Методичні рекомендації щодо розгляду випадків смерті жінки під час вагітності, пологів та у післяпологовому періоді в закладах та органах охорони здоров'я (додається)

Вид материала

Методичні рекомендації

Содержание Заступник Міністра Методичні рекомендації 2. Поняття та визначення Смерть, безпосередньо пов'язана з акушерськими причинами Смерть, опосередковано пов'язана з акушерськими причинами – Нещасний випадок Випадковою причиною У разі настання смерті жінки під час вихідних або святкових днів інформація надається протягом першого робочого дня після вказан Методика розрахунку Начальник відділу охорони Порядок формування патолого-анатомічного діагнозу та правила оформлення лікарського свідотцтва про смерть у випадках материнсько Вагітність з абортивним наслідком (рубрики О00-О08) Патологоанатомічний діагноз Висновок про причину смерті Лікарське свідоцтво про смерть Набряки, протеїнурія та гіпертензивні розлади при вагітності, пологах та в післяпологовому періоді (рубрики О10-О16) Висновок про причину смерті Висновок про причину смерті Лікарське свідоцтво про смерть. Висновок про причину смерті ... Полное содержание

Подобный материал:

• Кровотечі у ІІ iiоловині вагітності та під час пологів ( передлежання плаценти), 1435.14kb.
• Методичні рекомендації щодо проведення обстеження стану охорони праці в навчальних, 110.21kb.
• Методичні рекомендації Київ 2009 міністерство охорони здоров`я україни, 343.33kb.
• Методичні рекомендації щодо організації роботи з охорони праці в навчальних закладах, 425.36kb.
• Ити Положення про порядок розслідування нещасних випадків, що сталися під час навчально-виховного, 434.62kb.
• Ити Положення про порядок розслідування нещасних випадків, що сталися під час навчально-виховного, 363.07kb.
• Методичні рекомендації щодо визначення предмета охорони об'єктів історії Загальні положення, 117.95kb.
• Методичні рекомендації щодо удосконалення порядку підготовки актів законодавства, 317.06kb.
• Методичні рекомендації щодо визначення предмета охорони об'єктів монументального мистецтва, 121.88kb.
• Методичні рекомендації щодо визначення предмета охорони об'єктів археологічної спадщини, 59.62kb.

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

НАКАЗ
N 182	29.03.2006
м.Київ

Про розгляд випадків материнської смерті в системі МОЗ України

Україна, підписавши у складі 189 країн світу підсумковий документ Спеціальної сесії Організації Об'єднаних Націй "Світ сприятливий для дітей" (2002р.), у відповідності Декларації Тисячоліття ООН, прийнятій на Самміті Тисячоліття ООН (6-8 вересня 2000 р.), взяла на себе зобов'язання зменшити рівень материнської смертності на три четверті, смертності дітей віком до п'яти років на дві третини у порівнянні з рівнем 1990 року.

З метою удосконалення порядку розгляду випадків материнської смерті, проведення експертної оцінки медичної документації щодо рівня організації та якості надання медичної допомоги вагітним, роділлям, породіллям з метою їх попередження в закладах охорони здоров'я МОЗ України

Наказую:

1. Затвердити:

1.1. Методичні рекомендації щодо розгляду випадків смерті жінки під час вагітності, пологів та у післяпологовому періоді в закладах та органах охорони здоров'я (додається);

1.2. Склад експертної групи МОЗ України з розгляду випадків смерті жінки під час вагітності, пологів та у післяпологовому періоді (додається);

1.3. Примірне положення про постійно діючу комісію органів охорони здоров'я з розгляду випадків материнської смерті (додається).

1.4. Форму висновку експертної групи МОЗ України щодо випадку смерті жінки під час вагітності, пологів та у післяпологовому періоді (додається);

1.5. Форму первинної облікової документації №057-1/о „Реєстраційний талон випадку материнської смерті"та інструкції щодо її заповнення (додаються).

