Чому сучасний стан науково-технічної діяльності та освіти є незадовільним з точки зору впливу на процеси суспільної трансформації

Вид материала

Содержание

Загальні принципи проведення змін та критерії оцінки ефективності політики розвитку освіти і науки
Відмінності між аналізом політики та іншими видами діяльності
Вид діяльності
Теоретичне пояснення робочих понять сфери науково-технічної діяльності
Метод і об’єкти аналізу політики
Метод і об’єкти наукового дослідження

Подобный материал:

1 2 3 4 5 6 7 8

Дослідження, спрямовані на аналіз ефективності і оцінку впливу освіти та науки на суспільство

Загальні принципи проведення змін та критерії оцінки ефективності політики розвитку освіти і науки

Принцип локальності

Усі важливі зміни повинні насамперед пройти апробацію у локальних “точках зростання”: в окремих містах, регіонах, установах, супроводжуватись аналізом та оцінками, бути всебічно обговореними та методично описаними. Має бути розроблено план дій щодо впровадження і лише після цього розглянуто можливість широкого застосування. Ініціативу локальних змін мають проявляти ті, хто буде їх впроваджувати.

Цей принцип застосовують на противагу загальним одночасним реформам зверху, які намагаються здійснювати та не беруть до уваги місцеві умови, можливості та ресурси.

Цьому принципу притаманні такі критерії оцінки змін:

Чи було проведено локальні експерименти, узагальнено їхній досвід, розроблено та апробовано методику його передачі, обговорено можливості застосування? Яким чином це було зроблено?

Принцип результативності

Зміни мають впроваджуватись лише під вирішення конкретних завдань із чітко визначеними продуктами та критеріями оцінки.

Цей принцип застосовують всупереч проведенню реформ із загальними гаслами, що не дає можливості чітко визначити завдання, продукти та форми оцінки. Як наслідок, ці зміни не підлягають управлінню.

Цей принцип передбачає такі критерії оцінки змін:

Чи визначено ті завдання, для вирішення яких планують (чи планували) зміни? Якими мали бути (чи були) їхні продукти та результати? Чи відповідають вони визначеним цілям?

Принцип паралельності

Локальні зміни повинні бути спроектованими для всіх рівнів систем освіти чи науки – від системи управління до змісту занять. Ці зміни повинні співвідноситись між собою через комунікацію між їхніми учасниками, які представляють різні рівні, через інформованість, прозорість ухвалення рішень та обговорень завдань, висвітлення та оприлюднення перебігу та наслідків змін.

Цей принцип введено всупереч очікуванню послідовних змін зверху, коли вважають, що без вирішення питань на одному з рівнів системи не можна реформувати інші.

Цьому принципу відповідають такі критерії оцінки змін:

Чи йдуть локальні зміни на всіх рівнях систем освіти і науки? Як вони узгоджуються між собою?

Принцип стратегічної спроможності

Проводити результативні локальні зміни паралельно можна тільки за умови, якщо стратегічне планування здійснюють саме ті суспільні одиниці, які планують та проводять зміни. Тому навчання стратегічної спроможності у процесі підготовки стратегічних рішень є найважливішим робочим процесом під час здійснення змін.

Цей принцип введено на противагу консервації нинішнього стану справ, коли стратегічне мислення вважають прерогативою лише вищого керівництва, а решту учасників політичного процесу розглядають як виконавців розпоряджень.

Цей принцип передбачає такі критерії оцінки:

Чи здійснюються заходи щодо підвищення спроможності до стратегічного планування під час процесу змін? Чи включено в це навчання всіх учасників процесу? Наскільки ефективні ці засоби навчання та розроблення стратегічної спроможності учасників політичного процесу змін?

Принцип організаційного змісту

В умовах глобалізації та полікультурності неможливо проводити зміни через зміни параметрів виробу. Це призводить лише до посилення контролю над змістом навчальних планів, програм і тем досліджень. Сучасний спосіб управління змінами передбачає впровадження стандартів процедур розробки та організації діяльності.

