Чому сучасний стан науково-технічної діяльності та освіти є незадовільним з точки зору впливу на процеси суспільної трансформації
| Вид материала | Документы |
- Методичні рекомендації Рекомендовано до друку рішенням Науково-методичної ради Науково-методичного, 419.99kb.
- Завдання Психологічна характеристика юридичної праці, 256.18kb.
- Взаємозв'язок фізичного виховання та трудової діяльності, 183.35kb.
- Войтюк Богдан Юрійович. Галофільна рослинність Північно-Західного Причорномор'я (синтаксономія,, 62.97kb.
- Управління культури І туризму облдержадміністрації Обласна бібліотека для юнацтва ім., 1437.45kb.
- План Вступ Матеріальні засоби та люди як провідні рушії економічної діяльності Сутність, 218.7kb.
- Умовах трансформації суспільства: стан, проблеми, тенденції розвитку 1991 2006 рр., 7102.57kb.
- Методичні рекомендації Рекомендовано до друку рішенням Науково-методичної, 614.64kb.
- Аналіз регуляторного впливу при впровадженні проекту постанови Кабінету Міністрів України, 60.43kb.
- Соціально-трудові відносини, 70.21kb.
Аналітична записка
”Дослідження стратегічних напрямів реформування освіти і науки в Україні”
Вступ
В аналітичній записці робиться спроба дати відповіді на такі питання:
- Чому сучасний стан науково-технічної діяльності та освіти є незадовільним з точки зору впливу на процеси суспільної трансформації.
- Чи відповідає вимогам трансформації українського суспільства спроможність:
- Уряду України до створення ефективного механізму інноваційного розвитку країни;
- Міністерства освіти і науки до створення ефективного механізму координації сфери науково-технічної діяльності та освіти.
- Чому стратегія розвитку освіти і науки повинна розглядатися у контексті трансформації українського суспільства.
- Якими є проблеми суспільної трансформації, якою має бути стратегія інноваційного розвитку України та яку роль у її створенні та реалізації відіграють освіта і наука.
- Якою може бути координаційна роль Міністерства освіти і науки у створенні й реалізації стратегії інноваційного розвитку українського суспільства.
- Які урядові рішення потрібні, яким має бути організаційне, методичне та аналітичне супроводження стратегічної спроможності та координаційної ролі Міністерства освіти і науки у забезпеченні стратегії інноваційного розвитку українського суспільства.
Частина перша. Аналіз проблем розвитку освіти і науки
1. Негативні явища у сучасному стані освіти і науки
На основі аналізу експертних опитувань, які було проведено під час цього дослідження, можна визначити такі основні ускладнення у сферах освіти, наукових та науково-технологічних досліджень в Україні. Для зручності ми згрупували їх за напрямками.
Наука
Державна політика
- Державні пріоритети розвитку науково-технічної діяльності мають настільки загальний характер, що ними не можна користуватися при розробці стратегічних програм.
- Недостатнє усвідомлення суспільством та урядом визначальної ролі науки для економічного та соціального розвитку сучасної і майбутньої України.
- Політика здійснюється через старі структури, які не адаптувалися до перехідних умов.
- Розроблення Комплексного прогнозу соціально-технічного та науково-технологічного розвитку України на 1996-2015 роки практично припинено.
Система управління
- Домінує галузевий підхід, відсутні умови для належної координації науково-технічної діяльності МОН України як головного органу в системі ЦОВВ із забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти, наукової, науково-технічної, інноваційної діяльності та інтелектуальної власності.
- Діє недосконала система аналітично-прогнозного забезпечення процесу ухвалення урядових рішень щодо державної підтримки наукових досліджень.
- У формуванні тем і напрямів досліджень та визначенні їх виконавців сьогодні переважають відомчі інтереси, інтереси науковців та провідних академіків.
- Інтереси малого й середнього бізнесу практично не представлені і не враховуються при формуванні тем досліджень і визначенні їх виконавців.
- Президенти державних академій наук не входять до складу урядових комітетів. Не забезпечено їхню участь в обговоренні цими структурами конкретних питань.
Фінансування
- Скорочуються обсяги фінансування науки.
- Фінансують велику кількість дрібних, не скоординованих проектів та досліджень.
- Велика кількість програм не має достатнього фінансування.
- Кошти розпорошено по дрібних проектах, їх не концентрують у конкретних програмах.
- Повільно йде приватизація наукової сфери.
- Представники академічної та галузевої науки не мають можливості одержати достатньою мірою банківські кредити.
- Відсутні стимули для інвестування у науково-технічну сферу (і для вітчизняних, і для іноземних інвесторів).
