Методичні рекомендації щодо визначення предмета охорони об'єктів археологічної спадщини Загальні положення
| Вид материала | Методичні рекомендації |
- Методичні рекомендації щодо визначення предмета охорони об'єктів історії Загальні положення, 117.95kb.
- Методичні рекомендації щодо визначення предмета охорони об'єктів монументального мистецтва, 121.88kb.
- Методичні рекомендації щодо застосування регістрів журнально-ордерної форми обліку, 844.2kb.
- Загальні методичні рекомендації щодо вивчення дисципліни „безпека життєдіяльності методичні, 546.35kb.
- Заступник Голови Служби О. Шейко Додаток методичні рекомендації, 1072.08kb.
- Методичні рекомендації щодо вдосконалення корпоративного управління в банках України, 672.42kb.
- Методичні рекомендації щодо розроблення історичних (історико-архітектурних) довідок, 123.54kb.
- Методичні рекомендації щодо складання розпорядчого документа про облікову політику, 297.61kb.
- Затвердити Методичні рекомендації щодо складання плану-графіка проведення документальних, 331.87kb.
- Рекомендації щодо визначення заробітної плати працюючих в залежності від особистого, 1061.49kb.
Методичні рекомендації щодо визначення предмета охорони об'єктів археологічної спадщини
1. Загальні положення
1.1. Ці методичні рекомендації встановлюють основні принципи, на підставі яких визначається предмет охорони нерухомих об'єктів археологічної спадщини для здійснення заходів щодо їх державного обліку, охорони, використання та реставрації.
1.2. Методичні рекомендації розроблені відповідно до законів України "Про охорону культурної спадщини", "Про охорону археологічної спадщини" та з урахуванням Європейської конвенції про охорону археологічної спадщини (переглянутої), ратифікованої Законом України від 10.12.2003 N 1369-IV, якою визначено, що:
археологічна спадщина є головним елементом пізнання історії людства;
складовими частинами археологічної спадщини вважаються всі матеріальні залишки та об'єкти, а також будь-які інші сліди існування людства у минулих епохах, збереження і вивчення яких допомагає з'ясувати розвиток історії людства та його зв'язок з природним середовищем;
головним джерелом отримання інформації стосовно об'єктів археологічної спадщини є розкопки або знахідки й інші методи дослідження історії людства та середовища, що його оточує.
Ці рекомендації розроблені також відповідно до Порядку визначення категорій пам'яток для занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 N 1760, та узгоджені з Методичними рекомендаціями по підготовці матеріалів Зводу пам'яток історії та культури України, розробленими Інститутом історії України НАН України в 1993 р.
2. Визначення предмета охорони нерухомих об'єктів археологічної спадщини
2.1. Відповідно до статті 1 Закону України "Про охорону культурної спадщини" предметом охорони об'єкта культурної спадщини є характерна властивість об'єкта культурної спадщини, що становить його історико-культурну цінність, на підставі якої цей об'єкт визнається пам'яткою.
2.2. Характерною властивістю об'єкта археологічної спадщини, що становить предмет охорони, є матеріальне втілення наукової інформації, виражене в розпланувально-просторовій і матеріальній структурі об'єкта та його складових частин, а саме - в загальному розплануванні об'єкта, пов'язаних з ним ландшафтних утвореннях, спорудах та їх залишках, антропогенних нашаруваннях, рухомих предметах, що зберігаються in situ (в місці знаходження), незалежно від стану їх збереженості.
2.3. Предмет охорони нерухомого об'єкта археологічної спадщини визначається вченим-археологом під час виявлення, дослідження об'єкта та підготовки облікової документації на нього.
2.4. Підставою для визначення предмета охорони об'єкта археологічної спадщини є наявність у його складі нерухомих носіїв наукової інформації та пов'язаних з ними археологічних предметів, що мають цінність з археологічного, антропологічного та етнологічного поглядів і повністю або частково збереглися в автентичному стані.
Такі ознаки носіїв наукової інформації як їх розмір, вік, культурна приналежність, потужність культурного шару, насиченість археологічними предметами тощо не впливають на визначення предмета охорони і враховуються при визначенні культурної цінності об'єкта археологічної спадщини та при його грошовій оцінці.
При визначенні предмета охорони об'єкта культурної спадщини слід керуватися критеріями, викладеними у Порядку визначення категорій пам'яток для занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 N 1760.
Опис предмета охорони нерухомого об'єкта археологічної спадщини з переліком тих якостей об'єкта, завдяки яким об'єкт набуває історичної та культурної цінності як пам'ятка, заноситься до паспорта об'єкта культурної спадщини в тематичне поле 14 "Оцінка антропологічної, археологічної, естетичної, етнографічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності об'єкта".