2. Міністру охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, начальникам Головних управлінь охорони здоров'я Дніпропетровської та Львівської, Головного управління охорони здоров'я та медицини катастроф Черкаської, управління охорони здоров'я та курортів Вінницької, управління охорони здоров'я та медицини катастроф Одеської, управлінь охорони здоров'я обласних державних адміністрацій, Головного управління охорони здоров'я та медичного забезпечення Київської та управління охорони здоров'я Севастопольської міських державних адміністрацій, ректорам вищих медичних навчальних закладів та закладів післядипломної освіти, директору Інституту педіатрії, акушерства і гінекології АМН України:

2.1. Забезпечити розгляд випадків материнської смерті, надання інформації та медичної документації до МОЗ України.

2.2. Сформувати постійнодіючу комісію з розгляду у рекомендованому порядку випадків материнської смерті.

2.3. Забезпечити щорічний аналіз стану материнської смертності з обговоренням на колегіях, апаратних нарадах.

3. Начальнику відділу охорони здоров'я матерів та дітей Департаменту організації та розвитку медичної допомоги населенню (далі - Відділ) Жилці Н.Я.забезпечити:

3.1. Організацію засідань експертної групи МОЗ України з розгляду випадків смерті жінки під час вагітності, пологів та у післяпологовому періоді;

3.2. Проведення експертної оцінки первинної медичної документації випадків материнської смерті та розгляд її результатів на апаратних нарадах у Відділі;

3.3. Проведення щорічного аналізу випадків материнської смерті з подальшим інформуванням керівників органів охорони здоров'я.

3.4. Розробку та впровадження комп'ютерної системи моніторингу жінок з патологією, при якій виношування вагітності може загрожувати їх життю.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Гайдаєва Ю.О.

 

Заступник Міністра

Ю.О.Гайдаєв

ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 29.03.2006 № 182

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

щодо порядку розгляду випадків смерті жінки під час вагітності, пологів та у післяпологовому періоді

1. Загальні положення

Рекомендований порядок розгляду випадків смерті жінки під час вагітності, пологів та у післяпологовому періоді (далі – Порядок) розроблено з метою встановлення єдиного підходу до термінів та форми повідомлень про зазначені випадки, надання уніфікованої медичної документації та визначення випадків материнської смерті.

1. Моніторинг випадків материнської смерті здійснюється Міністерством охорони здоров’я України на підставі повідомлень органів охорони здоров’я у відповідності алгоритму розгляду випадків смерті жінок під час вагітності, пологів та у післяпологовому періоді (додаток 1).

2. Експертна оцінка первинної медичної документації випадку смерті жінки під час вагітності, пологів та у післяпологовому періоді передбачає:

• визначення якості надання медичної допомоги відповідно до вимог клінічних протоколів та нормативів надання медичної допомоги, затверджених відповідними наказами МОЗ України;
  

- встановлення причини смерті жінки під час вагітності, пологів та у післяпологовому періоді;

- аналіз відповідності виниклої патології у жінки рівню закладу охорони здоров’я;

- висновок щодо попереджуваності випадку;

- виявлення можливих недоліків у наданні медичної допомоги в організації діяльності акушерско-гінекологічної служби та інших споріднених служб, що спричинили смерть жінки під час вагітності, пологів та у післяпологовому періоді;

- рекомендації щодо прийняття відповідних організаційних рішень з метою попередження подібних випадків у майбутньому.

2. Поняття та визначення

Материнська смерть – зумовлена вагітністю (незалежно від її тривалості та локалізації) смерть жінки, що настала в період вагітності або протягом 42 днів після її закінчення від будь-якої причини, пов’язаної з вагітністю, обтяженої нею або її веденням, але не від нещасного випадку чи з випадкових причин (ВООЗ, 1992).

Випадки материнської смертності поділяються на дві групи.

Перша група. Смерть, безпосередньо пов'язана з акушерськими причинами – смерть внаслідок акушерських ускладнень вагітності, пологів або післяпологового періоду, а також внаслідок втручань, недогляду, неправильного лікування або низки подій, пов’язаних з будь-якою із зазначених вище причин.

Друга група. Смерть, опосередковано пов'язана з акушерськими причинами – смерть внаслідок хвороби, що існувала раніше або виникла під час вагітності без зв’язку з безпосередньою акушерською причиною, проте обтяженої фізіологічним впливом вагітності.