Кадри
- Скорочується чисельність наукових працівників.
- Порушується пропорція між чисельністю працюючих на промислових підприємствах і науковців, що забезпечують розвиток цих підприємств.
Законодавство
- Закони, які регулюють науково-технічну діяльність, не виконуються.
- Невідповідність законодавчо-нормативної бази організаційному забезпеченню, наприклад, при створенні технопарків.
- Чинна податкова система заважає розвитку науки і техніки.
Інфраструктура
- Матеріально-технічна база наукових досліджень знаходиться у незадовільному стані.
Оцінка ефективності
- Відсутність розвиненої системи незалежної наукової та науково-технічної експертизи.
- Нехтування думкою громадськості.
Освіта
-
Невідповідність освіти сучасним ринкам праці
Однією з негативних тенденцій, які свідчать про незадовільний стан української освіти, є її невідповідність європейським і світовим ринкам праці.
У пострадянській Україні держава відмовилася від централізованого планування розвитку господарства та забезпечення випускників вищих навчальних закладів робочими місцями. Сьогодні випускники складають досить велику кількість безробітних. У суспільстві має місце ситуація дезорієнтації, коли звичний зв’язок між рівнем освіти, можливістю отримати роботу та оплатою праці розірвано. Масова мода на престижні професії юриста, менеджера, економіста призводить до зниження якості підготовки та відсутності робочих місць. До того ж, більшість легальних європейських ринків праці недосяжні для українців. Отримати роботу за кордоном важко як за формальних причин (невизнання дипломів), так і тому, що отримані в українських інститутах знання та навички не відповідають вимогам відкритого суспільства та конкурентної економіки.
-
Зниження конкурентоспроможності української освіти на ринку освітніх послуг
За останні роки Україна майже на дві третини скоротила обсяг освітніх послуг для закордонних студентів та аспірантів і відповідну кількість робочих місць для своїх викладачів. Сьогодні міжнародний ринок фахової підготовки та освіти – це ринок, який дуже швидко розвивається і на якому діє жорстка конкуренція. Україна могла б зайняти на ньому своє місце завдяки наявному потенціалу, але для цього потрібні програми та проекти, яких у країні, на жаль, немає. Сьогодні ринок освітніх послуг тіньовий та примітивний за своїм змістом.
Бізнесові кола, громадські організації та політичні партії не беруть участі в освітній політиці
Реформи в освіті пропонують самі освітяни, і тому зміни, які ними пропонуються, торкаються суто педагогічних, хоча й досить важливих, аспектів. При цьому майже не розглядаються межі, у яких має відбуватися реформування освіти, - ринки праці, стратегії розвитку суспільства тощо. У змінах в освіті не беруть участі громадські організації, політичні партії, регіональні лідери, бізнесмени, науковці, діячі культури та мистецтва.
Державна монополія в освіті
Держава вже не несе відповідальності за забезпечення випускників робочими місцями, але, як і за радянських часів, контролює зміст навчання. У вигляді стандартів держава знову наполягає на уніфікованих програмах, які не враховують ні особливостей регіонів, ні вимог міжнародних ринків праці.
Взаємозв’язок освіти і науки
- Відсутність загальної картини, в рамках якої може відбуватися змістовна координація освіти і науки, заважає здійсненню державного управління цими галузями. Прикладом цього може слугувати відокремлене розроблення державних програм, підготовка проектів урядових рішень та стратегічних документів. Так, Міністерство освіти і науки починає розробляти національну доктрину розвитку освіти, у якій поки що немає місця спільній розробці концепцій розвитку науково-технічної та освітньої галузей.
- Відсутні механізми координації програм розвитку освіти і науки. Велика кількість експертів вважає, що не варто було об’єднувати освіту і науку в одному відомстві. На думку цих експертів, природа і способи державного управління цими галузями зовсім різні.
- Освіта майже цілком зорієнтована на теоретичні предметні знання і не має засобів передачі технічної грамотності та вмінь.
- Освіта і наука працюють над створенням в Україні конкурентного середовища, ринкової економіки, громадянського суспільства.