Цей принцип введено, зокрема, на противагу контролю над змістом освіти, який призводить до консервації норм індустріальної культури у суспільстві. Через застарілі стандарти в освіті і наукових дослідженнях, які не відповідають світовим підходам до стандартизації, спостерігається відставання України у сфері впровадження новітніх технологій та інновацій у промисловість.

Цей принцип дозволяє застосовувати такі критерії:

Для виконання яких завдань вводять ці стандарти? Які процедури співставлення, оцінки та доведення відповідності передбачають ці стандарти?

Принцип комунікативності

У демократичному суспільстві визначають різні суспільні групи із своїми інтересами, які необхідно враховувати при ухваленні політичних рішень. Тому всі рішення, а особливо рішення щодо стратегічних змін, мають обговорювати та узгоджувати з різними групами інтересів із застосуванням механізмів консультацій з громадськістю, суспільного діалогу і спеціально організованої комунікації.

Цей принцип введено на противагу радянській практиці брати до уваги лише інтереси владної верхівки, яка нібито представляє інтереси народу.

Із цим принципом збігаються такі критерії оцінки:

Чи було визначено усі групи інтересів та чи мали вони можливість взяти участь у підготовці стратегічного рішення? Яким чином було організовано комунікацію та врахування інтересів зацікавлених груп?

Принцип глобального контексту

Усі зміни, які є пріоритетами суспільства та держави, потрібно узгодити з інтеграційними процесами та світовими тенденціями.

Цей принцип введено всупереч галузевій та “містечковій” ідеології, яка полягає у тому, щоб розглядати зміни під кутом лише професійних і “вітчизняних” точок зору та критеріїв оцінки. Зокрема, він направлений на противагу практиці розроблення українськими педагогами та науковцями програм розвитку науки і освіти без залучення іноземного досвіду, без участі незалежних експертів, бізнесових кіл, громадськості, представників інших сфер.

Цей принцип характеризується такими критеріями оцінки змін:

Чи було проведено аналіз можливих наслідків впровадження змін щодо посилення ролі та визначення місця української освіти і науки у процесах глобалізації, інтеграції та виходу на світові ринки?

Забезпечення методичного напрямку роботи Центру

Відмінності між аналізом політики та іншими видами діяльності

Під час роботи Центру над розробкою стратегії та підготовкою державних документів щодо розвитку науково-технічної діяльності і системи освіти дуже важливо визначити функції урядового аналітика політики і його зв’язок з іншими позиціями в процесі управління науково-технічною та освітянською діяльністю. Це забезпечить використання аналізу політики у вирішенні різних за типами завдань державної політики.

Відмінності аналізу політики від інших видів діяльності подано далі у таблиці.

Вид діяльності	Функції	Клієнт	Стиль	Часові обмеження	Слабкі сторони
Академічне дослідження у сфері суспільних наук	Розробка теоретичних положень розуміння суспільства	”Правда” як її викладено науковцями	Сувора методологія створення та перевірки теорій	Зовнішні часові обмеження існують рідко	Здебільшого невідповідність інформаційним потребам тих, хто приймає рішення
Дослідження політики	Передбачення наслідків можливих змін	Актори на арені творення політики: споріднені дисципліни	Застосування формальних методів до питань, які стосуються політики	Інколи можуть бути суворі часові обмеження	Висновки експертів важко втілити у конкретні дії уряду
Класичне планування	Визначення та досягнення бажаного у майбутньому стану суспільства	”Громадські інтереси”	Встановлено правила та професійні норми: конкретизація цілей та завдань	Часові обмеження бувають досить рідко, тому що роботу планують на невизначений час	”Оптимістичне” планування
Державне управління старого зразка	Ефективне виконання програм, визначених політичними процесами	Обов’язкові для виконання програми	Управління та юриспруденція	Рутинний процес ухвалення рішень, бюджетний цикл	Нехтування альтернативами, які мають зовнішній характер
Аналіз політики	Виконання аналізу та представлення результатів політичним діячам для розв’язання соціальних проблем	Політик або група політиків (державний орган)	Синтез існуючих досліджень та теорій для оцінки наслідків альтернативних рішень	Завершення роботи здебільшого прив’язане до конкретного рішення	”Короткозорість” внаслідок зосередженості на клієнті або часових обмежень

Джерело: Weimer and Vining, ”Policy analysis concepts and practice”, друге видання, 1997 р.