Нещасний випадок – раптове ушкодження здоров’я, пов’язане чи не пов’язане з виробничою діяльністю, спричинене падінням, пораненням (у т.ч. тілесні ушкодження, заподіяні іншими особами), отруєнням, ураженням електричним струмом, опіками, обмороженням, утопленням, удушенням, ураженням блискавкою, травмами внаслідок стихійного лиха, контакту з тваринами тощо.Ці випадки кодуються рубриками класу XIX МКХ десятого перегляду “Травми, отруєння та деякі інші наслідки дії зовнішніх причин”.

Випадковою причиною смерті жінки під час вагітності, пологів та у післяпологовому періоді вважається захворювання (патологічний стан), існування чи виникнення якого неможливо було очікувати або передбачити, а перебіг і наслідок якого не залежали від фізіологічного впливу вагітності.

3. Основні положення

1. Про усі випадки стану вагітних, роділь та породіть, загрожуючих життю, медичні працівники, які надають медичну допомогу, повинні невідкладно інформувати керівництво відповідного закладу охорони здоров’я та головного спеціаліста з акушерства та гінекології відповідного рівня (районного, міського, обласного).

Головний спеціаліст з акушерства та гінекології органів охорони здоров’я відразу повідомляє про виниклу ситуацію по-телефону головного позаштатного спеціаліста з акушерства та гінекології МОЗ України з метою координації дій медичних спеціалістів.

2. Про усі випадки смерті жінок під час вагітності, пологів та у післяпологовому періоді (включаючи смерть від нещасного випадку чи іншої випадкової причини), головним спеціалістом органів охорони здоров’я надається інформація (телефонограма) до Відділу охорони здоров’я матерів та дітей Департаменту організації та розвитку медичної допомоги населенню МОЗ України.

Інформація про випадок, що стався у закладі охорони здоров’я, надається упродовж першої доби з моменту смерті, про випадок, що мав місце поза закладом охорони здоров’я – протягом перших трьох діб.

У разі настання смерті жінки під час вихідних або святкових днів інформація надається протягом першого робочого дня після вказаних днів.

3. Ксерокопії первинної медичної документації, що була на момент смерті жінки (історія пологів – ф. №096/о, медична карта стаціонарного хворого – ф. 003/о, медична карта переривання вагітності – ф. №003-1о, обмінна карта вагітної – ф. №113/о, інше), завірені керівником відповідного закладу охорони здоров’я, органами охорони здоров’я надсилаються до Міністерства охорони здоров’я України кур’єрською поштою упродовж перших трьох діб з моменту смерті (без врахування вихідних та святкових днів, якщо смерть припала на такі дні).

4. Додатково упродовж 14 днів органами охорони здоров’я надсилаються завірені копії первинної медичної документації щодо амбулаторного спостереження з приводу вагітності та результатів патолого-анатомічного дослідження (індивідуальна карта вагітної і породіллі – ф. №111/о, протокол/карта патолого-анатомічного дослідження – ф.013/о або акт судово-медичного дослідження – ф. №1710).

5. Питання віднесення випадку смерті вагітної, роділлі чи породіллі до рубрики материнської смерті вирішується експертною групою МОЗ України з розгляду випадків смерті жінки під час вагітності, пологів та у післяпологовому періоді.

6. Рішення у вигляді висновку експертної групи МОЗ України щодо віднесення/не віднесення випадку до категорії материнської смерті протягом одного місяця після отримання ксерокопій первинної медичної документації (далі – Висновок) надсилається органам охорони здоров’я. Засідання Комісії проводяться щомісячно.

На основі Висновку експертної групи МОЗ України щодо віднесення випадку до категорії материнської смерті заповнюється спеціалістом Відділу охорони здоров’я матерів і дітей Реєстраційний талон випадку материнської смерті.

7. Після отримання Висновку експертної групи МОЗ України щодо віднесення випадку до категорії материнської смерті постійнодіюча комісія органу охорони здоров’я з розгляду випадків материнської та перинатальної смерті здійснює розбір цього випадку.

