Чому сучасний стан науково-технічної діяльності та освіти є незадовільним з точки зору впливу на процеси суспільної трансформації
Вид материала | Документы |
- Методичні рекомендації Рекомендовано до друку рішенням Науково-методичної ради Науково-методичного, 419.99kb.
- Завдання Психологічна характеристика юридичної праці, 256.18kb.
- Взаємозв'язок фізичного виховання та трудової діяльності, 183.35kb.
- Войтюк Богдан Юрійович. Галофільна рослинність Північно-Західного Причорномор'я (синтаксономія,, 62.97kb.
- Управління культури І туризму облдержадміністрації Обласна бібліотека для юнацтва ім., 1437.45kb.
- План Вступ Матеріальні засоби та люди як провідні рушії економічної діяльності Сутність, 218.7kb.
- Умовах трансформації суспільства: стан, проблеми, тенденції розвитку 1991 2006 рр., 7102.57kb.
- Методичні рекомендації Рекомендовано до друку рішенням Науково-методичної, 614.64kb.
- Аналіз регуляторного впливу при впровадженні проекту постанови Кабінету Міністрів України, 60.43kb.
- Соціально-трудові відносини, 70.21kb.
Аналіз основних сценаріїв змін у суспільстві
Можливі такі варіанти впровадження змін:
Послідовний - спочатку створюється “правильна картина майбутнього”, а потім вона конкретизується для окремих галузей та видів діяльності у вигляді завдань та критеріїв оцінки їхнього виконання.
Паралельний - започатковується організований процес узгодження окремих локальних змін на всіх рівнях – від системи управління до здійснення діяльності. Цей процес стає предметом спеціального дослідження та аналітичної роботи, завдяки яким визначаються завдання проектів подальших змін та критерії оцінки їхньої ефективності.
Пасивний - все залишається, як є, і лише оптимізується завдяки упорядкуванню процедури розподілу коштів та адміністративного контролю за виконанням завдань і замовлень. Зберігається принцип галузевих критеріїв оцінок.
Послідовний варіант був притаманний саме радянський системі управління. Він звичний і традиційний для керівництва галуззю і для суспільної уяви. Але його використання у сучасних умовах означає втрату часу, потрібного для розробки ідеальної картини майбутнього, і тому - втрату контролю над ситуацією. Цей підхід може призвести або до розвалу всієї сфери наукової діяльності, або до реставрації директивної ієрархічної галузевої розподільчої системи. Тому при виборі цього варіанту може виникнути загроза повернення попереднього суспільного устрою та зростання у зв’язку з цим соціальної напруженості.
Паралельний варіант потребує застосування політичних механізмів та сучасного менеджменту і може забезпечити вирішення поставлених завдань при мінімальних ризиках і найменших витратах.
Пасивний варіант має певні переваги. Він не викличе соціального опору наукового співтовариства, не треба буде залучати додаткові кошти для навчання персоналу і змін у документообігу та законодавчій базі. Недоліки цього варіанту такі: процес реформування суспільства буде гальмуватись; рівень технологізації управління буде все більш відставати від світового; політичні рішення не буде забезпечено сучасними аналітичними інструментами.
Порівняння альтернативних варіантів ще потребує обговорень, але попередній аналіз свідчить про те, що другий варіант можна взяти як базовий. Лише він один дає можливість розв’язати сформульовані вище проблеми та здійснити потрібні зміни.
Частина четверта. Висновки та рекомендації. Пропозиції щодо супроводження робіт Міністерства із створення та реалізації стратегії розвитку освіти і науки України
1. Загальні висновки
А. Негативні чинники
Незадовільний стан науково-технічної і освітньої сфер зумовлений чинниками, які:
- залишилися як спадщина від радянської директивної планової розподільчої системи;
- виникли як зміни, пов’язані з новими ринковими, демократичними та інтеграційними процесами;
- з’явилися під впливом невдалого запозичення досвіду інших країн.
Робота з цими негативними чинниками має стати змістом потрібних змін в управлінні науково-технічною діяльністю.
