступного дня після за­кінчення календарної дати чи події, якою визначено його початок. Так, 6-місячний строк для прийняття спад­щини починається обчислюватися від наступного дня після смерті спадкодавця. Строк, який обчислюється роками, закінчується у відповідний місяць і число останнього року цього строку, а якщо строк обчислює­ться місяцями ~ то відповідного числа останнього міся­ця строку. Якщо кінець строку, обчислюваного місяця­ми, припадає на такий місяць, що не має відповідного

числа, то строк закінчується в останній день цього міся­ця. Так, якщо 6-місячний строк, протягом якого за тим­часово відсутнім наймачем зберігається житлове примі­щення, розпочався 31 березня, то закінчиться він відпо­відно 30 вересня, оскільки у вересні останній день — 30 число.

Якщо останній день строку припадає на неробочий день, то днем закінчення строку вважається перший ро­бочий день. Якщо строк встановлений для виконання певної дії, то він закінчується о 24 годині останнього дня строку. Але якщо така дія повинна бути вчинена в певній організації (у нотаріуса, суді), то строк закінчує­ться в той час, коли в даній організації припиняється робота. Проте строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, інші документи, грошові кош­ти були здані на пошту до 24 години. Виконання вказа­них дій підтверджується поштовою чи телеграфною кви­танцією, штемпелем на листі, випискою з реєстру по­штових відправлень тощо.

Позовна давність — це встановлений законом строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Іншими словами, це строк, протягом якого особа, право якої порушено, може вимагати захисту чи примусового здійснення свого права через суд.
У цивільному праві застосовують два види строків позовної давності:
а) загальні;
б) спеціальні.
Загальні строки позовної давності поширюються на всі цивільні правовідносини. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Спеціальні строки позовної давності встановлено для окремих вимог, визначених Цивільним кодексом України, і ці строки, порівняно із загальними, можуть бути або скорочені, або подовжені.
Зокрема, позовна давність в один рік застосовується до вимог:
1) про стягнення неустойки (штрафу, пені);
2) про спростування вміщених у засобах масової інформації відомостей, що ганьблять честь, гідність, ділову репутацію (обчислюється від дня вміщення цих відомостей у засобах масової інформації або від дня, коли особа довідалася чи повинна була довідатися про ці відомості);
3) про переведення на співвласника прав та обов'язків покупця у разі порушення переважного права купівлі частки у праві спільної часткової власності;
4) у зв'язку з недоліками проданого товару;
5) про скасування договору дарування;
6) у зв'язку з перевезенням вантажу, пошти;
7) про оскарження дій виконавця заповіту.
Позовна давність у п'ять років застосовується до вимог про визнання недійсним правочину, вчиненого під впливом насильства або обману.
Позовна давність у десять років застосовується до вимог про застосування наслідків нікчемного правочину.
Взаємною згодою сторони можуть збільшувати позовну давність, встановлену законом, але скорочення позовної давності за угодою сторін не дозволяється.
Вимогу про захист порушеного права суд приймає до розгляду незалежно від закінчення позовної давності. Позовна давність застосовується судом тільки за заявою сторони у спорі, зробленої нею до винесення судом рішення. Закінчення позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Зміна осіб у зобов'язанні не має наслідком зміну позовної давності та порядку її обчислення.


 


Література

1. Конституція України, 28.06.1996р. (із змінами);
   
2. Цивільний кодекс України, від 16.01.2003р.;
   
3. Цивільно – процесуальний кодекс України;
   
4. Закон України «Про нотаріат»;
   
5. Декрет Кабінету міністрів України «Про державне мито».