Розбір проводиться за участю керівників акушерсько-гінекологічної служби області (міста), району, провідних спеціалістів акушерів-гінекологів, усіх зацікавлених суміжних спеціалістів, співробітників профільних кафедр, лікарів, причетних до випадку. Розбір проводиться упродовж одного місяця з моменту отримання Висновку експертної групи МОЗ України.

8. Матеріали розбору подаються до Відділу охорони здоров’я матерів та дітей МОЗ України протягом 15 діб з дня проведення засідання постійно діючої комісії з висновками та копією документів про прийняте рішення органу охорони здоров’я.

9. У разі настання смерті жінки поза закладом охорони здоров’я головний спеціаліст з акушерства та гінекології органу охорони здоров’я упродовж 7 діб з моменту смерті складає і надсилає до МОЗ України доповідну щодо обставин випадку та ксерокопії наявної первинної медичної документації. Результати патолого-анатомічного / судово-медичного дослідження у цих випадках надсилаються органами охорони здоров’я після його завершення.

10. Розтин у випадку смерті вагітної, роділлі або породіллі здійснюється висококваліфікованими спеціалістами патологоанатомами або судово-медичними експертами згідно з вимогами діючих нормативно-правових актів.

11. Розтин проводиться на базі централізованих патолого-анатомічних відділень (бюро), обласних патолого-анатомічних відділень у присутності лікарів, причетних до випадку, та головного спеціаліста з акушерства і гінекології відповідного рівня.

12. Патологоанатомічному дослідженню у випадках материнської смерті обов'язково повинен передувати детальний аналіз клінічних даних, що здійснюється спільно з лікарями, причетними до випадку.

13. Патолого-анатомічний розтин має здійснюватись у максимально ранній термін після настання смерті (до 24 годин), оскільки при більш пізньому терміні часу втрачається можливість проведення необхідних для встановлення істинної причини смерті посмертних біохімічних, бактеріологічних, інших додаткових досліджень.

14. Аутопсія у випадках материнської смерті має бути максимально повною. При цьому використовуються методики, що виключають артефіціальний вплив під час розтину, дозволяють забезпечити широкий доступ до досліджуваних органів, виявлення джерел кровотечі, проведення проб на наявність повітря в плевральних порожнинах при катетеризації підключичних вен, тестів на повітряну емболію порожнин серця, забір крові і шматочків внутрішніх органів для бактеріологічного дослідження, крові на антитіла до ВІЛ, у разі масивної інфузійної терапії – забір крові для визначення осмолярності, аніонного і катіонного складу.

15. Результати секційного дослідження трупа обов'язково мають підкріплюватися максимально повним гістологічним дослідженням.

16. Патолого-анатомічне дослідження трупа завершується обговоренням результатів секції спільно з клініцистами для ретроспективного аналізу клінічної симптоматики, оцінки адекватності лікування.

17. Макроскопічний архів секційних випадків материнської смерті зберігається до визначення остаточного діагнозу експертною комісією МОЗ України. Гістологічні препарати і блоки зберігаються протягом 5 років для можливого вилучення правоохоронними органами.

18. Випадок материнської смерті реєструється після отримання Висновку експертної комісії МОЗ України відповідно до вимог нормативно-правових актів.

У виняткових випадках реєстрація випадку материнської смерті здійснюється за місцем смерті у регіоні, де надавалась медична допомога. У разі виникнення випадку материнської смерті у лікувальному закладі іншого регіону (не за місцем проживання і спостереження за перебігом вагітності) експертна комісія МОЗ України з розгляду випадків смерті жінки під час вагітності, пологів та у післяпологовому періоді після детального аналізу якості надання медичної допомоги та відповідності її клінічним протоколам і нормативам надання акушерсько-гінекологічної допомоги визначає причину смерті. За умови визначення експертною групою МОЗ про наявність недоліків надання медичної допомоги, які спричинили смерть жінки під час вагітності, пологів та у післяпологовому періоді у лікувальному закладі, де стався випадок, він рахується за цим регіоном. У разі визначення експертною комісією МОЗ України непопереджуваність випадку на рівні лікувального закладу, де сталася смерть – за регіоном де спостерігалася померла.