Теоретичне пояснення робочих понять сфери науково-технічної діяльності

Наукове дослідження призначене для визначення загальних чи суттєвих рис якогось явища. У результаті дослідження з’являється нове знання у вигляді теорій та моделей. Наукове знання потрібне для того, щоб передавати через такі теорії та моделі загальні та суттєві характеристики людської діяльності. Сферою застосування наукового знання є насамперед освіта. Саме там через знання створюють цілісну картину світу та визначають коло окремих типів знань, наукові та навчальні предмети. Ці предмети у соціумі, у галузях виробництва формуються як окремі професії. Наукові дослідження виконують на специфічних мовах, оволодіння якими вимагає тривалої професійної підготовки. Тому саме професії є тими соціальними чинниками, які підтримують потребу суспільства у розвитку знань та фінансуванні досліджень.

Аналіз політики призначено для визначення можливих варіантів та наслідків ухвалення рішень щодо суспільних проблем. У результаті аналізу політики визначають альтернативи та умови реалізації рішень. Аналіз політики потрібний для визначення конкретної ситуації, яка вимагає змін, а його продукти використовують під час ухвалення рішень тими, хто зацікавлений у цих змінах. Тому результати аналізу політики викладають мовою, зрозумілою для різних суспільних груп, незалежно від їхньої культурної, професійної чи соціальної належності. У проведенні аналізу політики передусім зацікавлені ті, хто приймає рішення або прагне впливати на державну політику.

Технічні розробки призначено для створення конкретних економічних інструментів і механізмів. Результатом технічних розробок є правила чи інструкції щодо створення та функціонування інструментів та механізмів. Технічні розробки потрібні для того, щоб впливати на економічну ситуацію технічними засобами. Технічні розробки потребують знання спеціальних мов, і спеціалісти-практики вживають їх у роботі на ринках. У технічних розробках мають потребу бізнесмени та управлінці, безпосередньо зайняті регулюванням ринку.

Технологічні розробки призначено для впровадження стандартних процедур та їх комплексів в організацію діяльності задля того, щоб забезпечити більш високі стандарти якості продукту. Результатом технологічних розробок є стандарти щодо процедур та визначення потрібних компетенцій для їх застосування. Технології відіграють особливо важливу роль під час проведення міжнародних або полікультурних проектів чи програм. Технології потрібні для створення економічних інфраструктур. У їхній розробці зацікавлені уряд і бізнесові кола.

Метод і об’єкти аналізу політики

Дуже важливим для успішного застосування аналізу політики є розуміння відмінності між природознавчими науками і розробками, які забезпечують ухвалення рішень. У нас прийнято називати дослідженнями будь-яку інтелектуальну діяльність, незалежно від того, чи її об’єктом є природні явища, чи діяльність організацій, технічних систем, людей. У такому ототожненні не було б нічого поганого, якби при цьому методи природничих наук не переносилися б на об’єкти принципово іншого типу.

До складу об’єктів, де ухвалюють рішення, входять особи, які мають право вільно визначатися, діяти, вибирати засоби своєї діяльності, міняти ролі та впливати на інших. Інтелектуальна робота з такими об’єктами передбачає в них зміни через вплив на ухвалення рішень людей, учасників цих об’єктів. Щоправда, неможливо передбачити всі наслідки цього впливу, але організація роботи з такими об’єктами обов’язково повинна включати супроводження запланованих змін.