2.5. У разі коли об'єкт культурної спадщини має ознаки різних видів, визначених статтею 2 Закону України "Про охорону культурної спадщини", визначається комплексний предмет охорони об'єкта культурної спадщини із зазначенням його домінуючої ознаки, за якою буде здійснюватись його реєстрація.
Наявність у пам'ятки кількох видових ознак зазначається в обліковій документації.
3. Особливості застосування предмета охорони нерухомих об'єктів археологічної спадщини
3.1. Предмет охорони об'єкта археологічної спадщини складають всі його елементи (у тому числі пов'язані з цим об'єктом рухомі археологічні предмети), що зумовлює заборону проведення будь-яких робіт на об'єкті, крім робіт, пов'язаних з науковим дослідженням археологічної спадщини.
3.2. Специфіка археологічних досліджень нерухомого об'єкта археологічної спадщини полягає в тому, що наслідком археологічних розкопок є часткове або повне руйнування об'єкта.
При цьому наукова інформація, носієм якої був досліджуваний об'єкт (пам'ятка), надалі продовжує існувати лише у документальному вигляді відповідно до державних нормативів у сфері архівної справи.
3.3. Нерухома пам'ятка археологічної спадщини, що досліджена по всій площі та глибині культурного шару, втрачає предмет охорони, у разі, коли весь обсяг наукової інформації, носієм якої вона була, вилучено з історичного культурного шару та задокументовано, а нерухомих об'єктів культурної спадщини, що підлягають консервації, музеєфікації та подальшому використанню в культурно-освітніх цілях, на місці не виявлено.
Втрата пам'яткою предмета охорони є підставою для вилучення пам'ятки з Державного реєстру нерухомих пам'яток України.
3.4. У разі, якщо нерухома пам'ятка втратила предмет охорони як об'єкт археологічної спадщини, але зберігає предмет охорони за іншою видовою ознакою, органом охорони культурної спадщини забезпечується внесення відповідних змін щодо видової належності до облікової документації на об'єкт та здійснюється в установленому порядку подання про внесення відповідних змін до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.
3.5. Складові частини нерухомих об'єктів (пам'яток) археологічної спадщини, що зазнали музеєфікації, консервації та реставрації, зберігають предмет охорони об'єктів археологічної спадщини.
3.6. Не складають предмет охорони відтворені в процесі реставрації або музеєфікації складові частини нерухомого об'єкта (пам'ятки) археологічної спадщини, що були втрачені до або під час археологічних досліджень.
3.7. Археологічні предмети, виявлені під час археологічних досліджень нерухомих об'єктів (пам'яток) археологічної спадщини, що мають цінність з археологічного, етнологічного, історичного, мистецького, наукового чи художнього погляду, підлягають державній реєстрації та передаються на зберігання до фондів музеїв, де зберігаються музейні колекції та музейні предмети, що є державною власністю і належать до державної частини Музейного фонду України.
4. Заходи із забезпечення зберігання науково-інформаційного потенціалу об'єктів археологічної спадщини
4.1. У зв'язку з поступовим вдосконаленням методик археологічних досліджень стосовно ефективного використання інформаційного потенціалу про окремі особливо цінні з археологічного погляду об'єкти для майбутніх наукових досліджень, визначаються ділянки із недоторканою стратиграфією*.
____________
* (взаємним розташуванням шарів археологічної пам'ятки)
В межах зазначених ділянок на термін до 25 років встановлюється особливий режим охорони і використання, який передбачає дотримання непорушності взаємного розташування шарів археологічної пам'ятки. Такий режим виключає проведення на зазначених ділянках археологічних досліджень, а також провадження господарської діяльності, наслідком якої може бути пошкодження, знищення або руйнування культурного шару, археологічних об'єктів та пов'язаних з ними рухомих предметів, що враховується при видачі дозволів на проведення археологічних розвідок, розкопок, інших земляних робіт на територію пам'ятки.
4.2. Для окремих нерухомих об'єктів археологічної спадщини також можуть визначатися ділянки, що потребують консервації або музеєфікації.
4.3. Межі ділянок із недоторканою стратиграфією, а також ділянок, що потребують консервації та музеєфікації, зазначаються в паспорті об'єкта культурної спадщини та в дозволах на їх археологічні дослідження.
| Голова | М. М. Кучерук |
(Витяг з наказу Мінкультури і туризму від 02.11.09 р. № 956/0/16-09 «Про затвердження методичних рекомендацій»).