19. Головний спеціаліст з акушерства та гінекології органу охорони здоров’я здійснює оперативний контроль правильності кодування та моніторингу випадків смерті вагітної, роділлі, породіллі на підставі висновку експертної групи МОЗ України та вносить відповідні корективи.

21. Головний спеціаліст з акушерства і гінекології органу охорони здоров’я проводить щорічний детальний аналіз випадків материнської смерті для надання його підвідомчим службам.

22. Методика розрахунку показника материнської смертності наведена у додатку 2.

23. Порядок формування паталого-анотомічного діагнозу та правила оформлення лікарського свідоцтва про смерть у випадках материнської смерті наведені у додатку 3.


Директор Департаменту організації

та розвитку медичної допомоги населенню Р.О.Моісеєнко

Додаток 1 до Методичних рекомендацій розгляду випадків материнської смерті

А
лгоритм розгляду випадків смерті жінки під час вагітності, пологів та у післяпологовому періоді

Додаток 2 до Методичних рекомендацій розгляду випадків материнської смерті

МЕТОДИКА РОЗРАХУНКУ

ПОКАЗНИКА МАТЕРИНСЬКОЇ СМЕРТНОСТІ


Показник материнської смертності належить до числа основних показників, які відображають рівень організації роботи закладів охорони здоров’я акушерсько-гінекологічного профілю. Цей показник встановлюється з урахуванням усіх випадків смерті жінок, пов’язаних з вагітністю, пологами, післяпологовим періодом, які згідно з висновком експертної групи МОЗ України з розгляду випадків материнської смерті віднесені до категорії материнської смертності.

Для встановлення істинної величини показника материнської смертності необхідною умовою є правильна реєстрація і кодування таких випадків.

До випадків материнської смертності не включаються випадки смерті жінок, що стались під час вагітності, пологів та післяпологового періоду від нещасного випадку або випадково виниклої причини.

Випадки смерті жінок під час вагітності, пологів та протягом 42 днів після пологів від ВІЛ та пологового правця включаються до показника материнської смертності, хоча їм присвоюються коди з класу А (відповідно В20 – В24 та А34).

Показник материнської смертності розраховується на підставі даних Державного комітету статистики України щодо кількості народжених живими (для країни в цілому, Автономної Республіки Крим, областей, м. Києва і Севастополя).

Для розрахунку показника материнської смертності використовуються дані таких таблиць Державного комітету статистики України:

- С-8 “Розподіл померлих за статтю, віковими групами та причинами смерті” (відповідно до рубрик О00-О99 класу XI “Вагітність, пологи та післяпологовий період” МКХ-10);

- А-1 “Загальні підсумки природного руху населення за рік” графа 6 “Число народжених (без мертвонароджених)” – обох статей.

Розрахунок показника материнської смертності здійснюється за формулою:

Показник материнської смертності	=	кількість випадків материнської смертності	×	100 000
		кількість народжених живими

Наприклад, у Н-скій області число народжених живими складає 55000, число випадків материнської смерті складає 4. Підставляючи ці значення у формулу, одержимо:

Показник материнської смертності = на 100 тис. нар. жив.


Дані таблиці ф. АС-4 Держкомстату України дозволяють розрахувати показники материнської смертності на даній адміністративній території, а також встановити її структуру і частоту смертності від кожної причини.

Так, наприклад, число жінок, що померли від усіх причин, складає 84. З них померли від:

кровотечі	- 12
гестозів	- 9
сепсису	- 9
екстрагенітальної патології	- 19
“інших причин”1	- 26
позаматкової вагітності	- 3
абортів	- 6

Розрахунок структури причин материнської смертності здійснюється таким чином:

Частка (питома вага) вагітних, роділь і породіль, які померли від даної причини в загальному числі померлих	=	Кількість випадків материнської смерті від даної причини	× 100
		Загальна кількість випадків материнської смерті

Наприклад: всього померло 84 жінки (100%), від кровотечі – 12 жінок.

Частка жінок, які померли від кровотечі в загальному числі померлих (%)	=	12 × 100	= 14,3%
		84

Аналогічно розраховується частка померлих від кожної іншої причини.