2. Радянська спадщина в організації освіти і науки
Досягнення 50-60-х років
Аналізуючи причини наведених вище негараздів потрібно згадати про те, що у Радянському Союзі було створено потужну систему науково-технічної діяльності, яка забезпечила високий рівень досягнень у деяких галузях (особливо у розробці та впровадженні нових видів озброєння та космічної техніки). Тому радянська освіта була однією з кращих у світі за рівнем передання знань з окремих природознавчих і точних наук. Основою цих досягнень були характеристики системи, викладені у поданій далі таблиці.
| Основні складові | Шляхи реалізації | Позитивні та негативні риси | Зовнішній прояв в Україні |
| 1. Політичні пріоритети, яких ретельно дотримувались | Орієнтація на забезпечення світового лідерства у військовій сфері на основі розвитку важкої промисловості та технологій, які її посилювали. | Позитив: висока цілеспрямованість системи та чіткі критерії досягнення мети. Негатив: нехтування новими напрямками науки та техніки. | Немає чітко визначених пріоритетів, мети розвитку та критеріїв оцінки ефективності діяльності. Але без таких пріоритетів жодна система не може існувати та цілеспрямовано розвиватися. |
| 2. Централізо-ване директивне керівництво | Можливість концентрувати значні ресурси на окремих проектах та напрямках завдяки відсутності громадського контролю. Оцінювання результатів діяльності політичним керівництвом. | Позитив: можливість забезпечити прорив та перевагу на окремих ділянках. Негатив: відставання в інших галузях. Позитив: висока виконавча дисципліна. Негатив: нехтування іншими точками зору та необхідністю брати на себе відповідальність. | Уряд не здатний концентрувати ресурси. Традиція директив збереглася. Частково зберігся страх перед керівництвом. Виконавці не беруть на себе відповідальність. Розробка системи заходів щодо підвищення стратегічної спроможності та ініціативності є необхідною умовою трансформації. |
| 3. Широке застосування примусових засобів | Можливість залучати велику кількість людей до здійснення великих проектів. Табори надавали необмежений людський ресурс для важких робіт. Механізм розподілу молодих спеціалістів забезпечував потреби планового господарства. | Позитив: можливість забезпечувати робочою силою будь-які проекти. Негатив: потрібна машина примусу. | Таких можливостей немає. |
| 4. Нормативне планування | Роботу планували за нормативними розрахунками обсягів праці. Оплату праці здійснювали за тарифами, які не враховували результати роботи. | Позитив: прозорість процесу планування, забезпеченість заробітною платнею відповідно до посади, ступеню, стажу. Негатив: оплата праці не залежала від результатів. | Майже цілком збереглося, що є основною перешкодою на шляху до роботи за програмами та оцінки за результатами. |
| 5. Замкнутість суспільства | Тотальна таємність робіт, створення закритих зон та організацій, неможливість вільно працювати за кордоном, контроль за вивченням міжнародного досвіду. | Уявний позитив: можливість контролю та зосередження зусиль на окремих розробках. Негатив: гальмування передачі досвіду. | Раптова відкритість призвела до втрати орієнтирів. Це треба компенсувати належною організацією передачі досвіду. |
| 6. Система пільг | Існувала розвинена система пільг та винагород для вчених. | Позитив: є стимули для того, щоб робити кар’єру. Негатив: до пільг звикають і починають їх вимагати. | Частково збереглася. Потрібно мати ринкову систему заохочень та державну кадрову політику щодо освіти і науки. |
| 7. Високий соціальний статус освіти і науки | Освіта і наука у суспільній уяві виступали як основний інструмент технічного та суспільного прогресу для побудови комунізму і мали високий суспільний статус. | Позитив: це працювало на відбір здібної молоді. Негатив: не склалася система публічного обговорення та критики науки. | Статус низький. Потрібно розпочати процес публічного обговорення. |
| 8. Уніфікована система освіти | Для збереження дії державної машини, потреб військово-промислового комплексу та галузей науки, що їх обслуговували, була потрібна державна система освіти з високим рівнем технічних знань, яка була б уніфікована і тому підконтрольна. | Позитив: високий середній рівень, можливість використовувати спеціалістів на будь-якому місці. Негатив: потрібно на місцях ”доводити” до спроможності працювати; відсутність ініціативи та критичного мислення. | Залишилася. Конче потрібні зміни для забезпечення потреб ринків, стратегічного планування, спроможності працювати у проектах і програмах. |
| 9. Ідеологічна орієнтація | Суспільні науки було ізольовано від світового розвитку, вони обслуговували державну ідеологію і через освіту. | Уявний позитив: єдина картина світу. Негатив: неспроможність розвитку демократичного суспільства. | Частково збереглась, що гальмує можливість суспільного розвитку. |
Домінували не економічні, а адміністративно-директивні підходи до регулювання науково-технічної діяльності та управління освітою. У 70-80 роки ця система не змогла вчасно відреагувати на чергову технічну революцію. Консервативність і зв’язок з державним управлінням – риси, які до того часу були сильними сторонами радянської системи наукових досліджень, призвели до кризи всього суспільства. Освіта також не зазнала відповідних змін у поширенні технічної грамотності та вмінь.