Б. Використання досвіду розвинутих демократичних країн у розвитку освіти і науки
Особливу увагу треба зосередити також на розробці нових процедур оцінювання ефективності науково-технічної діяльності та досліджень, процедурах оцінювання у системі освіти, аналізі якості послуг, які надають державні органи управління освітою і наукою. Такі процедури мають бути спрямовані не лише на аналіз змін у самих сферах науково-технічної діяльності та освіти, але й також на аналіз ефективності процесів суспільної трансформації.
2. Пропозиції
Для вирішення визначених у результаті дослідження завдань та реалізації висновків і рекомендацій досліджень пропонується на базі Міністерства освіти і науки створити Центр аналізу політики і стратегічного планування.
Метою діяльності Центру буде:
- Аналіз нинішньої політики і розробка на підставі цього стратегії розвитку освіти і науки в Україні.
- Розробка завдань щодо проектів урядових рішень та державних документів, спрямованих на зміни державної політики з питань науково-технічної діяльності та освіти.
- Супроводження процесу реалізації державної політики розвитку освіти і науки.
Роботу Центру буде спрямовано на розробку і здійснення ефективної державної політики інноваційного розвитку українського суспільства через практичне впровадження сучасних методів оцінки ефективності науково-технічної та освітньої діяльності.
Основні напрямки роботи Центру
- Аналітичний - спрямований на розробку проектів державних документів і пропозицій щодо ухвалення урядових рішень.
- Стратегічний, який полягатиме у забезпеченні координаційної ролі Міністерства у здійсненні стратегії інноваційного розвитку.
- Методичний, який включатиме у себе розробку методичних та інструктивних матеріалів, узагальнення і передачу досвіду діяльності центру іншим департаментам Міністерства, розповсюдження знань і методологічних засад аналізу державної політики.
Організація роботи Центру та його учасники
Центр буде створено із представників різних департаментів Міністерства освіти і науки, які будуть об’єднані у групи чисельністю 3-6 чоловік. Кожна група матиме завдання розробити проект державного документа або галузеву програму, спрямовану на зміни у державній політиці щодо науково-технічної діяльності. Визначення назви, типу та завдання документа відбуватимуться під час проведення консультацій з урядом та міністерствами, які зацікавлені у підготовці такого документа. План роботи груп складається на один рік. Склад груп буде оновлюватись щороку при затвердженні нового плану роботи. Кожній групі надаватимуться консультації. Для цього, у разі потреби, будуть залучати неурядових експертів та міжнародних консультантів. Досвід організації досліджень в урядах розвинутих країн та у пострадянських країнах стане максимально доступним завдяки усному спілкуванню із західними експертами та через мережу Інтернет. До складу груп можна буде включати також представників інших міністерств і відомств, якщо проект урядового рішення або державного документа буде зачіпати інтереси цього відомства.
Продукти роботи центру аналізу політики та стратегічного планування для Міністерства освіти і науки
- Стратегічні документи уряду щодо інноваційного розвитку українського суспільства і ролі в ньому науково-технічної і освітньої політики.
- Проекти постанов та рішень Кабінету Міністрів, що стосуються освіти і науки.
- Проекти розпоряджень міністерств та відомств, які стосуються галузевих досліджень та підготовки кадрів.
- Проекти законодавчих актів, що стосуються інноваційного розвитку та здійснення науково-технічної і освітньої політики.
- Програми науково-технічних досліджень та наукові частини програм соціально-економічного та регіонального розвитку для міністерств, відомств, регіональних органів влади і місцевого самоврядування.
- Методичні рекомендації та інструкції, які регламентують діяльність урядових аналітиків і працівників міністерства, які займаються стратегічним плануванням і аналізом політики.
Принципові завдання для проектів урядових рішень і державних документів щодо науково-технічної політики
Державна політика
- Розробити проект рішення щодо процедури визначення державних пріоритетів науково-технічної діяльності.
- Розробити проект рішення про створення при Президентові України офісу управління суспільними змінами, до функцій якого буде входити координація процесу науково-технічної діяльності та системи освіти з орієнтацією на інноваційний розвиток.
- Розробити проект рішення щодо інституціоналізації процесу стратегічного планування.
- Розробити проект стратегії інноваційного розвитку України, у рамках якої розгорнути політичну кампанію обговорення якості державних послуг в управлінні науковою діяльністю та в освіті.