Отже, структура причин материнської смертності у даному прикладі виглядає наступним чином:

кровотечі	14,3 %
гестози	10,7%
сепсис	10,7%
екстрагенітальна патологія	22,6%
“інші причини”1	30,9%
позаматкова вагітність	3,6%
аборти	7,2%
разом	100%

Показники структури причин материнської смертності дозволяють встановити рейтингове місце кожної причини в загальній їх сукупності для проведення аналізу та визначення пріоритетності заходів їх попередження.

Поряд з визначенням структури доцільно розраховувати інтенсивний показник материнської смертності від окремих причин.

Розрахунок частоти настання смерті від окремих причин здійснюється у такий спосіб:

Показник материнської смертності від кровотечі	=	К-сть випадків материнської смерті, пов’язаних з кровотечею	× 100 000
		К-сть народжених живими

З вищенаведеного прикладу число жінок, які померли від кровотечі 12, загальне число живонароджених умовно – 406823. Розрахунок показника материнської смертності від кровотечі:

Показник материнської смертності від кровотечі	=	12 × 100 000	= 2,95
		406823

Відповідно розраховується показник смертності від будь-якої іншої причини.

Нижче, як приклад, наведено показники материнської смертності від окремих причин:

кровотечі	2,95
гестози	2,2
сепсис	2,2
екстрагенітальна патологія	4,6
“інші причини”	6,4
позаматкова вагітність	0,75
аборти	1,5
Разом	20,6

Зазначені інтенсивні показники дозволяють визначати рівень (частоту, поширеність) тієї або іншої причини смерті. Вони дають можливість порівнювати рівні материнської смертності від окремих причин на різних адміністративних територіях, оцінювати їх динаміку з метою прийняття оперативних рішень щодо удосконалення заходів з попередження виникнення випадків материнської смерті.


Начальник відділу охорони

здоров’я матерів та дітей Н.Я.Жилка

Додаток 3 до Методичних рекомендацій організації розгляду випадків материнської смерті

ПОРЯДОК ФОРМУВАННЯ ПАТОЛОГО-АНАТОМІЧНОГО ДІАГНОЗУ ТА ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ ЛІКАРСЬКОГО СВІДОТЦТВА ПРО СМЕРТЬ У ВИПАДКАХ МАТЕРИНСЬКОЇ СМЕРТНОСТІ

Принципи формування патолого-анатомічного діагнозу та правила оформлення лікарського свідоцтва про смерть визначаються положеннями Міжнародної класифікації хвороб і проблем, пов’язаних зі здоров’ям, Десятого перегляду (МКХ-10). Найважливішими з них є: логічність формування, дотримання нозологічного принципу; максимальна обґрунтованість діагнозу клінічним обстеженням, лабораторним, секційним і патогістологічним дослідженням; дотримання принципів етіологічного і патогенетичного трактування, а також послідовності у часі розвитку патологічних процесів і подій, що призвели до летального наслідку.

У випадках материнської смерті винятково важливе значення має дотримання правил побудови патолого-анатомічного діагнозу і заповнення лікарського свідоцтва про смерть.

При побудові патолого-анатомічного діагнозу у випадках материнської смерті першої групи у рубриці „основне захворювання” вказується патологія вагітності, пологів або післяпологового періоду з визначенням терміну вагітності або доби післяпологового періоду. Там же зазначають проведені оперативні втручання, реанімаційні та лікувальні заходи, якщо вони спричинили ускладнення.

У випадках, що належать до другої групи причин у рубриці „основне захворювання” вказуються хвороби, що існували у жінки раніше або виникли під час вагітності і не пов’язані безпосередньо з акушерською патологією. При цьому вказується також термін вагітності, при якому настала смерть або доба післяпологового періоду.

У рубриці „ускладнення” зазначаються ускладнення основного захворювання, післяопераційні ускладнення, ускладнення реанімаційних заходів і терапії, проведених з приводу основного захворювання.

У рубриці „супутні захворювання” вказуються патологічні стани, які патогенетично не повв'язані з основним захворюванням і не відіграли істотної ролі в танатогенезі.