Як приклад таких об’єктів, де ухвалюють рішення, може бути державна політика щодо розвитку певної сфери - охорони здоров’я, підприємницької діяльності тощо. Стан справ у цих сферах залежить від груп інтересів, окремих політичних партій, лідерів, державних і громадських діячів та організацій. Цей стан справ залежить також від певних правил гри, від процедур, за якими ухвалюють рішення у цій сфері. Він також великою мірою залежить від бачення проблем суспільством, від позицій відомих експертів щодо конкретних проблем, від висловлювань керівників держави і провідних політичних діячів щодо стратегії розвитку цих важливих сфер життя.

Всі ці чинники не є постійними. Майже на всі з них можна впливати різними засобами, у тому числі через оприлюднення і передачу знань та даних. Якщо у тоталітарному суспільстві цей вплив надходив з єдиного центру, то у демократичному суспільстві таких центрів впливу значно більше. Це не лише розпорядження та укази уряду чи дії державних установ. Це також інформація та коментарі незалежних і урядових засобів масової інформації, діяльність партійних і державних аналітичних центрів, політична активність громадян.

Завдання аналізу політики полягає у тому, щоб: 1) надати різним учасникам політичного процесу інформацію про стан справ у конкретній сфері та ключові проблеми політики; 2) запропонувати варіанти рішення; 3) допомогти у виборі варіанту політики і супроводженні її здійснення. Аналітик політики має вміти прораховувати наслідки ухвалення рішень, варіанти яких він пропонує, а також усвідомлювати, до чого можуть привести рекомендації, ним розроблені.

На поведінку людей впливають не тільки об’єктивні, а й будь-які інші дані. Досвід рекламних кампаній, фінансових афер і політичних скандалів свідчить про те, що дані не обов’язково можуть збігатися з дійсністю, щоб мати бажаний вплив. Уважне та відповідальне ставлення до наслідків, які матиме для окремих людей та для суспільства в цілому поява нового знання чи опублікованих даних, відрізняє дослідження і аналіз політики від журналістики, репортерської діяльності, від маніпуляцій масовою свідомістю.

Метод і об’єкти наукового дослідження

Дослідження природних об’єктів не враховує вплив дослідження на сам об’єкт. Висновки вченого мають вагу лише тоді, коли закономірності поведінки об’єкту залишаються незмінними. Якщо ж характеристики об’єкту під час проведення дослідження змінюють, результати наукового дослідження втрачають сенс.

Класичне наукове дослідження, користуючись методом експерименту, вивчає особливий клас об’єктів. Застосування методів наукового пізнання начебто “накладає шаблон” на об’єкти свого дослідження.

Наукові знання дуже потрібні. Без них сьогодні неможливе функціонування багатьох систем забезпечення життєдіяльності та безпеки людей. Тому рух космічних тіл, геологічні, метеорологічні процеси, життя рослин і тварин є областю природничих наук.

Користувачі цих знань мають бути переконаними в тому, що визначені закономірності не зміняться після проведеного з цими об’єктами дослідження. Саме це переконання й робить цінними знання, набуті у процесі наукового дослідження. Але люди та організації змінюють свою поведінку, як тільки-но отримують нове знання про себе або про своє оточення.

Винайдену експериментальним шляхом закономірність процесів у клітинах рослини вже не зміниш після того, як буде опубліковано наукову статтю. Але жителі міста, біля якого було знайдено сховище отруйних речовин, після публікації цієї новини можуть виступити з акціями протесту. Навіть тоді, коли інформацію про отруйні речовини сфальсифіковано.

Такий об’єкт, як політика, не можна ”вхопити”, утримати, користуючись методами природничих наук. Можна називати науковим дослідженням будь яку розумову діяльність, у тому числі й аналіз політики. Але при цьому треба пам’ятати, що цілі і продукти аналізу політики відрізняються від цілей і продуктів дослідження природних об’єктів. Методи, які застосовують у природничих науках не дають змогу зробити якісне дослідження політики, вони можуть забезпечити лише локальні, дуже специфічні знання.

Blog