Лікарське свідоцтво про смерть (ф. № 106/о-95) у випадку материнської смерті заповнюється у відповідності вимог галузевих нормативних документів.

При заповненні лікарського свідоцтва про смерть відповідно до рекомендацій ВООЗ з комплексу наявних захворювань або станів необхідно виділити ті, що безпосередньо призвели до смерті та ті, які мали негативний вплив на перебіг основного захворювання чи сприяли смерті.

Причина смерті записується у двох частинах 11 пункту свідоцтва. У першій частині, що розділяється на рядки „а”, „б”, „в”, вказуються етіологічно і патогенетично пов'язані захворювання. У рядку „а” - безпосередня причина смерті, тобто захворювання чи його ускладнення, які призвели до смерті. У рядках „б” та „в” – основне (первинне) захворювання, тобто захворювання, що викликало або обумовило безпосередню причину смерті. Запис причини смерті може закінчитися рядком „а”, якщо основне захворювання безпосередньо викликало смерть, або рядком „б”, якщо безпосередня причина смерті викликана одним захворюванням.

Таким чином, останній запис повинен відповідати початковій (основній) причині смерті. У кожному рядку записується тільки один патологічний стан.

У другій частині свідоцтва записуються інші важливі стани, які сприяли летальному результату, але не були пов'язані з хворобою чи станом, що безпосередньою призвів до смерті.

При заповненні пункту 11 лікарського свідоцтва про смерть на померлу вагітну, роділлю, породіллю рекомендується запис робити у наступному порядку:

- у випадку смерті внаслідок акушерських ускладнень вагітності, пологів або післяпологового періоду, в результаті втручань, неправильного ведення пологів тощо, відомості про причину смерті записуються в першій частині, рядках „а”, „б”, „в”; запис повинен чітко вказувати на зв'язок з вагітністю, пологами чи післяпологовим періодом;

- у випадку смерті вагітної, роділлі або породіллі внаслідок хвороби, яка існувала раніше або хвороби, що виникла в період вагітності (діабет, серцево-судинне, онкологічне захворювання, туберкульоз тощо), не пов'язаної з безпосередньою акушерською патологією, але обтяженою фізіологічним впливом вагітності, або нещасного випадку, відомості про причину смерті також записуються в першій частині, рядках „а”, „б”, „в”, але при цьому у другій частині здійснюється запис про вагітність і її термін;

- в усіх випадках смерті жінок протягом 42 днів після пологів у другій частині здійснюється запис: “ __ доба післяпологового періоду”;

- якщо смерть жінки настала внаслідок причини, пов’язаної з пологами, в період після 42-го дня до одного року, робиться запис: “____ тиждень після пологів”.

Ускладнення вагітності, пологів і післяпологового періоду віднесені в МКХ-10 до класу XV і охоплюють патологічні cтани, які кодуються рубриками О00- О99 (за винятком захворювань і станів, зазначених на початку класу).

Випадки материнської смерті кодуються рубриками О00-О99 класу XV “Вагітність, пологи та післяпологовий період” МКХ-10. Для кодування випадків материнської смерті другої групи причин використовуються рубрики О98, О99.

У випадках смерті жінок під час вагітності, пологів та протягом 42 днів після пологів від ВІЛ та пологового правця присвоюються коди класу І (відповідно В20-В24 та А34), проте дані випадки включаються до показника материнської смертності.

Для кодування причин материнської смерті у разі грубих медичних помилок, зареєстрованих у протоколах патолого-анатомічного розтину (переливання крові іншої групи або перегрітої крові, введення лікарського засобу помилково, тощо) використовується код О75.4.

У класі XV МКХ-10 виділяють окремі групи захворювань, патологічних станів щодо ускладнень вагітності, пологів, післяпологового періоду. Найбільш типові ситуації, що зустрічаються у практиці лікарів патологоанатомів представлено нижче.

Вагітність з абортивним наслідком (рубрики О00-О08)

Найбільш частою патологією в цій групі є позаматкова (ектопічна) вагітність та ускладнення абортів.


Приклад № 1.